| Сторінки (31/3046): | « | 31 | » |
Сіренька пташка у осоці
З колінця на колінце – скок…
Перед очима в часі й досі
Батьківський погляд, в серце скок…
Як з вудкою рядком сиділи,
За течією поплавець…
День обіймав – ласкавий, милий.
Скрик перепілки, хай їй грець!
І спокій, ясноокий спокій –
Душі такий любові дар…
Татусь мій рідний – з денця років,
За мить з тобою все б віддав…
19.04.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013
Спит немой Кара-Даг
и Златые врата, как таможня.
А былые причалы
под воду ушли навсегда.
Смотрит вглубь Кара-Даг –
Солнца храм увлекает, возможно,
Что блистал алтарём.
Помнит праздник веков череда…
Волн хрусталь пропоёт
вновь и вновь нам новейшую сказку:
В изумруде картин
Афродиты плывёт силуэт,
Водолея кувшин
изливает прохладную ласку.
Вертикальным крылом
чайка вмиг нарисует рассвет…
Парус алый вдали
весь в янтарных мозаик былинах.
Атлантиды покров,
пробежавшая лунная тень…
Антиподом – закат.
Уплывающий клин журавлиный…
Иван-чай. Кара-Даг.
Сердца стук. Божья тайная сень…
03.08.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392635
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2013
Як блискавка
мелькнув над білим світом,
Як метеор
згорів у тлі земнім;
Але ж устиг,
у зоряному літі,
Раніш злетіти
в сонячний зеніт…
І звідти,
обійнявшись зі світилом,
Розгледіти
тонку ціну життя.
Лемківські де
купелі сизокрилі –
У Божий сенс
зійти без каяття.
Легенькою
хмаринкою земною
Над шепотом
смерек і верховин –
Сердець торканням,
без стенань і болю,
Здійняти душі
наші із низин.
Такий близький
і дорогий наш, друже,
Ти був і є
у відблиску небес,
Послання ніжне
і сердечне, Боже –
Твій голос
обіймає світ увесь!
16.12.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Вже зрання півні дзвонять в дзвони
Та Сонце радо усміх шле нам,
Корови в мукання коронах,
А вулиця зрослася в кленах…
П’янить фіалка коло хати,
Що в ній родились і зростали.
Стілець під призьбу – сіла мати
Й хустину білу пов’язала…
На грушу дивиться біляву,
В весільнім цвіті сняться серпні –
Коли на спаса будуть славить,
Плоди нести з благословенням.
А на столі жде глечик повен
Вже зрання тим парним блаженством,
Пахучим хлібом з Божим словом
І хресним християнським жестом…
30.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Васильку, хлопчику мій, друже –
Сердечний шлю тобі привіт
З землі, де гучно і потужно
Серця залляв свободи хід...
Пізнав ту ціну матки Правди,
Проти системи ти стояв;
За знехтуване Боже право
Знамено предків ти здійняв.
Є – вірний син свого народу,
Незламний духом у борні,
Ти й в казематах за свободу
Стояв на кшталт каменярів.
Відкрилось, як система згубна
З тих підлабузників верхів
Кує Пілатів стрій бездушний –
Тобі й народу псів,... катів.
Та хід історії неспинний
Й земля Вкраїнська золота
Родила геніїв для днини,
Й тепер... – вперед, без вороття!
Васильку, хлопчику мій, друже,
Ціна в життя – Небес ціна;
У Господа сьогодні служиш,
Щоб ми спізнали – в чім вина
Цих продавань у сьогоденні
Святинь, усіх підряд, на кін.
Для нас – Герой ти і знамення,
Не правдам всім наперекір!
Синів і дочок щонайкращих
Ми віддаємо – тож докіль?
З колін, з колін, мій небораче –
Народе мій, як Стус Василь!
15.04.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Пусть старый добрый Новый год
Нам принесёт желанно счастье,
Огромный радости приход
В змеи беззубой с шипом пасти!
Под вьюги лёгкие шаги
В краю заснеженном с любовью –
Здесь, в ветвях красочных, нагих
Наполнится жизнь-сказка новью…
Мы заждались с тобой, мой друг,
Чтоб Настоящее случилось,
Чтоб в снежном шорохе вокруг
Задуманное нами сбылось.
Ах, как кружится белый вальс –
Снежинок невесомый танец!
Я поздравляю Вас…, и Вас…,
Все прикоснитесь вьюги к Тайне –
Она расскажет, как открыть,
Где взять заветный ключ от счастья,
Научит, как нам в жизни быть –
Не минуть личного участья.
Пусть старый добрый Новый год
Сердцам даст долгожданный импульс,
Людей чтоб сотворённый род
Коснулся БОЖЬЕГО ОЛИМПА!!!
13.01.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392048
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.01.2013
* * *
1.
Я один виходжу на дорогу;
Крізь туман кременистий путь блистить;
Тиха ніч. Пустиня чує Бога,
І зоря з зорею гомонить.
2.
В небі урочисто і прекрасно!
Спить земля у сяйві голубім…
Що ж мені так болісно й так тяжко?
Жду чогось? чи жалість є об чим?
3.
Від життя – ні щастя, ні негоди,
І жалю нема за давнину;
Я шукав спокою і свободи!
Я б хотів забутися й заснуть!
4.
Все ж не тим холодним сном могили…
Я навіки б так заснуть хотів,
Щоб в грудях, в дрімках життєві сили
Тихий подих дбали, поготів;
5.
Щоб всю ніч, весь день мій слух леліяв
Про любов солодкий ніжний спів,
Наді мною вічно б зелень віяв
Темний дуб, схилявся і шумів.
З російської переклав
В’ячеслав Шикалович
24.06.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Память моя – что мне делать с тобой –
То, что всего дороже
Где-то осталось за былью виной,
Кто мне забыть поможет…?
Травы, речушку и клён под окном –
Степь, что хлебами пахнет;
Запахи синей сирени весной,
Белый безусый танец…
Нет, не забыть тот искрящийся взгляд,
В платьице белом – муза,
Словно весенний в цветах райский сад,
Сладким на сердце грузом…
Память моя – что мне делать с тобой?
Всё представляешь ясно…
Вечный свидетель – стоишь за спиной –
Ангел в крылатой рясе…
Жизни страницы смывают дожди
И под снегами тают –
Всё преходяще: границы, вожди.
Прошлое, в нас – витает…
Память моя – что мне делать с тобой –
То, что всего дороже
Где-то осталось за былью виной,
Кто мне забыть поможет…?
24.12.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391898
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2013
Салазки катятся под гору –
Естествен путь – всё вниз и вниз.
Так до тех пор, пока опора
Не встретила, иль не завис
Над пропастью, без вариантов,
Как в тупике иль в забытьи.
С другого мира бьют куранты,
Гудят: «Проснись, ты в бытии…»
Не парус сник – у рулевого
Потерян курс и ураган
Несёт – хотя б по воле Бога, –
Чтоб шанс к спасению был дан.
Как много нынче щепок в море
Меж Светом и нелепой тьмой.
Есть выбор – из пределов горя –
Подскажет сердце путь домой…
14.12.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391538
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.01.2013
Там глупа ніч, за вікнами лиш вітер...
немає сну – літають сторінки
життя мого коханого, мій Світе –
як швидко відцвітають васильки...
... Ось-ось летять шкільні роки за вітром,
відлунням в Серці, перших почуттів.
Безхмарний вік хоч взимку, а хоч літом –
бери з тих днів усе, що ти зумів...
Та що це? Брязнув серед ночі засув –
забрали Татка – горе! Ні за що...
ми вчотирьох... і Мама... гримнув засуд,
отої трійки вирок. Казна-що???
Вже й курси вчителів – все ж, жити треба.
Та грізно рикнув повоєнний час!
Завмерло Серце, почорніло небо –
знов над життями лезо від меча.
Оті жорстокі аж чотири роки –
поема чорна... ні, не для слабких.
... Та все скінчилось. Господи! То ж доки?
... Знов розцвіло... відкрилися дужки
нових надій, кохання первоцвіти:
є чоловік і первісток родивсь.
За сином донька – діти, мої квіти –
літа щасливі, що й не надивись...
А вітер дме і шелестить гілками,
гортає далі зжовклі сторінки –
я вчителька і зошити роками
перевіряю, в них течуть віки...
Історія. Є кожному в ній пісня –
з солодким завше поряд жде гірке.
Вік двадцять перший. Та на душу тисне
недосконалість людства, бо легке
творіння смерті стало до потали –
серед земних красот, як реп’яхи.
То ж за онуків страхи є й зостались,
а за вікном летять роки-птахи.
Самотньо... розлетілись мої квіти
і вже давно коханого нема...
Там глупа ніч – за вікнами лиш вітер
і тільки Бог тримається керма.
30 10.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
Ти завжди там –
Тепер лише чекаєш…
Це тут звучить історії тамтам.
Все менше нас. Останній сон гортає
І скоро тиша запанує, враз!
Та порохом розсиплеться пропащим
Часу межа
І чи настане краще?…
Все рідше там,
Де ти мене чекаєш.
Стежина в ті краї не заростай,
Бо туга й солов’ї із бору гаю
Все звуть мене в вишневий сніг щораз,
І в тополиний пух усе гукають –
Каміння позбирать
Й сказати: «Каюсь…»
13.12.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2013
Я бегу, бегу, бегу по откосу
В незапятнанных серебряных росах –
Мир мне кажется таким первозданным
И вдыхается Божественна прана.
Иван-чай, ромашки в дне настоящем.
Перезвоном колоколенка машет.
Распласталась сон-река, как жар-птица,
А с небес улыбки дарят мне лица…
Незабвенные в земле пепелища.
Ветры буйны, о прошедшем мне свищут.
Сколько душ здесь побывало и будет –
Пусть Любовь жестокость в людях остудит.
Я бегу, бегу, бегу по откосу,
Уж пески ромашки вовсе заносят.
Что ж мы Землишку не любим, не холим?
Почему не чувствуем её боли?
18.12.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2013
Ой зима, зима, зима –
Сум щоб весь наш замела.
Де стежин уже нема
Йду. Які тепер діла?
Зрання підмести в душі,
Помолитись – щастя жить…
Радість – в гості поспіши,
Подаруй щасливу мить!
Хай сніжинки веселять,
А біда лягає спать
І не рушить спокій людям
В селах і містах – повсюди!
Ой зима, зима, зима –
Тиха, ніжна, зокрема;
В білих шатах – дітки в сніжки,
Щоб не змерзли руки й ніжки…
Як в дитинстві сядеш в санці,
В Новоріччя ж є ми бранці,
І в сніжинок білім танці
Відшукаєш настрій, вранці!
09.01.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Татусь... завжди у клопотанні,
Бо майстром на всі руки був.
Чи звести дім і не останній,
Садити сад, або вербу…
Усі професії підвладні
Були йому у цім житті,
Ніщо не стало на заваді
Й землі секрети – на меті.
І виноград – сортів багато –
Ростив на радість нам усім...
Як біля вуликів мій Тато
Вправлявся з рамкою в руці...
Та й вечорами шив шкатулки
Красиві, з фото... в кольорах;
З ниток в’язав рибацькі „ штучки ”:
Рибалка, хоч нічна пора...
На мотоциклі мчав у леті,
В селі – не треба й мерседес!
І тесля й столяр, і електрик –
В одній особі – сто чудес!
В більярді жоден супротивник
Не міг його здолати в лад;
Як в доміно – якимось дивом
Перемагав усіх підряд!
В майстерні, з самого дитинства,
Моїм рукам натхнення дав.
Татусь мій рідний, Боже диво,
Ти всім добра лише жадав...
Завжди в мозолях робітничих
Долоні, жорсткі і тверді;
Кремезний, сильний, всьому звичний –
Він був, а не чекав надій...
З відкритим поглядом блакитним,
Чарчини часом не цуравсь –
Був оптимістом сміхотливим,
Всім любий, зо всіма він знавсь.
Життя нелегке й небагате,
Не видатне, просте людське...
Перед очима, любий Тату,
Буття з тобою дороге...
02.04.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Хрустальный Свет нам сладко дорог,
Как притяжение свечи…
Уж притупились сна мечи.
Воспоминания приплыли
С той давней потаённой были.
Веслом гребу – фарватер чист…
И в пятнах жёлтых на траве
Вдруг одуванчики весною
Заговорили так со мною,
Как кем-то посланный навет…
Из неба заструился свет.
Сирени запах из забвенья
Любви напомнил сотворенье…
О сколько ж промелькнуло лет…
Весло вдруг замерло в руке –
Воспоминанья по теченью
Несли меня благоговейно,
Я нёс тебе цветов букет…
И на заносчивой строке
В пересеченье взглядов, сердце
Твоё раскрылось и по венцы
Прочёл я трепетный ответ…
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Слой жизни чем-то сладко дорог,
Как притяжение свечи…
17.01.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Зима безсніжна, навмання…
Все місто у туманнім глянці.
Вже кава хмуриться у склянці.
Чекає денна метушня.
Ліхтар підморгує щоразу
І всі, неначе водолази –
В підводнім царстві фантомас
Серед автомобільних трас…
В скафандрі зрання – мов ура,
Ковтнувши звично вихлопні ці –
Вже наспіх, наче заводні всі,
Із вух проводки мішура.
Святі до чого повороти?
Гримить у вуха матом сотий,
А я чим гірше? Втричі шлю:
«Христос застарів» – говорю.
Хто ж відає це серед нас,
Що за плечима демон-ангел
Жне посміх й Аргентини танго
Злорадно, мовби сатана
Співає. Світла ж ангел плаче…
Земна ж нестяма тупо скаче,
Нема їм діла до того…
Такі ж з ним поряд і марго.
Скіль’ тисяч літ в днях сірих тьми
Жде Світла ангел прокидання,
Та не спішать раби бажання,
В хворобах тіл вже ниць кістьми.
☼ ☼ ☼
Долаючи життєву спрагу
В промерзлім лісі Чатир-Дагу –
Прозрінням пройнята душа
Сама в собі, не поспіша…
Гей, стільки перебрати дум
В життя переоцінці з нею,
Тож побувала за межею,
З тих пір переважає сум…
Та Світла ангел усміхнувся:
«О, Чоловіче, ти проснувся,
Ще встигнемо, щоб до пуття
Над грою ствердити життя!»
І хоч безсніжна ця зима,
Все місто потопа в тумані…
Ми ж не зостанемось в омані
І нас не подолає тьма!
17.01.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
О, Місяць хитрий в різдвяній ночі
Сміється й шле нам з небес привіт –
В метаморфозі свят-сірі очі
Як хочуть – кажуть твій ясно, світ…
Заржали коні, на дибки стали –
Вже мимо ставу несуть мене.
Що ж там зозуленька накувала?
Колесам ось-ось прийде кінець.
Хтось навперейми – злякались люди –
Та все скінчилося без біди…
Прості герої є в нас повсюди.
Різдвяний Місяць все тче сліди…
…Десь за ярами – поля і села,
Там серпик, зорі і синій бір…
Те безтурботне життя веселе –
Ріку і Сонце у дар тобі…
А скільки неба, тепла і ласки!
Кришталь джерельний,… той смак води…
І стрічний усміх бабці Палажки.
Весіннім цвітом п’янять сади…
О, Місяць хитрий в різдвяній ночі
Сміється й шле нам з небес привіт –
В метаморфозі свят-сірі очі
Перевертають буденний світ!
07.01.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
І
Ситом я виціджую хвилини –
В павутинні, наче цятки рос,
Їх так мало, та до серця линуть,
А других вже не одне цебро.
В ті хвилини щастя я пірнаю,
В їх ромашковий, бузковий цвіт –
Там бабусі доброта витає,
Що дала надію цих ось літ.
Не затулить суєтність болота
Невагомих крил польоту в час,
Даний, щоби за Любов боротись,
За Добро в бабусиних очах…
ІІ
Боронь Боже – в буднів сіру ницість,
У безкрилість, в пасма темноти
Впасти, як у прірву. Тільки Вищість
Має душу в Світла рай вести.
У його веління й крила білі, –
У цнотливість, щирість, радість дня.
Де ви, цих троянд високі цілі?
Як мені вас серцем обійнять?
Боронь Боже, край Твій не помітить
В цій ілюзії реального життя.
Погляд Твій – то ніжне тепле літо
Й журавлі у вічності летять…
07.01.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Хотів злетіти до Христа…
Мов би злетів від краю хати,
Ця зачудована мета –
Хотів бо крила, Боже, мати,
Хотів злетіти до Христа…
Але ж земне таке липуче,
Тримає чіпко – як злетіть?
На краї майже, висне круча –
Залишить як життєву квіть?
Та розумієш – все умовне
На цій життєвій бистрині,
Земнеє і небесне лоно
Давно даровано мені…
Через ось цю таємну призму
Летять в нас райдужні світи
Й Христа свята Любов-харизма,
Що будить людяність знайти…
З Любов’ю обійняти Землю,
Бо ж Матір є одна усім:
І з Космосу голубо-зелу,
Й нам старт у сім світів по сім…
03.04.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Падает, падает снег…
Как же всё в мире банально.
Новый, мы думаем век.
Всё относительно. Тайна
Нас окружает всегда –
В зимнюю, летнюю пору…
Скажете: «В чём же беда?
Ведь поднимаемся в гору».
Ха! Что имели в виду?
Гору духовной природы?
Или наитья узду?
Иль победить эту моду?
Чувственный край посетить:
Плакать? Смеяться? На плаху?
Мне вас не остановить –
Слов поэтических, птаху…
- Пойте! Клянитесь в любви!
Верьте…, не верьте, живите!
Как танцевали мы твист!
Зря у компьютеров спите…
Нежны ресницы твои,
Смех заразительно весел…
Чувства нам не утаить –
Мир стал нам вовсе не тесен!
Падает, падает снег…
Пуделем скачет пространство!
Очарователен бег
Сказочной жизни сей, царство…
Опять сорвался…
06.01.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390231
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.01.2013
Был вечер. Первый дождь осенний.
Вчера плюс двадцать, а сейчас…
Здесь под зонтом в холодной тени
Хоть да какой – уют всё ж спас.
На остановке деве юной
Струится дождик по лицу.
Укрыл зонтом. « – Спасибо». Струны
Сигнал послали ввысь гонцу…
Мы под зонтом вдвоём стояли:
Муж зрелый, юность цвета май.
Дождь пел нам песню трали-вали,
Под зонт вселился нежный рай.
Из струй дождя – троллейбус десять,
Чтоб с юностью прощаться вновь…
Мгновенья встречи сколько весят –
Людей и случая покров…?
Растаял дух – воспел Есенин.
Свет в луже бег её венчал…
Был вечер. Первый дождь осенний.
Погасла не сгорев, свеча…
20.10.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389753
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2013
Сніговиськом вітає нас Різдво!
Яких красот прислав нам Іменинник –
Ну прямо казка й Серця торжество.
Христос родивсь – Любові є Світильник!
Твій День, молюся, Вчитель рідний мій –
Так ждане нами свято Миру й Світла!
Що в Дусі рідні – знати я не міг,
Співа Душа, трояндою розквітла.
Приніс вже Вість – тепер на всі часи:
«З Любов’ю і звання у вас – Людина,
Без сумнівів, бо Вічність не згасить,
В якій життя одне за одним плинуть…»
07.01.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Яке є таїнство в Тобі,
Яких енергій загнуздання?
Впокорена велична міць –
Любові й Світла посиланням...
Який вогонь завжди зоріє
Знань безкінечних про Буття,
Святая мука співчуття –
Про Людство праведне є мрія...
З’явись, Господь, о Дух Святий!
Час суджений уже заблизько.
Хоч темний ще той шлях мети,
В свідомості і Душах низько...
Світання рідко на устах
Серця окремі лиш горінням,
Як в дні святого Сотворіння
Цей Світ родився на словах...
Прости, що грим того незнання
Закутав Землю – в тім вина
І наша є, хоч в тьми стараннях
Іще покіль не видко дна.
Невігластво гальмує світ,
Та вісті нам несеш з Олімпу.
Згорить невіра й сумнів-гніт.
Явись земним, без яви німбу...
Різдво Христове
2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389506
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2013
Эх, Серёжа! Раздолье России –
Ширь бескрайних полей и степей;
Ты поэзии новой Мессия,
Разудалостью в душах нам вей!
Пробуждай заскорузлости тлены,
К Вере стопы людей вороти
И сердечностью слов откровенных
Поиск Истины в нас возроди.
Эх, Серёжа! Зарёю на крыше
Умываешь невежества лень…
Крик и боль нашу видишь и слышишь
Сквозь наряды берёз и сирень.
Путь усеян багряной листвою
И в молитвах ковыль на холмах…
Я люблю твои строки, не скрою,
Осветлённые Русью в снегах.
12.06.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389505
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2013
Віку –
тринадцятий майнуло…
На сайті тринадцять
І сонце на дворі.
І снігу немає.
Над горами море.
З екрану сто грацій
На «Міс Україна».
…Десь музика лине
Й душа стиха грає,
Бо рік вже тринадцятий
Миті малює.
Тут кіт круг ялинки
У диві мандрує…
Життя покотилося
Далі під гору…
Якщо все приснилось
В морозянім бору?...
У Діда Мороза?
В святому Соборі?
Хай буде всім мило
В життя ось цій казці,
Щоб поталанило
Минути напасті…
02.01.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2013
Всё повторяется, мой друг –
И взлёты, и паденья;
Мой милый, всё не просто, вдруг –
Случайность, совпаденья.
Великий смысл, высокий слог –
Всё рядом, всё весомо.
Но лишь потом: «Да как я мог
Не видеть всё, что кроме…?»
Течёт река, текут века,
И жизнь, и сновиденья.
Всё до единожды, пока
Не явится прозренье,
Что вместе не случайно мы
В Божественных «оковах»,
В границах чувственной страны,
В безличной власти ж, снова.
Всё повторяется, мой друг, –
Как верный, ясный взгляд твой
В земном цветении вокруг
С космическою клятвой.
И одинокость, как утёс
Над тайною Вселенной;
Любовь небес, духовность грёз –
Подарок вдохновенья…
И дней безликих череда,
И сказочность мгновений;
Всё исчезает без следа –
Всё, кроме откровенья.
Приходит, словно звёздный взрыв,
С четвёртых измерений,
Там, где других сердец Миры
Живут в нас отраженьем…
Всё повторяется, мой друг,
Неповторимы – встречи,
Как притяженье взглядов, рук.
Судьбою каждый мечен.
Что предначертано пройти –
Свечою возгорится.
И час придёт себя найти –
Так будет, всё свершится.
Великой сказки всем нам – горсть
Достанется, бесспорно,
И постучится ночью гость,
Тропой прошедший горней.
Предупредит и всколыхнёт
Миров тех дальних отзвук,
Где интуиций чёт не чёт,
Альтернативой крову
Земному – восхожденье нам
Прописано в страданьях…
Недостающего звена
Отыщет расставанье…
Мы, словно ветры, в даль, идя
С надеждою чуть зримой,
Но как глаза в глаза глядят…
Повторы в нас, вестимо.
30.04.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389299
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2013
Пташко моя,
це моє, кимсь надіслане щастя –
Плесом небесним
пливе ув очах глибина;
Я потопаю
в тобі так зненацька і часто,
Голубоокий,
жаданий мій край, не минай!
Також надіюсь –
пливем під єдиним вітрилом.
Днів чередою
у пісні з відомим кінцем.
Топіль шумить
все про те ж, зачаровано й мило…
Так не буває ж
земне колисання взірцем?
Тому і біль
не лишає, і сіль межи меду.
Інде, колись
зблисне в шипі зміїна печаль.
Не продамо ж
в нашій пристані білу карету,
Хоч і везе
у той край, де згорає свіча…
Пташко моя,
це моє, кимсь надіслане щастя –
Плесом небесним
пливе ув очах глибина…
То ж збережи,
Боже милий, це наше причастя –
Вип’ємо ж ніч,
ще одну,
як той келих
хмільного вина…
24.09.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2013
Лето, Солнце, горы, море
Притягательнее сна –
Знал ли утром, что просторы
Встретят и обнимут нас.
Под долиной привидений
У подножья Демерджи,
Где Лучистое средь лени –
Поднебесье держит Джин.
Серпантином стелет лето.
К Светлогорску путь лежит.
Над Алуштою согретой
Провиденье сторожит.
Повороты, вновь пригорки,
Светит зеркало воды.
Столько неба,… ноки-токи,
Просто даром, не в кредит.
Где-то выше остаются
Скалы Юркины, Джурла
И тропа Коровья вьётся
Среди скал Орта-Кая.
Гору Карасан объехав,
Семидворье обогнув,
Абдуглу-Бурун так лихо –
Взвилась Антилопа-Гну.
Водопад Алака, Гейзер,
Что у Каменных грибов
На Сотере слева, в грезе
Вновь там быть, как видит Бог.
Вдоль бесчисленных оврагов
С окончаньями «Дере»
Лес нас видит и коряги
От обугленных дерев.
Чтобы помнили, как видно,
Так легко наш малый брат
Возгорается, былинный –
Кто посадит новый сад?
Окунулись в Светлогорске
Нет, не в воду, в омут тел.
Наш маршрут лишь отголоском,
К Малой речке «конь» взревел.
С Малореченкой свиданье
Удивило, нет и слов!
Церковь может встать удачней?
Нет – сказал бы Богослов.
Шпилем ввысь – морями званый
Крест златой на ней горит.
На плато стоит тригранном
В якорях, как монолит.
Николай, сам Чудотворец –
Мореплавов всех храня,
Взгляд простер, над синим морем,
Никого не сторонясь.
Чудотворцу дань отдавши,
А монетку якорям,
Уж простившись – дальше, дальше,
Где лишь горы да ветра.
Вновь наверх, где скалы, кручи
И за кромкою обрыв!
Да, пешком конечно лучше,
Но ни даже малой тучки,
Вот тепла – сколь хочь, бери!
Запастись бы впрок на зиму,
Чтобы печку не топить;
Да арбузов, да кизила…
Крым прекрасный не забыть!
Слева вверх, под облаками
Караби-Яйлой воспет
Спит Иртыш и Кара-Тау,
Тай-Коба, Такья-Тепе.
Там пещер, что сновидений;
Шахты, карсты – налетай!
Ну а ближе в сетях тени
Горы Букунбай и Сай.
Поворот за поворотом,
Ах, кураж – рябит в глазах.
Ждёт Рыбачье, где поротно
В пробке: ни вперёд, ни в зад.
Загорелые, с улыбкой,
Как в том Гриновском Гель-Гью,
В неглиже, спеша не шибко –
Нехватает разве юнг.
В баре «Африка» жарища,
Только тень от камыша –
Все шашлычным духом дышат,
Но курортники кишат.
Рядом кемпинги, машины
И палаток городок.
В целом – отдых без кручины,
Если кошелёк не сдох.
Как грибы – гостиниц всходы
На потребы и на смак,
И на всякую погоду –
Хоть богач, не хоть бедняк.
Наконец-то рассосалась
Пробка с джипов и простых,
Вновь баранка мёдом стала –
Не моги на холостых.
Вправо, влево, вверх, в низину.
Встречный в лоб – правей возьми.
Довезти, коль хочешь Зину
И себя – на газ не жми!
Взглядом бах по Меганому,
Поворот, уж Аю-Даг
Всю фигуру в сизый омут,…
Дымкой выстлана вода.
Виды – в пору Айвазовским
Крым чудесный рисовать,
Если глаз намётан зорко,
Ничего не упускать.
В свете контра силуэты,
Как штрихи у Пикассо;
Словно грации портреты
Столь восторженной Ассоль.
Перевалом Каллистоном,
Где гора Хриколь стоит, –
То вверху – наш конь над морем
Трассой эР-08 мчит.
Нет, не мчит – храпит коняга,
Путь змеит промеж Бурун
Над заказником Канака
Средь овражьих сфер и рун.
Оседлавши справа выси
Стаурунын смог, свершил,
Чтоб на целый метр превысить
Пик Артыхарын-Баши.
Уж, какая Папатумти?!
По хребту Кара-Фитча,
Кутиля оврага кручи
Справа. Море, нас встречай!
Всё Приветное с приветом,
Предлагают ночевать!
Два часа кабриолетом –
Докарабкались едва!
Почитай что 90
Километров позади.
Но зато, да как же просто –
Конь и мы, на пляж входи!
Лето, Солнце, горы, море
Притягательнее сна
Кто ж мечтал? Воды просторы
Встретят и поглотят нас!
Красота, среди плывущих
Первых нет и отстающих…
Дно внизу прозрачное до камушка;
Таешь от прикосновенья,
Растворяешься в мгновеньях
И становишься Вселенной – капелька.
10 августа 2008г.
Симферополь – Приветное – Симферополь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2013
В ночі синій – синій кіт
Із вогненних двічі міт
Блимнув й зник у синіх сутінках воріт.
Чи знайшов собі коня,
В домового перейняв –
Круг ялин гарцює, новорічних свят…
А хурделиця гуде,
Сніговий крізь хугу йде.
Дід Мороз на санях серед лісу десь…
Біла, біла борода
Із заметів вигляда,
А червона одіж майорить крізь даль.
Там сорока стрекотить.
Зайцю виглянуть кортить,
А синиць так цілий гурт – обсіли тин.
Місяць, рогом із сосни,
Бачить фантастичні сни.
Десь далеко, чи у вусі дзвін бринить…
В ночі синій – синій кіт
На коні об’їхав світ
І привіз нам невеличкий заповіт:
«Щоб жили на радість всім
Літ сімнадцять раз по сім,
Берегли Природу й дім у всій Красі.»
23.01.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012
І
Серпом нарізані хвилини
Рогатий Місяць вдарував.
Джин з димаря на світ полинув…
Дідусь із люлькою: «Бува!»
Сірко завив із переляку,
Бо джин, як Дід Мороз зійшов
Із неба, й Дідусю – коняку,
Сіркові – кісточок мішок.
На білих конях гайдамаки,
Як на параді – стрімко в ряд!
Ще й гетьман подає їм знаки…
Стрічки на піках майорять.
Іскрить від Місяця доріжка
На біло-голубих снігах.
Танцює тінь, як чорт у ріжках,
Чи на мітлі сама Яга!
Вже Новий рік, цей тигр разючий,
Несе незвідані часи.
На санях зі стрімкої кручі,
Крізь югу чутно голоси:
«Стривай! Не бійся, чоловіче,
Були й суворіші віки.
Проте – Любов… і Біатріче.
Й тут жде – життя потік стрімкий!»
Серпом нарізані хвилини
Скотились у пройдешній рік.
А зорі глянули над тином,
Як Дід, чи Бог із-під повік…
ІІ
Крізь візерунки-малахіти
Чарівним світлом мерехтять,
Де снігурі обсіли віти,
Й розповідають про життя…
Калини грона з-під кришталю
Червоним полум’ям горять,
А голубі, до неба, далі
Тчуть із мережива моря…
І кораблі – хатини білі –
В кільватері до нас пливуть.
Були у капітанів цілі,
Та хтось за них їм вибрав путь?
На площі люду, що мурашник –
Ялинка до небес сяга…
А мрії відлітають наші
В рік тигра – смугами снага.
Яка прекрасна в нас планета –
Одна на всіх, на всі часи!
Комусь на тому боці – літо,
А нам – в снігах, цей дар краси.
Вітає Бог з Новітнім роком!
Невсипний Дух перенесе
Над перехрестям до пороків,
Якщо у Вірі вбачить сенс.
Вже білим птахом чисте поле
Життям не пройденим лежить…
Де снігурі пророчать долю,
А нам самим її прожить…
Новий 2010 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012
Белый снег, белый снег –
Он как прежде под ноги ложится.
Белый снег, белый снег –
Пусть нам юности сказка приснится.
Замело те года,
Уж серебряной дымкой покрыты,
Но как тянет туда,
Ведь надежды всей жизни там свиты.
Там начала начал
И рассветов и звёзд откровенье:
Первый танец и бал,
Поцелуй и Души сотворенье.
Так листай, не листай
Тех страниц нашей памяти дивной,
Но священный тот край
И восторги, и грусть тают льдинкой...
Белый вальс, белый вальс,
В нем как прежде улыбка кружи′тся –
Продолжай, оставайсь,
Как легко твоей сказкой укрыться…
Белый снег, белый снег –
Время быть, но не время прощаться;
Продолжает свой бег
Наша жизнь,
наш мираж,
Птица Счастья!
12.02.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388739
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2012
Судьба
это вера в провидение
и
непоколебимая уверенность
в победе Святого Духа
Из восточной мудрости
От святого порога
И родительских грёз
Ждёт нас жизни дорога,
Чтоб без грусти и слёз.
Все в объятиях Бога,
Все летим в белый свет,
Не листая итоги
В бесконечности лет.
Дух Святой – Он вселяет,
Верность – всё превзойти.
Провиденьем витает
Звёздный Свет на пути…
Пресвятой Богородицы
Храм открылся тебе,
В восхождении сходятся
Перекрёстки небес…
04.12.2012г.
Введение во Храм
Пресвятой Богородицы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012
Я стежиною бреду посеред лісу вікового…
Осінь стиха виглядає жовтим кленом із-за рогу.
Дощик перший вересневий несміливо накрапає.
Мох зелений каже північ – звідки, де рости, він знає?
Вітер раптом у сопілочку заграв і засміявся,
Розіпнув зелені шати й пророкує – пожовтіють,
Позолотою укриє осінь граб і дуб, і ясень…
Поспішаймо ж в цю картину, в найпрекраснішу подію…
В різнобарвне кольорове розмаїття це жовтневе
Доки в прожилках малює лист дорогу в скору невідь
Й кожен день в обнові казка, білка шишки добирає,
Ми ж – гриби, шипшину, груші і другі дари, в цім раї…
Як спізнились – вітер буйний світом жовтим закружляє,
Ліс роздягне, а сьогодні падолист такий безвинний…
Те, що буде – невідомо, що було, того немає.
Це, що «зараз» ось летить – і є життя, тож і живи ним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
Приехал… и стали ближе –
Можно ли стать родней?
Искренность нами движет,
Хоть не хватило дней…
Молча слова витают –
Мысли… иль шёпот губ,
Милой сердечной стаей:
«Как ты, сынок, мне люб…»
Как все минуты в память
Вобраны до конца…
Нет, не любовь слепая
И не слеза с лица…
Все бы морщинки сгладить
И осветить в сто солнц,
В сердце селить лишь радость…
Жаль, что теперь всё сон…
28.11.2010г.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388515
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2012
Каждый с трепетом ждёт
Новый год, Новый год!
И Душа с так загадочным
чувством поёт –
В ожидании счастья
из сказки чудес,
Чтоб принёс в нашу жизнь
расколдованный лес…
Припев: Дорогой и долгожданный,
Свет несущий и Добро,
Исполняющий желанья
И виновник всех даров;
Песнопений и парений,
Что несут над суетой –
Ты есть счастия мгновенья,
Праздник сердца золотой!
Средь хрустальных, искристых
снежинок-лучей,
Словно прикосновенье
любимых очей,
Словно звон колокольчиков
тройки коней
И безудержный хруст
от полозьев саней…
Припев.
Как во снах голубых
сосны в инее мчат
И лишь снежные комья
о сани стучат,
Наши дни, наши ночи
из Солнца и звёзд –
Вечный бег за мечтою,…
сплошной хоровод…
Припев.
В этом суть, в этом жизнь –
её тайный полёт
Чрез земные дороги
в Божественный свод.
Пусть несут скакуны
колокольчиков звон,
Продолжается пусть
новогодний наш сон…
Припев.
02.01.2007г.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Танці в клубі під баян і радіолу –
Кружать пари – парубки й дівчата в холі…
Наче вчора… і мені іще шістнадцять,
Граю теж я на баяні, досить хвацьке.
В цвіті яблуні і груші, рай бузковий –
На душі небесний настрій бірюзовий;
Все життя іще попереду сміється,
А жура ще не знайома – спить на денці.
Солов’ї так мило юність оспівали,
Лиш вони вдивлялись в милі мої далі.
Танці в клубі під баян і радіолу –
Цвіт вишневий тихо сипався додолу…
28.12.2012р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Новый Год, Новый Год мой, песня –
Ты пришел, не спросив меня;
Коль пришел – заходи и лейся,
Чтоб в Душе была радость дня.
Так зажги огоньки надежды
В подуставших в Пути людей;
Чрез меня обдай ветром свежим –
Подари верных им друзей.
И снежинкой растай на лицах,
Чтоб улыбку там поселить.
Пусть случится то, что случится –
Но не надо друзья грустить.
Распахни мою настежь Душу
И открой для любимых вновь;
Чрез меня пусть поможет слушать
Звуки райских, счастливых снов.
Закружи меня песня вьюгой,
Задурмань, чтоб от счастья «плыл»;
Чтобы в вальсе, в сугробах юных,
Все я вспомнил и все забыл!
Новый Год, Новый Год мой, песня –
Ты опять навестил меня;
Чудным днем и Надеждой лейся.
Звон бокалов – взбодри звеня!
01.01.2004г.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012
Вот он и убежал:
наш концесветный
искрометный
незаметно –
А был ведь?...
Новый год, Новый год,
Нашей радости оплот.
Снег пушистый пусть идёт,
Но не нужен гололёд.
Снег идёт, снег идёт –
Веселится весь народ
Без забот и без хлопот
В белоснежный Новый год.
В белоснежный Новый год
Каждый пусть мечту совьёт…
Кто на сани, кто в поход –
Кружит вьюга хоровод…
Кружит вьюга хоровод
И небесный звёздный свод
Улыбается с высот –
Каждому звезду найдёт…
Каждому звезду найдёт,
Сердцу сужденный полёт!
В год дракона скажем тост:
«Пусть Любовь в сердцах живёт!»
17.12.2011г.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012
Две зимы, весна – уж лето…
Мать сквозь окна смотрит вдаль…
К большаку всё ходит в ветхом
Пиджаке отца, как встарь…
Всё выглядывает сына –
Заждалась, душа болит…
Станет часом у овина,
Вспоминает… и молчит…
…Час пришёл… и у калитки –
Радость, сын шагает к ней!
Слёзы застили – нет лика…
Мать прижал к груди своей…
«Как же долго не видались» -
Сыну тихо говорит –
«Вот, седой с тех пор я стала…»
Но лишь плачет, не корит.
Накрывает стол: «Покушай…»
Неотрывен взгляд её…
Встреча – праздник самый лучший –
Подвигает, подаёт…
«Я тут сердцем изболела,
А когда невмоготу –
То рубашку твою белу
В руки… отогнать беду…»
Не стирала, запах сына
Дорогого чтоб сберечь…
Пусть светла дорога – минет
И сума, и беды с плеч…
Простынь белую уж стелет –
Видел сны б, как тот рассвет,
Чтобы мысли просветлели,
Бог послал бы больше лет…
Матерям, судьбой палимым –
Ждать, пождать своих детей,
Снится пух им тополиный,
Цвет вишнёвый средь ветвей…
От пелёнок до взросленья,
Средь игрушек, средь друзей…
Снятся дети – Вани, Лены,
Боль и радость Матерей…
21.08.2010г.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Десь узявся Новий рік
І печеться вже пиріг,
Кучерявий пада сніг
На поріг…
Пам'ять зве кудись у бік
І веде назад в той вік…
Сніг стираю із повік…
Не зберіг…
Як у дзеркальці чудес:
Мій дитинства милий пес,
Мчу на санях із гори –
Стріч вітри…
Не від вітру тут сльоза,
Щось яскраво-світле – за,
Там, у юності призах,
Без сказань……
Виринаю з небуття –
Це старе, нове життя,
То й несу – чи хрест, чи стяг,
Сивий птах…
Десь узявся Новий рік
І печеться вже пиріг,
Кучерявий пада сніг
На поріг…
26.12.2011р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387824
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.12.2012
Ти – зоря моїх днів
Незабутня й прекрасна –
Увійшла з моїх снів,
Де думок було рясно;
І зі мною тепер
Тут, навпроти, неждано
Із небесних зі сфер –
Я схиляюсь, Мадонно.
За кухонним столом
Та за чашкою чаю...
Скільки часу пройшло
Зовсім я вже не знаю...
Бо лиш мовчки дивлюсь
На прекрасне творіння,
Ні, я не відсахнусь –
Поруч будь, моя мріє.
Хтось послав же Тебе,
Щоб на щастя зі мною
Ти зійшла із небес
Тут зустрітись з Любов’ю.
То ж, Мадонно моя,
Ти прости як не зміг я,
Щоби доля твоя
Була встелена зіллям –
Та з тобою в цім дні
І зимою і в літі;
Люба й мила мені –
Ти одна в цілім Світі!
06.02.2004р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2012
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що ночей не спала,
І Бога кликала, щоб він
Дитя їй захистив, бо знала,
Що є на небі Благовіст,
А Мама жертву представляла –
Зерняточко сама не з’їсть,
Хоч-би від того і зів’яла...
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що, заради щастя
Дитини, і життя віддасть,
І захистить в любій напасті.
А серце лагідне твоє,
В отій життєвій каламуті,
Знаходить радість для дітей,
Лиш потай, піддавалась смуті.
Малесенька моя, рідненька,
Легенька пташка на лету,
З піснями, „тягло” веселенько,
Несла, прости за прямоту.
Ні дня для себе не просила,
Хоч дома у роботі вся –
Зрання до вечора трудилась:
Чи то город, чи порося.
І проза не зломила, Нене,
Любов твою пісень співать,
І покривала пов’язать,
І щастя дітям сповивать.
Навік Тебе запам’ятаю,
В своїм я серці донесу:
І очі, лагідні і гарні,
І кіс шовкових всю красу.
Прости за все, хіба ж ми зможем
Віддячити за Благодать?
Ми – боржники твої до віку,
Тепер у сні б хоч повидать.
Ти – з фото дивишся на мене,
Як я колись – крізь об’єктив.
Спокійна, лагідная Нене,
Розлуку тяжко ту нести.
Щось нас єднає з дивним світом,
Куди зринаєш в майбуття,
Хай буде там Тобі, як літом,
В квітучім сні розмаїття.
02.12.2001р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387545
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2012
Ти промайнула в позолоті світла –
Зоря, де тлить небесна сторона.
Чи доля ти? Чи мрією зігріта,
Із тисячі мільйонів лиш одна!
Могли ми не зустрітися з тобою?
Зачарувала, чим не знаю я…
В полоні мрій, у сні все марю грою,
Ще ілюзорне рішення не йняв…
Але вже твій, спішу в твої тенета
Неясного життя в тумані, злетом
В отруту-мед, чи рай – де ти і я…
Вже сторінки в тім раї я гортаю…
Перстами персів подумки торкаюсь –
Так укуси ж мене, моя змія!
28.04.2010р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2012
Хурделиця-метелиця
Закралась в душу враз –
Що степом білим стелешся
І маниш без прикрас?
Малюєш заволокою
Картини із життя,
Вже нотою високою
В той край, без вороття…
Там митями короткими
Так весело було –
На ковзанці чоботями
Полірували скло…
Волосся розвівалося,
А очі як сміялися!
І погляд стрівся твій
З-під довгих красень-вій…
Хурделиця-метелиця
Все замела давно…
Казав, що перемелеться,
А в серці… йде кіно…
24.12.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2012
Пароход по реке, по реке –
По реке, как по синей строке,
И волною расходится жизнь,
Драгоценная плещется синь…
Я смотрю за кормою на след –
Он уйдёт навсегда, навсегда,
Белой пеной расписанных лет,
Бесконечного времени в даль…
Растворится в немых облаках,
В моих песен живых голосах,
В пароходе, плывущем рекой.
Не спеши, моё время, постой…
Только плещутся воды в ответ.
В отражении – солнечный свет…
От себя никуда не сбежишь.
Чайки, лето да мысли… и тишь…
19.12.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387073
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.12.2012
Лапатий падав сніг,
Скрипів під кожним кроком –
З кутею майже біг,
Христа Різдвяним роком…
Як се давно було,
Та як заблизько серцю.
О ріднеє село –
Твій спомин щемом в’ється…
…До дядини добіг,
Хустину розв’язала,…
Хвалила,… ще пиріг
Свій теж туди поклала;
А в двері вже юрба
Із гомоном веселим,
Йде здравиця, сівба –
То радість світом стелить:
«З Різдвом Христовим Вас,
Зі снігом, урожаєм –
Хай буде все гаразд
Над України краєм!
І біди пройдуть всі
І щастя приголубить,
І спокій у душі
Вас поцілує в губи».
Лапатий знову сніг,
Хоч і часи надворі
Не ті,… лише у сні
У тім зірковім морі
Я привидом… знайду
Стежини в завірюсі –
Кутю,… й життя в меду,
В Різдвянім Світла крузі…
04.11.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387072
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.12.2012