| Сторінки (31/3009): | « | 31 | » |
Вот он и убежал:
наш концесветный
искрометный
незаметно –
А был ведь?...
Новый год, Новый год,
Нашей радости оплот.
Снег пушистый пусть идёт,
Но не нужен гололёд.
Снег идёт, снег идёт –
Веселится весь народ
Без забот и без хлопот
В белоснежный Новый год.
В белоснежный Новый год
Каждый пусть мечту совьёт…
Кто на сани, кто в поход –
Кружит вьюга хоровод…
Кружит вьюга хоровод
И небесный звёздный свод
Улыбается с высот –
Каждому звезду найдёт…
Каждому звезду найдёт,
Сердцу сужденный полёт!
В год дракона скажем тост:
«Пусть Любовь в сердцах живёт!»
17.12.2011г.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012
Две зимы, весна – уж лето…
Мать сквозь окна смотрит вдаль…
К большаку всё ходит в ветхом
Пиджаке отца, как встарь…
Всё выглядывает сына –
Заждалась, душа болит…
Станет часом у овина,
Вспоминает… и молчит…
…Час пришёл… и у калитки –
Радость, сын шагает к ней!
Слёзы застили – нет лика…
Мать прижал к груди своей…
«Как же долго не видались» -
Сыну тихо говорит –
«Вот, седой с тех пор я стала…»
Но лишь плачет, не корит.
Накрывает стол: «Покушай…»
Неотрывен взгляд её…
Встреча – праздник самый лучший –
Подвигает, подаёт…
«Я тут сердцем изболела,
А когда невмоготу –
То рубашку твою белу
В руки… отогнать беду…»
Не стирала, запах сына
Дорогого чтоб сберечь…
Пусть светла дорога – минет
И сума, и беды с плеч…
Простынь белую уж стелет –
Видел сны б, как тот рассвет,
Чтобы мысли просветлели,
Бог послал бы больше лет…
Матерям, судьбой палимым –
Ждать, пождать своих детей,
Снится пух им тополиный,
Цвет вишнёвый средь ветвей…
От пелёнок до взросленья,
Средь игрушек, средь друзей…
Снятся дети – Вани, Лены,
Боль и радость Матерей…
21.08.2010г.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Десь узявся Новий рік
І печеться вже пиріг,
Кучерявий пада сніг
На поріг…
Пам'ять зве кудись у бік
І веде назад в той вік…
Сніг стираю із повік…
Не зберіг…
Як у дзеркальці чудес:
Мій дитинства милий пес,
Мчу на санях із гори –
Стріч вітри…
Не від вітру тут сльоза,
Щось яскраво-світле – за,
Там, у юності призах,
Без сказань……
Виринаю з небуття –
Це старе, нове життя,
То й несу – чи хрест, чи стяг,
Сивий птах…
Десь узявся Новий рік
І печеться вже пиріг,
Кучерявий пада сніг
На поріг…
26.12.2011р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387824
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.12.2012
Ти – зоря моїх днів
Незабутня й прекрасна –
Увійшла з моїх снів,
Де думок було рясно;
І зі мною тепер
Тут, навпроти, неждано
Із небесних зі сфер –
Я схиляюсь, Мадонно.
За кухонним столом
Та за чашкою чаю...
Скільки часу пройшло
Зовсім я вже не знаю...
Бо лиш мовчки дивлюсь
На прекрасне творіння,
Ні, я не відсахнусь –
Поруч будь, моя мріє.
Хтось послав же Тебе,
Щоб на щастя зі мною
Ти зійшла із небес
Тут зустрітись з Любов’ю.
То ж, Мадонно моя,
Ти прости як не зміг я,
Щоби доля твоя
Була встелена зіллям –
Та з тобою в цім дні
І зимою і в літі;
Люба й мила мені –
Ти одна в цілім Світі!
06.02.2004р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2012
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що ночей не спала,
І Бога кликала, щоб він
Дитя їй захистив, бо знала,
Що є на небі Благовіст,
А Мама жертву представляла –
Зерняточко сама не з’їсть,
Хоч-би від того і зів’яла...
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що, заради щастя
Дитини, і життя віддасть,
І захистить в любій напасті.
А серце лагідне твоє,
В отій життєвій каламуті,
Знаходить радість для дітей,
Лиш потай, піддавалась смуті.
Малесенька моя, рідненька,
Легенька пташка на лету,
З піснями, „тягло” веселенько,
Несла, прости за прямоту.
Ні дня для себе не просила,
Хоч дома у роботі вся –
Зрання до вечора трудилась:
Чи то город, чи порося.
І проза не зломила, Нене,
Любов твою пісень співать,
І покривала пов’язать,
І щастя дітям сповивать.
Навік Тебе запам’ятаю,
В своїм я серці донесу:
І очі, лагідні і гарні,
І кіс шовкових всю красу.
Прости за все, хіба ж ми зможем
Віддячити за Благодать?
Ми – боржники твої до віку,
Тепер у сні б хоч повидать.
Ти – з фото дивишся на мене,
Як я колись – крізь об’єктив.
Спокійна, лагідная Нене,
Розлуку тяжко ту нести.
Щось нас єднає з дивним світом,
Куди зринаєш в майбуття,
Хай буде там Тобі, як літом,
В квітучім сні розмаїття.
02.12.2001р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387545
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2012
Ти промайнула в позолоті світла –
Зоря, де тлить небесна сторона.
Чи доля ти? Чи мрією зігріта,
Із тисячі мільйонів лиш одна!
Могли ми не зустрітися з тобою?
Зачарувала, чим не знаю я…
В полоні мрій, у сні все марю грою,
Ще ілюзорне рішення не йняв…
Але вже твій, спішу в твої тенета
Неясного життя в тумані, злетом
В отруту-мед, чи рай – де ти і я…
Вже сторінки в тім раї я гортаю…
Перстами персів подумки торкаюсь –
Так укуси ж мене, моя змія!
28.04.2010р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2012
Хурделиця-метелиця
Закралась в душу враз –
Що степом білим стелешся
І маниш без прикрас?
Малюєш заволокою
Картини із життя,
Вже нотою високою
В той край, без вороття…
Там митями короткими
Так весело було –
На ковзанці чоботями
Полірували скло…
Волосся розвівалося,
А очі як сміялися!
І погляд стрівся твій
З-під довгих красень-вій…
Хурделиця-метелиця
Все замела давно…
Казав, що перемелеться,
А в серці… йде кіно…
24.12.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2012
Пароход по реке, по реке –
По реке, как по синей строке,
И волною расходится жизнь,
Драгоценная плещется синь…
Я смотрю за кормою на след –
Он уйдёт навсегда, навсегда,
Белой пеной расписанных лет,
Бесконечного времени в даль…
Растворится в немых облаках,
В моих песен живых голосах,
В пароходе, плывущем рекой.
Не спеши, моё время, постой…
Только плещутся воды в ответ.
В отражении – солнечный свет…
От себя никуда не сбежишь.
Чайки, лето да мысли… и тишь…
19.12.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387073
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.12.2012
Лапатий падав сніг,
Скрипів під кожним кроком –
З кутею майже біг,
Христа Різдвяним роком…
Як се давно було,
Та як заблизько серцю.
О ріднеє село –
Твій спомин щемом в’ється…
…До дядини добіг,
Хустину розв’язала,…
Хвалила,… ще пиріг
Свій теж туди поклала;
А в двері вже юрба
Із гомоном веселим,
Йде здравиця, сівба –
То радість світом стелить:
«З Різдвом Христовим Вас,
Зі снігом, урожаєм –
Хай буде все гаразд
Над України краєм!
І біди пройдуть всі
І щастя приголубить,
І спокій у душі
Вас поцілує в губи».
Лапатий знову сніг,
Хоч і часи надворі
Не ті,… лише у сні
У тім зірковім морі
Я привидом… знайду
Стежини в завірюсі –
Кутю,… й життя в меду,
В Різдвянім Світла крузі…
04.11.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387072
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2012