* * *
Не засватана досі тобою,
нас вінчають плітки – слави свідки.
Жаль, ти місце виборюєш з боєм
для кохання своєї лебідки.
Дівся місяць, ні зір, так буденно,
лиш на поверсі блиски із вікон.
Не розлучимось ми вже, напевно
цей зв’язок не розтяти довіку.
Ми стосунки міжрядь заховали,
й простелився від вірша до вірша
шлях і стриманий, і витривалий,
час від часу помітно миліший.
Почуття ніби щораз прем'єрне,
новизна наших рим особлива…
А сю ніч ми здаємо екстерном
вічний іспит на долю щасливу.
