*****
Доленьку лихую
Пострічали ми,
Та недолю тую,
Щоби жить людьми
Щасними, здолаєм
Ми таки. Її
Вже перемагаєм.
Більше до сім’ї
Нашої не прийде
Ввік вона, як вмить
Вся із неї вийде.
Серденько щемить
І душа теж плаче,
Бо недоля ця
Є іще, одначе
Дійде до кінця
Та гірка недоля.
Буде знову в нас
Дивовижна доля –
Неймовірний час.
Ворога здолаєм.
Скінчиться війна.
Мир, який чекаєм,
Прийде, як весна
Красная, до краю
Нашого навік,
Як війна до краю
Дійде. І повік
Більш її не буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде,
Їй поклавши край.
Буде панувати
Мир в нас повсякчас,
Доки стукотати
Буде серце в нас.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
