| Сторінки (31/3009): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Свята!
Люди хочуть свята!
Досить вже плодить жалоб.
Досить щастя в ближніх красти
й близить на землі потоп.
Білі, сірі, чорні хмари,
наче перепел, летять...
То ж життя наше не марне –
Божа гряне благодать.
І розквітне сад най білий,
усмішка осяє люд.
Де й прибудуть нові сили
й небеса з гримлять салют.
07.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626817
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2015
Ой летіте вітри
Ой летіте вітри
Над моїм краєм серця
Над моєю душею
Де роса на бузку
І пісенна весна
І вода дзюркотить ще
Як живе полотно
Що на ньому – життя
Ой летіте вітри
Розстеліть моє поле
Всі дороги на нім
Йдуть до щастя й жури
Хто мене розповів
Розіп'яв на Вкраїні
Весь в потічку твоїм
І в польоті до сонць
Ой летіте вітри
Ви мої голуб'ята
Розповісти б хотів
Та сльоза не дає
Чом не так все навкруг
У вишневому краї
Де пшеничні розлоги
У Дніпровім раю?
06.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626700
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2015
Жизнь земная,
Как птица летящая –
Драгоценный
От Бога цветок,
Как ты яркая,
Как ты светящая...
Набегает
Виток на виток...
Пусть же радостью
Преображаются,
Дни судьбы
Пусть ведут в благодать;
Наши промахи
Мудро прощаются.
Нам друг к другу
В Любви прирастать...
04 декабря 2015г.
ВВЕДЕНИЕ ВО ХРАМ
ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626008
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2015
Сквозь туманы маячите – Время,
вы над всем океан-господин,
непорочная память-наследье,
в целом мире такой вы один.
Где начало вам есть – расскажите
и в каких фантазийных краях?
Вас послушать хочу – проходите,
если втиснетесь по сторонах...
Как наивно мечтать – изменить вас,
переставить хотя бы в частях?
Получивший грамм власти-огнива,
норовит опорочить в вестях.
До чего ж примитивно создание –
за короткую жизнь преуспеть
человечества честь – на заклание.
Чьей-то прихоти вдруг, повелеть...
01.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625736
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.12.2015
Світло в серцях,
в душах наших,
над хатами
вічно струмить
переможно, щомить.
Ну а проте
антиподом під стріхами
темінь зла синіє –
світло б спинить.
Здавна кортіло,
опори шукає скрізь,
є серед нашого
брата людці –
совість продасть
за огидні ті талери.
Ось й випливають
мерзенні дільці.
Так й розділяються
верстви населення –
хто з серця світло,
хто темінь кладе.
Зерня відділиться
і спливуть плевели.
Доки не вибереш –
ПРАВДОНЬКА ДЕ?
02.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2015
И он ушёл,
и всё свершилось,
и занавес упал, шурша...
Всё состоялось, всё пребыло,
ведь время зрело, не спеша.
О как же так
случилось всё же,
что стук шагов исчез,
как страх...
В навеянных
покоем снах
ушёл
любимых фильмов маг...
Лишь лучик солнца
всхлипнул в щёлку,
где занавес
неплотным был.
И отделился,
как иголка
от нитки-жизни
тёплый ком.
С снежинок лужица,
в ней отражённый,
застенчивый и звёздный том
его полотен
незабвенных...
Мы сердцем
милую улыбку
Эльдара будем вспоминать,
его актёров
славну рать...
30.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625472
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.12.2015
Грудень грудиться хмарками.
Сизий кум світанку.
Виглядає віття голе,
та й бере берданку –
репетирує грім-ве́сну
перший день про зиму,
сірий та безкольоровий,
навіть і над Кримом...
О, життя,...його сюрпризи –
ждеш, а чи не ждеш їх,
ця природа, та ж актриса
в срі́бляних кортежах...
Грудень грудиться хмарками,
вороння́ в горіхах.
Вічний час – ми в ньому гості.
В чому ж наша втіха?
1 грудня 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625471
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2015
Якісь смішні часи надворі,
в за правду – зовсім не смішні,
як легко опинитись в горі,
орієнтир лиш – не в пісні.
Про те і каченята крячать.
Щось в світі робиться не те –
так, він чужий стає, неначе
і ми ж так – правило просте...
У старших душі не змінились,
то й чують – тягнуть не туди,
щоб забували про ковили,
до мутної привчать води
й нечистих ось таких відносин,
бо стравлюють нас , як собак;
щоб не робили,... голі й босі,
не вчені – вівці, чи хробак.
Красиві ж балачки – народу,
хороми та курорт – собі.
Злеліяли таку породу,
несемо на своїм горбі.
падолист 15-го
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624257
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2015
Перевод на русский Алева Ибрагимова
1. Осінні зустрічі
На плечі хмарку я накинув, наче бурку,
Спускавсь закоханий у тебе я з небес.
З початку осені Стамбул старіє. Смутно
Я пісню чув тієї пташки – жовто грудки.
І ось рядочком нас зустрів м'який диван.
Прадавнє сонечко струмить в лице свій світ.
В вікні юрба – ми в ній розтанули,... цей стан
Прохожих, що бредуть неспішно мимо дому.
У безсловесності моїй лиш вітру свист,
А слово кожнеє твоє – осінній лист.
Переклад з російської
Променистий менестрель
2. Осінні розлуки
Ти негадано з'являлася на склі
І негадано зникала враз із скла.
Ти відходила, як в піжмурках, чи грою.
Віти тину враз змикались за тобою.
Мовби осені криваво-красний плід,
Падав в руки, зріючи, цей твій відхід.
Залишався лише запах твій туманний,
Тільки запах твій гнітючий і оманний;
Тож, знеможений чеканнями дощу,
Я тривожно озираюсь в пустоту.
Бачу: дерево стоїть – воно твоє.
Бачу: пропливає пароплав, він твій.
Все твоє, як незворотний цей ось лик:
Небо, цей старий провулок, базилік.
Переклад з російської
Променистий менестрель
Евгений Витковский "Строфы века-2"
Антология мировой поэзии в русских переводах ХХ века
Полиграф Москва, 1998г., 1186стр.
22.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2015
Мама донечці сережки
в день народження купила,
у Марічки – щастя море безкінечне:
і танцює, і стрибає
доня люба, доня мила.
Щоб життя ж тебе любило не за речі.
Очі сині вдарували
Мама й Татко – світ відкрили,
то ж рости, весела будь і працьовита;
пісню радості співай-но
і знайдеться в світі милий,
будуть донечці сережки в щастя літі.
21.11.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622768
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.11.2015
білий вірш
Ось ми разом,... ось ми разом
і думками, і діянням в буднів танці –
квіти стеляться під ноги і птахи співають ніжно –
все ще разом, всі ще разом...
Дні у росах,... дні зачаті
в білій піні цих хмаринок над дахами...
Верби зелень свіжу й любу нам дарують вздовж городу
всім на радість,... всім на щастя...
Вечір,... неба це бездоння –
все ясніше зорепад нас кличе в невідь...
Як же ти гіпнотизуєш, батьку небо серце й душу –
всіх нас разом,... ми ще разом...
Та... зоря чиясь вже впала...
і туман жури застряг у нашім горлі...
Стало ясно, що в цім світі вічність – то одна відносність...
Цій новині – з неба сльози...
Трави в осінь, зілля в ліки...
Кожна мить життя у пам\'яті-брильянті –
бережіть його, цінуйте і лелійте в швидкоплинні,
доки разом... в рідній купі...
21.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622767
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2015
А над шляхом невидимка,
пісня старовинна
з літ козацьких, під огнь ватри,
лине в теплу осінь...
О часи, де предки бу́ли
у світах сердешних –
журавлі кудись летіли,
сизий вечір дихав...
Гордий люд і сміховитий,
чесний, правду любий –
що ж чекало тут нащадків
в цім химернім світі?
Тож тече з гір у долину
пісня й совість Божа...
Та чи зможем ними жити?,
так навкруг негоже...
18.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621990
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2015
О дерева судьбы моей –
как же вы повзрослели,
листики со своих ветвей
с нежностью так жалели...
И поднимали всё выше вверх,
ими же вы дышали,
кудри их, краски – ваш успех,
были вам вместо шали.
Не отпускайте же так легко
осени, под ветрами,
коль унесёт далеко, далеко
разными берегами...
Так нелегко дочерей отправлять
разными берегами,
в дороженьку жизни благословлять,
молиться потом, ночами...
Миги летучие жизни дней,
листики дней осенние...
Как перекличка душевных огней,
светлых надежд предвестие...
16.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621777
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2015
песня
Речка моя речка,
Лепестки несешь…
Детское сердечко
Нет, ты не уснешь.
Там в вишневой пене,
Сквозь весенний гром
Слышится мне пенье,
Видится мне дом.
В детства том пространстве
Все и началось –
Музой дальних странствий
В сердце родилось.
Голубое небо
И сирень в цвету,
Лепестками снегом
Принесло мечту.
И горит поныне
Тот костер в Душе…
Из Вселенной вынес
Я свое клише.
То, что не сбылося
То, что уж сбылось…
Бог дал, чтоб со счастьем
Встретиться пришлось.
Речка моя речка,
Сказочная водь,
Нашу жизнь-колечко
Сотворил Господь.
28.01.03г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621037
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 14.11.2015
Усміхнені лиш хризантеми
Недосить слів, щоб пісні-долі
розповісти про шлях в зірках,
в цім падолисті, в вітах голих –
у цих століттях, в цих літах.
Під Місяченьком повнолицим,
під сірим небом і в дощах
трагедія лиш долі сниться,
при недолугих цих вістях.
Усміхнені лиш хризантеми,
надмірно ллють на них дощі –
проте вони в своїх едемах
і радість ув очах блищить.
Як сонечко серед хмарин,
театр відкрив свою завісу
й над нами вже ультрамарин –
на сцені в райдузі – Аліса...
Бо жити можна лиш у казці,
де вічне щастя й чудеса,...
а на землі все тяжче й тяжче.
Мрія у серці зависа...
14.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2015
Всі зберімось в коло, друзі:
очі сині, голубі,
чорні, карі в щастя лузі,
більш не бути – сам собі!
Єднаймося серцями
"Надія долі"2009р. Автор
Коли забута любов
Відбивсь один від зграї він –
куди летиш ти, брате?
О, скільки ще тобі країн
летіть й не розібрати,
чи пожаліють там тебе,
чи мир, чи знов війна там?
Ось кормчий десь внизу гребе –
по морю дійдуть, знати б...
Самі шукають долю десь,
зігнали з гнізд їх, бачиш,
до інших моляться людей,
все рівно – де батрачить...
Скіль зброї робиться, на час,
професії – убивства.
Хто справедливість визначав?
Скалічена олива,...
Домівки в щебінь, ллється кров –
кому ж це так потрібно?
То ж зло породжує лиш зло,
скіль тисяч літ це звісно...
Не схаменемося ніяк,
всю зброю – в океани.
Любов забута. Все не так.
Колись залічимо рани?
10.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619851
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2015
белый стих
Клены, отчего дома,
Бередите вы душу
И уснуть не даете,
Всё зовете листвой…
Вы всё так же зелёны,
К небу ветви раскинув –
Вы свидетели-очи
Дней счастливых моих.
Здесь прошло моё детство –
Десять синих сиреней.
Память прошлого шепчет:
«Приходи по весне…»
Запах майских ромашек,
Запах трав перемятых…
Вновь встаёт, словно парус
Отчий дом предо мной.
Вновь крылатою песней
Я впорхну в своё детство,
Где, раскинувши ветви,
Тихо клёны шумят…
В белой пене вишнёвой
Утону, чародеем,
И мальчишечьим сердцем
Обниму всё вокруг.
Клены, отчего дома
Тенью в сердце встаёте,
Хоть на миг нашепчите
Свои думы весны;
Свежий лист к моей ране
Прикосните, родные,
Оживите вы в сердце
Негасимым огнём.
Июль1979г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619574
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2015
Эх ты, радость моя, радость –
раскрутись, как карусель...
Где ты где, моя ты младость,
как сбежала ты отсель?
Птицы – где моё приволье?
Распахнись же степь, столом...
Самобранка, хлебом-солью
одари всех, поделом.
Песней звонкой отзовись же,
что – прокис сей мир чудной?
Дев красавиц, как завижу,
так стаю я сам не свой.
Эх ты, радость моя, радость –
прокатись, как гром младой...
Ой ты удаль, ой крылатость,
жизнь окрась нам ляпотой!
09.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2015
Ось і знову, я любі, із Вами –
Стрепенеться душа...разом в світі...
І одні нас чатують тут мітки,
і одні огортають тумани...
Зрання сонечко нам усміхнеться,
на сьогодні надію вдарує,
та зустрінуть – калина, чи туя –
хризантема... від цвіту так гнеться.
День народження – є така мітка,
пам'ятаю, чекав повноліття,
як роки – нескінченним століттям
все тяглись, як туман понад світом...
А тепер – яка радість від того,
що межа надто швидко, все ближче?...
І без дзеркала,... осінь в обличчя
виглядає із ближнього рогу...
Та все ж знову, я любі, із вами –
жити тут на землі – то робота.
Хто не жив тут... – і арії, й готи?
Ми тепер – у степах й під горами...
Кожен якось шукає заритий
скарб – щоб стати людиною в світі
і як в Господа тім заповіті –
Совість, Правду, Любов прищепити
І не лишень дітя́м, а й онукам...
7 листопада 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2015
Світ земний мій,
світ широкий –
батьку рідний, синьоокий,
нас несеш
життям-дарунком,
все підтримуєш за руки.
Діти ми твої,
нівроку,
в цім нестримному потоку.
Зупинитись,
та й подумать,
розминутись
як нам з сумом...
Кажеш, що то є
наука?
То не вік же
на поруках?
На розпутті
скіль стояти?
Порозвалюються
хати...
Чом нам часом
світ не милий
і життя чогось
постило?
Де розгадка
від загадки?
– То невже ж
не має гадки?
04.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618296
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2015
Что нам Пророки, что их дивный сказ;
Что нам Истоки – живём лишь раз!
Хоть сам, вдвоём ли, каждый о своём…
Так песнь поём мы, так хлеб жуем.
Спроси, а жил ли?
– Есть семья и дом.
За прозой жизни как за щитом.
– Чего ж ты хочешь, так во все века –
И тухнут очи – не привыкать...
Но хоть минуты ты во сне летал?
- Да, было… круто!
О чём мечтал?
- Мечтать не штука, жизнь сейчас не та,
Была бы «штука» – уж с ней витать.
Здесь Вам Пророки и дивный сказ,
Здесь все Истоки – в профиль и в фас.
12.03.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618176
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.11.2015
Я іду по світу і шукаю долю –
синє небо, синє море, синій світ...
І тече, як течія, життя поволі –
непомітно збігло в невідь стільки літ...
Цей безмірний, таємничий шлях до Тебе,
Боже, де ти і чого весь час мовчиш?
Кажуть Ти в душі у мене... і на небі?
Ти зі мною, знаю. Стиха мудро вчиш...
І до Тебе ж бо, живого, я молюся,
та совітуюсь з Тобою часто в снах...
Може в долі я своїй колись знайдуся,
до засніжених вершин злечу, мов птах?
Я іду по цій землі – то моя доля?
Цей уквітчаний бузок й шипи троянд?
Ці припони, ця жура – міцніла б воля?
Сподівання, спотикання – то все я...
03.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618062
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2015
Ця шовковиця, як велет,
дивний красень –
до небес так вигнуті
її гілки.
Видно із вершин: ріка,
чи автотраса,
може й ті старі,
що збігли вже, віки...
Дітлахи меткі, як мавпи,
в цьому лісі,
в цім гіллястім царстві,
мов на небесах.
Притягальні ці солодкі
зелен-висі.
Насолода висотою –
ой краса...
Так й стоїть перед очима,
мов спорт зала –
почувався там,
неначе верхолаз.
А фіалкові плоди,
що куштували,
в пам'ять прийдуть
не один, ще мабуть раз...
02.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015
А душа летает,
а душа не спит –
где-то в своём рае
огоньком горит...
Как это зовётся –
жизнь или полёт?
Сущий в небе Отче
с нею речь ведёт.
Тоненька, прозрачна,
бестелесная,
но как много значит –
с миром вечная...
Ниточкой серебряной
с телом единит,
совести, любви руно
нам нести велит.
О, душа крылатая,
ты - наши крыла,
к свету провожатая
мимо тьмы и зла...
01.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617587
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.11.2015
Осень – это маленький шедевр.
Осень – не комедия, не драма,
это все цветенье жизни храма
и в прекрасное открыта дверь.
Это все уход от суеты –
клад души взлетает на свободу,
никому, кроме себя в угоду:
"Как, дружочек, поживаешь ты?
В этих сложных жизни передряг
не терял присутствия полёта,
оставалась на свободу квота
или, что ни день – один напряг?"
Вот и вышел на просторы чёлн, –
где любовь и нежность не кончалась,
нас природа вечно понимала,
мы вот забываем... среди волн...
Осень – это маленький шедевр,
пауза, чтоб в ней остепениться,
оглянуться,...всем в улыбке лица...
От всех зол уйдя, свершить маневр!
31.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2015
Хто питає: "Хотів,... не хотів?"
Ключик носимо дальніх світів.
Тополині голівки шатрів
промінь, золотом легко зігрів.
Павутиння летюча пора
падолистом мете по дворах,
осінь кличе тепло за моря –
настрій твій тихо в нас догоряв...
Наша совість – твої голоси,
щем сердешний душі і краси,
шелест ніжний того, що було,
листопадом тепер занесло...
Все ж, доробок – майбутнього цвіт,
є той ключик – відродження світ,
ось туди – мрії якір, вперед –
там надії, крізь шир, перемет...
Не питання: "Хотів, не хотів?"
Радість й осені – в нас заметіль,
в ній майбутнього щастя, в нас тінь
і енергій – як "янь", так і "інь"...
30.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617141
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2015
Так горді Дніпровії скали,
орли тут під ними летять –
о, скіль тебе люду кохало,
скількох ти підняв до звитяг.
Могутній є красень Європи,
Вкраїну свою напоїв –
в святих берегах землероби
справіку у хвилях хлібів.
О Дніпре – старійшина краю,
змий зло, що так хоче землі!
Для себе, для себе лиш раю?
– За сапку, й бігом до полів!
22.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615216
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.10.2015
Бродит тропинкою жёлтая осень,
скромно ресницы к земле опустив
и ничего в окруженье не просит
на несказанно прекрасном пути...
Вот уж по зелени водит рукою,
словно волшебница – в золото лист.
Стелет улыбкой, дождями порою,
а соловей шлёт ей песнь, голосист...
Как бы предчувствуя зимнюю сказку –
всё бы успеть на картине сказать,
так неожиданно ложатся краски,
что отбирают у мира глаза...
В луже обвенчаны – листик рябины
с клёном, вздыхающим к ней от любви...
Ревностно смотрит на пару калина,
дуб же страдает по ней,... се ля ви...
Как же прекрасны, прозрачны пейзажи, –
этот безропотный мир красоты...
Дивная осень, собою расскажешь,
преобразив дно людской маеты...
19.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614379
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.10.2015
Голикову Николаю
Моему товарищу, замечательному человеку,
неоднократному чемпиону
Украины, Европы и Мира,
мастеру коротковолнового радиоспорта,
судье международной категории, UY5QQ.
Как же летят
наши годы, дружище?
Помнится дом ЩаАДе
наверху...
В семидесятые
часто с квадрата
радиоволны летели в Эдем.
Как интересно
нам было с тобою
в див притяженье
железок, антенн...
Словно бы сказочной
жизнью-игрою...
Вот ты и стал
Чемпион... и спортсмен.
Так в одночасье
взялась заграница?
Наше тогда
стало чьим-то теперь.
Хоть не достать
по земле нам до Ниццы,
но по эфиру
там мигом, проверь –
вот, улетают
из БИМа причалов,
с Беленького
Приднепровья – туда...
...Было ж когда-то
сей песни начало –
как же мы молоды
были тогда...
18.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614208
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 18.10.2015
Я в падолисті весь,
бо він забрав мене
і вимітає з пам'яті
ті дні...
Ще був студентом я,
як парубок Еней,
а доля ластилася
десь в тіні...
Там вітер в трубах грав,
моргав старий ліхтар,
трамвай на розвороті
простогнав...
А я писав листа –
історія проста,
далеко десь чекала лист
ВОНА...
17.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Времени река
необъятная –
ты течёшь века
снами инея...
Входим мы порой
в берега твои,
потеряв покой,
тают днями дни...
Иль река любви,
иль страдания,
что не сбы́лось свить,
лишь название...
И не знаешь, то ль
по теченью плыть,
а услышав боль,
горечи полынь –
весь напряг себя,
против струй поплыл,
да молитв мольба –
к небесам посыл...
Супротив всех зол,
стражами вокруг –
улетела боль,
засверкала вдруг
радостна река
и раскрылась даль,
а туман слегка
жизни сострадал.
Берега мои
памяти полны,
из глубин слои
счастья... и вины...
Времени река –
очищаешь нас,
мудрости твой сказ,
что слезой из глаз...
17.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613921
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 17.10.2015
Жизнь летящая
сном,... несказанностью,
дымкой вьющейся
в зов-горизонт.
Никогда не раскрытою
тайною,
как волны штормовой
поворот...
Дни её, к счастью,
нам не предсказаны
и такие, как видим
мы их –
хоть с рассветными
красками связаны,
хоть с тем ветром,
что рядом притих...
Маячками
в твоих настроениях
пляшут листья
осенней мечты.
Жить так хочется
до онемения
или чаша
полна маеты...
Человек –
иль сокровище сказочно
и душевный
источник тепла;
или жёлчно-капризное
марево,...
лучше б тропка
его обошла...
Мы хотели б стать
только любимыми,
чтоб по жизни,
как птицы летать...
Но как часто
неисповедимыми
нас несёт
дней таинственных
рать...
То пушистые
и привлекательны,
прилетают
с цветка на цветок –
так заманчивый
и восклицательный,
как таинственный
мистик-восток...
Соблазнительно
пахнущий персиком,
однодневка,
хоть страсти полна...
Вдруг с букета
обычного сверстника
предлагает
страна ведуна...
Так заметит ли
изыска пленница,
разглядит ли
сокровище дней?
Под её чудным взглядом
поленица* –
Буратино любимый
уж с ней!...
15.10.2015г.
Поленица* // Толковый словарь русского языка в 4 томах / Под ред. Д. Н. Ушакова. — М., 1939. — Т. 3. (... богатырь - мужчина...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613479
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2015
Як ти, осінь,
серця колисаєш...
Падолист заміта
соняхів
стовбуряччя в полях.
Накрапає...
Сивий день.
Сиві наші літа.
І чого
ми не бачили в світі?
І чого
ще готує доба.
Ви, журавлики, –
щастя при літі...
Теплих зим нам
з птахами, мольба...
Тож, оглянешся
вдаль –
битим шляхом
утікає ця доля моя,
ще одна
білокрилая птаха,
а думки,
що хмарини, роять...
Разом з тим,
це життя неповторне,
як скарбничка
моя і твоя;
не єдине,
та все ж, мов соборне
і над нами –
Її Покрова...
14.10.2015р.
Покрова Пресвятої Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2015
Под крышей промёрзшей
пустого жилья
Я мертвенных дней не считаю,
Читаю посланья Апостолов я,
Слова Псалмопевца читаю.
Но звёзды синеют,
но иней пушист,
И каждая встреча чудесней, –
А в Библии красный
кленовый лист
Заложен на Песни Песней.
Анна Ахматова
I. Мгновения, мгновения,
подвержены ль забвению,
ведь нашей жизни
вам принадлежать.
Так яркими картинами,
короткими и длинными –
Реальности
и памяти межа.
Всплываете так явственно,
как снятое в тот миг кино
и сердце учащённо
бьется вдруг...
Я, словно бы кино герой,
кричу – да не спеши, постой –
остановись
и отпусти подруг...
Себе скажу: "Видать завис,
не потому, что был там твист,
но цвет лазури
поднебесной, глаз –
так озорных и так живых,
меня поймавших на увы,
да на всю жизнь..."
Об этом мой рассказ...
II. Сложилась жизнь? Скажу, что да
и совершенно не беда,
что так нежданно
очень коротка...
Да нет, ещё не тот порог,
где ждёт финал для всех дорог
и краски её
радуют пока.
Весной и осенью, зимой –
всегда мольберт в душе со мной,
как голос
воробьёв и журавлей...
И глаз цветы, как волн прибой,
как прежде люб и дорогой,
что тройки бег
безудержных коней...
О, Песней Песнь несёт меня
и басом колокол, звеня
так нежностью
Небесною объят...
Как лист кленовый меж страниц
сквозь череду родимых лиц –
день каждый
знаменателен и свят...
13.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
Як вийду я на поле
до рідної землі –
О, воле моя воле,
що серця жде велінь.
У синій у блакиті
посеред білих хмар –
думки, днем перемиті,
від Бога світла дар...
Тут прадід мій трудився,
дід землю обробляв –
в них мрія, що Жар Птиця
і кожен уявляв,
що це його землиця,
ніхто б не зазіхав.
О поле, кров'ю вмите...
Чи збудеться колись?
Козацький кінь... Копита...
Тут плуг тягли воли...
Чи ж буде кіл забитий
до власної землі?
11.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612773
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2015
Буки,
как натянутые луки
под осенними ветрами,
небесами напоёны...
Заповедным караваном
к синеве, в молитве
руки.
Стуки...
В сердце рвущиеся звуки,
где озёр свет благодатный,...
отраженьем звёздный жемчуг
в злате россыпей беспечных,
А в душе предчувствий
муки...
Тайны...
Леса духовы дизайны –
здесь и гномы, и герои,
тени будущих рассказов,
снов и муз лесных виденья
и фантазии
бескрайни...
09.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612217
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.10.2015
Вьётся ручей
по ущельям глубоким –
видно со скал,
как плавно орёл
над деревами
парит одиноко,
жизнь свою здесь
к полёту он свёл...
Сколько заветов
и старых, и новых
людям дано,
уж в кои века...
Так почему же
от зла все оковы
цепью чугунной
висят на руках?
Где же полёт наш
орлиный к свободе,
где же мечта –
мир преобразить?
Восстановить
разрушенье природы,
детям и внукам
мир подарить.
05.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611381
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.10.2015
І моїй першій вчительці
Стояк Галині Іванівні
О, цей гамір шкільний –
то вирує життя,
так нестримно,
як запуск ракети.
Буде генієм мабуть
не кожне дитя
і не кожному
стати поетом
Як цей день неповторний,
так світ цей навкруг –
все відчути
і все розпізнати...
Так, цей вирій вже квилить
до таїн наук,
цих енергій
не стримають й грати.
І лише самовідданість
й поклик душі
Вчителів,
цих безсрібників долі –
навіть в Богом забутій,
якійсь глушині,
сили вчити
знаходять у Волі.
Тож, ростять пташенят
аж до вильоту з гнізд,
зір й здоров'я
потроху втрачають,
але вірять в дітей,
що, як той альпініст,
кожен з мрією
зустріч спізнає...
01.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611177
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2015
Ой Дніпро, Дніпро,
Зелений мій брате,
Чом цвітеш ти нині?
Не смій же конати.
Розумію – ти не хочеш,
Та злі порішили,
Тож зелене це болото
З тебе сотворили...
Вкраїно моя,
Бідна моя Мати –
Ніде прихилитись
Тобі в рідній хаті.
Усі немов щирі діти,
Про тебе печуться...
"І куди б від вас подітись,
Не видіть й не чути...
Тож останнєє лахміття
Виносять із хати.
Як старці по всьому світу
Йдуть жебракувати..."
03.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611009
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.10.2015
Как легко, как хмельно, как светло –
так ликует осенняя нежность...
Лето красное нас привело
в злато сказки прекрасной, безбрежность.
Отражается в сердце мотив
с той далёкой мелодии встречи...
Рисовал свет из глаз объектив
миг, что в сердце и до сих пор мечен...
Опадает с деревьев листва...
Стелет тот же ковёр нам под ноги.
Отошла за главою глава...
Разошлись нашей жизни дороги...
Павший лист соскользнул мне в ладонь,
как в письме поцелуя огонь...
02.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610837
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2015
Кручені вранішні цвіт-паничі,
вас і осіння пора не лякає –
барви горять і спите лиш вночі,
сонце до себе голівки ззиває.
Квилять вгорі в перший раз журавлі,
хмари свинцеві і вітер холодний –
там, серед них, старші до управлінь
призвані стрій будувати із сотні.
Тож, полетять кудись ген над селом,
далі над цвинтарем, пам'яттю серця –
щоби змахнути усім нам крилом...
Ну а життя йде в характері скерцо.
Кручені в часі мої паничі –
ті, що садила в дворі нашім Неня...
Там, де родились й знайшли своє ймення
ми,...а тепер вже... кричи не кричи...
02.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015
"Потому так и днями недавними
Уж не юные веют года...
Низкий дом с голубыми ставнями,
Не забыть мне тебя никогда."
Низкий дом
Сергей Есенин
Отчий дом
песня
Вот, стоит весь в берёзах твой дом
Под осенним печальным дождём,
Помнит детство и юность твою,
Вечно ждущую сына семью...
Где ты не был, где не колесил?
Русь всем сердцем безмерно любил.
О, касатушка, жизни река – /
Как нежна ты... и как глубока. / 2 раза
Твои годы, твои голубки
В тени чувств стихотворной строки –
Вы отныне свободны до слёз,
Отзовитесь в роптанье берёз,
Что стоят и не могут уйти
За тобою, на буйном пути...
О, касатушка, жизни река – /
Как ты люба... и как широка... / 2 раза
В сыновья мне б годился теперь.
Рано, рано захлопнулась дверь.
Золотистые кудри твои,
Где в берёзах поют соловьи...
Ты в сердцах наших гнёздышко свил,
На холмах тебя помнит ковыль...
О, касатушка, жизни река – /
Как ты памятна,... как далека... / 2раза
3 октября 1895г. -
3 октября 2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610368
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2015
затмение разума
Струился яркий лунный свет,
пред ним все звёзды потускнели...
Как будто чей-то вдруг навет –
с небес нагрянули пастели.
Стал погружаться верх Луны
в неясных теней тёмных смуту,
цветы багровые вольны –
на диске расцветает рута...
И наблюдающий народ
подумал, что Луна в изгнанье,
уходит в предзнаменованье
багровых предосенних вод...
Кто стал креститься с перепугу,
другой сознательно молиться,
обняв детей, обняв супругу –
ведь свет Луны не стал уж литься.
Да. На полях и виноград
местами вялый и скукожен,
и без плодов остался сад.
Весь мир жесток и неухожен...
Не спит оружие везде.
Народ, в чём был, уносит ноги –
не то в петле, не то в узде.
В руинах прежние чертоги...
Лишь только не заговорит:
"Опомнитесь – о Человеки!
Звереете, что ль, в кои веки?
Слепой ли РАЗУМ?
Горит всё.
СПИД..."
Здесь суть богатства, господа.
Куда ведёт нас жадность, оных?
Зло наказуемо всегда!
Вы что ж молчите, миллионы?
Абсурд уж перешёл черту,
за коей пустота безмолвья...
В чаду что ль пьянок и застолья?
В ад унесём свой Мир-мечту?
Ещё чуть-чуть, усохнут реки –
ОПОМНИТЕСЬ же, человеки!
28.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609876
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 28.09.2015
Повернися, та без ліку –
поволока мого віку
в цей осінній слід ковилу,
що весна колись сповила...
Пісня краю спить в тумані,
як життя ось в цій омані –
о, моя фата-моргана,
за світанком,... захід ранній.
Ось протяжна пісня в лузі,
хтось так болісно мов тужить –
щем і серце, й душу будить,
мої любі,... мої друзі...
Що ж нам світить, що тримає
в цій ілюзії без краю ?
– Час, де виростали крила
і любов, що нас сповила...
Так снується поволока –
доля й хрест тут наш до строку.
Сніп життя несем до току,
в зерня правди від Пророка...
27.09.2015р.
Воздвиження Хреста Господнього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609605
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2015
"Я так рассеян, что уже шёл к тебе,
но по дороге вспомнил, что остался дома"
Маседонио, Аргентина
О как сложно управлять страною, люди –
Всех забот нам никогда не счесть вовек.
Вот, намедни, я закончил лишь запруду –
Нет, у дома своего, за столько лет...
Вы бы знали, как нам тяжко заседать.
После, как вернёшься, ну ни лечь, ни встать.
И о пенсиях, о социуме так в речах горим:
Как Петруша и Андрюша,... даже Клим.
Ой про что это,... я ж дома – выходные...
Заработался,... в больничку б не попасть,
Но больничка в нас, что санаторий, ныне.
В понедельник не пойду я, братцы – пас.
И тем более голосовать закон,
Ведь и так башка трещит, все мысли вон...
Медицина вам не вина,
а бюджет же не резина.
Содержанье нам подняли, пусть Господь меня хранит...
За людей ой, как головушка болит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609190
рубрика: Поезія, Юмореска
дата поступления 25.09.2015
Плывёт кораблик жизни нашей
К заветным островам любви –
Там, где нет войн, красот всех краше
И смысл другой у "се ля ви."
Бег дней размерен, без печалей,
Без денег, смуты и убийств –
Другими цели жизни стали,
Никто и никого не злит.
Для нас эмоции превыше
Земных всех правил бытия –
Легко зло нервами колышет
И царственно глядит змея.
В отдельных странах пистолеты
Торчат с карманов – талисман?
Курок, как приговор столетий:
Убить, зарезать - жертвы Ман*...
Когда ж кораблик доберётся
К заветным островам любви?,
Где доброта и правда льётся,
Там смысл волшебный в "се ля ви."
24.09.2015г.
*В Энциклопедическом словаре:
Ман - в китайской мифологии
чудовищный змей или дракон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608969
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.09.2015
По мотивам пьесы Сэмюэла Беккета
"В ожидании Годо"
http://www.proza.ru/2011/01/19/1435
Где ты где – вожделенный Годо?
Дни и годы, и тысячелетья –
Человечества тот поводок
До надежд и совершеннолетья.
Ждать ли тот, смысла звёздного миг
И, что кто-то решит все проблемы?
Почему-то так душу томит
Вся наивность, бездействия схемы...
Как же, маленький мой человек,
Ты достиг всё ж технических празднеств,
А вершин, первоистины вех,
Безвозвратно утеряна радость...
Тайной светятся звёзды с небес,
А земные тенета всё держат...
Где же смысл пребывать,? перевес –
Ведь мечтаем взлететь?... Но всё реже...
Где же, где – вожделенный Годо?
– Он же в нас, в нас самих,... Всё лото...
23.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608830
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.09.2015
Ноченька, ноченька, ноченька –
мыслей пред сонных букет...
Видеть тебя в нём так хочется,
глаз гипнотический свет...
Белые, белые, белые –
лунные сны пролетят...
Чувства желанные, зрелые
жаром пылают, горят.
Осень туманная, сказочна,
жизнь в ней цветастым теплом.
Песнь наших встреч не рассказана,
Ждёт нас с фонариком гном...
20.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608009
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.09.2015
Я з онуком в його школу
враз пройшов під древнім кленом:
багато ствольний, ще не кволий,
та наро́слі моцні вени...
Ми знайомі і давно вже,
бо нова де стала школа –
скільки ж років було це, Боже?...
Ген гора стояла гола.
У військовій тут частині
хвацьким хлопцем молоденьким...
Які ж наївні і безвинні –
все листи писали Неньці...
Ось під цим самітнім кленом
на плацу марширували –
дививсь безлистим,... чи зеленим...
вряд з міським автовокзалом.
А тепер тут ціле місто –
стільки люду поселилось...
Лише їдальня не за змістом
одинака полишилась...
14.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2015
Над обрывом сельский клуб стоял,
два вождя внимательно смотрели –
между них экран, мотора трели,
фильм киномеханик заряжал...
Сны пятидесятых вновь и вновь
облачком кружатся, и витают,
кораблей названия читаю –
бескозырки, клёши и тельняшки...
Об училищах мечтанья наши –
лётных и морских, волнуют кровь...
Рядом мотоцикл – села лошадка,
девяносто по дороге гладкой.
Рубль – полна канистра двадцать литр,
пыль из под копыт лишь знай, валит...
15.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607362
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2015
Лист осенний, золотой мой,
как прекрасен жизни лист –
расцветанье, очарованье,
цвет начал лучист и чист...
С серебринкой лучезарной
и с надеждой жизнью цвесть,
как первейшей той тропинки
зазывающая лесть.
Лист осенний с мудрой сказки
о былинном далеке,
чистом поле, дивном лесе,
и такой родной реке...
Лист осенний в красках жизни,
пролетевшей в белый дым,
в вальсе Штрауса вскружившись,
незаметно стал... седым...
17.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607345
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2015
За обрієм Грааль
Віконечко моє,...
дорогоцінне небо –
звертаюся до тебе,
бо все у тебе є.
Цей вересень у гронах виноградних –
стежина шурхотить в німім саду...
Чому така засмучена, мій радник,
чи з осінню не зовсім у ладу?
Мій краю, милий край –
блакитнооке чудо...
За обрієм Грааль,
день потаємний судний...
Гора Білуха дивиться на мене –
чи допустила б до своїх вершин?
Така білоголова в світлі деннім,
хоч я далеко, та усе ж твій син...
10.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607114
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 16.09.2015
Эх моя дороженька – огненный мой конь,
скачет – огнь с ноздрей летит на судьбы порог...
Сколь с тобой промчались мы: Вечностей, веков?
Что-то я поёжился – ты, мой конь продрог...
Стали ночи холодны, звёздный путь блестит –
нам скакать ещё с тобой, побеждая грусть.
Хоть земной котёл кипит, жизни колорит,
но великий смысл угас и источник пуст.
В небеса дороженька – преданный мой конь.
Будущее светится – Божьих слов огонь...
13.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607113
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.09.2015
Поэт – свеча, что не сгорела,
пиши события и смело.
Надеяться ль, что жизнь длинна,?
ведь в мире призрачна она.
Радей, что день сверкает, длится
и утром распевает птица,
от солнышка рябит в глазах,
а счастье снится, хоть во снах...
От ветра улица пылится,
весёлых деток вереница...
Да, жизни смысл конечно есть,
пока ей друг – поэт боец...
13.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2015
Время – как я ощущаю,
ты во мне звенишь, гудишь –
я души в тебе не чаю,
сердца стук ты мой услышь...
Мы с тобою одногодки –
с этим тополем росли...
Юность в россыпь, эти нотки,
всё пропеть с тобой смогли?
Ты летишь, подобно ветру,
обгоняя корабли –
небесам неся приветы
от красавицы Земли.
О, как тонко чувства стелешь,
жизнью краткою ль поймать
всю сердец людскую прелесть,
всех красот, природы стать?
Время – как звучишь органом,
увлекая в Мира мощь!
В бесконечный к Тайне слалом
ты даёшь мне знак – помочь...
12.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606587
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2015
Стихотворение Ниро Вульф "В Париже дождь"
напомнило четыре года проживания в Лейпциге
Лейпциг - маленький Париж
Париж, Париж, Париж –
Ты меня всё ж услышь,... услышь...
Этот сказочный дождь,
Эта сладкая ложь –
Ты ко мне, ты во сне вновь придёшь...
Лейпцига тихую песнь
На той улице мне не спеть...
Шум дождя, грусть дождя
Нынче не для меня, –
Эта дальняя в сердце капель...
Хоть вини не вини –
Те, что канули в Лету дни...
Где каштаны в цвету,
Кирха Баха – мечту
Дней святых, мал Париж, сохрани...
09.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605504
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2015
Он ходит среди нас,
он так богат душою,
а на лице вина –
объят земною болью...
Частично свет погас,
в его очах туманы
и радости подчас
недостаёт. Обманы.
И крылья облаков
его не увлекают,
а грусть приходит вновь
и шепчет: "Всё я знаю..."
Дружище – ты встряхнись –
осенних красок море...
На осени женись,
простись с житейским горем...
09.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605425
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.09.2015
Стільки зустрічі чекали...
Все пройшло,...
Літо, що вже в осінь й гало
Завело.
Очі в очі - свято святом
Відбулось,
Стовідсотковим каратом
Зблиснуло...
Я його в душі сховаю
Й інколи
Полюбуюся тим раєм,
Світловим...
Це життя, як та стежина –
Мріє десь,
Знає, що усе це мине...
Сувій весь...
07.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Гріхи пливуть, як ряска по воді,
О люди милі – як це стало з нами?
Ми ж так веселі і замолоді –
Пливуть закручені й сумні тумани...
Льоди вже тануть аж по всій землі.
Пливе життя швидке і неповторне.
Мить міркувань зникає, час велінь
Вже дограє останній, на валторні...
Та й чорнобривці в осінь забрели -
У павутинні путаємось, друзі.
О, наші коники і вірнії воли...
Закинути б усі самсунги... в лузі.
Туди ж все залізяччя від смертей
І брехні про життя ось-ось... щасливе...
Взять море спокою і блиску в Галатеї,*
Молити Господа на покаяння ниві...
*Г. – уособлення спокійного й блискучого моря
07.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604891
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2015
О вулиця під кленами,
а вишні в білім цвіті
і річка радість венами
несе в недільнім світі...
Під білими хустинами
на стільчиках Бабусі,
а небо снами синіми,
джмелем гудуть у вусі...
Життя, як обруч котиться,
вже шамкає беззубо –
онуки, як два котики,
загралися так любо.
Село парне п'є молоко,
городи – весен цвітом.
Пахуче сіно віз Гнідко –
гарба, а ззаду діти...
Не забувається, в мені –
святе леліє пам'ять...
Немов босоніж по стерні...
З небес рожевих гами...
06.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2015
В лепестках ромашки старый фильм.
Старых лиц актёров букет.
Нет там ни Парижа ни Афин,
но какой из глаз их яркий свет!
Ах, игры сердечной времена,
души нараспашку – в полёт...
В лепестках ромашек имена,
нерв в игре актёров оголён...
Стелется рассвета тишина,
жизни там мелодии-сны...
Вера во всё доброе видна
и не надо фильмов нам иных.
...Как в пустопорожнем мире жить –
ни любви, ни правды в нём нет?
Учат убивать в них и копить –
в друга всё забрать... и посадить...
Как пророс вокруг махровый цвет,
в меньшинства, в рабах целый свет.
Кроме как себя – кого винить?
Нам духовный Свет восстановить.
05.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604375
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.09.2015
Курьерский жизни, мчится неустанно,
калейдоскоп событий пёстро вдаль...
Полутонов цветасто-серый танец
всего себя в науку нам отдал.
Проходит всё, пройдёт, как день вчерашний,
а мне дано вовеки Пребывать!
Сосредоточусь на непреходящем,
а бытие лишь в мысль, что б путь верстать.
Знать, караван познанья вечно с нами,
а мудрость неба, нас сопроводив,
в сей долгий путь страданий и цунами –
интуитивно,... и без директив...
02.09.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603686
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 02.09.2015
Поздоровлення
вчителям, учням і батькам
Щастя і трепету Божі квітки
Вересень – віха моя золота,
скільки енергії діток збирає...
Перша лінійка – душевні свята –
школа і вчитель тебе серцем знає...
Чиста сторінка,... найперші слова,
птахою серце злітає у небо, –
знає, потреба віднині жива,
Всі ці знання пропустити крізь себе...
Як цей підтримати злет на роки?
Тут не оцінки, – тут радість пізнання –
щастя і трепету Божі квітки
від Мирославів, Надій, Маріаннів...
Вересень – захват! На кулі політ,
Так незабутній,... яскравий,... привітний –
хай же цей учня і вчителя світ
стане веселковим настроєм літнім...
31 вересня 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015
Ніколаус Лєнау
(1802-1850)
Три цига́на
Плівся і мучився мій шарабан
В голій піщаній пустині,
Раптом аж трьох я побачив цига́н
Під придорожній осиці.
Перший на скрипці осяяний грав,
Пізнім вечірнім багрянцем,
Сам лиш для себе наярював знав,
Тішачись вогненним танцем.
Поряд з ним другий сидів з чубуком,
Мовчки курив у спокої,
Радий, немов слідкував за димком –
В щасті й насназі людської.
Третій в своє задоволення спав
На довгожданім привалі.
Вітер на струнах цимбал йому грав,
Серце видіння кохало.
Всіх в кольоровім ганчір'ї взнаєш,
Мов би в вінці і порфіру.
Кожним робилося гордо своє
З викликом Богу і миру.
Тричі спізнав, як це щастя забрать,
Вирватись серцем на волю.
Як це проспать, прокурити й програть
Тричі ганебную долю.
Довго – вже тьма на рівнину лягла –
Марились все три цига́на:
Мали волосся чорніш, ніж смола,
Й лиця їх в колір шафрану.
29.08.2015р.
Авторський переклад Променистого Менестреля на українську мову з російського перекладу Вільгельма Левіка, стор.402
Книга: Евгений Витковский "Строфы века – 2"
Антология мировой поэзии
в русских переводах XX века
Издательство Полифакт, Москва,1998г.,1186стр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2015
Внуку
Мирослав наш –
росточек надежды,
как востока встающий рассвет.
Столько ждёт
на вопросы ответов,
прозревает в душе твоей
свет.
Ясны очи,
стремленье познанья,
а вокруг столько сказочных мест –
как небес
фонари Мирозданья,
указатели всё ж
ждут окрест.
Школа есть по задумке
для пользы –
знаний кладезь постичь, для ума.
И упорства,
терпения больше,
чтобы мимо
прошла кутерьма.
Ох уж эти соблазны –
наука...
Для незрелых – ловушка, капкан.
Вьётся тьмою,
как кольца гадюки,
мир её
и жесток, и поган.
Школьных лет
на всю жизнь – незабудка,
одноклассников лица,
друзей...
Перерывов,
уроков минутки...
Аттестат в руки –
жизнь... у дверей...
1 сентября 2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2015
Час життя цей чорно-білий,
кольорово-зозулястий –
розправляй, лелеко крила,
ти не хочеш Всесвіт мати.
Й тут тобі, в своїм гніздечку,
із дитя́точком погратись.
Кінь часу́́ грезе вуздечку,
Татуся забрали з хати...
Ти тепер за Татка й Матір –
скіль же раз терпів народе?
Як тепер нам жить і спати,
доки переходить броди?
Чорно-білі, зозулясті
думи плинуть у тумані...
Все нові й нові напасті,
ой куди ж звели геть мані*?...
*мані – значить на санскриті "коштовність"
29.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
О, друзі ви мої,
зірок споглядачі.
То Місяць повний,
то на відпочинок знову...
Зі мною ви
і денно і вночі –
відсіюємо плевели з полови...
І очі в вас ясні,
як сонечко у рань –
ласкаве,
що сопілочка співає...
Душа стає,
як на вікні герань, –
святковий настрій з вами тут, витає...
Як дні життя летять,
короткі, що ця мить –
ось осінь вже хлюпоче
і палає...
А серденько
частіше все щемить –
онуків в перший клас випроводжаєш...
О, друзі ви мої –
гніздо лелече тінню,
це колесо життя
безповоротне...
Прошу за вас
Небесну Берегиню,
щоб зберегла, так літ – хоча б до сотні...
28.08.2015р.
УСПІННЯ ПРИСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2015
Навіяне назвою вірша: "Він чує плач очерету"
Автор Єтс В.Б. в перекладі Шона Маклеха
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=16970
Плач очеретяної скрипки
Очерету, мов батько душі,
твоя скрипка й не переставала –
поверни час туди, де усі,...
де і я, й ти, із радістю грали...
Очерет й на хатах, й в берегах –
ти й спаситель, і символ Вкраїни,
бережеш нас і вдень, і у снах, –
перед тебе стаю на коліна.
Ми з любов'ю на березі цім
під музи́ки твої, цілувались –
ще такі молоді,... у вінці...
Спас радів, а ми ж тільки побрались...
Хвилька бігла від тебе до ніг
і ласкаво казала: "Все пройде,
будеш свій споминати поріг –
вітер скроні з сивілі там гойдне..."
Так і сталося – хвилька-пророк,
вона вічно біжить з вітерцями,
знає – кожному дійству свій строк –
ось й прибіг я... і старість... до тями...
І поріг тепер там,... де хрести,
де завмерли так погляди рідні...
Ви простіть, що я з вами на ти –
тут всі рівні, багаті і бідні...
Та й дарунок мій – ця сивина
дозволяє дивитись вам в очі;
знаю, берег цей – не дивина...
Очерету, не плач... Я не хочу...
26.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
135-летию А.П.Грина
посвящается
Вершители чудес
Как Мир широк...
Покинем же мирок
своих тоскливых меркантильных бдений –
приходит, прилетает в сердце срок
див Грина с Греем, бесподобный гений.
Киль режет
океана глубину
и мысль на крыльях обретает силу –
мы на волнах летим в свою страну
чудес, к Ассоль и адмиралу Грину...
И толь морская соль,
то ли слеза,
восторгом облекаемая Божьим
творенье Человека в небесах –
Вселенною лететь по бездорожью!
Ау друзья – нас столько, что не счесть,
кто вспомнил, что Свобода любит крылья,
так разнесём по свету эту весть –
вершителей чудес есть эскадрилья!
23.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602421
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.08.2015
Забытые стихи. Бесславные поэты,
У букинистов я отыскиваю вас,
В дождливый серый день со дна холодной Леты
Из недр небытия ваш слышу глас.
Забытые стихи Эрнест Рейно (1869-1936)
Перевод Марии Голованивской
Забытые стихи
Забытые стихи
мелькнут вдруг ярким всплеском –
давно поэта нет,
а голос вновь звучит,
тем отголоском снов
судьбы страницей веской,
средь будней суеты
луч света, нарочит...
В студеных временах
событий переменных,
из личных передряг
вскарабкивался он –
так непростая жизнь
земная, непременно,
из тех времён звучит
с тоской, аккордеон...
А море шлёт волну
и нежен её шёпот...
Магнолию в цвету
пьёт полная Луна...
Другие времена
наматывает обод,
а тема жизни дней
не кончится, сполна...
26.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602179
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.08.2015
Ещё тебе я оставляю
слезу забытой той девчонки,
какая и сейчас, наверно,
ждёт, горько плача в тишине.
Отар Чиладзе (р.1933)
И то ли пасмурность навеяна росою,
то ли тоска от пасмурности в нас
Арви Сийг (р.1938)
По мотивам" Любовной песни"
Джеффри Даттона (р.1922)
Всё в переводе Е.Евтушенко
Зов любви
И пусть коты бездомные ругают
друг друга, как бродяги в парке том,
где музыка разбросанных бутылок
закрутит день, очередным винтом...
Пусть серость и витает ожерельем,
пустым пространством будущих надежд –
тогда средь грубых будней и неверья
любовь придёт ко мне, как ветер свеж...
Пусть моросит с небес слезами сырость
и вид в окне не радостен совсем,
а в сковородке пригорел мой завтрак
и нет решенья будничных дилемм...
А звёзды где-то там, за облаками
судачат о политике небес;
даже тогда любовь проснётся с нами
и в сердце вспрянет сладостная весть!
25.08..2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602177
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.08.2015
И знал я,
знал я,
что пора настанет –
пускай за это жизнью заплачу, –
но лишь над миром солнце встанет –
я руки распахну
и полечу!
" Жаворонок" Карло Каладзе
(р. 1904)
Как легко и вольно
Что это – я планер –
над землёй парю я?
Плавно, словно птица –
руки словно крылья!
О, какое небо,
в облака ныряю –
в белом беспределе
жизнь Кто охраняет?
Он безмерно всюду,
каждому поможет –
так взлетите ж люди,
не летать – негоже...
Как легко и вольно
быть с Тобою Боже!
24.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601962
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2015
Я много жил и много вынес,
но вновь пришёл сюда,
где вырос
и вот в молчании стою...
"Плач экскаватора"
Пьер Паоло Пазолини (1922-1975)
Перевод Е.Евтушенко
Пролог
И всё куда-то вдруг сбежало –
уютный дом, уютный сад...
Ничто его не провожало,
хоть времени прошло немало,
и клён не плачет, хоть не рад...
Ничто не вечно под луною,
сказал единожды поэт.
Зовут жизнь часто, лишь игрою,
как расставаться нам с тобою,
ведь новый позовёт рассвет?...
Всегда он будет звать кого-то,
кто вслед за нами жизнь продлит...
Всё повторится, раз хоть в сотый
и даже Бог не будет против –
грустить лишь, Мудрый, не велит...
Улыбкой Время осияло –
оно то всё прекрасно знало,
в нём есть сегодня и вчера
и будущего вечера,
а нам и Вечности всё мало...
Душа бессмертна – видит Бог –
То, что сбежало, – лишь Пролог...
25.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2015
Журавли вы, журавушки милые,
символ верности, символ любви, –
донесите, мои белокрылые,
лёгкий трепет сердечной молвы...
И вплетите в небесные струнные
чувства и человечьей души –
пусть пространство окрасят подлунное,
ведь земной путь дано совершить.
С птичьим говором всё удаляетесь,
в золотистой осенней тиши...
Журавлей взмах – печальная, знаков весть...
Что ж, с небес всем родным помаши...
24.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601719
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.08.2015
Слід
Окраєць неба загорілий
дививсь на тінь в тій стороні,
де зрання виринув так сміло
у тім же зорянім вогні:
" Все бігаю по тій стежині
незмінно вже мільярди літ,
по терниках і по ожині,
плоди дозрілі – труд мій,... слід..."
21.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2015
Не покидай меня, мой ангел –
я на колеях пред тобой,
и жизнь моя, и всё преданье,
судьбой всей наг в тиши земной...
Весь свет мой – ты, его носитель
в мой грешный серо-тёмный сад,
я лишь нечаянный проситель
в Обители взглянуть, фасад.
Благодеянья где творятся,
о нас где помнили всегда,
где верят – души озарятся
ещё до страшного суда.
Не покидай, мой златокудрый, –
мой дед, отец иль брат небес,
хранитель мой смиренномудрый,
несёшь сквозь сонм благую весть...
Прости, что часто забываю
тебя, друг мой, благодарить –
лишь ты мне келью милым раем
на сей земле смог сотворить...
Прости, советчик, повелитель,
должник твой вечный до конца
я пред тобой и Божьей свитой,
огнь сердца – шлю тебе, гонца...
19.08.2015г.
Преображение Господне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601030
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 20.08.2015
А знаешь, ты – пиши мне иногда
Без адресата... на туманность рыбы...
Агидель, 16.08.15г.
Рапсодія небесного перехрестя
Десь у дальнім лісі,
може в дальнім світі
у мелодії, що ллється
з краю піднебесся...
Струни серця – скрипка –
іздригнулись с хлипко,
як розділені надвоє
ми чиєюсь грою...
В перехресті стрілись,
пролетіли стріли –
як же мить ось цю затримать,...
може це лиш рима?
Заболіло серце,
ці небесні герці...
Хто й коли нас возз'єднає?
Шлях Молочний знає...
20.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600917
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.08.2015
Я прийду до тебе, та й під вечір –
до верби, що біля річки в зорях,
обійму в духмянні трав безпечних,
хай любов всі сумніви поборе.
Щоб моя лебідонька щаслива
та й була б у цім нелегкім світі;
щоб збулось для нас тут Боже диво
у безсмертнику і горицвіті...
Місяченько - свідок мовчазливий
з-за хмарини дивишся... й смієшся –
схованка твоя, що чорна грива,
а верба під вітерцем все гнеться...
Перса твої пружні і здорові,
та й волосся шовкове лоскоче,
губи притягальні і медові,
в ласках відчувати тіло хоче...
Зустріч все ж кінчається... й поночі...
Місяченьку – підсвіти ж нам знову...
17.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Там за синью глубокой, за семь облаков,
есть страна неразгаданной тайны –
там в гармонии славной, почти что без слов,
в пониманьи без мыслей коварных
Проживает спокойный красивый народ,
строит праведно жизнь на просторе
и в струях водопадных, прозрачнейших вод,
детский смех и незнанье о горе...
От подворья к подворью, что в мерках земных –
пятьсот метров полей и деревьев.
Лишь улыбки друг другу и чести верны
и пространство любви над всем реет...
Там за синью глубокой, за семь облаков –
Божье царство людей в счастье греет...
16.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599998
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 16.08.2015
Яркие, тёплые дней кружева,
ночью лишь август дарует привал -
звёзды несут нам прохладу с небес,
как зазывают нас парки и лес.
Лету нежданно приходит конец,
осень крадётся на ярком коне.
Боже, как разнообразен ларец –
россыпь сюжетов на жизни волне.
Где-то причастны и мы к летним снам,
к неугасимым красотам-мечтам –
то, что сбылось,... иль ещё не сбылось,
лето - спасибо за толики горсть...
15.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599806
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.08.2015
Посмотреть коль философски
нашу жизнь со стороны,
чтоб без слов уж сильно громких,
без похвал и без вины
тихо катится по свету
колобочек наших дней:
незадачливых – к ответу,
с целью верной – колготней...
От оранжевых рассветов
до закатистых орбит,
сенью сладостных запретов –
СПИД, гамбит и мегабит...
Кто как может, миг тревожит –
в денег смуту,... бытия,...
мчится, натянувши вожжи
по дорогам, что змея...
Всем: чрез пни и передряги,
спотыкаясь и бранясь –
напрямик, через овраги,
неофит и жизни князь...
Бьют штиблеты, босы ноги,
а вдали – лишь горизонт...
Пощадите душу, Боги,
жизнь же наша, аки фронт.
Где же свет в конце тоннеля?
Ой не спрашивай, придёт –
раз ты здесь в своей шинели,
знать все мытарства ЗАЧТЁТ.
Вот вам жизнь по философски –
поиск Света на пути,
испытанья чрез пороки,
как от них, скажи, уйти?
15.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599805
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.08.2015
Море живое, моё незабвенное –
То шалунишка, то штормовой рык!
Не Средиземное, это не Генуя,
Здесь черноморского дива дневник.
Что же ты шепчешь фантазией пенною,
Что ты рисуешь на бреге своём?
Цвет свой меняешь, как тайну мгновения –
Просишь, чтоб песню мы спели вдвоём.
Сказочны ласки твои откровенные,
Словно на память целуешь меня.
Хочешь грехи смыть по старым повериям?
Доброе, вечное море,... смеясь...
Всё изумрудом покрыто и бисером,
Праздник свой даришь, пришедшим к тебе.
То словно чайка, то будто бы Фигаро,
Море - ты в сердце и в нашей судьбе...
08.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598454
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.08.2015
Живе хатинонька моя –
чого не бачили з тобою?
Й дерева там вже не стоять,
сніги глибокі з бородою
залишились в твоїх роках
і в мо́їх днинах без зворотних,
де Татко Неню на руках
на твій поріг... в любій нагоді...
Ті чисті вікна - очі снів.
Шкільних років вже не забути.
Що, зараз плачуть – так, чи ні?
Яка ж колись там квітла рута...
Як ви сміялися навстріч,
коли вертався серед ночі;
чи повний Місяць в десять свіч –
до чого ж молодість охоча!
Живи, хатинонько моя...
Вже й голуби не пролітають
і бджоли небом не роять.
– Лиш рідні душі в нас...
Я знаю...
06.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2015
О небеса юродиві таємні
всезнанням сущі
все імущі й ніц імущі
Христову суть несе́те недаремно
в зірковім колосі
і голосі колючим
В проваллі снів я в череві твоєму
переливаються там ніч
і плазма біла
клекочуть й варяться
світи там на потребу
й нові планети родить Божа сила
Й Землиці крапля в цьому безбережжі
Життя ніяк іще
не дійде до ґатунку
Вінок терновий ані водні межі
знань вічних вежі
не ведуть до порятунку
Полинне поле та й на чорноземі
пересолили мабуть
вариво земне ми
Чи допоможуть тепер
сили всі небесні
і молитви́ крізь плач
усі словесні...
06.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598055
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2015
И жизнь хороша,
И жить хорошо!
В.Маяковский
Попытка при всём при этом юморить
А в нашей гуще
и того пуще -
и не соскучишься,
и не отплачешься,
не отсмеёшься
истерически,
"чудес" от наших
исторических...
А жизнь то катится
однёшенька,
как та потерянная
грошенька -
шлепки от жизни сей
непрошено,
как града крупные
горошины...
Какие дальше ждать
сюрпризы нам?
Куды, зачем
откроют (закроют)
ВИЗы на...
Скорей всего
опять по физии...
04.08.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597698
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.08.2015
То плаче Мати,
бо гримлять гармати...
За що ж глумитись
і у війни гратись –
та й все шукати
ті компромати?
Та чи не краще
ночами спати?
А всі питання
не з кулаками,
а заходитись
крутить мізками –
візьміть комп'ютер,
мо' він підкаже,
як мирні й разом
здійснить колажі...
03.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Світи, світи –
зоря від майбуття,
очей Твоїх
безкрайняя надія
і Віра в те,
що вічне є життя,
та й на землі
вік Правди ще дозріє.
Трояндою
розкриється душа,
сповзе вся нечисть
в схрони потойбіччя.
Сади і радість,
ні́защо прощать –
Любов розквітне
в серці й на обличчях!
03.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Яка ж це дикість –
війни на землі.
Вже двадцять перший вік,
скіль воювати?
За віщо смерті
дітям "дарувати" –
невже
один на одного ми злі?
"Цепні собаки"?
Хто ж нас розізлив?
Хто смерть нам шле?
Чи зиск від того має?
Коли ж кінець
прийде́ цьому роз драю
й знаряддя вбивств
ми знищимо – коли?!
03.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Сколь в мире тайн,
не вскрытых человеком –
сколь вех,
лучами созданных дорог?
Летят тем пухом
облачным над веком.
Над всем – Творец,
над всем – великий Бог!
И всё в гармонии,
в развитии, в порядке.
Везде и всюду
информации – простор.
К добру, любви коль,
сердце – чует знаки
среди равнин, морей
и снежных гор.
Но мрак грехов,
презренный яд желаний,
как цепью якорной
к дну жизни, приковав –
всё удаляет нас
от Божьей длани,
Отбросив
на обочин острова...
02.07.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2015
Синій птах мій легкокрилий,
ти лети, лети додому -
через доли і кови́ли,
серед бли́скавиць і грому
А душа моя з тобою
полетить у парі з небом –
може біль свій там загою,
та й розвію понад степом...
Моя мила Україна
ізнедоленая, плаче...
Звідки плач цей – бач, невинна,
пересічний брат юначе?
Двадцять п'ять літ все чекає,
щоб всміхнулись породіллі.
Вже й музики ніц не грають -
мо' секрет у тих он віллах?
Кажеш, що не всі тут плачуть,
є й такі, що лиш сміятись...
Правда значить – мій козаче?
– Всиротіли навіть хати...
Вітри буйні, вітри грізні –
віють чорно-сині хмари;
душу ви не рвіть з корінням,
бо ж летить із небом в парі...
31.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
Немов би очі водянисті –
пронизують тебе до дна.
Тече, ховаючись у листі,
прозора річечка одна.
Як жиєш тут у ріднім лісі,
все споглядаючи на світ?
Там Місяць, в ніч шумують біси.
Тихенький схлип - то твій отвіт...
Моя добродійко маленька,
життя джерельце з під землі;
за щастя, п'є тебе лелека
й туристи - лісу королі...
30.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Яри глибокі –
шрами від віків
все пам'ятають
шепотять з собою...
Послухавши
розмову перевів –
де в сьогоденні
розум в перебоях...
– Птахи не ті
літають навкруги
рослин і звіра
набагато менше
Та й люди злі
без сміху взагалі
Кудись спішать
під ніс собі – муги
Брукі́вку в блиск
все каблуками тешуть...
Глибокі зморшки
від випробува́нь –
то мудрість наших
найрідніших ста́рців
А від ярів
до сьогодення знань –
то віщі сни
їх споминайте вранці...
29.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
Попіл часу́
розвіє вітер
збере гірку цю данину...
Нові ж зелені
сильні віти
в життя вступають
не війну.
І скіль би
тло не гомоніло
як це прекрасно
помирать
і що найкраще
у могилі
геройську смерть
переживать...
Наївні пуп'янки зривають
користь напевне з того мають
ті хто й не буде в тім краю
хто долю в тлінь мою й твою...
Попіл часу́ –
ужинок вітру...
Тяжка наука
людства в тім –
лягають жертви
в піну міри
що нею змірять
поготів...
29.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
О, як стовпи пісні співають -
Глісандо струни із дротів.
Ноктюрн життя в душі так грає,
Ріка заплаче, поготів...
Відображається в клавірі
Хмаринок вічний танок цей
І настрій враз в небесний вирій,
Під шепіт ніжний панацей...
Струмисті вранішні тумани
Журу піано з серця п'ють...
Гармати хай мовчать - так гарно,
А всі незгоди хай поснуть...
28.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Июль Томимся
обливаясь потом
и город раскалённый
плавится у ног
а молодёжь
играется на сотом
звучит из сумок
явно не Гуно
Из-за плеч Мамаши
юной и красивой
голубоглазый
отпрыск всё глядит
Что приготовил мир –
не жить ли в Рио
иль может быть
на родине Эдит
Всё стало близко
и земля как мячик
планета Света
вся испещрена
границами
в событиях горячих
Так не людей ли
в этом вся вина.
26.07.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596030
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2015
Прометеем стал людям
О, Володя, Володя –
душа на распашку,
ведь летал на свободе
и парил так бесстрашно.
Не восприняв земное,
ты песней ворвался,
в ней виденье другое –
всё исправить пытался.
Небеса так прекрасны,
там Божественный свет.
Правду нёс нам с пристрастьем
из подаренных лет.
Как ты жить торопился,
все закончить дела,
а с косой в закулисье
с нетерпеньем ждала.
Чья задумка по судьбам,
чтоб талант молодым
Прометеем, став людям,
не ушёл в белый дым?...
Всё звучат твои песни
и поныне в сердцах, –
наш ты в доску, без лести.
Жил, не пряча лица.
25.07.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Ось ось десь за милим тим рогом
шкільні незабутні пороги
малеча – то ми всюдисущі
в нестримної радості гущі
Хоча б ось маленька перерва –
вже бігає гурту ця вирва
а галас такий життєдайний
в життя світлий ранок так ранній
Ще видко за милим порогом
Матуся співає в городі
а ми з качаном кукурудзи
з сестричкою бігаєм в лузі
А той соловейко про любість
пісенний іще не родився
І дрівця гуділи у грубі
З колодязя пи́ли водицю...
24.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Річечка рідна –
дзюрчиш і співаєш
через світи
моїх літ і любов
рідні краї наші
вірно кохаєш
Берегом пам'яті
йду знов і знов...
Йду через радісні
дні і тривожні
світочі казки
і дійсності час
Сиплеться листя
в саду на долоні –
літечка тихо
згорає свіча...
В полі стерня
і пахуча солома
родить землиця
бо любить і жде
Злагоду й радість
повернем додому –
сміх від онуків
до серця хай йде...
23.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Вертится вертится вертится
жизни земной карусель
В светлое всё же нам верится
а не в отжившего цвель
То что давно на обочину
выбросить раз навсегда
Всё ж норовит чтоб отсрочку взять
и от того всем беда
Подлость враньё и бесчестие
правды попранье и лесть
жадность что от сребролюбия
безверье в небесную Весть
Веется близится зреется
наш просветления дух
Всё же в сердцах да засветится
Совесть в сердечном саду
22.07.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015
Не моё - небесное
* * *
Сижу у реки
тишина говорит
Как тихи слова Твои
только сердце слышит
* * *
Зовёт звезда
Тропинкою серебристою
взойду в ночи
над бездною вьющейся
* * *
Как Тайну распознать
в мир постучавшись
Новый
* * *
Нам устлан путь
лепестками роз
Не стоптать их
лёгкими шагами
* * *
Во что веришь
то и получишь
* * *
Вечность познаётся Любовью
Для любящего сердца
нет труда понять Вечность
* * *
Не умом а сердцем
Не себя любить
любить других
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2015