Одягнула осінь ліс у вишиванку,
Молочною фатою полонини вкрила.
А під небом на вершечку дуба, колисанку,
Завела маленька сизокрила.
Заплелалася в косу пісня з вітром,
Заскрипіли велетенські буки.
За горою вже завила вовком,
Та, що прирече всіх на холодні муки.
Посіріли та зів'яли луки,
Покотилися кудлаті дзвоники додому.
Гірський буревій взяв останнє золото у руки,
І жбурнув ковром додолу.
По Карпатах бродить та гуляє,
Хазяйнує осінь, це її пора.
По хребтах ллє, стежки заливає,
Пізня і холодна, мокра і сира.
Змучена біля підніжжя гір, спочити прилягла.
Вітер їй тихенько колискову наспівав.
З вершин до низу скотилася зима,
І з вітром в парі закружляла.
