ІС - ч.3 "ліричний відступ"
А що ж є насправді, що бачимо всі?
З підвалів нахабно полізли щури
А там де вони - всім відомо, що буде -
Розруха, лайно, бруд та безлад усюди.
Хоча…чи доречно таке порівняння?
В тваринному світі мета - виживання
Вбивають щоб їсти, пильнують кордони,
Виконують чітко природи закони …
Людина доволі складна й примітивна
З численних істот сама хижа та дивна
Складається з вад, але має чесноти
(Є люди-скарби, а є люди банкноти)
У кожній людини є здібності власні
Хто зараз грабує почав з вміння красти,
Хто ріс у любові, той вміє любити,
Хто мріяти здатен, той може створити …
А є вид окремий - істоти звичайні
Прості примітивні (макітри із стайні)
І саме з такої бездарної маси
З’явилась істота дикунської раси
Насправді людина ніколи у світі
Не припиняла одна одну бити
І війни ніколи не припинялись
І з часом в гібридні трансформувались…
Війна в Україні - це бійка світів,
Тож більш не існує полутонів,
Бо є дикуни, що живуть в повсякденні
Не дуже освічені й дуже нужденні.
Там «шапка з фольги», «рептілоїдів змова»,
Невігластво, сірість та тупість казкова.
Ці люди - минулого тягнуть назад
(Занепад їм кореш, а безлад їх брат).
А є інший вид, той кому завдяки
Є літери, ліки і є літаки…
Сучасна людина - із цифрою на ти
(Смартфон, як продовження власної руки…)
Це різні ментальності, різні світи
Одні вміють мріяти й йти до мети,
Високоосвічені, технологічні,
А інші інертні та дуже токсичні…
Людина майбутнього - вільна людина
Людина минулого - свійська тварина
(У вирі війни та сучасних подій
Рабів цих женуть, як тварин на забій…)
В країнах розвинутих, цивілізаційних
Відсоток дебілів доволі стабільний
Вони скрізь, нажаль, але їх завжди мало
Тому ці країни жили й розквітали.
В країнах відсталих усе навпаки -
Там купка царьків інші всі кріпаки,
Царьок головний - представник купи гнію
Тож саме там вся бидломаса і зріє…
Людина, як вид, між собой ідентична
Хіба, що відмінності в плані фізичном
З народження мозок всім дан і це факт,
(Але цьому факту диктатор не рад…)
І йде в оркостанах від'ємний відбір
Притомних людей (як не знищать - в Сибір)
Саджають, мордують, катують, вбивають,
А хто розумніші, як можуть - втікають…
Тож звідки таланти та звідки культура?
Всі твори давила, душила цензура.
Культура, що юзають всі мудодзвони,
Насправді створилася вся за кордоном.
Що маємо в підсумку, що відбувається?
Світ навпіл на наших очах розділяється
Ми бачимо вільних, сміливих людей
Та тих, хто вважає: життя - привілей…
Релігія, мова, чи то території,
Національності й інші історії…
Це привід для війн. Більш нічого насправді
Для чого це юзають ті що при владі?
Ну, звісно, щоб там залишитись, але
Хто й як їм можливість таку надає!?
Чому світ надав мавпі дикій гранату!?
І ядерним вибухом змогу шугати!?
Як світ дикунів, що не здатен творити
Всім цим користується й може чинити
Шантаж і розправу, відверте знущання
І вірить в безкарність, а не в покарання!!!?
Як світ дикунів, що ніщо не створив
Нахабно, потворно несе наратив
«Навіщо цей світ, якщо нас там не має»
При тому, що світ це лайно не чіпає!!?
А він навпаки, їм надав технологій
Качати ж той газ або нафту дав змогу
(Нехай ті копалини, що у землі
Лопатой копають, як ті дикуни!!!)
Всі їх академіки ниці нездари -
Хто владі не лиже той зразу на нари.
На рОбота фєдю лише подивіться…
А вкладені гроші, що вам і не сниться!
Тож чим так пишаються - нафтою та газом,
«Культурою та спортом» ще Київським князем(!)
До чого не мають відношення зовсім
(Їм до еСеСеСеР, як до тих хмарочосів!!!)
Остання надія - то їх пропаганда .
Тут дійсно працює потужна команда
Та вся дичина , що несеться з боліт
Вплив має та діє на саме їх вид (!)
Проте, пам'ятаєте (?) - вид їх усюди !!!
Бо вигляд вони мають, як усі люди
(Їх можна впізнати по тезам та діям
Бо там де вони - там жахливі події…)
Ці ниці істоти не здатні творити,
Але, як ніхто, люблять «круто пожити»,
Як та сарана - їх мета - споживання,
А сенс їх буття - саме їх існування.
Які є питання до диких істот?!!!
Хто винен у цьому, хто тут ідіот!?
Той хто "вчиняє" чи той хто "дає"!?
І «Битий не битого досі везе»!!!
...ДАЛІ БУДЕ
ID:
1003950
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.01.2024 17:38:34
© дата внесення змiн: 04.02.2024 15:31:29
автор: Любов Люта
Вкажіть причину вашої скарги
|
