Горить вогонь.
Двосмугово життєве.
Я не збагну, котра є домінанта.
Забулась фраза: «боже, як приємно!»
У нездійсненній долі музиканта.
Ще не старий.
Ще світ немов той самий.
Минуле ношу, дух же не несеться.
Було все добре. Навіть краще, мамо.
Але ввірвалось щось під чисте серце.
Христос помер.
«…комусь лишивши сльози».
Думками трансформуюсь. Тільки знаю:
Буквально, не поезію чи прозу
Мені готують не з вигнання, з раю.
Горить вогонь.
Весна ж. Собі у поміч
Я не творю ворожість насупроти.
При ноуті, із Тейлом, в хаті, вдома.
Упевнений у «філео» достоту.
12:13, 10 лютого 2022
