| Сторінки (31/3046): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Гаркнув морозець: " Всім струнко –
Я сьогодні командир!
На воді мої малюнки,
Роздягну рослинний мир!"
То за комір, то на стежку –
Стеле килим падолист.
Наповня піснями флешку
Морозець, хоча й не Ліст.
Молодесенький, ще перший –
Просто бравий лейтенант.
Старики ціпком підпершись,
В посмішці: " Оце атлант!"
02.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698232
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2016
Каждый человек – это мир,
который с ним рождается
и с ним умирает...
Г.Гейне
Уходят люди… Их не возвратить.
Их тайные миры не возродить.
И каждый раз мне хочется опять
от этой невозвратности кричать.
Е.Евтушенко
Миры уходят туда, где ясно,
Где мягкий свет ублажает взгляд
И где теперь ты лишь соучастьем
Души поможешь, с кем быть был рад...
Кружатся звёзды, миры кружатся
В прикосновенье теплом делясь –
Благо, когда все любви деянья
Преображают других и нас.
Благословенья сияньем здесь нам
Был час дан Богом в горенье дней,
Земных сует плен в круженье вечном
Не отвлекут пусть собрать камней...
Коней гривастых уходит топот –
Уж не догнать, не остановить...
Что нынче ропот – ведь с неба шёпот,
Знать суждено – так тому и быть...
Миры уходят туда, где ясно,
Где мягкий свет ублажает взгляд
И где теперь ты лишь соучастьем
Души поможешь, с кем жить был рад...
28.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697716
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.10.2016
Життя тече у осінь, що хизується
І заглядає в серце з під тишка:
"Хай поспішає, мною налюбується –
Здаля не дуже,... краще із близька..."
Така красуня, зусібіч природна вся:
І губки, й очі, й стан такий стрункий –
Аж пише жар, нічого в ній холодного...
"Торкнись, бо вже не вийдеш з ностальгій..."
Життя тече у осінь швидкоплинності,
Яка сміється: "Що? Не встиг схопить?"
Розвіється туман в вітрах невинності...
Вже й холодок, що втрачена та мить...
Так. Все минеться. Віск стече на свічечці.
На аркуші ж замріяні слова...
Я встиг. То моя мрія на подушечці –
Любов і осінь, що завжди права...
23.10.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
Если бы люди смогли получить хотя бы мимолетный проблеск того бесконечного наслаждения, тех совершенных сил, тех светонос-ных сфер стихийного знания, того глубочайшего покоя нашего бытия, которые ожидают нас на просторах, пока еще не достигнутых нашей жи-вотной эволюцией, они бросили бы все и не успокоились бы до тех пор, пока не овладели бы этими сокровищами.
Но узок путь, с трудом поддаются двери, и всегда начеку страх, недо-верие и скептицизм - верные стражи Природы, не дающие нам покинуть ее привычные пастбища.
Шри Ауробиндо. Мысли
и афоризмы
Тихий зов.
Ах пряный запах тех времён
Неведенья, пропахших дымом,
В том звёздном небе вечным дивом,
Среди так близких мне имён...
Не приведёт туда комп́ас,
В страну мечтаний, грёз и блефа,
Где бьют фонтаны справа, слева –
Фантазий для души запас...
Ах пряный запах тех времён:
Деревья с кожей крокодила,
Где с сердца радость исходила,
А в кукурузе жил паслён...
За что мы любим и не любим?
Куда мы с вами забрели?
В другую сторону вели
Нас Богом избранные люди –
Они остались за бортом,
А мы к пустыне мчимся лихо...
Так где ж ты зов, что слышу, тихий –
Тот пряный запах... синим сном...
22.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2016
Вже й Покрова прийшли до нас,
А з ними й прохолода –
Зажуравлило в небі враз
І посіріли води...
Ще не скінчився падолист,
Здуває вітер віти...
Журливо грає гітарист
Про щастя, що над світом...
Дівчата весело біжать,
Бо вірять у весілля –
Спішать життя своє спізнать,
Знайти любові зілля.
Чекали здавна Покрова
Святої Богородиці...
– Відвернеться нехай війна,
В країну мир закотиться.
14 жовтня 2016р.
Покрова Пресвятої Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694313
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.10.2016
пісня
Коли він спить? Й вночі політ,
З ним зошит, книга – вічно,
До сивини, десятки літ
Дитячим мріям, стрічно.
Що в гаморі шкільнім знайшов?
Куди спішить так рано?
В серця дітей нести любов;
Знайомить з інтегралом.
ПРИСПІВ:
Жертовний – вчитель є вогонь,
Любов, аж до горіння –
Дитині подає долонь
І серця потепління...
Як виросли випускники,
Колегами вже стали...
Ну а тепер, мій друг, прикинь –
Життя як ми верстали?
Ми честь по честі, в блок ідей
Дитячість і дорослість –
Для виховання з них ЛЮДЕЙ
В "раю" жаги і ролей...
ПРИСПІВ.
Коли він спить? Й вночі політ
З ним зошит, книга – вічно,
До сивини, десятки літ
Дитячим мріям, стрічно.
Помолодіти не дано,
Та юність в серці рядом –
Хоч і було це так давно
Все ж травень з нами... садом...
ПРИСПІВ.
жовтень 2016г.
До дня вчителя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694161
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.10.2016
Когда он спит? И ночью свет,
Средь книг, тетрадок – вечно,
Так до седин, десятки лет
Мечтам ребячьим, встречно.
Что в школьном шуме он нашёл?
Куда спешит так рано?
К сердцам детей через глагол;
Знакомить с интегралом.
ПРИПЕВ:
Учитель: жертвенный огонь,
Любовь без сожаления –
Ребёнку подаёт ладонь
И сердца потепление...
Как выросли выпускники,
Коллегами уж стали...
Ну а теперь, мой друг, прикинь –
Как жизнь свою верстали?
Ведь честь по чести, в книгу дней
Мы детскость, взрослость в сумме,
Для воспитания ЛЮДЕЙ
В "раю" страстей и бума...
ПРИПЕВ.
Когда он спит? И ночью свет,
Средь книг, тетрадок – вечно,
Так до седин, десятки лет
Мечтам ребячьим, встречно.
Помолодеть уж не дано,
Но юность в сердце рядом –
Хоть было это так давно,
Но май ведь с нами... садом...
ПРИПЕВ.
октябрь 2016г.
Ко Дню учителя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693981
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.10.2016
Мой путь так короток и длинен
Под небом синим и звездой,
А на ладони сетка линий,
Как указатель пред игрой...
И колыхается знаменье
В потоке восходящих дней.
Так чьё ведёт благоволенье?
Как быть, чтоб путь мой стал ясней?
Звенящим эхом откровенье,
В сплетенье солнечном подъём –
Почти лечу, я в восхищенье,
Вселенная мне в окоём!
08.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693231
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.10.2016
Однажды летний поздний вечер
Откроет звёздный небосвод
И нас сразит немая встреча,
А жизнь земная вдруг вот-вот...
Так схлопнется в святую точку
И словно молния блеснёт –
Картины вспять над дней мосточком,
Чтоб вновь уйти в круговорот.
Как в раковине сны жемчужин
Остались тайною навек.
Поэзии же тайны чужды,
Другим устроен Человек;
Он в звёздный вечер созерцает
На Млечный Путь, мерцанье звёзд...
Знал бы, в нём Бог души не чает –
На встречу мысленно зовёт...
05.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692838
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.10.2016
Витала надія в високому небі –
Дивилась на коней в веселому дербі,
А кущ синьоокий з осугою терну,
Нанизував листя на осені гербі...
Сміялась калина і килим осінній –
Такі надзвичайні і зовсім безвинні...
Коротка прелюдія віхоли з вітром,
Зими із-за рогу з холодним привітом...
23.09.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690358
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2016
Подари мне, подари,
Жизнь моя метелица –
Ключ, чтоб смог я покорить
Всех сердец владелицу.
Чтоб понятным стать для всех
Искренностью знатною,
Уничтожить грусть, а смех
В радость многократную
Превратить и в смысл уйти
Песенной гармонии
И по кругу здесь пройтись,
Танца в гегемонии.
Подари мне, подари,
Жизнь моя метелица –
Разудалый нрав открыть,
В душах пусть расселится…
Ширь земную, чтоб обнять
И судьбу залётную,
Лишь на миг траву примять
Невесомой поступью…
Был ли, не был, кабы знать,
Я в краях теперешних?
Будут, нет ли, вспоминать?
Приумножу ль верящих?
07.03.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690211
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2016
В які часи
живемо, браття, тут –
В ось цій країні,
десь колись так славній...
Куди завів нас
цей слизький маршрут,
Мов сидимо
тут на підсудній лаві.
Яка вже осінь
сіє падолист
І котрий рік
нам обіцяють щастя...
В яких краях
літає тьмяний приз
Й чому на нас
усі оці напасті?
А журавлі
так вільно йдуть в політ
І діточок
в середину, в трикутник...
Щось щемко, я
дивлюся їм у слід,
Бо сам до рідної
землі прикутий.
Тут виріс я
і серцем прикипів
До цих полів,
до річечки і степу...
Так чому ж став
щасливий лиш в вісні?
І скільки ще
душа і серце стерплять?
21.09.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690166
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2016
Бегущее время,
что шепчешь нам ветром?
О чём шелестишь –
мудрый спутник, в пути?
Дружить только с радостью,
жить только с Верой
В просторы осенние
вместе идти...
Там гомоны птичьи,
красоты несметны,
Природа так ласкова –
в сердце покой...
В ладони ложатся
листы жёлто-медны,
Тепло отдавая
прощальной порой...
Ах осень, ах осень –
души вдохновенье,
Нежна и прекрасна
твоя красота.
О, музыка листьев –
паренье, круженье
И непостижимая
чувств высота...
20.09.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689845
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.09.2016
Осінь надворі,
Осінь в серцях –
Вієш сьогоднішнє листя...
Ця філософія,
Що від Митця,
В думі небесній імлиться...
В серце-клепсидру,
Стука по кіль,
Цілять впритул і безжально.
Звідки береться
На нього ця сіль?
Звідки не ждеш – підле жало...
Втриматись, дай Бог.
Таке золоте
В осені – мудрості царство...
Тяжко злітати
В небо, проте
Треба здолати й лукавство.
В наші роки
Й завдання не прості,
З шерехом цим падолисту;
Іспити шлеш нам
В срібній росі –
Загадки в Божім моністі...
09.09.2016р.
Потрійна дев'ятка вересня : щоби значила дата 9.09.2016?
Число 9 виявляється дуже тісно пов'язано з мораллю і духовною складовою людини і буття в цілому. Саме це число пов'язане із справедливістю і міцними життєвими засадами або світоглядом. Вважається, що воно містичним чином поєднує в собі початок і кінець, а також вчить людей прощати. Нумерологи пов'язують Дев'ятку з життєвим призначенням і виконанням боргу. Дуже важливо розуміти, що число 9 будить в людях такі якості, як честь і гідність.
Найважливіша характеристика, яка властива числу 9, – це ідеалістичність. З одного боку, це цілком непогано, оскільки маючи в голові ідеал можна досягти найкращих результатів. З іншого боку, якщо отримати бажане не можливо, є ризик і розчаруватися. Друга небезпека, яку несе в собі Дев'ятка – ця безстрашність, яка іноді балансує між розумним і безрозсудним. Сила цього числа іноді рухає людей на самі нелогічні вчинки в ім'я досягнення чого-небудь.
http://www.liveinternet.ru/showjournal.php?journalid=3834876&keywordid=1478942
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688238
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2016
Ця птаха осіння – ти б'єшся в вікно,
Предвісник чого ти сьогодні?
Чия це душа, чий це серця дзвінок?
Не клич на стежини ті,... годі.
Вже інші часи, хоч нелегкі тепер,
Та крила не час нам згортати.
Політ всі шукали, хоч той тамплієр.
Серця звуть небесні кантати...
Завузько закутій душі в суєті,
У морі земних зобов'язань,
А обрії звуть нас далеко не ті,
Та слів потаємні ті в'язі.
Божественна осінь – святих образи,
Бурштинові сни в невловиме;
Скарб душ ваших прямо у серце разиш,
П'яниш золотавим тим димом...
Скажи мені, любая птахо, скажи –
В чім осені знак нездійснимий?
27.08.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686064
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Шкільні світанки – вересневий скарб,
Як вмієш ти роз'ятрювати душу...
Не можу я від тебе відвикать,
Як поколінь нових чекати мушу.
Ці ластів'ята, щебет вічний їх –
То наша радість, наші перемоги;
І в літню тиху школу їх приїзд –
Гроза і злива та ж на знань дорогу...
То еліксир здоров'я вчителям,
Кров молода у юність зве далеку
Й таку близьку, що кожен знає сам –
З дитячих пір змах рідної лелеки...
Святий порив, хто любить дітвору –
Хотів би з ними в небеса майнути...
Їх погляд в очі, в вересня пору,
Святий і чистий – тож від Бога, суто.
Напередодні 1 вересня 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686061
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2016
Взгляд любопытства, милый детский взгляд
И Мир у ног загадочен, чудесен;
И все мечты туда вперёд летят,
Где сбыться должно, что звучит из песен.
Но жизнь крута, преград в Пути не счесть –
Готов ли, Друг мой, взять их без оглядки?
Теория о жизни точно есть –
Плоды ж её трудом лишь взять нам с грядки.
Ты страх уйми и оглянись вокруг –
Здесь есть всего сполна: добра, злой доли;
Познай же смысл вселенский, ведь не вдруг
Рождает Дух великий подвиг Воли.
Так устремись и Тайну разгадай,
И улыбнись Вселенной, Миру, людям;
Прекрасна жизнь, коль сможешь всё отдать
И если Ты всех бесконечно любишь.
Приходит к людям Мудрость на порог,
Для ближних, коль живут они сердцами
И не боятся труднейших дорог.
Себя, познав, уж для других – свечами…
Нас майя ждёт с рассвета до заката
И не поняв её суетный смысл,
Не станет песня наша, столь крылата
И не откроет Тайну наша мысль.
Мои друзья, Земляне, Планетяне –
Попутчики на жизненном Пути;
Не потеряйтесь, познавайте Знанье,
Свет Высшего, желаю вам найти!
05.02.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685706
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2016
По мотивах віршів: "Дарма.
Вакханалія смутку. Вбиваючи звіра"
Автора Гостя:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=20259
Іще роса не висохла надворі,
Іще стрілець не випустив стрілу,
Іще веселка не у всім коло́рі –
За горизонт іще колись майну...
Не спить клепсидра. І готичні драми
Розвіяв світ цей в сонячних вітрах...
Малюють фантазійні білі хмари,
Що став на дибки кінь, його віраж...
Ти був мій друг, тепер ти ворог, чи?
Ти звеш в нікуди – вже нема нічого,
Лиш голе поле, не трава – мечі
І де тут програш? Де тут перемога?
24.08.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2016
Эх былое моё, эх былое –
Ты со мною, конечно со мной...
Не состарился я, нет, душою,
Обними – дней так радостных рой...
Выступают артисты на сцене,
С ними рос и в кино бегал к ним –
В отраженье мои перемены.
Мир так яркий, но неизъясним.
Почему убегаешь то счастье,
Что за счастье тебя не считал –
Прояви же ко мне соучастье,
Дай, что пух тополей заметал...
Что смыл дождь моего безвременья –
Не умел ни ценить, ни беречь...
Со Вселенной не ждал единенья,
А ведь с ней столько памятных встреч...
Боже правый, прости – дай немного
Всем прозренья на Правды пути.
Жизни смысл – Восхожденья дорога,
Не теряться, скорее найтись...
24.08.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685518
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2016
Я земной и такой же, как Вы –
в переплёте из дней летящих;
в мае радость сотку с травы,
летней ночью средь звёзд искрящих.
А с рассвета жду Солнца рассказ,
в птичьем пении, слыша отзвук.
Дни свой занавес каждый раз
открывают, как в сказку пропуск…
Я земной и такой же, как Вы,
но Вселенной я зван магнитом…
все оттуда, а се ля ви
нам для старта « в края те » свита.
07.08.05г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685517
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 24.08.2016
Между листов с раскрытой книги
Мелькнуло старое письмо,
Бабуси Лизы скорбны миги –
Нас в гости ждёт к себе домой.
Любовь вся капает слезами
Из полуграмотной строки...
Давно Бабуся там... не с нами,
А боль за нас... как из реки...
Чтоб разумелись меж собою
И деток шибко берегли,
Чтоб не смеялись над строкою,
Где буквы к буквам не легли.
О, наша милая, родная
Бабуся. Люди, с кем я жил –
Простите до самого края,
Что может Вам не дослужил...
07.08.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682252
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 07.08.2016
Наши Высокие Руководители видят нас всех и знают нас лучше, нежели мы сами себя. Они в каждый момент развиия человечества знают, что представляет собой каждый челоек и всё человечество. Все наши достижения и все падения запечатлеваются в нашей ауре, которая есть наше духовное одеяние, наш самый точный и вечный паспорт. В этом паспорте не может быть что-нибудь искажено или скрыто. В этот паспорт человек сам вписывает все свои приметы, как положи-тельные, так и отрицательные. Поэтому аура есть единственный безошибочный показатель нашей внутренней сути, нашего духовного преуспеяния или падения.
"О страдании" Живая Этика
Цветною гаммою цветы
В глаза нам смотрят откровенно
И в людях видят те ж соцветья –
Их мысли святы и просты
И кровь своя бежит по венам.
Лечить нас – это их мечты...
О, если б видел человек,
Как и свою – их аур тайну,
Весь мир преобразил до веку б,
Мильйонов бы отдал свой чек:
"Жизнь прожигать, сказал, не стану" –
По ауре б избрал коллег...
Вселенная – людей ждёшь ты.
Так много дел духовным душам.
Проснувшись, важно не остынуть,
Ведь столько шли до Высоты
И столько довелось нам слушать
О сей дороге Красоты...
06.08.2016г.
http://www.roerich.kz/shurnal/texts/Aura.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682138
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 06.08.2016
Ах не итожь, день Вещей мудрости –
Мысль не шелохнется... Жара...
Тревожить не хочу, пойму, прости,
Мой милый друг, Медведь гора...
К тебе на спину не спеша, взберусь –
В четыре стороны гляжу...
Стою под облаком и на ветру...
– Какой дать номер этажу?
02.08.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682137
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.08.2016
"... на околицях Саммерленду..."
"Крізь них", автор Гостя
Я играю в ничто
С этим миром нелепой сказки
И страницы мелькают
В безумном немом кино
И летят в высоту
Бумерангом с колодцев грусти
Лета шопоты здесь
Слух ласкает прообраз снов
Не зови ты меня
Здесь осталось ничто средь окон
А дороги не видно
В барханах зыбучих дум
Шар воздушный летит
И неведом закон пространства
Удивительный сон
Эта жизнь – взгляда фентези
Ах игра в пустоту
Представляющая как нечто
Шумный бисер дождинок
Баюканье перспектив
Улететь в никуда
За семь лун в семидворья бездну
Ты и здесь я и там
Связь невидимых стен полна
28.07.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680541
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 28.07.2016
Волна и парусник – скитальцы океана,
Рассветы и закаты их удел.
Земное счастье незнакомо и незвано,
А штиль и шторм им предъявлял предел...
Волна то угасала, то бурлила,
Бросая в пропасть парусник легко;
Скрипела мачта и волну корила –
Такой у океана был закон.
Однажды повстречался им залив прекрасный,
Здесь среди гор был райский уголок...
И успокоилась волна, на паруснике праздник,
А розовый туман их в паре обволок...
25.07.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680058
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.07.2016
Літо
Літечко тепле, ясне і погоже,
В милих стежинах босоніж іду –
Трави голівки схиляють пригожі,
Всіяв безсмертник Господь, й лободу…
Річечка в’ється між очеретами,
Верби сережки зелені сплели.
Качечка крякає, селезень саме
В рясочці виводку зрівнює плин…
Тепла водиця і берег піщаний,
Брижі від щуки на дзеркала тлі…
Вже не забути душевного стану –
В серці любов мою, Боже, лелій…
06.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679664
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.07.2016
Світися світе радістю земною,
Твій заповіт, мій Боже, віднайдись...
В цих сутінках нехай проснеться вись
Й слова пророчі, мов лелека наді мною...
Розкрийся обріє в світи Твої широкі –
Розквітли б Душі істинно людські.
Животворяще Світло йде, покі́ль
І благодаті Божої потоки...
Чому ж це зло буяє так в окрузі?
Чому не так у світі цім земнім?
Чому за діток боляче мені?
Хто нас штовхає до війни, не миру, – друзі?
23.07.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679638
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2016
И сумрак ночи наступил…
Итоги дня верстает Небо –
Ты жил сегодня иль хандрил?
Ты с Красотой, иль только с хлебом?
Успел добром отметить день?
Омыть сей мир счастливым словом?
Поднять кого-то на ступень?
Льды растопить сердечным слогом?
Минуты топчут календарь
И наполняют Душу чем-то…
Звонит о сроках нам звонарь
И, вместо сна, звучит крещендо.
В ушах сверчком – нет тишины,
Всё щедро звоном заполняет –
Звучит сквозь шум, из-за спины:
«Минуты жизнь твою верстают!»
Нам от себя не скрыться, нет –
Ни день, ни ночь не шлют покоя…
Вся жизнь вмещается в сонет –
Так был
иль нет
средь жизни зноя?
17.02.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678564
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.07.2016
Я жду Тебя в туманной дымке,
Здесь, в предрассветном створе дня;
Молюсь Тебе о, мой Владыка –
Вся Беспредельность вмещена…
Свет лучезарное Горнило,
С утра сверкаешь надо мной –
Ты Сердца огнь, моё Светило,
Так управляй моей судьбой!
Не заслонить тебя – ни тучам,
Ни ночи, тёмной пеленой;
Твой мудрый взгляд, такой могучий,
С непревзойдённой белизной.
Ты жизни песнь и всем – событье,
Несёшь нам радость Бытия;
Твоя улыбка, как открытье,
Ты Тайна вечная моя…
02 12 2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678421
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.07.2016
Духовной жизни дверь
узка и неприметна,
И мимо всяк пройдет –
кто в спешке, кто впотьмах;
Фасадов пышных нет
и зазывал нет лестных,
И не в дипломах суть,
не в скорости ума.
Материальных благ
найдёшь ли, хоть в помине,
Но мудрых кладов там
уж россыпи лежат…
Коль не постиг Пути,
благодари гордыне.
Невежество и страх
таят от нас скрижаль.
Сойдет с глаз пелена,
рассеются туманы,
Сомнения уйдут
забрезжит вдруг рассвет;
Родишься будто вновь
негаданно нежданно,
И сердцем ощутишь –
Мир шлет тебе ответ!
30.04.2002года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2016
кінорежисера й актора
присвячується
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Відчайдушно бивсь за правду –
Україну, милий край;
То ж за Матір, не за владу
Для Душі ладнав Ти рай.
Ти черпав свою наснагу
З Тиші – знався краще нас;
Ніс Красу й духовну спрагу
У Світи і нам в той час.
Час, коли тупе свавілля
Крила гнуло до землі,
Ти ж злітав і вкотре – вільно
Нам світив у тій імлі.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ти очима із екрану
Звав серця – було причин,…
Бо твою ятрили рану.
Нас Добру й Любові вчив.
У майбутні далі кликав,
Де би вільно дихав люд,
І ніхто вже б їх не смикав,
Не топтав..., не славив блуд.
З висоти далеко бачив:
Простір, зорі і Світи –
Рідний наш, такий гарячий,
Самобутній і простий.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ждуть часи – жадані, слушні –
В піднебесній тиші снів,
Бо єднає наші Душі
Дух святий, натхнення спів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677617
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.07.2016
Город мой,
прежний мой,
прикоснись, мой родной
Двухэтажным виском.
Нашей молодости
коронован венцом...
Снись травой-муравой,
тихий нежный
друг мой –
Что в дворах проросла,
В лёгкой капле сошла
с безвременья весла...
Удаляются дни –
остаюсь
где-то в них,
Город мой предо мной
И цветущей весной,
и осенней листвой...
Отраженьем в реке,
скал днепровских
в тоске,
В белоснежных песках,
На твоих берегах
в фантастических снах...
Не вернёшься, я знаю –
тех дней
светлых страсть;
Ты во мне, как свеча,
Незабвенный причал,
грусть закатов
сейчас...
02.07.2016г.
http://www.061.ua/news/1259472
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675845
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.07.2016
Коль душа чувствительна и плачет
И зовёт в благословенный край –
В мире этом, в жизни, не иначе
Поступлю, позвав в цветущий май...
Пусть звучит в душе звон колокольный,
В тишине под лунной ночи вздох...
Вдаль несёмся мы на звёздных конях,
Миги жизни рядом, со всех ног...
Не забыть никак те, что возносят
Мимо лжи и суеты земной.
Ждут нас испытания торосы,
Но мечта зовёт за пеленой
Всех нас к Дню взаимопониманья,
Для него давно нас создал Бог.
К счастью нас зовут рассветы ранние.
Зло в злорадстве. Ждёт давно Добро.
29.06.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675087
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.06.2016
Гірською стежкою в деревах
туман янтарний – сонця сміх
несе нам день ясний і теплий,
як котик в ноги вже приліг...
Ласкаве щастя від любові
солодку посмішку несе,
о ранок наш короткозорий
тче запах трав п'янкий презент.
Медовий місяць – сон весілля,
а ми в обіймах день і ніч,
заколисало неба зілля –
крилатий настрій пліч опліч...
Стан ніжний – дотик неземного,
ми летимо у горизонт,
а недалечко, ген за рогом,
пташиних співів світлий зонт.
Над всім життям свята ця хмарка
витає й радість нам несе.
О, ці душевні наші маки,
від Бога діти – щастя сенс...
(липень-серпень1968г.)
Шляхом до ювілею
подружнього життя
16.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
Таково искусство
Великого Чародея,
Того, Кто меняет всё окрест:
Делать так, чтобы красота
Возникала из уродства,
Свет – из тьмы,
Чистая вода – из грязи,
Знание – из невежества
И доброта – из эгоизма
Золотой иероглиф жизни
(Из афоризмов Ауробиндо и Рерихов)
Путь невежества, проб и ошибок
Серость вбрасывает на пути –
Беды ждут, переход тяжко-зыбок,
Каждый раз выход надо найти.
Словно облачко дни пролетают,
Но дорога сокровищ полна.
Размышлений так быстрая стая
Пусть звучит, как Вселенной струна.
Не терять наших стартов волненье,
А в полёте спокойствия чувств –
Наша Вера расстройства сильнее,
Без неё мир бессмыслен и пуст.
Ты и я... мы летим над Землёю
И полёт наших душ невесом.
Кто-то жизнь называет игрою
Или трепетом звёздных весов.
Доброта и любовь в дефиците –
В жизни новой Творец подарил:
"Все Вершины в Пути покорите!"
Для побед нас с тобой сотворил.
15.06.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672439
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 15.06.2016
Ничто не может быть
фантастичнее жизни
Высокий путь
Рассвет искрится
Огненной рекою
И новый день
Выходит на рубеж
Пошли нам радость
В небе над Тобою
Картины жизни
Всплыли цвета беж
Покой пошли
В израненные души
И погаси
Воинственность умов
О новый день
Пусть всех научит слушать
Пространств звучанье
Гармоничность слов
Ведь всплески жизни
Аура событий
А настроеньем
Мы диктуем их
Иль царство-радость
Хоть и в буднях быта
Тоска и грусть
Нас подавляют в миг
Страшней всего
Есть массовость смятенья
Во власть паденье
Злобных тёмных сил
Как важно тень
Заметить приближенье
О Боже правый
В Свет перенеси...
13.06.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671941
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 13.06.2016
Ой летіли гуси, шелестіли крильми –
Поперед ведучий, свій маршрут він тримав.
Рідний край осінній покидали гуси...
Вранці вже був іній, то й сніжок затрусить.
"Не журіться люди, ми вернімось, лишень,
Як в тепліє всюди і весна розпише,
Землю уквітчає. Ласка зійде з неба.
Ось і зустрічайте, буде вам і лебідь.
А в трудах радійте: сонцю, нам і хма́ркам.
Підростають діти, то ж життя не марне.
Не воюйте лишень, будьте милостиві,
У любові жийте – будете щасливі...
Там, де вічне літо, в лісі людям файно –
Хижі в них під листом, дощ, чи сонце, гарно;
Усмішки на лицях, ходять напівголі,
Зброя, телевізор не ламають долі.
Може й вам забути заглядати в ящик,
Землю полюбити. Ближніх бити за що?
Закопати зброю, злих до резервацій –
Мир хай більш не рушать, не стикають націй.
Летимо над світом, боїмось за Землю.
Пташенят за літо чи виводить? Зело*
Страшимось тепер вас, зло впустили в серце –
Людське майже стерлось, доброту за дверці..."
Ось зібрались гуси: "Врятувать як Людство?"
11.06.2016р.
Зело – дуже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671566
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2016
Я помню тебя,
твоя тень предо мной…
Такой же был я,
удалец молодой –
Но спутница смерть
не маячила мне,
Тебе ж помереть,
два шага на войне…
Но кто выбирал,
где судьбы поворот?
В каких временах
нам родиться черёд?
Как жребий – в бою,…
но хотели все жить;
А пулю твою
всё ж успели отлить…
Хоть смейся, хоть плач,
но дорога твоя
Умчалася вскачь,
Честь и Славу, творя…
Какой молодой,
симпатичный какой,
Итог же простой –
будь, посмертно Герой…
Я помню тебя,
твоя тень предо мной…
Ты мог быть как я –
хоть седой, но живой;
Мой дед или брат,
может чей-то отец…
Не ты виноват –
но к кому ты истец?
………..
Кто ж войны творит,
чтоб не пел соловей
И, шапка ль горит,
на его голове?
Всегда за спиной –
злой виновник всех бед…
В нём жажда одна –
звон кровавых монет.
Сколь помнишь себя,
человек без любви,
Собрата губя –
всё грешишь на крови;
Дорога ж ОДНА
к Божьим стопам твоя,
Лишь с Верой видна –
В БЛАГОДАТНЫ КРАЯ.
25.01.05.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671026
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2016
Я шагаю весной,
Там где буйствует зелень,
И как будто зимой
Белый пух по аллее.
В этом дивном снегу
Время прежнее снится,
Я на том берегу,
От него не укрыться…
Снова клены и дом
За сиреневым дымом,
Как хмельное вино
Растревожило зримо.
В том чудесном краю
На душе было сладко,
Оттого и пою,
Утираясь украдкой.
Пусть восторг лунных дней
Незабвенного детства,
Будит чувства сильней
С Мудрым Светом в соседстве.
29.05.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2016
Нові часи
і дихання нове:
„О, люди, людоньки,
зневірою багаті –
впізнати як нам,
на́скрізь, не поверх,
відчути серцем
промінь Божий в хаті?”
По тих стопах
підняти очі вверх.
Най лицедійство все
ізникне, як примара
і радість знань
до Істини позве,
розвіє страх
життєвої омани.
Подвійність ця
є іспит наш земний.
Приходимо відтіль –
де таїни завіса...
Ми вічні – то ж
не можна впасти ниць,
бо вдома скрізь,
коли в нас Божа Віра.
24.09.2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670786
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 07.06.2016
Сегодня мы вместе – миг,
Но как же для нас значителен,
В нем наш изначальный Мир
Иллюзией заразителен.
Нам хочется, чтобы Он –
Величество Миг прекраснейший,
Всегда был – но он лишь сон,
Хоть памятный и удачнейший.
Так в чем же его цена?
Да в том, что мы снова вместе все –
Пусть радость, а не вина
Здесь, в наших сердцах разместится.
И мигом нам долго жить,
Коль искренен и желателен,
До дна его не испить –
Душевностью замечателен.
02.05.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670769
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2016
Да не вчера ль всё было это?
Я познакомился с тобой,
С задумчивым, взрывным поэтом,
С болезной чувственной душой…
Ты с малых лет природой ранен
И девственной её красой.
Простор широкий и бескрайний,
Пером срисован был тобой…
Не по годам мудрёна зрелость.
Взгляд – ясен, прозорлив, лучист.
Ты честью дорожил, был смелым –
Предпочитал лишь правды щит.
Телесным зрением духовным
Ты человека, мир объял.
Пророк, пронзивший время лоно.
Язык так близок сердцу, стал.
Горяч, душою беззаветен,
При жизни признанный поэт.
Ты солнце и земля, и ветер;
Ты навсегда – свободы свет!
06.06.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670591
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.06.2016
Сизі тумани
Бредуть по землі
Здавна
Ятрять мою душу
Десь там за ними
Пливуть кораблі
Бути на березі
Мушу
Берег мій
Бе́реже
Берег надій
Пісне моя
Сповідальна
Лине думок
В голові цілий рій
Тож розсуди
Мене Дана*
Сизі тумани
Чий пензель наніс
На полотно
Фантазійне
Сльози немов
З чорно-білих беріз
Вниз
В Батьківщиноньки зілля...
06.06.2016р.
Дана – в значенні:
"Бог мій суддя"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2016
Я лечу над святыми местами –
Там где храмы души и простор...
Всё ведь с нами, друзья, всё ведь с нами
И ничто не забыто с тех пор.
Время жить, время быть, время сказки,
Одуванчик мгновений – лети...
Дом Отеческий, дом тихой ласки –
Не держи, освяти, восхити...
Ведь полёт без конца и начала,
Лишь страницы сквозь сердце летят;
Продолженьем той сказки звучал, да –
Шорох крыльев внучат-лебедят...
Я лечу над святыми местами,
Где любви родники познавал:
Над хатами, рекою, крестами –
Человеком здесь Бог сотворял...
03.06.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670007
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 03.06.2016
А було на білім світі нерозлучних
Два товариша на білім пароплаві –
Крейдяному, як міраж у цім відлунні,
Де пливли їх душі рідні й такі славні…
І при штилі, і у бурі плив кораблик,
Їх життя летіло птахою над ними,
А вони в каюті зі словами грались –
То ж ніколи не були в них дні пісними.
З тих слів легко було виліпити Всесвіт,
Візерунками дощів розмалювати
Те, що є і те, що буде… Василеві
Друг той був, що наче серце друге мати…
Полюбили одного вони поета,
Що до них колись тут жив на цьому світі –
Слів він тисячі возив в кабріолеті,
І творив з них і поночі, і при світлі…
Так запав поета витвір над можливий,
Попливли вже на його самотній острів –
Друг розписував, як писанку, щасливий…
Та й пішов в світи… Василь зостався в горі…
І тепер той витвір душу йому гріє –
Нерозлучний з ним завжди,… що біля серця
Друга відголос… і той поет, і мрія,...
І кораблик… крейдяний… на долі-герці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2016
Цей мій біль межи хвиль
відлітає в туман:
„Ти мене вже не зви
у пітьму за лиман,
бо не хочу жури –
вона той же туман...”
Взагалі, це життя –
чи було, чи нема?
То чому ж не було?
Впало з неба одраз,
щоби потім крило
підняло, бо пора
над Землею у злет –
ой, маленька ж яка!
Хмарок мчить перемет:
то земля, то ріка...
Океан, острови –
то пустеля, то ліс;
а людей, що провин,
а машин і коліс!
Все заповнено вщерть,
над містами ген – чад!
Кірха тут, там мечеть,
в храмах дзвони звучать...
То вирує життя –
день і ніч тлять вогні,
у яке майбуття
летимо в цій борні?
Чи нас Любість несе
до небесних Красот?
Чи лукавий кільцем
Гне, за дурнів пасе?
Хто стикає в лоби –
Ціль… і задля чого?
Чом ряди домовин –
молодим на погост?
Хто вже мудрість пожне
щоб збагнути Любов,
те джерельце одне –
ключ до Божих Основ.
А допоки мій біль –
всі нещастя людей,
як до рани та сіль,
воля блудних ідей.
Все ж не хочу жури –
невігластво помре!
Бачу Сонце згори –
Світло йде, врешті решт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669011
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2016
Каждый пишет так как слышит –
Что он слышит, вот вопрос:
Или шорох в стоге мыши,
Иль восторг с тропы в Форос.
Свет и тьма – удар по шару,
Изыск-искра – в лузе стёб.
Мишура словесной тары,
Лучше б света яркий сноп.
Каждый пишет так как слышит –
Хочет, нет хоть смысл донесть?
Прочитав, не ехать крыше,
Утонув в изыска смесь.
10.05.2016г.
Стёб-семинар
Клуб Золотое Сечение (Стихи ру)
http://www.stihi.ru/2015/12/31/3245
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667154
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.05.2016
Ось крізь синє небо лине
Думка від землян:
"Хаос нас не покидає
Й сіре царство чвар.
Боже – чи пришвидшить можна
Прозрівання час?
Нащо вбивства? Нащо горе?
Притьма у колапс?"
"–Тож по Вірі вашій" – СЛОВО
В Біблії давно.
Бог в душі у нас. Готових
Рішень не дано.
Щоб самі до всього йшли ми
В тернях, й полинах...
З ВІРОЮ ми всі зцілимі,
З нею ми, як птах.
З нею, совістю й любов'ю
Думка – будівник.
З нею в світі й Подніпров'ю
Друзі всі навік.
І трояндою розквітнеш,
Земле – бо жива;
Мир настане, згинуть війни,
Рівність всім й права.
19.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666996
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2016
Струн душі торкнувся вітер,
Знов троянд я бачу квіт;
Вже бузок відцвів на вітах –
Дух акацій, бджіл політ...
Дзвін весни, ти незборимий –
В серці вічно поселивсь,
На музичних граєш римах
В милім краї... десь... колись...
І квиток той безоплатний
З нами завше, назавжди –
Сядеш на думкОвий планер
І гайда – де рідний дим...
Най чутливе й незворотне –
Береги святих часів.
О, ціна... О, мук скорбота,
Біль сердешна, поготів...
Струн душі торкнувся вітер,
Згорток пам'ятних картин;
Жар роздмухав непомітно,
Із туману – стежка... й тин...
16.05.112016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666261
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.05.2016
О чём ты думаешь, Солдат?
О чём ты думаешь, Солдат?
И где сейчас то поле брани,
Где окрещён был первой раной –
Теперь далече, не видать…
Однополчан там схоронил…
Среди полей, среди ромашек,
Не позабыть: Ванюшек, Сашек –
В разведку с ними ты ходил.
Могил, окопов, блиндажей
Там столько выкопано было…
Под небесами тело стыло
От холода, сырых дождей…
В затишьях редких меж боёв
Ты сочинял приветы с фронта;
Потом смотрел родное фото
С тоской и грустью до краёв…
О, друг сердечный, дорогой –
Семи смертям в глаза смотревший,
В пожарах битвы загоревший,
Ещё дымит окурок твой,
А сердца остановлен ход –
Был выстрел! Кровь из дымной ранки,
Обнявшись с пулемётом в ямке –
Видать настал и твой черёд…
Смахнув со лба солёный пот –
Орудие к «прямой наводке»
И кто кого - судьбой короткой
Вмиг наградит! Таков исход...
…И всё ж Берлин, в руинах, пал!
Да, мёртвым небеса сроднились…
А у живых глаза светились –
Мир завоёванный настал!
От супостата оградил
Страну свою в голодном шоке
И матерей, детей от рока.
…Как сердце болью бередил.
Ты выстоял и победил!
Потом Парад… и блеск медалей…
С войны, придя, всё поднимали.
Служил ты честно, не ловчил.
Кому Тебя сегодня жаль?
…Теперь вот здесь, в своей квартире –
Ты – как мишень в условном тире:
Ни спрятаться, ни убежать…
Опять тоску лишь осязать:
От мыслей памяти нетленной,
От ран физических, душевных –
Кому… и что… теперь сказать?
О чём Ты думаешь, Солдат?
Не тот, у Бранденбургских врат,
Прошедший сквозь набат и ад,
А нынешний –
седой мой,
Брат…
10.04.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664808
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.05.2016
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що ночей не спала,
І Бога кликала, щоб він
Дитя їй захистив, бо знала,
Що є на небі Благовіст,
А Мама жертву представляла –
Зерняточко сама не з’їсть,
Хоч-би від того і зів’яла...
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що, заради щастя
Дитини, і життя віддасть,
І захистить в любій напасті.
А серце лагідне твоє,
В отій життєвій каламуті,
Знаходить радість для дітей,
Лиш потай, піддавалась смуті.
Малесенька моя, рідненька,
Легенька пташка на лету,
З піснями, „тягло” веселенько,
Несла, прости за прямоту.
Ні дня для себе не просила,
Хоч дома у роботі вся –
Зрання до вечора трудилась:
Чи то город, чи порося.
І проза не зломила, Нене,
Любов твою пісень співать,
І покривала пов’язать,
І щастя дітям сповивать.
Навік Тебе запам’ятаю,
В своїм я серці донесу:
І очі, лагідні і гарні,
І кіс шовкових всю красу.
Прости за все, хіба ж ми зможем
Віддячити за Благодать?
Ми – боржники твої до віку,
Тепер у сні б хоч повидать.
Ти – з фото дивишся на мене,
Як я колись – крізь об’єктив.
Спокійна, лагідная Нене,
Розлуку тяжко ту нести.
Щось нас єднає з дивним світом,
Куди зринаєш в майбуття,
Хай буде там Тобі, як літом,
В квітучім сні розмаїття.
02.12.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664630
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.05.2016
Який сьогодні ранок тче
Це сонце миле
Життя в цій зелені тече
Душі на крилах
І радість сиплеться з небес
Ясним намистом
Лиш гір в цвіту близький хребет
Тлить егоїстом
Півонії – мелодій сон
Червоним полем
Який музик діапазон
Широкополий
Земна краса – любов моя
Так неозора
А солов'ї в кущах троять
Встає аврора
О друзі милії мої
В серцях єднаймось
Навкруг Божественні гаї
В Ві́йни ж загрались
08 травня 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664617
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2016
Рассказ ветерана –
Жестокая правда,
Война ведь со смертью
Игра на двоих...
О сколько годков
Нам шагать до парада,
как больно терять там
Друзей боевых...
Мы думали, братцы,
Что бой тот последний
И войнам конец
Наступил навсегда.
Какая наивность.
Политиков бредни –
Народу под дых,
За бедою беда...
Все изобретенья
Убийства друг друга
Так превозносить
Может кто, как не мы?
Земляне – ведь мир
Вокруг нас так поруган,
Что ж к благоразумию
Все так немы?
06.05.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664226
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.05.2016
Оковы прочь! Раскройтесь гробы!
Нетленна смерть, бессильна злоба
Любовью попран ад.
Повержен меч, разбиты цепи,
Рассеян мрак тысячелетий,
Народ народу брат.
Ликует мир, цветёт природа,
Повсюду свет, любовь свобода,
Разверзлась твердь небес,
И ангелы предвечным клиром
Над возрождающимся миром
Поют: "Христос Воскрес".
К.Хетагуров
О, радости с небес привет,
Струится возрождённый свет,
Раскрылся правды амулет –
Ведь смерти нет!
Души восторг и торжество,
Весь мир объять
О други, схоже,
С рожденьем новым,
Светлый Боже,
Преобразил в нас естество.
И ангелы поют над нами –
Сердца в любви, раскрыты храмы,
К нам солнца ласковость с небес,
И тут, и там: "Христос Воскрес".
01мая 2016г.
Воскресение Христово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663201
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 01.05.2016
Десь там – за горизонтом
Зібрались всі до купи
І душі споглядають
Так ріднеє село...
Зосталось свідків мало
І радості так скупо
З'являється на лицях –
Тепер так повелось...
Політики здуріли,
Де для народу броди?
До чого б не торкнулися,
Не минути біди.
Придумують припони,
А плещуть про свободу
І як тепер доїхати
Хоч раз на проводи?
Весна 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663050
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.04.2016
О миг любви
В ночной тиши
Тревога сердца
И души
Замри же миг
Замри замри
О миг любви
Ты прилетай
В пустыне чувств
Не покидай
Спаси меня
Спаси спаси
О миг любви
Стезёй земной
Не заблудись
Побудь со мной
Зной чувств храни
Меня храни
О миг любви
Дай крылья мне
Возьми с собой
Где в дивном сне
Прозреем мы
Прозреем мы
27.04.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
По мотивам и мелодии
Leonard Cohen ~ Dance Me To The End Of Love
http://youtu.be/IEVow6kr5nI
Припев:
Ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля
Ля-ля-ля-ля-ля-ля
Ля-ля-ля
Эх душа моя в полёте –
Лунный нежный свет.
Обнимает и ласкает
Вздох – небес привет.
Облака остались где-то
Плыть по воле волн...
Смысл жизни сказки полн,
Смысл жизни сказки полн.
Кто восторг в нас зажигает
И свечу в сердцах?
Кто нас взглядом поражает
Где не нужно слов?
Существо мы не земное
Нам навязан страх.
Смысл жизни сказки полн,
Смысл жизни сказки полн.
Припев.
Танец жизни поднебесной
И восторг любви –
Чудо встречи, продолженье
Бурею в крови...
Верь не верь, но это было
И совсем не сон.
Смысл жизни сказки полн,
Смысл жизни сказки полн.
О мечты и вдохновенье,
Посланы Тобой,
Предсказанья и поверья
О любви большой;
Как судьбою награждаешь
В жизни садишь чёлн?
Смысл жизни сказки полн,
Смысл жизни сказки полн...
Припев
27.04.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
Перше травня далеке
Інституту емблему несу
Честь по честі
Нелегка робота
Та буяє весна
І каштани
Вздовж вулиці світять
Й наша молодість
В мріях вита
А домівка нас кличе
Чекають і Татко і Неня
Мотоциклом
Вздовж річки
В стрій
Струнких яворів
Милий край
Земле рідна
Я тебе поцілую
В ромашках
Бо ж у серці несу
Доленосна
Стежина моя...
27.04. 2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662492
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2016
Замилувався
Туманами синіми –
Мов, люба, очі твої...
Там над світанками
В цвіті вишневому
Доленька наша стоїть,
Стиха до нас
Загадково всміхається
Злотом Божественних снів...
Там в безкінечність
Стежинонька встелена
Серед хвилюючих жнив...
О, моя милая,
Йдемо, коханая
В ласку дарованих днів.
Зорі освітять той
Явір зчарований
В грона бузку запашні...
Сива землиця
З туманами синіми –
Птахою в небі летиш...
Наші життя
Сповиваєш най дивними,
Стелеш під ноги спориш...
26.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016
Струны земли
Всё качают нас в темени –
Шторм и прибой
Ощущаю душой...
Эхо начал
Затерялось во времени.
Светлых эмоций,
Так памятный зной...
Тот гобелен
Выткан с дней
Звонко песенных,
В чарах янтарных
И синих мирах...
Вот миражём
Возникает из пелены
Пережитого,
Забытый уж страх...
Прячутся в Лунной
Дорожке серебряной –
Запахи роз
И полыни степей...
Боль расставаний,
Немеркнуще трепетна
Спать не даёт –
Всё ведь должен успеть...
25.04.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662200
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2016
Иисусе – наш "Царь Славы",
Победитель тьмы и смерти,
Наш Спаситель и Герой.
Ты принёс нам радость жизни,
Воскресенье, а не тризну –
За Тебя стоим горой!
О Святитель душ весенних...
Ниспадающих кос вербных
Нежность, в память о Тебе.
Вифлеемской звёздной ночью
Ты взошёл с Небес, воочию
К стада Твоего судьбе...
Преклонимся ж пред Тобою
Сей цветоносною весною...
24 апреля 2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661653
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 24.04.2016
Надев наушники, включил радиостанцию
И улетаю на волне я в мир иной...
Остановись же время, не беги – постой,
Среди шумов эфирных слышу Mille grazie...
Какой-то миг, как изобрёл Попов наш радио,
Открыл великий для ушей нам континент.
Последних лет открыл прогресс нам целый свет:
Транзистор, микросхемы, чипы и мобгвардию.
Для наших внуков мир планшетный и смартфоновый.
Компьютер, цифровое телевиденье.
(Владели ж мы когда-то ясновиденьем).
Ещё недавно мир был фотокиноплёночный...
Духовный мир сменили мы на мир технический –
С Природой-матерью не потерять бы связь,
Ведь неусыпно ухмыляется тьмы князь.
Но освещает путь наш к Богу мир космический.
19.04.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2016
Лебёдушка, лебёдушка моя –
Поплывём с тобою в вальсе,
В вальсе-забытьи
Вдоль небес над пропастью
И случится чудо...
Мы с тобой уже летим
И вся суета и проза
Остались там, внизу
И сердца бьются в унисон...
Какой восторг,
Какое реальное
Ощущение полёта...
Лебёдушка, лебёдушка моя,
Любовь моя,
Счастье моё
Жизнь моя,
Мадонна моя...
Что это было?
Мы по прежнему
Кружимся в вальсе –
Пусть же он не заканчивается,
Не заканчивается никогда...
О Боже,
Мы с тобою в облаках,
И лишь Любовь
В нас, и в окружении...
Спасибо Господи
За эти несколько
Мигов подлинного
Душевного счастья...
14.04.2016г.
Музыкальное сопровождение здесь:
http://youtu.be/IEVow6kr5nI
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016
Нас думки все по світу несуть
І цю долю ніхто не відмінить,
Лиш би маятник в радість й красу
Не зірвали буденності міни.
Нетрі Всесвіту й ми на Землі
Загубилися в таїн безодні
Й Богом даному цім кораблі
Хто як може, летить у сьогодні...
Той страждає, той любить, той спить –
У вісні це життя обіймає;
Змайстрував хтось для себе той щит
І за нього самотність ховає.
Ще незвідані ждуть нас шляхи
І прозріння, й граблі, і гріхи...
11.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658802
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2016
І знову пелюстковий цвіт
Кружляє душу в світлій смуті,
Бо це, як молодість по суті
Крилом вкриває серця світ...
І вже в духмянім білім сні
Летять, цих голубів відлуння,
На мрії в злеті вище буднів,
В усміхненій ось цій весні.
Життя – цей згорток днів і літ,
Всі записи читай, небого...
Події, послані нам Богом –
Цей вир і спокій, і політ...
А пелюстковий ніжний цвіт
Нас в радість все несе від бід...
09.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658301
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2016
О, ці зміни в природі і в нас,
Із сльозами снігів, і цвітінням...
Благовіщення й наша вина,
Час прощення і серця горіння...
Чари наших пірнань в небеса,
В таємниці незвіданих зльотів –
Щось притягує нас в чудеса,
А чи дійсності коловороти.
Де пелюсточки мрій лиш ростуть,
А тичинки з причалів в майбутнє...
Чи не сон це? Себе ущипнуть?
Звичні ж нам – лише сірість і будні.
Всесвіт й ми... Та чи вірите в це,
В невмируще єднання навіки?
Всі ми звідти – де Отця лице
В світлій люблячий усмішці ліки.
07 березня 2016р.
Свято Благовіщення
На фото - Харьківський Собор Благовіщення
http://www.putidorogi-nn.ru/evropa/369-kharkovskii-sviato-blagoveshchenskii-sobor
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657844
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.04.2016
Наши прекрасные мосты –
Мозаика музыки и цвета,
Светопись и журчание жизни,
Которая незаметно и прекрасно
Вливается в душу
Звучанием саксофона
И памятью лучшего,
Что у нас есть
В прошлом и сегодня...
А в проектах сердца
Мы видим завтра
В ажурных природы
Картинах цветущей весны
И золотой осени,
Поющем дожде,
Озябших птицах
И рук любимой –
Целую их, обогревая,
Целую глаза...
Ощущаю Божественную
Поступь прекрасного,
Обогащающего всё
Наше естество,
Дающее великий
Смысл нашего
Земного существования.
О Боже, – как всё прекрасно,
К чему Ты прикоснулся:
К нашей душе
И она затрепетала
Звучанием саксофона,
Заплакала скрипкой...
Музыка молчания,
Музыка богатства
Красок вокруг,
Существующих независимо
От нас,
Но для нас –
Спасибо, Отец небесный,
Прости нас, что сами
Окунаемся в суету...
05.04.2016г
Музыкальное сопровождение здесь:
https://www.youtube.com/watch?v=fRXGLWi2qQI&list=RDfRXGLWi2qQI&index=1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657392
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.04.2016
А Сонця зайчики все з нами,
Так виграють і звуть до Світла –
В мережі райдужного краму,
Де притягальна Афродіта...
Не спить краса, на скрипці грає,
Додому душу зве завчасно,
Бо смуток, то лиш тіні майї,
А радість Божа ні, не згасне.
Якщо Любов'ю серце жиє
І розливається в окрузі –
Журу і смуток хвиля змиє,
О подорожні, любі друзі...
03.04.2016р.
ЖивоПись Фаулер Роберт – Афродита
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2016
О Всесвіте – мисливець є краси.
Здригаються прелюдій переспіви.
Зоря метагалактики, що зліва –
То Муза , а чи Ангел щедро сил
Дає і зве в незвідані краї,
Де на Планеті щастя, мир і спокій;
Живуть же там без воєн, так допоки
Здригатись серцем в цім анти раї?
О скільки тисяч літ, як людство тут
Природу і себе мордує й мучить,
Із нелюбові надра рве і кручі,
Без Віри в Вищу істину просту...
02.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656634
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.04.2016
Бентежні вітри в'ються
Над птахою землею,
Лиш смуток в серці б'ється,
Моя далека Неню...
Куди летить Планета –
Чи вільно, чи безвільно?...
Все котиться монета,
Де ж істина – in vines?
Що, ціль – дурманить розум?
Лиш сморід ллють у душу.
– Ось Правда на порозі:
"Куди ж іти я мушу?"
Вже Совість сплюндрували –
В тумані інде схлипне...
Вкраїнські сни-коралі
У сіру невідь линуть...
02.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656579
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.04.2016
Музо – добра, мила Музо –
я розгледів, ти рядком,
ти мій настрій і Карузо,
ловиш всіх своїм зрачком.
Скільки в тебе вірних друзів –
ро́стиш зміну молоду,
і в любові, і у лузі,
і в натхнення на виду.
Не ревную, не цілую,
поважаю – ти на всіх.
Шлем тобі ми алілуя:
ти і сонце, і горіх.
Ти розрада в смутку персня,
що гадає в долі час,
в час де небеса розвезлись
й коли щастя згодом в нас.
Музо – добра, мила Музо –
ніжна, лагідна, свята,
ти возносиш до Ельбрусу,
ти нас любиш й літ до ста...
21.03.2016р.
Всесвітній День ПОЕЗІЇ
http://go.mail.ru/search?q=%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0+%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C+%D0%BF%D0%BE%D1%8D%D0%B7%D0%B8%D0%B8?&utf8in=1&fr=oprtb
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653349
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.03.2016
О война – ты, как плугом прошедшая
по судьбе поколений, семей
и нет-нет, да и капнет елей
с тех военных закопченных дней...
Навсегда теперь, память обретшая,
схоронив, искалечив людей;
сколь не просим – над миром не вей –
ты всё мучишь нас подлая, лешая,
уходи ж навсегда поскорей!
21.03.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653306
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2016
Де ти сонечко тепле,
ясне і привітне
з тих часів, де так ніжно
фіалки цвіли?
Щем над краєм несе
серце, пам'яті вірне,
бо той дім, що кораблик –
зоставсь без щогли...
Ні дерев, ні бузку –
сам стоїш і сумуєш...
Де й поділися всі,
хто так пестив тебе.
Доль крилаті пісні...
Хтось на небі керує...
У віконце душі
з днів тих кішка шкребе...
19.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652723
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.03.2016
Все в ожиданьи,
все не чуда ль ждут?
Который год
в умах заблудших стужа...
И все б хотели
глас небесный слушать,
но так безропотно
идут, куда ведут.
А воронья
бесстыжий гвалт вокруг.
Туман и мрак
и тёмная дорога.
Жизнь на земле
для совестных убога.
Но, что не так всё видишь
милый добрый друг...
18.03.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652499
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.03.2016
Мої літа-горобчики,
щасливії літа –
злетіли в небо синєє,
де райдуга вита...
Де пам'ять у хмарках не спить
й на землю погляда –
там річечка мілішає,
але ж тече вода...
Колись брели в ній ніженьки,
давно в моря втекла
і сни мої туманнії
вишнева квіть змела...
Щонайдорожчі миті в них
на злото, чи скарби
не розміняю ряску днів
й весняний цвіт верби...
18.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652452
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2016
Я лечу, лечу над миром –
это сон... или не сон?
За плечами в небе лира
и созвездий перезвон.
Всё таинственно и свято,
интересно и тепло,
а на сердце жутковато –
ведь оторван от всего.
Как земля... и все родные,
тяготения сильней,
нас к себе любовью ныне,
как магнит ночей и дней...
Всё же с вами мне спокойно–
сердце тянется, душа...
Мир нам нужен, а не войны,
жить счастливо, не страшась.
13.03.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651350
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.03.2016
Ось так життя наше летить
Тут, серед весняного цвіту...
У поетичну хай палітру
Душа вплітає кожну мить!
Пані Галино - прекрасного творчого натхненного
щасливого життя Вам, Поете.
13.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651326
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.03.2016
Неожиданно нас
одарило тепло,
словно лето в сей март
вдруг ворвалось.
По чьей воле весну
в заблужденье ввело?
Всё проснулось,
а надо, чтоб спало.
Абрикос, алыча,
персик буйно расцвёл,
с первоцветами
споря по срокам –
и душистые ветви
вознёс каждый ствол.
Пчёлы с гулом
и с треском сороки.
Ой, не радует нас
этот ранний расцвет,
обманулись –
боимся, деревья...
Хоть ночной, но заглянет
мороз – землевед
предрекает его
к нам кочевья.
Провинились все люди
пред Богом теперь
и природа –
тому подтвержденье.
Нам задуматься бы,
как уйти от потерь,
все ведь знают
беду... и леченье...
11.03.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650825
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.03.2016
Ви ждете,
нас ждете,
все ждете...
Небеса голубі
колисають.
Там тополі
і пам'ять шумлять,
а ми тут
у земному безкраї.
Суєта,
суєта,
суєта
нас несе,
як і вас колись пута.
Все ж не так
тепер в нас на землі
і не так
квітне та сама рута.
Темні сили
гуляють
навкруг,
то й слов'ян
зіштовхнули на часі –
гарячковість,
не розум до дій.
Розберімося,
блискавка згасне.
То й прибудем,
склонімося
всі –
хто зостався
лиш в пам'яті вашій...
Не хвилюйтесь,
Бог й час в нас один –
ви в серцях наших
рідні й найкращі...
07.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649651
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.03.2016
Я біжу до тебе,
я лечу до тебе
через роки й світанки –
душа горличка красуня...
Дочекайся, сонце,
не зникай з екрану –
через всі перепони
вітром вже лечу до тебе...
Моя ніжна птахо,
під цим небом синім
заспіваємо разом
в веснах білих, так нам милих...
Будуть днини ясні,
будуть днини сірі,
вознесе ж на крилах світла
нас любов взаємна щира...
Нас цілують хвилі
й очерет шепоче...
Бережімо щастя, люба,
милая голуба...
06.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016
білий вірш
Як швидко весни пролітають
в цім коротесенькім житті...
Птахи-літа золотокрилі.
Полин гіркий душі світань...
Такі ясні мигтять картини,
а як наповнені добром –
в них мріють дні коротко листі
в сплетіннях квітчаних, як сон...
Ця сповідь, що свята молитва –
бринить сердечная струна...
Останнім снігом тане слово,
щонайрідніша сторона...
Сердечна хвилька все хлюпоче,
розповідає про любов –
не встиг віддати Тату й Нені
в ті кровні весни, що втекли...
27.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647430
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 27.02.2016
Що ти дивишся, вербо,
старенька моя?
Пам'ятаєш –
була молоденька,
коси в річці
і ніженьки в річці стоять.
Як же славно було,
моя Ненько...
Гомінкий, галасливий
той натовп людський.
З тебе хлопці
стрибали у воду –
поряд яблук гора
і рибальські вудки,
та природи
ще первісна врода...
Загорілі тіла,
дужа сила в руках –
відпочинок
й робота, все поряд.
Зрання нас до життя
гучно півень гукав
і ніякої смути,
і горя...
26.02.2016г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016
Тане день...
Дощ бринить...
Сірий лютий
мокрі віти звертає до неба.
Я ніколи не зможу забути
тої зустрічі ніжні тенета...
Йде тепло твоїх рук у долоні,
стан твій ніжний всім серцем в обійми...
Афродіта, – в твоєму полоні,
я в вітрах у любові невільний...
Незникаюча пісня-картина:
перші проліски звали з собою...
Й ця весна молоденька, безвинна
хоче рану сердешну загоїть...
24.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Чем бы не тешились, время и праздники
перемещаются волей руки,
если рука депутата, им пряники –
разуму делать бы всё вопреки.
Но не отмените память армейскую,
молодость нашу и сердца рассвет...
Строить на судьбах политику мелкую?
Нашей души не отмените Свет.
И автомат полирован ладонями
да, не одним поколеньем ребят –
не для того, чтоб глазами бездонными
мёртво смотрели в заброшенный сад...
Войны, убийства безмозглою волею –
жизнью кто право дал повелевать?
Дни Матерей клеймить вечными болями,
тупость решений святим прикрывать...
Родина наша, забытая разумом,
как ты красива, нам Богом дана...
Дедом моим с под Полтавы, Герасимом
Люба – семьёй всей, Жар Птица-весна!
21.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2016
Полустаночком мелькнувшим
прошумела, пролетела...
То ль глаза мои, то ль уши,
то ли молодое тело –
То в картинках, то на слух я
ощущаю чувства запись...
То ль прибоя волны глухо,
чорны ль брови глазки красят...
Помню плац и ветр холодный,
дождь со льдом и строй ребячий.
Кросс тяжёлый, ели, лоно,
стук в висках, дорога скачет...
На горе Опук антенны –
всеармейские ученья,
Телеграф из "Молибдена",
слух напряг в самозабвенье...
Тысячный десант из неба,
с моря корабли и танки,
пулемёты бьют свирепо –
телеграмм стопа на бланках.
Позади три года – дембель,
грусть и радость в одночасье...
Вот билет, последний штемпель.
Ждёт любимая – о, счастье...
Но пока лишь новолунье
у проводника в каюте:
мы, цветы и поцелуи –
года два до уз уюта...
Сто км... увы, прощанье
и друг к другу вновь визиты...
Всё – два года... и венчанье
золотое... Младость – где ты?
23.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645962
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2016
Да, жизнь наша, что стихия.
То штиль, солнце на просторах
и любовь, что терапия –
миги, будто наградные,
от невзгод окно зашторив...
Налетит вдруг шторм и волны –
чайки крик поднимут в небе.
Паруса снимай проворно,
испытанья чудотворны...
Так забудь в борьбе о неге.
Так сменяются картины.
Штиль был... Снова злится буря,
волны вздыбливают спины,
хоть на льдине спят пингвины...
Небо мрачно, нет лазури.
Возвращенье всё ж приходит –
порт родной, цветы при встрече...
Жизнь так ярка и хохочет,
ведь напротив твои очи...
А любовь разлуки лечат...
17.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644625
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2016
Оповідання
Берег річки, старої як цей світ, поновлюваної весняними повенями від талих снігів... Хлюпає невеличка хвилька гнаної вітром поверхні води, на якій весело гуляють сонячні зайчики, лоскочуть зір, відгукуючись у стомленому спекою тілі.
Як же гарно тут – шелестить очерет, то стихаючи, то знову голосно порушуючи тишу, наче говорячи: „Тут я хазяїн, це мій берег – хочеш не хочеш, слухай мої розмови!”
Та я й слухаю. Чи то ж можна знайти кращого співрозмовника?
Дивлячись на воду, наче у прозорий екран, на якому час від часу випливають окремі сторінки такого дивного земного життя, дарованого кимсь зверху... Пропливають на воді красені хмарки, як білі лебеді – прообрази літ, місяців, хвилин, невпинно чатуючих все конечне.
Я поринаю в таке близьке й далеке минуле, складене на поличках пам’яті – яскраве свіже й незабутнє, як і все у безкрайньому Всесвіті – раз і назавжди.
Спомини, спомини... Вони проходять поволі повз мене, і я їх не кваплю, боячись сполохати хоча б один.
Тож слухайте перший...
Був у нас у селі один дід дивак. І диво його полягало в тому, що він вів химерний спосіб життя – життя пустельника – і це серед виру людського. Він аж ніяк не вписувався в ті людські життєві і моральні цінності, якими жило все оточення; а тим паче поглядами на життя.
Звідси мабуть і прізвисько таке одержав від людей: „Дід заплутаний” – немов би він у своєму житті заплутався і не знайшов іншого виходу, як стати сільським диваком.
У нього були довга сива з жовтизною борода і вуса, пронизливий погляд ясно синіх очей. Волосся на голові закривав старезний, невиразної форми і кольору капелюх, збляклий під дощами, снігами і сонцем. Майже все тіло закривав довгий брезентовий плащ – одна одіж на всі сезони. Через плече висіла з такого ж матеріалу сумка, а з неї завжди виглядав довгастий мідний чайник, з яким він ніколи не розлучався.
Таким він і постає переді мною, лишень свідомість викличе його з пам’яті. Звідки він взявся у селі ніхто не знав. Поселився на покинутому подвір’ї, де вже ніхто не жив – а так як від дому лишилися одні стіни, то дід не придумав нічого кращого, як побудувати щось подібне гостроверхому дерев’яному намету з старих дошок і сухих стовбурів від дерев, вхід в котрий закривав шмат старого брезенту. Спав старий на іржавому залізному ліжку. Постіль замінював сінник і стара ковдра. Поруч стояв стілець і щось подібне до столу.
Взимку житло обігрівалось залізною „буржуйкою” з трубою наверху. Мабуть в морози наш дідусь мерз нещадно, та нікому й ні на що ніколи не жалівся. Таким чином, не мав він в своєму спартанському побуті аніякісінького, чогось надмірного чи то з метою добування хоча б якогось матеріального зиску. Навіть світла не було – бо світив йому день, а сповивала ніч. Їв що Бог пошле.
Якщо він зрідка йшов по селу – то ні до когось, а взагалі вздовж вулиці. То ж хтось і зазве ненароком його до своєї оселі... напоїть, нагодує тим сим, що і в самих є. Те ж саме й „на дорогу” йому давали – молока в чайник та кусень хліба.
Розпитувати про його життя було зайве. Міг посміхнутися собі в вуса та й годі. Так ніколи ніхто не бачив у нього ані дружини, чи якихось родичів або друзів. Органи влади його не чіпали, бо ніхто не розшукував і нікому він не робив зле.
Матуся теж частенько звала діда до нас. В такі хвилини я здалеку дивився, як він не квапно жував та посміхався беззвучно в свої вуса. Немов якесь добре сяйво вилось навколо його постаті, чимось принаджувало і викликало теплоту в моєму серці.
Я сам був ще малий для бесід з ним, але як потім розказувала Мама, він не любив сам щось розповідати. Лише міг відповісти на запитання і то не кожне, а лише якесь досить серйозне, значуще в житті.
Під час відповіді було видно, як старанно він підбирає слова – щоб дати якомога точну відповідь та ще й з урахуванням особистості позивача та його спроможності втямити його слова і, не дай Боже, не перекрутити змісту, значення відповіді.
Його мудрі вислови потім ставали темою для довгих дискусій всіх мешканців села, включаючи й інтелігентські прошарки, в т. ч. і вчителів, які шукали в них немовби потаємний, зашифрований зміст.
Скільки, наприклад, було міркувань і тлумачень з приводу ось такого його перлу: „тіло є химера... воно дається людині не надовго...”
Як можна було в п’ятидесяті роки тлумачити і роз’яснювати таку складну мудрість? Біблія ж з вченням Христа якщо й була у когось, то її крадькома розкривали хіба що з метою роздивитися ілюстрації – бо рідко хто замислювався над її глибинним змістом. Не дивно, що й досі наука лише підбирається до з’ясування давно відомого на сході в Індії, Тибеті істинного знання про будову Всесвіту та його складових частин.
Дуже мало ємні означальні слова, як на російській мові: „Плотный мир”, так и переклад на український: „Щільний світ” та його невидима частина: „Тонкий світ”. Та за ними ховаються такі чудесні і багатозначні ознаки, над розгадкою і доказами яких сьогодні б’ється наука, хоча вчені ортодокси грудьми стоять проти і бездоказово все заперечують як, між іншим, і більша частина недалекоглядного людства.
Не можна також пояснити вищеназвану дідусеву тезу, без знання складових частин тіла людини, невидимих без спеціальних приладів, поки що. Проте в її складі, не рахуючи того ж „щільного”, чи б то фізичного тіла, ще є шість тонких, невидимих тіл-провідників – якими вона й зв’язана на вік з Всесвітом і через них одержує зворотний зв’язок, частіше у вигляді різних недугів, викликаних хибним образом мислення, проступками і т. ін.
То ж як було тоді тлумачити чи хоча б зрозуміти ще й такі вислови нашого дідуся:
– „багато зла є в людях, тому й живуть мало”,
– „не людська то справа – судити другого... бо страшна кара може зійти до них, членів їх сімей... та нащадків...”,
–„з природою треба жити в гармонії, не знущатись над нею – тоді і повеней, бур, потеплінь та землетрусів не буде. А так скоро й без даху над головою і навіть без води зостанемось...”
Чи ж не пророчі слова?
А вже щодо ролі Творця в створенні Всесвіту, в тому числі й Сонячної системи, Землі і самої людини – то тут пересічному громадянину ще прийдеться помізкувати на своєму віку. Та від вирішення цього питання вже нікуди не дітися, бо прийшов Новий Вік – Вік Світла, Вік Знань, Вік осягання своїм розумом великої Мудрості, Красоти і Гармонії Світу. В якому ми є вершиною мислення в розумінні свого високого земного призначення.
В противному разі ми скотимося хіба що до життя без совісті – цебто те, що й маємо сьогодні. Прірва розрекламованих безкінечних матеріальних потреб, принад, бажань; варварське розграбування земних надр – а в результаті: дисгармонія, депресія, СНІД, наркотики і… вимирання.
А дідусь вже тоді передрікав наше сьогодення, кажучи отаке:
– „життя на землі коротке. То ж треба навчитися жити на ній в радості та Любові”,
– „жадоба до різних бажань нівечить душі людські – від чого вони можуть стати гірше звіра, навіть недолюдками...”
– „людина не має права виходити з рівноваги, бо це ніколи й нікого ще не призводило й не призведе до добра...”
– „немає на світі досконалих людей. Як у Вас самих, так і у близьких повно недоліків. Та кращих нема де взяти. То ж треба миритися і, лишивши осудження, допомагати один одному в міру сил і розуміння...”
Чи ж виконували і виконуємо ми мудрі заповіти дідуся?
Нам завше значно простіше – обізвати один одного, чи то „западенцями”, чи „східняками”, ніж зрозуміти, що ми всі земляни, планетяни з досить високими життєвими цілями, сягаючими Всесвіту; не кажучи вже про благополуччя Землі для нових поколінь, цебто, наших з Вами нащадків.
Отак і з Дідусем, котрого б не зайве назвати Вчителем з великої літери, або ж Просвітителем чи Провидцем, а заплутаними частіше залишались ми самі... Та на жаль і сьогодні, в основній масі, лишаємося ще такими. Він зовсім не був схожим на нас, а ми зовсім не були схожі на нього по рівню духовних знань та понять, які – тепер всі це розуміють – мають першочергове значення в житті людини.
Коли Дідусь помер, йому було за 80, а мені років дванадцять. Тепер я сам сивий дідусь, а так хотілося б з ним подейкувати.
А вода несе далі всі таємниці, яких буде завжди вдосталь і для нас і для наших дітей та онуків... Думки плинуть далі за неквапною водою річки мого дитинства Конки, аж до старого Дніпра-Славути, який надивився на людей за свій довгий вік і його вже нічим не здивуєш.
11.07.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643767
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 14.02.2016
Эта вечная проблема – людям счастье,
эта птица из далёких из краёв...
Я б кормил его со рта, даже в ненастье,
счастье ласковое, нежное моё...
Прилетай же к тем, кто предан тебе свято;
не заменят тебя деньги и дворцы –
ведь душа, спускаясь с неба, многократно
ищет счастье на земле под бубенцы...
Мимолётны зажигательные танцы,
увлеченья ежечасные не в счёт,
губ касанье, страсти и протуберанцы...
Эта птица у безумцев не живёт.
Коль пересеклись готовые навеки
и себя, и сердце жертвовать ему,
не с трибуны напоказ, одев доспехи –
с первой трудностью вдруг, показав корму.
Эта вечная проблема – людям счастье,
эта птица из Божественных краёв...
Как ты чувствуешь – достоин кто причастья?
Счастье трудное, нелёгкое моё...
13.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2016
Блеск полированной плиты
Гурзуфа толп
по ней ходящим
Подобна Вечности
Не спящей
И археолога мечты
Сам Пушкин некогда ходил
Ступая
На неё неспешно
Сколь времени
Прошло беспечно
Как взгляд его был нежен мил
Прибой загадочно шумит
Платан
Былины повторяет
Как будто
Юный Пушкин Няне
Задумчиво благодарит...
15.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643063
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 11.02.2016
А мы шуршим с тобой
в подарках ноября –
не торопись, души
прелестная отрада...
Успеет паровоз,
в ночи идём не зря
мы на вокзал разлук,
ещё семь мигов в радость.
Там голуби взлетят
и за стеклом оставят,
твой образ дорогой –
я в память запишу...
Пустой перрон взгрустнул,
состав с тобой растаял...
Ждать новых встреч, любя –
надежду уношу...
10.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642765
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2016
Під тополею в чистих травах,
чую шепіт її до мене,
підповзає ще ніжний равлик –
листя сиплеться прямо в жменю...
Батьківщина заколисала
в незабутній роками люльці,
у природній ось цій вітальні,
миті всі в ці часи вернуться...
Понесуть у краї щасливі –
Де шукав ще лиш долі квітку.
Будуть ще і громи і зливи –
Приведуть ось до цього віку.
Сторінки, хоч пожовклі – вірні,
Кажуть все. Гомоню з душею...
А роки, як з дерев той іній...
З Батьківщиною я,... все з нею...
07.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641956
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2016
Я іду по степу –
там могила
і виблискує
сивий ковил...
Зверху кам'яна
баба над схилом,
мов здаля
з силуетом сови...
Тобто, мудрості
свідок давнішній,
ще дитям
в очі їй заглядав –
У пройдешні часи
дивна ніша,
таємницю б її
розгадать.
А тепер й сам
під колір ковилу,
Стільки змін
за життя перейшло.
Ти ж стоїш
і не зла, і не мила,
хоч який
зовні був перелом.
В інший вимір піду,
ти ж віками,
як укопана
будеш стоять:
– світ безумний,
аж до космодрами?
Ти скажи мені –
що, лиш Месії
це життя на Землі
осіять?
06.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2016
Я махаю крильми,
Я до тебе лечу,
То ж, голуба моя,
Почекай...
Серце лине моє,
Мов по лезу меча.
Перехрестя майнув
Й зачарований гай –
Почекай же мене,
Почекай...
А голубка моя
Вже у дзьобі орла,
Плачуть очі
І серденько плаче...
Де жура ця взялась,
Все так добре було?
Як це все пережить,
Горе серце знайшло –
О куди ж ти мене завело?
Я махаю крильми
І в нікуди лечу,
Долю втратив,
Любов і голубу...
Світ не милий мені,
Я дивлюсь на свічу,
Перед очі,
Як ягідки – губи...
Мо́ примхливий це сон?
Ні – життя зле й німе,
Що суворо
Й жорстоко карає...
Ворожба відбулась,
Щодо наших імен?
Смуток впав
До можливого раю...
05.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
Моя ріка
Життя ріка
На берегах
Мої всі рідні
І їх всі лиця
На віка
Не відплатив
Любов сторицею
Тихесенько
Собі пливе
І пам'ять в ній
Благословенна
Розгадки таїн
Хто назве
Всі ролі нас
В життєвій сцені
Переплетіння
Доль усіх
В суцвітті
Почуттів сердешних
В не зниклих
В часі полюсів
На непростім
Земнім манежі
О Безкінечності
Ріка
В тобі з'являється
Й зникає
Вся наша сутність
Гомінка
Що не зумів –
По тому каюсь...
04.02.2016р.
Картина М.Реріха "Брахмапутра"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2016
эссе
Тихо плещется море...
Я в плену воспоминаний,
В тени магнолий
И мысли мои где-то там,
В туманной дали
Священных дней
Наших встреч -
Сердечных и восторженно
Незабываемых...
Хотелось взлететь вдвоём
В этот ласковый,
Прелестный мир,
Наполненный
Чистотой и светом,
Простором,
Притягательностью
И красотой.
...О Боже -
Ты всему живой свидетель,
А вернее создатель
Неимоверного волшебства
И вдохновения
В наших душах.
Это и есть
Первозданное
Вселенское счастье,
С которым мы рождаемся,
А попав в реальный
Искалеченный мир -
Первым криком
Предвещаем
Свои будущие мучения,
Перемалывание
Нашей святости
На дорогах мытарств
И неимоверных страданий...
Так не нам ли завещано
Вернуть миру
Ту былую,
Первоначальную
Чистоту и притягательность?
Досыта насмотревшись
И насытившись
Нагромождением
В порочном зазеркалье.
Исковерканными душами,
Мало схожими
С Божьим образцом
Человеческой Души,
Сотворённой с задатками
И настолько разнообразным
Творческим началом -
Постигать свои
Необъятные,
Колоссальные
Нравственные возможности,
Для преумножения
Лучшего во Вселенной
И сотрудничества,
Сотворчества с самим
Творцом!
02.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640867
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2016
Ти моє спасіння
І моя весна
І моя Богиня
Серця сторона
В пелюстках троянди
Очі від небес
Сонячні брильянти
Кутають тебе
Місяця свідоцтво
Свячених ночей
І моє банкрутство
Від твоїх очей
Так дорогоцінний
Час де ми удвох
О любов безвинна
Береже нас Бог
02.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
Ці наші долі
Босі й голі
Коли з'явились на землі
То й набирались
Сил поволі
З якихсь високих повелінь
Такі всі різні
І несхожі
Спочатку в розових всі снах
О як Ти бачиш
Милий Боже
В діяннях наших – де вина
А вже маячить
Роздоріжжя
Як вірно вибрати нам шлях
Як не зациклитись
На збіжжі
Забувши совість до нуля
Свою любов
Не проминути
Й відповідальність зберегти
Ці молоді
Росточки рути
До світла й радості вести
Вже й осінь легка
на по мині
В шоломі золотім прийшла
Прости Господь
Про долі нині
Розкаже сива ковила...
01.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2016
пісня
"Жизнь отвратительная штука,
но ничего лучше неё не придумали"
М.И.Танич
Ці сни кольорові
В них наша любов є
Цей спалах зверх нових
Сердець у обнові
Той вибух і є
Щастя вдих потаємний
І Боже й твоє
Так тривожне і ємне
Хто каже, що легко
На світі з любов'ю
Троянда далека
Тепер ось з тобою
Хоч кольори всі
Пензлі всі на мольберті
Як цукор і сіль
До гармонії впертій
Картина життя
Якось враз чорно біла
Як би ж то знаття
То душа б і зігріла
Рятуйте любов же
Як птаха злетіла
О милий мій Боже
Душа ще не тіло
Обійми прощення
Як вчасно то вчасно
Таке земне вчення
То й колір не згасне
Один спалахне
Вчасна ласка притушить
Кого це мине
Мудрим будь серце мусить
29.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Летящее время
Как облака песня
Картина эмблема
И памяти бездна
Снуётся всё в жизнь
В нашу суетность быта
В дней серых пружин
К горизонту прибитых
Омнибус прозрачный
Сон вовсе не здешний
И номер двузначный
С морской белой пены
Сквозь стену легко
Пробиваемся светом
Игольно ушко
На смысл жизни одето...
28.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639317
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2016
Пошли Боже света
Тепла и привета
И Благости в души
Пусть зло в них потушит
Земля так прекрасна
Планета для счастья
Живите же люди
И радость прибудет
Живите, как голуби
Песни слагайте
От помыслов Божьих
В Пути не сбивайтесь
И окна в рассветы
Добру открывайте
Сердца лишь Любовью
Свои облекайте
Со всей из Вселенной
К нам гости прибудут
Расскажут – без войн как
Жить в сказочных буднях
Легко и свободно
Быть вхожими к Богу
И рай на земле
Обустроить помогут...
20.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637197
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2016