Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Здурманене серце - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Дмитрович Курдіновський, 17.01.2024 - 06:12
І вкотре зачарований Вашою плезією, Ярославе! Вклоняюся Вашому вмінню вишукано та красиво написати про почуття. Далеко не кожному це під силу! Бажаю Вам тепла цієї зими, натхнення та кохання!
Прозектор відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 17.01.2024 - 18:19
Не варто ні перед ким кланятися) Головний секрет моїх віршів (коли такий є) - щирість і віра в написане. З Ваших рядків бачу, що й Вам це притаманно. Дякую, завжди Вам радий, навзаєм
Юлія Щербатюк В’южен, 14.01.2024 - 19:31
Гарно!"Всі на світі поняття зрівнянні, Та ні з чим не зіставити герци, Що, втопаючи глибше в коханні, Вибиває здурманене серце." Ця частина дуже сподобалася" Прозектор відповів на коментар Юлія Щербатюк В’южен, 14.01.2024 - 21:03
Розмите закінчення - моветон в поезії, в моєму баченні саме останній катрен (чи пара) має бути і кульмінацією, і розв'язкою вірша. Завдання ж попередніх - цікаво підвести читача до неї, дозволяючи фантазувати в процесі. Безперечно, й перша строфа повинна зачіпати зір, аби було куди вести його далі. Додатково: хорошу думку варто вводити у текст так, щоб її можна було виокремити й вільно сприймати (як цитату) без решти написаного, що тут і є з останнім стовпчиком. Спасибі, радий візиту
Zorg, 14.01.2024 - 18:34
Хорошее произведение, сильное, слегка перенасыщенное образами, но это его не портит, а придает некую изюминку. Дает возможность поразмыслить над прочитанным. Не без огрех, но общая картинка четкая. Трижды перечитывал, чтобы вникнуть в материю произведения. Мой украинский очень слабый по сравнению с вашим, молодой мастер. Приятно читать автора, который держит твердый курс в направлении поэтических сложностей и великолепно их преодолевает. Ну и немножко отсебятины от Зорга, как он это видит: Проливається ранок єлеєм, Де запливами вечір шумує. Чи не з того так марно душею Твій чаруючий погляд люблю я? Дні неначе парео повиті Що розірване геть буревієм. Та від тіла твого в оксамиті Я укотре зненацька німію.
Дякую, пишу, намагаючись максимально використати наявні знання, однак перегинати справді не кортить. Ваші поради цікаві, але надто відрізняються від думки, котру я хотів первісно викласти тут, вийде тоді вже якийсь симбіот "Зорг-Прозектор". Я і так працював над цим текстом впродовж двох днів, тож, як з'являться кращі ідеї чи варіянти - неодмінно внесу корекції. А щодо мови - все ще попереду, я сам її постійно вдосконалюю
О нет, молодой мастер, моя отсебятина - это не замечания и не рекомендации. Я немного изучил ваше творчество и поэтому решил изменить вектор размышления на основе ваших предыдущих произведений. Это, как бы ваши мысли, но в моей интерпретации.
Розумію, деякі моменти з цього я вже (не повірите) використав у останньому творі, що скоро опублікую, спасибі
|
|
|