твоя ітака за чорним краєм чужого неба, що носить зливи
ти знятий з гака вигнанець з раю, смерть сухоребра майнула зліва
а потім зникла в туманну гущу_ відлуння сміху злякало тишу
до себе звикни, хай череп лущать думок зловтіхи голодні миші...
<
глибоководні сни без сюжету, епізодичні обридлі ролі
вивчай холодні психопортрети химер, дотичних до стежки долі
звикай терпіти жебрацтво духу, безодню спліну, задуху плоті
вивчай орнамент польоту мухи над трупом тіні на ешафоті