| Сторінки (31/3009): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Стоїть ногою очерет
Посеред неба, хмар і сонця
І стиха шепче, мовби жрець
Через те листя, як віконце...
То мабуть лілії-красі
В любові ніжно признається –
Рядком пливуть у небесі,
Сміється він, вона сміється...
Враз вихор течій обійняв
Навколо нього квіти лілій –
Він в білім закружляв,
Все припадаючи в колінцях...
А навкруги гаї, луги
Де соловейко часом тьохкав...
Горять в калині береги,
Пливе вода в вузьку протоку...
Танцює в парі очерет
Посеред сонця, хмар і неба...
Яка ж то радість – серця лет,
Бо йде усе так як і треба...
17.09.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Как тучи в небе разметало
И ввысь летит души струна,
А сердце биться не устало,
Мигает тусклая Луна…
Жизнь продолжается, ребята,
И где начало, где конец?
Ведь мыслим узко и предвзято;
Суть: в бесконечности – венец!
Сей Божий дар – земное лоно
Как миг, подаренный судьбой.
Вглядитесь в дни свои невольно,
Жемчужины для нас с тобой:
В них Истина предназначенья
И наша им дана цена,
Толь в виде мнимого влеченья,
Толь целомудренность видна.
Струятся звёздные веленья,
Дрожит, под мыслей взлёт, Земля –
Взрослеет всё ж людское племя,
Любовью, озаряя взгляд.
Как тучи в небе разметало
И ввысь летит души струна,
Где Божье значится Начало,
Лишь расцветает в нас Весна…
Жизнь продолжается, ребята,
В ней есть начало – нет конца.
Мы по ступеням многократным
Всё приближаем лик Отца…
20. 07. 2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507061
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2014
Все було так невимовно незвично, що очі боялися кліпати – не пропустити б чого. Мене оточив бузково-аметистовий виднокрай. Незвичайна тиха, але проникаюча у всі глибинні куточки душі неземна гармонійна музика – обіймала й благоговійно утихоми-рювала.
Час розчинився.
Вирвалося: «Це не сон?»
І раптом Голос у відповідь:
– А інакше як дістати? Душа твоя розтривожила мене, навіть тут. Пожалів, призвав подивитися, з думок твоїх, мрії...
…Це була говірлива пляма, тепла, енергетично відчутна, випромінююча Добро і Любов. І лише очі в центрі цієї люмінесцентної плями, що переливається та іскриться, бу-ли живі і людські. Вони посміхалися і милувалися на мою цікавість і захоплений блиск очей.
– Я покажу тобі дещо, – сказав Він.
Я запитав: – Хто ти? Де я? Як опинився тут? Я повернуся назад?
– Не засипай мене питаннями, все по порядку. А звуть мене Оммі. Я є, коли у тебе світлі думки. Ти часто так думаєш, і я вдячний тобі за це. Але повернімося до обіцяного.
О, це просто захопило мій Дух, і запобіжники в голові були готові перегоріти.
Оммі плавно перетворив бузково-аметистовий простір в різноколірний, м’який, з щонайширшим горизонтом і такою різноманітністю форм і видів живих істот, небачених мною раніше, що у мене перехопило подих і я трохи не увійшов до шокового стану.
Якого тільки одягу і колірних переходів і гамм забарвлення тіл, якщо так можна бу-ло виразитися, я не відчув і не побачив. Це були і не люди, і не комахи, і не птахи – але все рухалося, переміщалося, літало, підкоряючись своєму заведеному ритму і незрозумі-лому мені сенсу.
Відкритими були, неозорі далі, де з’являлися і плавно зникали різні кольорові гео-метричні фігури невідомого призначення, в немислимо різноманітних забарвленнях, роз-мірах, освітленні – беззвучних і таємничо привабливих.
І все це, як сказав Оммі, перехопивши мій вбираючий погляд, – лише мить часу жит-тя на опікуваній ним планеті, що знаходиться значно вище в ієрархії духовно розвинених небесних тіл, але яка поступається по рівню інтелекту молодій земній цивілізації, що роз-вивається по немислимих синусоїдах. Єдиної у своєму роді, що бореться з кривим задзер-каллям темних, котрі знайшли лазівку в думках, що розпорошуються в різноманітному спектрі вільного вибору землян.
«У вас темні знайшли для себе, хоч і тимчасове, нестійке, але своє бездуховне поле-притулок, про яке не можуть і мріяти на інших островах проживання різноманітних форм життя Всесвіту. У цьому ваш унікум, ваші підвищені можливості, через протистояння сві-тла і тьми, підніматися і розвивати інтелект, але в цьому і ваш хрест.
У цьому плані не заздрю своїм колегам, а їх не один, а цілих сім – по числу управ-ляючих променів.
Ви, земляни, наскільки непередбачувані в своїх проявах, настільки і цікаві несподі-ваними поворотами думки і відкриттями. Понад усе ви досягли успіху в агресії і най-менше в збагненні головного закону життя Всесвіту - Любові. Ось де майбутній потенці-ал інтелекту, помноженого на уселенську Любов.
Тоді б не довелося дивуватися з нашої, далеко не передової цивілізації, хоч вона і знаходиться, у протилежність вам, на вищому духовному рівні в розутіленому стані».
Аналізуючи, багато чому дивувався Оммі:
- нашій аморальності по відношенню один до одного;
- бездумному знищуванні, часто безповоротно, природному середовищу перебуван-ня;
- надуманість так званих державних утворень, особливо тих, що розділяють землян по умовно прийнятих наземних, водних і особливо повітряних кордонах(?).
«Такого абсурду немає ні на одній планеті, продовжував далі Оммі, це ще раз гово-рить про те, як далеко може зайти не керований Божественною любов’ю інтелект.
Не можна не згадати про буквально первісне відношення до породжень людської думки: так званих мисле-формах. І це через майже 70 років після відкриття у вас Кирліан-фотографії, яка дозволяє фіксувати невидиме в зміні енергетики полів людини або, інши-ми словами, – його аури.
Адже щонайменшими розривами і пробоїнами в ній тут же користуються негативні демонічні структури. Навіть їх зовнішній вигляд викликає відторгнення: вони фіксуються на знімках у вигляді змій, іноді двоголових, різних чудовиськ або обрубків їх тіл, аморф-них істот, які викликають неприємні відчуття. Але цього мало – вони є енергетичними вампірами і, відсисаючи життєву енергію, прирікають вас на тяжкі, деколи невиліковні хвороби.
Неосвічені люди, як ви їх називаєте у себе удома, надають демонічним структурам неоціниму послугу, лаючись матом (жах!).
Щоб тримати таких людей, як би на короткому повідці, їх улюблений прийом – ви-кликати в людині ваблення до алкоголю, щоб потім харчуватися енергією винної пари і негативних емоцій алкоголіка.
Адже результати цих досліджень підтвердили, що у здорової людини щільна захи-щена аура і що лікувальна дія на нього світлих сил через миро, молитви, святині – набага-то вище за будь-яку медичну дію.
А прокляття? Ваша людина абсолютно не відає, що творить! Прокляття руйнує поле людини повністю. Свічення навколо пальців (а значить і всього тіла) зникає, і з’являються змієподібні структури.
Жахають вчинки землян по відношенню один до одного.
Чому прокляті люди довго не живуть або живуть, мучачись? Так тому, що у них не-має життєвих сил. Їх аура настільки зруйнована, що вона не тримає енергію, яка витікає немов через решето. Та ж доля дістається і тому, хто кляне кого-небудь.
Тільки взаємо прощення, повне розкаяння в скоєному і молитва – служать зціленню. Коли ваші поля починають вібрувати на частоті молитви, ви скрізь стаєте видимі, чутні і впізнаванні.
От чому я, знаходячись далеко від вас у Всесвіті, знаю і співпереживаю – хочу, щоб ви швидше дорослішали самі і Планету свою не мучили, а підіймали до вібрацій Божест-венної Любові.
Звичайно, я не сумніваюся в цьому ні на хвилину – просто чудуюся, як над вами узя-ли верх бездуховні, матеріальні спокуси, як легко втягує вас задзеркалля, користуючись, поки що безоглядною і неосвіченою, людською натурою».
...Боже, який сором!
Перший раз потрапив на іншу планету і стільки почув того, від чого і без Оммі чер-вонів на Землі , спостерігаючи кожну грубу суперечку – будь то надто жорстке виховання карапуза його нетямущою матусею, або роздори в сім’ї рідних людей, чи в тролейбусі – сторонніх.
Якби вони тільки знали, як укорочують собі і іншим життя стресами, негативними думками і непотрібними емоціями – більше аніж 200 років!
В цей час мене відвернув якийсь звук від сумної констатації земної недосконалості. Це група істот пройшла поряд, обмінюючись на незрозумілій мові один з одним, мабуть, чимось дуже цікавим, бо їх очі світилися радістю, доброзичливістю і Любов’ю – чого так довго ще не вистачатиме нам, землянам.
Потім Оммі показав мені таке, від чого я втратив дар мови. Але це вже абсолютно інша розповідь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
Весны победной в мыслях очертанье.
Здесь снег с землёй,… а где-то там мой дом
За горизонтом…светлым ожиданьем –
Мы от него на запад всё идём.
Который раз в окопах день рожденья.
Декабрьских стуж поющая свирель…
Привычный запах дерева кореньев,
Где обезглавлена снарядом, плачет ель.
И пацаны вчерашние «в рулетку»
Со смертью игры страшные ведут.
Здесь не в ромашку, а скорее в решку…
Лишь знает Бог – когда и чью звезду.
Чем дальше дом, тем ближе край агоний
Фашистских стай, что вороньём кружат…
Какой дурак придумывает войны,
Где чёрный снег…? – Всё ж надо их дожать!
Победе гимн, чтоб созерцать воочию –
Безумный праздник, торжество Добра!
Чтобы трассирующим светом ночью
Сопроводить последнее: «Ура!»
Но это завтра, как там решка скажет
Свой приговор? Сегодня кружек стук –
Сто грамм армейских самый раз, а также
Хлеб вместо торта, соль и мёрзлый лук…
А молодость несёт над круговертью
И хочет верить в светлый долгий Путь…
«Да будет так!» Витает Дух над смертью,
Шепнув на ухо: «Мальчик, счастлив будь!»
22.12.1944г.÷22.12.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506907
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2014
Як зміяться шляхи вздовж узгір’я,
Так життя – течія в бистрині…
Не підметене нині подвір’я,
Легко двері відкрили війні.
В цій порі не заснуть чорногузу.
Не зібрати з полів урожай…
Хто зодяг в жилет з бронню цю музу?
В домовинах везуть… Просто жах.
Через проріз прицілу дивитись
Нашим дітям придумали ми.
Як правителям очі відкрити –
Загасити найшвидше б дими?
21.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
Щастя ти лелече
Закосичене
В мріях білих
Сивих дум долин
Чом забули
Стародавні звичаї
Коники де наші
І воли
Де ріка
Джерельна чисто вимита
Раки й риба
Ряска й лілій цвіт
Як життя скалічене
Нам випростать
Кут глухий змінить
На Світла світ
Україно ти моя
Занедбана
Ти прости
Що множимо гріхи
Заросла стежина Божа
Й де вона
Жадоба не є
До щастя хист
20.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
«…Правда, не з власної волі…
Ткались на персах стигми,
Маки вцвіталися в льолю.
Гави заціпило й меви.
Тиша снувалася шовком.
Отак взяла і померла.
Місто було у шоці».
М.Брацило
Марино, Марино –
Про Хортицю віршів
Царівна,
Пішла у нестримні
Віки…
Запорізькі твої
Стежки
В маках плачуть босі.
Славути хвиля пісні
Й досі
Співає – ти їх заколиш…
На Хортиці рідній бо
Спиш.
17.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
Синій конику синьоокий
Ти лети над краєм моїм
Над Вкраїнським краєм глибоким
Широчінь Дніпрова стоїть
Шелестить калиновим вітром
Вербний дух хуторів і сіл
Де сади простягають віти
Після гроз веселкОвих сил
Синій конику сокиркОвий
Скач над мрією білих хат
Що на мальвовій рідній мові
Хай година зника лиха
16.06.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
О, друзья, вы так далЁко,
Выпьем за былые дни…
Тех мечтаний о, пророки,
Бог – вини нас, не вини…
Так обнимемся, ведь знать ли –
Встреча ждёт нас впереди?
Мир недавно открывали,
Тропка грядет – звёзд, среди…
И непрошенной росинкой
Взгляд туманится слегка.
Наша молодость – вернись-ка!
…Эхом, в будущих веках…
16.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505543
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2014
Як сон життя
Перекотилось полем
І, дивна річ,
Все тут, зі мною, знов…
Про що ти шепчеш –
Біль моя ти, боле?
Що все було,
І горе, і любов…
Але ж так швидко…
Мариться в хмаринці,
Там тінь моя
І тінь так рідних лиць…
Скажіть мені –
З якої треба криці
Серця робити
Зараз, як колись…
Гримить свавілля,
Горизонти плачуть.
Моя земля,
Переживеш в борні?
Ізнов часи,
Що скреготом неначе
Серця проймають
І тобі, й мені…
11.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
Странно,
Всё так кажется странно –
Мир родной…, вдруг чужой,
Как непонятый сон?
Рано?
Неужели же всё ещё рано?
Не по силам познать
Многоликую чашу времён?
Странно,
Всё же кажется странно –
Мы живём, но
Как будто бы со стороны.
Грани
Что в Евангелие, то же в Коране –
Христиане мы иль мусульмане,
Вселенной сыны.
Странно.
Вам не кажется странным?
Мы ждём чуда, которое
В нас так давно.
Радость –
Изначальная Божия благость –
Шлёт Любовь-Сотворенье и Солнце
Сквозь Вечность-окно.
Странно.
Гармоничный и славный –
Мир родной, не чужой
Всем понять бы его.
Въяве –
Слышишь? Звон колокольный взывает
Взяться за руки всем,
Улыбнуться с Любовью – ВСЕГО...!
09.04.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502797
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.06.2014
«… по вере вашей да будет Вам».
(Матф., IX, 28,29)
«Мы беспечно устремляемся к пропасти, заслонив
глаза чем попало, чтобы не видеть, куда бежим»
Блез Паскаль
«Жизнь – это результат феноменальной Божьей фантазии» Автор
Жемчужиной в небе свет-шарик земной –
Не мог и мечтать я, что встречусь с тобой;
Что на перекрёстках Вселенной: без дна,
Без крышки и обручей – все времена…
В единой гармонии с гаммой светил –
Ты голубизной с белым цветом сразил;
В спокойствии внешнем творится здесь мысль:
«В чём Истины, правда и где её смысл?»
Энергией Солнца здесь жизнь рождена,
Засеяны с Космоса в быль, семена.
И в Божьей задумке творимый Им люд
Поборет: как зло – лицемерье иуд.
Бурли, развивайся, ищи и дерзай –
Вот только не пыжься, не злись через край;
К Любови идёшь, что Вселенной рулит,
Открыть Красоту, что есть Неба магнит.
«О, сколько чудес – говорят на Земле –
В самом человеке», такой пока сленг.
Да, Вы на пороге открытия тайн,
Когда одной мысли вам хватит – взлетать.
Жемчужиной в небе свет-шарик земной –
Ты маленький с виду, на деле – большой;
С тобою сроднился, людей полюбил –
Ты, каплей вселенскою, сказочно мил.
03.03.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502795
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.06.2014
́́́́
Столько Света – зелен-лето,
Солнце ввысь, за облака –
Ждите дождика с приветом,
Благодарность велика.
Май покинул белый, белый,
Косы в росы распростёр.
Ранним утром птичьи трели
Сквозь туманы крымских гор.
Всё ты видишь, Боже святой,
Игры Человечества.
Всё им дал, сказал им внятно –
Бьются и калечатся…
Столько Света – зелен-лето,
Только радоваться всем,
Но в цене опять кадеты
И амбиций… сорок семь…
31.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502364
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2014
Ведь недаром говорят:
«Любовь – стоит дорого…»
По дороге потерять.
Вместо друга – ворога.
Как прощенье отмолить,
Лицемерье выбросив?
Вновь гнездо как вместе свить,
Из гордыни вырасти?
Эх, назад бы отмотать
Времечко тогдашнее,
Где Страна – отец и мать,
А Любовь – предание…
31.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502363
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2014
Снегопад весенний поздний –
Всё не так за тем окном…
Словно маленькая пони
Заблудилась вечерком.
Не грусти, малютка пони,
Всё лишь призрачный мираж –
Здесь и там есть луч Господний,
Остальное – лишь игра.
Минет всё, и снег и ветер –
То, что было, что придёт;
Лишь Любовь живёт на свете
Вечно… к ней весь наш полёт.
Плод фантазий – крошка пони,
Что была, иль нет сейчас…
Мчится мысль за ней в погоне,
В снежном вихре всё кружась…
09.03.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502014
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.05.2014
Как это было давно,
Как это было недавно…
Кажется призрачным сном,
Всё ж ностальгийно желанным…
Шепчется берег тех дней,
Ластится песня, знакома,
Вьётся душа средь теней –
Третий закон… закон Ома…
Поиск тропинок средь туч.
Грозы, ветра, буреломы.
Год испытаний ревуч –
Дальше лишь катится гомон…
Жизнь вдоль велюра небес,
Коль обернёшься, заплачешь.
Тает берёзовый лес,
Све'тло… честнее… иначе…
Злобы стеснялись тогда
В послевоенные годы,
Объединяла беда,
Мольбы в небесные своды…
Как это было давно,
Как это было недавно…
29.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501953
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.05.2014
Де ж голуб білий, де та синь,
Що обвиває нас в Нірвані?
Я небо хочу попросить –
Мені явило щоб неждано
Той образ, зве вже без причин
По рідній, хоч небесній Феї,
Що відлетіла в далечінь –
Душа моя болить за нею.
Слова Ти мудро берегла,
В житті Ти ними не смітила,
Поради лиш в очах несла,
Рядком посидіти любила.
Дісталося по долі їй,
Щоб стать дражливою і злою...
Ні! Доброта і ласка з вій –
То мудрість поряд йшла з імлою.
Вона знегоди знов несла,
Переступаючи припони:
Не жалілась і не кляла,
Не звала помочі сторонні.
Нікого не судила, ні;
Не роздавала всім поради,
Та заповіт її в мені –
Живу з ним в Світі, Бога ради.
Де ж голуб білий, де та синь,
Що в ній Душа її літає,
Проміння щастя посилає?
Прощення хочу я просить.
Не приголубив й не сказав
В житті цій славній білій птиці
Та в час останній відлучився,
Не попрощався... Як узнав –
Вже пізно було – відлетіла
Жар-птиця, Бабця, біль її –
У ті незвідані краї,
Що душу їй тепер зігріли...
І звідти вже листів не жди,
Все відбулось і віддзвонило.
Де ж голуб білий, де та синь,
Що нас з тобою в час єднає
І душу милує, вітає?
Надію зустрічі носить...
В житті другому – ким там будем,
В якім спорідненні життя?
Стежинки зійдуться, розбудять
Нам душі – ось такі чуття.
Та раптом голуб вже на плечі
Сідає, ніжно щось так шепче...
Ти хто? – Мені лиш воркування,
Твоє, бабусине сказання,
Що мрії збудуться мої.
Почула... Хтось з’єднав мости –
Я взнав, що тут витаєш Ти,
Бо Серце образ твій вже чує,
Неначе хтось рядком чатує...
Тут птиця біла вверх злітає...
Прощай, зустрілись. В небі тане...
01.12.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Ось і зустрілися ми знов,
Бабуся сива, рідна, ніжна;
Як задивлявся в милі вікна –
Мій ключ Добра і рідна кров.
До таємниці доброти
Бабуся Ліза – мандрівничим
Була моїм. І святом звичним –
Як до сердець знайти мости.
Так, скільки радості й тепла
Моя Бабуся дарувала –
Життів на десять зоставалось...
Всім людям Ти Любов несла.
Я тим добром живу в свій час –
Несу його усім по колу,
Не обминаючи нікого,
Та все горить твоя свіча...
В житті отім серед дворів
Не горювали, а сміялись
І оптимізмом заряджались –
Нам близьким був пташиний спів.
І щоб по сходах Дух піднять:
Життя не дар – лише страждання,
Земних знегод є загнуздання –
Тоді лиш мудрість нам спізнать...
Збагнула жертву, зокрема
І до останнього кріпилась,
Несла Ти карму і не злилась,
Страждання „випила усмак”.
Тобі всю вдячність віддаю –
Не випадково разом бу'ли,
Життя в чудесних днях майнуло,
Його любила... й на краю.
Шляхи, дасть Бог, ще коли-небудь
Мо, перетнуться на Землі
І душі, з верхніх повелінь,
Рядком пройдуться – слава небу!
Мій ключ Добра і рідна кров –
Бабуся сива, рідна, ніжна –
Душа в цвіту... А в Тебе сніжно...
Та все ж зустрілися ми знов.
20.07.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Ростуть груші,
Яблука, черешні
І любов витає…
Наші душі
Дружно всі, нарешті,
Закружляли б раєм…
Він давно був
Поряд. Чи забули?
Райдуга світилась…
Й сонце знову,
Бджоли й вулик –
Як у них там мило.
Є повчитись
В них чому багато:
І робота й пісня.
Так любитись,
Щоб життя, як свято.
Війся, мріє, війся…
18.05.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Профессия моряк – непроста,
Подводник, мой дружище, тем более.
Шахтёру под землёю под стать,
С необычайной силою волею.
Там с замкнутым пространством ты сам,
Земля и море жмут на сознание
И рвёшься – где земная краса;
Как космонавты к травке заранее…
Берёзка, тополь здесь… шелестят
И говор их – ценнее нет праздника,
Как душу степь, поля бередят.
Клин журавлей – знак жизни участника…
16.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499373
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.05.2014
И в потоке жизни-сказки
Каждый видит, но свое,
Кто уж понял Божью ласку,
Кто себя лишь познает.
Только Сердце знает, чует
Где тропинка пролегла,
Что ведет к понятью «Чуда»,
К мыслям светлым у чела.
И заветною Жар-птицей
Прилетела на порог
Тайна, что все время снится,
Что давно принес Пророк.
28.05.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498514
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.05.2014
Зв’язують нас дороги,
вічне мірило – час,
Близько, ось-ось за рогом
щось обіймає нас...
Радість і біль, і сльози –
то віддзеркалень знак,
То по старих полоззях
ми біжимо у снах...
25.07.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Пливе вода у тихій річці,
Ой не стоїть, як і літа...
Як поплавок – зникають... в вічність
І там їх Світ другий віта.
Щоб не злякатись в нетутешнім
Житті подовженім, як в снах –
Думки мінливі й безсердечні
Хай забирає чорний птах.
Вже тут, де річка й сині гори,
Якщо долає марнота –
В молитві радості прозорій,
До Світла Серце, повертай.
Слухняними зроби, як треба –
Думки, розбудить їх краса;
Ба, як веселка у пів неба...
Життя – то Божа є роса...
19.05.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Пиши, мой друг,
коль чувствуешь Свет Неба,
коль не устал
надеяться и ждать;
ни вдоху, выдоху
лишь на потребу, –
коль дух прозревший
Сердцу волю дал.
Пиши, мой друг,
во всякую погоду –
ведь вдохновенью
зонт совсем негож;
ни для кого б там
ни было в угоду,
не для того,
чтоб стал куда-то вхож.
Не для обиды,
слёз и чистоплюйства –
размазанных
в папирусе строки.
Пиши, когда
дождался поцелуя
небесной нимфы –
Музы у реки.
А не дождался,
так оставь потуги –
сей горький хлеб
не сеять всем подряд.
Как знать, возможно,
что как раз у плуга
все в жизни радости
тебя благословят…
18.10.05г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498292
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.05.2014
Не забыть тех дорог
Фронтовых… и обочин,
Где примял мой сапог
Край, судьбой оторочен.
Хоть быльём поросло –
В Сердце часто стучится…
Переправ тех весло,
Отблеск взрывов всё снится…
Побратимы мои –
Кто со мной,… кто уж с Богом –
Так помянем те дни
Перед дальней дорогой.
Фейерверк в Небесах
Салютует: « Победа! »
Побеждённый рейхстаг
Помнит цену ответа.
Не забыть тех дорог,
Боль утрат и терпенья…
Завоёван итог,
Дар наш – Мир поколеньям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498123
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.05.2014
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет;
Та й доля тяжка хлібороба
Злим – перекинулась на мед...
Забрали Діда в тридцять сьомім,
Бо кажуть був середняком;
Як до землі б він був, як сонний,
Лежав на цвинтарі б рядком.
Та не судилось – де могилка
Тепер не скажуть: ні архів,
Ні кедри – лиш гойднеться гілка
Десь у Сибіру... поготів.
Папір реабілітаційний,...
Кого зігрів він із сім’ї?
І скільки душ, для світу цінних,
Донос чи розпис чийсь згноїв?
Чи розбудуєм справедливість –
Яку ще ціну більшу дать?
О, Боже! Відколи ж цнотливість
В Серця допустять панувать?
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет:
Красивий. Погляд добрий в нього...
Лиш стиха шепче... очерет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Незыблемо время,
лишь Вечность есть мерой.
Событий земных череда…
История скажет
достоинства Верой –
чем жил Человек во лета.
Менялись эпохи,
бежали столетья –
как редко в них меч отдыхал.
И всё ж несмотря
на такое наследье,
вновь кто-то оружьем бряцал.
Не вырос землянин
с коротких штанишек,
раз нравятся войны ему.
И снова в огнь битвы
вчерашних мальчишек,
чтоб честь защищать и семью.
В рабов здесь издревле
людей превращали –
достоинство чтоб подавить.
Мечи и кинжалы,
стрела и пищали,
как больше числом истребить.
Так в каждой семье
пострадавший найдётся
от войн справедливых и нет.
А кто посчитал,
сколько душ вознесётся –
найдут ли его амулет?
Не легче живым теперь
жить за другого –
лик в памяти друга нести,
что может быть спас,
того дня боевого
тебя. От судьбы не уйти…
Научимся?
– Может… когда-нибудь позже –
пока же оружье вострим…
такое, что страшно
подумать, но вот же
безумцы готовят экстрим.
Земля прогибается
от испытаний,
неужто как было – конец?
Всё может быть если
не взглянем за грани,
где больше нет места войне.
Незыблемо время,
лишь Вечность есть мерой
вхожденья Любови в сердца
и роста сознаний
с достоинством Веры,
не пряча от Бога лица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497933
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2014
Побывайте на вершине
И вдохните образ сей…
В горизонт – где только шире
Сможешь слать Добра лучей?!
Облака, совсем вы рядом,
Обнимает ваш магнит…
Уж настроены мы ладом,
Музыкальным – мир пленит!
И слияние с Природой
Обуяло нас в тот миг –
Эх, взлететь высокой нотой:
«Нас, Вселенная, прими!»
Птичье пенье обласкало,
Волны ходят по траве…
Снова Божьим Слово стало
И пришёл к нам Благовест!
Солнце нежно согревает,
Мы целебный воздух пьем,
Людям всем любви желаем
И люциды счастья шлем!
Здесь ни с чем неповторима
Голубая благодать;
Ощущенье жизни зримо
Охватило – мир внимать…
Даль раскрылась, бесконечность
Словно обняла нас всех…
Жизнь вдохнула в сердце вечность
И очистила наш грех.
Побывайте на вершине
В мире сказочной мечты,
Сердце ваше станет шире
Осознаньем Красоты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497932
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2014
Серебристые отблески сна
Улетают в сиреневый остров.
На Земле жить, друзья, так не просто,
Постоянно здесь брезжит вина…
Всё не так… пред собою грешим,
Перед Богом, собратом и встречным,
В окна, в уши безбожные речи,
Суд легко и беспечно вершим…
Где ж тот рай, где Эдем, где тот край,
Где и Совесть, и Честь не в нарошку?
Где Любви долгожданная плошка –
В каждом сердце, в душе возгорай!
Серебристые отблески сна
Будоражит сиреневый запах…
Как сложны нашей жизни этапы –
Здесь не скажут: «Не будет кина…»
06.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497174
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.05.2014
А весна гомонить, як та птаха,
Пелюсткові дощі всі пройшли
І надії кудись замели…
Маки ж знову цвітуть серед шляху.
Траки давлять. Як кров з під коліс –
Це про наші незгоди зітхання.
Як це?: «часу нема на кохання».
То куди нас веде перевіз?
А весна розговілась, буяє –
Зве до себе – розкаже, що знає…
06.05.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Кому нужны мои стихи:
Моя весна, мои дороги,
Мой трепет и мои пороги,
Сквозь стук копыт коней лихих…?
Кому нужны мои стихи:
Сто дум, оплаченных тоскою
И Солнце не даёт покоя,
Лишь облако мигнёт в тиши…?
Как убежать за край Вселенной,
Чтобы взглянуть мне, преклоненно
На тайны огненной венец,
Где искренность куют Сердец?
Как встретиться с Тобою, Боже?
Кто успокоить Сердце сможет,
Что рвётся из груди в полёт,
Почуяв дрожь Твоих поводь?
Кто струн, души моей нагих
Услышит пенье в шумном мире,
На сим невежественном пире –
Кому нужны мои стихи?
Моя весна, мои дороги,
Мой трепет и мои пороги,
Сквозь стук копыт коней лихих…?
16.07.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496751
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2014
На телефонний дзвінок
товариша незабутньої юності
Валентина Костюченка
Подорожнім моїм
Колись в роки далекі, юні
У зорях світ палахкотів,
Несли гривасті білі коні
Через сердець, поля хотінь...
Ті дні твого й мого злітання –
Душею трепетних сприймань;
І чистий сніг, як перший танок,
Ще біле поле, без примар...
Іскристий погляд без хмарини,
Безмежний край святих надій –
Ганнусі милі і Галини...
Життя початок був тоді...
Тримала крига, ще тоненька –
Основи вперто брали ми.
Ще моложаві Татко й Ненька
І радість – маків килими...
То ж незабутнє все й зосталось,
Бо з нами завше у душі –
Хоч сторінки, життя гортає:
Десятків більше, ніж по шість...
Та світ, як ми – спіраллю лине,
Зірковий мудрий шлях – життя.
Немає меду без полину...
Земна колиска,... з вороттям...
Тонке, чарівне поле Бога,
Творця фантазій неземних,
Про нас все знає, ще з порога.
Святая Віра – віщі сни...
Жде мудрості зіркове Лоно,
Бо світло сяє в серці в нас.
Усі життя – то ціле гроно:
То там, то тут,... щораз,... щораз...
То й ми в повторах нерозлучні,
Крізь Божі іспити – вперед!
Ще зміни прийдуть, і разючі
Мій друже, капітане Грей!
15.01.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
Миров сколь есть вокруг, сколь тайн?
Едины ль мы в своём сияньи?
И что есть Бог и есть ли Он?
– Наивны в помыслах к даянью…
Да как не быть другим Мирам,
мы в беспредельности летаем.
Как крылья мысли охватить?
Лишь устремленьем и познаньем.
Смогу её раскрепостить
и с нею быть, где дух желанный –
Взлелеять, одухотворить,
вздохнуть Вселенною бескрайней…
Стрелою мысли мчусь уже
и расширяю мирозданье,
Что ограничил демон тьмы,
всех предрассудков бренной гранью.
Как долго Бога ищем мы,
как будто Он витает где-то…
Те игры в прятки… он ведь здесь –
не расставались ни на йоту.
Расстаться можно ли с собой
иль с духом? С телом да, как с ложью.
А Дух – с одежды Божьей пыль –
посланница, суть Искра Божья!
Да воскресим Его в себе
и к ближним сердцем воспылаем;
Бог есть Любовь и этот Мир –
Его, частицей представляем.
13.07.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496572
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2014
Спешу к Тебе, спешу навстречу,
Где брезжит в отдалении Свет
И вехами свой Путь я мечу –
Споткнувшись…, вновь ищу ответ…
Спешу к Тебе, спешу на встречу,
Хоть точно знаю – Ты во мне.
И замкнут круг…, и Сердце лечит
Надежда – шлешь мне, в сей Весне…
Спешу к Тебе, спешу навстречу
Сквозь благодатные Лучи –
Рука Твоя ко мне на плечи
Ложится… взгляд, красноречив.
Спешу к Тебе, спешу навстречу,
Обратного пути уж нет;
К чему пространственные речи,
Любовью движим Мир вполне…
Спешу к Тебе, спешу навстречу –
В Душе да возгорится Свет!
И вехами свой Путь я мечу –
Споткнувшись…, вновь ищу ответ…
28.05.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496571
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2014
Тремтить під вітром ця Душа,
Ятрить її сердечна мука –
То Бог дає нам ще раз шанс
На об’єднання, не розлуку.
Бо сотворіння ми святе –
В нас радість, посміх щастя світять,
Тож діє правило просте –
З’єднаймось квітами в суцвіття.
Тремтить під вітром ця Душа...
О, скільки бур ще в світі буде –
Тримайся рідна, і мужай –
Негода краще в нас розбудить.
27.11.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
Горілиць... на світа краї –
Піді мною вся земля;
Те і се в собі єднаю –
Зорі всі, це теж бо я...
Незвичайне і величне –
Недосяжне, як і Бог;
Та не менш від того звичне,
Як єство, або ж удвох...
Простягаю руки вгору,
Будь яку беру зорю –
Мерехтливу, чи прозору, –
З серцем в ній тепер горю.
Світ широкий, світ коханий –
Ненаглядний, мовчазний;
Так жаданий і принадний,
І таємний і простий...
Скільки ж дум в Тобі і правди,
Та задумок і здійснень?
Ми живем Тебе заради,
Ти ж бо серця Верховень.
Духом злитися з Тобою,
Серцем в якісній Красі
Світла – ствердженням двобою
Протилежних полюсів:
Добре з зла, як щастя з болю –
Є солодке, є гірке...
Як і ненависть з Любов’ю –
Все це я... вода зі скель...
Все в мені...
з Небес й Землі...
20.02.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
О, спогад мій, красивий... сивий,
Як білим вкрита голова...
Хто приголубив, щоб щасливі
Лились оті мої слова?
Слова до Вас, мої Ви любі,
І очі лагідні у Вас;
В такій усмішці Ваші губи,
Неначе мовлять ці ж слова...
Шукає серце серця ласки
І їм так радісно бува,
Що розквітають, наче маки
І не потрібні вже слова...
В мовчанні, в поглядах щось кличе,
Мов зірка з Неба, наднова –
Порозуміння всім нам зичить,
Знайти ті мудрості слова.
О, спогад мій, красивий... сивий,
Як білим вкрита голова...
Візьміть на згадку в рік щасливий
Нам Богом дані ці слова.
29.12.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
Наша мила Україно –
розіп’ята солов’їна;
Мила діво Україно,
козакова ж ти родина.
Як терпляча біла хата,
що зростила в лихо, в свята;
Сповивала немовлята –
ти і Мати, ти і Тато.
Твій садочок спить тихенько
та чогось болить серденько...
Ниви голі ждуть поволі –
коли ж буде краще долі?
Хазяям то більші б гроші –
хай плигають в когось воші;
І земля без доглядання
уродила б, хоч востаннє!
Хто ж вони – скупі й бездушні,
ще учора чесні й слушні?
То ж сьогодні мов збісились,
так їм блага полюбились.
Кажуть, що диявол зраду
планував, зайшовши ззаду –
Гаманцем зманив їх душі,
совість їх давно не мучить.
Грошенята все скирдують,
метикують, комбінують –
Не дурні ж бо хлопці-братці,
та у чорта вже у пастці.
А народ конає в кривді,
все ростуть трикляті злидні...
То ж пани, розтане „слава”,
взята в біса під заставу.
27.07.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
Простіть, Тато й Мамо,
Простіть, мої милі.
Лиш хвильку… так мало
На Вашій могилі...
Я в пам’яті вічно
Зберіг Ваші очі,
І в серці невільно
Їх усміху хочу.
В тім краї й на згадці
Нема, що міраж той:
Не вічний, як в казці,
Зникаючий раптом!
Життя так земнеє,
Як пісня, минає...
Так хочеться щастя...
І Вас вже немає.
Одна лиш надія,
Що стрінемось в небі –
Де сум свій розвію,
Татусь мій і Нене...
26.04.2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Закохатися, з Божої ласки,
В цю летючу зіркову щомить –
Не забути щасливої казки.
Завжди поклик світання щемить...
Цей замріяний небом серпанок
З нетутешніх планетних скарбів –
Як доніс ці фантазії, ранок?
Проспівай в моїм Серці на біс...
Хто писав тебе пензлями радо
Й передав цю поезію снів –
Змалював без найменшої вади,
Фарби взявши з усюд і світів?
Обійми і дай легкість туману,
Розчинитись в прозорій красі,
Щоб поринути в дійсність-оману,
Осяватися Сонцем в росі...
16.03.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Вітри, вітри
чутливо-полохливі
в дарунок, враз
пелюсток ніжну зливу.
Ось – відцвіли
мої дерева милі,
плоди несуть.
По листю щастя хвилі…
…А десь за ними
перший день кохання –
снігами вмитий,
ще одні питання…
Дівчина юна,
як весни цвітіння,
ось щастя в’ється
вже між нами, тінню…
Розлука, зустріч –
так між ними тоскно.
Два довгих роки
нам музики – моно.
В снах очі в очі –
нерозлучні, разом,
в обіймах шлем, так
красномовні фрази…
Так все й було,
неначе вчора, в хмарці,
що принесла
цей спомин в білім танці…
У залі тій
неначе, тільки двоє,
а вже Любов
нам шле життя привої…
Вітри, вітри
несуть життєві хвилі –
ой журавлі
ще не збирайтесь в вирій,
ще обійму
в веснянім ніжнім цвіті
мою Любов
єдину, в цілім світі…
28.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Біжить ріка життя, біжить –
Де бистрина, де перекати,
Через препони й міражі
В краї, які не можем знати.
Не лячно, ні – бо поруч ти –
Моя зоря, дороговказом…
Дав Бог тебе тоді знайти,
Відтоді ми з тобою разом…
Все швидше стрілочка летить
По колу, неба циферблату.
Ціную нашу кожну мить –
Із тою, що колись засватав…
То ж хай біжить ріка життя,
Глибини де і броди наші,
Любов де наша й відчуття,
Й плоди Любові, щонайкращі…
28.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
По мотивам
книги Пауло Коэльо «Брида»
Мои Миры и Солнца и Планеты –
О, где сейчас Иные Части в них?
Возможно, что поэты и корнеты…
Вы на свету сейчас или в тени?
И так же ищете, как я Вас, где-то –
Дано ль соединение судьбой?
Не может быть игрой, как для монеты
Божественная магия – Любовь…
Есть тайна о явленьи половинок:
Мужской и женской части, из одной
Души. И коль захочешь очень сильно,
Притянется она к тебе из снов…
И будешь пить мгновения событий,
Давно ушедших из земных покров;
Ведь где-то есть их тень… и воин-витязь
За праведность воюет,… за Любовь…
02.02.2009г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495340
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2014
Летить Земля святим горішком,
Своїм маршрутом віковим,
А дитятко тихенько, нишком
Спить,... й котик тут, рядочком з ним.
Сни не однакові їм бачить,
Чекають різні їх діла –
Та все ж одна Любов їм значить,
Їм світить, боронить від зла.
Любов Божественна є Світло
На всі віки і всі часи,
Її приносить Серця вітром –
Любов з дитинства бережи!
12.11.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Как легко можно сбиться с Пути,
Млады Леты несут галопом…
Жажда красок нам яро мстит,
Не дай Бог, не сорваться в пропасть…
Не брести бы средь жизненных бурь
Ничего ни о чём не зная
И мирок свой, свернув в судьбу,
Лишь желаниям потакая.
Сколь заблудших вокруг плывёт
Без руля и ветрил витая,
Их к какому-то брегу прибьёт,
Но не к лучшему – каждый знает.
Где ж спасительный Парус наш?
Где та мощь для Души и Сердца?
Как нам взять за потери реванш?
Где заветная к счастью дверца?
Как с чащоб несуразиц уйти?
Где заветная тропка вьется?
Где та Мудрость, чтоб с нею найти
Завещанье? – С Небес даётся…
Жизнь рождает серьёзный вопрос,
Но рецепт не ищите где-то –
В нас самих он и каждому воз
Дотащить до прозренья Светом.
Как легко можно сбиться с Пути,
Млады Леты несут галопом…
Поводырь всё нас ждёт, свести –
К Тайнам Божьим по узким тропам.
27.06.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495143
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2014
Оставьте меня, оставьте
Под сенью ночных небес
Я буду читать посланья
Тех звёздных скитальцев-лиц…
И там, в этой чёрной бездне,
Орфея китары звук
Услышать не помешайте –
Его Эвридике, песнь…
13.11.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495139
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2014
Може, я і не поет,
соловей з діброви...
Проспівав один сонет
хмарці чорнобровій;
Слово тьохнуло в зорі,
серце зачепило,
Спів тепер в душі моїй
дарувати мило.
Тож хлопчина із села –
жвавий, загорілий,
Задивився на орла,
скромний та несмілий;
В Сонце рано закохавсь,
також в цвіт вишневий,
В васильків та маків вальс,
в небокрай рожевий.
Швидко весь бузок відцвів
вдома біля хати,
Там життєвий шлях зустрів,
помахала Мати;
Поздовж річки, не без сліз –
прощавай дитинство,
Що розтануло услід
несказанним дивом.
Пам’ятатиму завжди
неба візерунки,
Місяць, що торкавсь води
і зірниць малюнки...
Пісню Мами й заповіт
не забуду вічно,
Татуся той усміх вслід...
Шлях мій пересічний.
31.12.2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Сомнениям, сомнениям –
Кто памятник поставит?
Не созданного столько в них,
Идей захоронённых…
Потухших глаз и мёртвых тем,
Открытий не открытых;
Заблудший мир… костёр угас
В сомнениях, в сомненьях.
Уж зажигай, не зажигай –
Доказывай,… нет проку;
Из тени, выглянув к тебе,
Утянут вновь сомненья.
Любовь и Веру обрести
Нельзя – коль весь в сомненьях.
13.10.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494813
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.04.2014
Дві сріблястії сльозинки
Із твоїх й моїх очей,
Під душі святі музики,
З днів прожитих і ночей...
Підхопило Сонце тільки
Й понесло на небеса:
Ті сльозинки, два відтінки –
Одного життя роса...
Щоби стрілися ізнову
В кришталевих Божих снах.
Мо, вже були ми в одному
Лотосі та пелюстках...
Все було на довгій ниві –
Перепони й водоспад;
Брали верх все ж, дні щасливі,
Щедро нас вели у лад...
Дві троянди розгортались
На одній життя нозі –
Тут жили, то вже й зостались
Віддзеркаленням в сльозі.
Квітнуть хай нові суцвіття
В радість нам, на небесах,
Бо частинку Серця в віти
Ми вплели, жила б Краса...
03.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Ну что грустить
надеяться и плакать
И Сердце разрывать
на части зря,
Коль под ногами
топчешь снега слякоть –
Для большинства
не вспыхнула Заря!
Так должно быть,
пройдут века веками
И с постаментов
спрыгнут дикари;
Гордыни гнёт уйдёт,
собрать им камни
Придется всё ж –
храни их Бог, храни!
20.11.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494645
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2014
Я живу, где стихи и песни,
Где Души и стихий разлив –
Не сторонник я лжи и лести,
Вечность с нами не фатализм.
Посему на весах святое –
Только искренность я приму;
Пусть кристалл не граненный стоит
Руку помощи дать ему.
Совершенных найдешь ли зримо?
Сам давно к совершенству Путь
Все ищу не пройти бы мимо –
Вздох устало вздымает грудь.
Но ведет меня устремленье
Сквозь любых обстоятельств – в лад.
Не безделие и томленье
Строить смогут наш Духа Град?
01.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494443
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.04.2014
І
О, рідний Господи, святий –
Ти знаєш кожен рух і думку
І ладен взяти всіх на руки,
Щоби із долу підвести
Нас, що в гріхах, як в реп’яхах.
Так довго борсались без Віри.
Віки годинонька лиха
Несла крізь війни в плинних, сірих
Днях. Опечалені, в біді...
Та чвари і розчарування
Все ж до Божественних видінь
Вели, до правди і світання...
То ж сина Ти послав до нас
Порозумітися зі Словом
Божественним. Любові час
Почути,... чи були готові?
...Всі несповідимі путі
То ради нас і провидіння...
Над нами завше Твоя тінь,
До Тебе очі і моління...
ІІ
Яка ж то радість, погляд Твій:
Батьківський, милий, ненаглядний,
Далекосяжний, золотий –
Несеш нам спокій і поради.
Готовий вислухати знов,
Як найдорожчих пересічних –
В серця іде Твоя любов
І шлеш нам Істину і Вічність...
08.02.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Ще одна весна кохання
У твоїх очах бринить.
Непомітно в ніжних гранях
Плинуть миті без вини…
Скрипка з неба чи в душі десь
Так тоненько плаче гра…
Пройде день, і Місяць зійде,
Й нічка стріне ще не раз…
Обійму, кохана, мила –
Припаду до уст твоїх;
Щастям ти мене укрила,
Ти печаль моя і сміх…
Бо з тобою все забуду,
Всі думки і час – стривай…
Чари питиму без суду.
Чи не тут стежинка в рай?
Сон чи дійсність, дань фантазій –
У екстазі десь лечу…
В променевій чистій трасі
Весь вогненний і свічусь…
Ти в обіймах, в сні витаєш…
У віконці світло-грай…
Птаха ніжно нам співає
Вічності земний хорал…
21.03.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Не з хутора, дивлюсь на Землю з неба –
На племена, що точать ще ножі
Один на одного – оце потреба?
На клапті землю, ззовні сторожі…
Та кожен про Любов, лиш свій молебень…
За пазухою ж камінь, та чим більш!
Таке сказання про життя, далебі –
Двох тисяч літ… після Христова біль…
Де ж білий голуб, білосніжний лебідь?
Де ж любість наша в сотворіння мить?
Кому це на Землі іще болить?
Не з хутора, дивлюсь на Землю з неба.
Що більш таких. Критичних мас нема.
Та буде!
Індиго діти прийдуть до керма!
03.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Скажите мне, зачем и почему:
Веселым смехом полыхают звезды,
В улыбке лунной видим наяву
Свет Алтаря, небесной Тайны своды?
Открыть себя, Миры, где жить – завет
И донести Природы вещей книги;
Свет звёзд – сознаний возожжёт рассвет,
Чтобы отдаться творческому мигу…
11.06.2003года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494005
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2014
Як швидко лине час,
Це в нас тут, на Землі...
Руківя від меча… -
Бій програно? Та ні!
Бо там, де бути нам
І вчора, й завтра є.
Не наша в тім вина -
Росою виграє:
Казковістю, чи сном,
Чи фантезі Богів?
Чи кров, а чи вино?
Чи задум ворогів...
Бо швидко лине час
В Ірландії і в нас -
Крізь товщу бачу верст
Я очі Ваші... й текст...
Обіймаю Вас, друже.
21.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Перетікаємо у час
За миттю – мить, життєві днини…
Все в русі в світі і у нас,
Душа свята у ці хвилини
Не спить, а творить вже нове
І неповторне, Божим даром.
А щось таємне тихо зве,
Бо серцю від Любові гарно…
Перетікаємо у час –
Не зупинити, не звернути,
То є закон – він без прикрас,
Знайшов чи ні червону руту.
Чи встиг згубити, що знайшов…
Цей фіолет із потойбіччя
Зустріне втішно знов і знов,
Як рідні, радісні обличчя…
01.08.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2014
С тобой навеки, мой Спаситель,
Я образ твой в Душе храню,
Здесь навсегда твоя обитель –
С тобою Сердцу как в раю.
Весной вокруг все оживает…
В Лучах твоих и в мыслях – Свет,
Твой взгляд Любовь мне посылает
И аурический букет...
Пасхальный колокол взывает:
«Христос воскресе! – Мир всему!»
Отсчет духовный начинает
Тот, кто поверил наяву.
Поверил в Разум во Вселенной,
В Христа, посланника его
И в вечный Дух Святой нетленный;
Что все – частица Одного.
Авторський переклад:
Пасхальний дзвін
С Тобою я навік, Спаситель
І в Серці образ Твій держу,
Душі моєї вічний житель –
Слова молитви вже вершу.
Усе весною оживає,...
В промінні Світла думки цвіт;
Любов Твій погляд посилає
Та ауричний всім привіт.
Пасхальні дзвони сповіщають:
„Христос воскресле! – Світу мир!”
Духовний відлік починають,
Чиї збагнули все уми:
І Розум Всесвіту величний,
Христа – посланника його
Та вічний Дух Святий нетлінний,
Що всі – частинка Одного.
05.04.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Как бы хотелось заглянуть
В Твои миры, о Боже –
Хотя б на несколько минут,
Где Таин ложе…
Земных вибраций Высоты
Так мало – понимаю,
Клик Сердца и моей мечты
В душе витает…
Чтоб над зарёю в ранний час
В Твои миры, о Боже,
Земную позабыв печаль,
Мороз по коже…
Чтоб в дум высоких Благодать,
Как в сказку окунуться,
Сиянье глаз, чтоб осязать –
Светлей проснуться…
Сигнал Твой Божий всем принять,
Раздор на час, оставить –
Колокола про мир звенят,
Любовь нам славить!
19.04.2014г.
Может впервые праздник Воскресения совпал 20 апреля 2014года
у христиан, католиков и иудеев. Знак Божий - к миру и Любви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493519
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2014
Цей мій біль межи хвиль
відлітає в туман:
„Ти мене вже не зви
у пітьму за лиман,
бо не хочу жури –
вона той же туман...”
Взагалі, це життя –
чи було, чи нема?
То чому ж не було?
Впало з неба в одраз,
щоби потім крило
підняло, бо пора
над Землею у злет –
ой, маленька ж яка!
Хмарок мчить перемет:
то земля, то ріка...
Океан, острови –
то пустеля, то ліс;
а людей, що провин,
а машин і коліс!
Все заповнено вщерть,
над містами ген – чад!
Кірха там, там мечеть,
в храмах дзвони звучать...
То ж, вирує життя –
день і ніч тлять вогні,
у яке ж майбуття
летимо в цій борні?
Чи ж нас Любість несе
до небесних Красот?
Чи лукавий в кільце
гне й за дурнів пасе?
Хто стикає в лоби –
кому радість з того?
Чом ряди домовин –
молодим на погост?
Хто ж бо мудрість пожне
і здолає Любов,
те джерельце одне –
ключ до Божих Основ.
А покіль цей мій біль –
всі нещастя людей,
як до рани та сіль,
смітник голих ідей.
Все ж не хочу жури –
невігластво помре!
Бачу Сонце згори –
Світло йде, врешті решт!
16.11.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Кристально чистый Солнца луч,
Ты заглянул ко мне в окошко.
Где был? Что видел, кроме лун?
И что принес ко мне в лукошке?
« Да, видел много, Человек.
И на Земле, и на Венере –
Своим теплом из века в век
Рождаю жизни в Ноосфере.
Не первый задаешь вопрос.
Как бы понятней мне ответить.
На Мудрость уж давно есть спрос –
К сознаньям как ее примерить?
Голов так много – и седых,
И смерти в лик не раз смотревших;
Но важность в оных – до еды
И в питии поднаторевших.
Мысль о Высоком на потом
Все оставляется и гробом
Уж заслоняет… Суть же в том,
Что гроб для тела. Даже громом
От глухоты сей не достать.
Лишь перекрестится и в землю,
Святую Весть, втоптав опять,
Он верит разве что елею.
Дух достучаться до души
Никак не может – видно, сроки
Не подошли и спит в тиши
Сознанье, хоть давно Пророки
Уж будят. Только единиц
Коснулись колокола звоны
И суть карающих десниц
Ими раскрыта. Тайны лоно
Разверзлось Светом озарив,
Что все едино во Вселенной;
Земля – лишь временный «залив»,
В миры другие устремленье.
Ты вечен Человек «глухой»
И каждый день, во сне бывая,
Ты зришь Тончайший Мир, другой,
(Но он всегда, везде с тобой)
Его частица ты Святая.
Так, миллионы лет ваш Дух
Кует из «неуча-скитальца»:
То, в Плотный Мир, рождая вдруг
То, возвращая в Тонкий званца.
И нет печали для сердец,
Смерть – переход через границы.
Так знай: природы ты Венец.
В Любови, жизни смысл твой длится…».
Таков был Солнышка ответ –
Мудреный, может быть, пока что.
Пройдет еще немного лет,
И Истина проснется в каждом!
02.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493439
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.04.2014
Поток житейских смут развеять ли?
Не растопить огнями Солнца небо…
И где живёт дороги к счастью кредо?
Где незабудки радости цвели?
Как сад наряден в белых лепестках
И облачко гудящих пчёл ликует.
Не хочется, чтоб мысль гуляла всуе –
Смычёк по струнам бегал бы слегка.
Гимн жизни всё зовёт куда-то вдаль
И нотный стан верстает дней аккорды.
Апрель так нежен, был суров февраль,
Что ж – календарь не кажется мне гордым…
Ветр сказки лёгок – паутинки дым
Кольцом надежды завился на палец,
Узором новым лёг на ткани пялец,
Наметив к счастью верные следы…
17.04.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493200
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2014
Музыка в сердце –
Быль и боль, тишь и звон;
Звуки веселья
И печали поклон,
Где в обнимку с мечтою
Средь берёзовых крон,
Сон туманы верстают
Для дождинок: динь-дон…
Музыку сердца
Незабвенных минут,
В знаках весенних
Жизни дни берегут…
Побеждая пространство –
Мысль не знает границ…
Жить – как это прекрасно –
В сказке любящих лиц.
Музыка сердца
С давних лет ты со мной…
Рядом присесть бы
С детством и… сединой.
Ненаглядным уроком,
Убегающим в даль
По ступеням и срокам
Восхожденья в Грааль…
15.07.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493198
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2014
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
Веселим вітром розмовляє вже зі мною
І Сонця променем враз обійняв;
Він від зажури звабив Світла грою
І до думок високих перейняв.
Так легко Серцем відлітати в ясні далі,
Де Він не раз нам знаки подавав.
Для того, щоб поменше ми блукали,
Зірковим посохом наш шлях благословляв.
Я вірю – вільними, як птаха сотворяв нас,
Самі вже мучениками тепер стаєм.
Сказати хочу всім землянам планетянам:
„Давайте всі благоговіння понесем –
благоговіння за всі труднощі підйому,
благоговіння за те Світло – нас вести;
і за надію Божого всім Дому,
що Сенс Великий кожен в Вірі зміг знайти”.
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
07 січня 2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Солнцем, радостью окутан –
День весенний звонок, чист.
Благодать земная длится
Божьим посохом планид.
Где былое… то забвенье
Суеты? Всё – чистый лист!
Замечаю лишь Природы
Жизнь и соловьиный свист…
Без роптания и те′ней,
Обязательств и границ,
Пестроты и дней тех бдений,
Взглядов любопытных лиц…
О, вернись же Божье средство –
В дне сегодняшнем очнись,
Освяти хрустальным Светом
И со мною обнимись!
Чтобы ввысь взлететь свободно,
Раствориться в синеве
И лучом в сердца вернуться –
Сквозь причудливость ветвей.
07.11.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492894
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2014
Вулиця де ріс я –
Кленове шатро,
Сонця з висі вістря,
Кришталевий трон.
Кольори пір року
Супроводжують…
Став, ріка, толока,
Потяги пливуть.
А думки за ними
В мрій краї летять…
В злотих хвилях ниви.
Дзвін велить до свят…
15.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Ещё весны, в проекте лишь сиянье,
Здесь снег с землёй,… и где-то там мой дом
За горизонтом…светлым ожиданьем –
Мы от него на запад всё идём.
Который раз в окопах день рожденья,
Декабрьских стуж поющая свирель…
Под той звездой немеркнущее бденье –
Хоть ты здоров, хоть мучает мигрень.
И пацаны вчерашние «в рулетку»
Со смертью игры страшные ведут.
Здесь не в ромашку, а скорее в решку…
Лишь знает Бог – кого, когда уйдут.
Чем дальше дом, тем ближе край той бойне –
Как я устал друзей здесь хоронить.
Какой дурак придумывает войны,
Где чёрный снег,… а хочется дожить…
Победе гимн, чтоб созерцать воочью –
Безумный праздник, торжество Добра!
Чтобы трассирующим светом ночью
Сопроводить последнее: «Ура!»
Но это завтра, если решка скажет
Свой приговор, сегодня ж кружек стук –
Сто грамм армейских самый раз и слаже…
Гражданский торт заменят хлеб да лук.
А молодость несёт над круговертью
И хочет верить в дальний долгий Путь…
«Да будет так!» Витает Дух над смертью,
Шепнув на ухо: «Мальчик, счастлив будь!»
22.02.1944г.÷22.02.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492673
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2014
Белая мудрая осень –
Ты расскажи мне песней,
Как расплетают косы
Ветви, сквозь сон небесный…
Звёзды смыкают время,
Словно зовут в далёкость.
Белым серпом белея,
Ночь обретает лёгкость.
Белым струящим светом
Мне расскажи, что знаешь;
Прикосновеньем ветра,
Святостью облекая.
Белая мудрая осень –
Не торопись с итогом,
Утро раскрасит росы,
Небо нам скажет: «С Богом!»
Шёпот твой сердцу близок,
Слышу твоё моленье:
Память листает список,
Пульса в немом биенье…
Вы навсегда уж с нами –
Вечны, неповторимы…,
Только светлей, с годами,
Парусом бригантины…
26.11.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492450
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2014
Переплетене тетине – то моє життя.
Ти, натягнута тятива, стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому, ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми до уболівав.
То ж не стрілося диво те – в сні я увидав,
І не всім отим зіронькам, серця світло дав.
А людей стільки добрих ще я не зміг спізнать;
Птахом білим я не злітав, щастя наздогнать.
Стільки ще таємниць чудних Бог нам віддає,
А ми хочемо лиш дрібниць – гріх-бо повстає.
Всесвіт кличе нас, хоче знать –
як німі – мовчать...
То ж чудні ми є, не такі –
душі ж в нас людські.
Переплетене тетине – то моє життя.
Ти, натягнута тятива, стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому, ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми до уболівав.
16.06.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
За порогами – Запоріжжя,
Місто юності, місто снів;
Місто казки і роздоріжжя,
Долі, мрії… і де я зрів…
Там Славута – у вуса усмішка,
Острів Хортиця милий мій…
Край козацький… й дорога нинішня –
Все сплелось… не спіши, постій…
13.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Вербо моя вербо
ти стоїш і досі
На краю городу
де ми бігли босі
Кожну весну радо
котики гладенькі
Ніжили руками
як волосся Неньки
Де ж ти моя вербо
бо я так далеко
Хочеться злетіти
як оті лелеки
З вербним воскресінням
подруги зелені
Подумки я з вами
де рядочком клени
Помолімось друзі
за порозуміння
З нами Боже правий
й наше тут коріння…
13.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Мій білий Птах за обрій зник –
Лети, лети, лети
І людям всім, аж до весни –
Світи, світи, світи...
Мій білий Птах – надія всіх,
Порада і Любов,
Бо чистий, як дитячий сміх –
Побачимось ізнов...
Летять століття і роки,
У кожнім є свій птах
Над річкою, край осоки,
В бувальщині і в снах.
Без нього як у цім Миру?
Не приголубить як?
І в небо не здійняти рук
В молитві, що з подяк...
Мій білий Птах – мій біль і шлях,
Миттєвостей ланцюг;
Ось ця рілля – моя земля –
Даруй, за долю цю...
01.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Ті – на святому грають,
Народу Душу крають…
Ті – гроші, лише гроші,
За щастя в світі мають...
Та що вже тим каратись?
Вже краще б і не знатись...
Живем в часи безчестя,
Від бруду не сховатись...
Все ж Серця мого мрія,
Єдиная надія –
Що визріє у кожнім
Вівтар Душі... це й гріє...
25.11.04гр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Как трудна
дорога эта –
Сердца
к таинству огня;
Бесконечен
Путь к ответу,
Светел зов...
– Возьми ж меня!…
Спутником
Тебе я буду,
Лучиком
с Тобой светить.
Да, шипами
устлан всюду
Путь мой, знаю –
ОСВЯТИ!
11.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491731
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2014
Как быть с тобою, провиденье дней?
Ведешь куда чрез будни и долины?
Я понимать все больше и сильней
Хочу твои небесные картины.
Огонь, мятущийся в моей душе,
Пусть дивным слогом улетит в столетья –
Еще вернусь, позволит коль клише,
Твой лунный Свет стихом моим пролейся.
09.06.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491730
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2014
Пролетело, пробежало
Детство золотое –
Пронеслось, отщебетало
Тёплое, родное.
И навек в тебе осталось
Знаковой росинкой –
Те видения, что ткались
Мира паутинкой…
Незабвенных пений птичьих,
Клёнов крон кудрявых
И тех радостей безличных
В поднебесной яви…
Словно облаком, растаяв,
Нехотя прощаясь –
Ты всё манишь, улетая
Но,… не отдаляясь…
Вольной птахой голубь-детство,
Вновь и вновь воркуешь –
Переспишь в созвездьях где-то,
Сердце вновь тоскует…
Детство – с Богом пуповина
Испытаньем вьётся,
Очень жаль – в дороге длинной,
Коль она порвётся…
Самой светлою страницей
Было,… остаёшься –
Потому так долго снишься,
Солнцем нежным льёшься…
05.04.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491571
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2014
День близький до кінця,
вже захід на дозорі,
згасає з вітерцем
запал людей снаги;
обійме тиша все
і запалають зорі –
зустріне погляд Твій
і вічні береги.
Не уявити нам
у Всесвіті всі тайни
та, з радістю покіль,
у просторі в Політ –
частинкою або
легендою злітаймо
і, знехтувавши тьму,
вогненний
скреслим
слід!
20.03.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
За рекой, за реченькой,
В мареве, где зной,
Тайною да встреченной
Встанешь предо мной…
Взглядом чистым – «ясный свет»,
Вознесёшь на край,
Где живет у рьяных лет
Разудалый рай.
Позабудешь всё вокруг
Средь зелёных трав,
Помраченьем клёво вдруг
Завладеет нрав.
Жизнь моя ты грешная…
Той берёзки стан
Обхвачу руками я
И прильну к устам.
Опьянят – медовый сок,
Встречи до зари…
Золотистый завиток –
Первых чувств дары...
За рекой, за реченькой,
Где туманный зной,
Всколыхнулась свеченькой
Память предо мной…
19.05.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491294
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2014
Це моє – бо твоїм ніколи
Болем й жалем не буде, ні –
Ці тополі й сади довкола,
Цвіт білявий на бузині.
Очерет шелестить і мліє
Там, де заводь і річки плин...
Стільки споминів серце гріє
Серед днів до глибин й мілин.
Сонце в очі... трава шовкова...
Тут під вербами вітерець;
Листя шепіт – хоч ані слова...
Птаха – сполохом! Хай їй грець.
Чистий рай, як без думки й горя,
Земле рідна – мій біль і жаль...
Українські довкілля й зорі,
Батьківщина – життя скрижаль...
03.11.04р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Слова, слова – как вас люблю
За вашу света, многогранность;
За фиолетово туманность –
Без вас в безмолвии скорблю…
Без вас бескрылым становлюсь –
Ведь даже мысль пуста, без смысла.
Со словом – снова на ветрилах!
Без слов как Небу я взмолюсь?
Слова, слова – как вас люблю
За вашу светопись и ласку,
За все иллюзии и краски –
Я выпью вас… и вновь налью.
Бежите здесь со мной строкою,
Хамелеоном изменяясь,
То скромным ручейком звеня,
То в чувствах страстною рекою…
Вы и свобода… и узда,
Мой жребий –
с вами быть всегда...
22.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491151
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
Землянам планетянам
посвящается
Мои Вы все, хорошие
песня
пронзительно искренне:
Ну что друзья – вся жизнь взаймы,
Мои Вы все хорошие…
Мир подустал от кутерьмы,
Светёлки запорошены.
Припев:
Летим средь звёзд – Она, Земля,
Горошина горошиной
И Сердцу верные друзья –
Мои Вы все, хорошие…
Нас жаждет сумрак, прогибать,
Труху свою навязывать.
С рассветом, тьме не совладать –
Со дня, подавно – скатывать.
Припев.
Зажжём лампаду Сердца вновь,
Сирень весны закружит в синь –
Восторжествует в нас Любовь
И вся печаль разрушится.
Припев.
Кораблик по ручью бежит,
Пронзительною белизной,
Друзья – нам искренностью жить
И с Солнцем – Богом велено!
Припев.
Известно уж – вся жизнь взаймы,
Давно б понять вопрошины;
Не может бить весь Мир немым,
Штанишки больно ношены.
Припев:
Летим средь звёзд: Она, Земля
Живая, но с горошину…
Земляне ж Вы, мои друзья –
Давно ведь все… хорошие!
2-й раз: Эй, Планетяне – у руля!
Подумайте, хорошие –
Куда рулите? Ведь Земля
Всего лишь, что горошина…
Примечание автора:
Светёлка – 1. Согласно толковому
словарю С.И.Ожегова: небольшая
комната, обычно в верхней части жилья.
2. В стихотворении это: святое,
высшее, светлое место в Сердце
для Братства землян планетян.
13.03.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491145
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Хрустальный Свет нам сладко дорог,
Как притяжение свечи…
Уж притупились сна мечи.
Воспоминания приплыли
С той давней потаённой были.
Веслом гребу – фарватер чист…
И в пятнах жёлтых на траве
Вдруг одуванчики весною
Заговорили так со мною,
Как кем-то посланный навет…
Из неба заструился свет.
Сирени запах из забвенья
Любви напомнил сотворенье…
О сколько ж промелькнуло лет…
Весло вдруг замерло в руке –
Воспоминанья по теченью
Несли меня благоговейно,
Я нёс тебе цветов букет…
И на заносчивой строке
В пересеченье взглядов, сердце
Твоё раскрылось и по венцы
Прочёл я трепетный ответ…
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Слой жизни юной сладко дорог,
Как притяжение свечи…
17.01.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490868
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2014
Нести нам Світло день і ніч
В трудах, і з бідами опріч,
Усупереч самим собі –
Нема других земних орбіт.
Крізь терни до Твоїх планид
І заповідей – людський рід.
13.09.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Свет игольчатый, словно иней,
словно проблеск в пучине лет –
всё зовёт на планете синей
предречённый мне взять билет…
И экзамен держать пред Богом –
что сегодня я сделать смог,
чтоб познать Всепланетный Логос,
Человечества суть-ярмо?
В околесице заблуждений
преднамеренных или нет –
чередуется Свет прозрений
и падений в эксперимент.
Боже правый – как разобраться?
Длинен путь и ошибок тьма!
Трудно к Истине приближаться,
тянет к долу грехов сума.
И не всем те грехи понятны,
да и зная – всяк множит их;
единицы лишь Верой святы,
как невежества оживить?
Послан Богом Христос Спаситель –
взял грехи на себя землян.
Человек же – как был проситель,
так величью себя не внял:
что он Богу помощник первый
(поле тонких материй – суть),
и по совести самый верный,
и по Духу – готовый в Путь.
Свет игольчатый, словно иней,
словно проблеск в пучине лет –
всё зовёт на планете синей
предречённый найти ответ.
О Великий Вселенский Логос –
точит камень в веках вода,…
драгоценным есть БОЖЬЕ СЛОВО,
тьму рассеет уж навсегда!
05.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490651
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2014
Дикий мед на губах
від пройдешніх доріг;
піт солоний пройма,
зріє думи горіх...
Чи знайшов, що шукав
в потойбічності літ?
Відгукнувся, хто звав?
Чи ж розгаданий Світ?
Що знайшов, вже моє
і майбутнім бринить,
хоч в торбині стає
усе менше земних
сьогоденних грошей,
сьогоденних причин.
В Серці жде Прометей.
Небо кличе: „ Мій син! ”
13.08.05р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Все в печалі, моя Україно,
Мій стражденний народе в вогні.
Генофонд все шукають й коріння.
Мій пісенний народе в борні.
Ватажки,… патріоти,… і гроші…
Совість, честь вже на потім, колись?
Або ж крайнощі – тільки на мові…
Лиш на поділ: хохли, москалі.
Примусово! А ні – виселяйтесь.
Що це? Звідки? Коли це було?
Племена… луки, стріли,… триклятий
Час. …На дворі – двадцятий давно.
Схаменімось – до розуму, браття –
Мир у домі мечем здобувать?
Звідки впертість? Спливає латаття
Річки часу… Посадимо ж сад.
Дружби сад – де берези й смереки,
І найкращі пісні про любов.
Ми сім'я. Й не австралопітеки.
Не минути нам Божих основ.
05.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014
І
Неистребим ехидны взгляд
В несовершенном этом Мире –
Течёт её злорадный яд,
Чтоб приземлять, подобно гире.
Ни дня не жить ей без хулы,
Не изменился Мир пока что –
И до Любви, как до Луны,
И лицемерья, как в Боккаччо.
Претит полёт ей, Света лик
И поднебесные картины –
Прозренья трепетнейший миг
И к Истине тропа… из тины.
Плывёт, как клочья рваных туч,
Ехидны спесь из паутины,
А Дон-Кихоты Добрый Луч
Всё тащат через тень рутины…
ІІ
Да, Дон-Кихоты мы, паяцы –
Так было раньше… так теперь.
Мир перевёрнут, все на пальцах,
Как хочешь – верь или не верь.
Хоть точно так же облаками
Земля окутана слегка,
Как и тогда, века веками,
От совершенства далека.
Но не сама, а человеки
Поступки ткут не из Любви,
Лишь деньги, деньги – вот их Мекка,
А по духовности – увы...
Впотьмах, всё ощупью, авосью.
Век двадцать первый на дворе.
В пути за Разумом с авоськой,
Всё семеним, мельчим в поре.
Змеёю вьёмся по спирали,
Никак хвоста не закусить.
Мы только крайности познали,
Да научились всех судить.
Лишь Дон-Кихоты и паяцы
На острие Добра и зла –
Златой срединой, сладив пяльцы,
всё вышивают Новь землян.
18.01.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Дверцята замалі,
вузенькі й непримітні
І мимо всяк пройде,
хто поспіхом, хто в тьмі;
Нема фасадів там
і зазивних привітних,
І не в дипломах суть,
не в швидкіснім умі.
Матеріальних благ
не знайдеш і до нині,
А мудрості скарбів
там розсипи лежать...
Духовність не збагнув,
то дякуєш гордині.
Невігластва верстви
на підступах скрижаль.
Зійде з очей габа,
розвіються тумани,
Всі сумніви помруть,
дар неба – духу зліт!
Народишся ізнов
негадано, неждано,
Відчуєш Серцем мить:
„Вже відповідь шле Світ!”
30.04.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
О, мій небораче!
Світом йдеш,... те й значиш,
що несеш ти людям –
в Серці те здобудеш.
Через тіні й світло –
Сонце щоб зігріло
і Душа б розкрилась,
з Неба ж прилетіла.
28.07.05р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Я с тобой, волшебник милый,
Белый лебедь мой родной;
Ты цветок мой нежнокрылый –
Весь пленён теперь мечтой…
Синим светом, ясным небом,
Зов я слышу голубей…
Уж лечу, цветущим летом,
Опускаюсь вдруг с небес.
На груди играет Солнце,
И глаза твои в росе,
Я смотрю и то не сон ведь?
Ты лежишь в нагой красе.
И ромашки вдруг поникли
Пред фантазией земной,
Травы нежные прониклись
Зеленеющей косой.
А уста вишнёвым соком
Налиты, пьянят меня…
Взглядом смотришь яснооким,
Всё зовёшь к себе, маня…
Опускаюсь на колени,
Прикасаюсь я к тебе –
Словно белый нежный лебедь,
Божий дар мне по судьбе…
О, каким владею счастьем –
Я ласкать тебя всю жизнь!
Сердце, полное участья,
На груди твоей лежит.
1980г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2014
Обычный день, ни холодно, ни жарко –
Всё как всегда – но необычно всё ж;
Не выспавшись, зевается так сладко
И в сердце что-то ждущее несёшь…
Так что же это? – Радость, море Света;
Да, День рожденья… ласковость цветов;
И столько песен будет ещё спето,
В календаре верстать ещё листов.
Но этот день – принёс то, что принёс
И понят так, как понимаешь Ты;
Ценою лет, взобравшись на утёс,
Там рассмотри надежды и мечты.
Обычный день, похож на предыдущий –
Увидеть в нём непросто Света новь,
Пусть Солнца Луч, в глаз радугу несущий
Дух вознесёт, превыше громких слов.
Благословен тот День, когда родился
И Бог Надежду в Сердце поселил;
Там свет Звезды до часу озарился,
Чтоб миг Любви когда-то наступил.
Что за волненье? – День рожденья это,
Родные лица близких и друзей;
И столько песен будет ещё спето…
И дней, летящих стаей журавлей…
Но этот День принёс, что произнёс –
И понят так, как понимаешь Ты;
А Тайна вся, что в нас Господь привнёс –
Всем в Мире Ты – Надежда и мечты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489672
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.04.2014
Из памяти моей, тумана
Встает родимое гнездо…
Родной, знакомый без обмана,
Наш неказистый детства дом.
Средь кленов серенький кораблик –
Ты не заменишь злата блеск
И самый сказочный и райский
Дворец, ты в сердце не поблек.
Плывешь в сирени, словно в море,
Как много гаваней видал –
Мы с нашей памяти не смоем
Твои счастливые года.
Твои счастливые денечки,
Что улетели в никуда
И фиолетовые ночки
Мы не забудем никогда.
А степь, ты нежная как будто,
В тиши твоей – ну просто рай…
Моя ты речка незабудка,
Мой тополиный милый край.
Там песня Мамы тихо льется
И в сердце радостный покой –
Не это ль музыкой зовется
Души, простой закон такой.
Здесь счастье наше повстречали,
Здесь повенчали нас года,
Отсюда в мир нас провожали
И вновь встречали поезда.
В вишневом рае белым цветом,
Как лепестки, ушли года…
Передо мной зимой и летом,
Ты, мой кораблик, навсегда!
26.04.1998 года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489030
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2014
Календар невгамовний –
Та куди ж ти біжиш?
Як дерев тії крони
Вздовж знайомих стежин...
Як пісні, що співала
Моя Мама в краю,
Де зозуля кувала
І я був в тім раю...
З татусем майстрували
У високих небес,...
А Земля оберталась.
Дзвони чулися десь...
Тож над попелом часу
Не сумую я, ні –
Знаю, що вже не згасну,
Але там, вдалині
Враз зажевріє вогник
В такім ріднім вікні
І вже пам'яті схрони
Домальовують дні...
31.12.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Прощай XX,
да здравствует XXI век.……
Моим любимым девочкам
и мальчикам посвящается.
Давно, ещё когда, в разгаре был XX-й,
Век юности моей, но помню тот вокзал…
Сиреневый туман, знамениями знатный,
В неведенье, маня – в пути сопровождал.
Там в южном городке, где тёплые закаты
И неба голубой, чарующий призыв;
Ничто не омрачит воспоминаний скатерть,
Тот песенный туман – те дни, судьбы призы.
Как будто бы вчера мы встретились так дивно –
Сразила ты меня своею красотой;
Покой я потерял с голубоглазым дивом,
Ведь повстречался я с давнишнею мечтой.
И были поезда, тоскливый шум вокзалов,
Сиреневый туман нас часто разлучал.
Но устремлялись мы навстречу – так нас звало
Сердца соединять, выглядывать, встречать…
И пробил звёздный час – Сердца соединились,
Мы вместе навсегда – будь счастлива судьба!
Хоть много лет потом разлуки, встречи снились –
Сиреневый туман окутал нас, любя.
Нам не о чём жалеть, век счастья, век XX-й
Красавиц подарил, двух дивных дочерей,
Но вновь на юг лежал наш путь через вокзалы,
Чтоб испытать судьбу, мы мчались всё быстрей.
И вновь встречаю я на Франкфуртском вокзале
Любимых и родных, без коих мне не жить;
И в Лейпциг мчимся мы, лишь снег кружится сзади –
Я обнимаю Вас, вдаль автобан бежит…
Чтоб повторять опять, маршрут забавный этот,
Обратно и туда не раз ещё потом:
Вокзалы, поезда – зимой и тёплым летом,
Но не случалось нам гонять порожняком…
Переплелись в судьбе сиреневые дали
И возвращались нам в вокзальной суете;
Весь Мир куда-то мчит, как будто показались
Кисейные брега на подступах к мечте.
Уж взрослые давно дитяти наши дочи
И внучку подарил нам ты – XX-й век;
Зятей, спасибо Бог, послал для Счастья-Доли,
Однако для сует – устроен Человек.
Сиреневый туман нас снова поглощает,
Не отпускает нас вокзалов суета,
То провожаем мы, то радостно встречаем,
Как видно наша Жизнь так сказочно проста.
XX-й век ушёл под стук колёс усталых,
Немножко погрустим – возрадуемся вновь;
Да, не вернуть назад секунд счастливых малых,
Но строить Дней и Лет счастливых суждено!
Давайте ж не грустить, а строить мыслеформы
О радостной стране и счастье на Века,
Чтоб XXI век сердечные реформы
Любовью окрестил на Божиих брегах!
31.12.2000г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488709
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.03.2014
Як блискавка
мелькнув над білим світом,
Як метеор
згорів у тлі земнім;
Але ж устиг,
у зоряному літі,
Раніш злетіти
в сонячний зеніт…
І звідти,
обійнявшись зі світилом,
Розгледіти
тонку ціну життя.
Лемківські де
купелі сизокрилі –
У Божий сенс
зійти без каяття.
Легенькою
хмаринкою земною
Над шепотом
смерек і верховин –
Сердець торканням,
без стенань і болю,
Здійняти душі
наші із низин.
Такий близький
і дорогий наш, друже,
Ти був і є
у відблиску небес,
Послання ніжне
і сердечне, Боже –
Твій голос
обіймає світ увесь!
В'ячеслав Шикалович
16.12.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2014
* * *
Біжать ромашки й маки –
За ними васильки,
Мої дитинства знаки,
Мій краю на віки.
І стукотять колеса,
Та тіло завмира,
Душа летить над плесом
Туди, де знала рай…
А в селах край дороги
Хатиноньки батьків,
Бо діти – в руки ноги
У пошуках світів
Щасливіших, хоч дальніх,
Бо ж сам на сам з життям.
Пошли їм, Бог, кохання
Й додому вороття…
26.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Веточками памяти
Дым костра весной…
Кто-то там на паперти.
Красит дева хной
Косы смоле чёрные.
Ходики стучат.
Кони обречённые,
Как эпохи часть.
Речка бесконечная
По полю течёт.
Жизнь же есть конечная.
Деньги любят счёт.
Лапотки березовы
На гвозде висят.
Щёчки вёсен розовы –
Ласковый мой сад.
Хлеб душистый Бабушкин,
Дедушку ушли…
Ждут четыре детушки –
Восемь глаз-маслин…
Краше воен. – мир худой,
Мудрость старых вин…
Не разлей друзей водой,
Раздели бедой.
Вербной ветвью памяти
Вьётся дым костра…
Парус белой скатертью –
В океане «Ра»…
18.03.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Літечко тепле, ясне і погоже,
В милих стежинах босоніж іду –
Трави голівки схиляють пригожі,
Всіяв безсмертник Господь, й лободу…
Річечка в’ється між очеретами,
Верби сережки зелені сплели.
Качечка крякає, селезень саме
В рясочці виводку зрівнює плин…
Тепла водиця і берег піщаний,
Брижі від щуки на дзеркала тлі…
Вже не забути душевного стану –
В серці любов мою, Боже, лелій…
06.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Ніч каблучками ніжно стукотить
І коники на скрипці гучно грають.
Нічним метеликам не спиться, а кортить
Ще політати по земному раю.
Не спить і повний Місяць в небесах,
Він кутається часом у хмарину,
Жбурляє зорі в чорнім мороці на дах,
На білосніжній, сидячи, перині…
Ніч відбулась у Божому створінні…
В обіймах сну, хоч там ми любі й рідні…
05.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Ой літа ж ви літа,
Вас не стримати, ні.
Бо і вдень, і вві сні,
Як хмаринки… летять…
В веснах усміх-лице,
В падолисті – жура,
Як життя в кольорах
Й світ божественний цей…
А де перший свій крок
Ти зробив по землі,
Із Небесних велінь,
Тут знайшов говірок…
Від Матусі долонь
Тепло стало Душі,
Це було років в шість,
А тепер це як сон…
Ой літа ж ви літа –
Вас не стримати, ні…
14.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014