Різко та щільно заплющую очі –
Так, що аж боляче,
Так, що до зморшок
Гострих, голчастих, глибоких, як прірва –
Тих, що із серця, здавалося, виймуть
Крик затамований.
Велет закутий.
Рвеш, двоголовий, печінку,
Та –
Смута,
Смута велика попереду в тебе.
Світ по катах не служитиме треби.
Сліз співчуття не діждешся, болотний.
Труп твій розтягнуть собаки голодні.
Міцно повіки тримають долоні.
Сині квадрати на темному фоні
Цятками
Колами,
Люди,
Орбіти,
Сині волошки у стиглому житі,
Небо блакитне –
Розплющую очі.
Кілька секунд –
Най би стали пророчі.