Ніч повна фарби і зла.
Трепетна й дивна була.
Хтось із-під ковдри... І плач...
Ніч так стрибає, як м'яч.
Гірко самотність біжить.
Сон до руки не спішить.
Плаче самотня душа.
Втрачена... Марно втіша.
Ніч повна болю, тривог...
Де ж Всемогутній? Де Бог?
Спраглість попросить дощу.
Краплю...Все злому прощу...
Ніч повна розпачу. Геть!
Йди ти, лукавий, ущерть.
Геть з перед моїх очей!
Бачиш мій гнів сліз-ночей!
Тяжко просити жалю.
Боже, тебе я молю...
Ніч повна фарби... й вогню
Не залишай мене, мою борню...
