Буває у житті сильна злива, яка навіть дихати недає
Буває сонце вже давно не світить і морок зі мною іде
У темряві блукаю не знаходжу світла
Стільки часу допоки знову тебе зустріла,
скільки зла мені зробили
Забрали моє дитя, мій дар, моє прокладене стежкою життя
Загнали в прокляття
Мої співи завершись, мої коси згоріли,
Моя душа упала уся у сьозах
Мої всі таланти зникли, як камінці
Все живе розбирали залишили пусту мене
Мої квіти повяли садівники не ті
Ви не брехали я була тоді та
Та із нами пожартували не ми, а хтось там.
