****
Доки йде війна,
Радості нема.
Сум лиш розпина.
Душу всю пройма
Темная жура,
З нею – серце теж.
Це важка пора,
Та вона усе ж
Пройде. І тоді
Мир настане в нас.
Хлопці молоді
Наближають час
Цей на фронті. Так,
Ми відчуєм всі
Перемоги смак.
У своїй красі
Всій прийде́ вона
В наш коханий край,
Як мине війна,
Свій зустрівши край.
Й сум увесь мине,
Й темная жура.
Радість огорне
Так, немов сестра
Брата. Будем жить
З нею ми повік,
А не лиш тужить,
Коротать свій вік.
Певен я у цім.
Певен кожен з нас.
Прийде мир в наш дім,
А воєнний час
Пройде назавжди,
Як і має буть
В світі всім завжди,
А не тільки тут.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
