Сьогодні день похмурий, ти – веселий.
Назавтра день ясний, похмурий – ти.
Як ластівка пірнає з висоти,
Так й гумор твій, немов на каруселі,
Гойдається, летить угору, вниз.
І посмішки твої, немов каприз,
Колись скудні, немов вода в пустелі,
А іноді, немов весняний бриз,
Що обдає дощем перлистих крапель
Легких, солоних і солодких навпіл,
І сонце відбивається на них.
Але коли ти поруч, сокіл карий,
То я радію й сонцю на росі,
Й блискучій, чорнохмаровій грозі,
Якщо ти навіть сам чорніше хмари.