От і п’ятдесят чотирі,
Де взялись вони?
Більшість з них прожив у мирі,
І не знав війни…
Були друзі і кохання,
Відчув славу й дно,
Радість і розчарування,
Зради і вино…
Ніколи не був багатим,
Та був хліб завжди,
Зміг себе загартувати,
У часи біди…
Я навчився відрізняти,
Де щирість, де зло,
Вмію слово я тримати,
Щоб там не було…
Мене старість не лякає,
Усе бачить Бог,
Безліч труднощів чекає,
Душевних тривог…
Не святий тож долі кара,
В кожного своя,
Триматиму всі удари,
Скільки зможу я…
На добро орієнтири,
Обіймаю всіх,
От і п’ятдесят чотири,
Коня не розпріг…
