| Сторінки (31/3009): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ты взрыв
Среди нейтральных нив!
И небеса благоволили,
Да, времена с тобо́ю были,
Пружинисто толкали в спину,
Ведь торопили жизнь не длинну...
Хоть и на ярком на виду –
Неповторимую звезду
Свою стремительно открыв ,
Предвидя взрыв.
А крылья всё несли в полёт,
Да – здесь земля, там неба свод;
Меж настоящим и пустым
Сердечной боли горький дым –
Хоть горизонты раздвигал,
Но жизнь свою то сокращал.
Он взрыв
Или пространств надрыв –
Стремясь по более успеть,
Всё написать, все песни спеть,
Сверхновой в тьме, чтоб засиять,
В сердцах нам правдою предстать.
Владимир – миром всем владеть
И даже умерев, гореть!
25 июля 2022г.
День памяти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954335
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2022
О ці луки й поля,
Поцілунків крила –
Вся у квітах земля
Мою душу вела...
В білий , білий туман,
Нереальності грань,
У невинність оман –
Серця лиш не порань
Ця фіалкова даль,
В пагорбах ковила...
Зве і зве десь Грааль,
Й чому вчить каббала?
Шлях до всіх таємниць
Заповіданий кимсь –
Мимо всіх небилиць,
Де всесильна є мисль;
Де кордонів нема –
Там простори й світи,
Калькулятор ума
Вкаже путь де знайти...
Світло в сім кольорів
І космічна спіраль,
ДНК-овий поріг...
А ці луки й поля
Та березовий сік,
Сріблені тополя
У природній красі,
У цій казці земній
Не розхочеться жить
Як у дні так й вві сні –
В сім сестер, Стожари...
25.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Казка це, чи життя,
Розмаїте шиття?
Тож змахнуло крилом,
Доторкнулося сном –
Пронеслось як туман,
Може просто обман?
Пелюстковим дощем
Непомітно пройдем.
Галасливих свят дим
До біди не веди –
Під скрипковим ключем
Жде мінору плече...
Як натура тонка
І душі так близька –
Коло друзів тече
Серед ясних очей.
Миті днів веселіш,
Ти сердечніш, добріш,
Та вернувшись в себЕ,
Що міраж у небес...
В коротесенький вік,
Мов є змахом повік –
Й ти самотній в цей строк,
Та й життя – лиш урок...
25.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Та сердечна кипінь,
І чекання каприз,
І надій тиха синь –
Сон чи лишень ескіз...
А в очах небеса,
Кришталю чистоти,
Ще спадала коса
Із ниток золотих.
Губ вишневих магніт,
Притягання політ,
І душею лиш зліт,
Пуп'янок ще у світ –
Надбання для картин,
Для музеїв вітрин,
Будь і знов помани
В ті бузкові вітри...
Берег пам'яті наш
І любові сади,
Заповітний багаж
Назавжди, назавжди...
23.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
О Гераклитова река –
В неё войдёшь ли дважды?
Но почему мы так легко
Транжирим время жизни?
Надеемся – то далеко,
Компьютер не зависнет.
Маяк ещё посветит нам,
Рассветы вновь прибудут –
Ложась в постель по вечерам,
Мы верим света чуду.
Успеем всё ещё сказать
Заветное, родное...
Уходит время отдавать,
Любовью нажитое.
Смогли совместно осознать
Дорогою земною
И детям опыт передать,
Кровинушка, с тобою...
Где взглядом, где рука к руке,
Прикосновеньем нежным –
Сколько воды ушло в реке,
Сердцебиений между,
А за всю жизнь меж берегов,
Крутых, на поворотах,
В пути себя переборов
На бытия широтах.
Пока дыханья полна грудь
И разум не покинул,
Не сможет время ускользнуть,
Припомним все вершины...
22.07.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954044
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2022
Душа моя, коханая,
Летять роки, летять,
У кожнім дні, бажаная,
Усе змогли спізнать –
І тихі ночі зустрічей,
Розлук тягучий час,
Той неймовірний блиск очей,
Що й розум кидав нас...
Там не лякали нас шторми,
На крилах до небес;
Тепер лиш серце защемить,
Бо так люблю тебе...
Життя дорога в нас одна,
Непередбачена –
Спасибі Боже що беріг
Нас разом і поріг;
Що вдарував нам донечок
Й онуків не забув,
За ласку дяка Сонечку,
Збулось все ж наяву...
Роки і дні з прискоренням
Землицею біжать –
Десь там далеко корені,
Як журавлі летять...
20.07.2022р.
54 роки разом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
курява дорогою
десь громи гурчать
пес глядить з тривогою
ворони кричать
вітер крутить вітами
дуб старий скрипить
ще й гудить трембітами
в хвилях всі степи
перекоти поле враз
здійнялось в політ
отакий-то парафраз
про природу звіт
19.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Іду тобою вздовж,
жура моя глибока,
А хмар низький кордон
на небі одинокім
І вітер по волоссю
тихенько шепче щось,
Пташок ніжноголосся –
хтось кличе десь когось?...
А пагорби нараз,
у ковилі, снігами,
Берізки струнко в ряд
мелодій піють гами –
Так було, буде знов,
бо Вічності картина...
Вже заходу вино
з фантазіями Гріна
Потоне в ніч повік,
з зорею розплеснеться
І так за роком рік
по волі божій Отця;
Який пасе стада
"овець" так неслухняних,
Не мир, а війн біда –
жорстоких, млою званих.
Здолавши зло в порі,
оцінять Світла крила,
У Сонячній зорі
згорить вся камарилья.
Від безсердечних пут –
Любов, не егоїзм вже,
Тож визначення Путь
до Істини від ізмів.
19.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Про кохання так багато сказано
В повній егоїзму стороні,
Адже з обопільної вини,
Від спокус всі біди часто зв'язані.
Ще від неготовності, щоб разом
Дружньо цей сімейний віз тягти,
І за що обожнювать, знайти,
Будні переборюючи радо.
Хоч без настрою тобі, та баче Бог,
Підставлять покірливо плече,
Ще й не потонути в первачі –
Тут живе уміння керувать удвох.
Про любов багато речень сказані...
Щастя лише спільно добувать,
Вчитися в дрібницях все ж прощать,
Суперечки щоб були погашені.
Як непросто в світі цім відбутися,
А сім'єю жити ще складніш,
Народити дочок і синів –
Любі друзі тут ціна кохатися...
...Чи ж лякатись всім нам днів, як і ночей,
Діти і онуки, правнуки –
Щастя нашого журавлики;
По дорозі ж світло люблячих очей!
18.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
О край, що ніжність у весну,
Живий – ні, не міраж є;
Та відрізняється від сну,
Хоч сам того не знає:
Топазу подих в тишині,
В цвітному водоспаді,
Ще й з переходами тонів,
Природи славна Лада.
Нехай бентежний світ навкруг
Так мало зрозумілий,
Кружляти б в вальсі між подруг
В коралів легких крилах, –
Розтанула б біди вина,
Що до життя так рветься,
То зовсім інша сторона,
Туман, що німфи, в'ється...
Так залишайтеся як є –
В красі, в своему світі,
Мелодія троянд там ллє,
Де Музи в світлій лірі...
Потрібен спокій так простий,
Мить-вічність сокровенна –
Замри, не пропадай, постій,
Душі є дар натхнення...
17.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Вуаль дитинства, повернись –
Укутаюсь в твій чин,
Скажи: "Зі мною обіймись!,"
Воскресну, люблячи...
З природи світом, що з людьми –
Потрібні на взаєм,
З часів до пірамід і тьми,
Ще до провини тем.
У пам'яті гусина кожа –
Там коник без ноги,
Тож вилікуй скоріше, Боже,
Жучки всі дорогі.
Старіш – чуттева ж глибина
Жива в нас, як мотор,
Та в серці віднайшлась вина,
Перенести б курсор
До витоків, вернуть назад –
Душевних ностальгій,
Де всі ми як сестра і брат,
В чуттях, не говіркий.
Ти свій і птахам і звірам,
Ховайсь хоч під крило –
Іди по лісу, по степах,
Оближуть все чоло.
Так де жорстокість та взялась,
А з нею біль і кров?
Пройдемо ж разом Божий лаз,
Щоб всім знайти любов.
16.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
верлібр
О Господи, вона жива –
Із всесвітом в кільці любові,
Про щось все ж скаржиться тихенько:
"О ніжно ти поклич мене –
Так скучила я тут без ласки
Серед безжальних цих людей,
Котрим довірилась колись,
Усім служила як колиска.
І небеса благоволили –
Експеримент? А може ні?
Загалом агресивні царства,
Не дбають миру і добра –
Все риють, свердлять моє тіло
І атмосферу все коптять...
Ось ти відчув, прокинувся
І обійняв ласкаво люблячи
Всім серцем й ніжною душею...
Ось так би всім – чи дочекаюсь я?"
15.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
В клепсидрі час такий є змінний –
Епохи і роки, і миті;
Ще долі, вписані як мох,
Невдачі й щастя – все на двох.
Чи карта випаде на небі?,
Чи то священик, може ребе –
Їх погляд немовлям німий:
Той балакун, той мовчазний.
А щастя жереб хто дає нам,
Чи по долонях, чи во венах?
В клубку кармічному секрет –
Опанувати б цей предмет...
Так, право вибору нам дане –
На перехрестях так нещадне.
В житті у кожнім на Землі –
Крок в прірву, знову ж на крилі.
Часу шкала є ось така,
Минулим й майбуттям метка,
І ні початку, ні кінця –
Всевишнього в руках, Отця.
Життя лиш дотиком, п'ятою –
Крапки у часі вздовж, шкалою.
О миті – все летять, велінь...
Як жити?... Є і в каббалі*.
14.07.2022 р.
* КАББАЛА (Євр. קלי, букв. - отримання, переказ), в іудаїзмі езотерична традиція з вираженими елементами містики, теософії, теургії і магії. Для К. характерні споглядання, роздум, молитва, прагнення осягнути прихований, «істинний» сенс Тори і ін. священних книг, що укладають, на думку каббалістів, символіч. опис Бога і процесів, що відбуваються в Божественному світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
* * *
Літо, миле літо –
В запахах і в квітах,
До життя принаду сієш у серцях:
Як любити вмієш
І плодами зрієш,
По полях мандруєш в грозових дощах;
Зеленню покрите
В травах соковитих,
Коней і корівок з паші зустрічать...
Незабуті села
Люди в серці селять
І несуть з собою – всім усе прощать.
Літо, миле літо,
В споминах повите,
Будеш з нами жити знову цілий рік –
Доки пройде осінь
Й снігові заноси,
Лиш весняні коси – літо знов під бік!
13.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Невагомий і пружний –
як летюча стріла;
Промінь, плеканий Духом
в піднебесся, де мгла...
Мимо дивних Галактик,
також скупчень планид,
І смарагду подібних
віддзеркалених міт.
Фантазійнішим дивом
крізь реальність зірок,
Чудодійніший витвір
світла й чорних дірок;
Ця Краса безсловесна
довгожданнійших мрій –
Вже лечу крізь прозріння,
сльози капають з вій...
06.08.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Хай у світі є дощ,
Намалює свої він картини,
В наше місто як дон –
Навіть в нього в цей час іменини.
Хоч при владі нараз
І на світ в нього сіра портьєра,
Та любові не вказ –
З нею в дружбі люба атмосфера.
Ліхтарі їх збагнуть,
Жовтооко укажуть дорогу,
З парасольками в путь
І не будь, дощик, дійсно суворим –
Поможи краще їм
І заштор із струмочків убранство,
А небес херувим
Зв'яже долю чуттів ренесансом.
Будь хрещеним їм, дощ,
День в житті цей їм буде як свято
І дороги уздовж
Щастям душ двох стань самим багатим.
11.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
«…Ты угадал: моя любовь такая
Что даже ты не мог её убить…»
«…И ты знаешь, что нас разлучённей
В этом мире никто не бывал…»
А.Ахматова
Какая Аннушка судьба
Ждала тебя у парапета
И чья сказалася мольба,
Чтоб стать светильником для света.
В пятнадцать – знать пять языков,
Париж вдруг покорить стихами;
Каких ты насмотрелась снов,
Кто нашептал в них жизни драму?
Любовью замкнуто кольцо –
Как ненадолго целым было…
«…Ни розою в садах Отца…»
Хотя шипов… для всех хватило б…
Такие ранние открытья,
Признания у Херсонеса,
Уже тогда имела крылья –
Царица, может быть принцесса…
«…С дудочкой белой
в руках прохладных…»
«…Море, круглая бухта,
высокий маяк…»
Перстень таинственный,
будь он неладный.
Горе,… цыганка,…
полынный знак…
Как знать, коль под звездой Горенко –
Другою б выдалась судьба?
Вячеслав Шикалович
23. 06. 2009г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952821
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.07.2022
* * *
У ставочку качки пливуть
І в розмові крячуть
Ряскою смакують жують
Й нам щось кажуть наче
Розумом щоб керувались
З Небесами знались
Їх порад та й не цурались
За скарбо́м не гнались
Он ставочком качки пливуть
І туди й додому
Тихесенько рядочком йдуть
Не бояться й грому
Не того що люди можуть
Волю давши злому
Такий грім ніяк негожий
Ні одному дому
10.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Мальви різнобарвні мальви
Квіти для душі
Чорнобривці й мальви Мами
В серце поспішіть
Розрядились як на свято
Зустрічати нас
О яке ж принадне братство
В радісний цей час
Ви красуні любі наші
А в очах любов
В ніжних пелюстках найкраще
Збуджуєте кров
В цім куточку у гурточку
У ладу жили
Янголята вдень і в нічку
З нами тут були
09.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Міражі міражі
вся Планета міраж
Лиш летять журавлі
вільно і без поклаж
Люди не журавлі
не дано їм літать
Людство тут екіпаж
їм лише виживать
Ще нас терпить Земля
хоча шкодимо їй
На горбах ковила
шепчеться із під вій
Як нам жити давно
вже повідав Господь
В молитвах перед сном
дай нам в руки поводь
А зрання грішимо
мов забули про те
Хоч на очі більмо
душ би чути протест
Міражі міражі
вся Планета міраж
Все ховають важіль
щоб позбутися краж
Винен весь екіпаж
08.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
пісня
Верби мої, верби
і сережок дощ –
Ви – у Серця небі,
сльози хоч не хоч...
Ви – дитинства пісня...
тане, наче дим...
Біль душі мій грійся
спомином про дім.
Там, в бузковій сині,
винести я зміг
Незабутні й нині
щастя й дива сміх;
Поле трав і квітів, –
той казковий рай, –
І найкращий в світі
світла небо грай.
Хай ніщо не зрадить
тих безхмарних літ.
Радість не завадить,
шле минуле зліт...
Обійму я, верби,
ваших рук красу.
Запах, ваші весни
я в Душі несу.
31.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Ця дивна синь літа
укриєш мене
В твоїх ароматах
світань в куражі
І берег так вільний
у чари несе
Там образ принадний
пливе в Міражі
Лице чорноброве
ця юнь в чистоті
І погляд миттєвий
душі водограй
Ой крилоньки літа
лелечі летіть
А дощ коротенький
печаль подолай
Тут чаєчка в диві
гадаєш про що
Що все пролітає
як мить і як сон
В цій літа сторінці
не так живемо
О Всесвіт загадка
до нас Фаетон
06.07.2022 р.
Фаетон – таємнича зникла планета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
верлібр
Чи часто ми замислюємося
На берегах потаємної особистості
Під зорями небес
Які дивляться прямо в серце твоє
При тому кожна з них
Це чиясь душа
Що вже побувала тут
Зі своїми печалями і радощами
Або готується
До чергового народження
І ось хоча б один раз
Прийшовши до божественного стану
На хвилі польоту усвідомлення
Недосконалості цього світу
І разом з тим прекрасною
Живою і чуттєвою Природою
З її глибокими
Мінорними і мажорними переходами
На перехрестях
Сердечного чуття відчути
Людську невизначеність
У всьому відсутність
Гармонії і сумісності
Та вічної боротьби
Соціальних протилежностей
Але ж кожен шурхіт листя
Кожен посил чуттєвої ніжності
В просторі любові
Здавалося б так зрозумілої
Душею людською
Задамося ж питанням
Так звідки з яких щілин
Проявляється егоїзм
Або проникає зло
Стаючи домінантою у світі
Проростаючи і розмножуючись
На такій прекрасній землі
Як не банально це звучить
Але до тих пір
Поки ми не змінимося самі
І не зрозуміємо що жити для себе
У матеріальному плані в тому числі
Шлях в нікуди
Жити кожному для блага ближнього
Ось проста формула ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ
Єдино вірна
Для перетворення світу
Егоїзму і споживацтва
Та смертельних зіткнень
На цьому низинному ґрунті
04.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
* * *
верлібр
В цих життєвих вогнях
Вдалину біжить час
Немов ласкавий сон
Поволокою льон
В таких рідних степах
Відпочине душа
А в ніч Зоряний Звід
Суть розмов поведе
В відчай брат не впадай
Майя лиш жде тебе
Тут де миті рікою
Й подій череда
На посту небеса
Душ хода на землі
В радості і в імлі
Визначених років
04.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Як запалюєш ти
почуття у мені
А в очах поволока
немов би у сні
Що за влада чи сила
чи ваблень замок
Але ж ключ його в серці
любов-завиток
Мо обман чи в капкані
блаженний я все ж
Як в тумані пливу
втратиш а чи знайдеш
Все ж нехай будь що буде
я бранець чи раб
Сон подовжись злітаю
в новітній етап
03.07.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Розкидає життя
Роздоріжжями доль
Найрідніші серця
Невідпорністю воль
І це дерево вшир
Душі нові веде
Їх захвачує вир
І рядочком і десь
Сьогодення зв'язок
Нас єднає місток
Рідний п'єш голосок
Еліксиру ковток
Ще й і миле лице
З кілометрів доріг
Звук в часи бубонців
У кареті та в сніг
Так припони життя
Всяк долає свої
Це колюче шиття
То ворожки краї
О моя ж ви рідня
Хто ще тут хто в крилах
Йдемо всі навмання
В наших днях в милих снах
02.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Вітри гойдають час
Вітри гойдають час, а втома
Несе мене до того дому,
До вікон батьківських..., дверей –
До милих маминих очей...
Де пам’ять в затінку чекає
І вже ніколи не зникає,
Пташиним співом обіймає,
Хвилин тих духом надихає...
Що й не сховатися від них:
Ні від вишневої весни,
А ні від макового цвіту –
Замріяного диво Світу
І трав зелених запашних,
Гаїв бузкових синьооких,
Де ті закоханії сни
В майбутні поспішали строки.
Нема кінця й початку часу,
Навічно в серці... й не зникає –
Від зачарованого вальсу
У грім басів, що слух змикає.
Вітри гойдають час. На скронях
Куйовдять білий дим долоні...
Вже й лелечата підросли –
Їм не побачить, як воли
Неквапно міряють в пісках
Чумацький довгий битий шлях.
Та віддзеркаленням у небі
Чатують Путь наш..., два ведмеді...
07.08.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Споглядаючи Небо,
Я тихенько співаю –
В унісон пташки лепет,
Божий Світ обіймаю;
В голубому із білим
Скатертина плететься –
То моє життя з лілій
Вишиванкою в’ється...
А в очах трави в росах,
Як стрічки, розметались
Дні, віднесені в просинь –
З незабутнім єднались,
Щоб в суцвіттях рікою
Понесло сивим ранком...
В небесах наді мною,
Хрест з хмариночки, знаком...
16.07.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
Враз ненароком вкралось літо
Все ж в прохолоді степ і місто
І одкровенням все розквітло
Волошок і ромашок цвіт
Лаванди запахи гуляють
І душу флером оп'яняють
В туманній ніжності сприймають
З любові сплетений цей світ
Так не губіть же ці красоти
Полів пшеничних позолоту
Пісень пташиних ніжні ноти
І Божий знайте заповіт
29.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
* * *
тече річка невеличка
думу думає свою
у міленьких хвилях личко
я на кладочці стою
очерету шелест дивний
перемовини ідуть
чується інтуїтивно
хоче спокій їй вдихнуть
неприродний грім гуркоче
котрий місяць тиші ніц
чи удень а чи уночі
в хвилях вітер у пшениць
та і я лиш віртуально
будь душею часто тут
рідний край провінціальний
серцю журний цей маршрут
тече річка невеличка
знаю що тобі болить
пройде час шизофренічний
цінність взнаємо – любить
27.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Святе чуття
від Батьківщини
Летить у мороці безоднь
Хоча б хоч біль
до половини
ЇЇ тут цілий хоровод
А серце із душею
ловлять
Таку тонесеньку журу
Раніше чула
лиш тополя
Як хвилі ж у тобі бурун
І на цій хвилі
все пройдешнє
А думалось що назавжди
О ліки полинові
де ж ви
У дім старий і сад веди
Я під деревами
посиджу
Здаля на хату подивлюсь
І тихо на
стежину вийду
З лелекою сум поділю
Все видивлялася
на мене
Скотилась з ока їй сльоза
Аж кров
із бурилася в венах
І потемніли небеса
Мені подумалось
навіщо
Хоча б в думках сюди прийшов
Так звуть
душа і серце віще
Пройдешнє ж щастя не знайшов
24.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Світ віртуальний
в якому змішалися долі
всі кольори весен й літа тут переплелись
Днів і ночей полон
сни де і дійсність з дощами
людський пташиний базар може десь в місті Лісс
З'явиться ж чудо
і пух тополиний покриє
всю дисгармонію прийшлу тут нам всуперіч
Зсунуть бархани
мільйони піщинок нахлинуть
схронеться зло й квіти знову у ріст нам до пліч
Світ віртуальний
не може змінить світ реальний
де ми приходимо й підем в незвіданий час
Світ де Любов'ю
усім нам хрещеним повинно
браття планетні тож рушить не треба причал
22.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Не залишилося нічого
Бездушний світ без берегів
І тут і там за мрії рогом
В тих хто зумів й хто не зумів
Святе ж бо не в ціні сьогодні
Вселився в люд чортополох
Тож на спокуси всі голодні
Попереджав давно вже Бог
З глухими що дискутувати
Їх сплюндрував цей дикий світ
Та й совість втиснули за грати
І не в законі заповіт
Лиш інтуїція зосталась
Ще з Всесвітом тоненький трал
Утримує тих що загрались
Мить й без божественних начал
Поглине прірва...
Чорна прірва...
23.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Не пролунав ще грім небесний,
Не вразила ще вість усіх.
Ще заспокійлива є преса,
Ще пестить вуха щирий сміх.
Іще чекають вас надії,
Де Татко з Мамою моливсь…
Коротка ніч, а день радіє –
Ширяють в небесах орли.
Випускників ще хороводи –
Там Місяць крізь хмаринки мчить…
Традиція – стрічання сходу,
В дорослість кожен так спішить.
Звучить баян – близь річки танці,
Любов найперша – кожен свят…
Ще не будують новобранців,
Жура не охопила, вряд…
Чарівна горнеться погода,
Ніхто не жде страшних подій.
Ласкаве Сонечко вже сходить.
Війну задумали вожді –
З світанком бомб над світом лік!
Тепер лиш з фото супроводить
Фатальний сорок перший рік –
З Марії Йван очей не зводить…
17.04.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
верлібр
Ти не зови мене
Я не прийду
Вже місяць й зорі
В Ангела обіймах
А ти стоїш
В садовому юру
Ніяк не змиришся
Із роллю так новою
Давно бузок відцвів
А клени все ростуть
Ще пам'ятають
Час що в попіл всіяв
Ти не зови мене
Я не прийду
Ятрить душа і тут
Все ж перед очі
Твій силует
Перон на полустанку
Тополі
Підпирають небо
Лиш цвіркуни
Все ріжуть тишу
А світляки
Як і тоді в траві
Так неймовірно
Виробляють світло
Доносяться із річки
Кваки жаб
Полин із степу
А жура із серця
Я не прийду
Вже не прийду
Пробач
19.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
Ми під звук зозуль живемо нових
Втратили пророкування дар
І не передбачиш навіть в слові
Шелесту магічному чинар
Злато пісочин часових п'яльців
Залишковий на очах запас
Все спішить норовлячи крізь пальці
Змалювать твій профіль і анфас
Живемо замислюючись вряд чи
Сподіваючись у Божих снах
Припускаючи все ж фініш ралі
В селах островах чи у містах
Ми під звук зозуль живемо нових
Втратили пророкування дар
Життя промінь з рання дасть основу
Захопитись Сонця світлом чар
18.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Якщо ти здатний
завжди усміхатися життю,
життя
завжди усміхнеться тобі.
Зі східної мудрості
Світ усмішкою обіймаєш
Пісенний ліс на стежці горній
Проміння сонячне утіш
Йдемо на ноті цій мажорній
Крок все твердіше й сміливіш
По ходу далі все розкажуть
Відкриють душу на виду
Мов заворожена пейзажем
В красотах фарби всі знайду
Тут мовби соколом злітаєш
І радість у грудях вита
Життя в любові пестить й танеш
Цим в дану мить сіяй мета
І зрозумієш що ромашці
Сказав ласкаво іван-чай
Флюїди любі шле нам пташка
Бо в пісні здрастуй не прощай
17.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Баскських коней у чистім полі
Табун живе в свободи волі
Сил набирається поволі
І понад берегом пливе
Лиш тупіт з під копит пилюка
Геть в річку котиться гадюка
Летять ритмічні перестуки
Вздовж річки поряд журавель
17.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Той мир тепер сіяє раєм
Немов вісні який не вкрали
Акацій липи і корали
І тихий ласкавий прибій
Велосипеда шини шелест
Ромашок в Космос білий пеленг
Та солов'я любовних трелей
І світ як білі роси свій
16.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Живем на білім світі ми,
Лиш іноді злітаєм –
Все поодинці, рідко в зграї,
В яскравім світлі зверху тьми.
І добре, що тут Хмари є,
Що на землі – сховають,
Цей довгий біль хай полишає,
Таке твориться, най мине.
...Глянь, стрілка еволюції
В прострації застигла –
Тож в думах танемо безкрилих,
Надій пливуть ілюзії?
В земному світі ми, не десь,
Все рідше все ж літаєм...
Тут дрейф нелітний в цілій зграї?
- - -
Куди тепер мчить наш Експрес?
15.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Боже, душу нам дав,
і цей день дарував
На Планеті під сонцем –
Серед бур і штормів,
без кінця дієм стрім
Поміж земель і морем...
Від троянд ці слова:
"В злі болить голова,
Клопоти де й візьмуться."
Отець з неба скіль вчив –
зла Любов лишить сил,
Від задумок своїх відречуться.
Боже, душу нам дав,
і цей день дарував
На Планеті під сонцем –
Серед бур і штормів,
без кінця дієм стрім
Поміж земель і морем...
14.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Лист іще білий,
час дзвінко милий
Під пелюстковим дощем;
Лиця щасливі,
душі красиві
Ще на зачатку поем...
Колір рожевий,
світ той вишневий –
Чекаючи ще небокрай.
О, святий Отче,
в білій пороші
Тобою дарований рай...
Стеляться віти,
шепчуть під вітром
Молодості ейфорій;
Дні як намисто,
світлі і чисті...
...Прийде пора ностальгій.
13.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
верлібр
Береги наших днів
Що бредуть в цьому хаосі
В очах неба ось цих –
Нами, чи кимось задані?
Таєн крила між зір –
Прочитати б хоч скілечки,
Лиш комети вдаль хвіст,
Земля сховом для сонечка.
День за днем, ніч за ніч,
Де весна літо швидко мчить –
Осінь в зиму як спіч,
Все в мені не забутеє...
Випробувань земних
Карусель швидкоплинная,
Швидкостей світлових,
Квантових в синій вічності.
В нас нейрони як схрон,
Тож пресують миттевості,
В пам'яті борознять
Океани розширення...
Береги днів земних
З вічністю у сплетінні є –
На шляхах вікових
Яка ж даль,... до завершення?...
12.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
* * *
Куди ведеш дорога милая,
І розуміння в чім твоє?
Як той метелик – легкокрилая,
Все в квітах польових живе.
Плисти з землицею б нам, совістю,
Де бірюза в її очах
Сміється в піднебессі вільністю,
Природи відданих, в краях...
З нуля все починати заново –
Дітей і хліб земний ростить,
Ти ж така чуйна, добра, знакова,
Світ гармонійний полюбить.
11.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
* * *
Куди ведеш дорога милая,
І розуміння в чім твоє?
Як той метелик – легкокрилая,
Все в квітах польових живе.
Плисти з землицею б нам, совістю,
Де бірюза в її очах
Сміється в піднебессі вільністю,
Природи відданих, в краях...
З нуля все починати заново –
Дітей і хліб земний ростить,
Ти ж така чуйна, добра, знакова,
Світ гармонійний полюбить.
11.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Як фантастично ти красива,
Як органічна для життя –
Не надивитись, просто диво
Як для людини без ружжа,
Без злоби, помсти і лукавства,
Омани, підлості й шахрайств...
Багато чо́го ще позбався,
Проблем лишишся і митарств.
Тоді знайдеш Небесний ключик –
Ти з ним відкриєш всі шляхи
І щастя віднайде промінчик,
З Любов'ю зможеш все знайти.
10.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Обійме і як не заплаче
Жура тебе
І тоскно дощиком, неначе,
Кропить з небес,
І з пам'яті все сипле, сипле –
Неначе сіль,
Що аж душа стражденна схлипне,
Аж в серці біль...
І страшно – протидій немає,
Спинити як?
На нервах як на скрипці грає,
Де й дівсь маяк?
Ніщо не віщує розради –
О літечко,
Заглянь-но в пошуках поради
В моє вікно,
То ж зглянься, Сонечко ласкаве,
Де промінь твій?
Ти в Божій ходиш світла славі,
Добром повій
І радість принеси на крилах,
Щоб оживить –
Любов пустить по зблідлих жилах,
Життя святить...
09.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Там, з дитячих літ,
небо, Ти мій світ,
Радісним мені – в пам'ять.
Світанкова рань,
променів пора,
Що любов-життя – знаю...
Де казкова даль –
покажи Грааль,
У життя поклич вічне;
З тих святих часів
в первісній красі,
Зазвучи в мені, пісне.
Заспокой грозу
і струси сльозу,
Із дерев моїх весен;
Вітром приголуб,
мов би наяву,
Мудрість сивих днів, бесід...
Сонячний цей день,
обігрій мене,
Зазирни в мою Душу,
Я чи не твій друг,
радості дай пруг –
Говорити вдвох мушу...
Бути в цім житті,
небо у Христі,
Лиш з Тобою у вірі –
Посміхнись мені
в краплі на листі
Ніжних і земних лілій.
Там, з дитячих літ,
небо, Ти мій світ
І в душі моїй – совість.
Світанкова рань,
променів пора,
Ти мого життя – повість...
23.10.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Землі магістраль,
Красот пастораль,
Зірок море в ніч колоситься...
Що зве, як порив,
Незримий покрив –
Він в аурі нашій вселився.
На стиках коліс
Питань вічний віз
Все стукає в скронях і б'ється,
Сенс в нас, що живем –
Між ніччю і днем,
Чи в Вічності Таїні ллється?
07.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Жизнь на Земле, на суматошной...
Могла ли быть она другой?
Порой бывает очень тошно –
Построена ж она игрой.
Когда ж захватывают звёзды
Всего от головы до ног,
Вселенной яркой света гроздья
Обнимут, как начал пролог.
Оттуда взгляд на человечий,
Сей муравейник, как он есть,
Как эталону он перечит –
У них и мир, и лад, и честь.
Нас мучат пробы и ошибки,
Не пройден главный перевал;
Всё кое-как, неспешно, зыбко –
Совсем не то, что Бог желал.
Тысячелетия за партой,
Всё в искушеньях на пути –
Какой ценой за двойки платим,
Завещанное ли найти?...
06.06.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949767
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.06.2022
Стежини доріжки,
А краєм чебрець, Іван-чай
І Місяця ріжки,
Тополь білокорих мій край –
Де берегом верби
Та слів очеретяних бриз...
О душу як вабить
Коріння глибинний порив.
Під небом землиця
І рідна й така дорога –
Повік будеш сниться,
Найбільше з можливих багатств...
05.06.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Бабусі Лізі
посвята
Сокілка, Сокілка –
Село, що пірнуло в віки,
Відірвана гілка
На дні десь у Ворскли ріки…
Бабусин там витік,
Дитинство її дороге –
Без Нені повиті
Дні зовсім далеко – о, ген…
Полтавська сторінка,
Як той подорожник у біль…
Життя, як же стрімко
Долаєш кінцевий рубіж…
Нема вже Бабусі –
Сокілка нова піднялась.
Кургикають гуси
У осінь журою, щораз…
08.07.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
верлібр
Безмежний степ
Та й під шатром небес
І вітром дихає
Й штовхає в груди
Так рідний і живий
Цілющий дорогий
Він обіймає нас
І віддається людям
Тож засівайте
Жніть зерно в хліба
Я дам вам все
Живіть і розмножайтесь
Але в любові
Як учив Господь
Бо як змія вповзе
Жадоби й зла
Між вами
Добра не ждіть
Хоч навіть брат
І брат
Причина для розбрату
Щораз знайдеться
Не сійте зло
Прошу в останнє вас
Бо проросте страшне
І вся краса моя
Зчорніє в протилежність
Обмеження в часі не має
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Нежданий, все ж такий жаданий
Вечірній гість –
Із прохолодних добрих дланей
Йде полиск-вість.
Цей перехід із травня в літо,
Як коридор,
Із ліхтарів дарунки світла
В чуттів-мінор...
Всі лави разом спорожніли –
Які меткі,
Комфорт вечірній вікна звили,
З небес зірки.
Тут ми гуляли молодими,
Хоч й ніч без мір;
Часи застали цифровими,
Змінився двір...
Дерева до небес, віт шерех –
Спів наших доль;
Розділять легко смутку берег,
Кап... в парасоль...
03.06.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
Амур поцілив нас
Той самий щонайперший вальс
І кроки ще хисткі, непевні,
Як під вітрилом перший галс –
Обійми з вітром щирі, кревні…
Із сміхотливих тих очей,
Що аж займаються вогнями –
У серце,… ось-ось запече…
Хтось чудодійно грає з нами…
Яка ж бо талія тонка…
Берізка мила білокора,
Ще нічия в моїх руках –
Чи припадеш до осокора?
В душі буяють почуття:
«Ой, попадусь під тії чари!»
А миті вальсу все летять…
Амур поцілив нас із хмари…
29.04.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
верлібр
Все ще травень
Та вже парить
Пора гроз
Але ж і сінокосів
Цвітіння троянд
Гліциній
Липи
Акацій
І всього щорічного
Збудження почуттів
Ціни життя
Все в тобі обривається
Коли грізний час
Нагадує як заблизько
Під час підкрадається смерть
З якою не домовишся
Скільки ж мізків працює
Над тим щоб найефективніше
Ця сама смерть
Збирала свою данину
І це тоді коли
Так хочеться жити
Любити і бути любимим
По Божому благоволінню
І вся Природа про те ж
А тут у цьому пеклі
Серед страшного гулу
Диму і вогню
Й вороння не знайдеш
Де вже інтелігентним
Солов'ям з тонкою
Сентиментальною мелодією
Недарма ж кажуть
Коли розмовляють гармати
Музи мовчать
Хоча все супроти
І ліс і степ
Та червоні маки
Бо не можуть
Нікуди втекти
Зупини Боже
Якщо у Твоїй волі
Усілякі протистояння на Землі
Бо схоже кінця "жнивам" не видко
Весь час на нашій
Маленькій Планеті десь горе
Безока з косою
Розмахалася нівроку
Ось уже й
Останній день травня
Літечко може тобі вдасться
Відмолити
31.05.2022р.
"Коли говорять гармати, музи мовчать", – так стверджує приказка, створена на основі давньоримського вислову з мови Марка Туллія Цицерона на захист Мілона: "Коли гримить зброя, закони мовчать".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Що ж майбуття тепер вершить...
Було все в школі чітко й ясно,
Хоча місцями і контрастно...
Не скажеш більш: "Куди спішить?..."
Позаду вже дзвінки, уроки –
Не враз, та шкодувать прийдеться,
З десяток ще рокІв й ікнеться –
Свої ж бо вже з дзвінком пішли...
Зберімося ж, наш рідний клас,
Споглянуть, словом обмінятись,
Тут й вчителі – поспілкуватись,
Взаємно з ніжністю вдивляйсь...
Ну а допоки ми в Порі,
Тут в мріях вчотирьох гадаєм:
"Не повернуть нам юність-Раю
І даль, букви де в Букварі..."
31.05.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Запашної акації грона
Розмовляють на дальній струні –
Красномовний той звук патефону
На дитинства піє стороні...
Проявляється тонко у серці,
У провеснах щасливих років,
Найдивніших у споминах терцій,
В мелодійнім музичнім півсні.
З теплим дощиком літо казкове,
Ніжна ласка Бабусиних рук
Та Матусі лице чорноброве,
Дятла красеня з дерева стук.
У майстерні, клопочучи, Татко –
Мотоцикл, а чи велосипед;
Чи у снастях рибальських загадка,
Я ж з тих пір – фотокореспондент!
Зміна-2 перший фотік з пластмаси,
Об'єктив Індустар із трьох лінз –
Тридцять шість чорно-білих припасів,
Тож "стріляй" без якихсь тобі гільз.
Стільки фото альбомних історій,
Дня замало в перегляді лиць,
Що родилися з лабораторій
Й не потрібен із магнію бліц.
30.05.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
верлібр
Як красномовно
Ти розмовляєш
Друже мій
Недаром кажуть
Час тече в обидва кінці
І немає йому
Краю у Вічності
Все що бачимо навкруг
Воно значимо
Чи то у мареві фантазій
Чи у факті моменту
І ми буваємо вражені
Від побаченого
Що можуть руки людські
У відтворенні задумки
Бо у даних витворах
Велич людської творчості
В усій красі форм і деталей
Летючості думки
Якщо навчимося
Берегти надбання історії
Воно буде виховувати
Нові покоління
Цінувати все
Що навкруг нас
Дасть змогу
Підійматися людській свідомості
Адже можна лише
На такій ось основі
Як Любов один до одного
Та до Природи
До пам'яті людської
У витворах творчої краси
І наснаги
Передуючих поколінь
Рухатися далі
Це як точки опертя
Без яких не можна
Буде пояснити
Довгу тривалість
Людського буття
Не без періодичного
Варварства
Протистоянь
Ще й досі не зжитого
Поколіннями навіть
Освіченого Людства
Але так чи інакше
Час безперервно
Пише Історію
Яку ми часто
Спотворюємо
Ради коротких
Корисливих забаганок
Тож подивуємося
На збережене
У вічному часі
Де наші проміжні зупинки
Є такими важливими
Сходинками підйому
В живій послідовності
Поколінь землян
Заради світлого майбуття
Плеканого Христом
20.05.2022р.
На фото:
Храмовий комплекс Баальбек в Лівані
як артефакт стародавньої високорозвиненої цивілізації
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Не плач, тополенько, не плач,
Твоя голівонька в пуху вже
І соловейко тонко тужить,
Розповідає як скрипач.
Ой не така тепер весна –
Троянди червлені до сонця,
Зажурені не по сезону,
За всіх неспокій і вина.
Природа в розпачі – десь грім,
Та не про дощ, а зла недоля,
Що й чорноземи все ще голі –
Чортополох в смертельній грі.
28.05.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
* * *
О де ти є, село моє –
Сердешна пісня соловейка,
В гнізді щось шепчуться лелеки,
Кіт з цуценям тут заграє.
За кленом у височині
Гурт голубів, кругами в небі,
Та ластівки летять повз тебе,
Де тінь, лежу я на спині.
Як вдома хороше було...
...У фіолетовій безодні –
Вечірні зорі, так холодні
Й Венера вИсить над селом.
Десь жаби квакають на дощ,
А за вікном вечерю Неня –
Накрила стіл, то дружня сцена,
Розмова під найкращий борщ...
О де ти є, село моє...
27.05.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
верлібр
Цей світ трояндовий
У різнобарвній казці
Тече через всі події
Через біди і клопоти
Людського буття
Може саме для того
Щоб якось згладити
Ворожість і жорстокість
Двоногих істот
Які ніяк не можуть
Перейти цю бездушну межу
Щоб почати жити для інших
А не лише для себе
До чого це призводить
Не раз і не два вже
Пересвідчувалися
Та де там все безнадійно
І схоже невиліковно
Ці стада поки що
Воліють пастися
Далеко не по волі Божій
І лише трояндовий світ
У різнобарвній казці
Тече через всі події
Через біди і клопоти
Людського буття
У нескінченному чеканні
Гармонійних відносин
Як між один одним
Так і з Природою
Загубленої
У безкрайньому Всесвіті
Маленької Планети і на ній
Безпорадного Людства
27.05.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
Місто казкове, доріжки сріблясті,
Вкутані в блідий туман –
Крізь ліхтарі й дань часу неоплатнім
Очі твої без оман.
Я вже лечу над своїми роками
І обіймаю тебе –
Радості наші й німі мелодрами,
Як подарунок небес...
Ось такі рідні проспекти широкі,
Де ми разОм не жили?
Навіть в окраїнах не одиноко
Віти акацій цвіли...
Місто казкове у пам'яті плинеш,
Може побачу у снах?
Час дуже швидко і мій, і твій лине –
Тихо бреду по слідах...
26.05.2022р.
Сказочный город родной
Сказочный город, в свету серебристом,
Кутаясь в бледный туман –
Сквозь времена я в долгу неоплатном,
Взгляд твоих глаз без обман.
Вот и лечу над своими годами
И обнимаю тебя –
Радости наши, подчас мелодрамы;
Ласково, нежно любя...
Словно взлетая, проспект твой широкий –
Жили здесь, вместе росли?
Даже в окраинах не одиноко
Ветви акаций цвели...
Сказочный город, ты песней поёшься,
Вижу, предамся лишь снам?
Время здесь наше так быстро несется –
Тихо бреду по следам...
26.05.2022 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Назревший монолог
Это любовь; любовь, утешение человеческого рода, хранительница вселенной, душа всех живых существ, любовь, нежная любовь.
Знаменитая цитата Франсуа-Мари д'Аруэ (1694-1778), более известного под псевдонимом Вольтер.
Есть откровенье – крик души
Оставшись сам на сам с собою
Не связан суетой земною
На ковыли и спорыши
Под купол навзничь – неба синь
Там облака летят как птицы
Здесь средь распластанной землицы
Всё низменное отодвинь
Как понял ты земной урок
Где по стерне босым прошёлся
Знал Кремли замки Капитолий
Сложил какой-то монолог?
Смысл жизни человечьей здесь?
Ночное небо ведь сумело
Дать Тайну чтоб в тебе всё млела
Весь путь и вот теперь и днесь
Хотя бы в двух словах скажи
Жизнь от сохи и к интеллекту
Прожив здесь значимо часть века
Расшифровал ли миражи
Событий перекрёстков суть
Веков полуправдивый шёпот
И Человечества здесь опыт
Просеяв плевелы и муть
Под старость мудрость одолев:
– Вселенскую Любовь мы ищем
Она и есть то корневище
Без коего ЕСТЬ, БУДЕТ БЛЕФ.
25.05.2022г.
Смотри видео: Мудрость Вольтера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
* * *
Ах пятилепестковый сирени цветок,
Тайну с детства найти мы пытались,
Нам в рассветной дали там казалось,
Что раскроем, секрет же – молчок.
Только шмель находил на сирени легко
Пятикрылой звезды чародейку,
А мы снова кидались в разведку –
О догадках сказав на ушко.
Лишь сестрёнка постарше, смутившись слегка,
О примете, пришедшей с народа,
Словно бабочки яркую оду –
Тихим шёпотом нам изрекла...
24.05.2022г.
Сирень с пятью лепестками: приметы. Еще с детства мы помним главную примету о сирени. Если вы нашли на цветущей грозди цветок с 5 лепестками, его обязательно сорвите, быстро загадайте желание и съешьте. И верьте, что оно непременно сбудется. Иная трактовка гласит, что заветное ваше желание исполнится, если вы просто найдете цветок с 5 лепестками на распустившейся грозди.
Молодые девушки на выданье также любят гадать по цветам сирени. Если удается отыскать пятилепестковую звезду и скушать ее, загадав о будущем замужестве, значит скоро постучится в дверь жених...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948610
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2022
верлібр
Цей вечір зовсім не на Монмартрі
І не на березі Сени ну то й що
Але ті ж зірки дивляться свідками
І кіт підійшовши до нас ласкаво промуркотів
Щось дивлячись двома палаючими очима
Зрештою хто нам потрібен зараз
Мирно продзвенів трамвай на повороті
Сильно пахнув бузок поруч з лавкою
А з далекого далека прилетів спогад
Нашої першої зустрічі під іншими небесами
Шістдесятих у танці на блискучому паркеті
Історичного для нас залу в зустрічних поглядах
Де й знайшлися двоє душ на перехресті доль
Хвилини помчали так швидко а хотілося їх подовжити
Вуличні ліхтарі перебігали дорогу
Періодично занурюючи в фіолетовий морок
Фантазії що малювала твій бажаний профіль
Як все таки цікаво нас ведуть включаючи серця
До тієї іскри моменту загоряння почуттів
Спасибі ж Господи за щасливе перехрестя
І хоч сьогоднішній вечір ми не на Монмартрі
І не на березі Сени але яке це має значення
Якщо нам добре разом і ми навіть без слів
Відчуваємо і розуміємо один одного
І це не любов тане це ми танемо один в одному
Підтримуючи таким чином тепло першої зустрічі
Йдучи неспішно по дорозі нашого життя
Удвох спасибі Небесам
23.05.22 р.
Тепло первой встречи
верлибр
Этот вечер совсем не на Монмартре
И не на берегу Сены ну и пусть
Но те же звёзды смотрят свидетелями
И кот подойдя к нам ласково промурлыкал
Что-то глядя двумя горящими глазами
В конце концов кто нам нужен сейчас
Мирно прозвенел трамвай на повороте
Сильно пахнула сирень рядом со скамейкой
А из далекого далёка прилетело воспоминание
Нашей первой встречи под другими небесами
Шестидесятых в танце на блестящем паркете
Исторического для нас зала во встречных взглядах
Нашедшихся двух душ на перекрестии судеб
Минуты помчались так быстро а хотелось их удлинить
Уличные фонари перебегали дорогу
Периодически погружая в фиолетовый мрак
Фантазий рисующий твой желанный профиль
Как всё таки интересно нас ведут включая сердца
К той искре момента возгорания чувств
Спасибо же Господи за счастливый перекрёсток
И хоть сегодняшний вечер мы не на Монмартре
И не на берегу Сены но какое это имеет значение
Если нам хорошо вместе и мы даже без слов
Чувствуем и понимаем друг друга
И это не Любовь тает это мы таем друг в друге
Поддерживая таким образом тепло первой встречи
Идя неспешно по дороге нашей жизни
Вдвоём спасибо Небесам
23.05.22г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
верлібр
Горизонти життя
Казкові і ні
Де хмари-Ангели
Притягують погляди
І ти мимоволі задаєшся питанням
А як там куди ми
Неодмінно потрапляємо
Пізно чи рано
І чи правда по східній
Та і європейській
Мудрості туди
Відлітає душа
Залишаючи тіло
В якому вона коротала земний вік
І чому навколо
Цього так багато суперечок
Навіть тепер у століття
Потоку невичерпної
Інформація
Напевно тут порушені
Закони Всевишнього
Куди так просто не допускаються
Цікаві однак
Людський досвід
Вже практично
Досягає Ноосфери
А окремі індивідууми
Отримують понад можливості
Для спілкування з потойбічним
Баченням аури наприклад
Навколо людей рослин і навіть предметів
Тут теж багато ком
Не готовність сприймати
Це просто так на віру
А раз не всім це дано
То і з доказами складно
Інша справа якщо все відбувається
В одній родині
Де є довіра
Та інформація подій
Які відомі тільки їм
Інформація зчитується
За допомогою рук
З енергетичного поля
Того ж хребта
І коли унікальна
Інформація таким чином
Надається випробуваному
У нього тихенько
Починає ворушитися
Піднімаючись волосся
Та таємне з часом
Все ж стає надбанням
Просто сьогоднішньому
Людству яке всі досягнення
Воліє в першу
Чергу направити на зло
Ще рано розкривати
Всі секрети квантового світу
Однак хто дуже
Хоче дізнатися більше
І готовий духовно до цього
Той може підійти
Набагато ближче
До вічної Таємниці
Вже сьогодні
23.05.2022 р.
Горизонты познания
верлибр
Горизонты жизни
Сказочные и нет
Где облака-Ангелы
Притягивают взоры
І ты невольно задаёшься вопросом
А как там куда мы
Непременно попадаем
Поздно или рано
И правда ли по восточной
Да и европейской
Мудрости туда
Улетает душа
Оставляя тело
В котором она коротала земной век
И почему вокруг
Этого так много споров
Даже теперь в век
Потока неисчерпаемой
Информации
Наверное здесь затронуты
Законы Всевышнего
Куда так просто не допускаются
Любопытные однако
Человеческий опыт
Уже практически
Достигает Ноосферы
А отдельные индивидуумы
Получают сверх возможности
Для общения с потусторонним
Видением ауры к примеру
Вокруг людей растений и даже предметов
Здесь тоже много запятых
Не готовность воспринимать
Это просто так на веру
А раз не всем это дано
То и с доказательствами сложно
Другое дело если всё происходит
В одной семье
Где есть доверие
И информация событий
Которые известны только им
Информация считывается
С помощью рук
С энергетического поля
Того же позвоночника
И когда уникальная
Информация таким образом
Предоставляется испытуемому
У него тихонько
Начинают шевелиться
Приподымаясь волосы
Да тайное со временем
Становится достоянием
Просто сегодняшнему
Человечеству все достижения
Которые оно в первую
Очередь старается направить во зло
Ещё рано раскрывать
Все секреты квантового мира
Однако кто очень
Хочет узнать больше
И готов духовно к этому
Тот может подойти
Намного ближе
К вечной Тайне
Уже сегодня
23.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
верлібр
О земний океан
Твої янтарно-смарагдові хвилі
Бувають ласкаві і люблячі
І з ними приємно перебувати разом
Спілкуватися і відчувати
Філософську причетність
І духовне задоволення
Але раптом настає
Вибух люті і грізного
Прояву характеру
Який важко керований
І непросто пояснимий
Дивуєшся цим змінам
Часом лякаючись
Такій мінливості
Але з іншого боку
Мінливість це рух
Ось тільки куди
Закладена в тебе
Людська логіка
Намагається дотримуватися
Шляху ведучому
До високої мети
Інакше навіщо
Але виявляється екстремальне
Поряд з прагматичним
Теж присутнє
Флуктуації ніхто не відміняв
І циклон зароджується
Обрушуючись і наростаючи
Обіймаючи щомиті
Мінливою аурою
Точно так і любов
Охоплюючи тебе всього
І вже не втекти
Від самого себе
Світ стає іншим
Музика серця
То саксофоном звучить
То скрипкою дістає
Врізаючись в пам'ять
Своїми деталями
І нюансами переживань
Відразу
Злітаючи в піднебесся
Немов перебуваючи в невагомості
То враз кине з висоти хвилі
І немає середини
Акорд сі бемоль
На сопілці душі
До таких вібрацій
Обійме оголене почуття
Твоє що безсоння
Здасться благодаттю
А Кінь рішення
Стукає копитом
І заглядає в очі
Просячи виходу
Або пощади
О Любов
Твій гімн
Це істинно потрясіння...
23.05.2022 р.
Аккорд си бемоль на свирели души
верлибр
О земной океан
Твои янтарно-изумрудные волны
Бывают ласковые и любящие
И с ними приятно пребывать вместе
Общаться и чувствовать
Философскую сопричастность
И духовное удовлетворение
Но вдруг наступает
Взрыв ярости и грозного
Проявления характера
Который трудно управляем
И непросто объясним
Удивляешься переменам
Порой пугаясь
Такому непостоянству
Но с другой стороны
Непостоянство это движение
Вот только куда
Заложенная в тебя
Человеческая логика
Пытается придерживаться
Пути ведущему
К высокой цели
Иначе зачем
Но оказывается экстремальное
Наряду с прагматическим
Тоже присутствует
Флуктуации никто не отменял
И циклон зарождается
Обрушиваясь и нарастая
Обнимая ежечасно
Меняющейся аурой
Точно так и Любовь
Охватывая тебя всего
И уже не убежать
От самого себя
Мир становится другим
Музыка сердца
То саксофоном звучит
То скрипкой достаёт
Врезаясь в память
Своими деталями
И нюансами переживаний
В одночасье
Взлетая в поднебесье
Словно находясь в невесомости
То бросит с высоты волны
И нет середины
Аккорд си бемоль
На свирели души
До таких вибраций
Обнимет нагое чувство
Твоё что бессонница
Покажется благодатью
А конь решения
Стучит копытом
И заглядывает в очи
Прося выхода
Или пощады
О Любовь
Твой гимн
Это истинно потрясение...
23.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
верлібр
Берег мій далекий
Не клич так таємно
Не клич туди де вже давно порожньо
Де мохом поросло
І пісками занесло
Все що пахло і сміялося
Верба оплакала
Тополя відшелестіла
А річка осокою і очеретом заросла
Але чому так тягне
У ті ромашки і маки
Чому коники і метелики
Як і раніше стоять
Перед сумним поглядом
Де вокзальний перон сповнений говірки
Людських емоцій
Добрих посмішок людських
А сонце посміхається несучи оптимізм І продовження
Яке зовсім нікого не лякає
Навпаки воно
Приваблює майбутнім...
...І ось ми тепер в ньому – воно теж живе
Але скільки в ньому мороку
Недоброзичливості
Несправжнього брехливого безперспективного
Руйнівного
Нестабільного
З незрозумілою лякаючою перспективою
І тільки весна
Яскравим кольором і свіжою зеленню
Незважаючи ні на що
Є продовженням
Нашого непростого життя
Що шукає і не знаходить
Високої дороги
Визначеної давно
Всезнаючими доленосними небесами
Сезам – відкрийся ж
Засипана пісками століть
Тверда дорога давно заповідана
І передречена Людству
Великою Любов'ю
Вселенською давно знайдена щасливчиками
Інших світів
Що випили свою чашу
Примітивних почергових прихильностей
Від чого давно попереджали
І нас словами молитви
"Не залиш нас у спокусі
Але визволи нас від лукавого"
21.05.2022 р.
Цена искушений и лукавства
верлибр
Берег мой далёкий
Не зови так тайно
Не зови туда где уже давно пусто
Где мхом поросло
И песками занесло
Всё что благоухало и смеялось
Ива оплакала
Тополь отшелестел
А река осокой и камышом заросла
Но почему так тянет
В те ромашки и маки
Почему кузнечики и бабочки
По-прежнему стоят
Перед грустным взором
Где вокзальный перрон полон говора
Человеческих эмоций
Добрых улыбок людских
А солнце улыбается неся оптимизм
И продолжение
Совсем никого не пугает
Наоборот оно
Привлекает будущим...
...И вот мы теперь в нём – оно тоже живое
Но сколько в нём мрака
Недоброжелательства
Ненастоящего лживого бесперспективного
Разрушительного
Нестабильного
С неясной пугающей перспективой
И только весна
Взрывающаяся
Цветом и свежей зеленью утверждающая
Несмотря ни на что
Продолжение
Нашей непростой мятущейся жизни
Ищущей и не находящей
Высокой дороги
Предначертанной давно
Всеведущими судьбоносными небесами
Сезам – откройся же
Засыпанная песками веков
Твёрдая дорога давно завещанная
Предречённая Человечеству
Великой Любовью
Вселенской давно найденной счастливчиками
Других миров
Испивших свою чашу
Примитивных поочерёдных привязанностей
От чего давно предупреждавших
И нас словами молитвы
"Не оставь нас во искушении
Но избавь нас от лукавого"
21.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
верлибр
Синие сумерки
Незабываемые чувства
Ми идём взявшись за руки
Изредка поглядывая друг на друга
И как будто нет большего счастья
А сердца стучат в унисон
И мы готовы идти долго долго
В трепетность лепестков маков
Или укутаться в гроздья сирени
Этой нашей весны
Которая свела нас с ума
Всё время безмолвно
Рассказывающая что бывает на свете
Такая беззаветная любовь
В которой утопаешь целиком
И готов птицей лететь
Хоть на край света
Света на двоих
Этакого Божественного чуда
Соединяющего и созидающего
Подаренного нам
Наверное Вселенной
Кто ещё мог так одухотворить
Наши души
Готовые хоть сейчас
Лететь к звёздам
Туда где не бывает разлук
Как в суете земной
Несущей паутину препятствий
Всего того что
Забирает у нас ощущение
Вечности этих неповторимых
Чувств принадлежности
Только друг другу
В этом свихнувшемся
На материальном
Мире катящемся в неведомое
Остановись же мгновенье
В своей наполненности настоящим
Великим что мы нашли
Дай побыть в нём
Дай даже обмануться
В таком сказочном обмане
А вдруг?...
Гранями фантастичного сапфира
Оградит нас Нечто
От тончайших мраморных
Трещин подозрительности
И прозаического
Земного финала
Ничего общего не имеющего
С этим святым
В синих сумерках вечером
Нашедшем нас...
20.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948249
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2022
О, Ангели, так рідні – вічно з нами,
Колись і ви були на цій землі,
Тепер за нами всюди на крилі,
Бо вже давно споріднені серцями.
Невидима для нас небесна праця,
Там кожен крок аналізують наш –
Від совісті й тонюсінький демарш
Сховати вже нікому не удасться.
Коли ж ідеш ти Бога благодаттю
Життя, хоча б по тонкому льоду, –
Любов бери в супуття до ладУ,
Лиш з нею над проваллям по канату...
Задумки на добро і мрії наші,
Про зустріч, з ким давно не був разОм,
І всі твої молитви перед сном –
Збулося щоб, у Ангельській жде чаші...
Не спить наш Ангел – все в думках нам радить...
Частіше з Ним нам говорити б, радо.
19.05.2022р.
О Ангелы
О, Ангелы, родные – вечно с нами,
И Вы когда-то жили на земле,
Теперь за нами всюду на крыле,
Уже давно мы родственны сердцами.
Небесный труд, попробуй догадайся,
В нём каждый шаг присматривают наш –
От совести, пусть тоненький демарш,
Припрятать никому уж не удастся.
Когда идешь ты Бога благодатью
По жизни, хоть по тоненькому льду, –
Любовь в делах пусть будет на виду,
Над пропастью лишь с нею по канату...
Задумки на добро, мечты все наши,
О встрече, с кем давно не был, притом
И все твои молитвы перед сном –
Сбылось чтоб всё, там в ангельской ждёт чаше...
Не спит наш Ангел – в мыслях нам советы...
С Ним чаще говорить и слать приветы...
19.05.2022 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
новела-верлібр
Але чому, чому все так хитко,
Чому так болить серце
І немає того душевного тепла,
Радість же швидкоплинна, як промінь сонця,
Ховається за трамвай, що зупинився...
А сирітливий бездомний пес
Проводжає жалібним поглядом,
Що хочеться потиснути йому на прощання лапу...
Самому б не заскулити від туги, –
Такий невлаштований, безпритульний світ,
А частина твого серця спрямована
На возз'єднання з непоєднуваним;
Ненавмисна скупа сльоза твоя
Зрадницьки розписалася в безпорадності.
Несподіваний дощик закапав
У такт сумному настрою,
Вітрина зі старовинним годинником,
Що давно зупився,
Але вперто втупився однолико,
Немов кажучи: "Ось і я про те ж –
Якби ви знали, як мені самотньо
У цьому чужому столітті, адже все залишилося
Десь там, за тим поворотом...
...Пам'ятається, везла мене на візнику
Тільки повінчана молода пара –
Дбайливо, як свідка майбутнього щастя
І я, цінуючи це, точно відстукував
Їх найкращі миті життя..."
Господи, ніколи раніше не звертав
Увага на цей полірований,
Кремово сірий кругляк –
Скільки ж ти століть лежиш
Тут перед храмом?
Стільки парафіян, може і з таким же
Сумним настроєм, що наступали
На тебе, не помічаючи і не звертаючи
Уваги на твоє існування,
І твоє одвічне терпіння...
Мені раптом стало не по собі,
Адже я можу рухатися і йти
Куди хочу – хоч в кафе, хоч в театр,
До речі, давно там не був...
Та й пройтися тепер, після короткого
Дощику, уздовж набережної
Так приємно-вдивляючись
В обличчя перехожих, таких різних виразів,
Обчислюючи, що б це вони думали
У цей, один зі мною, момент?
Але ж який там чується букет думок...
Недарма кажуть, що в хвилину
До шістдесяти тисяч
Їх відвідує нас, пролітаючи
У надії, що якась та й
Приверне нашу увагу...
І дійсно я, витягнувши одну
З товстої колоди думку про те,
Що навряд чи варто сумувати,
Розсипаючи дорогоцінні миті
Святого часу, безповоротно
Втікаючого в нікуди...
І я поспішив додому – записати
Цей, що знайшовся, верлібр.
Повз мене промчав електросамокат –
Як не дивно, з дамою
Середнього віку на борту,
А за спиною у неї стояла дівчинка
Років десяти...
Ризикують же люди.
Відцвітають каштани і бузок –
Мій з дитинства улюблений запах
Батьківського, найзатишнішого з усіх, будинку
З запахами борщу, під ласкавим
Люблячим поглядом Мами,
Із знайомим колодязем у дворі,
Який ми разом з батьком викопали
У незапам'ятні часи і він поїв всіх
І город в тому числі...
Улюблений сад, вишні, яблуні, абрикос.
Моя відрада – мотоцикл "Ковровець",
Маленьке живе дзвінке диво,
Що мчить мене по бездоріжжю,
Виносить з ревом з крутого кар'єру
А то привозить на пляж річки дитинства Конки...
О, це слово – було...
Та не забулося і стоїть перед очима,
Таке рідне, тепле, справжнє –
Досі приносить
Спокій і душевну рівновагу...
Високе Сонце Батьківщини.
17.05.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
А земля ж така маленька,
Та на всіх вона одна;
В кожного солдата Ненька,
Перед нею всім вина.
В кам'яний то вік дорога,
Не буває там Жар-птиць,
Повинитись перед Богом,
Й Богоматір'ю всім ниць.
О прости ж Отець небесний,
Як мудріші б ми були –
Райські кущі б мали в веснах,
Війни б всі внівець звели.
Поможи Вселенський Розум,
Кожен раз все на межі, –
Зняти Людством всі загрози,
Йти в Любов,... не в міражі.
16.05.2022р.
Жить в Любви не в мираже
А земля то ма́ла, ма́ла,
Да на всех она одна;
В каждого солдата мама,
Перед ней у всех вина.
В каменный то век дорога,
Не бывает там Жар-птиц,
Повиниться перед Богом,
Богоматерью – пасть ниц.
О прости Отец небесный,
Быть мудрей благоволи –
Кущам райским быть бы в веснах,
Мир навеки б сберегли.
Помоги, Вселенский Разум,
Каждый раз все на меже, –
Людям снять угрозы разом,
Жить в Любви, не в мираже.
16.05.2022 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
* * *
Пий любов, живи на світі,
Чоловіче милий –
В ній лиш черпай свої сили,
В ній всі самоцвіти...
В ній всі мрії та надії –
Берег, хвилі моря,
Спів пташиний, де те горе?
Спокій душ нас гріє...
Дух твій зародився в мирі,
Благодать де квітне –
Без гріха був і відмітин,
Зла ніц в серця Лірі*...
Пий любов, живи на світі,
Чоловіче милий,
Мов билинний, – білокрилий,
Весь в Добрі і літі...
16.05.2022 р.
*Ліра. Символ натхнення, мистецтва і Просвітництва.
* * *
Пей любовь, живи на свете,
Человече милый –
В ней лишь черпай свои силы,
В ней все самоцветы...
В ней мечты и все надежды –
Берег, волны моря,
Птичье пенье, прочь все ссоры,
Душ покой, как прежде...
Дух твой зародился в мире,
Благодать в расцвете –
Без греха был и отметин,
Зла нет в сердца лире*...
Пей любовь, живи на свете,
Человече милый,
По преданью – белокрылый,
Весь в Добра, ответе...
16.05.2022г.
*Лира. Символ вдохновения, искусства и просвещения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Музыка В. Мурадели
Слова Я. Халецкого
Не грусти, не печалься о встрече...
Не грусти
Миру вечно не быть даже в сказке,
Но пока на земле мы вдвоём –
Поцелую небесные глазки
И печаль нам совсем нипочём;
О родная, безумные ласки,
В память лет мы с собой заберём...
В океане разлуки найдёмся –
Магнетизмом притянемся вмиг
И на белых небесных торосах
Путь наш быстрый на крыльях и тих;
В крае том, где не надо вопросов,
Где любовью живёт каждый миг...
14.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947731
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.05.2022
Любов, немовби мчить табун –
Несамовито і стріч небу,
Нехай попереду лиш ребус,
Вже почуття немов тайфун...
Приплив туманить і несе,
Вже бали наростають шторму,
На повороті так крутому –
О романтичне це глиссе...
Весни вулкан чи зупинить??
В життя так буйство цвіту рветься
І хоч все дійство, ще лиш меццо, –
Вселенською спіраллю ж світ!
14.05.2022 р.
Предчувствий явственный полёт
Любовь, как мчащийся табун –
Неистово навстречу небу,
Пусть впереди ещё лишь ребус,
Неистов крутит уж тайфун...
Прилив туманит и несёт,
Уж баллы нарастают шторма,
Вот-вот откажет здравый тормоз,
Предчувствий явственный полёт...
Весны вулкан остановить?
Всё буйство цвета рвётся к жизни,
Порыв хоть краткий, бенефисный –
Вселенскою спиралью свит!
14.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
* * *
О скакуны – там в стае облаков,
Счастливые, миг и растают –
Хоть музыка миров вовсю играет,
Да на Земле всё пробы кулаков.
Тупых углов достаточно на всех,
Как биссектрис за тетивою,
Стоп – кто-то наблюдает за игрою –
Мысль навязав, злорадный выдал смех.
История, ты вечно на метле,
Тобой как прежде понукают,
А ты бежишь, поспешно спотыкаясь,
Червлёный след роняя... не елей...
13.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2022
* * *
Розстелю тебе степ широкий мій,
Аж до обрію – травня цвіт,
Край тюльпановий, дух Божественний,
Ковилова біль й горицвіт...
Де разом кульбаба з ромашкою
У фіалковий звуть розділ –
Льон і сон-трава, пісня з пташкою,
Мак червоний і чистотіл...
В древніх пагорбах за туманами
Скіфське золото ще лежить...
Варта ідолів з істуканами –
Прийде дух їх в ніч ворожить...
12.05.2022р.
* * *
Расстелю тебя степь широкая,
В горизонт лежит – мая цвет,
Край тюльпановый, дух Божественный,
Быль ковыльная, горицвет...
Одуванчики да с ромашкою,
Где фиалковый спит раздел –
Лён и сон трава, песня с птичкою,
Дружит с маком здесь чистотел...
В древних тех холмах за туманами
Скифов золото всё лежит...
Стража идолов с истуканами –
Придет дух их в ночь ворожить...
12.05.2022 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Колокола – медь музыкой поёт,
Как многолик рассказ в органных нотах
И благородный купол позолотой,
Как небеса, так душу всё зовёт...
В них радость – жить, из сердца гонит блажь
И мира прихоти, и искушенья...
Ручья лесного звуки откровенья,
Земных сует беспристрастный коллаж –
Всё есть в малиновых колоколах
И покаянье,... и Твоё прощенье...
И из сомнения себя творенье –
До вознесенья духа... быль вела...
12.05.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947551
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2022
Не бери усього мене, весно,
в похмільні екстази –
Сік березовий теж до свого є часу...
Як бузковий дурман все лоскочуть
очей твоїх стрази.
О мольфари – без чар у ранкову росу...
Бо в клепсидрі часу незабутній
дурман поцілунків,
У цвітастих туманах замріяних нив...
Віднесіть бо на крилах лелечих
в фіранки фортуни, –
Боже, Ти ж нас на Землю удвох відрядив?!
11.04.2022р.
В клепсидре времени
Не бери, о весна, меня в буйство
хмельного экстаза –
Сок березовый солнца хрусталь на весу...
Как сирени дурман всё щекочут
в глазах твоих стразы.
Не колдуй ворожей на рассвете росу...
Ведь во время клепсидры забыть как
дурман поцелуев,
Да в цветастых туманах мечтательных нив...
И на аистов крыльях в истому
летя аллилуйя, –
Боже, Ты нас на Землю вдвоем отрядил?!
11.04.2022 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Джмелі гудуть, буяє все навкруг,
Бузковий дух весь двір у себе вкутав...
Немає радості – одна покута,
Гримить десь з відсвітом полинний пруг.
Диск Місяця сумує межи хмар,
Його тривожать сплески на Планеті,
Бо ж одна одну чують у дуеті –
Окрім лісів ще піддає щось жар?
Природа ж бо терплячіша людей,
Та часто і її вони дивують,
Під наглядом Небес, а все "пустують" –
Коли ж розрада вже до них прийдЕ?
10 травня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
Радио, радио, радио –
С нами в душе до конца!
Как с тех пор стало нам радостно
В эфире быть в роли ловца –
Иль сквозь помехи морзяночку,
Голос, в другой частоте,
Из дому, то ль на поляночке,
С крымской яйлы в красоте...
Эх, эпопея приёмников:
Блочных таких крепышей –
Крепким столам без подъёмников...
– То ль сейчас, век малышей.
Помню диоды с кристаллами
И шесть пе тройки – венец!
Дым канифоли с "паялами",
Каждый – КВ военспец...
И хоть смартфоны, встав поперёк,
Поросль младая всё ж есть –
Теплится Радио-огонёк,
Трансиверов новых не счесть!
7 мая День Радио 2022г.
73! Автор R7KAD
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947088
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2022
верлібр
Людське тепло – еліксир добра і любові,
Він лікує краще будь-яких ліків,
Адже він душі щирий нектар...
Навіть у лихолітті і печалі може надихнути,
А в цих квітучих полях трепету і фарб захоплення
Флюїди божественних небес
Занурюють в хмару чудес,
Відбиваючи ритм Всесвіту навіть в її далеких задвірках.
Які невимовні резерви і відчування,
А тим більше дарування
Для взаємного порятунку –
Вселенської любові серцевої – в кожному її супутності...
4 травня 2022р.
Эликсир добра и любви
Человеческое тепло – эликсир добра и любви,
Он лечит лучше любых лекарств,
Ведь он души искренний нектар...
Даже в безвременье и печали может воодушевить,
А в этих цветущих полях трепета и красок восторга
Флюиды Божественных небес
Окунают в облако чудес,
Отбивая ритм Вселенной даже в её дальних задворках.
Какие несказанные резервы и чувствования,
А тем более дарения
Для взаимного спасения –
Вселенской любви сердечной – в каждом её сопутствования...
4 мая 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Де тополі шумлять під вітрами
Тую пісню життя золотого
І хати виглядають з-за рогу,
Де були так недовго із нами...
Рідні лиця на плитах могильних –
Сам фотографував вас під сонцем,
Де сини були з вами і доці
Й небеса усміхалися сині...
На віку відбулось з вами стільки,
Що й поем не напишеш роками;
Все було – і весілля, і драми,
Аж допоки закрились повіки...
А живі все несуть вас у серці.
Доля наша ось в цім сьогоденні,
В вік смартфонів – життєвім, на сцені,
Хоч зосталося днів вже на денці...
Ми прощаємо вас, тож простіть нас,
Бо шляхи наші пишуть на небі;
Хоч й самі – вліво, вправо, в потребі
Й досі в пошуку, людства картина.
Щастя людям би – менше митарства,
Може біди від нас відведете?
Всі молитви від серця, пойміте,
Шлем на небо до вас в Боже царство...
3 травня 2022р.
Особливе місце Радониці* в річному колі церковних свят – відразу після Світлого Великоднього тижня – як би зобов'язує християн не заглиблюватися в переживання з приводу смерті близьких, а, навпаки, радіти їх народженню в інше життя – життя вічне. Перемога над смертю, здобута смертю і воскресінням Христа, витісняє печаль про тимчасову розлуку з рідними, і тому ми, за словом митрополита Антонія Сурозького, «з вірою, надією і великодньою впевненістю стоїмо біля труни покійних».
Радоница*
Тополя там шумят под ветрами
Песню жизни от века златого,
Дом лелеянья счастья простого –
Были все так недолго вы с нами...
Милых лиц здесь на плитах могильных –
Сам снимал я на фото под солнцем,
Дети, внуки и вы в мирном слое,
Где улыбки небес синих, синих...
Столь событий и вод несли реки,
Что поэм не напишешь годами;
Были радости, свадьбы и драмы,
До времён, как закрылися веки...
Но в сердцах мы вас помним живыми,
Судьбы наши во днях настоящих
В век смартфонов и жизни бурлящей,
Перевёртышами цифровыми...
Вас прощаем и нас вы простите,
Хоть пути наши пишут на небе –
Влево, вправо, шатанья в потребе...
Вы оттуда лишь нас не судите.
Счастья людям бы – меньше мытарства,
Может беды от нас отведёте?
Все молитвы от сердца и плоти
Шлем на небо мы к вам в Божье царство...
3 мая 2022г.
Особое место Радоницы* в годичном круге церковных праздников – сразу после Светлой Пасхальной недели – как бы обязывает христиан не углубляться в переживания по поводу смерти близких, а, наоборот, радоваться их рождению в другую жизнь – жизнь вечную. Победа над смертью, одержанная смертью и воскресением Христа, вытесняет печаль о временной разлуке с родными, и поэтому мы, по слову митрополита Антония Сурожского, «с верой, надеждой и пасхальной уверенностью стоим у гроба усопших».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
верлібр
Весна любові розкриває пелюстки свої
Пташині пісні і високе Чисте небо
Заклично звуть до сердечних почуттів
Аромат цвітіння розбурхує душу
Віддалений гуркіт першої грози
Очищає від рутини земного буття
А оргАн її вібрацій турбує серце
Зачаровуючи бджолиним гулом
Цього чарівного відродження
Єдиний романс Божественного світла
Чіпляє душу найніжнішими звуками
До знемоги охоплюючи тебе
У цій Планетній фантазії почуттів
І польоту Вселенської мрії Вознесіння
В неземне проголошення краси
У ритми захоплюючого танцю свободи
Над звичністю і вічною прив'язкою до побуту
О Боже – Ти ж любов істинна спаси нас
Посели в казку твоїх квітучих полів
Віднеси на скрипічній хвилі в горизонт
Фантазії живої і дотичної
Вічної музики відродження Духу святого
2 травня 2022р.
Весеннее возрождение
верлибр
Весна любви раскрывает лепестки свои
Птичьи песни и высокое чистое небо
Призывно зовут к сердечным чувствам
Аромат цветения будоражит душу
Отдалённые раскаты первой грозы
Очищающей от рутины земного бытия
А оргАн её вибраций тревожит сердце
Завораживая пчелиным гулом
Этого волшебного возрождения
И единый романс Божественного света
Цепляет душу нежнейшими звуками
До изнеможения охватывая тебя
В этой Планетной фантазии чувств
И полёта Вселенской мечты вознесения
В неземное провозглашение красоты
В ритмы захватывающего танца свободы
Над обычностью и вечной привязкой к быту
О Боже – Ты же любовь истинная спаси нас
Посели в сказку твоих цветущих полей
Унеси на скрипичной волне в горизонт
Фантазии живой и соприкасающейся
С вечной музыкой возрождения Духа святого
2 мая 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Сива ніч проступає, де чорна гора,
Став у зорях, чи то Боже око?
Спить село і міста, а десь на хуторах
Мати сина жде – так одиноко...
О ці війни на плечі – печаль Матерів.
З перших кроків ростила на радість...
Як раніш, так й тепер – чи ж діждатися див,
Невідпорна витає фатальність.
На покуті два фото – ось вже перший клас,
А рядочком в десятім мій красень –
Легень статний, кремезний ще й в голосі бас...
Ним посаджений все шумить ясень...
1 травня 2022р.
Господи прости и сохрани
Ночь седая встаёт, где чернеет гора,
Пруд весь в звёздах, толь Божие око?
Спят деревни и город – там на хуторах
Сына Мать ждет, ей так одиноко...
Эти войны на плечи – печаль матерей:
Первых шаг уж,... растила на радость...
Как тогда, так теперь – а в душе всё острей,
Роковая витает фатальность.
Фото в красном углу – вот уже первый класс,
А рядком уж в десятом – красавец,
Коренастый и статный, а в голосе бас,
Им посаженный все шумит ясень...
1 мая 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
верлібр
Ти рвеш мою душу
І жадаєш свободи
Я розумію я відпущу тебе
Лети мій білий Голубе
Тільки візьми в політ
Трохи мого тепла
І я побажаю тобі удачі
Нехай весняний цвіт
Цілує твої дні
Дні народження пісень сердечних
Пісень Отчого Дому
Дні становлення душі
Дні Божественного світла
Дні торжества любові і миру
Перемоги над брехнею і злом
Жадібністю і вадами
Тяжінням спокус
Та не зустріти тобі лукавого
І туги нескінченної
У днях осіннього падолисту
Що минає неначе в минуле
Та переможеш ти на шляху своєму
Лінь і безпечність неробства
Цвіль песимізму
Бо життя це квітка щастя
На час захованого
Від нашого жадання
Щоб ми могли оцінити
Його велич і справжню ціну
Що створює гімн Людини
Бо пройшла всі випробування
І залишилася вірна
Божественному покликанню
Вірі і Честі
Світлому польоту Совісті
Я не ідеалізую
І не малюю казку
Ненаповненої мрії
Бо Ти мій Голубок
І моє творіння
Гідний Святої стежки
Правди
І чистого неба
В очікуванні Творця
Хай буде так
30.04.2022 р.
Музыка стиха
верлибр
Ты рвёшь мою душу
И жаждешь свободы
Я понимаю я отпущу тебя
Лети мой белый Голубь
Только возьми в полёт
Немного моего тепла
И я пожелаю тебе удачи
Пусть весенний цвет
Целует твои дни
Дни рождения песен сердечных
Песен Отчего дома
Дни становления души
Дни Божественного света
Дни торжества любви и мира
Победы над ложью и злом
Жадностью и пороками
Притяжением искушений
Да не встретить тебе лукавого
И тоски бесконечной
В днях осеннего листопада
Уходящего как будто в прошлое
Да победишь ты на пути своём
Лень и беспечность безделья
Плесень пессимизма
Ибо жизнь это цветок счастья
На время спрятанного
От нашего вожделения
Чтобы мы могли оценить
Его величие и истинную цену
Создающую гимн Человеку
Прошедшему все испытания
И оставшемуся верному
Божественному призванию
Вере и Чести
Светлому полёту Совести
Я не идеализирую
И не рисую сказку
Ненаполненной мечты
Ибо ты, Мой Голубок
И моё творение
Достоин святой тропы
Правды
И чистого неба
В ожидании Творца
Да будет так
30.04.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
верлібр
Дощ насупив брови
Мокрий лист осінній прилип до руки
Неначе просячи помилування
Дружочок мій я звичайно зігрію тебе
Душею і серцем
Життя на землі ще не покрите
Спокоєм і радістю
Ллє сльози дощ
Він напевно все зрозумів давно
І прочитав мій невеселий настрій
У цей сповнений мокрої печалі день
Але чому так відбувається
Ця стежка подій
Чому такий сумний погляд
Дивиться з-за фіранки вікна
Стільки припасено радості
У кожному але поверх неї
Ця мокра дорога
Відображає не менш
Сумні блискучі калюжі
І лише кілька горобців
Із задоволенням купаються
Струшуючи періодично пір'їнками
І вмочуючи в воду знову і знову
Голівку скочуючи водяні кульки
День все ж теплий
Хто відмовиться від душевного тепла
Ласкавого і дружнього погляду
Розуміє і підтримує
В годину моросного неприйняття
Кажуть же що все минуще
Розвіється і цей щемливий туман
Якогось відчаю що супроводжує
Осінні листопады
Навівають ці думки
У чекаючої Вічності від нас
Зовсім іншого
Чи здійсниться диво чудес
Якого ми часом
Все життя чекаємо біля причалу
А хвилі щось шепочуть
На своїй універсальній мові
Не підозрюючи що
Нам її не зрозуміти
І у нас своя
Ще не закінчена дорога
По рівнині розуміння
І його відсутності
І скільки б не було
Філософів витаючих в розгадках
Того ж що і кожен з нас
Мріє осягнути
Ця сізіфова праця
У тисячоліттях не має
Свого втілення
А настирливий дощик
Окропляє дахи і дерева
Схоже глибоко заблукалої
Планети людей...
Часи Твого очікування
прозріння Людства
Монолог под дождём
верлибр
Дождь насупил брови
Мокрый лист осенний прилип к руке
Как будто прося пощады
Дружочек мой я конечно согрею тебя
Душой и сердцем
Жизнь на земле ещё не покрыта
Покоем и радостью
Льёт слёзы дождь
Он наверняка всё понял давно
И прочёл моё невесёлое настроение
В этот полон мокрой печали день
Но почему так выстраивается
Эта тропа событий
Почему так грустный взгляд
Смотрит из-за занавески окна
Столько припасено радости
В каждом но поверх неё
Эта мокрая дорога
Отражающая не менее
Грустные блестящие лужи
И лишь несколько воробьёв
С удовольствием купаются
Встряхивая периодически пёрышками
И макая в воду вновь и вновь
Головку скатывая водяные шарики
День всё же тёплый
Кто откажется от душевного тепла
Ласкового и дружеского взгляда
Понимающего и поддерживающего
В час моросящего неприятия
Говорят же что всё преходяще
Развеется и этот щемящий туман
Какого-то отчаяния что сопровождает
Осенние листопады
Навевающие эти мысли
У ждущей Вечности от нас
Совершенно иного
Свершится ли чудо чудес
Которого мы порой
Всю жизнь ждём у причала
А волны что-то шепчут
На своём универсальном языке
Не подозревая что
Нам его не понять
И у нас своя ещё
Не оконченная дорога
По равнине разумения и нет
И сколько бы ни было
Философов разгадывающих
То же что и каждый из нас
Этот сизифов труд из столетия
В столетие не имеет
Своего воплощения
А настырный дождик
Окропляет крыши и деревья
Похоже глубоко заблудшей
Планеты людей...
Времена Твоего ожидания
прозрения Человечества
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
верлібр
Звернення нас до Тебе
Рідна душа моя – але ж ми одне ціле,
Нас не розділити і плисти нам до небес разом,
Оскільки знайшлися ми на земних шляхах радості і печалі...
Ти чуєш, як звучить музика любові, що з'єднала одного разу нас
У визначальному ворушінні чайних троянд,
У незабутому танці тоді удвох в подиху узбережжя моря,
Під трепетними зоряними пелюстками мрії...
Пам'ятаєш наші стежини щастя, які знайшли ми в дорозі –
Чи не диво нас вело по ній, розкриваючи свою таємницю-реальність.
О Боже, прости нас, якщо ми в чомусь не виправдали надій Твоїх,
Але пісня життя нашого прозвучала чудовим хоралом подій
У цих садах Твоїх, повних пташиних пісень...
Спасибі Тобі за все. Можливо ми були в полоні жадань,
Але Ти знаходив весь час нашу загальну струну польоту
І ми спрямовані разом у загадку привабливого Всесвіту...
Все підвладне тільки Тобі.
28 квітня 2022р.
У День народження моєї улюбленої Анютінки.
И мы устремлены вместе
в загадку притягательной Вселенной
верлибр
Обращение нас к Тебе
Родная душа моя – а ведь мы одно целое,
Нас не разделить и плыть нам до небес вместе,
Коль нашлись мы на земных путях радости и печали...
Ты слышишь, как звучит музыка любви, соединившая однажды нас
В предначертанном шевелении чайных роз,
В незабытом танце тогда вдвоём в дуновении взморья,
Под трепетными звёздными лепестками мечты...
Помнишь наши тропы счастья, которые обрели мы в пути –
Не чудо ли нас вело по нему, раскрывая свою тайну-реальность.
О Боже, прости нас, если мы в чём-то не оправдали надежд Твоих,
Но песня жизни нашей прозвучала дивным хоралом событий
В этих садах Твоих, полных птичьих песен...
Спасибо Тебе за всё. Возможно мы были в плену вожделений,
Но Ты находил всё время общую струну полёта
И мы устремлены вместе в притягательную загадку Вселенной...
Всё подвластно только Тебе.
28 апреля 2022г.
В День Рождения моей любимой Аннушки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
История судьбы – со спутниками песня,
Так дали хороши в осенний листопад...
Плечо к плечу прошли,... воспоминанья лейтесь...
Хоть не дождаться встреч – их не вернуть назад...
А переулков нить ведёт в души, те дали –
Живут ведь в тайниках там запах стен и лет,
Которые давно уж в сердце отзвучали,
Однако фимиам витает... и портрет...
Как сутью человечьей ностальгия движет
И до бессонницы желанье свидеться,
Да сердце норовит приблизить ближе, ближе
Событья иль чьего-то, в памяти лица...
26.04.2022г.
На фото: СШ№77 ГСВГ Лейпциг
1983-1987учебные годы ГДР
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946113
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2022
Жизнь качели – то радость то печаль,
Взгляд читает всё,
И ту не забытую пастораль,
И тот перечень адресов,
По которым ты в счастье шёл не сам
И как хлеб делил
Всё, чем богат был – напополам,
Пришлось, снова бы повторил.
Жизнь качели – то радость то печаль,
Потерял, нашёл;
Но все повторы, ступень, спираль,
На ней вновь будешь – новосёл...
26.04.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946087
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2022
Цвітом обіймає груша,
Кличе в спомин білий,
Сум так щемко крає душу –
Он лелека квилить...
Квилить щось собі, чи людям –
Мовити щось хоче?
Птаха мила, білогруда,
Плаче голосочок:
"В Божім світі стільки горя –
там, чи тут, нівроку?
Сльози матерів вже в море
Скорботним потоком..."
25.04.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
верлібр
На сонячному промені золотого пилу
У задумі Божественного святого шляху –
Тут виник, з волі Батька твого,
З непосильним іншим завданням Неба.
Знати не могли учні Твої те,
Які випробування чекають у світі?
Шлях людства, гріхами окроплений,
Простягся нескінченною пустелею...
На запитання учнів Ти відповів:
"Три битви, три війни йдуть від століття.
Одна йде, прихована тишею,
Між вільною волею людини
І первородно-особистою виною.
Друга битва між добром і злом,
Вона шумить по всіх земних дорогах.
А третя – між дияволом і Богом,
Вона гримить на небі блакитному...
...У двох перших битвах переможете з нею,
Про третю битву говорити не смію.
Направить вас туди, перетворивши,
Іншого світу воля і порив."
Свій хрест донісши до кінця – виконав
Волю Батька свого небесного.
В наших серцях вічне покаяння
І надія на світло серця Твого...
Христос Воскрес.
24.04.2022 р.
У лапках: цитата з вірша Юрія Кузнєцова
" Портрет Вчителя 1987р."
https://stihi.ru/2006/01/12-1534
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Станція ж ти дальняя –
Все дрімаєш в дні,
Угадай мене – це я?
Юності десь дзвінь...
Он на карті родимка,
Хата – в ній я зріс...
Мила Батьківщинонька,
До душі поріг.
Переправ нема туди –
Серце ж плаче з од...
В білім цвіті бджіл меди,
Вишень квіт й город.
Відгримів весняний грім,
Пелюстки в вітрах...
Ти прости, старенький дім,
В сотенних верстах...
Мене любиш, я тебе –
Чи розділиш, грач?
Життя загадка Небес,
А душі ж хоч плач...
Станція доріг – утіш,
Перехрестя літ...
Журний серцю вийшов вірш –
Батьківщини світ.
26.03.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
Вы слышали, как ветер напевает?
Да, он конечно может быть и злым,
И стужи все в морозные узлы,
На трубах, как орган звучит, играя...
Вон человек в страстях житейских маясь,
Заложенный природный свой талант,
Всю жизнь в себе он ищет, неба грант,
Порою аж до самого до края...
А ведь с рожденья в каждом он мерцает,
Любовью возожжён быть может он,
Или однажды снится вещий сон –
Кристалл души сверкнёт и воскресает...
В везучих – тоном нежным отзовётся
На тайном языке Вселенной свет,
Раскроется Божественный завет –
Поэт, художник, музыкант найдётся...
А ветры перемен в душе поют –
Мелодия весны, Природой спета,
Зовёт к теплыни ласкового лета,
К цветущим деревам, земле, маршрут...
22.04.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945679
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2022
О мій садочок, гніздечко миле –
Пташина піє, що їй наснилось.
Душа зболілась, бо хмари чорні,
Ще й на тополі каркає ворон...
Та пам'ятаю сердешний час той,
Де була радість і усміх частий,
До сонця сонях і я над полем
В думках літаю – о доле-воле...
Дитятко пуп'янок, хлопець, юність –
Життя за плечі, вже й сива мудрість...
Перекоти полем – мить у Всесвіт,
Підписуй список: подій, концесій.
О мій садочок, гніздечко миле –
Пташина піє, що їй наснилось.
Там все було,... як і все скінчилось –
Слід на піску чисто хвиля змила...
21.04.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
«Случай» и «судьба» — одни только пустые слова,
упорное благоразумие — вот судьба человека.
Д. Юм
Что кличут, верь не верь, судьбой
Сокровищ остров – мой и нет?
Как соловей ничей, но голос
И чувство, что во мне боролось –
Свободы преданной букет.
Вот также туч небес полёт,
Появятся или растают,
Грусть листопада, радость мая,
Невидимый души полёт...
Подаренный нам мира свет –
Весь в ощущеньях и загадках,
То горек, то медово сладок,
Весь в мере и пределе лет...
И то летаешь, то ползёшь –
В неведомом предназначенье,
То Логоса звёзд мир свеченья,
То весь в земных сует, на грош...
Божествен, в то же время твой
Путь, Волею всегда начертан,
Целенаправлен или ветрен
И кличут: верь, не верь – судьбой...
20.04.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945502
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2022
О чорнії сльози зі скелі збігають –
То плаче Природа, бо знає усе...
Дошкульная хвиля по скелі шмагає,
Прибій сльози множить, розраду несе.
І все так трагічне – немов ритуальне,
Ну чому свавілля сміється так зле?
Чи тижня страсного, як знаки пасхальні,
Іще раз цим людям у тім'ячко б'є!
Так чорними слізьми наситьтесь вже люди
Та й станьте ДРУГИМИ, Христос віщува́в –
Невже й в двадцять першім столітті не буде
В нас змін, ради котрих, життям рятував?
18.04.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Хіба передбачиш це поле життєве?
З вулканом хіба порівняння якесь.
Неспокій впаде, наче дикий рик лева,
Або ж несподівана страх смс.
Чекали весну, де суцвіття шле запах,
Іще раз початок і радість відтак;
Нараз постає перерита вся мапа*,
Залізом скалічений стовбур віта...
Плюється вогнем витвір злобної волі –
Коли ж увірветься терпіння в Добра?
Коли ж встане Людство і скаже: "Доволі
Всім протистоянням!" Давно вже пора!
ХХІ ВІК
*Мапа — карта місцевості
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Ти скажи про серце й небеса
І про плач душі, мов скрипки голос...
Як без неї стало зовсім голо,
Це фіранка... не її коса...
Так чому, чому буває так,
Що тепло взаємне відлітає –
Десь у вирії далекім тане
І навік уже без вороття?...
Мліло й терпло серце в почуттях
І невідворотне танго стрімко
Все лилося, і лилося з диско,
Душу поглинало у грудях...
Хоч і скажуть серце й небеса
Нам про плач душі, мов скрипки голос,
Де й коли проповз між нами полоз –
В різні боки ж розвела стезя...
17.04.2022р.
За мотивами пісні:
Адріано Челентано, Ма-Перке.
(Чому не любиш)
Adriano Celentano, Ma-Perke.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022