| Сторінки (31/3009): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Необычный и причудлив
Мир – восставший перед взором,
Как велик миллионов лик
Сей художник от Природы...
Ракурс разных освещений
Даст причудливы картины,
Ну а в отблесках костра –
Монстров, чудищ, исполинов!
Вдруг, нависших над тобою
Силуэтовых шаманов –
Многоликий строй чудной,
Возникающий с тумана...
Страхом вмиг быть можешь скован
И навеки покорённым –
Ка́мней бризом на земле,
Хоть не одухотворённым...
Чьим то тайным притяженьем,
К месту ты душой приросший –
Впредь к нему вовек стремим,
В край фантазий, скомороший...
Не пойдёшь – душа томится,
За рюкзак и в путь быстрее;
Шаг... ещё... и за углом –
Словно парус Грина реет...
08.06.2020г.
Урочище Демерджи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878981
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2020
В саду моём
Откуда знал, цветочек, друг прелестный,
Что Троица сегодня на дворе,
В Крыму на столь отчаянной жаре?
Пред миром встал, смышлён, в сей день воскресный!
В саду моём, где роз оркестр звучит,
В весеннем переборе, радуг цвета;
В неделе первой, скомканного лета –
Корона вирусом, пугающей свечи...
07.06.2020г.
Святая Троица
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878876
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2020
Сколько раз на бреющем полёте
Мчал душой над зеленью земли –
На холмах белели ковыли...
Небеса свободу, радость шлёте.
Мир принять сознаньем, необычно,
При рожденье – в тело, как в тюрьму,
Чтоб тащить судьбы своей суму –
Испытаний жизнью, героично...
Окунаясь в дни земные, жизни,
В детстве часто, реже – повзрослев,
Те полёты для души елей –
В жаркий день дождинки хладной брызги...
Покидая тело – избавленье
От страданий, боли и тюрьмы.
Но не суицид – посулы тьмы.
В Божье царство со страниц последних...
До конца исполнив свод задачи,
Что кармически тебе дана
И, душа доселе стеснена –
С крыльями в краю другом уж значит...
07.06.2020г.
День Святой Троицы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878856
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2020
Плывут в таинственные дали
Земные судьбы всех людей...
О, эта летопись вестей,
Такие дарит вдруг детали...
В час лунный сердце пламень ищет –
Был Пушкин Александр влюблён,
Толь в душу..., в глаз небесный лён?
Найдя для вдохновенья пищу.
Случилось это не в столице,
Но на года связал дурман.
В стихотворенье Талисман
Подарка отблеск, не девицы...
06.06.2020г.
Тайна караимского перстня Пушкина
https://weekend.rambler.ru/items/40233731-
tayna-karaimskogo-perstnya-pushkina/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878777
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.06.2020
Поздравляю всех с Днём Рождения
Александра Сергеевича Пушкина
Вячеслав Шикалович
О, Пушкин
О, Пушкин, незабвенный, спет мечтою –
Творенья полны светом муз и дней.
Ты так могуч, так слов владел игрою –
Из всех великих – чувственней, сильней…
И в наши дни пленяешь красотою,
Ведь Лиры сын – в сознаньях сделал сдвиг.
Звал к чувствам добрым, честным, тряс устои.
Ты сердцем жизнелюб, душою лих.
Руси великой благозвучный стих
Творил язык поэзии всевластной,
Пред ней лишь преклонялся ежечасно.
Вся жизнь твоя один прекрасный миг!
О, Пушкин, письмена твои навечно
Храним – наш талисман, огонь предтечи…
02.05.2010г.
Александр Пушкин
Александр Пушкин начал писать свои первые произведения уже в семь лет. В годы учебы в Лицее он прославился, когда прочитал свое стихотворение Гавриилу Державину. Пушкин первым из русских писателей начал зарабатывать литературным трудом. Он создавал не только лирические стихи, но и сказки, историческую прозу и произведения в поддержку революционеров — за вольнодумство поэта даже отправляли в ссылки.
Александр Пушкин —
Из Пиндемонти:
Не дорого ценю я громкие права,
От коих не одна кружится голова.
Я не ропщу о том, что отказали боги
Мне в сладкой участи оспоривать налоги
Или мешать царям друг с другом воевать;
И мало горя мне, свободно ли печать
Морочит олухов, иль чуткая цензура
В журнальных замыслах стесняет балагура.
Все это, видите ль, слова, слова, слова*
Иные, лучшие, мне дороги права;
Иная, лучшая, потребна мне свобода:
Зависеть от царя, зависеть от народа —
Не все ли нам равно? Бог с ними.
Никому
Отчета не давать, себе лишь самому
Служить и угождать; для власти, для ливреи
Не гнуть ни совести, ни помыслов, ни шеи;
По прихоти своей скитаться здесь и там,
Дивясь божественным природы красотам,
И пред созданьями искусств и вдохновенья
Трепеща радостно в восторгах умиленья.
Вот счастье! вот права…
Сожженное письмо
Прощай, письмо любви, прощай! Она велела...
Как долго медлил я, как долго не хотела
Рука предать огню все радости мои!..
Но полно, час настал: гори, письмо любви.
Готов я; ничему душа моя не внемлет.
Уж пламя жадное листы твои приемлет...
Минуту!.. вспыхнули... пылают... легкий дым,
Виясь, теряется с молением моим.
Уж перстня верного утратя впечатленье,
Растопленный сургуч кипит... О провиденье!
Свершилось! Темные свернулися листы;
На легком пепле их заветные черты
Белеют... Грудь моя стеснилась. Пепел милый,
Отрада бедная в судьбе моей унылой,
Останься век со мной на горестной груди...
Дорожные жалобы
Долго ль мне гулять на свете
То в коляске, то верхом,
То в кибитке, то в карете,
То в телеге, то пешком?
Не в наследственной берлоге,
Не средь отческих могил,
На большой мне, знать, дороге
Умереть господь судил,
На каменьях под копытом,
На горе под колесом,
Иль во рву, водой размытом,
Под разобранным мостом.
Иль чума меня подцепит,
Иль мороз окостенит,
Иль мне в лоб шлагбаум влепит
Непроворный инвалид.
Иль в лесу под нож злодею
Попадуся в стороне,
Иль со скуки околею
Где-нибудь в карантине.
Долго ль мне в тоске голодной
Пост невольный соблюдать
И телятиной холодной
Трюфли Яра поминать?
То ли дело быть на месте,
По Мясницкой разъезжать,
О деревне, о невесте
На досуге помышлять!
То ли дело рюмка рома,
Ночью сон, поутру чай;
То ли дело, братцы, дома!..
Ну, пошел же, погоняй!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878758
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.06.2020
Пливе́мо друзі милі
на цій хмаринці дня,
Бо рідко під рукою
сідло знайдеш й коня...
*
...Там півники співали
і ранки росяні,
Дні сповнені у думах –
листопад, чи в весні.
А Місяченько блідий –
у піднебессі плин,
Припливи і відливи,
життя в кругах, що млин.
І кіт Василь вже спинку
витягує в стрілу,
А дід Петро із рання
береться за мітлу.
Бабуся подоїла
вже Майку, щоб в похід
У череду на пашу –
життя, як алфавіт.
Сусід Дмитро волами
на тракторну бензин
Повіз із нафтобази.
Відкрився магазин.
А вечором у клубі
покажуть "Тихий Дон".
Ось вчені десь длубають
той самий електрон.
А позавчора раптом
супутник полетів –
Бі-біка на орбіті,
тяжінню супротив!
Відбудували школу,
середню у селі,
А нашій семирічці
вже п'ять десятиліть.
Потроху відвикаєм
від – з керосином ламп,
Електрика по хатах,
ця мрія відбулась.
Дахи перекривають
від толю на метал.
Страхи війни витають,
та мир все ж поверта.
1 червня 2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Вітре, вітре – вієш вітре,
Розмовляєш з нами,
Оптиміст ти, ніц не хитрий –
Чути сміх з-за рами...
Де не був, літав світами,
Пілігрим небесний –
Всіх музик співаєш гами,
Хоч зима, хоч весни.
Всяка рость кива в такт слову,
Ніжному твоєму –
Ось коли по часослову
Славну пієш тему.
Та коли звірієш з гиком,
Жалість забуваєш –
З берегів виходять ріки
І дахи зриваєш!
Друже вітре – всіх помилуй,
"Соловей розбійник?"
В небі можеш швидкокрилим,
На землі ж – нам біди!
31.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
* * *
Тече вода через луки,
Як життя, поволі.
Річка плине... Серця стуки
Вздовж зиґзаґів долі.
І чого на цій землиці
Не було роками –
У подіях, в милих лицях,
Ось під небесами?
В білім цвіті весен ясних,
У бузкових гронах;
В днях щасливих, Богом даних.
О, Маріє Донно...
Верби ніжні, первозданні,
Топіль білокрилий,
А ці свічі на каштані?
Пагорби в ковилу...
Через синій вечір в зорях
Пісня тужно ллється –
Радість чомусь поряд з горем
Іспитом дається...
Хоч не можна, Людство втретє –
У ту саму воду!?
Ще про Істину лиш лепет.
Через пень колоду...
29.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Стежина в'ється бережком,
Вітає Сонечко з небес.
Так любить, квітів світ тебе,
Десь охоронець тут їх, гном...
Безсмертник оксамитний п'є
Цілющу Божу прану тут –
Піщаний дуже любить ґрунт ,
Болящим поміч віддає.
Вітрянка квітка – зір краде,
Цей різнобарвний килим жде...
Веселка файна – радість вмить,
Жага життя в тобі горить!
Волошок очі у житах,
Немов дівочий погляд-птах,
Чи хвилею жива вода,
Жура забудеться й біда...
Ось крокус – каменю припав,
Щоб поберіг його красу...
Я в серці, друзі, вас несу –
Лиш з вами долю розпізнав...
Настільки ж ви близькі мені,
Бо з вами ріс на цій землі –
З кореневищем назавжди,
Від колисанки й коляди...
28.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Где тот поезд, что вёз меня
Из далёка домой, домой?
А душа, то тепло храня –
Лучший рай для спасенья, мой...
Почему же к нему прирос?
Радость в буднях легко цвела...
Другом стал Д'Артаньян, Атос –
Монтекристо судьба вела...
В книгу сыпались лепестки,
А душистый вишнёвый цвет
Всё касался моей руки...
Память тех незабвенных лет...
Мыслей светлых, под стук колёс,
Полустанков знакомых взор
Помню, словно средь лилий плёс –
Под гитар блюза перебор...
Где тот поезд, что вёз меня
Из далёка домой, домой?
Чтоб теперь, на исходе дня,
В тропках тех брёл с судьбы, сумой...
27.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877484
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2020
Где плачущий дождик – её силуэт,
Здесь осень, янтарный браслет...
Уйдёт в перспективу, в бесследную даль,
Как призрак растает Грааль...
В узоры, как вечность – в истории дни...
Слезинкам дождинки сродни...
Шаги удаляются, брат, догони!
Не поздно ещё,... всё верни.
Былое в тебе, как и нежность живёт –
Мурлычет, как ласковый кот...
Так что же – гордыня, упрямство в тебе,
Ведь звёзды дарил ей с небес...
Кому-то навстречу дано сделать шаг...
Не дремлет Амур – он ведь маг!
Ты, путь преградил ей,... в сердцах ведь родство,
Победа любви – Статус-кво!
26.05.2020г.
Ста́тус-кво́ (лат. status quo ante bellum —
«положение, бывшее до войны», сокращение -
status quo) — «возврат к исходному состоянию».
" Дождь"
София Лантан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877357
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2020
Легенько кинутий до ніг
Відомий древній постулат –
Із трьох частин, щоб нас він міг
Протверезити, мов булат...
Те, що учора пережив,
Забудь! Його тепер нема...
Що буде зрання на межі –
Ще не написаний роман?
Живи сьогодні, друже мій,
То дійсність мила, а не гра,
Прекрасний світ глядить з під вій,
Він – істинно дарує рай!
Дивись, немов в останній раз
Метелик квітами летить;
Чи то весняна є пора
І соловейка співу, мить...
Найкращі вимовить слова
Коханим встигнуть поспіши,
Хай буде світла голова –
Творця відчути у душі.
Як легко все на перший знак –
На павутиночці політ...
Тому, що є – радій, козак,
Цінуй життя, цей мудрий Звід!
В житті стрічалася стерня?
Живи, радій, журу лиши –
Зростає, друже мій, ціна
Тобою скорених вершин.
Лише тепер спізнаєш світ,
Життя, що тут знайшло тебе
І є цей радості політ
В цю мить – в грудях,... і ллє з Небес!
25.05.2020 р.
Священный жизни постулат
Легонько брошенный к ногам
Известный с древле постулат –
Из трёх частей, изложен нам
И отрезвляет, как булат...
То, что прожил ещё вчера,
Забудь! Его уж больше нет...
И завтра будет ли, с утра –
Не нарисованный портрет?
Живи сегодня, милый друг,
И взором трепетным взирай
Сей мир прекрасный и упруг,
Ведь истинно – он дарит рай!
Как будто бы в последний раз
Над розой бабочка летит;
То ли весенняя пора,
Или скворца задорный свист...
Успей же лучшие слова
Сказать любимым в этот час,
Светла пусть будет голова –
С Творцом, чтоб ощутил ты связь.
Как всё легко на первый взгляд –
На тонкой ниточке полёт...
Тому, что есть – будь, отрок, рад,
Цени сей мудрый, жизни свод!
На спотыкался, чай, вчера?
Так полной грудью, впредь, дыши –
Всё возрастает, друг, цена
Тобой достигнутых вершин.
И, лишь тогда узнаешь ты,
Что жизнь, подарена тебе
И есть та радость и мечты
В сей миг – в груди,... и льёт с Небес!
25.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Я весь в тебе,
в восторге взгляда,
Не охватить мольбой моей.
Лечу в пространстве,
как в отраде –
В плену чарующих лучей;
Зеркал озёр
голубизною
И елей стрел, что в небеса,
Вершин под
снежной белизною,
Творца Природы – чудеса!
Так здесь
завещано нам счастье,
Надел земли благословен,
Как Новой жизни
здесь зачатье,
Ведь ты и я – абориген!
Отцы и Деды
заплатили
Сполна свободными здесь быть.
Для внуков бы,
детей сплотились –
Страну всем строить, а не ныть.
Мы! – есть держава –
наши корни
Исконные на сей земле!
Земных законов –
с высей горних
Давно Творец нам повелел.
А государство –
в помощь людям,
Благодеяньем вырастать.
Мы здравый смысл
в себе разбудим?
Чтоб создавать, а не роптать!
Просторы ждут
для обустройства –
Всё есть на праведной земле.
Нам! – проявлять
труда геройство,
Чтоб процветать и встать с колен.
23.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877091
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2020
Сколько мудрости в вас,
стойкости и терпенья,
В кольцах лет – письмена,
размышлений в тиши...
В спорах с ветром, порой,
в скрипах, знаках ветвленья,
Пересказов, речей –
ты возьми, напиши...
Сколько строк на коре –
расшифрует ли кто-то?
Там романсов, романов
нам слушать, читать...
Так присесть возле вас,
погуторить охота
И, как верных друзей –
обнимать, обнимать...
23.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Ромашковых полей
душа чиста и празднична
И тянется к тебе
наивностью своей –
Во взгляде Свет, Любовь,
отсутствует загадочность
И в откровенность зов,
весенних с новью дней...
Как ласковых котят
обнять ваш цвет мне хочется,
Поцеловать в глаза,
в ваш искренности взгляд
И душу вам открыть,
как будто смотрит Отче сам –
Вдруг ваши письмена
во мне заговорят...
23.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876946
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.05.2020
О, ці троянди – дар небесний
Для радості людській душі...
Сенс ніжних і сердешних весен –
Водночас квітнуть не спішіть...
Ось ти – білявая красуня,
Твої світи, звідкіль прийшла?
Через моря привіз на шхуні
Любові – серця на крилах...
А ти, рожева, ясноока –
Очей ніяк не відвести;
Все красивішаєш, нівроку,
Не всіх – його чекаєш ти...
Мов та гірська порода грейзен,
Не з воску – з кварцу, чи слюди?
А може із фарфору Мейсен,
Чи із джерельної води?
Чекаєш вічної любові,
Єдиної, тут на Землі –
В омріянім, кохання слові
І припаданні до колін...
Троянди – символи любові,
В них ласка й трепет пелюсток...
І в раритетнім ось, бузковім,
Гуляє танок в ритмі – рок!
Яка ж приваблива дівочість,
Краса всеквітньої мольби;
Божественна любові почесть,
Тінь нероздільної журби...
Життя миттєва швидкоплинність
Є філософія троянд...
Як же любові жар в вас плине,
Троянд про знатність – слово гранд!
22.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020
Котять хвилі часу під ногами.
Зріє хліб, дощі і падолист...
Земле, Земле о, терпляча, з нами –
Серцю і душі твоїй шлю лист...
Ти прости людей зі всім їх глупством,
Бо рахують, скіль в тобі багатств?
Й лиш собі при гарбать більше б, суто.
Про любов не йдеться й благ для братств.
Та й про тебе, Матінко, не дбають –
Вже сама собою виживай.
Між собою в бійки й війни грають,
Випустили й вірус – смерті пай!
На віку твоїм така халепа!
Здичавів двоногий від цяцьок.
Наглядають дикуна із неба,
Виловити вчасно на гачок.
Сам себе від себе запирає,
Мо́ дійшло – невиліковний тип?!
З цим діагнозом вже не до раю –
І не рак, й не спід, навіть не грип!
21.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
В этом крымском краю, Божьим посохом меченным густо –
Столько было всего даже на двухсотлетнем веку...
Не считая легенд и преданий в мистериях устье –
В свои тайны они и былины навек увлекут.
Сколько древних источников горы нам дарят все местно,
Взять хотя б Савлух-су, что Косьмой с Дамианом открыт.
У подножья горы Чатыр -Дага врачи безвозмездны
Из всех вер, людям страждущим, слали здоровья дары.
Феодор, Феодора – сколь в Таврике мест фантазийных?
Это мыс Ай-Тодор, иль святой Феодор – Южный брег;
Феодоро, то княжество-быль средь скал Крыма, былинных,
Крепость Каффа, Чембало, Солдайя в величье навек.
Там, где мыс Фиолент – монастырь встал, святой где Георгий,
А обрывы шагнули сквозь пропасть в бездонную синь...
Онемев удивленьем, тебя охватила вдруг робость –
Ты в молитве Господней вмиг просишь прощенья...
Аминь.
20.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876629
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2020
Так ви надіялись на вищисть розуму земного?
Так помільчав, що й густе сито не тримає...
Цей світ широкий, вріс ось в цю природу,
Що хвилею встає;
В нім народився й зріс зі свого роду –
Із ним я був і є.
З глибин із давніх викували душу,
Пройшла віки суцвіть –
Ось випроставсь, людина, прямо мушу
Нести всім Божу вість.
Кому тут легко, через всі припони
І загадки усі,
Земні ці нескінченні перегони...
Чи ж бачимо ми ціль?
Сміється Небо, бо воно все знає...
Ось так, мій брате й друг –
Коли і як, всі біди подолаєм,
І вийдемо на пруг.
А нині в блідих сполохах спіралі –
Крізь це ось тло і ніч.
Десь та-ам... є овид – де сіяють далі,
Та серце чує клич...
Поки́ що на земнім переплетінні
Й на роздоріжжі, світ...
– Один Творець є парусом незмінним,
Під ним весь наш політ!
17.05.2020р.
Мир на распутье
Так вы надеялись на величие ума земного?
Так помельчал, что и густое сито не держит...
Как мир широк, он врос в Земли природу,
Волной пред нами весь;
В нем родился и рос из древле-рода –
Здесь с ним я был и есть.
С глубин из древних выковали душу,
В веках пришлось ей цвесть –
Вот встал, ведь человек, заветы не нарушив –
Несу всем Божью весть.
Кому легки преграды и воронки,
Загадки эти все,
Земные бесконечные все гонки
И видим ли мы цель?
Смеется Небо, ведь оно все знает...
Вот так, мой брат и друг –
Когда и как, все беды побеждаем,
Взойдём на новый круг.
А нынче в бледных вспышках по спирали –
Сквозь беды цель достичь.
Та-ам... горизонт – где и сверкают дали
И сердце слышит клич...
Пока что на земном переплетенье
Мир – как распутья лот...
Один Создатель – парус неизменный,
Под ним весь наш полет!
17.05.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
До Баби Лени москвичі приїздять –
Дівчаток двоє, мов би із кіно;
А в Бабці хата квітами увита...
Дівчата з сонцем,... все гуляють сном:
У кам'янім мішку-дворі, з такими ж –
Десь угорі, колодязя блищить;
Про щось міське розмова там між ними,
Навкруг суцільний сірий давить щит!
Травинка десь зосталась під ногами,
Асфальт в ціні – стоянки для машин.
А в стінах скрізь однісінькі лиш рами,
Та й пахне тут і там один бензин.
То ж і не дивно, як вдивлялись в квіти
І в пелюстки одягнений весь сад...
Так ще весна, попереду все літо –
Тепла і сонця, кисню тут парад!
* * *
Коли ж вкінці вже серпня проводжали
Засмаглих, милих – мов би негренят;
Місцевих друзів стільки обіймало,
То й сльози капали у декілька карат!
Що ж – вчиться, люди, у дітей дружити,
Бо результат від драчок – на лице!
Що натворили – хочеться всім вити!
Слов'яни ж ми... – і дикий цей процес!?
Ну то ж бички – лобами на колоді.
Невже в мужів – де мозок, дефіцит?
За стільки літ – протистоянням годі!
Бо ви ж розсудливості день і ніч все: "Цить!"
16.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
* * *
Ти зустрінеш мене, край у квітах і травах,
Де в притоці ріки – джерела,
Так холодні й несуть свої води в заплаву.
Вар обідній, лелек вже здолав...
Польових квітів дух і акацій духмяних –
Оповив все єство до тремтіння повік;
Знати б ціну ось цим лікувальнім дурманам?
Краю, в серці твій радісний клик...
* * *
Цей літній день, стежина до ріки,
Пісок гарячий, ¬ на траві спасіння...
В мені піють дитинства ті роки,
Як соняшника зрілого насіння...
Із урвища дивлюсь на біг води,
Та враз кажан прокинувсь біля мене –
Розкинув крильця і не жде біди.
...Дух чебрецю у спомини поверне.
* * *
Драбина близь сараю, наверху...
З-за обрію гроза до нас заходить.
Корів в село вже гнать череднику,
Так різної вони у всіх породи...
Піднявся вітер, гне все до землі...
Враз блискавка, а потім грім б'є в вуха!
А ластівка в гніздо – шмиг, на крилі,
Під дах сховалися все сущі мухи.
* * *
Усе було... і овид на горі,
І яблуня у білім одіянні...
Голубка й голуб аж на димарі
В любовному кружінні, ранком раннім...
В яскравих зорях небо там нічне,
Така безодня душу віднімала...
Як вийде Місяць – поглина мене,
Так мало ми тоді про нього знали...
15.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Де тополі шумлять під вітрами
Тую пісню життя золотого
І хати виглядають з-за рогу,
Де були так недовго із нами...
Рідні лиця на плитах могильних –
Сам фотографував вас під сонцем,
Де сини були з вами і доці
Й небеса усміхалися сині...
На віку відбулось з вами стільки,
Що й поем не напишеш роками;
Все було – і весілля, і драми,
Аж допоки закрились повіки...
А живі все несуть вас у серці.
Доля наша ось в цім сьогоденні,
В вік смартфонів – життєвім, на сцені,
Хоч зосталося днів вже на денці...
Ми прощаємо вас, тож простіть нас,
Бо шляхи наші пишуть на небі;
Хоч й самі – вліво, вправо, в потребі
Й досі в пошуку, людства картина.
Ось, заперли нас всіх по домівках –
Переносять Гробки десь на потім...
Тож молитву від серця і плоті
Шлем на небо – до вас , і до віку...
Корона вірусна весна 2020р.
*Радониця – спеціально встановлений день
для того, щоб після святкового пасхального
тижня віддати данину предкам і виказати їм
повагу, відвідуючи могили.
Існують різні назви цього дня – Проводи,
Гробки, Томима неділя, Хомина неділя,
Червона гірка, але по церковному
цей день називається Радониця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Она поёт так, как не петь не может,
Ей птицей быть, с небес на нас глядеть...
Звучит гитара, то нежней, то строже
И голос сердца – ласковости свет...
Бернеса образ, песни Окуджавы –
Через глаза и душу к нам летят
И обнимают – мужество и слава,
Боль и разлука, с грустью в нас глядят...
А вот Высоцкий рвёт на части время,
Льёт звук событий, словно бы живой;
И высоты и суетности бремя,
Жнивья волна, любови жаркий зной!
Зашёл и Ножкин, что не видел Маму
Четыре года средь военных дней...
Явились Новиков с Ошаниным с дороги,
С тех давних пор душевней и родней...
Под занавес с баллад об офицерстве –
В цель бьющих слов, с романтики времён...
И в том великом дружественном царстве,
Десятый наш, десантный батальон!
О, наша Лена – как она умеет
С аудиториею быть наедине...
Хоть виртуально, нами всё ж, владея –
Чтоб помнилась Победная весна!
19.40 – 20.40 час. Фейсбук
11.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Наша жизнь иль поэма с коротких частей,
Словно бы в кратких песнях Эдема...
С Крымских славных краёв в стан немецких людей,
Хоть названье одно у нас – демос.
Этот город, красив – Лейпциг в шуме ветвей,
Как и в центре, в Wild парках окраин.
Средь старинных дворцов, храмов, кирх и церквей –
Птиц, как дома, поющие стаи...
Здесь истории дама нашла свой приют –
В старой ратуше гомон столетий...
Погреб Ауэрбаха, где речи всё вьют,
Музыканты, художники, леди.
Фауст и Мефистофель на входе стоят –
Гладят ноги студенты средь сессий,
Чтоб полегче билетик экзамена взять.
Фауст Гёте с ним связаны тесно.
Там Капелла Святого Андрея в глуши –
Всей Саксонии древняя память.
А в озёрах за городом, сплошь голыши,
Не поможет здесь светская замять.
Нет красивее Церкви Святого Фомы –
Кантор Бах Себастьян правил хором;
Тысячи здесь прелюдий и фуг он создал,
Органист, композитор в час, скорый...
По которым учились Бетховен, Шопен,
что звучат всюду в залах органных...
До мажор – звук прелюдии, словно дольмен,
Богородицы образ духовный...
Гевандхауса зал, словно духа кристалл,
Филармонии Лейпцига – песня;
Главной площади знаковым символом стал –
Звук органный симфонией лейся!
Тупиковый крупнейший в Европе вокзал,
Так величествен, но как доступен!
Сто пять лет он стоит, честь свою доказал
В примечательностях многих, в группе.
Двести семь лет сраженью народов прошло –
Комплекс мемориальный построен.
Как значение мира с тех пор возросло,
Так понятна всем пагубность воен.
Громадьё Новой Ратуши вас покорит,
Как снаружи – внутри всё прекрасно!
Пляйссенбург замок здесь создавал колорит
И стоял в век тринадцатый – красен.
Университет Лейпцига – чудо чудес,
Более пятисот лет от роду;
Его архитектура, научности вес,
Всё растёт средь коллег, год от года.
Здесь дом Шиллера, в коем стихи сочинял;
Мендельсон Феликс – Марш Мендельсона.
Гёте малым Парижем град Лейпциг назвал.
Здесь родился сам Лейбниц, персоной!
Город ярмарок Мира давно знаменит –
Буква М, месса, комплекс заглавий.
Всех новинки притянут туда, как магнит
И конструкторов всех здесь прославят!
Психиа́трии; кофе есть тоже музей,
Так, последний – в старейшей кофейне;
Триста десять назад, в век карет и коней,
И постарше, чем в городе Вене.
Zoo Leipzig – второй, Энтони Шеридан,
В Вене – первый, средь лучших в Европе.
Здесь со всех континентов нам перечень дан
Птиц, зверей с полюсов и до тропик.
Быть там и не вкушать Leipziger Allerei –
Местной всячиной, названо было...
Здесь конфет, сладкой выпечки взысканный рай.
Как печатанье книг тут открыли.
* * *
Лейпциг славный, уютный, каштанов в красе...
Я служил в нём директором школы,
В бытность ГДР здесь в школе семьдесят семь.
Ностальгии печалит оскома.
Окружной НарОбраз Лейпцига возглавлял
Вильфрид Трешер – наш друг и товарищ;
А инспектор Бернд Вайнер – во всём помогал,
Опыт дружно друг другу мы дарим.
Был Дворец пионеров Георгия Шварца,
Фрау Тилле – директор прекрасный.
Дел совместных немало: кружки, встречи, танцы...
В Сан-Суси с ней, в Берлин – сердца праздник...
За работу награда – медаль ГДР,
Гендер Иоганн Готфрид: писатель,
Богослов и поэт, уважаемый Гер.
Честь – иметь её к памятной дате.
Там Германо-Советского Общества знак
Антон Гросс мне вручил в Доме лично...
Как объять жизни той целый архипелаг?
Наша дружба – открыта, публична.
Трабант комби Европой летел, словно лань –
Антон Гросс всей семьёю до Ялты!
Как такая машина доехать смогла?...
...И гремели по миру куранты.
Измененья вокруг, и не те уж весы,
Всё святое утеряно "модой".
...Лишь стучат на руке – от Главкома часы,
Именные, за службу в те годы.
ФИНАЛ
Разлетелись по свету ребята мои –
Ваша жизнь пусть счастливою будет!
Лица стаей взлетают сквозь время слои,
Память Лейпцига всё равно будит...
Там с коллегами жили мы дружной семьёй –
Подготовка к урокам, линейкам...
Педсоветы, а дома – тетради горой;
Жёнам, кроме и быт весь армейский...
Школа политехническая, то есть, труд –
Основным, как другие предметы:
И швея, и шофёр – первый в жизни маршрут.
Быть рабочим, не стало секретом.
И за двести кеме на Газ пятьдесят три
Нам в Вюнсдорф, в Отдел школ приходилось
Ездить за аттестатами вдаль до зари
И машина порой подводила.
Как-то раз радиатор нежданно потёк –
До села потихоньку добрались.
Там немецкий товарищ с машины извлёк,
Запаял и поставил, на радость.
Так привычны тогда – КПП, городки...
Папы вы уж с тех пор,... и невестки...
Будни школьных забот, перемены, звонки;
В воскресенье – экскурсий поездки.
Эко чудо Саксонии – скалы Bastei?
Не взлетев, душа двинется в пятки!
Не уступит им и цитадель Кёнигштайн –
Попадание точно в десятку.
Заворожит вас Zwinger, где Дрезден стоит,
Ведь музей здесь искусств бесподобен.
Сан-Суси, парк Потсдама, чудеснейший вид –
Сеть фонтанов, скульптуры... Удобен.
Островной музей древностей вас покорит...
Как подход к Бранденбургским воротам...
Каждый с благоговением сердца, молчит –
В историческом водовороте...
* * *
Предан СССР – кто жалеет, кто нет?
Вот Германия – объединилась...
Почему же болит, кто душе даст ответ?
Жизни часть всё же там тогда вилась...
Там служили отцы, ГДР был наш друг,
Вместе мы коммунизм приближали
И навстречу сердца, жизни общий наш круг.
Честь свои и чужие – предали.
Школа, дом наш родной – улетел в небеса,
В нашей памяти жить будет вечно...
Там осталася юность и нас голоса,
Начинался там путь в бесконечность...
сентябрь 1983 – июнь 1987 г.г.
Лейпциг СШ№77 ГСВГ
Симферополь 10.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875668
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2020
Пам'яті Дідів і Батьків
Присвячується
Ціна Перемоги
І ви пішли в ті дальні далі,
Душа заплакана, слідком...
Здаля махали Мані й Галі
Своїм платком, як маяком...
Пішли у вихор, що закрутить,
Що й не зведеш кінці кінців.
Як не душі, то ще кому ти
Відверто скажеш – чим ти жив.
Скільком смертям дивився в очі,...
Як друзям очі закривав...
Цей грім війни і дні , і ночі.
Й коли закінчиться – хто знав?
Страшний цей іспит – чорна смуга
На долі, що й сама не зна,
Ані моєї, ані друга...
А йде четверта вже весна.
Людина кріпша від заліза –
Гармати вгору, на пупок!
Хоч на той світ завжди є віза,
Тримай нас... в небі яструбок!
Прости мій Господи й помилуй!
Без мене дома пропадуть...
Дай серцю витримать, дай сили –
Маленькі браття й Мати ждуть.
Тож Батько, жертвою на Небі,
Та похоронка – в серце ніж!
Війна не знає меж в потребі.
В Берліні бій ще в цій весні...
В очах маяк – дівчат платочки,
Ви десь край світу,... в тім житті,
Де з рук злітали голубочки...
Ми ж – в Світло, обертали тінь!
травень 1945р. - травень 2020р.
О, скільки було і ще буде багато суперечок і дискусій про війни...
Але всі зійдуться в одному – величезна ціна цьому безпрецедентному
дійству вбивства один одного.
Коли ж ми назавжди відійдемо від протистоянь, а всі протиріччя
будемо вирішувати мирним, гуманним, без жертовним способом.
А величезні кошти на військові потреби, віднині направимо дійсно
в соціальну сферу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Майские ночи душистые, пряные,
Неба под куполом звёздной рекой...
Юность в любовных объятиях пьяная –
Вязью упругой, тугою косой.
Майские ночи, вы с нами, родимые –
Словно глядите с прошедших времён...
Нет, вы живые, ведь в сердце хранимые –
В тех незабудках ваш дух потаён...
Пух тополиный и гроздья акации,
Запах сирени – дурманите кровь.
Голос экспресса на маленькой станции,
Встречи, прощанья – ведь это любовь...
Майских ночей не забыто величие –
Только наступят... и сон не идёт...
Воспоминанье вдруг яркой Жар-птицею
В стёкла оконные крыльями бьет...
07.05.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874959
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2020
О, мої крила золоті,
Несіть у пелюсткові кущі,
Там, де любов і вічна, й суща,
Як віртуальна, й у плоті.
У очі, що глибинь небесна,
Я вічно хочу поринать...
Новітня весно, кличеш нас
У свій чарівний край чудесний...
Хай обмине земна жура –
Чатує паралельним шляхом.
Ще злетимо в любові, птахом,
В твій час, Божественна пора!
05.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
Самі найкращі, любі Бабусі –
В наші серця так ласкаво зайшли...
Свині і кози, кури і гуси,
Пічка й лежанка... і ми там зросли...
О ваше серце – всіх обіймало,
Після чекало у гості в село...
Луки і поле, городу немало,
Чого там тільки у вас не росло.
Все на маленькі й терплячі плечі;
Люблячий погляд, пісні голосні...
Печиво й груші, ряжанки глечик.
Киця в віконці і Ви, повесні...
Жаль, що минуще все у цім світі,
Тож журавлями Бабусі злетять...
Нам їх любить, цілувать, не гнівити;
Душі бабусь, то свята Благодать.
04.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
День, як день, а настрій
Зовсім не зрівняльний –
Пташка ранку піє,
Так весняно й гарно.
Все росте й буяє,
А бузку кипіння
Запахи дарує.
І бордове, й синє.
Сімдесят, ще сьома
Дивна моя весно –
На землі ще дома...
Мовить як словесно?
Так весну чекаєш,
Мов би – розквіт серця!
...З небувалля вітер
Скрипне інде в дверцях...
Кореневища доля
Все несе світами –
Та чи розшифруєш
Сво́ю криптограму?
Весен соловейко,
Зозули́не літо –
Стелять скатертину:
"Бути..." з оксамиту...
04.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
...нынешний вирус – подсознательная попытка человечества
спасти свою душу от разлагающих тенденций,
которые уводят от веры, любви и нравственности.
С.Н.Лазарев
* * *
Когда душа откроет свои звуки
И сердце зазвучит в струне начал,
Да вырвутся наружу духа муки –
Молчания беззвучного, причал...
Закат приступит к своему собору
Кровавым отблеском чарующей зари –
Огромный Солнца шар упрячется за гору
И канут в ночь людские алтари...
Бог ночи звёздами чело украсит,
Небесный купол взором глянет вниз;
Все в любованье – человечьи расы
На перекрёстках злата биссектрис...
Чтоб в поклоненье матерьяльным благам
Не удалиться нравственных начал,
Коронавирусов пришла ватага,
Исправить курс – куда Творец нас звал!
03.05.2020г.
Для чего человечеству послана пандемия?
Философ, писатель, исследователь, автор
серии книг «Диагностика кармы» Сергей Лазарев
озвучил свою точку зрения по этому поводу:
https://zen.yandex.ru/media/smotrivsebja/s-n-lazarev-o-glubinnyh-prichinah-novogo-virusa-dlia-chego-on-nam-5e8c16d13c7302489cd3d294?&utm_campaign=dbr
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874480
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2020
С закромов души достану
Я тропинку к речке,
Где с рассвета встану рано
На Природы вече...
Мимо рощицы, где птицы
Разливают пенье...
Одуванчики, душица –
Шлют мне вдохновенье.
Горицвет, ромашки, маки –
Полевое братство...
Шлёт мне жизнь благие знаки
И земли богатство.
Ландыш, зверобой, лён синий,
Крокус, колокольчик.
Может встречусь я с богиней
Музой, гляну в очи?
Ох и запахи навстречу –
Край мой, Богом данный...
Этот миг и эта Вечность,
Вам пою осанну!
Не взлететь без вас в синь Неба,
Чтоб глотнуть свободы;
Вниз, где колосятся хлебы,
Ждут речные воды.
Взглядом обниму, родные:
Цвет вишнёвой сказки,
Край мой, сны мои цветные,
Лилия средь ряски...
Дом отцовский, неказистый,
Но до слёз душевный...
С Мамой... Белоснежно чистый...
– Мог... не стать ... блаженным?...
2мая 2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874286
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2020
Ці незабутні наші весни –
Любові райдуга, не спіч.
Життя іще таке безмежне
І бути вдвох – найвищий клич!
Чімсь неземним сіяють очі,
Куточок світу б лише нам,
Щоб задивлятися дні й ночі,
Кохання пити, аж до дна.
Й ріка життя іще таємна,
Усе прийдеться в ній пройти...
Але ця казка, чи поема –
То наших душ лише світи...
Що слід Небес тут – безперечно,
Та щира ясність, мов сльоза...
Світи кохання, їх сердечність –
Хвиль шерех й ніжна бірюза...
30.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2020
* * *
Вирує й шаленіє світ!
Що коїться, мої земляни –
Адреса є на цей політ?
Ой, заведуть нас ці ось МАНІ...
Так, цей ось "звір" керує всім.
Ціль фантазійних викрутасів?...
Безумства транш – подій є грім!
Мо́, так й закінчуються раси?
Поправши Совість і Любов,
Ці мудрі від Творця закони –
Ви стільки наламали дров!
Розшифрувала ж вас – КОРОНА.
29.04.2020Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873908
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 29.04.2020
Тебе весна намалювала,
Веселі пензлі взявши в світ,
Щоб в цьому, квітів карнавалу,
Й почався твій земний політ.
Птахи в світанні все співали...
Та зеленів весь Божий світ –
Зозуля щось пророкувала,
Слав радість яблуневий цвіт.
Сапфір очей
Очей зоря чарівна і журлива,
А настрій змінний, як весіння злива –
Сапфір твоїх очей небес,
Що так магічний, притягальний
І зве в той край романтики й чудес,
В полон до мрій фантазіяльних...
Так хто ж послав у цей зірковий час,
З'єднати, щоб серця і душі в нас?
Цю іскру неземну – хтось знає?
Кохання – вихор почуттів в тобі,
Як пісня з краю і до краю,
Де грає кров і любощі любі...
28 квітня 2020р.
День начал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873874
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.04.2020
Кришталевий, сьомий номер –
Цей трамвайчик одинокий,
Так незвичний, зовсім новий,
Може ще від анунаків?
Хоч і сутінки –прозоро...
Щось під ложечкою смокче.
А водій – той самий, Зорро,
Де він взявся серед ночі?
Я ж її шукав повсюди –
Ось була... враз десь поділась?...
Разом з нею зникли люди...
Не трамвай вже – сіра вілла...
Туга ниє від розлуки –
Та невже ось так, назавжди?
Несусвітні в серці муки
Й так раптово, і неждано...
Обшукав – весь в павутинні,
кимсь покинута оселя...
Де ж ти, в цій лихій годині,
Мов би й місто,... не пустеля?
Краще б казка, чи пригода,
Хоч край світу – тільки разом!
Стільки літ ми вряди-годи...
Ні ж, найду! Не втратить розум...
Продираюсь терниками...
Дереза, колючі кущі...
Що ж це коїться тут з нами –
Чи не іспити тут сущі?
А на небі Місяць повний,
Як ліхтар – висить й сміється?
Я в безодню, як в бавовну –
Час життя нестримно ллється...
Ранок. Дивно. Бачу стелю.
На стіні Христос й Угодник.
О, Святий мій, Микаелю –
Розшифруй нічних цих, гонок?
На подушці поряд, люба –
Слава Небу, слава Богу!
Вами послана, голуба,
Освятили нам дорогу...
Сонце промінцем по лицях:
"Поцінуйте ж – доки разом!
То ж любіться, як годиться,
Є слова для того, й фрази...
Подорожні, планетяни,
Може й вам ці сни присняться:
Мирослави і Діани,
Бережіть любов – удачі.
27.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873653
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 27.04.2020
Палахкотять за селом десь зірницями
Сполохи в ніч, від грози –
Там, між хмарками диск плаває, Місяця.
Ангела... – краплі сльози?
Вітер то стихне, то знов заворушиться,
В житньому колосі – шу-р-х...
Тут ось берізка до клена все тулиться;
Перепел з страху в бік – пурх...
Я мотоциклом на тракторну, з гуркотом,
Зміна нічна – не барись!
Хлопці стрічають з усмішками й гумором,
Хлібні збирати дари.
Дощ оминув – поле диха, безмежнеє,
Вже зачекалося нас.
Земле – дар Божий, жива й така ніжная –
Любить... і не напоказ...
26.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873526
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.04.2020
Море вічне – філософ лірик,
Гомін хвилі, не треба слів;
Твоїй мудрості, брате, вірю,
Хоч і тут, хоч і на Балі...
Древні скелі – віків годинник...
Що життя наше, просто мить.
Та хоч мало часів і днини,
Мудрість Вічності – нам звершить!
Камінці, що водою гранив,
Щоби думи ясніші зір,
Наші думи – земна є даність,
З них і пишеться Новий Твір.
Негативу ж набралось в людях –
Вимітати зневіру й зло:
Дух матерії править всюди,
Все ж, в світ Духу нас привело.
Моря усміх, бо в хвилях мудрість –
Шепче: "Досить! Куди йдете?
Зло достойне залізних мурів,
Лиш Любов – пропуск в Вічність й тест."
25.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2020
БАЖАЮ УСІМ
ЩОНАЙТЕПЛІШИХ СПОМИНІВ
про роки служби в Радянській Армії.
В якій я прослужив 3 роки в Сімферополі
навпроти Автовокзалу центральний.
В Військовій частині 61873, (98 полк)
з 1963 по 1966р.р. зам.нач. радіостанції
середньої потужності з усіх видів зв'язку:
телефон, телеграф, телетайп.
На світлині – 20 грудня 1965р. –
збори офіцерів запасу для тих, хто до Армії
закінчив перший курс ВУЗу,
я перший зліва в останньому ряду.
В результаті я , повернувшись додому,
одержав в Військкоматі звання ст. лейтенанта.
Відгукніться, любі побратими!
* * *
В помислах степами я іду додому,
Відслуживши службу, років три по тому...
Бік о бік там друзі усіляких націй.
Розлетілись в світі до своїх десь грацій...
В кунзі там зостався дім радіо станцій,
Та й дівчина, що зустрів я там на танцях...
Доле наша доле... Всі степи позаду...
Думка зрання в цвіті – весно, дай пораду.
Серце б не журилось в сімдесят шість років,
Бо давненько друзів служби збігли строки –
Йвани і Арсени, Дмитри і Вахтанги,
Грали на гітарах й підіймали штанги.
Бігли в протигазах в смузі перешкод всіх
І лунав в перервах там веселий сміх їх.
Й досі всі зі мною – молоді й красиві;
Небагацько фото... А тепер всі сиві...
24.04.2020р.
* * *
О, ребятушки, мои братушки,
Что топтали когда-то те ж камушки;
На плацу бравы песни певали,
Тайн сердечных совсем не скрывали.
Поле мирное, а не минное,
Расписание жизни – военное:
Марш броски сменяли стрельбу в мишень,
Письмецо ж домой нам писать не лень.
На посту в ночи звёзды холодны,
Мамы грустные три года там видны –
Не грусти родная, вас защитим,
Хоть в бою возможно к звезде взлетим...
О, ребятушки, мои братушки –
Уж теперь вы иль деды иль батюшки...
Вряд ли свидимся и обнимемся,
Чтоб младой тот задор да припомнился...
24.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2020
Де ж мудрість? Лишень неофіти?
Безглуздя і проріхи скрізь...
Без Совісти? – То ще лиш квіти;
Хоч крутиться земна ще вісь...
А клімат все ж таки зламали,
Бо нищим чорногузів й ліс.
Бездарним грошенят все мало,
То й ріки брудним стільки літ.
Питання вічне й роздоріжжя?
Дорога ж Істини – пряма.
Для всіх є каменем наріжним:
Любов і Правда – вись ума!
Намисто з квітів – весен доля
І ніжне листя від надій...
– О збудься, збудься Божа воля,
Прости, у каятті й зігрій...
23.04.2020р.
Біль Землі:
https://youtu.be/wBNc31zBvQg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020
Смирение – земное бытие,
Не предавать Христа заветы;
И бури, что проносятся змией,
Как испытания – о, Светы!
Нам предначертано пройти сквозь них –
Огонь и воду, медны трубы,
Страданья, может смерть, сквозь мифов миф,
Под тенями бесчисленных хоругвей.
Чтоб Искру Божью пронести сквозь ад
От лжи и лицемерия, неправды,
А также от иудиных наград,
Безверья и безудержной бравады.
Земля моя, холмы, седой ковыль
И древних стен загадочные тайны...
Как страждем путь святынь в Христову быль –
Любви и Совести незыблемые страны.
22.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873012
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 22.04.2020
Христос, хоть Богочеловеком –
Ты видел сны и жизнь землян.
Живут, как жили с века в веки...
Ты Свет принёс, что Богом дан.
Ты воспылал преобразить их,
Убогих в мыслях и делах.
Века их били, им грозили,
А тут... подняться на крылах!
Нашлись, нашлись энтузиасты –
Им пламень сердца передал...
Но до сих пор – деленья, касты,
Но не сиятельна Звезда!
Звезда: свободы, равноправья,
где правят Совесть и Любовь.
О Человечество, бесславно –
Нет! Не твоя есть Правды новь!
21.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872898
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 21.04.2020
Мы все уйдём, как все уходят
Под шум берёз и тополей;
Так принято в людской породе
Средь чёрнозёмов и полей.
И молодые к полустанку
Придут, как мы, но в свой черёд –
Отпустят в память жизнь-беглянку...
Дел впереди – невпроворот.
На Небесах нас ждут, как прежде,
Лишь там итог земных дорог,
По дням, на алтаре надежды:
– В сей жизни сделал всё, что мог?
21.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872895
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.04.2020
Кто поверит, кто – нет,
Мы на веточке капля...
Может скажете бред,
Но на солнце сверкая –
Жизнь нечаянная,
Сплошь с судьбою на нити
И отчаянная,
Чередою открытий...
Но падёт ли она
В благодатную почву?
Даст ли то, что Творец
Заложил, как основу?
В жизни капля-зерно
Глухо брызнет о камень –
Кровь схоронит мечту.
Ложный мир – словно в капле.
20.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872789
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.04.2020
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Это не сказка.
Друзья сердечные мои,
Попутчики земные! Ласка
С Небес нисходит и велит:
– Опомнимся! Мы заигрались!
Любови лоно ждёт нас всех.
Прекрасный мир ждёт, с Верой знали б –
Не минули б заветных вех...
Бог есть Любовь
и этот Мир
Миров сколь есть вокруг, сколь тайн?
Едины ль мы в своём сияньи?
И что есть Бог и есть ли Он?
– Наивны в помыслах к даянью…
Да как не быть другим Мирам,
мы в беспредельности летаем.
Как крылья мысли охватить?
Лишь устремленьем и познаньем.
Смогу её раскрепостить
и с нею быть, где дух желанный –
Взлелеять, одухотворить,
вздохнуть Вселенною бескрайней…
Стрелою мысли мчусь уже
и расширяю мирозданье,
Что ограничил демон тьмы,
всех предрассудков бренной гранью.
Как долго Бога ищем мы,
как будто Он витает где-то…
Те игры в прятки… он ведь здесь –
не расставались ни на йоту.
Расстаться можно ли с собой
иль с духом? С телом да, как с ложью.
А Дух – с одежды Божьей пыль –
посланница, суть Искра Божья!
Да воскресим Его в себе
и к ближним сердцем воспылаем;
Бог есть Любовь и этот Мир –
Его, частицей представляем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872606
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2020
Из письма В.Маяковскому
Одни будут строить, другие разрушать,
ибо «всему своё время под солнцем»,
но все будут рабами, пока не явится
Третье, равно не похожее
на строительство и на разрушение.
А.Блок
Третье
…Да, вихри тёмные,
Зла гнёт ещё велик –
Чадящим игом уходящего,
На тленном рабском троне…
– Явись же третье,
Явись о, Светлый Лик!
Уж отблески восхода Твоего
Видны на небосклоне…
– Явись же третье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872512
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 18.04.2020
Бог є любов, і перебуває в любові
перебуває в Бозі, і Бог в ньому
Новий Завіт
Спасіння лише в Любові
Подалі, подалі життєвих незгод –
На човник в протоку, в прозорості вод...
Там ряска, там щуки, плотва, окуні –
Ось тут куширі в течії, так рясні.
І Сонце в хмарках сонно з неба нам тлить,
Бо літечко ніжне всіх благоволи́ть...
Ось ляжу на дно і душею злечу,
Щоб Божу любов принести досхочу
Й роздати усім, хто забув, що вона
Єдина, що нас всіх підійме із дна!
17. 04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2020
О, песня жизнь, о этот край,
Где мы рождаемся, живём
И строим вожделенный рай,
Который обратится сном...
О, песня жизнь, скупой глоток.
Прекраснейшей земли юдоль,
Вмещая запад и восток,
И гор вершин, цветастый дол...
О, песня жизнь, весны восторг!
А запахи, мечты расцвет
Да лепестковый Свет костёр
В мельканье радужных сих лет...
О, песня жизнь, во злате нег
Сквозь берега и вечный стрим;
Лебяжьих крыльев полонез,
Как листопад, не повторим.
О, песня жизнь, любви экстаз,
Беспечный лунный полусвет...
Морская даль, как простота,
Бег поражений и побед...
О, песня жизнь, продлись ещё,
Коль Бог простит наш грешный путь
И не предъявит жёсткий счёт,
Даст покаяньем минуть пут.
16.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872385
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2020
Цвіте вишня, цвіте ясна,
Коло моєї хати...
Така рідна, як же рясно –
Маєш упізнати...
Так давно не обіймались –
Як жилося без мене?
Якби в день розлуки знали,
Що життя – та ж сцена.
Ось й прийшов тепер провідать,
Ти ж красуня – до неба,
Хай всі мимо пройдуть біди,
А вітри всі степом...
Цвіте вишня, цвіте рідна,
Хоч нема вже нікого...
Ти прости – як я вже, літня,
Ми з життя другого...
16.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872276
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.04.2020
Кто поверит, кто – нет,
Мы на веточке капля...
Может скажете бред,
Но на солнце сверкая –
Жизнь нечаянная,
Сплошь с судьбою на нити
И отчаянная,
Чередою открытий...
Ожиданий черёд
Предсказуем лишь в части –
За углом новый брод,
Ждёт удача ли часто?
Вновь судьбы в переплёт,
Каплей в нови потоки –
Вдаль дорога нам шлёт
Испытания сроки...
Что там, сказки верста,
За весны поворотом?
Ведь опять всё не так,
Хоть семнадцатым потом;
И на веточке той –
Предсказаний нам ждать ли?
Миру крикнуть: "Постой!
... Мы опять... опоздали..."
И, сорвавшись в полёт,
В мимолётность Нирваны –
Сердце осознаёт,
Что душа суть за гранью...
Остановка же здесь,
На земном окоёме,
Хоть важна, путь не весь.
...Там – страницы... в объёме...
15.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872140
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.04.2020
Ще... весна і довгождані квіти
Будять, що є кращого у нас.
Радість цвіту і тепло від літа,
Серцю і душі – любов віддасть.
Хоч мовчить, а як багатослівна
І лікує, мудрості нас вчить;
Так, Природа завше позитивна –
Мусимо завжди її любить.
Щоб гаї шуміли – посадити;
Води рік поїли б, чисті, нас.
Стримати потреби й апетити –
Поколінням, а не нам зараз!
Розум, розум, розум і ще розум!
На малесенькій Землі живеш.
Егоїзм, гординю, жадність – в позу?
То ж до строку у брехні помреш.
Ще одна весна й бузку цвітіння,
Боже, ще одне, благословіння...
14.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871966
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2020
Ой ви ноги,
ще несе́те, ноги
І букетик, цей ось польовий...
Йшов життям,
степами – стрінув Бога,
Усміхнувся: "– Світло людям лий!"
Так спокійно,
мов би знались здавна,
Лиш в мені осяялась душа
І на серці
радісно і славно...
...Враз розтанув в синіх небесах...
А букетик,
що зібрав полями,
Символ мій життя земних доріг...
Сумнів до пори –
Бог завше з нами;
Прийде мить переступить поріг...
14.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871962
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2020
Веточками памяти
Дым костра весной…
Кто-то там на паперти.
Красит дева хной
Косы смоле чёрные.
Ходики стучат.
Кони обречённые,
Как эпохи часть.
Речка бесконечная
По полю течёт.
Жизнь же есть конечная.
Деньги любят счёт.
Лапотки березовы
На гвозде висят.
Щёчки вёсен розовы –
Ласковый мой сад.
Хлеб душистый Бабушкин,
Дедушку ушли…
Ждут четыре детушки –
Восемь глаз-маслин…
Краше воен – мир худой,
Мудрость старых вин…
Не разлей друзей водой,
Раздели бедой.
Вербной ветвью памяти
Вьётся дым костра…
Парус белой скатертью –
В океане «Ра»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871836
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.04.2020
Вербо моя вербо
ти стоїш і досі
На краю городу
де ми бігли босі
Кожну весну радо
котики гладенькі
Ніжили руками
як волосся Неньки
Де ж ти моя вербо
бо я так далеко
Хочеться злетіти
як оті лелеки
З вербним воскресінням
подруги зелені
Подумки я з вами
де рядочком клени
Помолімось друзі
за порозуміння
З нами Боже правий
й наше тут коріння…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871701
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.04.2020
Йде білий пелюстковий сніг,
Вже квіти жовті зацвітають…
Я віддаюсь Твоїй весні
І ніжні сторінки гортаю…
Її ароматичний дух
Торкає струни мого серця –
Стежину у Твій край знайду,
В цю білу ніч йому не йметься…
Бо квітень пісню заспівав,
Її ніяк не зупинити.
Дарує небо нам слова,
Природи вічної, молитви.
Спаси нас Господи від зла,
Бо переслідує щоденно…
Все знає сива ковила,
Що шепче веснам одкровення…
Щоб відпустив гіркий полин,
Страхи у невідь відлетіли –
Весна, знеси нас до вершин
Гармонії душі і тіла.
Йде білий пелюстковий сніг
Очищення й благословення,
Летить з небес до наших ніг
Знак покаяння й воскресіння…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2020
Земні тривоги
Як круки чорні
Все заплітають шляхи мої
Орлині крила
Святії горні
Знесіть у храм що в горі стоїть
Знайдіте радість
Польоту й світла
Верніть первинний той вдих життя
Де горне хвилі
Злотаве літо
Де перші миті душі летять
Де перша зустріч
Аж серце в небо
Ромашки полем барвистий світ
Моя колиска
Я мчу до тебе
У тінь від хати й кленових віт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020
О время моё золотое,
День каждый, что в сноп колосок...
Жить, братцы, конечно же стоит,
А флаг – соловья голосок...
С мгновений собрав ожерелье –
Весь сказочный лет оберег,
Тебя одарю в нашей келье,
От будней устроим побег...
О небо - ты всё понимаешь,
Ведь с нами по жизни бежишь,
Под звёздами нас укрываешь
И даришь любовную тишь...
Рождаются новые звёзды,
Меняя орбиты планет,
Но нам не страшны и невзгоды –
Доколе в сердцах встречный свет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871362
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2020
І знову світ гуляє в дикім танці.
Та й ми, як ластівки, весну ждемо.
Не з іншим – з світом цим ми, що коханці,
Бо ж розмальовуєм нав'язане ярмо.
Не радують джмелі-аєроплани
І на биках ходили в Крим по сіль.
Манили зорі. На кожусі під курганом...
Хіба еліту нашу пестила кадриль...
О земле, земле – вже й тебе на продаж,
Не крають серце муки, чи вина?
Невже це й є остання наша ода?
Батьківський скарб розтне чужа вже борозна?
08.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871238
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2020
Життя зупинити ніяк нам не в силі.
Весна – це любов, квіти, запахи теж.
І все це буяє у погляді милім,
Весна – це подія, їй немає меж.
Всі Божі творіння для щастя і миру,
А ми, супротив, всякий вірус куєм;
Він, вирвавшись враз – нам на голову, гиря!
То всі по вакцину – знайти на взаєм.
І так героїчно воюємо, дурні,
З війною, зі смутою – автори ж ми!
Спасіння шукати – на Марсі, Сатурні,
А вдома на службі у зла і пітьми.
07.04.2020р.
З появою людини, за вченням В.І. Вернадського, біосфера переходить в якісно нову сферу – ноосферу, тобто сферу людського розуму. Для цього повинні бути виконані наступні умови:
1) заселення людиною всієї планети;
2) різке перетворення засобів зв'язку та обміну між країнами;
3) посилення зв'язків, в т. ч. політичних, між усіма країнами;
4) Початок переважання ролі людини над іншими геологічними процесами, що протікають в земній корі;
5) розширення меж біосфери і вихід в космос;
6) відкриття нових джерел енергії;
7) рівність людей всіх рас і релігій;
8) збільшення ролі народних мас у вирішенні питань внутрішньої і зовнішньої політики;
9) свобода наукової думки і наукового шукання від тиску релігійних, філософських і політичних побудов, а також створення в державі сприятливих умов для вільного розвитку наукової думки;
10) продумана система народної освіти і підвищення добробуту трудящих; створення реальної можливості не допустити голоду, злиднів;
11) розумне перетворення первинної природи Землі з метою зробити її здатною задовольнити всі матеріальні, естетичні та духовні потреби;
12) виключення воєн з життя суспільства – це умова
В.І. Вернадський вважав надзвичайно важливим для створення і існування ноосфери.
https://mirznanii.com/a/8189-3/vi-vernadskiy-o-nachale-i-vechnoy-zhizni-na- zemle-3/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871086
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2020
Ці небесні пісні
Зорі ніжно співають –
В пелюстковій весні,
У любові витають...
І Землі свій привіт
Крізь туманності й далі
Надсилає весь світ,
Як в колисці гойдає...
У судомах шукань
Балансує на лезі –
Ще дебют Каро-Канн,
А чи просто в Kinёsis*...
Людство ще, мов дитя,
То сміється, то плаче...
Всесвіт наше життя
Примітивним тут бачить...
06.04.2020р.
Грец. *Kinēsis – рух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870971
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 06.04.2020
І прийшла покаяння весна
Під суцвіттями совісти й правди,
Кровоточить з сердець чвань й вина...
Брехуну й гордію як дать раду?
Всі в "агонії" – милість, чи смерть!
Як ту милість би враз роздобути?
Мо' зловчитися через круть-верть,
В цей раз – в праведника перевзутись?
Й це не так? То яка їй ціна?
Божа милість – усе ж продається?
Ну візьми половину майна,
Злитки злата...
– А гріх зостається?
Ти скільком в цім житті допоміг?
Ні, не рідним, а ближньому просто?
Хто страждає – пустив на поріг?
Допоміг лікувати коросту?
Нічогісінько не зрозумів,
Не підходив ні раз до покуття.
Златом душу сирітку ти грів.
Кайся чесно – твоя в цім цикута.
05.04.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870824
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2020
Так хочеться,
щоб віяли вітри –
вітри свободи
від усіх невільництв
і щоб світило
сонце із гори,
а я в траві духмяній
і горІлиць...
Дивився Богу в очі,
що сміявсь
над чудасіями
землян, нівроку;
над страхами
і мріями прикрас
життя, без значущого
на сьогодні толку...
Пришвидшити
блукання у пітьмі.
В умах, та ув очах
би просвітліло...
То ж, друзі,
сиву Біблію візьміть,
послання Боже б
розум підкорило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870662
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2020
Мы смеёмся над собою
Во спасение: любви,
Ангелов, что нас укроют,
Но не слуг – нас и Земли.
Думали, что сказки – детства
Спутники, фантазий Свет.
Сколько сказок – мысль по древу
Плещут, жизнь всю, по ТВ.
В старость мудрость посещает
Разная – кому уж как;
Но делиться все желают –
Смыть бы львину долю, как.
Мы ветшаем и стареем,
Стёрся и пожух смычёк...
Силуэт вдруг разогреет –
Увертюра!... – Плут, сверчёк...
О былых времён сезамы...
Парк. Скамейка. Зяма. Хайм.
Еле двигают ногами –
Всё про молодость,... нихай...
Прилетел коронавирус,
Все в окно – кто на порог?
– Забери к себе, Нибиру,
И прости нас, грешных, Бог...
03.04.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870550
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 03.04.2020
Дітям.
* * *
А за вікном, а за вікном
Туман клубочиться осінній –
За ним десь овид синій синій,
А тут в саду маленький гном
Господарює під кущем,
В руці ліхтарик кольоровий,
З ним їжачок щось стиха мовить...
Як пахне маминим борщем.
* * *
Який же коник стрибунець,
Стрибає навіть вище мальви,
З височини в смарагди тра́ви
Й без травми – чемпіон гонець!
* * *
Це не мураш – локомотив,
Він колосок до нірки тягне,
Немов танцює хитрий танок –
Усім припонам супротив!
20.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870453
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 02.04.2020
Я помню, как на трёхколёсном
Мчал с другом на перегонки.
О, как пахучи были вёсны
И всё сходило нам с руки...
Как небо, солнце брал я в руки,
Не обжигаясь, а любя;
Под птичье пенье – милы звуки,
С под ног босых лишь пыль, клубясь!
О время синих звёзд с Луною...
Мечта – будильник разобрать.
С забора прыгнуть, крутизною,
Где рядом пацановья рать.
Всё в магии времён уплыло...
Но исподволь вдруг: Кап... да кап...
Где: Мама раму где-то мыла.
Жираф щипал свой баобаб...
1 апреля 2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.04.2020
Я не бедный – я богатый,
В сердце Света много, много
И Добра, Любви с той хаты,
Где обласкан был я Богом.
Я не жадный – раздаю всё
И родным и встречным так же,
Будь чернявый или русый,
Промолчит кто, а кто скажет...
Я обычный, как и все вы,
Только боль Земли я слышу;
Ваших душ те ж перепевы,
Что у птиц, летящих выше.
О, земляне, – троп так много,
В суете забыв про небо
И про то, что все от Бога,
Пасть в пустыне нам без хлеба?
Не делить, в рукав не прятать,
Не обманывать друг друга –
Как велел Творец, ребята,
Ближним, как себе – по кругу...
Только так спасёмся вместе
Мы на маленькой Планете –
Коль изменим Мир по чести
И на том простят нам свете.
31.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870143
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 31.03.2020
Вірус цей всіх перевірить,
Короїдів й люд простий.
Хто не йме святої Віри,
Хоче більше, аніж ти;
Все під себе – геть всю Правду.
Ближнього любити? Що?
Геть Пророків всі поради:
Я – усе, а всі – ніхто!
Хто з грошима – чільне місце.
То ж Природу всю до рук!
Перетворим в гроші, Грицю,
І сховаємо за пруг.
Нам, неймущим за що кара –
Нижчі, бачте від трави?
А байдужість, перегари,
Заповіт Христа,... волхви?
А Землі й води страждання,
Наша хата скраю – так?
Чи не наша з Вами даність
Все до ладу – добрий знак.
І в родині, і в Країні,
На своїй землі, не десь –
Працювать в щасливій днині.
Хто наш Розум все краде?
Вірус – він не вибирає,
Хто багатий, а хто ні.
Браття на Землі – всім радість!
А інакше – у труні?
30.03.2020р.
Сучасна людина – це людина, у якої душа обплутана чарами.
Зачарована людина! Зніми шори зі своїх очей!
Пробуди свої духовні якості! Направ себе до вищих духовних цінностей! Встань на правильний, рятівний шлях! Запали світло в своїй душі, щоб не блукати в темряві і не загинути!
І тоді на зміну помилковим уявленням прийдуть справжні ідеали духовного світу. І вони будуть непорушні, тому що універсальні і побудовані на скелі вічної Істини, а не на піску людських помилок і незнань.
Бабанін Володимир Петрович, офіцер
військово космічніх сил, письменник
Я вчений, але ще я віруючий. І я не можу просто вивчати щось, не задаючись питанням, чи немає якоїсь вищої сили, яка якимось чином допоможе нам стати краще.
Це дійсно безпрецедентний і складний час, який влаштовує перевірку нам усім. Коли ми дійсно впораємося, це змусить нас переосмислити той політичний поділ, який зараз є в країні, можливо, як це було під час Другої світової. Цей вірус - за рівні права і заражає всіх без розбору. І можливо, це шлях до того, щоб стати краще, якби ми теж могли побачити один одного рівними, тобто володіючими більшим ступенем подібності, ніж відмінностями.
Епідеміолог Ларрі Діамант США
https://22century.ru/popular-science-publications/larrybrilliant
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870116
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2020
Незапамятный вальсок тот,
Словно вертится земля...
Вёсен наших спешный цокот
В жарком хмеле, веселя.
Талии девичьей гибкость,
Взгляд задорный и горяч –
Так не ты ли Эвридикой
В мифах греческих, паря?
Как же кони быстроноги,
Вы торопитесь? Куда?
Ждут что ль царские чертоги?
Жизни скромные года...
Чёрно-белые аккорды.
Череда закатных чар...
Суета аэропортов...
...И завещанный причал.
30.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869962
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.03.2020
Як ти – яблунька, що з зерня
Посадив тебе колись?
Час той дивний вже не вернеш,
Лишень та ж глядить в нас вись...
Не забути плід солодкий,
Соковитий – щедрий дар...
Стовбур дав нові проростки,
Поживи ще, не біда.
Й хата – свідок літ щасливих,
Журно в душу спогляда.
Я простоволосий, сивий:
...Тут весілля,... й коляда...
Ось поріг, Батьківська хата,
Вже пів віку тут не був.
Ой, залізне серце б мати...
Все чуже. Зайти – табу.
28.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869848
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2020
На заре под утро
птичий хор звучит.
Мир устроен мудро –
светом нарочит.
Ты свети мне, радость,
радугой во дне –
Над весенним садом,
с птицами, вдвойне.
И душа на крылья –
суету забыв,
Над рассвета былью,
под небес призыв.
Где любовь витает,
ждут пождут тот час –
Совесть с честью в стае,
просыпанья нас.
Эх молитва-песня,
разбуди сердца;
Где селенья – лейся,
как посыл Творца.
27.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869742
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.03.2020
Ще край горить рожевим плаєм,
Стежина місячна й зоря...
З вершини літ життя кохаю,
Мов лет простого сизаря –
Колись над хатою злітали,
Я в думці з ними, залюбки...
Душі життя земного мало.
О юнь, як білі голубки...
Тепер, коли дороги бачу,
В барвінку і троянд в шипах –
Де щастя я шукав й удачу
В суцвіттях долі, й дивних снах...
Всі в Божім тлі – першопрохідці:
Пороги брати на плотах,
Крізь шторми мужні морехідці,
Комбайном в золотих полях.
Дитячих поглядів в прицілі –
Ми, освітяни, все життя;
Чи є в твоїх руках більш цінне,
Й тобі, оцінка їхня, ця?
Такий ось підсумок із раю
До каяття близь вівтаря.
З вершини літ життя кохаю,
Мов лет простого сизаря.
26.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2020
Абрикоса, що я посадив тебе тут літ десь двадцять
І любуюсь, проходячи мимо з усмі́шкою в дар.
В цю весну вся в цвіту – ти подібна до білих тих грацій
Під музики сопілок, трембіт і гавайських гітар...
Яка тепла кора, яка вдача твоя бездоганна,
Пелюстковий твій погляд в духмянім і люблячим тлі...
Не твоя в тім вина, від морозу не вкрило туманом
Й не покрили у березні крильми твої журавлі...
23.03.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869318
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2020
* * *
Земля все крутиться –
в сніг березневий враз!
Природа може віднайти кураж.
І ми в пригоді цій,
мій друже, теж кружляємо
І спокою давно вже не ждемо.
Та чи потрібен він?
Ще у очах є блиск,
Крильми махаєш, хоч не як колись...
Шлях вистиляє Бог –
йдем Його світлу ми навстіч.
Любов небес є журавлиний клич...
24.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2020
* * *
Не печальтесь, мої любі –
Все буває... й пролітає...
Ось і я – там був при чубі,
Пух тополі тут й той тане...
В казки є початок, звісно:
Кошик мрій рожевих, жданих.
Соловей Розбійник свисне –
Здує всі, немов вулканом.
Знов шукай оазис в нетрях,
В тридев'ятім блідім царстві –
Чи в Шекспіровім сонеті,
Чи в Шевченківськім кобзарстві...
У кришталях мудрих предків,
Де Журав в веселці квилить...
На Землі чи знайдеш кредо?
Все в небесній Божій хвилі...
23.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2020
Все про те, про се, як німи –
Паралельно по шляхах.
Час втікає зримо, мимо
Ні про що і по верхах...
День за днем і рік за роком –
Сонце, вітер, дощ чи сніг;
Річечка тече в протоку,
Вічний цей життєвий біг...
Може щастя й непомітне –
Погляд крізь ось ці літа.
В пелюстках троянд і квітів
Я Землею пролітав...
Вже онук посадить дуба,
Жолудь гляне зверху вниз;
Зелень трав десь приголубить...
Поколінь життів круїз...
23.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2020
Причины на поверхности –
Отсутствие любви,
В ней ценность Божьей Вечности.
Всяк – душу обнови!
Взгляни совсем по новому
На мир, что дан тебе.
К Планете, словно к кровному.
Давно ведь взгляд с Небес –
В землян грехопадение.
Загажена Земля –
Зачем сверх потребление?
Остановить велят
Научно обосновано.
Беспечность, эгоизм,
Глянь – вирусом обнулены,
Жить старым – атавизм.
Души очистить наросты,
Добавить личный плод:
Добро, свет, радость привнести –
Встать под любви всем, свод!
22.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868889
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.03.2020
Ой ти поле моє поле,
Як любив тебе й люблю –
Як у травах,... взимку голе...
Я до тебе прихилюсь...
Приспів:
І тепер – життя по краю
В блідім Місяця цвіту,
Пісню я тобі зіграю
Про минулі водограї,
Про весни бузку коралі,
Білу хатоньку просту
Й дві лелеки на льоту...
Ой ти доле, моя доле,
Скатертина з під Небесь –
Де пшениць гуля роздолля,
Я душею й серцем весь...
Приспів:
І тепер – життя по краю
В блідім Місяця цвіту,
Пісню я тобі зіграю
Про минулі водограї,
Про весни бузку коралі,
Білу хатоньку просту
Й дві лелеки на льоту...
Долечу ще, степ мій милий,
Як тебе не обійнять?
Батьківщина ж – мої крила
Й спадщини є благодать...
Приспів:
І тепер – життя по краю
В блідім Місяця цвіту,
Пісню я тобі зіграю
Про минулі водограї,
Про весни бузку коралі,
Білу хатоньку просту
Й дві лелеки на льоту...
20.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868646
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.03.2020
* * *
Києве лагідний, Києве рідний –
Батьку народів із сивих віків.
Свідок подій і щасливих, і грізних.
Та й сьогодення промчить, поготів...
Ти ж зостаєшся іще красивішим,
Дай Боже миру усім і тобі.
Мудрість віків – амулетом стань віщим.
Все, що дав Бог – збережіть й возлюбіть.
В'ячеслав Шикалович
19.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868565
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2020
* * *
Це Сонце ласкаве,
що в чашечці кави –
Твої оченята блищать
І день, що з тобою,
він радості грою
Скотився з Небес коліщам...
Дарунки щоденні,
як посмішка Нені –
Ромашка і цей горицвіт...
Й не стало печалі,
що днями стрічалась...
Ось цей мій – найкращий є світ!
12.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020
Ах эта радость, как бутон
И чувств вулкан в тот Мир,
Унёс на крыльях вальс бостон
В фантазии клавир...
В форштевень волны – ветер пьём,
А за кормой лишь след
И бирюза за окоём,
Да Солнца амулет.
Забыта напрочь суета,
Глянь – чайки без забот;
Луны белесой береста,
А под рукою борт...
Душа воспрянула в полёт,
Свободы заждалась.
Привет сердечный ветер шлёт,
День счастья на крылах!
Не возвращенье ль – где Исток,
Что помогли забыть,
Кто подставляет под оброк,
Долги, грехи и быт...
Ах эта радость, что Творец
С созданья завещал.
Куда пришли? Прости Отец –
беспутий* есть причал.
17.03.2020г.
В словаре Даля: *Неправый, кривой или ложный
путь житейский. Идешь по беспутью* к гибели...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868333
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.03.2020
Вот и ушли ребята вольной волей
На беспощадную жестокую войну.
О, сколько боли, сколько горькой боли?
Да коль на эту б только на одну...
Какой ценой досталася Победа?
Да если бы хоть кто-нибудь поня́л,
Кто затевал смертей кровавых беды –
На Мир давно б убийства поменял.
Земля всё ждёт – насытятся ль смертями?
Придумывая оправданья им...
Не ценим Мир, вот эгоизм страстями
Разжёг амбиции, гордыню и экстрим.
Всё это было, было, было, было!...
Хотя б в двухтысячном дать должно результат?
Нет! Разума развитие застыло
На точке не возврата,... иль назад?!
13.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868326
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.03.2020
Маячать, маячать –
мій юний козаче,
В таврійських степах незабутні чуття;
В сердечній тій днині
та в пам'яті й нині
На струнах любові, крізь гомін буття...
О весни з бруньками,
що бігли там з нами,
Життя колісниця нестримно несла...
Чи ж ми помічали,
святее промчало,
Та хоч й суєтою – в чотири крила!
Тепер падолистом –
події зі свистом
Закручує вихор ось там за вікном...
Не Бог надсилає,
самі витворяєм –
Дивується Світ і Земля ходуном...
16.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2020
Жила була маленька – така радісна, промениста, добра дівчинка-квітка. Вона під люблячими очима батьків і охороною старшого брата прижилася в цьому цікавому світі людей і домашньої живності. Найяскравіші і пам'ятні дні дитинства її пройшли у дворі білої мазанки в потопаючому від квітів дворі поруч з кішкою Машкою і собачкою Булькою, а також красенем, що переливався всіма кольорами веселки – півником і декількома курочками. Вони завжди зустрічали її вранці, своєрідно вітаючи і ніжно відповідаючи на її ласкаве погладжування зі словесними зверненнями по іменах. Їм було так добре всім разом.
Швидкоплинні дні ці назавжди врізалися в її пам'ять. Мазанка була поруч із залізничними коліями, та й батько її працював інженером залізничником. Щасливо котилися яскраві безтурботні дні під звучні гудки поїздів. Бо ж і Тато з Ненею дуже кохали своїх двох діток.
А в сімнадцять років, перед закінченням школи, раптом нагрянула війна – жорстока і нещадна. Ця війна не тільки гнобила життя людей без розбору, але і взагалі забирала його у них абсолютно непередбачувано, грубо і беззаперечно.
Виживати було вкрай важко всі ці роки в окупації, де їх доля застала. Про цей страшний час, через роки, дівчинка ніколи не розповідала.
Після війни в розореній країні не було легко. Робота кресляркою на великому заводі, де вона сумлінно пропрацювала все своє життя – не тільки забезпечувала цілком задовільні життєві потреби, а й допомогла вирішити житлові проблеми. Спочатку це були кімнати в комуналках, місто розбудовувалося, будинки росли в поверховості і комфортності. І нарешті через роки відсвяткували новосілля в окремій однокімнатній квартирі. Жили вони удвох з Ненею. Татусь, підірвавши здоров'я на будівництві Турксибу, став інвалідом і помер ще у війну.
Дівчинка талановито малювала ще з дитинства, але художницею стати, як і сім'ю завести так і не склалося. Весь час здавалося, що життя ще все попереду.
З такою ж самотньою подругою вони регулярно відвідували кіно і театри. Море Криму в Ялті радувало їх з Ненею щоліта під час відпустки.
Але час життя пробігає дуже швидко. Пішла в інший світ Неня. Потім і брата не стало. І вона залишилася зовсім одна. Відвідували племінники, їхні діти. На самоті на пенсії тебе охоплюють різні думки і спогади.
Коли вона в черговий раз годувала горобців і голубів на підвіконні кухні на шостому поверсі квартири – в пам'яті несподівано спливали картини чудесного безтурботного дитинства і та сама біла, що немов кликала до себе мазанка – як світла пляма швидкоплинної казки. Боже – як їй захотілося повернутися в той, що відлетів у минуле, теплий і нескінченно улюблений, схований у пам'яті, привабливий своєю чарівністю світ душевного умиротворення...
...Один Голуб був зовсім ручний і дозволяв себе погладжувати, при цьому про щось досить настирливо розповідав їй на своїй голубиній мові...
Березень 2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868088
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.03.2020
12 марта в Литературной лавке состоялась презентация новой книги стихотворений нашего замечательного писателя и поэта Нузета Умерова. В Литературном институте он учился в конце 50-х на одном курсе с Робертом Рождественским, Евгением Евтушенко, Белой Ахмадулиной, Джимом Петерсоном (Негритёнок из кинофильма "Цирк").
Представляете – Нузет это целая эпоха, кладезь мудрости, человек большой положительной энергетики, дающий слушателям заряд жизнелюбия! А какой он замечательный рассказчик, все свои стихотворения читает на память – и какие стихотворения! Он вместе с Аркадием Вакуленко, ведущим вечера, представляли новую книгу "Я Вас люблю".
Два часа пролетели, как одно мгновенье. Кто пропустил встречу – постарайтесь не прозевать очередную, время узнавайте у Аркадия. Приобретенная книга с автографом теперь будет у меня всегда под рукой, рядом с подаренной им ранее в 2010г : "Моя Батьківщина" перевод на украинский стихов и сказок (с крымскотатарского Ольги Самохиной) – как аккумулятор энергии сердца и души человека, который несмотря на почтенный возраст подаёт нам пример простоты, неувядаемой доброты и сердечности, жизнелюбия и весёлого нрава. А нам, поэтам кроме того – пример величайшего литературного мастерства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
Ах весна ты красна –
тебя март целовал,
Обнимали цветы красоты;
Танцевал тебе ветр
вместе с Солнышком вальс –
Так сердечны и мысли чисты.
Ах весна – ты зовёшь
сбыться вечным мечтам,
Опыт рас, здесь прошедших, объять.
Неужели вновь ждёт
столбовая верста,
За которой – противостоять?!
Жизнь прекрасна, нет слов -
свет небес, взгляд лесов
И вниманья к себе ждёт Земля...
Созидаем же мир,
чтим Божественный зов.
Да оружье навек зачехля.
Нам всем вместе бы сесть
и старейшин привлечь
Всех окраин Планеты любви –
Их седины до плеч...
Слушать разум их, речь.
На Земле жизнь людей обновить!
11.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867638
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.03.2020
* * *
О, мій малесенький вокзал,
А з нього всі в життя дороги...
Норд – Запоріжжя, зюйд – Пологи,
Прощань і зустрічей сльоза...
Якраз отут посередині,
Між двох у краєвидах сіл –
Стояв у всій своїй красі
Не цей, післявоєнний, нині,
А той величний, що фашист,
Звірина люта, зруйнувати
Зміг, лиш на фото розпізнати...
Тополь зоставсь картинний хист.
Кого не бачив, свідок милий
У тій плеяді від років –
Сердець ти стільки тут зігрів...
Скіль впало в сивину ковилу?...
О, мій малесенький вокзал,
Як мало я тобі сказав...
10.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867538
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.03.2020
* * *
Лети моя пісне в краї пресвятії,
Де мов би з молитви зачаття життя
З'єдналося з небом у висях події,
Щоб тут на землі вже зіткати шиття...
У гімні лелечим дитинство і юність
В таврійських степах набиралося сил.
І доля звелася натхненням крізь будні,
Близь сивих курганів і древніх могил...
До тебе здобудусь в вісні сизокрилім –
Зозуля кувала мені там літа;
Там літери перші писав я чорнилом
І мрії, як пух тополиний злітав...
09.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867537
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.03.2020
Кто бы ни выдумал этот замечательный праздник, большой роли не играет. Он бы всё равно родился на этой земле, где так почитают женщину-Мать, берегиню домашнего очага, неуёмную труженицу, жертвенно оберегающих детей от болезней и зла и мужественно, БЕЗЗАВЕТНО переносящую все жизненные невзгоды и испытания. Ежедневно доказывающие и нам, мужикам, что и мы много чего стоим под её добрым, любящим крылом.
С ВАШИМ ПРАЗДНИКОМ, ДОРОГИЕ НАШИ ЛЮБИМЫЕ ЖЕНЩИНЫ!!!
О девочки мои
эссе
О, девочки мои – вас встретит мир, такой как есть, мир непростой. И тот цветастый карнавал – что в воображении сказки был, проявится в своей реальной наготе...
И, коль рассвет не разглядеть, не встретить в радости души – он перестанет быть твоим и потускнеет, перейдя в рутинный день, похожий на все остальные, сереньким мышонком пробегая тенью бесконечной ленты времени.
Но тот же рассвет станет пушистым чародеем, обласканным чувственной душой предстоящего праздника необыкновенного солнечного дня, цветком розы, раскрывающегося перед твоим взором. Он станет твоим другом, улыбающимся рядом и напоминающим щебетом птиц, своею наполненностью – неповторимость земной бесценной жизни.
Женуленька моя, девочки, доченьки и внучка – мои любимые солнечные цветы столь скоротечных соединений в букете вселенских непредсказуемых встреч на перекрёстках Небес, на этой маленькой, уютной и прекрасной планете Земля.
Спасибо, мои дорогие, я так счастлив в вашем любящем окружении. Смог бы я без рождённого вами вдохновения заниматься литературным творчеством – большой вопрос.
Вы и только вы продлеваете мои осенние дни под лазоревым бесконечным горизонтом меняющихся пурпурных красок рассветов и закатов...
Как мне хочется, чтобы вы были счастливы, пусть даже в кажущейся обыденности, а на самом деле разноцветном многообразии Божественного сотворения нашего земного, дивного и чудесного мира в самом душевном и сердечном его к себе приближении.
Аминь.
март 2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867283
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 08.03.2020
* * *
Гей, одізвись – широке поле,
Широке поле – то життя.
Та чи були тут ті монголи?
Ми тут і наше тут буття.
Над нами жайворон й лелеки,
А вздовж шляхів ромашки йдуть;
Ген – клени, ясені й смереки...
Й дівчатка-незабудки ждуть.
Така як гляне – серце стане
І... поволока ув очах.
Тож з нею хоч в одвічний танок,
Творити діток при свічах.
О поле – ти п'яниш озоном –
Далеко овид, тут земля,
Пахучих квітів хилять грона,
В височині ширя орля...
07.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
Вот мой линкор,
а лучше – шхуна
И океана чистый лист...
Я поплыву, души на струнах
Под чаек хохот или свист.
Иллюминатор
в мир огромный,
Где волны плещут,... острова...
И попугай радушный, томный
Да изумрудная трава.
Мне б обойти
крушенья, рифы
И кашалота хвост крутой!
Хоть мельком полетать бы грифом...
Дикарки взгляд поймать, вон той.
Мой стол родной –
моя ты шхуна
И чистый лист, фантазий прыть...
Из лука б в ложь, или с гарпуна!
...И не сбежать,... и не уплыть...
03.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866960
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 05.03.2020
Размеренно в жизни весна подкрадалась,
Мы все только рады,
Но жизнь и не это за годы видала –
Осенние клады...
И пусть они грустны – души листопады,
Но как же прелестны,
Ведь ей очищенье с дождинками надо,
Интимны моменты...
Зима не зима? Тёплым ветром повеяв,
Позвала подругу,
Всё время ведь рядом, друг друга лелея,
Какая тут ругань?
Играючи, может – канат перетянем –
Тепло,... то прохлада?
Тюльпан с гиацинтом звут ве́рбу на танец,
Под солнцем рулады...
Признайтесь, как ждали сердец возгоранье –
Сквозь март да к апрелю;
Взорвутся бутоном все чувства за грани,
Прибудем же к Лелю!
На праздник веселья, любови рожденья,
Души обновленья...
Сердечности нежной, прекрасной и верной,
Кипенья по венам!
04.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866856
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 04.03.2020
ода
А жизнь то не простая, братцы, нет –
Иль я по ней, или она по мне...
Так что изволите – букет иль винегрет?
– На босую – где ж левый мой штиблет?
Помятый что-то в зеркале портрет.
Ну так и что – никак уж дед Пихто,
Коротким взглядом эта, ну и тот;
Пушкарь короче всё равно не стал,
Где саксофон, аккордеон играл...
Где от любви я облачно страдал –
За ней тогда стрелял один амбал.
Ах, на катушку намотало дней –
Каких там не найдёте пескарей:
Резвились в той обойме королей
И плыли в шхуне – капитаном, Грей.
Со всех сторон: "Не жмись, дружёк, налей!"
Жасмина запах от мелькнувших Фей...
А нить уходит вверх за облака...
Как часто раньше небеса лакал.
С Вселенной звёзд я супер дождь принял,
Пока тут свой земной удел понял
И в рай заранее копыта не гнал.
О эта жизнь... да что вам говорить –
Уж не забыть её и не зарыть,
Из тела всё же выскочит душа,
Ещё один поход свой заверша...
Тебя ж я не забуду никогда,
Любовь, что так промчалась сквозь года...
03.03.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866758
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 03.03.2020
Дощі ці літні незабутні
І ми навстріч їм біжимо –
А в небі блискає трюмо,
Оркестру грім сховав сіренькі будні...
Туман втікає в синім гаї,
Босоніж в бульбашках калюж –
З небес густий і теплий душ,
Чи водоспад святий нас омиває...
Яскраві сторінки дитинства
В квітчастих кольорових днях...
Промчали, мов би на коня́х
В казковім царстві, неймовірнім, дива...
02.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2020
Місто було й залишається ніжно казковим
В буйному розквіті перших моїх пелюсток...
Разом зі мною воно підіймалось в обнові –
Витончений в майбуття кришталевий місток.
Та кровоносна система його милих вулиць
В тіні акацій і кленів, й простих наших мрій.
В час, коли всі ті воєнні тривоги поснули –
В лю́дських серцях було стільки життя й ейфорій!
Цей вже новітній широкий проспект простягнувся
Аж в старе місто – змінити його древній лик...
Ми підростали й мужніли, старіли Матусі.
Вчило життя бути з Світлом, не в тіні імли.
О, моє місто – з тобою пов'язана доля:
Вулиці-руки в обіймах, в життя нас вели...
Я поклонюся тобі – на те є моя воля –
Вічно живи й після нас жди людської хвали.
29.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Я повернусь, я повернусь –
в моє село, моє село.
Ромашок білих наберу,...
а серце голубом звелось...
Велосипедом ген гайну,
де битий шлях мій гомонить;
В обійми небо пригорну –
моя зоря там ще горить...
Роки сполохані мої
дитинства й досі у мені –
І хата, й двір, там стіл стоїть,
ще Мама в радісному дні...
А я орлом – круги над всім,
за тополями цвинтар спить:
– Привіт, привіт – сельчан там дім
й родині вже свіча горить...
Вертаюсь в думці часто я,
в село так рідне й до краян...
Що небом писане – збулось,
немов в вісні мені здалось...
28.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866292
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.02.2020
Ще день життєвий ощасливив нас –
Обіймемо цей щирий подарунок.
Що Одісей шукав колись, як Ру́но,
Любов Вселенська
в лет до нас, пораз...
Вона джерело миру і добра,
Що-небудь є од неї найдорожче?
Любов з дитинства в наше серце вхожа –
Без неї як
в життєвих цих вітрах?
Пустеля без любові ми, знаття б;
Хоч день без неї – втрачений в цім мирі.
(В темниці жить без світла в Божій вірі).
Врятуєм світ земний
й душі чуття!
27.02.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866213
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2020
Перед грозою, хмурясь, небо
Навстречу сумрак шлёт в пути –
Ветр ураганный, вдруг свирепо,
В цветах и травах шелестит.
И гром раскатисто грохочет,
Сверкает молния вдали –
А кучер: "Нас таки намочит!"
Да лошадь ржёт в кругах пыли...
Во мне ж романтика играет –
С Природой буйною, степной
Явился Бог Перун* над краем
С мечём, златою бородой!
И может в жизни лишь однажды
Я встречей буду одарён –
Душа коль трепетная страждет,
Пред Богом буду я смирён.
Из-под копыт дорога вьётся,
День словно превратился в ночь.
При свете молний, мне сдаётся,
Перун метать их был охочь!
Конь у берёзы был привязан,
Мы под телегою спаслись.
Да, после этого ни разу
С Перуном не пересеклись...
Бог Перун* — один из главных светлых богов древнерусского ведического пантеона. Бог-громовержец, воинство небесное ведущий по ратной стезе, оберегающий явный мир от наивного и на границе сей порядок устанавливающий.
26.02.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866100
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.02.2020
Привіт з нашої юності, радянських часів, вже які кому були, але ж таки БУЛИ!
Подъём, друзья, подъём –
Какое настроение!
С воскресным милым днём,
Сердечное биение...
А мысль одна сверлит –
Сегодня увольнение.
О, солнышко моё
И небеса безоблачны –
Душа, ну до краёв,
Лелей и радость сохрани.
И сердце всё твердит –
Весны флюиды нам даны.
О, молодости флаг,
Что парус вдаль несёт мечту...
Мелодий... ну аншлаг,
В краю звезду свою найду –
Вон там, за КПП,
С судьбой своею, коль в ладу.
Привет вам с тех краёв,
Совсем с других времён и лет –
Таких же соловьёв,
Сирени пахнущий букет
И чувств свободных песнь,
Души к вам незабвенный свет!
21 февраля 2020года – 23 февраля 1963 года,
в/ч 61873 напротив центрального
автовокзала г. Симферополя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865636
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.02.2020
О сколько же лет,
сколько лет мы несёмся над миром –
И радость и грусть
бороздя на пути вековом.
Бурленье в крови
отразилось в сонетах Шекспира,
Духовный посыл –
там, во встрече младенца волхвом.
А крошечный шар,
сей земной, нам дарованный Богом,
Где край рукава
Галактического завитка –
Малюсенький бисер
на черных Космичных дорогах...
Спасём ли потомкам?
Занесен ведь ствол у виска!
18.02.2020г.
1. - на фото: знаменитая фотография "Бледно-голубая точка",
где Земля сфотографирована с Нептуна,
с расстояния почти 6 миллиардов километров.
2. - 37 фото показывающих на наше место во Вселенной:
https://yandex.ru/turbo?text=https%3A%2F%
2Finfoniac.ru%2Fnews%2FNeuzhel i-Snezhnyi-chelovek-vse-taki- sushestvuet.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865208
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2020
Як описати життя
всього в трьох катренах?
* * *
Ціна життя... ти скажеш, друже:
– То майя* а чи змах крила...
Не встигнуть таїни нам зрушить –
В їх фіолеті тане мла...
М'яка посадка – погляд, руки.
Серця народжують серця.
Нові пейзажі, пта́хів звуки
І рідні душі... до кінця...
Ціна життя – безсмертям плата
Немов би в подорожі сні.
На неба Божім циферблаті
Маршрут тобі є і мені...
17.02.2020р.
*Майя – ...ілюзія реального світу, що приховує
справжню духовну сутність життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865098
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.02.2020
* * *
Життя – то дивна карусель,
Троянд пелюсток колискова,
А на дверях стара підкова...
За мить – побігла, як газель...
Прелюдії ж як не було,
Але на все життя зосталась –
Вишнева віхола шепталась...
В душі ж бо ріднеє село.
Там верби з косами в воді
І річечка була і буде...
Це я – по світу без верблюдів,
По матрицю, в тінях слідів...
Вже й хаос, логіці навстріч,
А овид манить далі й далі –
Ці барвні камінці й коралі,
В незвідане чийсь тихий клич...
За оборотом оборот...
На каруселі – лиця,... лиця...
Мелькають села і столиці,
А в небі зоряні світлиці –
Скіль, Господи, Твоїх щедрот!
16.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865035
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2020