| Сторінки (38/3772): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Умивсь туманом листопад…
На черзі – грудень, січень…
Сто один рік тому назад
Погасла його свічка.
Народжений в Різдвяний день,
Зорею запалавши,
Поет із гідністю пройде
Свій шлях, життя віддавши.
Поет-борець, поет-пісняр,
Син вірний України –
В душі його цвіла весна,
Коли тоді загинув.
Життя коротке, та ясне
Ворожа куля вкрала,
Арештами було рясне,
Та втрапив він до раю.
Не доспівав усіх пісень
Поет цей український,
Все ж бачив наперед усе,
А слово мав за військо.
Він українцем наскрізь був,
Пішов ним і у вічність,
Щоби продовжить боротьбу
У просторі космічнім.
Болить його утрата нам,
І слово його віще –
За волю ще іде війна,
Та вирвемося з кліщів!
18.11.2020
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
Вітаю всіх я із Різдвяним Святом! Здоров'я кріпкого і радості багато, панує спокій в ваших мирних снах, а в душах розквіта завжди весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Сьогодні у Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського відбулася онлайн-презентація сьомої поетичної збірки Лариси Ткач "Мить життя". Її поезії неповторні, як і сама поетеса.
Загадка
(Ларисі Юхимівні Ткач)
Щось у ній є
просте й величне,
І звичайне, й не зовсім звичне.
Придивляюсь
і зліва, й справа –
Душа чиста в ній – не іржава,
І не тліє –
горить-іскриться,
Серце любляче, материнське.
Вона слово
цінує й волю
І шанує жіночу долю.
Господиня
в сімейнім крузі,
Де гостюють і музи, й друзі.
Поетеса,
бабуся, мати,
Долю має свою, крилату.
Хто ж зуміє
з вас відгадати,
Як цю жінку-вкраїнку звати.
Відповідь же
не забариться:
Це чернігівка …
(Ткач Лариса).
4.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
Не маю я ані високих звань,
Ані престижних нагород чи слави,
Але закохана у рими і слова,
Впиваюсь чарами Чернігова й Полтави!
Несу, мов стяг, невипиту любов,
Осяяну молитвою святою.
Їй оберегом – Україна й Бог.
Я ж залишаюсь жінкою простою.
Босоніж йду стежиною життя
Під супровід і вибухів, і ліри,
Не розгубивши в часі каяття,
Плекаючи в собі надію й віру.
Іду навстріч і бурям, і вітрам,
Котрі пошле мені лукава доля.
Та груди мої гордість розпира
За свій народ, що бореться за волю.
3.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
Учора отримала грамоту і подарунок за участь у конкурсі "Від Крупка до Крупка". Дякую оргкомітету та особисто Людмилі Шубіній, котра залучила мене до нього. Це ще один подарунок нового року. Стала переможцем у номінації "У дзвони слова б'ю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
2021 рік розпочався для мене досить вдало: отримала подарунок від літературного об'єднання з м. Ічні Літературно-художній альманах "Ічнянська криниця" № 9-10 (496с.), куди вмістилися твори 39 авторів. Серед них і мої твори зайняли 20 сторіночок. Вдячна долі, а також моїм друзям по об'єднанню, зокрема його керівнику - головному редактору Маринчику С. Г. та Наталії Черненко, Надії Прочай, Ніні Штанько-Ткаченко, Валентині Михайленко, Ірині Шкребко, Аїді Безлєпкіній, Ользі Штепі, завдяки їм і спонсору Віктору Павловичу Кияновському альманах побачив світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Гаптує дивна осені рука
То килими у росяних коралях,
То тче тумани сірі з молока,
Вдягаючи ліси у пекторалі.
Душі торкнеться журавлине «кру»
І згірклий слід залишиться печалі,
Тоді у спогади весни ясні пірну,
І посміхнуся цим птахам-прочанам.
Душа моя зрадіє журавлям,
І їх пісням веселим, стоголосим,
Їм посміхнуться води і земля.
Тепер у вирій проводжає осінь.
1.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Як дорого ми платим за любов,
Коли у виборі своєму помилились,
Тоді здається, відвернувся й Бог.
А мо’, не тим і не за тих молились?
Як дорого ми платим за любов,
Коли проткне геть наскрізь друга зрада.
Здавалось, доля в вас одна на двох
І раптом убива його неправда.
Як дорого ми платим за любов,
Коли стаєм підсудним… у дитини.
Таке не снилось в сні страшнім, либонь,
А був же серцевиною родини.
Як дорого ми платим за любов –
Оту беззастережну, материнську,
Коли втомившись дітям буть рабом,
Ти змушений їх волі підкориться.
Як дорого це коштує всім тим,
Хто душу має добру, співчутливу,
Коли звичайний ти, а не святий,
І топчеш ще своє життєве мливо!
23.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Сміються-піють солов'ї,
Цвіте схвильована калина,
Радіють в небі журавлі,
Сміються квіти у долині.
В росі красуються жита,
Що морем розлились навколо,
До неба пісня ген зліта,
Малює сонце власне коло.
Моє то долі джерело,
Мого життя, мого натхнення,
Де рідні місто і село
Хвилюють душу мою й вени.
З цим кожен день буду стрічать,
Як казку дивну, особливу,
Й не стомиться світить свіча
Поки топчу життєве мливо.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Зітхає осінь. Спереду – зима…
Останнє листя вітер обдима,
Умиє землю й дощик, як годиться,
Бажаючи з зимою порідниться.
Зима ж не просто владна господиня –
Цариця. Має власну, бач, гординю:
Про дощ забуде, снігом занесе,
І до весни так спатиме усе.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
– Поет – це хто: співець, а чи борець?,
– Його творіння суть цю визначають.
Найгірше, коли зажива він мрець,
Або його в лукавстві помічають.
Коли він пише, тільки щоб писать,
І образи для світу – віртуальні,
А чи заходиться під когось ще «плясать»,
Аби його назвали геніальним.
То не поет – звичайний словоблуд.
Й його поезії що сіють, те і мають.
Для справжнього поета атрибут –
Те сіяти, що людям помагає.
Поет зорею мусить людям буть,
Шлях осявати цілому народу –
У цім і є його найвища суть:
Він пише не заради нагороди.
А пише, бо не вміє не писать.
Жить в панцирі – для нього не комфортно.
Його хвилює і землі краса,
Й не менш хвилює доленька народна.
20.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
Україна ввійшла в Новоріччя,
Історичний здолавши поріг,
Не один її воїн згорів
Й відчинив собі двері у вічність.
Мати ж свічкою вдома згоряє,
Дістає з денця серця слова:
«Чом невісточка наша вдова?
За що, Боже Великий, караєш?
В світі більшого горя немає,
Як ховать своїх рідних дітей.
Рік Новий без синочка іде,» –
Бідна мати у ніч промовляє.
Затряслись її згорблені плечі,
Небеса сколихнув її крик:
«Україну уже не скорить!»
Сам Господь не посмів їй перечить.
27.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
Ніч стоїть за вікном –
Сторожує підвішену тишу…
Полиновим вином
Упилась-захмеліла вона…
Десь життя метроном
Зупинився, й земля ледве дише…
Як чекає вона,
Щоб скінчилась на сході війна!..
22.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Заколосилися хліба –
Багатий урожай пророчать.
Радіє сонце і верба,
І трударів радіють очі.
Бо хліб – то не продукт лише –
То впевненість, твоя надія,
Що голод не підстереже,
Що буде людям їжа, діло.
Я Богу щиро помолюсь:
Нехай же так усе і буде,
Адже те благо не комусь,
А України славним людям.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
І плаче, й журиться калина,
Струмочок поряд шебонить.
Війна пройшла через долину –
Коріння в неї ще болить.
Роса червона на калині,
Під нею спить давно козак,
Що тут за рідний край загинув, –
А мо, козачки то сльоза.
Сидить зозуля на калині,
Вона від болю півніма.
Козачки, ні, напівбогині,
Давно живої вже нема.
І тільки буйний кущ калини
Дарує квіт усім рясний.
Вона, мов жінка України:
Родити буде і цвісти.
22.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Ніколи не радій чужій біді, ***
Бо власне горе сам собі розбудиш,
Й на долю будеш скаржитись тоді,
Бо дні святкові зміняться на будні.
14.08.2019.
Чи може бути мода на вірші, ***
Як то: верлібри, акро-. білі, інші?
О, ні, бо вірші то є спів душі
І кожна з них – по-своєму є грішна.
5.09. 2019.
Чи знаєш ти, чим пахне чужина? – ***
Сирітством і постійною війною.
Не завжди й успіхом ввінчається вона,
Хоча й не ти цьому будеш виною.
13.09.2019.
Поезію не кожен розуміє, ***
Бо ж це потік мелодії і слів.
Хто п’є її й від насолоди мліє,
Той розгадать секрет її зумів.
13.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Коли тобі уже за 60,
І сніг засипав рясно твої коси,
Й посаджений тобою виріс сад,
Прикрасивши твою життєву осінь,
В очах тоді частішає сльоза,
А під очима – зморщечок мережка,
Не треба вже онуків колисать,
Тож ти пригадуєш свою дитячу стежку.
Ту, від народження, коли землі торкнувсь
І вперше впав під мамине «О Боже!»
А скільки ж раз ти на шляху спіткнувсь,
Та чорнобривці пам’ятав і рожі.
І ловиш мимоволі сам себе
На думці, скільки ще не встиг зробити!
Й летить твоя молитва до небес:
«Дай, Боже, сили світ оцей любити!»
23.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
[b](Лікар від Бога, поет, композитор, критик, член літературного коша «Ріднокрай». Цей список можна продовжувати й продовжувати, адже Віктор має різні уподобання, багато працює в області мистецтвознавства. А ще він мій земляк, колега по «Ріднокраю», котрий написав не одну пісню на мої слова, написав 2літературні статті про мою творчість, людина особливої порядності, і просто мій друг по перу. Саме йому я присвячую ці рядочки).[/b]
Людська душа так прагне собі свята,
І не важливо: жінка – чоловік –
Який не мала би людина вік,
Її з народинами звикли ми вітати.
Тож від традиції не смію відступати –
Вітаю, друже Вікторе, з цим днем!
Хай довгі роки доля напряде!
Здоров’я й щастя мушу побажати!
В календарі багато днів у році,
Та кожному Господь намітив свій,
Допоки днів здолаєте сувій,
Хай буде з Вами Він на кожнім кроці!
29.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Жартує зимонька-зима
Сніжком і льодом з усіма:
Розбита в когось голова,
Того притрусить з рукава.
Хоч стогнуть іноді вітри,
Ми на катку разів по три
За день. Там граємо в хокей,
Зимі не кажемо: «О'кей!»
Аж поки сонячна весна,
Така жадана і ясна,
Розтопить льодяні мости,
І стане все навкруг цвісти.
А літа прийдуть красні дні –
Зачервоніють вогняні
В садках достиглі ягідки,
Ми їх смакуєм залюбки.
В обіймах сонячних вода.
І бруд, і втому всяк скида,
Хто поспішить на річку, став,
Пірнув, піску із дна дістав.
Осіння ж спуститься пора –
Її теж любить дітвора:
Це й груші, й яблука, й гриби,
Й коротші трохи дні доби.
Цей край не можна не любить!
15.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Життя у вихорі надій і безнадій
Завжди чомусь у людства пробігає,
Воно диктує: плач, а чи радій.
Все пережите зморшками лягає.
Та коли вихором таким стає війна,
Вона всім людям душі четвертує,
А душі материнські розпина,
Бо про загиблих навіть не звітує.
Війна – не тільки час випробувань –
Це час, коли ти той, ким є насправді,
Це те, чого не можна забувать,
Коли дивились в очі смерті й правді.
Крізь плин років, що витче ще життя,
Не раз озвуться спогади луною
Про перші і останні дні звитяг.
Це сторінки, обпалені війною.
Не раз заглянуть у тривожні сни
Не просто друзі – вірні побратими…
І те, як «Град» всіх накривав рясний…
Якими ж дні були ті не простими!
З клубочка час розмотує життя,
І в кожного – свій слід у цьому світі.
Не вів би тільки він у забуття,
Й щоб сиротами не лишались діти!
26.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
20-ий рік вже крила простягає,
Щоб відлетіть в історію навік,
Від covid-у у нім , в боях лягали…
Найбільше тих, хто справжній чоловік.
На старті – 21-ий, невідомий,
Але ж це рік упертого бика,
При ньому Україна змінить долю,
Й нічим її й ніхто не наляка.
Бо ж наші вої воленьку цінують,
За неї не буває півціни,
Без страху стяг із тризубом цілують
І вийдуть переможцями з війни.
Козацька кров клекоче в їхніх венах,
Саме вона їх повела в Донбас.
Століттями міцніли у ній гени,
Змагаючись із ворогом не раз.
Рік 21-ий стукає в віконце…
Це рік нових надій і сподівань.
Він виграє війну. Засяє сонце.
Й не будем землю кров’ю поливать!
19.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
ПОСАДЖУ КАЛИНУ
Я посаджу в садку калину,
Щоб серед яблунь, груш і слив
Не згірклі стебла тут полині,
А калинові щоб росли.
Я посаджу калину в лузі,
Сльозою буду поливать
І, як матусі, як подрузі,
Нудьгу їй буду виливать.
Я посаджу свою калину
На рівнім місці, при межі,
Тремтяче серце, тополине,
Їй подарую й щем душі.
Я посаджу в степу калину,
Спиняла вітер щоб, жару,
Щоб не гірчив той степ полинню,
І проганяла щоб журу.
Калину рано при криниці
Удвох із внуком посаджу,
Щоб він приніс мені водиці,
Коли зберуся за межу.
Зоритиму я на калину,
Де солов'я пісні звучать.
Моя молитва хай полине
Оберігати правнучат.
Я посаджу свою калину,
Щоб слід лишити у віках.
Хай українська пісня лине,
Цвітуть дівчата у вінках!
22.10.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899463
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Пахне-манить дозріла калина,
П'ють той запах осінні вітри,
Що летять над просторами, линуть,
Заглядають в глибокі яри.
Розпашіла вона і щаслива,
Адже в гості зайшов морозець,
Він тумани прогнав у долину –
Мов побитий, понизу повзе.
А калина солодшою стала –
Від кохання з морозом той смак.
Хоч блищать на ній роси-кристали,
Але голову гордо трима,
Бо кохання для всіх найсвятіше,
Найсвітліше в житті почуття,
Навіть в горі зуміє утішить,
Серцевиною є для буття!
08.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Добро і зло – два полюси у людства,
Які впливають на його буття.
Я ж за добро у світі помолюся.
Саме воно – орієнтир життя.
Воно до світла рухає людину,
Дарує радість – сонце для душі,
Дорослий, юний, чи мала дитина,
А чи за кілька кроків до межі.
23.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Хіба є сонечко без неба –
І думать про таке не треба!
Ба, навпаки, - без сонця теж
У неба ні, немає меж.
Я сонце в небі намалюю –
Тепер за світ наш не хвилююсь!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Осінні ночі, довгі – до безміри,
Журбою оповиті матерів,
Коли змагаються і віра, і зневіра,
І молитов мільйони угорі..
Молилася й ця матінка за сина –
За України вірного бійця,
Для нього щастя – не собі просила
Щоденно у Небесного Отця.
Аби прийшов до рідного порога
Живим і неушкодженим звідтіль,
Сльозою поливала і тривогу,
Щоб соколом до неї прилетів.
Син відчував матусину присутність,
За сотню миль молитву чув її,
Та на слова мав чоловічу скупість,
Хоч найсвоїшим був серед своїх.
Підступний ворог рідко де здається –
Ніхто не мав даремних сподівань,
Мабуть, найкраще витримка кується
Поміж війни важких випробувань.
А дні летять, а з ними й темні ночі.
І хто те зна, допоки буде це,
Та ворог кару понесе за злочин,
Й зустрінуться матуся із бійцем!
21.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Земля моєї України
Завжди для мене дорога,
Хоча сьогодні у руїнах,
Від нових бід застеріга.
Адже нема біди чужої –
Вона одна – на всіх одна.
Хтось не погодитьсязі мною:
Мовляв, держава молода,
Не пересилить грізні сили,
Щоби змінилося життя,
Щоби раділо небо синє
Щоб зажили всі до пуття.
Земля моєї України
Завжди для мене дорога,
Вірю: підніметься з руїни,
Хоч надто швидко час збіга.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Стинає голови війна не будякам
(Вони перевелись давно у полі),
Стинає воям – вірним козакам,
Що захищають нам священну волю.
Димлять степи, запалені Кремлем –
Вогонь і дим геть очі виїдають.
Назвався «братом» він колись, але…
В бік України хижо поглядає.
Згоріли і жита, і пшениці,
Й земля горить, від болю знемагає…
У вічність душі піднялись женців –
Хрестами тінь їх на стерню лягає…
Вуздечку час, мов вершник, напина,
Аби знеболить біль важкої втрати,
Аби не повторилася війна,
Запалена лукавим східним «братом»!
22.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Якось весна постукала в віконце
Й збудила у мені мою «весну»,
Коли півголі грілись ми на сонці,
Обтрушували яблуню рясну,
Де яблучка висіли соковиті –
Жовтенькі, ніжно сяючі плоди,
Уміли й рибу ситечком ловити
І хороводи вчилися водить.
А які чисті роси були зранку!
Такі не зустрічались на віку.
Висіло небо в розовім серпанку,
Зловивши півняче давно «ку-ку-рі-ку».
А ми, ще заспані (напіввідкриті очі)
З коровами – у сивому яру,
Що росами упився після ночі.
Ступаємо, немов по серебру.
Нас немала була тоді ватага
З торбами з молоком через плече…
Батьки ж у полі – вічні роботяги…
За долі їхні біль мене пече…
20.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Своя трагедія у кожної із них,
Котра достоту їм життя змінила…
Вдова вона останньої війни:
Згорів коханий в східному горнилі.
Вона несе болючу рану у душі,
Глибоку, незаживну, чорну рану.
І діти-сироти із нею – не чужі,
І миті, де терпіння вже на грані.
Здавалось, мала б жить вона за двох,
Шанованою бути у народі,
Та не завжди про неї дбає Бог.
Не гріють й чоловіка нагороди.
Як же непросто їй іти життям,
З системою змагаючись гнилою,
Ступати між ненавистю й сміттям,
Втираючи гірку сльозу полою.
Із долею своєю сам-на сам
І ніч, і день, аж серденько морозить.
Зів’яла її личенька краса.
Одній тягти сімейного їй воза…
Й кричить її геть зболена душа:
«Просніться, люди! На кону – держава!
Не смійте її в горі залишать,
Якщо в вас душі не зовсім іржаві!»
19.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Пахне осінь полинами
Й дощиком грибним,
Журавлине «кру» лунає
З сиводалини.
Сиплеться згори тривога –
Крики журавлів.
Жде далека їх дорога:
Аж на край землі.
Плине осінь. Дивна осінь –
Жовта і сумна,
Залила небесну просинь
Келихом вина.
Вись від того посіріла –
Пролилась дощем,
А діброва ще горіла –
Розливала щем.
18.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Коли і хто фарбує листя …. (Осінь)
І воно пада навпопад?
Коли й хто в ірій подалися? … (Птахи)
Закінчує що листопад? … (Осінь)
Коли вгорі цвітуть заграви? … (Ранком)
І зашерга чому вода? … (Приморозок)
Тумани плинуть кучеряві,
Ховаючи незриму даль? … (Ранком).
18.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Отой, хто серйозно узявсь за перо,
І творить поезію, дійсно,
Знать мову повинен, мать вільне крило
І ліри святу мелодійність.
21.11.2020.
Потовкло мене життя,
Як ступа зернину,
Час, відвіявши сміття,
В світ пустив… людину.
25.11.2020.
Коли не боїться людина гріха,
То доля на неї чекає лиха.
15.12.2020.
Як мало для щастя треба:
Прихильність святого неба.
15.12.2020.
Коли засинають зорі
У передранковій млі,
Проснеться тоді неозорря
На ’дній половині Землі.
І вічність собі упише
Іще день у календар,
Почує, Земля як дише,
Засвітить сонця ліхтар.
16.12.2020.
У вишиванки долі і недолі
Вдягається щораз наше життя,
Та атрибут його постійний – воля
І вчасне перед небом каяття.
16.12.2020.
Чому людське в людині умирає?
Невже колись таке уже було?
В осоті серце любляче вмирає,
Бо програє у боротьбі зі злом.
17.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
У перший іній вбралися літа…
Ледь крила притомилися в дорозі…
Не часто посміхались їм свята.
Життя скоріш скидалося на прозу,
Де все було: і райдуги удач,
Були і по зубах важкі удари.
Вони ж не народилися для дач,
Бо мали власні цілі і радари.
Вона топтала ряст, проклавши слід,
Терплячістю своєю дивувала.
І змінювався поступово світ…
Пливло життя, мов повінь розливалась…
І час гортав неспинно сторінки,
Не загубивши жодної деталі.
Шкільні пробігли підтюпцем роки…
Вже й випускний. І їхні дві медалі –
Його й її (були лише у них).
Переступили вишів два пороги.
Ніхто ні перед ким не завинив,
Тож поєднали долі без тривоги.
І почалась життєва круговерть
У безнадійних пошуках роботи,
І хоч енергії обоє мали вщерть,
Звикати мали до невдач-скорботи.
Минали так і ночі їхні, й дні…
Лиш загорівшись, гасли їх надії.
Звичайно, не були вони одні,
Та жити не хотілося без дії.
І ось в тунелі вогник загорівсь:
Про себе заявити у інеті.
Й запрошення з країни кораблів
З Австралії прийшло їм у конверті.
Півроку пролетіло, ніби мить,
У пошуках і віз, і документів.
Аж ось і океан уже шумить.
Контакти з рідними по скапу в інтернеті.
Тут перевірилась характерів їх сталь:
Нова земля, життя і мова, й люди.
Він за освітою тут ядерником став.
Вона ж – підголовною в фірмі буде.
Літа пройшли… Успішні, молоді…
На перший погляд, все у них в порядку.
Життя біжить в постійному труді.
Гірчить лише про Україну згадка:
Чому у найми віддає дітей?
Невже вона для них – не рідна мати?
В волоссі іній ранній в них цвіте.
Синок росте! Він теж це хоче знати!..
20.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Ім’ям простим й святим водночас – Ганна –
Мене колись матуся нарекла,
Щоби була захищена й кохана.
Свій заповіт, мов скарб, передала:
«Люби людей душею й не за плату
І край люби наш – він один у нас.
Плечем стань і порадницею брату,
Цінуй добро у людях кожен раз.
Із совістю своєю не торгуйся –
За неї не назвав ніхто ціни,
На лестощі ніколи не купуйся
І перша не ставай на шлях війни.
Будь мудрою, але не зазнавайся,
Будь доброю, але не зловживай,
Коли права, ніколи не здавайся,
Будь щедрою не тільки на слова!»
Життя частенько ставить мені виклик,
Щораз пригадую я мамин заповіт.
До одного ніяк не можу звикнуть:
«Чом не живе по ньому білий світ?»
17.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
Живу на світі ніби й не давно,
А в осінь вже поріг переступила,
Тихенько старість стукає в вікно,
Пишаюсь тим, що досвід накопила.
Вино осіннє вип’ю я до дна
Із келиха, котрий життям назвався.
«Як добре, що таки я не одна,» –
Ловлю думки, які кружляють в вальсі.
Пошлю за все подяку небесам,
Словечко кожне я теплом зігрію.
В осінньої пори – своя краса,
Хоч не такі рожеві уже мрії.
І просинається в мені правічна суть:
Усе, що маєм, треба цінувати.
Хоч побілив сніжок мою косу,
Та це не може на життя впливати.
17.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
Журавлиним прощальним клином
Плине осінь в німій високості,
Упилася душа полином –
Лине він до екватора в гості.
А внизу – чарівна цитадель –
То ліси в золотистій обнові,
І хвилюється листя руде,
Як об нього торкаються ноги
Чи то лося, а чи русака,
Що боїться і власної тіні.
Їжака тільки це не ляка:
Він давно заховав своє тіло.
Притомилися крила вітрів,
Тож у листі видніється стежка.
Жовтень-місяць до лісу забрів,
Гіллю вішає білі мережки.
А як небо заплаче дощем,
Чи на землю опустить тумани,
Мимоволі народиться щем
За липневим теплом і громами.
11.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
На призьбі хати з музою удвох
Бесідуємо про життя загадку,
Про те, хто мостить у майбутнє кладку.
Над нами – місяць, трохи вище – Бог.
– Вино осіннє п’є моя душа,
Ледь гіркувате, з присмаком калини,
Давно життя минула половина…
Літа мої до вирію спішать.
І діти на своєму вже крилі,
У першому сніжку і їхні скроні,
Своє у них вино, свої перони…
Радію, що устали із колін.
В пуху – не в пір’ї крила онучат,
Та вже на них чекають їх висоти,
Свої негоди і свої красоти.
І свої ранки їм лиш зустрічать.
Ріка життя! Хто видумав тебе
Й наповнив змістом ось таким глибинним?
– Буть матір’ю – не посаг це рабині, –
Озвалась муза, – воля це небес!
16.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
Дивлюсь на літо в житньому вінку,
На верби, що схилились до криниці…
Чи можна десь іще знайти таку
Багату землю на добро й пшеницю?
Моря хлібів і неба голубінь…
Їх кольори злилися воєдино
У стягові, з яким у боротьбі
Сини за землю впали і родину.
Він майорів і вів у бій не раз,
Нагадуючи воїну про себе,
Із ним на полі бою той вмирав,
На місці тім нові зростали верби.
Може тому й багато їх у нас.
І кожна з них, як пам’ятник природний.
Тепер ось долучився і Донбас,
Обдурений, окрадений, голодний…
Кипить земля, п’ючи синівську кров,
Утомлена і кривдою, й війною,
І зяють вирви побіля дібров,
Й сумують верби, вкриті сивиною.
16.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Теплом і туманами осінь багата:
Дерева втопились і річка, і хати.
Важкою росою укрилась верба,
Аж раптом невидима сила зрива
Жовтенький листочок і… кидає в воду.
«Шкода, та не зміниш закони природи, –
Подумала я, задивившись на нього, –
Здається, мене кличе на допомогу.
Чи купіль не та сиротині-листку?»
В тривозі біжу по сирому містку
З бажанням листочок таки врятувати,
Якого не встигла вода заховати.
30.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Багато у себе вмістив місяць-грудень:
Розмаї весняні і літа тепло,
Осінньої казки багряне крило,
Зими перший крок. Це вмістили і люди,
Народжені в грудні. Це ж року фінал.
Так є і було, і так буде достоту:
Живуть вони у повсякденній турботі.
Хвилює життя їх і мир, і війна.
«Людмила» походить від слова «людина».
Приніс її в пазусі грудень у світ,
До серця тулив, щоби вижив цей квіт.
Тепер вона рідним і людям всім мила.
Отож привітаймо її з її святом.
Здоров’я бажаємо, щастя й тепла,
Щоб доля прихильною завжди була
Й хотіла сміятись, радіти, співати,
І нитку життєву ще довго плела!
16.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Хто, хоч раз у житті кохав,
Пам’ята ті солодкі муки,
Тисячі уночі зітхань,
І ту мить, де удвох – за руки.
Як мед вуст вперше пригубив,
До останнього пам’ятає.
Грішно мить таку загубить,
Бо і в сни вона заглядає.
Коли в серці – галопом кров
Швидше повені розіллється,
І збентежене знов і знов
«Я кохаю» в тобі озветься,
То здається, що ти – не ти,
А єство якесь невідоме,
Здатне це почуття нести
Вже на крилах життя невтомних.
24.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Діти, кажуть, – матусі квіти –
Мудро й точно мудрець сказав,
Ставши істиною-завітом,
Не зів’яла їх суть, краса.
Серце мами – скриня любові –
Все воно у собі вміща.
У молитві святій до Бога
Вміє дітям гріхи прощать.
Чи ж немало бува любові
У матусинім серці? – Ні!
Стати матір’ю – воля Бога.
Її доля – в її зерні!
Як любові воно нап’ється,
Буде квітнути й від тепла.
Душа матінки посміхнеться,
Бо в житті вона відбулась.
Й тоді стане, як птах, крилата,
Здатна діток обнять і світ.
За любов це для неї плата.
Не шкодуй же себе для квіт!
14.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Жива свята моя держава,
Її історія – не сон,
До казки теж не наближалась –
Був особливий в ній фасон.
Вітри і рвали, й шматували,
Немов хотіли розтерзать.
Відбила дикі всі навали,
Не знищила її іржа.
І синьо-жовте те знамено,
Й калини буйний диво-цвіт
Є найдорожчими для мене.
Нехай милується і світ.
Хай квітне ненька Україна
І чорнобривцями, й бузком,
Не стане більше на коліна,
Пишатись буде козаком!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Слово буває і крицею, й пухом:
Перше – негідника вб’є наповал,
З іншим – неважко ходити й за плугом.
Сила чарівна вмістилась в словах.
Слово потрібне зустріти не просто,
Щоби у душах збудити вулкан.
Слово – це влучний у серденько постріл,
Здатне командою стати полкам.
Слово – це дія. Вона особлива.
Це – не лише спілкування між нас.
Ми і крилаті із ним, і щасливі,
,Легко злітаєм до муз на Парнас.
13.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
[b]На днях я стала лауреатом премії Василя Чумака, поета-борця, вірного сина України. Для мене це висока нагорода. Це вже друга медаль за мої поетичні здобутки. Першу отримала на Полтавщині як номінант премії Панаса Мирного. Дякую долі й Богу, що мою творчість помітили.[/b]
Роки минають, за ними – й другІ,
Правда за гратами спить,
Тільки недоля гуля навкруги,
Вкраїна мовчала й мовчить…
Де її доля?.. В кайданах німих?..
Де? Озовись, озовись!..
Василь Чумак.
Мав поет тільки вісімнадцять –
Коротеньких, буремних літ,
Вірші він дарував панянці –
Україні – своїй землі.
Як він жить поспішав, любити!
Так ніхто, мабуть, не любив…
Та денікінці мали… вбити…
Ех, якби ж тільки знав! Якби!..
Дев’ятнадцятий, неспокійний…
Всюди був свій вогонь війни.
Чумаки не жили покірно,
Й він не бачив у цім вини.
Жив поет серед боротьбистів,
Інший шлях – не його стезя.
Мав на все погляд особистий:
Волю кликала і земля.
Мов погода, мінялась влада,
А із нею – і прапори,
Україну поет не зрадив,
Власну ж долю не підкорив.
Чом же зрадила його доля,
Хоч талант його ледь розквіт…
І могилка – десь… Невідома.
І не хрест над ним – цілий світ.
Двадцять перше уже століття…
Пам’ять в людях живе. Жива!
Буть такою має еліта:
І пророчі його слова:
«Пробудіться, орли сизі,
Славні козаченьки,
Заверніть колишню славу
України-неньки!..»
13.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Відсурмила осінь журавлями
У небес безмежній синяві –
Пропливли клини понад полями,
У дзеркалах рік, озер, ставів.
Гріється земля під килимами,
Котрі настелив їй падолист.
Ранки одяглися у тумани,
Взулися у роси-постоли.
У віночку з сивої печалі
Черги в році осінь не злама.
З нами вона хутко попрощалась,
А на зміну їй прийшла зима.
13.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Вузька стежина бігла лугом,
Купалась в ранішній росі.
Її я маю за подругу,
Несу свої секрети всі.
А вона кривиться від болю,
Бо шкода їй мене, мабуть,
Та й схожі долею-судьбою:
Уліво, вправо – лиш би буть
На цій землі, святій і грішній,
І бігти, бігти без кінця,
Не замінивши честі грішми,
І не ховаючи лиця.
26.10.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Хто не кохав,
Не жив той до пуття…
І без гріха
Теж не бува життя…
Заплетені в ледь видиму стежину
Покликали їх в поле спориші…
Вона давно вже іншого дружина,
Та душі їх були і є чужі…
Нанизуючи вкотре незабутнє,
Куйовдить пам’ять збуджені думки:
Вона і Він… без планів на майбутнє.
Летіли їхні порізно роки…
Аж ось і жито… Морем розлилося…
Волошок очі крадуть височінь.
Ледь посивіле у обох волосся…
Це тут згубились щастя їх ключі.
Шукають. .. Шепіт… Рук і тіл сплетіння…
Гарячі і п’янкі в обох уста…
Як душі їхні зустрічі хотіли!
Здавалось, ось життєва їх мета…
Устало поряд житечка колосся,
Ховаючи кохання слід у шаль…
О, скільки ж пережити довелося!
Думки їх знов у молодість спішать…
А стежка споришева все чекала,
Поки по ній ітимуть Він – Вона…
Поволі й сонце в далині зникало
І міркувало: їхня в чім вина?
14.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Земля і люди – вічний це тандем,
Бо вони нарізно не можуть існувати
Й тоді, коли приходить судний день,
Й коли за землю треба воювати.
20.09.2019.
Удари долі витримать непросто,
Та не бува життя без боротьби.
Не поспішай стрибать у воду з мосту –
Для самоствердження усе-усе зроби!
20.09.2019.
Нам всім болить прабатьківська земля,
Її сьогодні, завтра і майбутнє,
Позбудьмося всіх найманців Кремля,
Бо Україні не потрібні трутні.
20.09.2019.
Українець не той, хто склада гарні вірші,
Українець є той, українства в кім більше.
6.10.2019.
Невже такою мусить бути
За волю плата і любов?
Як землю можна ту забути,
Яку подарував сам Бог?!
30.10.2019.
Хто сам не горить, не запалить і інших,
У цім боротьби найвагоміша суть.
Борцям тим підвладні і кінні, і піші,
Гуртом вони волю землі принесуть.
9.11.2019.
Я хочу бути там, де надто важко,
Де потребують зайвого плеча:
Людина це, тварина, а чи пташка –
Допоможу, поки горить свіча.
16.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Із тим, хто точить для війни сокиру,
Не можна досягти ніколи миру!
3.02.2020.
Я силу слова серцем відчуваю:
Це зброя, котрій рівної нема –
Воно підносить, ранить, убиває,
І оборону впевнено трима!
28.04.2020.
Хай допоможуть ворога здолати
Мої гаптовані відвагою вірші.
У них є все: дух волі і скорбота,
Й краплинки непохитної душі.
29.11.2019.
А кохання буває різним:
Надто раннім і надто пізнім.
Когось робить воно крилатим,
А комусь виставляє плату.
9.01.2020.
Того не можуть зваблювати статки,
Хто сам себе народу присвятив,
Читать він має мудреців нотатки,
Щоб ними шлях в майбутнє освітить.
18.01.2020.
Кому доводилося пить отруту слів,
Той, певно, знає, що то є за муки:
Темніє неба край, котрий яснів,
А душу завойовує розпука.
18.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Ніхто іще не розгадав,
Де джерело живе любові,
Коли в одних душа рида
За тими, хто не вийшов з бою,
А в інших – черствістю зійшла,
І похитнуть її несила,
З байдужістю вона зрослась.
Такий не стане вірним сином
Ні для матусі, що життя
Колись йому подарувала,
Скоріше стане він сміттям.
В часи ворожої навали
Такий всіх зрадить – не моргне –
Ту ж матір, друга чи державу,
Й життя його також зігне,
Бо ж серце і душа іржаві.
Отож, плекай в собі любов
І до землі, і до дитини,
І джерело озветься знов,
Засвідчивши звання людини.
9.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Де в полях тоне гай,
Там весняний розмай
Колисає блакить синьооку,
То моя сторона:
Там жита, мов стіна,
І стави срібноводі, глибокі.
Приспів:
Моя то сторона,
Чарівна. як весна,
І кращої немає в світі.
Там перший сміх і крок,
І погляд до зірок,
І запах найніжніший квітів.
А як ніч упаде,
До роси припаде
Дивне місяцем виткане сяйво,
Задрімають сади,
І загляне сюди
Теплий спомин про юність русяву.
Приспів.
І бентежна сльоза
Із очей вислиза,
Бо літа повернути несила:
Вже осіння пора
Мої роки збира
У букет, де життя колосилось.
Приспів.
28.03.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897782
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Розкраяна навпіл небес пелена,
Де душі зібралися вбитих,
Її поділила триклята війна,
Хоча всі бажали жити.
Між ними – блокпост непорушно стоїть
Між злом і добром – кордоном,
Й не вистачить вже ні років, ні століть,
Змінити аби свідомість,
Адже тисячі тих, хто впав і піднявсь
У небо для оборони,
Без батька чи сина лишилась рідня,
Неначе неповна грона.
Чи ж можуть буть поряд них душі катів?
Долаючи різні дороги,
Вони прибули туди з різних світів…
Сльозою тремтить тривога…
Чому вони поряд: синочки землі
Й свого українського роду,
А інші не схожі ніяк на орлів,
Не вміли й любити зроду?
Й розгойдують небо страждання і біль,
Що вихлюпнувсь з душ материнських
За тими, хто впав у святій боротьбі
За землю свою – українську!
7.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Душі своєї лан засій любов’ю,
Нехай її зернятко проросте,
Дароване тобі Великим Богом.
Воістину це почуття святе.
А як додасться сили цій зернині
Й душевного цілющого тепла,
Вона розквітне, бо немає нині
Ще кращих ліків для твого крила,
Щоб загадковий світ оцей пізнати,
Себе знайти у нім і власне «я»,
І в святості добра переконатись,
Бо лиш на нім будується сім’я.
1.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Усі ми родом із дитинства,
Панує де свята любов.
Сказать про нього дуже стисло –
Нічого не сказать, либонь.
Знов в дитинство далеке лину.
Скільки різних було оказій:
Посвист чути свистка із глини
І з вузеньких стручків акацій.
Після щедрих дощів травневих
Місить кирзовий грубий чобіт
Грязь, щоби обійти як-небудь.
І нормально все. І нічого!..
В хаті горщики біля печі,
Казани громіздкі, у сажі,
Кочерга – острах для малечі.
Отакі то були пасажі.
А як пройде пора Різдвяна,
З печі зиримо – справжнє диво:
На соломі… теля, ще в’яле,
З нами згодом по хаті диба.
Поетично сказать хотіла,
А виходить буденна проза:
У батьків так багато діла –
Наша юність уже в порозі.
А як ми вже крилаті стали,
Полетіли в краї далекі,
В рік лиш раз чи два прилітали
До гнізда свого, мов лелеки.
А батьки увесь час в чеканні,
В повсякденній своїй роботі.
В мами часто сльоза стікала,
Бо про нас же жила в турботі.
І у батька губа тремтіла.
Кажуть, то не в порядку нерви.
Та не меншало якось діла –
Не робили собі перерви.
Знов в дитинство далеке лину.
Скільки різних було оказій!
Не батьки вже – могилки з глини
Й дерев'яні хрести… з акацій…
18.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Музикою лунає
Помах лебідки крил.
Лебідь її кохає,
Першим той дар відкрив.
Тай запросив до раю,
Там де блищить вода.
Музика в серці грає –2р.
І вже не покида.
Разом вони знялися,
Щоб підкорити синь,
В вірності поклялися,
Лан ще не колосивсь.
А як вода з любові
Витче лебеденят,
Їх поведуть з собою – –2р.
Крила всіх задзвенять.
Музика знов лунає –
То лебединий лет,
Щастя лиш той пізнає,
Хто у душі поет.
Хай лебедина пісня
Не добіга кінця,
Й житиме і опісля –2р.
Музика дивна ця!
2.06.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897604
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Чарівницею кличемо осінь,
Заклопотану і жовтокосу;
Вона золотом землю встеляє,
В високості пливе з журавлями.
Приспів: – Журавлі, журавлі, журавлята,
Не втомлюся до вас промовляти,
Журавлі ви мої, журавлі,
Так потрібні і небу, й землі.
Як застеле туманами осінь,
Поскладає отаву в покоси,
Пролетить над полями вітрами,
Попрощається із журавлями.
Приспів. (Той же)
Шамкотить стиха хвилями річка:
– Після літа схолола водичка.
Мчить-біжить вона за журавлями
І журливо до них промовляє.
Приспів. (Той же)
17.06.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897508
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Сонце, ніби дивовижне бра,
Світло з вишини дарує краю,
Той, немов би жовто-синій рай,
Де струна осіннє соло грає.
П’ють водицю верби із ріки,
Віти опустили сумовито,
Стан у них у кожної крихкий,
Платять річці гіллям власне мито.
Стеле осінь стежку до зими
З падолисту й моху-оксамиту,
Загубила в літечку громи,
Личко в росах не забула вмити.
Скоро осінь фініш свій мине,
І її запросить в гості грудень,
А скінчиться жовте «муліне»,
Він для себе біле роздобуде.
15.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Я хочу стати піснею дзвінкою,
Що вище жайвора увись зліта,
Або спущусь у марево ранкове,
Крилом землі торкнусь. Вона ж – свята.
Їй подарую я своє зізнання,
Котре бринить в мені багато літ,
У ньому – мого серця коливання,
Воно диктує дітям заповіт:
«Я не Господь, щоб щастя дарувати,
І не пророк, що знає майбуття,
Я жінка із професією – МАТИ,
З душею, де вмістилося життя.
Тримайтесь купи, діти мої милі,
Вся ваша воля – в вашім кулаці,
Щоб землю боронити не втомились,
Бо жити – не купатись в молоці.
Так є: земля завжди нероб карає,
І за байдужість теж кара вона,
Й дорожчого немає в світі краю,
Де отчий дім і вся-уся рідня!»
6.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Як же довго ти, Правдо, ішла
Від двадцятих і до сьогодення,
Коли в пекло народ наш вела
Компарткліка – верхівка ідейна!
Її руки в народній крові,
Честь і совість поховані в часі,
Біль і сльози лишились вдові,
Правдоруб лиш зі смертю стрічався.
Через війни ти, Правдо, брела,
Полини й будяки толочила,
Поки мрія народу збулась,
І собою ти бути навчилась.
По колючій ступала стерні,
Доля тернами шлях вистеляла,
Загубивши мільйони в війні,
Україну й себе визволяла.
Як же довго ти, Правдо, ішла
Крізь голодні роки і холодні,
Та здолала, нарешті, той шлях
Й таємницю відкрила народу.
30.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Мені Бог щастя виділив шматочок,
Аби могла під осінь смакувать,
Між мною й музою побудував місточок
І повелів: «Будь мудра, мов сова!»
Те щастя – в чоловікові, онуках,
У синові, у віршах і піснях.
А мо’, то плата за минулі муки,
Тепер навідуються іноді у снах.
Я щастя маю в друзях віртуальних,
І в тих, що знаю, й знала вже давно.
Вони для мене цінні, геніальні,
А інтернет – до кожного вікно.
На вірші їх читаючи коменти,
Своє коротке «дякую» пишу
І щасливію у такі моменти,
Коли поезій лан пером кошу.
27.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
В Чернігові таких я не стрічала,
Хто б місто своє рідне не любив,
Із пам’ятною стрічкою журби
Стоїть воно, святе і величаве.
Церковні дзвони линуть за покійних,
Мов до небесних стукають воріт –
Молебінь то за тих, що угорі.
І серце тоді б’ється неспокійно.
Рясні веселки грають у фонтанах,
Радіє сонцю голуба Десна.
І морем назива її весна,
Коли льоди на річечці розтануть.
А скільки в скверах діток галасливих!
Картини осені сміються в їх очах.
Не позбулися б рідного плеча!
Дай, Боже, щоб вони були щасливі!
27.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Картину бачу часто, як татусь
Веде за руку донечку маленьку,
Тризуба на плечі в нього тату –
Це значить, син він України-неньки.
В очах дитячих – сонця промінці,
Тому й світліше, і тепліш навколо.
Мала рука – в його міцній руці…
Таке їй не забудеться ніколи.
Їм посміхається і сонце, і народ,
Свої голівки повертають квіти –
Татусь же – України патріот,
Він той, кому болить війна у світі.
Й пливе думок неспинна течія,
І серед них – до Господа прохання:
«Нехай радіють вони пісні солов’я,
Серця ж їх повняться любов’ю і коханням!»
30.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Пам’ять сива
Дійшла…
Покалічена…
Зачепила не ‘дно з поколінь,
Часом,
Болем,
Неправдою мічена,
Натерпілась принижень, гонінь.
Та ніхто
Її з серця
Не витравив
І не викинув, ні, на смітник.
Вигравала ти
Битву
За битвою
На фронтах мовчазної війни.
І тепер,
Як архіви
Вже скинули
Заржавілі столітні замки,
Пам’ять
Із посивілими
Крилами
Долетіла до волі таки.
1.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Коли весна постукає в віконце,
І у Десні потонуть береги,
Все зацілує яснооке сонце,
І із зимою кінчаться торги.
А потім стрінеться Десна із літом,
І защебече радо дітвора,
Уп’ється все акацієвим цвітом,
Й медами з лип прославиться пора.
Коли у щедру ніжну позолоту
Одягне осінь сквери і сади,
«Кру» журавлине вирветься з польоту,
Щоби залишить в серденьку сліди.
Узимку місто в білій пишній шалі,
Ясніє в небі зоряна краса,
Тоді й Різдво Чернігів зустрічає,
І благовіст колише небеса.
6.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
О Україно! Довго ж ти ішла
Крізь війни, мори і репресій море,
Та щлях до волі, все-таки, знайшла
І позбулась російської корони.
Важкий та доленосний був твій шлях,
Не раз ти мусила і падать, і вставати,
Рясну пшеницю маючи в полях,
Доводилось останнє віддавати.
Розгублені збирала колоски,
Щоб вижити, нехай і у в’язницях,
Й стискалися до болю кулаки,
Як за моря пливла твоя пшениця.
Своєю волею ти марила віки
І шлях до неї кров’ю освятила,
Хмеліли нею здавна козаки,
Й зоря, нарешті, шлях той освітила.
Сьогодні неспокійні твої дні:
Уп’явся кігтями орел тобі у спину.
Мільйони в Раші друзів і рідні,
Але чомусь орла свого не спинять.
Тож волю власну боронить тобі
В Криму, Донбасі і в своєму серці,
Праправнуки щоб не жили в ганьбі,
Здобути її мусиш в чеснім герці!
2.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Своє останнє соло листопад
Закінчує півголосним акордом:
То дощиком, то снігом навпопад,
Немов хлопчак, з людьми воює гордо.
Дерева роздягнувши і кущі,
Він босоногі ранки зустрічає,
А ввечері варенням з аличі
І чаєм від простуди пригощає.
Бува, добавить липи для смаку,
Напій цей муза також полюбляє.
Чаїв пила багато на віку,
Та віру в успіх саме цей вселяє.
24.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Іще ‘дна осінь відлетіла в даль,
Снігами грудень за віконцем квітне,
В цю пору й народивсь Сковорода –
Мислитель славний України й світу.
Поет-байкар, філософ, мандрівник –
Таким його запам’ятало людство,
Здолавши паралелі новизни,
Він виступав і проти словоблудства.
Сковорода – просвітник-гуманіст,
Добро найбільш він цінував в людині,
Через роки ці якості проніс,
Хоч душу мав таку, як у дитини.
«Так, світ ловив мене, та не впіймав,» –
Заявить він святителям із Лаври.
Талантами своїми усіма,
Відповідав званню він бакалавра.
Краса, гармонія в природі й між людьми –
Така його була усім наука:
Не може літо буть серед зими,
Своє лиш місце всім на цій Землі,
Людина – для життя, а не для муки!
2.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Мо, тому нас Господь і від смерті вберіг,
Щоби був для онуків надійний поріг,
Той, куди би несли вони біди й жалі,
Де би хліб і до хліба було на столі,
Де би вогник родинний постійно горів,
І не треба родиною буть королів,
Треба просто плекати сімейне тепло,
Щоби зручно і тепло всім душам було.
25.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Дощик, Божа роса,
Її личко умила,
Мов хотіла сказать:
«Чом так рано втомилась?»
Ледь минуло цій жінці сорок,
Як у засвіти відійшла,
В спадок дітям лишила… сором
Й хрест з могилкою край села,
Й біль невипитий, полиновий,
Адже мами у них нема,
Й правди зерна, вже без полови…
В серці кожного з них – зима,
Бо ніхто вже їх не пригорне
Материнським легким крилом,
Не підставить плеча в час горя,
Не посадить так за столом,
Як це робить лиш рідна мати,
І чужим їхній став поріг.
Він також буде сумувати…
Боже, чом її не вберіг?
Будуть роки життям котитись,
Усього буде і в путі,
До матусі ж не притулитись
Двом синам більше у житті…
30.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Життя, мов пісня, то увись злітає,
То опускає вільно тебе вниз,
Тоді тривожно серце калатає,
А розум пропонує: «Схаменись!
Життя не може бути тільки святом,
В нім не лише яскраві кольори.
Упав – мобілізуй себе устати,
Поки живий вогонь в тобі горить,
Допоки маєш дух в собі здоровий,
Допоки над тобою білий світ,
І хоча доля супить уже брови,
Тримайся за життя, милуйсь на квіт!
Й душа твоя в тобі також розквітне
Й сприйматиме життя таким, як є,
Й ти будеш рухатись і «за», і «проти» вітру,
Й борцем за себе й волю вже стаєш.
А у борні лиш сильний виживає,
Отож не опускай ніколи рук,
Хай доля тебе сонцем осяває.
Тримайся, друже, за свою зорю!
26.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Загублені усі стежки в дитинство,
Немає і у юність вороття,
Якби жила людина років триста,
Чи довшим їй здавалось би життя?
Цікаве запитання, та й не дивно,
Бо плин його занадто є швидким,
Здається, й не жила іще людина,
І не глибокі ще її роки,
А старість невблаганна наступає,
Й нові випробування шле їй світ,
І книжечку життя роки гортають,
В нім кожен сам собі готує звіт.
21.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Український військовослужбовець, який дістав поранення у вівторок біля м. Авдіївка Донецької області від кулі снайпера російських найманців, помер, незважаючи на оперативно надану медичну допомогу. Українським військовим, що загинув 24 листопада на Донбасі, виявився 31-річний В'ячеслав Мінкін.
Іще дна смерть бійця… В час перемир’я…
Крилом душа змахнула й… піднялась…
Як від такого «миру» всі втомились!
Геть кров’ю Україна упилась.
Московський снайпер чорну свою справу
Зробив і… преміальні, мабуть, жде…
Не перший рік схід у війни загравах…
Бідніє рід… В хустині чорній день…
Угоди, мир, війна, життя людини –
Усе сплелося у тугім вузлі.
І молиться щодня того родина,
Хто став на захист рідної землі.
Якби у світі гідність панувала,
Не дозволяла б людям жить у лжі,
Скільки б життів вона урятувала,
Й так близько б меч Дамоклів не тяжів.
24.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Стука вечір у шибку дощем,
Невидимкою сон запливає.
Крає душу матусину щем,
Дум у мозок важких наливає.
Думи ті про людей, про війну
І про долю тяжку України.
Скільки там гіркоти-полину!
Серце неньки ще більш заболіло.
Капле дощ у заплакану ніч,
Та спинити ті думи не може.
Мати з Богом лише віч-на-віч:
«У біді не покинь нас , о Боже!
Зупини ту мокшанську орду,
Що на Крим і Донбас зазіхнула!»
Й під вагою обтяжливих дум
Бідна мати, нарешті, заснула.
17.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Народе мій, ти вистояв в віках,
Хоч зазіхали з півночі й зі сходу:
І пОляк тебе нищив – не лякав,
І турок чисті каламутив води.
Гартований і болем, і вогнем
Не раз ти падав, знову підіймався,
Волом трудився на землі й конем,
Але із волею навіки повінчався.
Ніс крізь віки червоно-чорний стяг,
Бо вибирав між волею і смертю,
І закипали кров’ю на вустах
Слова, котрі і час не міг істерти.
А потім ще один ти стяг підняв,
Де колір неба й сонця золотого,
Щоби не знала голоду рідня,
В нім колір хліба житнього, святого.
Та знов поповз на тебе старший «брат»,
Щоб найдорожче в тебе відібрати:
Хліб, волю й мир. Цей трьохсотлітній кат
Не був, не є й не буде тобі братом,
Адже кайдани він готує й грати.
Народе мій, ти вистояв – не зник,
Хоч рясно шлях засіяв свій кістками,
Викреслюєш потроху і «язык»,
І дивлячись на тебе, світ принишк,
Весь подивований твоїми вояками.
24.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Подаруй мені, осене, крила,
Аби я піднялася увись.
Доля коси уже посріблила,
У минуле роки подались,
Та від того я не сиротію –
Підкоряю закони життя –
В чистоті дух тримаю і тіло,
Бо ж Землі я і неба дитя.
Подаруй мені, осене, вітер,
Теж крилатий, щоб разом летіть,
Не спішили роки щоб старіти,
І не збилися ми у путі.
Буде сонце нам шлях осявати,
Що намітив з народження Бог,
Серце стане теплом зігрівати,
Щоби в нім розросталась любов.
23.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896512
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Роздяг дерева всюди падолист,
Закутуються ранки у жупани,
Птахи останні в вирій подались –
Так осінь у минуле відступає.
Ридають-плачуть сірі небеса
Дощем, немов холодною сльозою,
Ізблідла дивна осені краса,
І не лякає землю Зевс грозою.
Впізнати важко листяні ліси,
Що гіллям чорним тягнуться угору,
Ялини й сосни – в обіймах краси,
Немов скелети, голі осокори.
Прозорою сльозою застига
Смола на соснах, ніби вишиванка.
П’ють роси свіжі трави у лугах,
Якими пригостили сиві ранки.
Така, бач, осінь у прощальні дні
Тривалого від літа царювання.
І ночі довші, й дні все холодніш,
Й вітрів усе сміліше завивання.
23.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Котить осінь тумани густі
Понад водами, лісом, болотом,
Ставить жовту печать на листі,
Уплітає туди й позолоту.
Умиває холодним дощем
І поля, і луги, і озера.
Під вологим земельним плащем
На поверхню проклюнулись зерна.
То – пшениця – надія села –
Буде їсти що людям, скотині.
Землю, мов рушником застеля,
Осінь – подруга вірна людини.
Зайде гостею в наші сади,
Замилується яблуком пізнім.
Його свіжість також від води.
Небеса вже не гримають грізно.
Чимчикує навскіс до зими
Непокірна характером осінь.
Хай хурделиця ще не димить,
Не цвітуть білим інеєм коси.
17.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Моя мета – служити слову –
Не тим, хто грубо топче честь,
Хто зневажає нашу мову,
У кім злодійська кров тече.
Мета моя – служити гідно
Тим, хто утверджував в віках
Русь-Україну – землю рідну
Від Святослава до Сірка.*
Від тих, хто слав молитву небу:
Сварогу** – Сонцю і Зіркам,
Життя віддав теж за потреби,
Бо до неволі не звикав.
Від тих, по кому дзвони плачуть
І голосища кобзарів,
Хто сміло йшов в ворожу пащу
І за свободу там згорів.
Моя мета – серця будити,
Щоб вистояти нам в борні,
І власних наказать бандитів,
Перемогти Москву в війні!
22.11.2020.
* – Іван Сірко є однією з найбільш легендарних і улюблених історичних постатей козацької епохи,
** – Сварог — верховний Прабог усіх слов’ян, творець Всесвіту. Одухотвореними створіннями у народних віруваннях є і зорі. З ними пов’язана доля кожної людини: коли вона народжується – загорає її зірка, а коли помирає – зоря погасає.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Ненависті вірус Донбас охопив
І до української пісні,
І звичаї, й мову готові втопить,
Не думають, що буде після.
Не може ж горіть Україна віки –
Кінець наближається Раші,
А скинуть облуду з очей гірняки,
Затягнемо всі тоді нашу,
Народну, глибоку, про зраду й любов
До неньки Русі-України,
Усім зрозумілу і любу, дасть Бог,
Згадаєм пісні й Чураївни.
Бо мова – не просто землі святий код,
Де ти і твоя родина,
Бо мова єднає людей у народ,
І наш буде вільним,
єдиним!
21.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Я дякую тобі, мій любий друже,
За те, що жінку ти в мені збудив,
За душу твою щедру, не байдужу,
За почуття, яким нагородив!
Я дякую тобі за ту надію,
Яку в мені навіки поселив,
За ті хвилини, котрим я раділа,
За той вогонь, що серце запалив.
Я дякую тобі за світлі миті,
За таїну закоханих сердець,
За ранки поцілунками умиті,
Які не розгадає і мудрець.
Я дякую тобі за казку ночі,
Яку для мене ти подарував,
За щастя, яким сяють мої очі,
За сказані й несказані слова.
Я дякую тобі і… за безсоння,
Яке пили ми радо кожну ніч,
За те, що я – кохана – «не персона»,
І за кохання наше віч-на-віч!
15.09.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Хіба дива бувають на Землі?
Питання непросте тобі й мені
Поставило життя. Це ж не в казках.
Тримає людство світ, мов у тисках:
Отож слабкого сильний завжди б’є,
А зраджений розчарування п’є.
Поселиться в душі тоді зима,
Коли порозумінь з дітьми нема,
Й хоч важко заперечити мені,
Але ж дива бувають на Землі.
Ти вчора плакав від дітей і бід –
Сьогодні ж знову любиш грішний світ,
Тоді від них та недругів тужив,
Хоча цього від них не заслужив,
Тепер шануєш більше, ніж святих,
Може, тому, що в світ привів їх ти?
Недавно називав когось бомжем –
Він нині мільйонером став уже.
Було так, є і буде на Землі.
Не знаю, хто нам жити так звелів.
17.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Карбує час життєву кожну мить,
Уписуючи все в свої скрижалі,
І чути звідти, як Дніпро шумить:
То козака в похід він виряджає.
Не раз, не два доводилось ходить
Козацтву, щоб спинить ворожу зграю,
Тож наші землі – боротьби плоди,
І груди мої гордість розпирає.
Коли загляну в сиву далечінь,
Ізвідки проросло й моє коріння,
Молюся мимоволі при свічі:
«Дай, Господи, нам сили і терпіння,
Щоб Україна вистоять змогла
У боротьбі, що тягнеться віками,
Здолаєм таки хижого орла,
Бо ж навчені іздавна козаками!
18.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Вітаю щиро, друже, з ювілеєм!
Здоров’я, щастя, миру і добра!
Помітив Вас Господь святим єлеєм,
Тому талантів стільки Ви зібрав.
Вам не байдужа доля України,
Її сьогодні і майбутній день,
Такого не поставить на коліна,
Такий і у біді не підведе,
Живіть собі і нам усім на радість,
Даруйте щире слово і пісні,
Адже потрібні Ваші всім поради,
Душевні, мудрі, милі і ясні.
Нехай життя тече й не витікає,
Мов повновода вічності ріка,
Хай горе Вас ніколи не спіткає,
Ніщо в житті уже не залякає,
Бо вспадкував Ви гени козака!
23.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Сьогодні перо моє плаче,
Бо подруги я позбулась,
І світ потіснішав неначе –
Душа моя горем впилась.
Узавтра її поховають,
Так як і належиться , і
Їй ангели гімн заспівають
В осінньо-небесній імлі.
(Артистка Чернігівської обласної філармонії, мати загиблого героя за незалежність України Володимира Близнюка. Людина щедрої доброї душі, незмінна учасниця всіх моїх поетичних презентацій у Чернігові).
День осінній притих –
23-ій день листопада…
Йде душа до святих –
Мати вбитого то солдата…
Вона в вічність іде,
Може, там залікує рану,
З сином спокій знайде…
Але ж рано…
О, як же рано!!!
Їй серце проколов ножем
Донбас…
Йшла до кінця з ним.
Всі ми – цьому свідки…
Чому ж її промінчик рано згас,
Й вуста закрилися уже
навіки?
Закохана у слово і життя…
Чому ж пішла?
Чом відійшла зарано?
Хоч Білорусії вона була дитям,
Несла ж за Україну жінка
рану.
Ця рана – син…
Коханий мамин син.
Її кровиночка,
утрачена надія.
Ця жінка незвичайної краси.
Як же синочку другому раділа!
Уміла вона все і всіх
любить,
Даруючи тепло душі своєї.
Стрічались в соцмережах
щодоби,
Цікавилась здоров’ям і сім’єю.
Тікає у минуле
листопад,
З собою прихопивши
й цю матусю.
По стежці раю їй тепер ступать!
Я ж Богу й вічності
за неї помолюся:
«Прийми її таку,
як вона є:
Усміхнену, хоч болями
розп’яту.
Хай вічним домом рай твій їй стає,
А ми її всі будем
пам’ятати!»
21.08.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Гарцює осінь всюди: тут і там –
То падолистом, то дощем проллється,
Свої накази роздає вітрам,
Буває, й сонцю раптом посміхнеться.
А як дотрусить яблука в саду,
Яри й долини в марево сховає,
То буде виглядати Коляду,
Тоді вся Україна заспіває.
18.11 2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Воюють там і з мертвими, й живими,
Чи не тому, що розум їх заснув?
Відмовились від них і херувими*,
Бо з Києвом ведуть брудну війну.
Обдурені, осліплі, взявши зброю,
Вони на службі котрий рік в Кремля,
Уроки не згодилися їм Трої,
Свій коять гріх, тож зраджена земля.
На шальках терезів лежить немало:
Їх доля й ненароджених дітей.
Не відають, що їх за дурнів мають,
Й земля їх кров’ю котрий рік цвіте.
Які ж іще потрібні аргументи,
Аби Донбас нарешті вже проснувсь?
Рецепт один і в цім нема секретів:
В однім окопі скінчуймо війну!
18.11.2020.
* – У біблійній символіці — надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні — ангел вищого чину.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Чому так є і що цьому виною,
Що сонця мало у житті у нас,
Що ми не розминаємось з війною:
Відтятий маєм Крим, горить Донбас?
Чому так є і так допоки буде?
Питання, звісно, це не із легких.
Не для війни народжуються люди.
Чому ж у війнах гинуть юнаки?
Чому? Питань немало виникає.
Невже тісною стала вже Земля?
Чи і Афіну* війни не лякають?
А мо’, й вона на службі у Кремля?!
6.09.2020.
* – грецька богиня війни і мудрости.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Життя упертих любить… Аксіома,
Написана і віком, і буттям.
І зайві тут про інше щось розмови.
На все життя цю істину затям!
21.07.2020.
Сльозою горю не поможеш
І лиха нею не заллєш,
Лиш душу вкотре розтривожиш
І зайвий раз печаль зореш.
А щоби горе подолати,
Мобілізуй, мій друже, дух,
Щоби отримав гідну плату,
Той, хто наслав тобі біду!
5.11.2020.
Коли у завтра загубився слід,
І дні, й літа людині вже не в радість,
Й здається осоружним білий світ,
І час завмер, неначе її зрадив,
Період цей найважчий для людей.
Не дай, Господь, тобі там опиниться,
Клястимеш ту годину і той день,
І місце, де колись ти народився.
9.11.2020.
Як іноді далеко ми від Бога,
Коли в нашім житті усе ок’ей,
Не відчуваєм, що душа убога,
Що в когось теж одне життя й гірке!
16.11.2020.
Життя людини славиться не віком –
Корисним ділом й пам’яттю людей,
Чи добрим був для інших чоловіком,
Що світу залишив своє і де.
17.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Сонце, ніби дивовижне бра,
Світло з вишини дарує краю,
Той, немов би жовто-синій рай,
Де струна осіннє соло грає.
П’ють водицю верби із ріки,
Віти опустили сумовито,
Стан у них у кожної крихкий,
Платять річці гіллям власне мито.
Стеле осінь стежку до зими
З падолисту й моху-оксамиту,
Загубила в літечку громи,
Личко в росах не забула вмити.
Скоро осінь фініш свій мине,
І її запросить в гості грудень,
А скінчиться жовте «муліне»,
Він для себе біле роздобуде.
15.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Подаруй мені, осене, казку,
Де навколо все в теплих тонах,
Бо душа прагне сонця і ласки,
Щоб розквітла красою вона.
Подаруй мені пізнє кохання,
Хай дуетом воно заспіва,
Це моє потаємне прохання:
Захмеліє нехай голова.
Подаруй мені, осене, щастя
І того, з ким його смакувать,
Будем пити його, мов причастя,
Залоскочуть най душу слова.
Подаруй мені зоряний вечір,
Що зорітиме тільки для двох.
Будуть сипатись зорі на плечі,
Й запалають серця у обох.
17.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895512
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Запроси мене, осене, в ліс,
Як настане пора падолисту,
Де немає слідів від коліс,
Не гойдається вітер в колисці,
Де в задумі старечій дуби,
Від глибокого віку німіють,
Може, де й поховались гриби,
Але я їх знайти не зумію.
Я красою осінньою вп’юсь,
Розчинюсь у пожовклім листочку,
В гами осені вся переллюсь
І навіки залишусь в лісочку.
Стану мавкою там назавжди,
Синьоокі стрічатиму весни,
Тільки ти мене швидше веди
Через міст підвісний через Десну.
14.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Постукав ранок пташкою в вікно,
Тож я його стрічать на ганок вийшла.
Залитий схід малиновим вином,
Мов наречена, вся розквітла вишня.
Німа, я споглядаю цю красу,
Хоч почуттів по вінця в собі маю.
А ранок вішав на листки росу,
Котру вони, немов святу, тримали.
Аж ось і сонце жовто-золоте
Прорвало неба край, вином залитий,
Завдання воно має непросте:
Зігріти все, що росами умите.
14.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Коли стрічаю я малих дітей,
Душа моя радіє мимоволі:
Це ж українська нація цвіте,
Котра ніколи не зречеться волі.
За неї падали в усі часи кістьми,
В ГУЛАГах умирали у кайданах,
Морози знали і Сибірської зими,
Гнили, як мили злото в Магадані,
Не спали місяцями на Майданах,
Але не став народ сліпим, німим.
За волю і сьогодні йде війна,
Де «на нулю»* – відважні патріоти.
Скільки ж крові вже випила вона,
Поки спинили, врешті, ми забродів!
Дивлюся на дітей малих я і
Народжується у душі молитва:
«Пошли нам, Боже, мир на всій Землі,
Бо ж надто кров’ю вже вона полита!»
12.11.2020.
* – на передовій.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
А хто сказав, що легко жить з коханою,
Коли її схолола вже душа,
В тобі ж горить кохання, не стиха ніяк,
І роки, мов заведені спішать?
А хто сказав, що легко буть коханою,
Коли в душі обранця згас вогонь,
І слуха темна ніч твоє зітханнячко,
І відректись не можеш від свого?
А хто сказав, що легко буть коханою,
Подружній усвідомлюючи гріх,
А вдома дітки ждуть, геть занехаяні,
І розуміння: з ними – твій поріг?
А хто сказав, що легко стать коханою,
Коли супроти себе треба йти,
І від людей, і від дітей ховаючись,
Хоч знаєш: не надійні ті мости?
А хто сказав, що легко жить, кохаючи,
Коли навколо – болю океан,
І хвиля хвилю б’є, не затихаючи,
Й думок проходить цілий караван?
11.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Пшениці давно відколосились,
Підставля боки тепер стерня,
Ластівки у вирій не спізнились,
Плакала за ними теж земля.
Опустила осінь крила жовті
На ліси зелені і гаї,
Серпень одягнув востаннє шорти
Й попрощавсь із клином журавлів.
Ще вітри не надто норовисті
Добігають до мого села.
Стеле осінь килими барвисті,
Небо ж сірошаллю обняла.
14.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Є міста з джерелом позитиву –
Там душа торжествує в теплі,
Люди мов упиваються дивом
І сильніші від того в крилі.
Мою ж душу Чернігів бентежить,
Бо, здається, утрапила в рай,
Горда, що до містян я належу,
Та й енергія б’є через край.
Тут нема хмарочосів-висоток
І буденної сірості теж,
Особливі тут люди й красоти,
Дум щоденно стрічаю кортеж.
Я люблю тихі парки й алеї,
Кожен кущик готова обнять.
Тут дівчата, немов королеви,
Юнаки-козаки – їм під стать.
Споглядаю Чернігів вечірній
І удень, коли сонце сія,
І любов свою щиру, дочірню,
Я засвідчую власним ім’ям!
7.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Зберу у жмут не колосочки жита –
Слова, де є і біль лихих століть,
І зерна, сонцем-росами налиті,
І силонька праотчої землі.
Складатиму у вірш їх обережно,
Щоб не розхлюпать свіжості їх чар,
Поводить себе з ними буду гречно,
Бо ж натерпілись зла від яничар.
Немов дітей, голубити їх буду,
Тулитиму до серденька-тепла,
Й вони святу любов у ньому збудять,
Щоб патріота в венах кров текла.
29.10.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
У осінь наші роки подались.
Під ними ж – лан (життєве наше поле).
Колись іти ми разом поклялись,
Й веде обох нас вірно наша доля.
Немало пережито у путі…
Звитяги теж траплялись, хоч нечасто,
Та головне пізнали ми в житті:
Яке на смак людське звичайне щастя.
Нас гартувала доленька обох,
Й засвоїли ми непросту науку:
Здолає все-усе в житті любов –
Вгамує біль утрати і розлуки.
11.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020