Заспівай до останньої фрази
Про людей, що немов кораблі.
Всі пішли. Ми залишились разом
У полоні несказаних слів.
Розкажи, як за віщим туманом
Спить любов, що журбу віджене.
Як мовчать незагоєні рани,
Що свободі навчали мене.
Обіцяй не піти до світанку,
Не питати - хто з нас правий.
Чуєш звук, так завжди наостанку
Хтось знайомий шепоче “Пливи”.
Долети. Ми, здається, хотіли
Легше вітру і вище землі.
Крила є. Не змогли, не зуміли.
Подивись у минуле на склі.
Відпусти нашу пам’ять, мов птаха.
Скільки днів - все одне про одне.
Є слова, що народжені страхом.
Є слова, що лиш серцем почнеш.
Заспівай до останньої фрази
Про людей, що немов кораблі.
Всі пішли. Ми залишились разом…
Може бог врешті нас пожалів?
