Упала в вічі молодиця,
Сонцеподібно круглолиця,
Як сонце коси золоті,
Такі ж веснянки на лиці…
(Це графоману, як водиця,
Якою гріх не причаститься…)
Якби упала в двадцять штири,
Коли шукав для шлюбу щиро
Супутницю життя таку,
Прикрасу ексхолостяку,
То зміст моєї писанини
На фініші земної днини,
Напевно був би про красу,
А не про тих, кого Ісус
Порівнював з дітьми єхидни
За їхній лицемірний вигляд…
Чудовий гумор! 
