*****
Нехай в нас нелегке життя,
Однак не слід здаватись,
Щоб і сучасне, й майбуття
Мать гарними, старатись
Як слід потрібно все робить,
А труднощі – долати,
Як важко б не було в ту мить,
Коли прийшлось їх мати.
Вони нікого з вас нехай
Вперед йти не спиняють,
А щоб покласти їм же край,
Хай силою сповняють.
Нехай, немов ріка, весь час
Вона у тілі ллється,
Якою тя́жкою у вас
Вам доля не здається.
Із нею ви її умить
Поборете навіки,
І будете щасливо жить,
Допоки вже повіки
Враз не закриєте навік
Ви разом із очима,
Коли закінчиться ваш вік,
Коли вже за плечима
Ви матимете все в той час,
Що вам життя давало,
Коли всередині всіх вас
Бурхливо вирувало
У вигляді думок, чуттів,
Які в вас викликало
Воно і те, що ще з часів
Прадавніх існувало,
Існує й буде існувать
Й тоді, як вас не буде
На світі цім, бо поживать
В нім буде, хто прибуде.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2020
ID:
1013436
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.05.2024 21:49:17
© дата внесення змiн: 17.05.2024 21:49:17
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
