СЛАВЕНЬ КОХАННЮ
Дорікнуть мене:
– Часи такі складні,
йде війна і, вочевидь, остання.
Ти ж усі рядки присвячуєш весні,
й про любов слова та про кохання.
Винна. Виправдань не буде і нема,
кожному – і ноша, і дорога.
Тільки без любові світ не світ – тюрма.
Без кохання, нащо перемога?
Зі світлин хтось переписує війну,
хтось побачив бій з телеекранів.
Множать римою статистику сумну,
сидячи безпечно на дивані.
Не була на фронті, тож не опишу,
ні сумних, ані веселих свідчень.
Я завжди в душі святу любов ношу,
і чимало лагідних освідчень.
Чи в окопах, чи на лінії вогню
воїни – закохані й кохані.
Їх сердечним словом може вбороню
про любові порухи весняні.
Є сьогодні перевірений зв’язок,
доступ вільний є до інтернету.
Випадково може, хтось хоча б разок
тепле слово передасть поету.
Вірю, переможно скінчиться війна,
пересохнуть сліз жіночих ріки…
Доки править балом злісний сатана,
рими про любов – хороші ліки.
В цій борні юнак, дорослий чоловік –
кожен вартий на звання героя.
Їм потрібне слово на передовій,
а коханню славень – справжня зброя.
