Обернувся туманом ранок
І зненацька накрив тополю.
Як стає від нудьги погано,
Шкандибаю собі до поля
Націдити велику пляшку
Ароматів палкого квіту,
Бо знехмеленому вже тяжко
Зустрічати жагуче літо.
Хоч багато мені не треба,
Та бажається наостанок
Під окраєць ясного неба
Скуштувати п'янкий світанок.