| Сторінки (31/3009): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Бегу тропинкою лесной,
ах, настроенье!
Ещё зимою, не весной –
сердцебиенье...
Птиц щебетанье надо мной
и плюс двенадцать –
ушли заботы стороной...
Есть – улыбаться!
Сквозь тучи Солнышко блестит,
жизнь – птица счастья.
Стволов звенящий сталактит,
ветвей участье...
Мне б крылья – со скалы взлететь –
души прозренье,
чтоб суеты оставить клеть
и негу лени.
О чудо – я уже лечу –
какое счастье!
Восторг во мне и море чувств...
Я – мира частью.
Мы для полёта рождены
душой и сердцем,
но суетой приземлены,
злой тьмой – за дверцы.
Лишь с Верою нам полететь,
пройтись по водам –
простор, Свет нужен, а не тень,
к Любви в походах.
11.02.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824968
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.02.2019
Ой ти доле непроста
всі часи для люду –
як волошки у житах
з маками повсюди...
Потом всякнути полям,
як слізьми і горем...
Рідная моя земля –
молитов шлеш зорям...
Крізь туманів сизий шовк
ллється мрії гало –
ще надій людських стіжок,
як тонкі коралі...
Знов обдурять шахраї,
в когось є ще віра?
Є безсрібник, правдарі –
для людей, для миру?
10.02.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824862
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2019
72 роки минуло з дня написання Миколою Костянтиновичем Реріхом статті про братерство народів: Україна (в 1947р.)*
Николай Рерих
Украина
Время-то летит! Полвека, ровно полвека минуло, как у нас на Васильевском острове против Николаевского моста зачиналось Общество имени Т.Г. Шевченко. Дид Мордовцев, Микешин — целый круг украинцев и почитателей Украины и ее славного певца собирались у нас под председательством моего отца Константина Федоровича.
Микешин, поглаживая стрелки усов, улыбался: "Вот этакое славное дело запрещают! Ну, да к Вам, друже, не доберутся, Вы юрист — Вы выведете на верный путь". Писали Устав, сходились, беседовали о будущих выступлениях, предполагали издать "Кобзаря" с иллюстрациями, читать лекции о творчестве Т.Г. Во время собраний Микешин набросал портрет К.Ф., и все вокруг подписались. Этот лист хранился в моем архиве, может быть, был у моего брата Бориса в Москве. Надеюсь — сохранился.
Мои связи с Украиной завязались давно. Гремела труппа Кропивницкого. Заньковецкая, Саксаганский — целая даровитая семья, и чопорный Питер восчувствовал. Украинские песни восхищали, точно бы новая находка. В Академии Художеств всегда было много украинцев, и мы жили дружно.
Первое впечатление было в Киеве, где мы остановились по пути в Крым. Был яркий праздничный день, я пошел на базар. Тогда еще базар был истинно гоголевским сходбищем. Прекрасные плахты, мониста, шитые сорочки, ленты, ну и шаровары, "як сине море". Накупил плахт, всякой всячины, наслушался звонкой певучей речи и навсегда сохранил память о бандуристах.
Потом уже в Академии, на украинском вечере, ставил живые картины из "Кобзаря" по эскизам Микешина. Подходит сотрудник "Новостей": "Вы ведь уроженец Украины"? Говорю: "Нет, я питерец". "Ну, я все-таки скажу, что вы украинец — картины-то удачны, видно, любите Шевченка". Так я и оказался украинцем. Впрочем, ранее, когда на кавказском вечере я ставил картины, таким же образом я оказался грузином. Биографам — заморока!
Вот и теперь в Гималаях, когда радио дает "Запорожца за Дунаем", яркой, красивой чередой проходят картины Украины. Встают образы Шевченко и Гоголя. И дружба, сердечное дружество сплетается с созвучиями Украины. Да, великое благо — братство народов. Там, где упало такое зерно плодоносное, уже будет жить мысль о мире, о сотрудничестве, о геройстве и самоотвержении. Лишь бы посеялось зерно Братства.
Не знаю, жив ли мой портрет Гоголя в гимназии Мая — рисунок на программе ученического спектакля. От первых классов возлюбили Гоголя, и запомнились слова Тараса Бульбы о товариществе: "Вот в какое время подали мы, товарищи, руку на братство. Вот в чем стоит наше товарищество. Нет уз святее товарищества. Бывали и в других землях товарищи, но таких, как в русской земле, не было таких товарищей. Нет, братцы, так любить может русская душа — любить не то, чтобы умом или чем другим, а всем, что ни есть в тебе... Пусть же знают, что такое значит в русской земле товарищество!"
Вспомним лучшие слова о всех народах великой семьи всесоюзной. Пусть ничто злое не коснется всенародного строительства. Да осенит труд братский творческие достижения!
Украине — любовь и привет. От Гималаев сердечный привет Всесоюзным Народам.
17 июня 1947г.
" Зажигайте сердца"
І які несподівані повороти історії ми спостерігаємо сьогодні? Як відомо - ламати не будувати. Тим більше, що ламаються людські долі, родинні зв'язки, братні стосунки народів. Ламаються грубо, через коліно, особливо не цікавлячись думкою самих людей.
Нав'язується, зацікавленими в цьому людьми, взаємна ворожнеча. Більше того – натравлюється, з допомогою підлеглих владним структурам і приватним грошовим мішкам, телебаченням та іншими засобами масової інформації, один на інший народ, з одними і тими ж історичними коренями. Кругом брехня, яка стала головним аргументом у досягненні однієї єдиної мети – нажитися будь-якими шляхами, аж до втрати совісті і честі, в тому числі на крові ближніх. При цьому хрестячись і порушуючи всі заповіді Христа.
Куди ж ми котимося, люди добрі?
7 лютого 2019р.
* Стаття з III тому (1942-1947) книги Миколи Реріха "Листи щоденника", видавництва Міжнародного центру Реріхів, Майстер-Банк, Москва, 2002. Стр. 546
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824545
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 07.02.2019
Дорога в Небо непроста –
берёзы знают это с детства,
им тоже может быть до ста,
любовь и мудрость белодрева.
Расскажут много на веку –
встречали милости и драмы...
Дома с них строили и храмы,
на лапти драли бересту.
Сквозь мир и воен времена
упорно кудри поднимались
и свежелистая весна
всё расширяла жизни дали...
Вы, ненаглядные мои,
невесты в белоснежных платьях –
пред ваших душ кто устоит,
желать сердечного объятья?
05.02.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824216
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 05.02.2019
50 лет спустя 1969-2019 гг.
Пятьдесят – это много ли, мало?
Лёгкий всплеск среди туч со звезды
для Вселенной. Беспечность внимала ль,
наша с вами, средь лет череды?
Без отчаянья пёрли по кочкам,
так вершины под нами легли –
листопады стелили листочки,
зелень вёсен сквозь зимы, вдали...
И теперь, когда дали открылись,
а с Вершины весь путь пред тобой –
Альма-матер все славные мили
не закрыть никакой суетой.
Раскрываешь теперь те страницы,
рядовые события дней –
родниками святейшей криницы
предстают всё родней и светлей...
Лиц прекрасных с альбома зарницы
излучают мечты миражи.
Судьбам душ лишь теперь приоткрыться –
срок Небес заносить в витражи...
01.02. (к 30.06.) 2019 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823659
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2019
Мой гость из далёка, вкус вёсен принёс ты –
январский ушёл серо-белый туман...
Качались тополи, ворон на них гнёзда.
Ветр южных краёв, теплоты атаман.
И всё ж веселее с тобою, дружище –
лишь не торопи дерева расцветать.
Возможно февраль нас одарит снежищем –
да разве в Крыму что-то предугадать?
Подснежник, тюльпаны, цветочки лесные –
куда торопиться, февраль впереди.
Ведь окон тепло вам встречать не впервые?
Наш друг, хоть далёк, тень надежд разбудил...
31.01.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823495
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.01.2019
На білій, білій вишні зозуленька кувала...
У цій злотавій днині душа лиш цінувала –
і одуда той погляд, для ластів'ят гніздечко,
тополю серед поля, коня, що без вуздечки...
Шляхи ці пересічні їй маряться і досі:
листо́пади чи січні, в жаркому літі – босі
ми бігли, знали б, в щасті та безкінечнім світлі,
у найдорожчім часі і найсвятішім світі...
В дворі, де білі вишні пелю́стки говірливі
на білій скатертині – послання нам щасливі
виписували, стиха, рядочки слів так ніжних...
Здували їх – о, лихо, ще й сміючись, на ближніх.
Котились дні безцінні в сімейнім крузі братнім,
а ми – такі наївні в дитячій білій стайні...
... У юність перебігли – все в далеч легко мчали...
Родину, вишню білу – навік запам'ятали...
30.01.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019
Где-то лунный полумрак,
вспомнится дорога...
День прошедший нас напряг –
всё ж привёл к порогу.
Вечер. Звёзды. Фиолет
дальних горизонтов...
Без тебя мы столько лет –
с песнями из фондов.
Голос смыслом напряжён
и святым созвучьем –
с правды соткан грубый лён,
честный и тягучий.
Ненавязчивый рассказ,
жизнь земная всуе,
всё как есть, не на заказ –
совестью торгуя.
Откровенность так звала –
всем открыт, понятен.
Надоела всем лжи мгла.
Парус дальних странствий
звал на чистый, на простор,
ясный и прекрасный –
там Высоцкий командор
и с Христом согласный.
25 января 2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822666
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.01.2019
Не убежать нам от судьбы –
за инеем уж вёсны...
Мы у любви своей рабы,
а встреча – тот же крёсный.
Годочек незабытый наш
стучится изначально...
Кружится в танце вернисаж,
что стал потом венчальным.
Умчала тройка на простор,
где годы, как монисто...
Всё – целина и всё задор,
да чувственно-волнисто...
Теперь лишь ценишь, что прошло –
те шорохи и шепот...
Дорогам жизни бьёшь челом,
пьёшь откровений ропот.
Нам не дано остановить
течение мгновений.
Осталось только оценить
мёд губ прикосновений...
17.01.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821796
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2019
Эх зимушка ты, Крымская зима,
метелью вдруг серьезною пугаешь.
Всё укрывает снега бахрома,
снежинок танец в бело-нежной стае:
то вальс, то танго страстью бередит –
вихрь закружит, поднимет настроенье;
зовёт нас в круг движений ассорти,
в ту молодость, где ритм сердцебиений.
Ах, белая проказница зима –
печаль подолом белым заметаешь
и вспомнится диканькина кума,
да Гоголя герои в мирном крае.
Спеши, зима – мгновенья дороги́ –
у нас недолговечна и прекрасна...
Мороза Деды, Бабушки Яги –
в зимы хрустале, детских сказок рясах.
17 января 2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821697
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.01.2019
Всё меньше чистых родников
в сердцах людей осталось.
Мир кем-то строится таков,
чтоб зло в дом зазывалось.
Чтоб в услужении ему
все будни наши длились,
исчез вопрос чтоб – почему?
Мы б с пивом веселились.
Разъединение в цене –
десятилетья длится,
феномен этот по Земле
был должен прокатиться?
Час выбора пришёл, поверь,
он важен – кто со Светом,
кто с Правдой, Совестью теперь?
С мамоном? – Жди ответа.
15.01.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821597
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.01.2019
Светлая моя осень.
Серебришься цветастыми днями-листьями. Мыслями повествованиями произрастаешь в прошлое и будущее – и то и другое без начала и конца. Словно мчащийся из неизвестного в неизвестное таинственный экспресс, с редкими остановками по пути откровения.
Сказочная быль, наполненная периодически то радостью, то неожиданным зовом отражённого эха былинных снов, фантазийных мелодий произошедшего или происходящего ныне...
Шорох летящей звезды вдруг наполнит какой-то образ из прошлой жизни на оранжевой планете со звенящей тишиной и неожиданно проявляющимися видимыми картинами, проплывающими перед твоим удивлённым взором... А через мгновение так же неожиданно растворяющимися, как туман...
Странно, но жизнь здесь на Земле также кажется нереальной случайностью и произвольным соединением отдельных мелких событий в более крупные и общие, наподобие объединения отдельных капелек ртути...
Человечество здесь довольно хаотично решает свои весьма короткие жизни-судьбы – как отдельных индивидуумов, так и государств в целом.
Флуктуации событий зависят мало от структуры несущей основы и в этом проявляется рисунок неуправляемого хаоса желаний, вопреки попыткам препятствовать этому, как различных религиозных, так и философских течений.
Так почему же всё таки – светлая моя осень?
Да потому, что она во мне и её не запретишь. Отражаясь от противоположных берегов души её мелодия постепенно обретает чудесную устойчивость от внешнего неугомонного влияния.
Свирель высоких вибраций неизвестного происхождения, отражаясь от таинственной теперь Луны, поражает своей чистотой и необычной мелодичностью. В следствие чего земной настрой перестаёт преобладать над тобой и ты уже перемещаешься в пространстве, словно забыв, что находишься в теле и поэтому обязан подчиняться законам плотного мира.
Но не это ли и привело к пересечению пространства времени для долгожданной встречи нас вместе, хоть и в разном возрасте и именно в таких родственных взаимоотношениях.
Может быть только единственный раз из всех возможных межгалактических вариантов.
Не правда ли забавно звучат Рождественские, осеннего происхождения, наблюдения избирательных флуктуаций в координатах нашего четырехмерного жизненного пространства.
07.01.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821338
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 14.01.2019
У бузковім раю
та вишневому рідному цвіті
я бджолою в краю
облечу і обнюхаю квіти...
Ще загляну в вікно,
де роки наймиліші летіли –
там в обіймах зі сном
мріям вбачить майбутнє скортілось...
Ось пробігло воно –
стало дійсністю й правдою нині.
Тінь тих днів не дано
нам забуть в колисковій долині...
Доленосно звучать
незабутні мелодії дому,
а священна печаль –
мовчазна є молитва порогу.
Там знялись на крило
і наповнилось серце любов'ю.
Батьківщини тепло
до сих пір нас тримає собою...
10.01.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820834
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.01.2019
Ми кочуємо тут
по шляхах провидіння,
все ж в роках проростуть
колоски, що для сім'я.
Хоч ціна й дорога –
добувати крізь браму
в цих життя берегах
злато Істини з шламу.
Крізь прозорість душі
і сердешні стежини
до Любові вершин,
там де Совість не гине.
Тож за Правду стоять
в цьому світі не чистім.
Світлу вічно сіять
у Христа заповіті.
січень 2019р.
Різдво Христове
http://serafim.com.ru/site/nstr_16_1.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820833
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 10.01.2019
* * *
О сколько Ты пройдёшь
и сколько Ты свершишь,
людей в скольки веках преобразишь!
О как нелёгок Путь –
исполнить, не свернуть.
Спаситель наш – пока ещё Малыш...
07 января 2019г.
Рождество Христово
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820425
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2019
И хоть мир такой жесток,
жизнь то продолжается –
сквозь асфальт проник цветок,
Свет ему так нравится!
Он подумал и расцвёл –
дарит жизни силище,
тонок, хрупок, нежен ствол...
Нам пример-святилище.
Кот увидел, подбежал,
ласково притронулся...
Пёс понюхал, завизжал –
сели и любуются...
Аленький цветочек, мил –
нас упорством всех сразил...
Многому нас научил.
Верой, скромный, одарил!
02.01.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819883
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.01.2019
Исключая время –
всё, что было в нём,
были, боли, бремя,
чем мы все живём...
С кем душа осталась –
с кем наедине?
С Богом. Начиналось
в первозданном сне.
Мир был чист, прозрачен,
полон песен птиц,
целью обозначен
без любых границ.
Мыслью там летаешь,
там душа поёт –
все в любимой стае.
Радостью живёшь.
Лишь попав на Землю,
в испытаний круг –
столько: не приемлю,
ужас иль испуг.
Здесь – вариативность.
Здесь деленье на –
плюс иль негативность,
свет твой или тьма.
Ценности несменны –
Божья благодать.
Тленны: жадность, деньги,
злоба и вражда.
31.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819668
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.12.2018
песня
Каждый с трепетом ждёт Новый год, Новый год!
И Душа с так загадочным чувством поёт –
В ожидании счастья из сказки чудес,
Чтоб принёс в нашу жизнь расколдованный лес…
Припев: Дорогой и долгожданный,
Свет несущий и Добро,
Исполняющий желанья
И виновник всех даров;
Песнопений и парений,
Что несут над суетой –
Ты есть счастия мгновенья,
Праздник сердца золотой!
Средь хрустальных, искристых снежинок-лучей,
Словно прикосновенье любимых очей,
Словно звон колокольчиков тройки коней
И безудержный хруст от полозьев саней…
Припев.
Как во снах голубых сосны в инее мчат
И лишь снежные комья о сани стучат,
Наши дни, наши ночи из Солнца и звёзд –
Вечный бег за мечтою,… сплошной хоровод…
Припев.
В этом суть, в этом жизнь – её тайный полёт
Чрез земные дороги в Божественный свод.
Пусть несут скакуны колокольчиков звон,
Продолжается пусть новогодний наш сон…
Припев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819667
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 31.12.2018
Щось ніжне і тендітне, як курчатко –
дарунок первородний нам з Небес.
Задумуємося, хоча б нечасто,
що кожен з нас колись із ним воскрес?
Святе і незахищене* єднає
з зірковим Божим безгріховним днем,
бо ми ж були й ще прагнемо до раю...
Так хто ж ми, як ця думка в нас засне?
Добродії, я не відкрию дива:
в житті, у ЗМІ, та теле і в ПеКа
усі двадцять чотири там години
мораль і святість топчеться людська.
Як не малюють лицемірну казку,
та вже й Земля лисіє без лісів,
земну кров, нафту, п'ють – то ж зірвем маску!
Їх ціль, щоб цінності земні усі
в еквівалент перетворить грошовий.
Ця сіра жменька жадібних щурів
веде нас в пекла примітивне шоу –
вниз за собою, стільки вже віків.
29.12.2018р.
* Духовні злидні, блаженство.
У чому полягає блаженство? Нарікання і плач природно походить від почуття втрати улюблених нами предметів. Хто любить багатство, той нарікає, коли втрачає скарби свої. Хто любить славу людську, той нарікає, коли не встигає отримати її. Хто любить забави і втіхи світу цього, той нарікає, коли вони віднімаються у нього. Словом, хто яку річ любить, той про втрату ея і сумує. Спаситель каже: "ідеже є скарб ваш, ту буде і серце ваше " Мф.VI.21.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819407
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.12.2018
песня
Белый пушистый мохнатенький снег
летит, кружи́тся стаей –
стелет дворами и берегом рек,
следы все заметает...
Дни упорхнули, их не возвратить –
сонет же в белом пухе...
Взгляд лишь остался в душе, чтоб светить
здесь, в жизни светлом круге.
Вот у страницы на белом холсте
рисует жизнь картинки,
будем же ве́рны священной мечте,
ни перед кем – двуликим.
Белые кони и бел горизонт,
пречистая дорога...
Нам бы десяток найти в генофонд,
чтоб встретить дома Бога.
Светлая песня – бела́ вдаль метель,
гривастые, быстрее!
Да прекратится землян канитель –
надежда в сердце реет.
Белый пушистый сверкающий снег
летит, кружи́тся стаей –
не прекращает свой в будущность бег,
он нас преображает...
27.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819252
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.12.2018
Вот они – улыбки,
девочки мои.
Как непрочны, зыбки
времена хвоин –
новогодних ёлок,
новогодних встреч
и вихрастых чёлок...
Та – смешная речь...
Так куда ж умчались
жизни миги те?
Колыбель качалась –
уж в пути к мечте...
Раз, два, три, четыре –
Новый год опять...
Как легко транжирим,
не вернуть ведь вспять...
Вот она граница
невидимая –
сердцами открыться,
хоть стучит свинья.
23.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818750
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 24.12.2018
Не махай, Яга, злою мітлою –
зусібіч страху греблю гати.
Чи то казка, чи грім за горою,
чи салют вже зарання частить?
Люди Божі лишаються Бога –
лиш слова, а Любові нема.
То й куди сатанинська дорога
приведе без щогли і керма?
Ти прости грішних, Отче Всевишній –
лишень зброя сьогодні в правах?
В білім цвіті прийдіть до нас вишні...
Будь онукам – в дарах при Волхвах...
24.12.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818742
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2018
* * *
Летить, летить життя моє
понад рікою й дивним степом –
короткий вік між жорен скрип,
де вічний Істини є пошук...
Цей світ приземлений снує
між Богом й сатани вертепом.
Тисячоліть єдиний штиб –
Світ, ти на радість зміниш ношу?
21.12.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2018
Так непомітно лине час,
несе все найдорожче в хвилі –
знов рік Новий йдемо стрічать,
стікають в невідь миті милі...
Переплелись – жура і радість,
як молодість і мудрість в нас.
А грона днів, струною правди,
як і вогонь в серцях не згас...
Відлуння потаємних мрій
ще жевріє в тумані синім...
Зоря моя, світи й зігрій –
душа є з небом пуповина.
20.12.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818284
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2018
* * *
В день Святого Миколая
піє радість на душі –
всі незгоди подолаєм,
хоч й добрались до межі.
Жить надією не вперше –
світ й не те переживав...
Манна з неба й грошей верші,
хто й куди лиш нас не звав?
Тож, Святому Миколаю
помолімося тепер –
він нам всім допомагає,
бо сердешний наш партнер.
19 грудня 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818200
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.12.2018
Почему, почему
не всегда понимаем друг друга?
Смесь гремучая муть –
разведённых мостов есть услуга.
Этот вечер в закат,
а с заката в бессонные ночи,
память свеч так горька,
мысли злые – убоги, порочны...
Почему, почему
святость рушится проще простого?
Я тебя не пойму,
ты меня... Встреча не для итога...
Не погаснет костёр –
тонкой нитью связала дорога.
Ангел руки простёр,
он в сердца к нам от мудрости Бога.
18.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818072
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2018
Дорогі друзі! З наступаючим Новим роком!
Бажаю творчих успіхів, натхнення,
доброго настрою, Мирного неба.
Ангел Світла душу й серце освятить
Чорногузом рік злетів
в білу, білу заметіль –
шибу Дід Мороз, дивись, розмалював.
Ми придумали кінець
року – час йде навпростець
через хугу в січень, тче мережива́.
Як забути марноту
і життєву гіркоту –
з гірки з'їхати на санях з вітром вдвох
та про все забути враз,
мов би знову в перший клас,
в гурт скотитись і вчинить переполох!
Хтось придумав зиму нам –
і дорослим й пустунам,
щоб всерйоз набіло все переписать...
Вранці з радістю вставать,
усмішкою зустрічать –
людям щастя і здоров'я побажать.
Слово добре віднайти,
сміло всім сказать: "Прости..."
До спокус спалити разом всі мости.
Тож й настане рік Новий,
Небеса б не прогнівить, –
Ангел Світла душу й серце освятить.
17.12.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817908
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2018
И всё ж бывает неизбежность –
не спрятаться, не убежать...
Спасёт ли мысль мистична, честно:
тринадцать..., чёрных кошек рать?
Не западня и не проклятье,
не объяснить своим умом...
Души минорное распятье,
затменье мрачное кругом...
Лишь Божий свет в сердцах спасает
и вера в добрый луч Творца.
Не удержать злу холод в крае,
где встречный взгляд – теплом с лица.
13.12.2018г.
Между прочим:
Первый канцлер Германской империи, Отто фон Бисмарк, прозванный Железным Канцлером, был весьма суеверным. Нагоняющий страх на всю Европу, он в то же время как ребенок боялся пятниц. Никогда Бисмарк не назначал на этот день важных встреч и мероприятий, откладывал все государственные дела, отказывался даже ставить подпись на документах.
Французского императора Наполеона Бонапарта и президента США Франклина Рузвельта объединяет их суеверный страх перед числом 13. Так, Рузвельт категорически избегал посещения тринадцатых этажей в зданиях, отменял поездки и путешествия тринадцатого числа месяца, и всегда подсчитывал число гостей, приглашенных к нему на обед, боясь, что их будет 13.
Наполеон же, помимо вышеописанного страха, верил в примету о черной кошке. Накануне битвы под Ватерлоо, он заметил целую стаю милых животных и расценил это как однозначное предзнаменование неудачи в будущем бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817391
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.12.2018
* * *
Как странны, мира есть жильцы,
под звёздным миром обитая,
казалось бы единой стаей
и простаки, и мудрецы...
Хоть внешне, статью похожи –
непредсказуемы собою
и раскрываясь, вдруг, порою
так удивят..., что придержи...
О логике забудьте с ним.
Он, не сменяя лишь окраску,
явил лицо, была же маска –
вот превращенья, ну и Клим!
И ни с того, и ни с сего...
Вполне был сносен и наряден,
стал агрессивен, беспощаден.
Теперь уж въявь не божество.
11.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817390
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.12.2018
Заговори – о, лес дремучий,
твой дух живой вошёл в меня
и трепет пред тобой всё круче,
лишь тишиной в ушах, звеня...
Здесь, братом меньшим ощущая,
твоих подоблачных высот,
ты слабых в дом не допускаешь.
Так здравствуй, вход в туманный грот.
Ты дружишь с духом Чатыр Дага,
дух леса, предан месту сил –
Природы и Земли для блага.
Спасибо, что меня впустил!
10.12. 2018г.
Фото Виктора Пресмана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816986
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2018
* * *
Привет душа, привет родная –
твоя струна во мне звенит,
покоя трепет твой не знает.
Влеченье сердца – твой магнит.
Рассвет, закат ли – всё едино,
ведь песня жизни не умрёт.
В краях, где реет парус Грина –
созвездий вертится черёд.
Ты всё пройдёшь и всё постигнешь –
истоков, в памяти настрой.
Понять на вечности картине
кто свёл, чтоб встретиться с мечтой?
Привет душа, привет, родная,
что суждено – произойдёт.
Тепло сердечной, милой стаи
не покидает. Встречи ждёт...
09.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816974
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.12.2018
Новий рік вже йде до хати,
заметіль мете й мете...
То ж зима не хоче й знати –
Дід Мороз в снігах дійде?
Дітвора вже з гірок в санях
зверху вниз і знизу вверх;
всі веселі і рум'яні –
є зимова круговерть.
Заздрять нам оті країни,
де й не бачили снігів –
колючки, пустеля, глина...
Що й казати – мало слів.
Прикрощі внівець забуті,
задивилися птахи.
В русі все, подібно ртуті,
песик демонструє хист –
тягне санки за мотузку
на самісінький аж верх!
Ось вже грузяться до спуску –
один одного поверх.
06.12.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816515
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.12.2018
В краю земному стеляться тумани,
вітри найзліші владу всю беруть...
Ми віддаємось диким, зла гурманам,
хіба тлумачимо про залишкову суть.
Вже й прусакам, що мігрували, ясно,
що людство стежку вибрало не ту.
Світ науковий стверджує, сучасний –
зупинять нас, як не змінить мету.
Та самовбивці, владу прихопивши:
"Ні, не зупинимося – спродали не все!"
В капкані Розум. Нерозумні миші –
з планетних нір все тягнуть те і се...
05.12.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816424
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2018
* * *
П'ятнадцять в храм східець
Маленькій Марії
Приборкати – сили небесні змогли.
В святилище вве́ли, закрита ще мрія,
З очищення стільки ще буде молитв.
Ще людство чекали Спасителя дії,
А Діву Марію вели до мети...
04 грудня 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816283
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 04.12.2018
* * *
Розвіяла берізка ситець –
Ошатна, чепурна, розкішна
Й лице жовто-рожеве вмите…
Цей день блакитний ніжно тішить,
А падолист кружляє вперто,
Роздяг вже клен і абрикосу…
…Її вбрання, як юність ретро
Лоскоче зір, що руса коса
Коханої у спілім житі,
Де сині очі в поволоці
Й не стало стриму у тій миті.
Простіть вже їх, матусі й отці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2018
* * *
Заглиблююся в ліс, у душу різнобарвну,
у мудрість його днів – з весни і до весни.
О Боже, серця стук, з тобою як тут гарно,
ця первісна краса – душі не промини…
Тож пісня наших душ єдина, неповторна, –
енергія дерев, трави, води, кущів…
Співаємо хорал під музику валторни,
а з голубих небес йде падолист дощів…
18.11.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815658
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2018
Для нас ты всё ближе
тебе мы всё дальше
и облачко грусти
осеннее спит
а тёмные силы
играют на фальши
умело вплетая
наивность обид
страшнее обид
ничего нет на свете
а если ты мучишь
родные сердца
маячат пред очи
корысти наветы
пред правдою жизни
не спрятать лица
надежда есть белые
снеги укроют
надуманность ложных
причин суеты
вдруг Солнышка радость
вернёт Свет порою
и разума мысли
воспрянут чисты...
27.11.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815413
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.11.2018
Дорога в осень
дорога в сказку
ещё немного
чудесной краски
и я уеду
в миры другие
кому-то следом
в края благие
ах эта осень
средь магий света
цветные косы
из сна приветы
я уже видел
страницу детства
мечты коррида
откликнись где ты
волшебник Боже
ведь Ты всё можешь
душа дивится
преобразиться б...
26.11.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815309
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.11.2018
Ну что, мой друг, тяжка утрата –
Есть испытание судьбы…
Что проще – потерять нам злато,
Но Маму?! …Так Душа скорбит.
И Мир не мил, и Света мало,
И Сердце тихо так стучит –
Как будто ждет, что снова Мама
Сейчас со мной заговорит.
И глянет ласково и нежно,
И скажет, как никто другой,
И голову рукой неспешно
Погладит, как само собой…
Как будто молча все расскажет,
И станет легче на душе,
Исчезнет грусть, утонет камень –
Я новый Человек уже.
Все опустело, нет отрады,
Уплыло облачко вдали…
Я знаю, что Ты здесь и рядом…
Ни видеть, ни заговорить.
Твой Дух витает в поднебесье
И может, рвется вновь к Земле –
Расправлю даже через веси
Твои морщинки на челе.
Мы встретимся, я верю свято,
В глаза друг другу поглядим…
Всё минет… ясным и понятным
Уляжется в моей груди…
До Дня Мами
Июль 2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815178
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.11.2018
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що ночей не спала,
І Бога кликала, щоб він
Дитя їй захистив, бо знала,
Що є на небі Благовіст,
А Мама жертву представляла –
Зерняточко сама не з’їсть,
Хоч-би від того і зів’яла...
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що, заради щастя
Дитини, і життя віддасть,
І захистить в любій напасті.
А серце лагідне твоє,
В отій життєвій каламуті,
Знаходить радість для дітей,
Лиш потай, піддавалась смуті.
Малесенька моя, рідненька,
Легенька пташка на лету,
З піснями, „тягло” веселенько,
Несла, прости за прямоту.
Ні дня для себе не просила,
Хоч дома у роботі вся –
Зрання до вечора трудилась:
Чи то город, чи порося.
І проза не зломила, Нене,
Любов твою пісень співать,
І покривала пов’язать,
І щастя дітям сповивать.
Навік Тебе запам’ятаю,
В своїм я серці донесу:
І очі, лагідні і гарні,
І кіс шовкових всю красу.
Прости за все, хіба ж ми зможем
Віддячити за Благодать?
Ми – боржники твої до віку,
Тепер у сні б хоч повидать.
Ти – з фото дивишся на мене,
Як я колись – крізь об’єктив.
Спокійна, лагідная Нене,
Розлуку тяжко ту нести.
Щось нас єднає з дивним світом,
Куди зринаєш в майбуття,
Хай буде там Тобі, як літом,
В квітучім сні розмаїття.
До Дня Мами
02.12.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815177
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.11.2018
Ніколи не ремствуй!
Ворожі сили
Входять в тебе,
Коли ти ремствуєш,
І вони прогинають тебе вниз
Зі східної мудрості
Засвітитись Сонечком і Небом
Так, дійсно легко нам прогнутись вниз,
ось – засвітитись Сонечком і Небом,
почути ласку їх й тепло до тебе,
самому дарувать любов, потребу
відчути – й крила в лет, не міф, сюрприз.
Свободу Всесвіт душам вдарував,
весь час із нами, як не забуваєм,
частіше в снах літаємо над краєм...
Від нас залежить – чи душа співає,
а то й заплаче. Волі є права.
21.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814696
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2018
Сергій Сурмач
* * *
...тільки ніч
зашкарублою жменею
губить зорі у трави навкіс
залягає туман над траншеєю
мов бинтує мовчанням поріз
...ще одна
покотилась у вибалок
і погасла в сухих чебрецях
не ридай не шукай їх по вибухах
божа матір шукай по серцях
зорі вирвані з ночі прицілами
помолись за безгрішний їх гріх
вознеси
молодих і прострілених
в бога вистачить неба для всіх
Мій анонс до вірша Сергія
Кресало болі
Ніч зашкарубла
світ заблуканий
тут душі гублять
в траншеях луками
птахи зніміли
що за породу
земля пригріла
й кому в угоду
Кресало болі
невиліковне
які ж ми голі
в цім світі конче
страждання й муки
є вічний спадок
хто б на поруки
взяв світ наш й стадо
20.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814620
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2018
Якщо ти здатний
завжди посміхатися життю,
життя
завжди посміхнеться тобі
Зі східної мудрості
Посміхнімось життю
Посміхнімось , милий друг, з тобою
всім припонам стрічним на путі –
тож у протитечії рікою
Істину прийдеться нам знайти...
А життя – воно так миле й любе.
Світ прозорий, як ота сльоза.
В мить тебе Природа приголубить,
як земля і неба бірюза...
Шлях Чумацький в таїні прекрасний –
в притяганні зоряний уклін...
На землі Гармонії алмази
і Любові – суєта ж є тлін.
20.11.2018 р.
Авторський переклад
Если ты способен
всегда улыбаться жизни,
жизнь
всегда улыбнётся тебе
Из восточной мудрости
Улыбнёмся жизни
Улыбнёмся, милый друг, с тобою
всем преградам встречным на пути –
в противотечении рекою
Истину придётся нам найти...
Ну а жизнь – она мила и люба.
Убедись – открыв на Мир глаза.
В миг любой Природа приголубит,
ждут: земля и неба бирюза...
Млечный Путь таинственно прекрасен –
в вечном притяженье звёздный плен...
На земле Гармонии алмазы
и Любви, а суета есть тлен.
20.11.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814574
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2018
романс
Мерцает лик осеннею звездой,
вдруг приближаясь временем созданья,
воспоминанием души страданья
от неминуемого расставанья
с мечтой земной, а может неземной...
На грусти тени, осени златой,
даль уносила журавлиным кликом...
А за окном, с твоим манящим ликом,
миг пролетал в несправедливо диком
зигзаге судеб – жизни сверх игрой...
Нам кажется, что только мы виной,
в созданьи сказки иль сердечной муки...
Гипноза, потаённой Музы, звуки,
стрелы́ Амура, судьбоносной с лука –
в теченье чувств промчатся стороной...
Но чтобы встречи состоялись вновь
ещё не раз в цветущих хороводах,
в весенних красках и осенних одах –
трудились Ангелы в небесных сводах,
нам во спасенье подарив Любовь!
18.11.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814311
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2018
* * *
Спасибо, осень золотая,
спасибо, солнечный денёк –
судьбу земную совершая,
с тобою рядышком шагая,
и срок и даль нам невдомёк...
Как будто бы совсем недавно
холм детства, юности – мелькнул,
где было радостно и славно,
власть бога гор, полей где, Фавна
познаньем стало на кону.
Спасибо жизнь, что горизонты
раздвинув, манишь в глубину.
Таинственные жизни фьорды,
мелодий чувственные ноты –
не обойти, и не минуть...
07 ноября 2018г.
День рождения
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813900
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.11.2018
Життя біжуче, котиш, не спинити?
Та де? На щастя – таїна твій час...
І віддзвенить шлях й коників копита,
як догорить останняя свіча...
Як жив цей світ, коли мене не бу́ло –
своїм шляхом він буде далі йти...
Так хочеться – моє моління б збу́лось,
щоб люд прийшов до мирної мети.
Щоб став мудрішим і далекоглядним,
Планету знищити сьогодні можна враз!
Резерв скінчився – бути безпорадним,
чи не останній залишився час?...
Довірив Бог ось цю красуню Землю –
на ній ліси, річки, моря, поля.
Живіть в любові між собою й з нею,
хай щастя й радість дім ваш веселять.
14.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813837
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.11.2018
Світ в віконечку – то радість,
зустріч жде у домі нас,
нагодують і порадять...
Й пережита вже війна.
Як то добре, коли в зборі
за столом уся сім'я –
всі проблеми переборим...
Долі всіх, як і твоя –
стеляться в життів дороги,
де початок, не забудь...
Найрідніші є пороги,
серцем їх назавжди чуть...
13.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813706
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.11.2018
За горою десь Сонце світить,
там де шляху мого зачаття,
там де вічне зосталось літо,
Батьківщини горить багаття...
Там і зорі найяскравіші
і дерев й досі чутний шепіт –
хто ж те знав, що для нас був віщий,
що минуще все – з віт був щебет...
Та всміхається мудре небо,
неминучість – земний є спадок.
Серця грані – то шлях від себе.
В любові Всесвіт нас прийме радо...
10.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813334
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2018
* * *
Літо – довгождане літо,
жарко? В річці охолонь.
Днів чудових ціла свита,
ось не любить лише сонь.
* * *
Жде садочок діток в гості –
вишні, яблука і груші,
а сорока чорнохвоста:
"Як же – ласувати мушу!"
* * *
Ну й заїлися – в пасльоні
і Орися і Дмитро...
Вже рядочком на ослоні –
в край дитинства... на метро...
* * *
Літо проковтнула осінь,
вдарувала лиш картини...
Виноград частують оси –
літечко, прости безвинне.
* * *
Ця красуня осінь кличе
в ліс грибочків назбирать –
Журавлі з небес курличуть,
кольорів п'янить пора...
* * *
Літо бабине снує –
павутиння в лет у небо,
журавлів покликать треба,
ніч тепло вже, глянь, зжує...
* * *
Очерету в річці ноги –
не боїться застудитись?
Не топтав чужі пороги
і привчив – рядочком діти...
* * *
В падолисті тиха осінь –
сизий дим малює ранок.
Відблиск Сонця в свіжих росах –
пил онук здуває з санок.
* * *
На горищі – ковзани,
дочекалися, нівроку.
Віктор і Петрусь за ним,
по льоду широким кроком...
* * *
Засніжило, замело –
вже й хурделиця, як вдома.
Груня, Ксеня і Павло
знов на гірку й вниз без втоми...
* * *
Затопила Неня плитку
і загув вогонь меткий.
Затягло у голку нитку –
день новий в життя витки...
08.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813333
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.11.2018
Спіють дні все менші, нерівні,
піють по півночі півні...
Осінь
Богдан-Ігор Антонич
Тішить осінь
І вдарую я, осінь,
на шию намисто
в падолист цей – прозорий кришталь...
Майже голі дерева,
відкрилося місто,
у туману, вляглося вуаль.
Опустилася в ніч
кам'яна ця пустеля –
лишень в деяких вікнах вогні...
Там танцюють,
чи радощі?, біди на стелі?
Не дай Бог, як в само́ті одні...
А проте на Землі
тішить осінь подовжень
молитов на вертання добра,
ось в грудневу, що буде,
приблуду-порошу,
то й заглянула б
щастя сестра...
08.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813071
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2018
Як пахне тавотом
цей трактор в пилюці
полів, хліборобських в трудах –
він з цих чорноземів
приносить на блюдці
буханці в меткі города.
Він родом із
післявоєнних надійних,
що мир – то надовго тепер.
Опісля жорстокостей,
зовсім нелюдських.
Та вибухи знов з атмосфер.
Сьогодні не трактор,
квартира і зручність –
надворі весь пил й холоди.
Досягнень багато
в заявах могутніх,
та люди бояться біди.
Бо зовсім відкрито
їх стиха привчають:
"Без атомної – ніц війни.
Вона лиш розрада" –
керманичі лають.
О, Господи – люд борони.
Куди ж бо ми стелем
асфальти – в могилу?
Чи мозку недосить в ці дні?
То бруківка древня
вже нам не під силу?
Як мир.
Маячня по війні.
08.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813070
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2018
Глубоко
За всем, что есть,
За всем, что будет,
За всем, чего нет
Есть
Его святая непреложная улыбка
Из восточной мудрости
Быть сердцем чистым перед Ним
И день пройдёт, и два пройдёт, и три пройдёт,
и всходы вырастут – уж урожай...
Воспримем со спокойствием любой восход –
всё в опыт жизни мудро загружай...
Ни от себя, ни от Него не скрыть поступки нам,
проблема вечная была и будет только в том:
быть сердцем чистым перед Ним, не мучила б вина
на протяжении Пути и в возрасте седом.
В какие ситуации не ставит нас?
Не заблудились в соснах трёх – чтоб мы, страна.
Когда ж поймём, всё до абсурда не сведём?
Так сохраним потомкам мир, земной свой дом.
На несмышлёнышей, на нас,
с улыбкой смотрит Он –
Давно ведь дал святой компа́с*,
в земное вход – хитон*.
04.11.2018г.
*компас: Библия;
*хитон: здесь имеется в виду, как
накидка на дух святой – тело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812507
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.11.2018
Повільно і неспішно пролетить
з оголеної гілки жовтий лист
і скаже, мов би спалює мости:
"Я слухав світ і вас, й пташиний свист...
Як добре мені бу́ло з вами тут
і Сонце зігрівало, за мету...
З Землі флюїди радості дійшли,
зі мною в дружбі бджоли і джмелі...
Рідня могла підтримать і прощать –
і в бурю, і в грозу оберігать.
Я ж людям кисень завжди дарував
і дощика щедроти цінував...
І ось художник змалював мене –
та дзвони, як малинове турне
у підсумку. Вже в Небесах політ...
Обов'язок, як доля – стануть в світ..."
03.11.2018 р.
Авторський переклад з російської
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812393
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2018
* * *
Я родився* під золотом журних небес,
журавлиний, прощальний під сленг...
Вдалину пливли хмари, як смутку протест –
так був осінню благословен...
Листя в лагіднім килимі шепіт пройняв,
кіт з рання умивавсь перед днем –
"му-у..." сказала корова, псів з ночі брехня,
говір чийсь вітер з вулиці жне...
Розпочавсь перший день, лишень вчора війна,
прокотившись – на захід пішла
і сьорбати ще горя лишилось сповна,
та надія уже розцвіла...
*Шостий день місячної астрології.
Символи – хмари, журавель,
священний віщий птах Івік (грец.).
Період поглинання і засвоєння енергій космосу.
Робота зі словом. День здобуття благодаті, любові.
Нагадує про прощення.
Авторський переклад з російської
02.11.2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812392
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.11.2018
Не допускай такої мислі,
що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку.
Ліна Костенко
Час сториці
Ким ти був серед тополь розлогих,
серед тих окраїн й рідних стін,
музики та стоптаних порогів
в травах буйних, в цвіті до колін?
Думав ти, що прийде час сториці,
як розплата за любов землі?
Допоможуть сльози й пам'ять в лицях,
чи кургани скіфські й ковилі?
Та не плач, ти був там, небораче,
найсвятішу любість мав у час,
це вона тримає на роздачі –
випробовувань горить свіча...
Ким ти, старче, став на роздоріжжі
верств пройдешніх на воротах в суд?
На чолі ковил чесноти ріже,
а на вістрі голки – Божа суть...
Що знайшов – твоє... Дорога в далеч...
Не буває в Вічності кінця.
Дай нащадкам, може поталанить
підійти до МУДРОСТІ ВІНЦЯ...
31.10.2018Р.
Время сторицы
Кем ты был средь тополей разлогих,
среди тех окраин, ро́дных стен,
музыки и стоптанных порогов
в травах буйных, в цвете до колен?
Думал ты, что при́дет час сторицы,
как расплата за любовь земли?
Слезы ли помогут, память в лицах,
скифские курганы, ковыли?
Но не плач, ты был там, небораче,
и любовь святую знал в тот час,
ведь она держатель на раздаче –
испытаний вновь горит свеча...
Кем ты, старче, стал на перепутье
вёрст пути пред воротами в суд?
Добродетель на висках всё круче,
в острие иглы есть Божья суть...
Что нашел – твое... Дорога длится...
Не бывает в Вечности конца.
Дай потомкам, может посчастливится
подойти до МУДРОСТИ ВЕНЦА...
31.10.2018г.
Авторский перевод с украинского
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812023
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.10.2018
Діду Оксентію Р.
диптих
І
Загадковий Дід Оксентій,
Був Матусі батьком він.
Збереглося з „документів” –
Хата, сад, город і хлів...
А вже після, папірець той
Реабілітації...
Де могилка? Чи є хрест там?
Горе всеї нації...
Поріднила всіх могила,
Обмовлянь покрила тінь –
Розговілась чорна сила...
Чи ж піднімемось з колін?
Отаке страждання дике
І йому й сім’ї – за що?
До трудів кривавих звикли...
Не судилося,... пішов...
Був чи ні іще страшнішим
Час, де жити довелось?...
Доле, доле – темна нічка...
Ангел може скаже щось?
ІІ
Родина ти моя небесна,
Як тяжко… мучуся без вас –
Лиш в пам’яті вже стільки весен.
Думки у рідний край щораз…
Тріпоче й рветься серце в грудях –
Так кожну хвильку, кожну мить…
Стражденний і безвинний люде…
Хоч і «не зарікайсь суми»…
Душа моя, зболіла птахо,
Злітай туди тай подивись –
Там тихо в’ється сум над дахом,
Де щастя ллялося колись…
Там небо в зорях, коло хати
Сім’я вечеряє моя
І діточки, і їхня мати –
Мене ж відтяли… і гноять…
Скриплю, терплю – собі: «Оксентій,
Христос все витримав за нас…
То може й це в Господнім сенсі,
Знаття б – в чім наша є вина?
Мужам тут сльози лить негоже,
То ж не кляну нікого, Боже –
Прости й допоможи сім’ї,
Життя їх – то мій світ в імлі…»
14.02.2009р. – 08.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811953
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.10.2018
Загулял дорогой ветер,
подметает листья он.
Осень дремлет в бабьем лете –
запоздалый махаон...
В астру он до слёз влюбился
и росы с неё напился,
полон запоздалых чувств:
"Полюбуюсь, улечу..."
А она задорно смотрит,
улыбается ему –
махаон, обнявши остров,
утонул весь в синеву...
Астра, дивная девица,
надо же на свет явиться,
осенью войти в расцвет:
"Махаонушка, мой Свет –
не ждала, признаюсь честно
но, коль выбрал ты меня,
рада я, мой друг любезный,
выбор твой в душе храня..."
Махаон, раскрывши крылья,
весь в манерах, прям павлиньих,
полон красок и любви:
"Боже, нас благослови!"
Тучи враз раскрыли небо –
Солнышко, теплом обдав,
с лаской, почесавши репу,
паре почести воздав...
Вдруг вокруг аплодисменты,
поздравленья, сантименты –
жук картину подарил,
а паук палатку свил.
Астру любит махаон –
добрый им от нас поклон.
Тут и песенке конец,
тот, кто слушал – молодец!
30.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811892
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.10.2018
Миг жизни каждый
по судьбе бесценен –
улыбки свет,
как искренности лик,
ведь в книге нашей
сохранится сцена,
когда и что
чрез дни свои постиг...
И, лишь спустя
года, листать страницы
приходится,
итожа суть дорог;
и дрогнут вдруг,
прозрев, твои ресницы –
всё по другому
быть могло, мой Бог...
Цена ступеней –
осени где пристань,
пред журавлиным
клином дней исход...
Да. Продолжает
в Небеса искриться,
ещё не раз
ПРЕОДОЛЕНЬЯ брод...
29.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811776
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.10.2018
Мой седой великан
в силуэтах фантазий –
утром золототкан,
в Мир глядишь, светлоглазый..
Сколько видывал ты
чудаков человечьих
в поднебесной черты,
на уступах скворечьих?
Даль гипнозом пленит
глубиною своею,
а как близок зенит –
вся душа цепенеет...
Как зовёт горизонт
в бесконечья бескрайность –
сердце рвётся на взлёт
в Божью вечную тайну...
С плеч Ай Петри сей вид
не забыть мне вовеки.
Верю, благословит,
под созвездием Веги.
Суеты перебор –
есть иллюзии склепы.
Чтить свободы простор,
нам дарованный Небом!
28.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811775
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.10.2018
Колокола, звонят колокола...
Звон-Свет развеет темень по округе,
воспрянет радость, радость, мои други –
должно быть так для проигрыша зла.
К нам в гости радуга после грозы,
на розах капли, пар траву покинул –
клён улыбнулся пряному жасмину,
меж облаков просветы бирюзы.
Жизнь воцарилась на круги своя,
вся кутерьма тысячелетий в прошлом...
Так суету теперь я позаброшу –
каким лучам здесь Солнца воссиять!
Вы говорите – жизнь, это игра?
Могли до катастрофы доиграться,
ведь на Луну и Марс не перебраться.
Нам всем здесь жить – пусть будут Мир и Лад!
27.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811630
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2018
І несе мене вітер
осінній по світу –
вже і скелі далеко,
десь змовкли лелеки...
Та звучать іще струни,
шифруючи руни
днів моїх в позолоті,
в осінньому зльоті.
Звідкись Хортиця в серці
відлуннями терцій...
Дзвін – святого рушій,
сум криштальний душі...
І несе мене вітер
по білому світу.
Осінь цвіт скине весь –
мудрість вся тут і днесь...
27.10.2018р.
фото запорізького фотографа Сергія Лаврова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811629
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2018
А сцена есть жизнь,
как подмостки Вселенной –
по ним всё бежим,
всё бежим, всё бежим...
И кто нам расскажет,
Планете на энной –
всерьёз мы живём
или только смешим?
Скрежещут колёса
судьбою земною,
вдруг яркою вспышкой
ярчайшей звезды –
другим освещая
своею игрою
изгибы их дней
в фиолете гряды...
Да, это не подвиг,
лишь в изнеможении
до пота седьмого
работа души
и тела, родному
театру служенье,
а зрителю дар –
жизнь Любовью вершить...
26.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018
песня
Как легко я иду по осени...
– Ведь цветастый ковёр, вы спросите,
ведь единожды в год он так красочен,
когда не оторвать от него очей?...
Припев:
Коль забудешь, что осень
красивой бывает,
настроение сразу
в дождинках растает –
но люблю тебя, осень,
как раз я красивой
с журавлями на небе
и огненной гривой...
А родились мы все, летаючи
и свободными, всезнающими,
да и грустью уж полон был досыта
и считал, чтоб отвлечься я аж до ста...
Припев.
Украшаешь мир златом-косою
в платье бисером шитым, босою...
Так прости ты меня, осень-матушка –
ведь подарок сердцам, наша Ладушка...
Припев.
25.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811277
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2018
Піщані в нас стежини по селу –
о, скільки раз бо пройдені ногами
і рідко біля двору є валун,
рівненько, аж до річки, берегами...
Таврійський край і рівний степ, як стіл
лиш зрідка десь гора й джерело в'ється.
І не шукай – вже зник останній віл.
А як чутливе стало наше серце...
Так ніжно й любо ми пройшли свої –
дитинство, юність над землі простором,
а тому в серці несемо краї.
Чи не занадто платимо суворо?...
Та мабуть ні. Так, твердо й треба так –
ціною в долю вистелена стежка.
То й найдорожчий знак, а не п'ятак
за дні, що в серці – ба́тьківська мережка...
24.10.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811265
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.10.2018
О, как я ненавижу войны на Земле
и как землян понятно это ж настроенье.
А ведь давно Господь хотел поднять с колен
заблудшие стада в пустынной знойной лени...
На маленькой Планете – позабыть Любовь?!
А сколько зла скопилось в тёмных закоулках?
Оно, как повилика множит вновь и вновь
химеры, грязь и кровь. И душит души в муках.
И вот представьте все, как с Верою в Добро,
по вымести б всю *** и нечисть в преисподню –
мечта здесь не нова, сей перепев порой
перекликается и с жертвою Господней...
24.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811160
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.10.2018
Журавлиному клину ще тепло –
тут, де діти зросли у краю;
репетирують, доки не смеркло,
хоч й вітри унизу виграють...
Крильми ріжуть небесну голубу,
так зріднились за літо, журба –
все вдивляються в земленьку любу,
в стрічку річки, де зжовкла верба...
Це прощання, цей клич журавлиний
серце крає, бо й діти у світ
відлітають, в чужий край все линуть
з України – родині привіт.
Ось така дивина дивиною,
рідний край за вікном відліта...
Чи повернуться – взимку, весною
з журавлями до милих світань...
22.10.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811058
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2018
* * *
У Ляйпцигу осінь –
так близько... й далеко...
І серцю не досить,
десь гусячий клекіт
над шпилями може
й твоїми у леті,
що не допоможе
домчати в кареті...
туди, де колись я
у вулицях літа
неспішно вдивлявся,
де міста палітра.
Вже Ратушу но́ву
укутала осінь...
Так хочеться знову
в злотаві тороси...
Прости, що не зміг я
до тебе дістатись –
така вже інтрига,
мій Ляйпциг, каратись...
А серце з тобою
прощатись не хоче,
бо ж пам'ять з любов'ю
цілує ув' очі...
22.10.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
* * *
Калина красная
Огнём горит
Осенним пламенем
Веков реликт
Нам душу радует
Улыбки Свет
Миг возвращения
В красоты лет
В восторг рождения
Как молния
Песнь соловьиная
Мелодия
Лети лети душа
Ведь Божья плоть
Где свет начал горит
Где Беловодь
Калина красная
Зови меня
В край первочувственный
Любовь храня...
22.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810889
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.10.2018
посвящение
по мотивам его песен
Куда ведут кормчие – в адский сад
и не соловьиные песни слушать,
не на справедливый любви парад
и мир на Планете им не был нужен...
Толстой Лев давно уже нам сказал:
"Не надо вам, люди, всего бояться..."
И даже коль ложью закрыть глаза,
слепой поводырь – над пропастью танцы.
Но жажда рулить, как бесовский клич
и пусть говорит: "Я знаю, как надо!"
С ним Правды, поверьте, нам не достичь,
Свобода и Совесть, да Честь – награда.
Вверху облака, плывут облака,
а мы всё в раздумьях глубоких пока...
19.10.2018г.
К 100-летию поэта, сценариста, драматурга,
прозаика, автора и исполнителя собственных песен.
Родился в Днепре Украина 19.10.1918г.
Умер в Париже 15.12.1977г. от удара эл. тока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810607
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 19.10.2018
Старенька хата у червоній цеглі,
перевдяглася, з вальків перш була –
давно твоя там юність відцвіла...
Й життів десь радощі давно полеглі.
В який не кинь куточок у тобі –
їм Тата рук тепло передалося,
сам збудував, аж вітер у волоссі
все дивувався майстрових робіт...
Та не замінить вся Планета дивна
землиці клаптик – серцю данина,
бо перед очі часто вирина,
як і весілля, в паляниці дивні...
Промчали дні, наповнені життям –
чого не бачила старенька хата?
Маленький цвинтар, де шумлять жита,
зумів щонайдорожчих всіх зібрати...
17.10.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810413
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.10.2018
Город юности моей –
в сердце всё звучишь сильней,
осень нас роднит с тобой,
ты взмахни крылом, родной:
школой, храмом и дворцом,
и в душе прекрасным сном...
Ты со мною – я с тобой,
как с любовью первой... той...
Не забыть тебя вовек,
ни весной ни в первый снег...
Блюз сей осени пленит –
в сказку тянет, как магнит...
16.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810179
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.10.2018
И кто я пред Тобой?
белый стих
И радость и печаль,
и Свет и сумрак грустный,
и чаша суеты...
Здесь явность – тайны даль...
Вся искренность со мной
и дань потерь и жертва,
песнь встреч, печаль разлук:
зовётся просто – жизнь.
Нечаянность мечты,
прозренье, мудрость, топи
и нелогичный мир
вокруг немых очей...
И крыльев жажда –
взмах, вдруг пропасть покаянна?
Зачем мне всё дано
и кто я пред Тобой?
Любовь, как пастораль
Бетховена, Вивальди
у бюста тишины,
вселенской; для души
и сердца от венца
недосягаемо́сти.
О, неразгаданность,
как медальон Высот.
А всё, как Талисман
рождения и смерти
в иллюзии времён,
дарованных наук
сквозь маятник часов
у колыбели: "Вечность"...
Наследство от Небес –
чтить ИСТИН пьедестал...
15.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2018
В Фейсбуці я натрапив сьогодні на чудасійну публікацію, рахую, що Вам вона буде вельми цікавою, друзі.
Юрий Кузин
Если бы я очутился в кресле мэра
Если бы я очутился в кресле мэра, стал депутатом Львовской Рады, или был провозглашён "Отцом Отечества", как Лоренцо Великолепный, то первым делом:
1) ввёл бы 5 государственных языков - украинский, польский, немецкий, иврит/идиш, русский... Все бы улицы у меня нарядились в чистые накрахмаленные сорочки, где россыпью ярких пуговиц загорелись бы исторические их названия, которые, быстро сменяющаяся власть, не успевала пришивать к манжетам; нельзя допускать, чтобы "патина" - ментальные, художественные, этнокультурные пласты уничтожала рука варвара, считающего себя вправе затушёвывать годовые кольца иных цивилизаций, чтобы на иссушённой, лишённой кровотока древесине начертать ржавым гвоздём своё неблагозвучное имя;
2) выдворял бы из города провокаторов, экстремистов, тех, кто носит на сердце камень, сеет вражду, смуту и бряцает оружием;
3) заставил бы власти восстановить разрушенный исторический ландшафт, - пора признать, что большинство новоделов, воздвигнутых бездарными архитекторами в последние тридцать лет, необходимо снести, после чего бережно, по чертежам, воссоздать прежний ансамбль;
4) призвал бы в город интеллектуалов со всего мир и прежде всего - братьев славян, чтобы совместными усилиями перевести на украинский язык 100.000 величайших книг человечества, включая - научные журналы по древней и новейшей истории, медиевистике и арабистике, экономике и политологии, лингвистике и языкознанию, психологии и психиатрии, биологии и медицине, химии и физике, математике и искусственному интеллекту, теории чёрных дыр и сотням других дисциплин, без ориентации в которых любой ЭТНОС, любая нация - состоявшаяся или становящаяся - не может считаться полноценной и успешной. А ещё я бы давал детям сиротам квартиры в исторической застройке, препоручая опеку над ними поэтам (кобзарям), которые, - в силу, возложенной на них роли, зачастили бы во Львов со всего мира: из Дании и Голландии, из Германии и Швеции, из Китая и Малайзии, из ЮАР и Мексики...
Скажут: всё это бредни!Какой из тебя Лоренцо Великолепный)))
Не ты, а внук Козимо Старшего построил первую в Европе публичную библиотеку (Лауренциана);
устроил "Сады Медичи", подражая "Академии" Платона, где открыл школу для молодых художников и ваятелей, - здесь бывали: и Джованни Франческо Рустиччи, и Лоренцо ди Креди, и Андреа Сансовино,
здесь сам Лоренцо подарил с княжеского плеча Микеланджело Буонаротти идею борьбы кентавров, и этот великолепный барельеф, поразивший современников динамикой, схватившихся в яростном противоборстве обнажённых тел, начинающий скульптор выполнил в новой технике, обозначив тем самым радикальный поворот в сторону от греческих и римских образцов.
Не ты, а безраздельный хозяин Флоренции первым завёл в Европе жирафа. Животное разгуливало по узким улочкам, где хаживала нога Данте, как священная корова, и каждому, у кого отваливалась от удивления челюсть, Лоренцо пересказывал анекдот о египетском султане Кейт-бее, который сбыл флорентийцам старого жирафа, чтобы не тратиться на его содержание)))
Т.е. Лоренцо не был чужд пижонства... И пожелай мы причесать этого гения ВОЗРОЖДЕНИЯ своим пластмассовым гребнем, или запустить грязную пятерню в волну его жёстких конских волос, - едва ли нас встретил бы его добрый взгляд или дружеское рукопожатие. Ведь на свете не было более коварного диктатора, чем Лоренцо Великолепный, - вспомним заговор Пацци, когда от кинжала погиб брат Лоренцо, Джулиано, а сам он был ранен, что не помешало, однако, диктатору, подлечившись, расправиться с заговорщиками, - жестоко и хладнокровно.
Так что не ждите от меня прекраснодушия и благоглупостей на посту мэра))) Но с чего же начать? Ах да! Провозгласим ка Львов porto franco, для чего арендуем на 100 лет часть побережья Одессы с портовой инфраструктурой, которая будет принимать беспошлинные грузы для Галиции.
Республику мы объявим зоной свободной торговли. Как мэр, губернатор, канцлер и дож, носящий corno ducale, всю собственность, - как частную, так и муниципальную, - я передам в казну, для чего она будет отчуждена по решению Совета ТРЁХСОТ,
- так будет называться коллегия дожей (уважаемых и авторитетных представителей семейств, гильдий, диаспор).
Собственники смогут получить активы обратно при условии уплаты десятины на образование, медицину, социальные проекты.
Ещё пять процентов будут отчуждаться в пользу культуры, - о переводе 100.000 величайших книг человечества на украинский язык я уже писал...
Иначе говоря, ярлык на княжение главы гильдий получат только, когда раскошелятся на нужды города.
К тому же Львов вступит в союз с Республикой Мальта, чтобы получить партнёрство в части нейтралитета, отказа от блокового статуса - ни НАТО, ни ОДКБ, ни ШОС.
Итак: 5-ть государственных языков; государственное устройство: конфедерация, парламентская республика или тирания - решать Вам)))
Но для начала не плохо бы учредить Совет ТРЁХСОТ, куда вошли бы те из львовян, кто ворует, но в меру)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809476
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 09.10.2018
Уж проснулась, под зарёю,
умывается, как кот:
"Солнышко люблю, не скрою,
хоть с погодою другою
спрячусь под нарядный зонт".
И берёзы, и осины,
клёны, ясени и граб
золотятся в яркой сини –
цвета беж и апельсина
пёстроликая игра.
Вдоль дорог, в лесу у речки
взглядом все кусты зажгла...
В ожидании сердечном,
в платье красном без колечка:
"Всех раздеть, что-ль догола? "
Коль в художницы-хозяйки
всем фантазиям конец
при́дет. Шубки сменят зайки,
на хрусталь мороз все краски
сменит – осени венец!
09.10.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809425
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.10.2018
Дорогі мої колеги вчителі. Від усього серця поздоровляю Вас з Міжнародним Днем Вчителя! Бажаю всім вам здоров'я, щастя,
творчої наснаги і сімейного благополуччя. Наша, без перебільшення героїчна професія по вихованню і тоді і в це непросте сьогодення реформістських хвиль. Окремо дорогому серцю педагогічному колективу
Першої гімназії ім. Ушинського м. Сімферополя, який я мав честь,
в свій час, очолювати.
Первой гимназии им. Ушинского г. Симферополя
посвящается
Милый взгляд моей школы, сужденной –
Уж березок подросший строй;
Узкий дворик зарей разбуженный –
В будни, в праздники – детский рой.
Все те годы дружили мы с тобой;
Шли сердечностью меря путь;
Жизнью жили прямой и искренней –
Все искали святую суть.
Сеял зерна там человечности
В детских, взрослых людских сердцах.
Что успел, то успел – путь Вечности
У истории на весах.
Кто-то вспомнит, другим в забвении,
Не об этом строка моя –
Здесь, в души кратком откровении,
Благодарность за «те края».
Где товарищей и попутчиков
Я оставил, но не забыл.
К душам не подбирал я ключики –
Жил, служил, пел и был, как был…
Не смотри на меня стоически,
ШКОЛА ЖИЗНИ для многих нас…
Мой ты памятник исторический,
Многоликая ты страна.
Милый взгляд твой, по жизни сужденный,
Не покинет меня теперь –
Жму я руки твои, натружены,
Я люблю Тебя, только верь!
Вчителям
Мої Ви милі, вчителі –
В життя моє, поводирі;
В рожевих ранках сизарі,
А в осінь сиву... журавлі...
Зостався в пам'яті моїй
Змах заклопотаності вій:
„Повинен так, а так не смій!”
Як бігли ми в життя мерщій...
Мої Ви милі, вчителі –
Самопожертва в тій весні.
Надія ваших повелінь
Завжди заставою в мені.
О, білий сум шкільних років,
Небес й Землі святий поріг;
І, серце стукає, покіль –
Ваш біль і сміх, мій біль і сміх...
Мої Ви милі, вчителі –
В життя моє, поводирі;
В рожевих ранках сизарі,
А в осінь сиву... журавлі...
Школа моя,
то колиска моя
Школа моя, то колиска моя
Мови, душі і слова –
Болісно й чутно шле в світ соколят.
Зустріч нас жде ізнову…
О, береги – милий дім і поріг,
Ранніх світань – дороги.
То лист від осені, то білий сніг –
Весни і літо, в ноги…
Школа моя, то колиска моя.
Вчителю мій невтомний –
Серце твоє, що жертовна зоря.
Зошитів лічиш – тони…
Людяність і благородство своє,
Знань без межі і квоти…
Теж наші рідні насправді Ви є,
Вдень і вночі в роботі…
Схожі всі дні, все життя у селі.
Зрання птахи вітають…
Ми ж такі різні – суть Божих велінь,
Ви нас від зла – до раю.
Здрастуй старенька, цеглини твої
Поцілував я,… скроні
Білі вже стали,… в очах розмаїть –
Юності дні бездонні…
Слова признання
Ви пішли за обрій з виднокола,
Та не з серця нашого в краї,
Бо навічно в пам’яті та школа,
Що в очах і досі в нас стоїть…
Ваші чисті відданість і совість
В днях своїх, як приклад, несемо.
Ви дали знання й життєвий досвід,
Стоїте із нами тут, немов…
Наче ось недавно нас журили
За отой невивчений урок…
О, якби чарівна зверхня сила,
В ті часи звела святий місток…
Ми би попросили в Вас прощення
За дитячі пустощі і лінь –
Недалекоглядні у навчанні,
Мало прислухались до велінь.
То ж, відпочивайте в піднебессі,
Завжди пам’ятаємо про Вас –
Хай біжать туди квітучі весни,
Вальс шкільний, признання ці слова…
З Любов’ю
Прозорою, чистою, ранньою
Хвилиною в травах іду;
А в річечці граючись ряскою
Малі каченята пливуть.
І небо над вербами встелене
Хмаринами білими вряд,…
Та й щось очерет мені шерехне…
Зозуля кує на свій лад…
Душа над тріумфами літніми
В обіймах музичності вся
Витає із нотними мітами
Симфоній,… в природи піснях…
Єством своїм чую – цю єдність всю
Господь нам давно дарував,
Щоб в світі це щастя із радістю,
З Любов’ю весь люд зберігав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808930
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.10.2018
И я лечу над Родиной моей
С тех давних пор, когда на арбах сено
Дух разносило под небесной сенью
И горизонт – всё ближе и ясней...
Всё возрождалось к новой жизни вновь
После войны, что гарью прокатилась –
Глаза у всех надеждою светились,
Восторжествует счастье и любовь!
Прошли года – и встали города
Из пепла. Ждут нас фабрики, заводы,
Концертных залов мраморные своды.
Народ не разделяла зла вражда.
И Ангара, и Красноярск да БАМ –
А Днепр и Волга, мощь электростанций.
Мы впереди Европ, Италий, Франций –
Подвластно всё: и Космос и Хлеба...
За океаном Змей Горыныч зло
Смотрел на это, сон его покинул...
Как сделать, чтоб Союз Советов сгинул?
Элиты ж зрели – жадностью свело...
И грянул час! Один уж подоспел –
За ним второй, с простертыми руками.
Суть басни здесь о слабом великане
На глиняных ногах. Мир чёрно-бел
Вдруг наступил... и подлость сжала губы –
Её впустили!!! –Боже, нас прости...
Народ в прострации – куда идти?
Он за Союз! Не думал, что погубят
Поводыри у святцев – на экран.
К делёжке всё и вся – глава вскружилась.
Стрельба и хаос – нервы, вздулись жилы...
Но кое-как улёгся жадный стан.
И, как всегда – народ опять ни с чем.
Все перестройки канули обманом.
Не дождались вельможьей каши манной.
По СНГ новь гимнов и эмблем...
XXI век
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808695
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.10.2018
Хтось сховав ключі від Неба,
Від сердець людських.
Осінь, осінь – ми до тебе...
Ліс в красі притих...
Що ти скажеш, мудра осінь
Про гріхи людські?,
Що й прощення ще не просять
Вже в які віки...
Вже й Земля терпіть не може,
Всю її трясе –
Небеса вже на сторожі,
Нафту ж людство ссе.
Нафта – кров Планети, люди,
Не годиться так,
Грішимо, як є, повсюди –
Правдонька свята.
Радіація, пластмаса –
Смерть екосистем.
Де воді питній запаси?
Стільки грішних тем.
Не промовчала і осінь:
"Всіх вас до Краси
Я веду – діток й дорослих,
Як і Бог, і Син.
Чи дослухаєтесь всі Нас,
Чи почуєте?
Як ні – сила чорнокнижна
Вас з Землі змете!"
02.10.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808579
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2018
Ти вибачай, що повінь змила палі.
Що прогоріли кольори душі.
Вірш: Промені... Автор Гостя, Поетклуб
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807952
Осінні роздуми
Що, друже Сонце –
Віхолі в підмогу?
Колюче, терпке і холодне теж...
Такі тяжкі
Душі святі пороги...
Та ще й чужий, весільний цей кортеж...
Але ж буває
Сонечко чарівним,
Чуттєво сонним і ласкавим теж –
З ним так прекрасно
У обіймах мрійних
Й життя тоді земне не має меж...
01.10.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808446
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.10.2018
Осень искало лето...
Осень нашлась, меж тем –
яростно ярким светом
из фантазийных тем...
Он на скамейке долго
ждал исполненья дум...
Где-то плыла на Волге
та, что пришла на ум...
Листики мыслей в стае
бросила, вдруг с кормы...
Осень поселит в рае
с грелкою до зимы.
Он же и рад согреть бы,
в розовых только снах...
Осень, реши их ребус,
коль не судьба – весна...
30.09.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808373
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 30.09.2018
Це сонечко ігристе,
із безмежності намисто,
так люб'язно шле запитання просте –
навіщо нам журитись,
ми ж із радістю всі квити,
для якої й сотворив Ти нас Христе?
З якої ж це погоди –
забрели в які ми броди,
Що без бійок нам й життя якесь не те?
Огляньтесь, любі люди,
на Землі прекрасно всюди...
– Ні, криваве лиш подайте вар'єте!?
Всі винаходи, братці –
росіяни, чи канадці,
не для того, щоб з людей робить sate*.
Трудяги ці китайці,
американці, японці –
на Землі ще мало зроблено смертей?
Де розум ваш, земляни,
й так Планета вже на грані?
Кожен з нас в душі давно вже Прометей!
З Красою – всі за мітли,
голос свій дамо за Світло,
мир і щастя для онуків і дітей!
29.09.2018р.
Картина французького художника сучасного
імпресіонізму Лорана Парселье, який зумів
"приручити" сонячні промені і став знаменитий.
*sate – у індонезійців,
satay – у малазійців: жарене м'ясо.
Жизнь – бесконечный праздник
Это солнечное время,
из лучей свет-ожерелье,
шлёт любезно нам вопрос такой простой –
так зачем грустить всей свитой,
мы же с радостью все квиты,
для какой и сотворил Ты нас Христос?
И с какой это погоды –
забрели в какие броды,
Что без драк нам жизнь и радости не те?
Гляньте же, родные люди,
на Земле прекрасно всюду...
– Нет, кровавое лишь дайте варьете!?
Все изобретенья, братцы –
россияне и канадцы,
для того, чтоб из людей создать sate*?
Трудяги – и китайцы,
американцы, японцы –
на Земле так мало сделано смертей?
Зачем нам ум, земляне –
Планета давно на грани?
Каждый в душе давно уже Прометей!
Зло сметём за столько лет,
голос свой дадим за Свет,
мир и счастье ждёт и внуков, и детей!
29.09.2018 г.
Картина французского художника современного
импрессионизма Лорана Парселье, который сумел
"приручить" солнечные лучи и стал знаменит.
*sate – у индонезийцев,
satay – у малазийцев: жареное мясо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808239
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2018
А з городу лунає Мамин спів –
літо-літечко виграє...
Спокій на душі – не рахуєш днів,
ще життя десь в далечі є...
Там над хатою чорногузи сплять,
одуд красень в сад полетів.
Ластівки піснями нас веселять –
жаль, не знаємо їхніх слів...
Який соняшник над криницею,
там під яром річковий плин
і поля безкраї з пшеницею –
ще на три села один млин...
Десь далеко стадами олені,
а в нас – коники, горобці
й небеса такі сині, молені
і синиця, дай Бог, в руці...
25.09.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807779
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2018
- Адресовані людям вірші –
найкращий у світі лист.
- Лиш храм збудуй,
а люди в нього прийдуть.
Афоризми Ліни Костенко
Зі Святом, люди добрі
Осінь маяче
всіма світофарбами –
Лик Богородиці з хмар!
Радість степами
й міськими бульварами –
Серцю невидимий дар.
Щось неосяжне
землян, в суєті своїй,
Променем Сонця веде
І над Дніпром моїм,
і понад Тисою...
Вихід з нещасть все ж знайде́м!
21 вересня 2018р.
Різдво Пресвятої Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807339
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.09.2018
Ели-голу′бы – куда убежали вы
С парка, где ждал я тебя?
Алая роза в шипах нежно жалила
Руку, тот ствол теребя…
Этих минут сердца песнь многострунная.
Ты была так смущена:
Робкая, светлая, чудная, юная,
Словно с небесного сна…
Миги тех встреч убежали с туманами…
Парк – не забыл ли ты нас?
Так изменился, аллеями странными,
В те приведи времена…
21.07.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807044
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2018
Мене давно у снах твоїх нема,
химерний, сіроперий птеродактиль.
"Вихор" Гостя
О, неба птах
Шерх крил твоїх
широкоперий Педро,
чи птеродактиль
із чужих часів –
яке твоє
в чуттєвих днях є кредо?
Чого в моє
ти серце залетів?
Чому пишу
так довго в зір цих дальність,
в чужі світи
щоночі я лечу...
Нема там пошт
й душі маршрути марні?
Що запалив –
не потушу свічу...
Як догорить –
другу в останню мить
від неї я
запалюю знов іншу.
О, неба птах,
землі тебе винить?
Німа любов
говорить в моїх віршах...
16.09.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2018
Осень власть тихо обретает –
Небеса хмурят брови нам,
А тепло постепенно тает
И готовит деревья к снам...
Перед этим спектакль прощальный,
Разноцветьем украшен зал,
Ведь мелодии нет печальней...
Польку в луже нам дождь сплясал.
Словно исподволь кисть художник
Прикоснул нежно так к листве...
В бабье лето качнул треножник –
красно солнышко в синеве...
Ночь холодная, днём теплее,
Паутинки в полёт – прощай!
Межсезонье неспешно тлеет,
Птицы грустно с небес кричат...
15.09.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2018
О, клич души из юных дней моих –
Сей дивный звон из покаянных звуков.
Сберёг ли я, сквозь счастие и муки,
То сокровенное – мне шепчет стих?
О, клич души из юных дней моих –
Ты перекличкою сердец любимых.
В любом родстве мы были побратимы
И спешно жизнь несла на вороных...
О, клич души из юных дней моих,
Где чувств святых рождались зёрна Света...
Там в доброте осенней – сполох лета
Путь к восхожденью исподволь постиг...
14.09.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806718
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.09.2018
* * *
Осень подкралась,
Неся акварели
Ласковых первых мазков,
Клёнов касаясь,
Не трогая ели –
Робкою кистью без слов...
Властью художник,
Вполне обладая,
Взглядом охватывал холст
И расстилалась
Картина златая –
К зиме фантастический мост.
14.09.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806715
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.09.2018
И долго после мечтали лёжа
О чём-то очень большом и смелом,
Смотрели в небо, и небо тоже
Глазами звёзд на нас смотрело...
Николай Рубцов
Так донесем своє Світло
Не охопити
Неба зорь мені.
Не доспівать –
Не встигну, друже Сонце...
Всі почуття
не донесу в ці дні...
Чом спішимо?
Біг схожий з марафонцем...
Немов здалось –
Життя, як горизонт,
Вітрила всі
Натягнуті, як струни.
І не злякає
Шторму шквальний фронт,
Гнів бога грому,
Блискавки – Перуна...
Земної долі
Шлях наш від верби –
Зоря скресала
Полум'ям на небі...
Доне́сти Світло
Як без боротьби?
Нам з Богом в серці,
За Любов в потребі!
14.09.2018 р.
И долго после мечтали лёжа
О чём-то очень большом и смелом,
Смотрели в небо, и небо тоже
Глазами звёзд на нас смотрело...
Николай Рубцов
Так донесём свой Свет
Не охватить
Вселенной звёзды мне.
Не допою –
Я не успею, Солнце...
Наш краток путь –
Всех чувств не изъяснить...
Куда спешим?
Бег схож наш с марафонцем...
А ведь казалось –
Жизнь, как горизонт
И паруса
Натянуты, как струны.
Не испугает
Шторма шквальный фронт,
Гнев бога грома,
Молнии – Перуна...
Наш путь с тобой,
Мой друг, земной судьбы –
Звездой прочерчен
Пламенем на небе...
Не донести
Свой Свет здесь без борьбы
Нам с Богом в сердце,
За Любовь в потребе!
14.09.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806611
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2018
І пливе ріка життями,
бачить все і пам'ята.
В мирі, часом, тихо з нами –
полем, берегом, краями
книга тчеться непроста...
Орють цю землицю чорну
під посіви, під пари,
під надії думку горню.
Трактор тягне плуг проворно –
то нагору, то згори...
Долі кожного сплітають
випадку, чи Неба мить,
мо' мольфара дивний танок,
погляд Місяця на ґанок...
І кого й у чім корить?
Мир однім, а іншим – війни
сплутають весь шлях життя,
шкереберть, через коліно...
Тож романи, чи билини,
Нені хрестиком – в шиття...
13.09.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806487
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.09.2018
В иллюзию мы тонем спешно,
легко, бездумно, до конца.
В прозренья час самим потешно –
ведь уподобились глупцам.
Рабы желаний. Мир сегодня
наполнен ложью из соблазн.
Нырнуть в грехи взывает сводня –
туда для всех откроет лаз.
Всех скопом приглашает телик
свихнуться; комп* – из крыши вниз!
Дам оголиться без бретелек,
познать экстаз – девиц, актрис.
О Совесть ноги вытирают,
скабрезностью* плюют в лицо.
О, нравы – честью попирают.
Для разложения – пивцо.
Координаты на заборах,
где наркоту приобрести?
Безбожья, лицемерья горы –
жестокость прямо на пути.
И каждый день такой экзамен
незрелым душам всё ж держать...
Заглядывать в святой пергамент,
чтоб мудрость древних пожинать.
Да разделять пути-дороги:
заблудших и – кто устоял.
В своей душе услышать Бога,
Его ведь Истина –твоя.
12.09.2018г.
Значение слова *Скабрезность в словаре Синонимов:
1. непристойность, неприличность, циничность, пошлость, похабность, непотребность, нецензурность,
непечатность(о словах);
2. сальность, грязь, похабность.
*комп - компьютер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806275
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.09.2018
Ти зі мною, куди мені дітись?
Це родинне гніздечко моє...
Ось ці очі, що сонячні квіти –
тож від погляду тепло стає...
Голуби, а чи вєлік, чи річка –
бобирі і плотва скільки хоч
і стрибають на вербах синички.
Ой, зозуленька,... не напророч...
Щоб "Ковровець" завівся мотором –
нафтобаза рядком край села,
дав рубля й двадцять літрів додому,
вже вітри мимо вух веселять...
Там баштан, соняхи, кукурудза,
огородина і буряки...
Через шлях птаха скок – жовто грудка...
Хвилювання пшениць, залюбки...
Пляж сільський – сальто з берега в річку
і вздовж русла пливи, хоч у Рим.
День пробіг, вийшов Місяць, приз – нічка.
Є баян для вечірньої гри...
10.09.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806179
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.09.2018
Ця магія рідного краю
межею крізь серце ляга –
її я вже не подолаю,
душі нездоланна вага...
Вага? Може легкість, чи крила?
В обійми до нього завжди
з Любов'ю вклонюсь. До могили
я твій, моя земле,... зажди...
Без тебе я що? Лише вітер
без кореня і пуповин,
без слів Божих, навіть без літер,
де часу безмежного, плин...
А магія рідного краю
така притягальна, як сон...
Самі його не вибирають –
то Неба священний озон...
09.09.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806078
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.09.2018
Це смарагдове сяйво
ти дурманиш і звеш в передвістя...
Вереснева стежина
віддзеркалює неба хмарки.
День і ніч на Планеті
зореосне невидиме вістря
обертає на часі,
і дарує нам мрії в знаки́...
Боже, – хороше в світі
під покровом Твоїм неусипним
і ці гімни пташині
на зорі одаряють серця.
Хай почують Тебе,
щоб в Любові й Добрі стать всесильним,
всі неправди земні
подолать назавжди й до кінця!
09.09.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806046
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2018
* * *
Не зберіг, хлопче, щастя, що з Неба
лиш єдиний раз в цьому житті
дар земний – для любові потреба.
Душ й сердець Добирав для Путі...
Все непросто в житті, все не просто,
надсилає Господь нам Любов –
ту єдину, хто знає з основ,
та не всі чують це дуже гостро...
Захвилюється вітер житами,
чи зі стуком розкрилось вікно –
то розумні світи були з нами...
Враз лице біліш за полотно...
05.09.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
* * *
Поговори зі мною, осінь
в купелі золотого дня,
дивлюсь – любові очі просять,
всі кольори твої бринять...
Тут у чарівності картинах
німа є слів величина,
не місце суєті рутинній,
бо ж думи листя, струменять...
Поговори зі мною осінь –
під сни твої родився я,
де мрії акварель підносить:
"О, Божа милість враз, засяй!
Любов'ю Людства – зник би відчай,
похмурі в радість всі чола –
пора нам із середньовіччя
у лоно Світла, жде Земля".
04.09.2018р.
* * *
Поговори со мною, осень
в купели золотого дня –
твои глаза любови просят,
чувств глубину всю, сохраняй...
В очарования картинах
немая слов величина,
не место суете рутинной,
где дум листвы струят тона...
Поговори со мною осень –
под сны твои родился я,
где акварель мечты возносит:
"О, Божья милость, воссияй!
Чтоб Человечество Любовью
лечило хмурые чела –
пора ведь из средневековья
нам в лоно Света, ждёт Земля".
04.09.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2018
* * *
Осени волшебная неволя
Вся на фоне ласковых небес,
Никуда не деться этой роли,
Как не принести ей эту весть?
Вот шиповника костёр горячий
Поджигает желтизну берёз.
Журавлиный сонм курлычет – значит
Зимнее гнездо готовит ёж…
Осени волшебная неволя
Превращает в сказку всё вокруг:
Поздние цветы в пожухлом поле,
В озере янтарь лесных подруг…
И шуршит в ногах ковёр в узорах,
Подтверждая скоротечность дней…
В гости нас зовут златые горы –
Оптимизм высот мне всё ж милей!
03.08.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805305
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.09.2018
У дуплах сну буяє ніч, русалки сняться їй…
А в чорних сукнях чаклуни у сяйві місячнім
Щось шепчуть зорям мерехтливим й чорні п’ють чаї.
В чорнилі ночі гурт русалок в танці-відчаї –
Нема розваг їм і фантазій в цьому мороці.
Достигла ніч і все опріч в таємних теренах…
Світанок запалив свічу – вона горить в руці,
То ж раптом ніч лицем до світла вмить обернена –
Жарини чорного кота, що носить сім чудес…
І сон пропав…
Дельфінів гурт на хвилі золотій –
Вродився день, птахів політ, розкрився цвіт небес
Й дитя всміхнулося у світ – свого життя, надій…
18.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805219
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2018
Глибоко
За всім, що є,
За всім, що буде
За всім, чого немає,
є
Його свята і непорушна усмішка
Східна мудрість
Спасибі, Господи
Спасибі, Господи, за все –
земне життя це непросте,
за всі дитячі радощі, зі світом цілування,
полуду цих картин земних, їх споглядання раннє...
Що душу ніжну вдарував:
спів жайворона чуть в жнивах,
той очерету шепіт в снах, зозулі кукування,
про ряски плин і течію та лілій тут зростання...
Спасибі, Господи, за все,
що вчиш всьому́ нас і пасеш...
Мільйони літ на результат чекаєш із терпінням,
що прийдемо до ніг Твоїх, сподобив Сотворіння!
30.08.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804947
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.08.2018
Для того чтобы обрести радость жизни, избавиться от проблем и добиться успеха, не нужно прикладывать титанических усилий. Главное — поверить в свои силы и дать себе положительную установку. Сделать это можно при помощи силы слова.
⠀
Еще в древние времена люди поняли, что слова, произносимые с убежденностью и повторяемые неоднократно, способны оказывать сильное влияние на жизнь и судьбу человека. Было замечено, что частое употребление слов с резко отрицательным значением приводит к усугублению проблем, и, напротив, преобладание в речи «положительных» слов дает человеку такую силу, что тот выпутывается из самых сложных жизненных ситуаций и добивается удачи. Наши мудрые предки использовали это наблюдение для того, чтобы сделать заговоры по-настоящему эффективными. А современные психологи подтвердили связь того, что мы говорим, с нашим самоощущением и удачливостью.
Все дело в том, что слова, часто произносимые нами, откладываются на подсознании и вызывают особую реакцию организма, влияя на наше поведение и жизнь в целом. Поэтому если проблемы не дают вам покоя, пора задуматься над тем, какие слова вы говорите чаще всего.
Вот список из 10 слов, которые помогут избавиться от проблем и привлечь удачу.
⠀
Удача. Да, удача любит, когда ее зовут по имени. Но употреблять это слово нужно уверенно и только с позитивным настроем. Никаких «Ах, если бы мне улыбнулась удача...». Вместо этого нужно говорить «Я верю, что удача улыбнется мне сегодня».
⠀
Счастье. Счастье — то, к чему вы стремитесь. Напоминайте себе об этой цели каждый день и с уверенностью заглядывайте в будущее: «Я обязательно добьюсь своего счастья». Повторяя это слово, вы приблизите свою цель к себе, и через некоторое время действительно почувствуете себя счастливым человеком.
⠀
Любовь. Способность любить себя и окружающий мир — залог удачи, которая не любит зачерствевших людей. Напоминайте говорите близким о своих чувствах, и не бойтесь признаться в своей любви к миру. Скажите: «Я люблю этот мир за его красоту и возможности, которые он открывает передо мной». И мир поспешит ответить вам взаимностью.
Благополучие. Слово состоит из двух частей, и если переставить их местами, мы увидим сочетание «получать благо». Если вы будете часто употреблять это слово, и особенно если будете желать благополучия другим людям, вы действительно начнете получать благо от жизни и развернете к себе удачу.
⠀
Благодарность. Если разобрать это слово по составляющим, то получится сочетание «дарить благо». Фортуна поворачивается спиной к тем, кто способен только получать, не отдавая ничего взамен. Поэтому за свои успехи благодарите — произнося именно слово «благодарю» — близких людей, удачно сложившиеся обстоятельства, тех, кто оказал вам пусть и несущественную, но помощь, и в следующий раз удача вновь не откажет вам в своей благосклонности.
⠀
Успех. Чтобы все ваш начинания увенчались успехом, почаще произносите это слово. Таким образом вы запрограммируете себя на удачу и добьетесь желаемого.
⠀
Уверенность. Уверенность — одно из основополагающих чувств удачливых людей. Если вы поверите в себя, то Фортуна подарит вам благосклонность. Частое повторение этого слова поможет вам ощутить уверенность в своих силах, убедить себя в собственной вере, даже если поначалу вы испытывали сомнения.
⠀
Доверие. Для того, чтобы обстоятельства складывались удачно, нужно доверять жизни. Перед важным для вас делом почаще говорите о доверии: «Я испытываю доверие по отношению к жизни. Я знаю, что жизненные обстоятельства сложатся в мою пользу».
⠀
Здоровье. Залог удачи — физическое и моральное здоровье. Негативные слова, обсуждения болезней и постоянные жалобы на самочувствие не только притягивают проблемы, но и ухудшают состояние организма. А вот слово «здоровье» в положительных сочетаниях поспособствует тому, что вы будете всегда будете чувствовать себя хорошо.
⠀
Надежда. Надежда заставляет человека собрать силы в кулак и двигаться дальше даже в самых тяжелых ситуациях. Говорите «Я надеюсь на лучшее», и удача обязательно вас услышит и оправдает надежду.
⠀
Меняйте свою жизнь к лучшему, используя правильные слова. Ваше счастье — в ваших руках. Пусть Фортуна всегда одаривает вас своей благосклонностью!
[b]Статья с Интернета, автор неизвестен.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804136
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2018
Посвящение
внучке Ане и дочери Тане
Лунность
Вот и свершилось, вот и случилось –
воспоминанье вдруг превратилось
солнышком ясным, чистой улыбкой,
сказкою жизни, так многоликой.
Кажется много дождиков смыло,
много снегов с тех пор распушилось...
Тёплой волною время былое
нас обнимает дивной игрою...
С этой цепочки жизни событий –
снов и открытий, тонких наитий,
росных рассветов, лунных закатов,
сводится всё к чёрно-белым агатам.
Сноп бирюзовый звёздами стелет...
Осени злато – в белы метели...
Искры мгновений ярко взлетают
так романтичной прошлого стаей...
Пусть благодати нежность обнимет
и гармоничность жизни вас примет –
голос небесный будет услышан,
счастья шаги всё ближе и ближе...
22.08.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804093
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2018