дешеві внутрішні світи героїв драм з сюжетним зламом
ні вийти звідси, ні ввійти_ хребти тримають надто прямо
холодні тіні_ десь між них блукає погляд поневольця
він знову п'яний сяйвом сонця, що біситься від самоти_
<
без назви вулиця_ квартал_ архітектура копіпасту
ні в небо пурхнути, ні впасти_ складає з пазлів - снів фрактал
в координатах забуття, оздоблених бетонним муром
під чорним каптуром похмуре, розвінчане рандомне "я"_
<
криваве дзеркало ножа_ скляні, пусті, колючі очі
світанку в'їдлива іржа білки - рецептори лоскоче
єхидний сміх / багряний крик /каскадний вихлин дофаміну
нічий двійник приймає зміну і силиться спокути гріх_