| Сторінки (31/3009): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
верлибр
Как можно забыть
Пламень жизни былой,
Где пела любовь,
Чувств пьянила волна.
Хоть тысячи лет
Отделяют тебя –
Так живы те дни...
Ностальгии печаль...
Любил Фараон,
Сына там родила.
Где сад средь песков,
В храме жрицей была...
Коль вспомнить дал Бог
Дни все перелистать,
Всё вновь пережить
Там пребыть и узнать...
15.02.2020г.
1. Удивительная история Дороти Иди жившей в начале 20 века и бывшей воплощением египетской жрицы:
https://nastya-maks.livejournal.com/1951810.html
2. В этом видео рассказано (с 9 по 17,5 минуту) историю о прошлой реинкарнации Дороти Иди:
https://www.youtube.com/watch?v=9gmrTYwnKJE&t=2s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864929
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 15.02.2020
* * *
Не вам из нас всё вытравить,
Святое из души,
То, что успели в нас взрастить –
Отдать за барыши?
В дешёвый век без совести,
Где пошлости расцвет.
Любви сердечной повести
Под звон небес рассвет
Отдать на поругание
Творцам подлейших игр,
Сияния блистание
В полёте – Альтаир*...
13.02.2020г.
*Альтаир (Альфа Орла) – самая яркая звезда
в созвездии Орла и 12-я по яркости звезда на небе.
Название происходит от арабского "ан-наср ат-таир",
означающего "парящий орёл".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864700
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.02.2020
Диво соняшник вухастий?
Ні! Їдальня горобців –
Так, поснідати, не вкрасти
Й пісенька проста: жив-жив...
Попоїли й в небо зграя
Із підстрибом здійнялась...
Український милий краю –
Баба Ганна і дід Влас
На цім хуторі й побрались,
Й все життя тут прожили –
Діточки порозлітались,
А вони немов з билин...
Сиві, в роздумах на призьбі
Без пігулок й лікарів,
Шуму міст – тут на відшибі,
Погляд добрий із під брів.
Та й вода з джерела чиста –
Божий дар з низеньких гір.
Місяців й років намисто,
Совість й правда – їх візир.
10.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
Земля ж моя, ти земле,
Вся в квітах і росі;
Весна, трава і зелень –
Сади у неї й сій.
Часи ж які настали –
Скупить тебе і край!
Народ? – Комах скандали,
Перекоти-курай...
Вирішувать не їм же,
Безправним – лиш чекань...
Ось кіт на лавці лиже
Те, що не може пан.
Усе, що полишилось –
Добрались й до землі.
Кому тут - шило й мило?
Все - тим, хто королі.
Воно вже й не задача –
Давно в народу з рук
Пливло. Законодавчо
Тепер й печаттю – грюк!
09.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864239
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.02.2020
* * *
Кто найдёт, кто потеряет,
Жизнь есть облачко вдали –
Ты иль в мраке или в рае,
Как сухой в ворота лист.
Попади в свой рай под утро
И забудь о суете,
Даже в этой рани хмурой
Можно в радости – лететь...
Распростершись над планетой
Божьим пёрышком, душа –
Сколько зайчиков от света,
Тишина небес в ушах.
Жизнь ведь, братцы, это песня –
Вам лишь дать мотив, слова,
Чтоб благословенье вспенив,
Всё ж дойти до естества.
Нам отмерено не мало
Проявиться на земле,
Чтоб в себе не потерялись
Толь в цинизме,... в барахле.
Оселком небесных целей
Путь заточен на земле;
Обойти ль души дуэли –
Истину срубить в узле?!
Кто найдёт, кто потеряет –
Свет гармонии судьбы
В этом, испытаний крае
Вечности, в кругах борьбы.
08.02.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864120
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.02.2020
...Щоб вивести всіх заблукалих
з мороку на божий світ...
Костянтин Віхляєв
Шанс
В нас віється частинкою вселенськая душа,
А в ній Божественний наш дух несе в життя свій шанс.
Якщо ж небесний компас цей для тебе не взірець –
То дивиться з підозрою на тебе сам Творець.
Тебе в багатство занесло від совісти на край,
Ти зжився з ним, без правди вже, здобув примарний рай...
На протилежний полюс враз в гордині пастку зник,
Потух для Світу і в пітьмі душі не чуєш крик.
Ти втратив шанс, сам вибрав шлях безчестя і брехні,
Туман підступний всіх принад тебе втопив в майні.
Фата моргана ця земна, знай, перевірка всім –
Останнє місце в цім житті, ти зрозумій, посів.
05.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2020
Ти десь далеко, Мамо –
в світах... де по другому...
Чи є, тобою любі,
там квіти коло хати?
Все день, немає ночі
й не треба мабуть спати?
І в чим твоя робота
в прозорім неба домі?
Бо все життя, що з нами
ти ніц, не присідала;
Все у земних турботах
життя нам віддавала.
Гляділа з днів дитинства –
здорові, чи хворіли...
Така близька і рідна,
так любая і мила.
Що хочу мовить, рідна,
навідуєшся в серці –
Хоч не весь час, та часто
твій погляд делікатний.
Не хочеш потривожить
і з нами б зустріч мати –
Припони між світами
земні й небесні всі ці...
Ти десь далеко, Мамо,
та душі наші близько...
Всі дні, що разом бу́ли –
подій щасливих низка,
Немов й не розлучались,
й пісні твої всі з нами –
В лелечім гурті, може
і ти... в лет над хатами?...
03.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863481
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.02.2020
Господи – ніч яка місячна ясная,
Пісня-життя наше, дар Твій німий.
Ніжні пелю́стки, весни любість... й ми –
Очі пророчі і вся так жаданая...
Легкість, як вітер, в обіймах злітаємо –
Запахи стелять стежки в майбуття,
В зоряність мрій розпласталось життя.
У роздоріжжі розлук серце краємо...
Вічність сміється, на нас споглядаючи, –
Знаючи шлях, що судилось пройти
Й дощ пелюстковий навік зберегти.
Іспити всі подолать й не віддать ключі,
Господи, – ночі, що місячна ясная –
Душ пеленала весняна купіль
Та провела через радість і біль...
Дівчинка-щастя, троянда квітчастая.
02.02.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2020
С января да прям в февраль
И подснежник эстафетой –
В високосный всем с приветом!
– Дождь с метелью? Не наврал?
Эх вы крымские сюрпризы –
С снежных гор на пляж в купель!
Можжевельник, тис и ель,
Не впервой им зреть капризы...
Серым днём не удивишь,
Сменит солнечный – мы верим,
Радости откроем двери.
Звук органа выше крыш!
1 февраля 2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863264
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.02.2020
Преддверию надежды
и счастливейшим жителям
в вечном будущем
МИРЕ на Земле,
ПОСВЯЩАЕТСЯ...
Без войн чтоб жить нам на Земле
И вот окоп,
и смерть вприглядку.
А вы мне про патриотизм?
Ну разве не идиотизм –
Людей свести друг с другом в драку?
Верховные,
иль как вас звать-то?
Могли ведь бойню отвратить.
Ведь мёртвым уж не отомстить...
Медали, ордена, бравады...
А лучше ль
жалким быть калекой?
В перчатках белых не понять,
Людское горе не объять.
Кто "НАД людьми" – хоть раз кумекал?
Ведь от греха
не отмолиться,
Вон – миллионы полегли,
В кровавых реках пол земли...
Но нет – таким не повиниться.
Вновь
на багряном горизонте
Дубиной атомной грозят.
Мир просто так не возвратят –
За войны отвечать извольте!
На нашей
маленькой Земле
Когда появится политик –
С дорогой к МИРУ, аналитик,
Чтоб войны схоронить в золе?!
30.01.2020г.
Лев Толстой о патриотизме:
https://monocler.ru/lev-tolstoy-o-patriotizme/
Да уже вся Вселенная видать с головной болью от наших чудачеств – приглядывает как за психически больным ребёнком от совершенствования оружия для взаимного убийства друг друга и ждёт... что с нами дальше делать?
Они просто не могут понять как это мы в процессе эволюции пришли к такому парадоксальному ПСЕВДО ДОСТИЖЕНИЮ? Уничтожив к тому же экологию своей, подаренной Богом Планеты?
При том, что ресурсы на Земле конечны – и вместо того, чтобы использовать их рационально с умом и во благо людей – всё множим оружие , тратя руду, выплавляем металл, который потом ржавеет или опять с колоссальными затратами перерабатывается, обеззараживается от радиации или отравляющих газов, кучу финансов на это выделяется – полный абсурд...
Адекватному разуму понять нашу изысканную глупость просто не под силу. И после всего мы удивляемся: "И почему это инопланетяне не идут с нами на контакт?"
Инопланетянин про коронавирус и не только
https://zen.yandex.ru/media/id/5be2a7b1aecdfb00aae63940/inoplanetianin-pro-koronavirus-i-ne-tolko-5e340ee0e41fd74ec64b69b3?&utm_campaign=dbr&secdata=CLT%2BqOj%2FLSABMIKAAQ%3D%3D
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863048
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 30.01.2020
* * *
Хмарини Батьківщини, втіш –
Нас обіймаючи з любов'ю,
Кришталю світла цілиною
З упевненістю, що ясніш
І праведніш дороги – ніц,
Що несете із Неба німба
Для миру, совісті і хліба
Снуючим в тьмі похмурих днів.
І як могло, що всіх сильніш,
Несучих світло всім просторам,
До волі місць, де рабства гори...
Самих же... рідній на землі?...
29.01.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2020
Вдалині... десь на дні –
Світло первісних днів
Промінцем у тім сонячнім сні...
Тож повідай мені –
Про що дзвін там дзвенів,
Скіфський пагорб в віках гомонів?
Покоління земні,
Далей дим в пелені...
Нив безмежних врожай зеленів.
І в цій вічній борні
Полину дух п'янив...
Все ж над гаєм людський линув спів...
27.01.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862722
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2020
Час в незабутнє сіється –
Весняний сизий дим,
Бо ж серденько зігріється
Тій зустрічі, святим...
Приспів:
Асторія – історія
Тих незабутніх днів,
Любові нашій Глорія*
Із білих ніжних снів.
І подихом, і радістю,
І чимось неземним.
Сезам в країну райдужну
Із запахом весни...
Приспів:
Асторія – історія
Тих незабутніх днів,
Любові нашій Глорія
Із білих ніжних снів.
Із таїни Небес той злет,
Поріднень наших душ.
В майбутнє ЗІМ-кабріолет –
Розлуки всі поруш!
Приспів:
Асторія – історія
Тих незабутніх днів,
Любові нашій Глорія
Із білих ніжних снів.
25.01.2020р.
*Переклад: з англійської на українську. З української на англійську. ... Gloria Patri "Глорія", " Слава Отцю (і Синові, і Святому Духу)", "Слава" (коротке славослів'я, яким завершується читання деяких молитов).
На фото 60-ті роки двадцятого століття, служба в Армії. Історичний будинок ресторану "Асторія" в Сімферополі, в підвальчику якого була фотографія, в якій тоді зроблено фото у військовій одежі. А в дворі цього ж будинку одна заповзятлива Бабуся мала бізнес – тримала за невеличку платню цивільну одежину з півтора десятка солдат, щоб ті хоч на декілька годин недільних звільнювальних могли перевдягнувшись, похизуватися немов на свободі. Звичайно треба було бути дуже пильними, остерігаючись патруля і командирів. Та це вже була свого роду гра задля адреналіну.
А внизу на фоні того самого ЗІМ-кабріолету, який через два роки поїздок один до одного між Запоріжжям і Сімферополем повіз нас до Палацу офіційно з'єднати серця. Щоб після того вже збігло понад 50 літ... Діти, онуки...
Така ось історія-Асторія... Любові нашій Глорія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020
Ты прошла тем живым потоком
И шагами страны моей –
Так наглядно, реальным сроком.
Ведь дружили с родною, с ней...
То витала в неясном свете,
В пелене синих звёздных глаз,
В быстротечном лучистом лете –
Нереальный ещё коллаж...
В потаённых мечтаньях сказке
Невесомый полёт весны.
Тополя в серебристой ласке
С краем милым всегда верны.
Так и смотришь глазами Мамы,
Колыбели начальный миг;
Свет истоковой панорамы,
Горизонта далёкий бриг...
Человека душевный берег
Да смываемые следы...
Путь к Отцу и сердечной Вере –
В край Вселенской любви, веди.
22.01.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862222
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.01.2020
http://www.chaskor.ru/article/vernutsya_v_sorrento_45677
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862210
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 22.01.2020
Друзья – в какое время мы живём? Огненное время, когда Небеса с лёгкостью разделяют людей, как зёрна и плевелы. Это священное решето Совести, Правды, Чести, истинной Веры отделяет погрязших в испытании золотым тельцом, корыстью, ложью, покорением властью. Сотворившие себе единственного кумира – деньги, неизбежно уничтожают ради них природу, недра земли.
Тратящие средства, предназначенные для защиты природы, развития науки, образования, социальной сферы, создания рабочих мест – на противоположное: создание всё новых и новых орудий убийства людей под надуманными предлогами, а на самом деле для защиты награбленного и себя любимых.
Ложные пути развития цивилизации уводят от духовности, равноправия, свободы творческого развития личности, мешают лучшим умам планеты сберечь Землю от апокалипсиса.
Поэтому в последней строке песни, выставляемой сегодня на сайте и посвящаемой нашим внукам, говорится о том, что даже в это напряжённое время несомненно надо оставаться ЧЕЛОВЕКОМ и бороться за спасение Планеты Земля.
Посвящение
нашим внукам
Здесь в звёздном тумане
песня
Мечты, словно крылья –
Вас рой, эскадрилья,
Пока ещё в звёздном тумане вдали...
Но сладкое детство,
Любви Божьей средство,
Смех дома родного – нас всех берегли.
Всё ж кратки и скупы
Часы и минуты,
Из них состоят нашей жизни года –
Куда вы спешите,
Вы мне расскажите,
Ведь без расписанья мои поезда?
До станции Счастье
В сиреневом крае
Ещё остановок так много в пути;
Но Мамины руки,
Сердечные стуки –
Со мною навеки, как сердце в груди.
Что взрослым – я знаю,
Легко не бывает,
Не каждому Небо даёт Благодать.
Но если же, братцы,
Всерьёз постараться
И здесь человеком получится стать.
21.01.2020г.
Песня на известную мелодию: ТАМАРА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862086
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.01.2020
Бачите, не знаю як ви, а я дуже небайдужий як до запаху, так і до кольору цієї чудодієвої рослини.
Навкруг хати, де пройшло моє дитинство і юність, зростав синій бузок, посаджений Матусею. Напевно тому кожен новий рік, в силу такого неповторного запаху, асоціювався з її весняним відродженням – цими пишними запашними гронами.
Здавалося настає чергове переродження всього навколишнього простору від цих всеперемагаючих, розповсюджуючих по окрузі життєстверджуючих запахів.
Церемонія перетворення в стан радісної піднесеності панувала не так довго, як хотілося, але можливо тому і стверджувалась якоюсь віхою відліку.
Напевно з тих самих пір я свої шкільні роки знаменував, як "...десять синіх бузків..." Вони пробігли так швидко, яскраво і сонячно..., як один день...
У ті часи – п'ятидесятих років двадцятого століття, книга дійсно була першим джерелом знань. В той час в шкільну і сільську бібліотеки надходили книги класиків російської, української та зарубіжної перевідної літератури різних жанрів і напрямків, що друкувалися великими тиражами. Телебачення було ще в дивину і читанню не заважало.
Віра, духовність звичайно ж цікавила в конкретному прикладному, чи що, значенні в більш старших класах, але це поняття в шкільній освіті частіше зводилося до патріотизму, любові до Батьківщини, до Природи.
Навіть від церкви залишилися, до того ж на фоні зруйнованої німцями середньої школи, тільки окремі осередки (далеко не храми), особливо по селах – так, пристосовані приміщення з подобою іконостасу і окремих збережених образів.
А щоб знайти, наприклад, такий твір-одкровення, як "Сповідь" Льва Миколайовича Толстого, було просто немислимо. Біблія – також велика рідкість, та й не без певного страху могла перебувати рідко в якій хаті.
Навіть книгу про житіє Сергія Радонезького спромоглися надрукувати для загалу аж в 1991р.
П'ятидесятники мало не напівлегально збиралися на свої засідання.
А такі думки і вислови, як: "Трояка за своєю природою буває природжена віра тих, що прийшли на Землю: чиста, пристрасна і темна. Людина відповідає своїй вірі: яка його віра, такий він сам. Чисті поклоняються Богам; пристрасні – гномам; інші, темний люд поклоняються привидам і сонму духів природи " вже вважалися кра-мольними.
Але людину мислячу завжди цікавила її сутність – хто вона, звідки, мета її появи на землі, як і сенс її життя?
Звичайно середина життя людини, як правило, настільки занурює в суєту, що їй просто ніколи займатися цими животрепетними питаннями, бо настає період самій займатися добуванням хліба насущного для себе й родини.
Однак бузковий фон завжди супроводжує її, а якщо питання було поставлено – вона обов'язково повернеться до нього і ВІДПОВІДЬ буде рано чи пізно знайдено. І Світло засяє на її шляху.
Бо реліктовий бузковий фон, що не покидає, зокрема мене все свідоме життя – хоч і хрещеного, але атеїста до п'ятдесяти чотирьох років, все ж привів до Віри.
14.01.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861871
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.01.2020
Що ж ти, друже, мовчиш
на ріки перекаті –
веселун, гуморист,
ще безвусий, без знаті...
У руці коропчук,
я зловив – ти, неначе,
стежкою коло лук
і в трусах від версачі...
Ось й промчав той сеанс,
бистриною ніц змило,
не замінить і станс,
й володіння Аттіла.
Проза мила – трава.
Спалахом все в уяві.
За главою глава
у сердечнім брильянті...
...Ось і берег ріки –
ніц слідів юні-слави,
погляд квітів гіркий,
у пройдешнє потрава...
Проза й древній ковил.
Молодецькості пісня –
і вершина, і схил...
Світло радості – війся!
Милий край мій душі,
що сповна аж по вінця...
Серцем в час той мерщій –
бал..., принцеси і принци...
Незабудок поля
у річок перекатів –
о, ця рідна земля,
розсип мудрих агатів...
13.01.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2020
Як стеблина в'єшся –
це людське життя,
під вітрами гнешся
в будні, чи свята.
Широчінь бездонна
й крихітна Земля...
Матір Божа донна
в зоряних полях.
Очі твої в мальвах,
в Місяця стежках...
Ми в зелених травах,
в первісних ще снах.
Все ж Небес закони
не минути нам.
Коні, мрії-коні,
пісня злет в тонах...
І прислав Ти сина –
Боже ясний наш.
Гріх нас не поглине,
бо ж пірнаєм в раж*?
10.01.2020р.
*Раж – сильне збудження, несамовитість,
шаленство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860825
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2020
О, життя це земне,
неохватна за овид дорога
в невідоме турне,
хоч і в супроводі сюди Бога.
Даль туманну надій,
сам душею з світити повинен –
хай в цій гущі подій
совість й правда тебе не покине.
О, життя це земне
серед лю́дського кола, не схима*,
та проте нелегке,
бо припони духовні, незримі...
07.01.2020р.
* Схима – (від ін.-грец. σχμα-образ) -
урочиста клятва (обітниця) православних ченців
дотримуватися особливо суворих аскетичних правил
поведінки. Схимою називається також Чернече
облачення, сукупність одягу ченця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860558
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2020
Лапатий падав сніг,
Скрипів під кожним кроком –
З кутею майже біг,
Христа Різдвяним роком…
Як се давно було,
Та як заблизько серцю.
О ріднеє село –
Твій спомин щемом в’ється…
…До дядини добіг,
Хустину розв’язала,…
Хвалила,… ще пиріг
Свій теж туди поклала;
А в двері вже юрба
Із гомоном веселим,
Йде здравиця, сівба –
То радість світом стелить:
«З Різдвом Христовим Вас,
Зі снігом, урожаєм –
Хай буде все гаразд
Над України краєм!
І біди пройдуть всі
І щастя приголубить,
І спокій у душі
Вас поцілує в губи».
Лапатий знову сніг,
Хоч і часи надворі
Не ті,… лише у сні
У тім зірковім морі
Я привидом… знайду
Стежини в завірюсі –
Кутю,… й життя в меду,
В Різдвянім Світла крузі…
04.11.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860557
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2020
Краю мій, батьку мій,
край синьоокий –
під небесами мій кровний, повік.
Щемко на очі
лягла поволока,
а по щоці вже сльоза із повік...
Що ж оті нелюди
творять з тобою?
Люди похмурі, невмитий Дніпро.
В селах розруха,
заводи в розбої,
а з телебачення брешуть нам ПРО...
ПРО те, що ось-ось...,
ПРО те, що завтра,
ПРО те, що скоро, а люд вимира.
Та все густішає
чорная хмара,
бо ж без роботи в кармані діра.
Країна чинуш –
розплодилось дарма,
а всі роздолля стоять в теремах!
Тому й в казні – ве-ли-чез-на ДІРА!
06.01.2020р.
За останні двадцять літ тільки в Україні зникло більше 360 сіл,
а в промисловості:
https://news.rambler.ru/ukraine/39176041-desyat-razorennyh-gigantov- ukrainskoy-promyshlennosti/?updated
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860459
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.01.2020
Той фантазійний дим дитинства,
як запах хліба із печі,
дощу мелодія від ринви...
Парного молока – мерщій!
А соняшник, цей головастий,
в колодязь дивно загляда,
краде́ться Місяць, хоче вкрасти,
а ми з Світланкою – гайда
на луки, де ромашки світять
і жайворон вита вгорі...
Лелека в цім вкраїнськім світі
складає казку дітворі...
03.01.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860230
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.01.2020
А серденько живе –
до того краю рветься,
де Маминих пісень
звучить дзвінка струна...,
з-за тину вигляда,
веселая вона...
Мій неслухняний чуб...,
шістнадцять там..., здається...
Весна. Буяє все –
ці запахи дурманять...
Весь обійняти світ
і Місяць в небесах.
Зостатись назавжди,
де стелеться краса.
...А сталось так, як є
і що нас в даль так манить?...
02.01.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860034
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.01.2020
Наилучшие пожелания
под звон бокалов,
дорогие планетяне!
В ноль часов
Ну что друзья мои
Не удивляйтесь
Что наш декабрь
Теплее октября
На жизни простеньком
Бесснежном сайте
Набросим праздничную
Скатерть – ведь не зря
Январь приносит нам
В сны запах ели
Улыбкам внуковым
Живём благодаря
Как наши годы не летят
Но мы поспели
Перевернуть
Листок календаря
И пожелать
Всем в жизни откровенья
Она прекрасна
Что ни говори
И верю я
Что Вы того же мненья
Недаром Бог
Нас здесь и сотворил!
00-00 с 2019 на 2020 год
Вячеслав Шикалович
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859839
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 31.12.2019
Спокойствием наполненный пейзаж,
как будто время приостановилось
и кем-то сверху вдруг благословилась –
упавшая на сердце тишь и блажь...
Река любви – израненная птица,
всё ждущая признания людей,
что ожидают манны и вестей
в днях без Мессии, серой вереницей...
А радость, для которой нас создал
Творец на голубой Земле чудесной,
здесь суеты затягивает бездна,
хоть Бог давно всю жизнь нам расписал.
Его лица здесь только не хватает.
К истокам нам вернуться б хоть на миг,
ведь жизнь так коротка, как этот стих –
исполнить то, зачем пришли. Дни тают...
28.12.2019г.
Фото Владимира Евдокимова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859608
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.12.2019
Белый пушистый мохнатенький снег
летит, кружи́тся стаей –
стелет дворами и берегом рек,
следы все заметает...
Дни упорхнули, их не возвратить –
сонет же в белом пухе...
Взгляд лишь остался в душе, чтоб светить
здесь, в жизни светлом круге.
Вот у страницы на белом холсте
рисует жизнь картинки,
будем же ве́рны священной мечте,
ни перед кем – двуликим.
Белые кони и бел горизонт,
пречистая дорога...
Нам бы десяток найти в генофонд,
чтоб встретить дома Бога.
Светлая песня – бела́ вдаль метель,
гривастые, быстрее!
Да прекратится землян канитель –
надежда в сердце реет.
Белый пушистый сверкающий снег
летит, кружи́тся стаей –
не прекращает свой в будущность бег,
он нас преображает...
27.12.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859528
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.12.2019
В дупле письмо весна хранила –
там искры первых чувств, честны
и девы юной взгляд, так милый,
из неизведанной страны...
В закат мой взор задумчив, стелет,
волненье поднимает грудь...
Неведом зов – хоть еле-еле,
но всё ж настойчив: "Друг мой, в путь."
Уверен – каждый отзывался
в тот трепетный полночный час...
А танго иль круженье вальса
всё возвращало в миг начал...
Такие были времена –
какая нежная страна...
27.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859449
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2019
З Наступаючим, дорогі друзі!
Милосердя в душі й дар від Миро
Через серце туман
в білім сумі оман –
грудень сльози з дерев окропляють...
Ясне сонечко десь,
назбиравши чудес,
зійде радістю нам понад краєм...
Кришталева зоря
усміх свій до мирян
зверне й благословить всіх до миру.
В Новорічній струні,
всім – тобі і мені
милосердя в душі й дар від Миро.*
*Миро — в християнстві спеціально приготована і освячена ароматична олія, (Миро буває рукотворним і нерукотворним, що виділяються від святих ікон і мощів), що використовується в таїнстві миропомазання для помазання тіла людини.
У Православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антимінса, престолу і стін, хрещення людини (миропомазання).
У католицтві і у Вірменській апостольській церкві використовується також при свяченні священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів.
Антимі́нс (церк.-слов. антиминсъ, грец. αντιμήνσιον) — посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. На антимінсі звершується під час св. Літургії таїнство Євхаристії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019
* * *
Ой река ты реченька
из лет младых течёшь моих –
помнишь ржанье вороных?
В белом платье вишенка...
Вишенка, сирени цвет,
сердечное бурление –
в чудо-даль влечение,
с ночи лунной да в рассвет...
Край мой ненагляднейший,
весь в запахах фиалковых...
Надо ль было мне других –
хоть равнинный без вершин?
Ой река ты реченька –
куда бежишь, родимая,
юных будущность тая?
Видно в бурные века...
25.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859179
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.12.2019
Словно бы дни заворожены,
дарят нам нежности свет...
Осень уж в зиму заброшена,
шлёт запоздалый привет...
Помнит всё, помнит усталая,
лёгкий снежок на листве...
Котик бежит по проталинам,
солнышко с туч в синеве.
День пробежится просёлками,
в окна заглянет ко всем –
под наряжёнными ёлками
Дед и Снегурка в красе...
Праздник, что душу всем радует,
искры бенгальских огней...
Боже, те шестидесятые –
Годы ли были ясней?
Нет, не забыть тех в груди истом,
мелочи кто замечал?
Всё будет с нами потом, потом,
чувственность в сердце, начал...
23.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858925
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2019
В цвіті маковім, бузковім,
у калиновім вогні –
ти уся живеш в мені,
древня й в сьогоденні но́вім,
Українонька так мила –
соловейком пієш в днях,
хвилі котяться в полях
й сиві відблиски ковилу
тут, на Хортицьких, на схилах,
де Славута прану п'є,
тлить козацьке житіє –
бо ж свободи так хотілось...
Скільки кануло вже в Лету
і часів, й людських життів?...
Й на край світу люд ходив,
о свобода ждана – де ти?
Ген, святая Мати Божа,
землю нашу збережи,
мир пошли нам на межі.
Жити далі так негоже.
Берег. Шепіт очерету,
посміхається дитя –
близь лелеки в став летять...
Здавна тче Любов сонети...
22.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858784
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2019
Господа! Как настроенье?
Жизнь, как высший дар Небес.
– Пробкой в Утро?
– Виснешь в лени?
Что рождается в тебе?
Вот и ёлки восклицаньем –
миг эпох на декабре.
Хоть готовили мы сани,
на зиме, как видно, крест.
Синусоида желаний
переходит в фентези.
Вроде вот – лежит на длани:
"В звёздный град меня вези!"
А по факту шар воздушный,
приучают, как должно!
Ведь лишь Им всё больше нужно,
а для нас ля-ля кино...
Привыкать ли нам, ребяты?
Оптимизьм в кармане франт.
Ну зачем нам те караты?
Впрочем – шваброй под сервант...
Господа! Улыбку встречным –
ведь недорого и в масть!
Волны сердца, а не речи,
Новый год собой УКРАСЬ!
20.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858593
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 20.12.2019
* * *
Земле вкраїнська –
щемна і мила,
хмелем й калиною
в'єшся в мені.
Гори й долини,
степи і ковили –
ви споконвіку в борні.
Кров'ю і потом
щедро полита –
скільки ж синів них
кісток у тобі?
Ханство із Криму,
Річ Посполита,
та й Московіти –
хто не гнобив?
Краю вишневий,
край хліборобський,
край мій співочий,
козацьких мужів...
Хортиця рідна –
Дніпр через роки...
Тут народився і жив.
20.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858580
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2019
Снег идет, снег идет.
К белым звездочкам в буране
Тянутся цветы герани
За оконный переплет.
Борис Пастернак
Предновогоднее
Снег идёт
Снег идёт и грусть найдёт
У несбывшегося, взгляде,
Средь снежинок снегопада,
Спит предновогодний грот.
Глядь, что ищем, то придёт –
И подарит Дед Мороз
Средь снегов охапку гроз,
А хрустально-белый свод
Удостоит счастья лот...
Снег идёт, скрипит секундно
И тропинкою окружной
В душу хочет заглянуть,
В радость жизни умыкнуть.
Вдохновенья на параде
И улыбок вечном граде
Подхватил нас Эльф, и в сани –
Скакуны взнеслись, на грани...
Вьются гривы, комья снега,
Будто пушкинский Онегин
На прогулку с нами в лес
За Снегурочкой и ёлкой...
Не страшат нас даже волки –
Горизонт спешит, белес.
Снег идёт и сказка-Вечность
Заглянула к нам беспечно,
Королевой – Божья власть –
Как прогулка удалась!
А в окно летят снежинки,
Нашей встречи бережинки,
Вальс и взгляд... Маячит время...
Снег, как молоко из крынки –
Продолжением поэмы...
17.12.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858401
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.12.2019
Лапатий падав сніг
на одіж і на вії,
але тепло в душі,
бо так блаженні мрії...
Цей морозець дзвінкий –
підошви розмовляють:
"Усі твої думки
я знаю, знаю, знаю..."
Тепер отих снігів
немає, лишень в горах.
Та де – льодовики
відламуються в море
і м'ячик цей – Земля
шкідливих терпить й досі?
Колись такі малі
і берегом, ще й босі...
Що ж коїмо тепер,
зоставим щось онукам:
канави стічні рік,
пеньки й пиляння звуки?
Невже останній ум
зміняємо на гроші –
далеко під сукно
всі заповіді Божі?
16.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
?
https://zen.yandex.ru/media/napishi_shedevr/kak-byli-napisany-stihi-evgeniia-evtushenko-a-sneg-idet-5df36e87e3062c00ad4fdaf0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858247
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.12.2019
Пісок доріг, живе тепло його –
лежиш віки вже тут,
ніс на собі колеса...
Печатки ось тепер
якихось мерседесів –
тоді ж гарби, безтарки
й тракторів кругом.
Змінилось все, а ви і досі тут...
Одних дерев нема,
а інші підростають.
Ось човгає кудись
"дівча" сусідське – Тая,
лиш очі видають
дитинства юний гурт.
Не десять, один потяг – кас нема.
Доправились – така
історія, далебі?
Ті крила, що на них
чоломкались у небі,
згребла у люду все
зла купка без ума.
А без ума чому?
– Розруха скрізь.
Експлуатують те,
що людом будувалось.
Населення, село,
містечка тихо валять,
пустеля після них –
тут ось у чому річ.
А плани й брехні їх –
пісків й смертей віки...
16.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858144
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2019
Милі онуки – час ваш за луки
швидко гайне, що й не снилося вам...
Потяг вже бачу й тік-таків стуки,
недаром сива вже голова.
Ще веселять так – червоні маки,
ґвалт ластів'ят, до них мама в гніздо;
небо рожеве, сонячні ранки...
Жили б поближче, не за кордон.
Поможи Боже – війни не множить,
дай же їм щастя, в достатку б жилось;
що нам дісталось – їм те негоже.
Слів моїх Небу б – в зорях зійшлось...
13.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Голуб-правдонька самотньо
на орбіті близь Землі.
де багатство стало модним –
всі в гризні за нього й в злі.
Розгулялись чорнокрило
брехні, щоб добро зарить,
дАли вітерець в вітрило:
"Совість – геть на хутори!"
Господи, прости, мо вернеш
віру їм, ніж суд вершить?
Дияволу продавшись, скверні –
в златі, майже без душі.
Рветься все ж душа до Світла –
жадоба "Пан", завела...
... Зійдуть в Лету мертві міти,
час закінчеться для зла...
12.12. 2019г.
Душой ютясь
Голубь-правда одиноко
на орбите близ Земли.
В охватившем страны, роком –
зло где правит и велит.
Разгулялась чернокрыло
ложь, для похорон добра,
дали ветерок в ветрило:
"Совесть – вон на хутора!"
Господи, прости безверных,
жертвой пали, в зле, крестясь...
Дьяволу продавшись, скверне –
в злате, но душой ютясь.
А душа то рвётся к Свету –
что ж вы с нею, "господа?"
... Всё, и это канет в Лету,
зла закончится страда...
12.12. 2019г.
* Толковый словарь Ожегова
Рок РОК, -а, -ом, муж. (высок.).
Несчастливая судьба (в І знач.).
По воле рока.
II. РОК 1. -а, муж. Обычно эксцентрическая
эстрадная музыка, насыщенная
социально-драматической экспрессией...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2019
* * *
Час –
багатство моє і пилинка,
мого потягу дим в путі...
Де ж сенс їзди ось цеї знайти?
Як відкрити,
що ховає ця скринька?
Час –
чаруючий в мені Вселенський джаз,
бузковий по пустелі верблюд,
до оазису вічний маршрут...
О, життя –
ти є дар в земний Вернісаж...
Час
бути тут, творити на удачу
з кришталю гойдалок, гривастих скакунів;
пейзажів ще мелькання і підків...
Чи зможу
за любов
й такий букет –
віддячить?
10.12.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857531
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 10.12.2019
Суєта нас хоче віддалити –
це вона плечем, плечем між нас.
Не приймаємо твоєї свити,
бо вогонь любові не погас.
З гір крутих спустилися в долину,
кроків хід сповільнився, нараз.
Ось з тополі лавка близь калини –
як же здавна знає добре нас...
А ріка несе тихенько води,
хвилька шепче про минулий час;
ми ходили нею через броди,
промінець нас Божий помічав...
І твої небесні любі очі,
як тоді всміхаються мені,
А коса у юнь оту – дівоча,
пам'ятає зустріч по весні.
07.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2019
Рожеві ранки
есе
верлібр
Як швидко ковзає життя,
біжить в екстазі юності,
ловлячи запахи квітів і трав,
захоплюючись махаонами,
пухнастим курчам, одудом,
соняшниками і полем жита...
Нічого не залишається
непоміченим від допитливого
погляду чистої душі,
тісно пов'язаної з природою.
Рожеві хмарини
від вранішнього сонця
притягують очі і серце...
Так хочеться злетіти
в цей фантастичний
різнокольоровий простір,
вільний від будь яких зобов'язань...
Ці миті на все життя
запам'ятовуються разом
з романтичним настроєм,
іще багатим
Божественним
святим наповненням...
Щонайсвітліші мрії
ближнього і дальнього майбуття
обіймають, формуючи
життєві шляхи...
Дай Боже їм збутися.
Та ось, за поворотом дому
зустрічає безупинний вир
РЕАЛЬНОСТИ.
А вона не чародійка, навпаки
давно стара і вперта.
Вона швиденько просіє
наші надії
і в решеті залишиться
лише декілька їх зерняток,
яким ще треба прорости.
І ось вже
набиті перші шишки.
Реальність запитує:
"Не зламався?
Молодець, іди далі."
То ж і йдемо.
Вже під запахи
вихлопних газів
і попелу життя.
Звідкілясь береться
тридцять літ.
Починаються перші спомини,
стрічаються перші втрати...
Нездійснене
виглядає з кишені,
а ти його
пхаєш назад:
"Не висовуйся!"
Бо турбот
сповнений рот,
і рожеві ранки
мов би кудись поділися
з поля зору...
05.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856977
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.12.2019
* * *
Час кривих дзеркал буяє
пекловим душком –
зло спішить, бо добре знає,
драпати сторчком.
Вже метуть шторми і бурі
на землі віків.
Сни у ловкачів похмурі –
більшає ж гріхів.
Зашморгом стає багатство
нечестивих днів.
З жадоби до ренегатства* –
совість схоронив.
Вибір кожному в дар Богом:
світло, чи пітьма?
Знаєш, знаєш – вийде боком
слід від лжі клейма.
05.12.2019р.
* Бо від партвельможества, самовдоволення, самозамилування, самозвеличування, вседозволеності до переродження, ренегатства, зради, дистанція дуже коротка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856962
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.12.2019
Гора Опук* – какое место,
прекрасный заповедный край,
здесь предстаёт Земля-невеста –
тот самый первозданный рай...
Какое ласковое Солнце,
с ракушек берег в горизонт
и озера из роз оконце,
сапфир небес – из сказки зонт.
Эти цветы для любованья,
скольким оттенков чувств – их взор?
Душа вся в трепете, за гранью,
Твой почерк, Боже-режиссёр!
Ты всё создал для человека
и красотою всё сказал.
Так почему нам с века в веки
не подойти в Твой счастья зал?...
02.12.2019г.
*Некоторые легенды горы Опук (и одноимённого мыса на юге Керченского полуострова) связаны с их названием. Рассказывают, что в море возле мыса произошло кораблекрушение, а спаслись только две женщины – О и Пука. Они были хороши собой, но властны и самоуверенны, пытались заставить население ближайшего селения служить себе и оказывать царские почести. Крестьянам это не понравилось, как следствие, они обратились к колдуну. По его заклинанию под нахалками вздыбилась земля и выросла скала. А сами царицы превратились в двух удодов, противно кричавших «О-Пука! О-Пука!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856747
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2019
Ось і прийшла до нас зима,
чи бути їй, в нас не питає –
виблискує кришталь-кайма,
хоча сьогодні швидко тане...
Так царь часу керує світом,
а ми за ним у любість днів
ось цим, природи алфавітом,
від посівної і до жнив.
Чи осідлає людство мудрість,
щоб у Любові звести дих?
Зла подолавши хитрі мури –
благословити молодих.
1 грудня 2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856496
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2019
Вежа дитинства мого ясноокого,
тихий заобрійний серцевий стук
і почуття в самоцвітах високого –
край запорізький, душі моїй друг...
Цей різнобарвний, у днях розмальований,
сум від пройдешнього в нинішніх снах.
Все, що збулось, падолистом змело –
дзвенить
тремоло ніжний так тембр в берегах...
Вежа дитинства – чоло заколисане...
До Дніпрогесу проспекту краса –
стільки подій в цім проміжку розписано,
знає душа і ось ці небеса...
29.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019
Скачет конь
и скачет солнце
по строке
и вдалеке
глянет месяц
в чёрной ночи
скачет время
по реке
я скачу
по бездорожью
так задумано
Творцом
под ветрами
стёжка рожью
дальше лесом
бурелом
скачем все
за каждым выбор
перекрёсток
чей и где
всё нашёл
земное либо
странником
звезды
в узде
29.01.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856197
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.11.2019
* * *
Які ж це золотії дні,
ця осінь у мені й природі –
життя немовби уві сні,
воно було і є в ціні,
летить лелекою, та й годі...
А нам, безкрилим на землі,
як маврам, що звершили справи,
але зверх справ є Дух велінь –
збороти зло і чорну тлінь
в серцях людей, біду-потраву...
Цю Світла Божу благодать
засіяти в днях безнадії.
Веселка Неба й зір воздасть –
хто совість й правду не продасть,
та віру у первинну мрію.
Які ж це золотії дні –
цей ніжний шелест..., утікають...
О, як же встигнути мені
у душах запалить вогні,
та й впасти на коліна, каюсь...
26.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2019
* * *
Коливається час цей похмурий–
різношерста вже братія в масть
розбудовує замки, вкруг мури,
жадоби розгулялась напасть.
І картини апокаліптичні
із туману вплітає каприз.
Та в промовах малюється спічных
розприкрашений блеф-бенефіс.
Житія ріки – мудрість на Небі
врозумляє блукалих овець.
Не блудити, зайнятись в потребі –
на землі хто творець є і жнець.
І любов виглядає, забута,
як і совість, до ближнього путь...
Скільки сліз, бід пройшли, не заснути –
мо пора Божу сутність вернуть?
24.11.2019 р.
* * *
Как колеблется время угрюмое –
разношерстая братия в масть
распевает, что кем-то задумано,
разгулялася алчность-напасть.
И картины апокалиптичные
из тумана вплетает каприз.
Но речами рисуется спичными
разукрашенный блеф-бенефис.
Жизнь река перекатами чуждыми
вразумляет заблудших овец.
Не блудить, а заняться бы нуждами –
на земле кто создатель и жнец.
О любовь, позабытая брошена,
как и совесть, что к ближнему путь...
Сколько бродов прошли, слёз непрошеных –
не пора ль Божью сущность вернуть?
24.11.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855731
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2019
Волны, огромные волны
в чаше большой океана
катят, играя и пенясь,
с шхуной Святой Марианной...
Закреплена на ней мебель,
мачты качает Норд-остом.
Светится зеленью гребень
в полтора шхунного роста.
Вниз, в небеса наш бом-кливер,
палубу в такт всё качает –
марсовым в пору "брать рифы"
на высоте белых чаек.
Море – ты смелым подвластно
в бездне владений солёных,
здесь не престало быть праздным
под чередою циклонов.
Мир романтичный, но строгий,
тут не речные пороги –
мили и мили под килем.
Храните Нептуны и Боги.
20.11.2019г.
*Бом-кливер – передний из косых треугольных парусов на носу судна.
*Марсовые – матросы, работающие на мачтах при постановке и уборке парусов.
*Риф – «брать рифы» – уменьшать площадь паруса, подбирая и подвязывая его нижний край короткими снастями – риф-штертами, прикрепленными в два или в три ряда к парусу. Рифы берутся в случае сильного ветра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855415
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 21.11.2019
Як розкриються ставні у життя доміно,
в голові затуманить, наче терпке вино;
мов живе все заграє перед очі мої
і я там, вже не скраю – є, а не притаївсь...
О, яка ж то є мука – хміль пройдешніх часів?
Незворотність, а кличе в притягальній красі.
В об'єктиві спіймалась мить, навічно тепер,
й при великім бажанні я її вже б не стер.
О який же ти Світе – загадковий, простий,
що тебе розпізнати хочу, зможеш, прости.
Крізь десятки років все ж переносиш мене.
Хоч і знаю напевне:
все мине,...
все мине...
17.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855062
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.11.2019
Нічого не дзвенить в кишенях –
Хіба сніжинок мрійний хміль?
Ще за пройдешнім квилить біль
І на губах те й досі ймення...
Й та воля – юності акорд...
Чи взнаємо с тих пір щось краще?,
Над світом домінує праща,
Жирує й біситься бомонд.
Скажи, сніжинонько моя –
Чом Світло – більшості ще тінь?
Й життя сприймається, як тлінь?
Політ? – У роздумах стоять...
Підморгує нічнеє небо,
Блистить вгорі Чумацький Шлях,
Із келії глядить монах,
А людям НЕБО не в потребі?
Земля. Кременистою, дорога –
Через пеньки, та все ж до Бога...
14.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854959
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2019
* * *
Це так відоме відчуття,
що ти завжди рядком зі мною –
як пити воду, зиск буття,
як ясність й необхідність дня,
чи нота, задана струною...
Цей цвіт в вишневому садку
і сонце, що теплом зігріє;
спів ластів'яток на льоту,
стрункі тополі у рядку
й душі такі летючі мрії...
До тебе серденько летить
і все єство – рядком посидіть...
Немає кращої мети –
з тобою тиху річ вести...
Ніколи ж Нені вже не видіть...
15.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854897
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2019
* * *
Це так відоме відчуття,
що ти завжди рядком зі мною –
як пити воду, зиск буття,
як ясність й необхідність дня,
чи нота, задана струною...
Цей цвіт в вишневому садку
і сонце, що теплом зігріє;
спів ластів'яток на льоту,
стрункі тополі у рядку
й душі такі летючі мрії...
До тебе серденько летить
і все єство – рядком посидіть...
Немає кращої мети –
з тобою тиху річ вести...
Ніколи ж Нені вже не видіть...
15.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854811
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2019
Ось і осінь, ось і осінь,
неповторна, синьоока,
немов юність знову носить –
погляд зверхньо, взявшись в боки...
Захід прикрашає щоки
у дерев, вже майже голих,
хоч тепло в які ж це роки –
в кронах погляд в листя, долу...
Ось і осінь, а не вірю –
сніг-куделі розвіває,
як і дні, роки й повір'я...
Мо ворожка долю знає?
А душа ж бо молодая,
їй би ввись, і вшир, і всюди –
і за овид, і до краю,
та з любов'ю, добрі люди...
Залетів же лист в долоню,
письмена в червлених жилках –
ось і казки злотне лоно...
Вітерець за поли смика.
09.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854165
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2019
І я про те, що нам
не треба поспішати,
життя саме так притьмом
пробігає враз.
Твоїх очей портал
ще хоче пізнавати
цей незбагненний світ
і осені окрас...
Бо кожен день другий –
і висота, і настрій,
наш погляд, відбиття
у серці і душі.
В відтінках хризантем
і різнобарвних айстрах
сплять наші почуття –
лиш словом опиши...
Субстанція жива
і споглядає й диха,
як ми, так і вона
любов творити тут
призначена: тремтить
і справу робить тихо,
а на очах роса
виблискує, як ртуть...
Ця осені краса –
у поглядах, у наших,
мережаться шляхи,
вже пройдені удвох.
Молочний Шлях вгорі
в кришталі і гуаші –
стежини на Землі
до перехресть епох...
08.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2019
На згині верески трамваю
і три копійки на квиток,
життя летюче з нами грає,
шістдесят п'ять – це не ковток
в тих непростих п'ятидесятих...
Скрізь бруківка , ще не асфальт,
два поверхи і піл дощатий,
іще не часто чуєш фальш.
Там по війні ще десять ледве,
живим все в радість дім, сім'я.
Нам, дітям, на велосипеді,
на самокатах – ти і я
круги по першому асфальту,
й майбутніх шрамів ген сліди;
та спроби першого ще сальто,
плисти, здолавши глиб води...
За копійки в кінотеатри–
електросвітло на селі.
Спецодяг..., та іще із армій!?,
та й будівництво – квіт велінь.
Та головне – усмішки й гречність
і вечорниці по домах,
де щирість і чистосердечність.
Любов так вічна наших Мам...
06.11.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853829
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.11.2019
На повороте визг трамвая
и три копейки на билет,
а жизнь летящая, играя,
шестьдесят пять почти, что лет
с тех непростых пятидесятых...
Везде брусчатка, не асфальт,
два этажа и пол дощатый,
ещё не часто слышишь фальшь.
Уж первых десять лет Победе,
живым всё в радость – жизнь, семья.
Нам, детям, на велосипеде,
на самокатах – у жилья
круги по первому асфальту
и шрамов будущих следы;
попытки сделать первым сальто,
плыть, победив глубинь воды...
В кинотеатры за копейки –
по деревням электросвет.
А спецодежд..., ещё армейских!?,
а строек новых, прям расцвет.
Но главное – улыбки встречным
и вечеринки по домам,
где искренность, чистосердечье.
Любовь так вечна наших Мам...
06.11.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853815
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 06.11.2019
На вірш "Гості" від 23.10.2019р. "...Птах"
"...ще поки дим
Клубочиться над дахом
...я птах тобі
...всього лиш птах осінній"
Ці осені дими
Дими, дими –
ці осені дими,
що з димарів куйовдяться, що птахи...
Я з ними там,
а може вдвох знов ми
і не птахи то – наші сиві змахи...
Бо час злетів,
забрав з собою все –
сліди пісків, снігів у талі хмари;
той світ очей,
надій тепло і сенс,
лише в душі та незабутність марить...
Чому щемлять
ці скошені поля,
чом диму тінь все в'ється перед очі?
Хай ранку світ
замінить морок ночі,
а серця стук – крилатість відновля...
В осінній спів
Вкраїнських берегів
Ще злетимо в тім вирії лелечим,
і дим шарфом
розвіється на плечі
Дніпрових круч у білизні снігів...
03.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853520
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2019
* * *
Хортиця моя – заповідна птахо,
ти живеш своїм неземним життям.
Залюбки ходив під музики Баха
по твоїх стежках – совісти є храм...
О, свята земля, в пошуках люд вічно
мав знайти себе, волю та свобід –
й досі це у нас дійство утопічне,
чи ж зійдем колись із біди орбіт?
Що ж чекаємо – знов благословіння?
Хортиця глядить з подивом на нас...
В котре незалежне осені цвітіння,
приведи ж Вкраїну в мирний стан, весна...
02.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853460
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2019
І морозець вже підказав,
що є така у мене сила,
хоч осінь виглядає мило
і неба манить бірюза...
Та й журавлів останні гурти
сказали: "Ні, ми не манкурти –
чекайте з-за кордонних за,
де провесни першогроза..."
Ждуть рідні гнізда на Вкраїні,
не лишень в квилях – журавлів
і діточки своїх батьків,
заробітчан із дальніх ліній...
З Бабусями і Дідусями
до школи йдучи мимо храмів,
бо ж тут сердець й душі коріння –
і в Луцьку і на Чигирині...
02.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853425
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2019
Тону в тобі, моя ти осінь,
моя улюблена пора –
злотаві килими і коси,
ця неймовірна світла гра...
Твій погляд так багатозначний,
що пролісок в моїй душі,
вже йду з тобою, на удачу
по, серцем писані, вірші...
Ця червлена, мов кров, калина –
Вкраїни доля запеклась.
Все мрія павутинням лине,
в пажитницю нарід звела.
В кінці стежини синь туману –
мережана струна надій.
Кудись за овид зве омана,
як змах її магічних вій...
01.11.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853381
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2019
В Геродота моя річка –
Гипакирис, звалась так.
Я ж купався і в мигичку
й в сонце в Конці* – добрий знак.
Соняшника ціле поле
за курганом, в далині.
Біля річки помідори
й огірочки поливні.
Із колодязя водичка –
нам і коням в самий раз,
прополовши шість рядочків,
косяки гнідий на нас...
Небеса ведуть розмову:
розпис про добро із хмар,
усміх сонця знову й знову –
світу настрій всім нам в дар.
Конки прохолодна хвилька
зве у лоно у своє –
так води ласкавий виблиск
веселить і виграє.
В Геродотові ті ро́ки
судноплавною була,
ще дружина запорозька
руслом Чайки тут вела.
30.10.2019р.
Кінські назви в Запорізькій області: Конка*, жеребець, Кінь-гора
https://vladimir-shak.livejournal.com/17403.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853145
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.10.2019
На високій горі,
та при ясній зорі –
явір стиха мені
про життя гомонів;
про зелену вербу,
нею світ йому був,
та над ставом вона
очі вниз порина...
І чому так бува –
їм би разом стоять,
ніжні мовить слова,
вітами обійнять...
Чому мила сама,
долі й щастя нема?
Та й я сам на горі,
в Україні моїй...
*
Тільки й мені радість
і душі відрада –
ці поля і плаї
мов би в Божім раї...
Ще б моєму люду
не жить при облуді
і свою земельку –
пестити Омельку...
27.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019
Ми у цілому світі,
так райдужнім, чистім
в день той серце стояння
на світлій межі –
у мелодії юні
й подій у намисті
все ж знайшли найдорожче...
Бог дав – бережіть.
Стільки літ весни в осінь –
в небі клич журавлів...
Всі картини життєві –
в мультфільмі доріг.
Із завіс падолисту
очі милі твої...
Не минуть – Неба іспит –
життєвих інтриг...
Без припон не буває
подолання Вершин.
26.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2019
* * *
Ти помічаєш – життя відлітає
в осені смуток стихій...
Настрій нагряне сумний –
гляне понуро гнідий.
Захід і той ніжно-червлений тане...
Там на горі златокудрим собором
тліє німий горизонт,
гріється в мудрості Понт,
чуть ледь бурмоче нам Тот...
А журавлів цей трикутник над бором...
Жевріє в серці знайомим мотивом,
світло надії в політ,
душу в незвіданий світ,
в цей ось покров-небозвід...
Тайна земна лине Місяця міфом..
Все це із пісні жовтневих розливів –
золота ніжності днів,
журних осінніх полів,
помахів нам журавлів...
В нас же любов неземним світлим дивом...
25.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852568
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2019
Цей жовтий лист,
ця в серці жовта осінь,
мов зверхні сили, дивно в нас летять,
щоб визволяти з дна,
чи прірви в чорній ночі –
в добро, любов і правду нас вертать.
О – спрага жить
в душевних чистих росах...
Мистецтво Неба, нарости суєт –
дать серцем відчувать
всю фальш людських відносин.
Щоб знов і знов цей розпізнать "секрет."
Ця висота
краси в душі, у нашій,
невичерпна, як Божа благодать –
захоплююча в світ
бурштиновий, гуаші...
Вернімось першо-істин. Геть – блукать!
20.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2019
Дорога в даль –
кременистий шлях,
там нескінченності ріка,
жури невигаданий маг,
глибінь зірок
без маяка...
Усе ж привабливий
міраж,
втонути в нім – дрібниці раж;
лишитись там, німа є гра,
ти тільки навзнак
вно́чі ляж...
Бувальщина,
чи жрець мети?
Політ в безстро́кові світи,...
але ж я був колись вже там,
як в Сан-Сусі –
парк град Потсдам...
18.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851826
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 18.10.2019
На бистрині
неспинні ритми,
мигтять вогні,
збігають рими.
То глибина,
то переміль,
троянди тут –
там білий хміль...
О махаон,
яскравий друже,
лише еол*
тебе й нас кружить;
життя твоє
два по сім днів,
дитя,... мосьє... –
та вже й збринів...
Вже в ірій, бач,
птах на крило...
Життя ускач,
так – чи було?
На бистрині
усенькі дні.
Так що є нинь?
– мед, чи полин?
17.10.2019р.
Єол* – у древньогрецькій міфології,
бог, володар вітрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851825
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2019
Усіялося листячко,
де я себе знайшов –
життя моє, чи містика?,
то ж одізвись, агов...
І перший клас, й десятий клас –
пробігли притьмом в мить.
Щонайщасливіший наш час,
за ним душа щемить.
В краю лелечим, дорогим,
що поселився в снах
і недосяжним, і близьким
є в серці, мов весна...
Святая Батьківщинонька –
нам бути лиш удвох,
де б не пригріла днів ріка –
ти дар, як серце й Бог!
14.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2019
О як ти грієш серце,
жура і світло скальда,
цей в позолоті образ
найкращого в душі.
У кольорах казкових
звучить навкруг Вівальді –
щонайсвятіші ноти
від Бога зворушив...
Витає над високо,
в небесній чаші мудрій,
краса ця неймовірна –
ввібрала усього...
Крізь силу притягальну
у червленій полуді,
фіналом всіх симфоній,
бринить далекий гонг...
14.10.2019р.
https://znanija.com/task/28334001
https://yandex.ru/search/?text=Слушать%20песнь%20Вивальди%20Осень%20Часть%201.%20ALLEGRO&clid=2055854&win=279&lr=146#/videowiz?filmId=16811389192646389030
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2019
Які долі людські –
наче шторми і грім,
перегони жорстокі
й суворі.
Неймовірна історія,
смерті окрім –
вік двадцятий
так грізний у створі.
Тим, хто вижив, не легше,
ніж тим, що пішли
у невидимі
засвіти тіней.
Неймовірно пливти
без вітрил і щогли –
крім щипочки удачі,
лиш іній...
О, які недолугі
ми тут на Землі,
які дивні
в нас пріоритети?
Без любові до ближнього,
злобні і злі –
розум здатен лиш
на рикошети...
Двадцять перший настав –
щось не видко вінця.
Засмутили в невдачах Творця.
08.10.2019р.
Картина Пабло Пікасо: Герніка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850860
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2019
О як же він шумить,
цей тополиний смуток –
біг осені з вершин
у падолисті вій,...
а в голові роїть
дум безнадійний згусток...
О, гаю, як тобі –
душа болить, повір...
Тріпоче вітровій,
дебелі віти просять –
ще трохи обійнять
теплом жовтневий світ,
та вранці в килимах
із хрустом змерзлі роси
несуть за овид мрій
весні свій заповіт...
Із листом щось святе,
крильми жури покрите –
так щемко плаче ліс
про те, що вже пройшло...
Ось дощик пророста,
дрібненький, мов крізь сито,
туман малює всіх –
живе колись село...
06.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850675
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2019
Дорогі мої колеги вчителі. Від усього серця поздоровляю Вас з Міжнародним Днем Вчителя! Бажаю всім вам здоров'я, щастя, творчої наснаги і сімейного благополуччя. Наша, без перебільшення героїчна професія по вихованню і тоді і в це непросте сьогодення реформістських хвиль.
Окремо дорогому серцю педагогічному колективу
Першої гімназії ім. Ушинського м. Сімферополя, який я мав честь, в свій час, очолювати.
Первой гимназии им. Ушинского г. Симферополя
посвящается
Милый взгляд моей школы, сужденной –
Уж березок подросший строй;
Узкий дворик зарей разбуженный –
В будни, в праздники – детский рой.
Все те годы дружили мы с тобой;
Шли сердечностью меря путь;
Жизнью жили прямой и искренней –
Все искали святую суть.
Сеял зерна там человечности
В детских, взрослых людских сердцах.
Что успел, то успел – путь Вечности
У истории на весах.
Кто-то вспомнит, другим в забвении,
Не об этом строка моя –
Здесь, в души кратком откровении,
Благодарность за «те края».
Где товарищей и попутчиков
Я оставил, но не забыл.
К душам не подбирал я ключики –
Жил, служил, пел и был, как был…
Не смотри на меня стоически,
ШКОЛА ЖИЗНИ для многих нас…
Мой ты памятник исторический,
Многоликая ты страна.
Милый взгляд твой, по жизни сужденный,
Не покинет меня теперь –
Жму я руки твои, натружены,
Я люблю Тебя, только верь!
Вчителям
Мої Ви милі, вчителі –
В життя моє, поводирі;
В рожевих ранках сизарі,
А в осінь сиву... журавлі...
Зостався в пам'яті моїй
Змах заклопотаності вій:
„Повинен так, а так не смій!”
Як бігли ми в життя мерщій...
Мої Ви милі, вчителі –
Самопожертва в тій весні.
Надія ваших повелінь
Завжди заставою в мені.
О, білий сум шкільних років,
Небес й Землі святий поріг;
І, серце стукає, покіль –
Ваш біль і сміх, мій біль і сміх...
Мої Ви милі, вчителі –
В життя моє, поводирі;
В рожевих ранках сизарі,
А в осінь сиву... журавлі...
Школа моя,
то колиска моя
Школа моя, то колиска моя
Мови, душі і слова –
Болісно й чутно шле в світ соколят.
Зустріч нас жде ізнову…
О, береги – милий дім і поріг,
Ранніх світань – дороги.
То лист від осені, то білий сніг –
Весни і літо, в ноги…
Школа моя, то колиска моя.
Вчителю мій невтомний –
Серце твоє, що жертовна зоря.
Зошитів лічиш – тони…
Людяність і благородство своє,
Знань без межі і квоти…
Теж наші рідні насправді Ви є,
Вдень і вночі в роботі…
Схожі всі дні, все життя у селі.
Зрання птахи вітають…
Ми ж такі різні – суть Божих велінь,
Ви нас від зла – до раю.
Здрастуй старенька, цеглини твої
Поцілував я,… скроні
Білі вже стали,… в очах розмаїть –
Юності дні бездонні…
Слова признання
Ви пішли за обрій з виднокола,
Та не з серця нашого в краї,
Бо навічно в пам’яті та школа,
Що в очах і досі в нас стоїть…
Ваші чисті відданість і совість
В днях своїх, як приклад, несемо.
Ви дали знання й життєвий досвід,
Стоїте із нами тут, немов…
Наче ось недавно нас журили
За отой невивчений урок…
О, якби чарівна зверхня сила,
В ті часи звела святий місток…
Ми би попросили в Вас прощення
За дитячі пустощі і лінь –
Недалекоглядні у навчанні,
Мало прислухались до велінь.
То ж, відпочивайте в піднебессі,
Завжди пам’ятаємо про Вас –
Хай біжать туди квітучі весни,
Вальс шкільний, признання ці слова…
З Любов’ю
Прозорою, чистою, ранньою
Хвилиною в травах іду;
А в річечці граючись ряскою
Малі каченята пливуть.
І небо над вербами встелене
Хмаринами білими вряд,…
Та й щось очерет мені шерехне…
Зозуля кує на свій лад…
Душа над тріумфами літніми
В обіймах музичності вся
Витає із нотними мітами
Симфоній,… в природи піснях…
Єством своїм чую – цю єдність всю
Господь нам давно дарував,
Щоб в світі це щастя із радістю,
З Любов’ю весь люд зберігав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850602
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.10.2019
Ця осінь і весь світ за нею –
театр абсурду кожен раз:
завіса... ось іконостас
вже інший – мода?, панацея?
Та ні – історія, процес,
все булькає і колобродить,
немов би хтось за носа водить –
родився вік із антитез.
Тож знову щастя обіцяють –
хто сам вже з ним, не день один.
Сховались за високий тин –
бач, піонери, жить вже в раї!?
Як же повторюється все...
Лиш солов'їна пісня вічна.
Життя людське – смішне й трагічне.
За вік один – аж три есе*!
Як не кажіть, а осінь – казка!
Природа наш громовідвід,
гармонії в ній знайдем слід.
Краса із правдою, без маски...
05.10.2019р.
*три есе – царизм, партократія, демократія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2019
"Потому так и днями недавними
Уж не юные веют года...
Низкий дом с голубыми ставнями,
Не забыть мне тебя никогда."
Низкий дом
Сергей Есенин
Отчий дом
песня
Вот, стоит весь в берёзах твой дом
Под осенним печальным дождём,
Помнит детство и юность твою,
Вечно ждущую сына семью...
Где ты не был, где не колесил?
Русь всем сердцем безмерно любил.
О, касатушка, жизни река – /
Как нежна ты... и как глубока. / 2 раза
Твои годы, твои голубки
В тени чувств стихотворной строки –
Вы отныне свободны до слёз,
Отзовитесь в роптанье берёз,
Что стоят и не могут уйти
За тобою, на буйном пути...
О, касатушка, жизни река – /
Как ты люба... и как широка... / 2 раза
В сыновья мне б годился теперь.
Рано, рано захлопнулась дверь.
Золотистые кудри твои,
Где в берёзах поют соловьи...
Ты в сердцах наших гнёздышко свил,
На холмах тебя помнит ковыль...
О, касатушка, жизни река – /
Как ты памятна,... как далека... / 2раза
3 октября 1895г. -
3 октября 2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850321
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 04.10.2019
* * *
Лелеки летять через луки,
вже осінь гуля за вікном –
прощальний політ до розлуки
й дерева в вітрах ходуном...
Далека дорога вже скоро
проляже у теплі краї,
в журливу злотаву цю пору
покинути гнізда свої...
Зостанеться нам – помахати,
щасливим хай буде політ:
"Вертайтеся, будем чекати –
тут дім ваш і щастя цей світ..."
01.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2019
* * *
Все стиха стане другорядним,
одна душа на камертоні –
лиш осінь грає на тромбоні,
бурштином сіє знов, обрядним...
Столітні буки на сторожі –
їм не бувати у Парижі
і не кататися на лижах,
йти на побачення на розі...
Ось так і наші забаганки –
вже стелять листям на Подолі.
Париж в дощах, як спомин долі,
у часі срібному на ґанку.
25.09.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849370
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2019
Эти глаза, взглядом веющим строгостью,
с милых времён обнимают всегда.
Класс на камчатке и через года –
помню, входили мы с детскою робостью...
Припев: Годы – вас не удержать,
школьные песнею в сердце,
как они близко, поверьте,
тянет так к ним убежать...
Наша Галина Ивановна чудная,
знаем, пред Вами мы в вечном долгу –
в сердце всегда Вы на том берегу,
ждущая в классе, простая, уютная...
Припев: Годы – вас не удержать,
школьные песнею в сердце,
как они близко, поверьте,
тянет так к ним убежать...
Школа начальная быстро кончается –
первый прощальный взбежал выпускной...
Нам, беззаботным, в даль путь белизной,
Вам грусть не спрятать, в свой класс возвращаетесь...
Припев: Годы – вас не удержать,
школьные песнею в сердце,
как они близко, поверьте,
тянет так к ним убежать...
Старт нашей жизни – Вы самая первая,
наш Талисман и путёвка в миры
новых открытий и правил игры.
Вы, как звезда путеводная, верная...
Припев: Годы – вас не удержать,
школьные песнею в сердце,
как они близко, поверьте,
тянет так к ним убежать...
21.09.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848955
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 21.09.2019
О це життя в тріумфу вітах –
журлива осінь все про нас...
Муз – швидконогий, в путь, Пегас
через листопади в сни квітня.
Цей злотий кучер осінь-блюз
під ноги кинула завзято,
щоб мідно срібне диво-свято
серцевий прочинило шлюз...
Пофарбувала все навхрест,
покликала в цю частку світу,
забравши нишком рештки літа –
мольфара водить пензель-перст!
Ці фарби! Просто я не можу.
Вони мов в радості німій,
розкрити суть їх – марність мрій
на березі життя, о Боже...
Нам осінь жертвує всі речі,
все в часі пройде й відгорить...
Їй подаруємо в цю мить
цей вогненно сердешний вечір...
19.09.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
Линуть тумани в фантазії лицях,
в червлену осінь, чи грози в зірницях.
Простоволосому, чи в капелюш,
на акварелі дзеркальних калюж?
Приспів: Осінь–
від очей твоїх так гарно.
Лісом –
світ в картинних переливах.
Клики –
лелечі в печалі ди́вах.
Час наш –
ти біжиш так невблаганно...
Осінь – дарунок барвистим привітом,
протяг сказання романсу про літо.
Мило приймаємо чудо дари,
радість і смуток – ці правила гри.
Приспів: Осінь–
від очей твоїх так гарно.
Лісом –
світ в картинних переливах.
Клики –
лелечі в печалі ди́вах.
Час наш –
ти біжиш так невблаганно...
Гості ми в казці на лику планетнім –
серця струна піє голосом Нені...
Цей вернісаж, мов би юності твіст,
мудрість життя – золотий падолист...
Приспів: Осінь–
від очей твоїх так гарно.
Лісом –
світ в картинних переливах.
Клики –
лелечі в печалі ди́вах.
Час наш –
ти біжиш так невблаганно...
19.09.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
Эти туманы небесною птицей,
осенью красною грозы в зарницах –
в переплетенье тепла и стуж
и акварелей зеркальных луж...
Припев: Осень–
твоих глаз неповторимость.
Рощи –
свет в картинных переливах.
Клики–
журавлей в печали дивах.
Время–
ты бежишь неумолимо...
Осень – подарок в своём многоцветье
и продолженье романса о лете.
Все принимаем твои дары,
радость и грусть – правила игры.
Припев: Осень–
твоих глаз неповторимость.
Рощи –
свет в картинных переливах.
Клики–
журавлей в печали дивах.
Время–
ты бежишь неумолимо...
Гости мы в сказке на лике планетном –
напоминает нам осень об этом,
а вернисаж, наших дней расклад.
Жизни круженье – сей листопад...
Припев: Осень–
твоих глаз неповторимость.
Рощи –
свет в картинных переливах.
Клики–
журавлей в печали дивах.
Время–
ты бежишь неумолимо...
18.09.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848588
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.09.2019
* * *
Эх ты, русская деревня,
брошенная всеми вся...
Будь в ней ты хоть трижды гений,
без коров и поросят –
в ней не выжить без навозу,
приговорены быть с ним.
А душа к берёзке, к розе
тянется и хочет в Рым.
Где-то далеко за лесом
и за тысчи вёрст в дали –
безнавозные балбесы
отжигают на Бали.
Нет больниц здесь и асфальтов,
школа на десяток сёл;
нет здесь перспектив и фартов –
КТО-ТО ж ЭТУ
"жизнь" здесь СПЛЁЛ.
16.09.2019Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848383
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 16.09.2019
Клени мої клени – у вінку домівка,
милі мізансцени, як душевні ліки...
Зорі, рідний місяць – все цілує небо,
не находжу місця, заблука́ний небіж...
Вечори з баяном в фіалко́вий вечір –
в почуттях, мов п'яний, в часі тім конечнім,
він же прокотився, наче цвіт позірний –
хоч проси: "Вернися!..." у журі вампірній,
де там, сон відлунням, у тумані сизім,
голубочком з клуні в піднебесні висі...
О, часи кочівля, серця пай зостався,
ріднеє подвір'я – вже іконостасом.
Клени перед очі, дощик сіє сльози –
ці рядки поночі геть простоволосі...
13.09.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848061
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2019
Не говори никогда – никогда,
ведь все боли с тобой остаются,
ведь дни жизни мгновенно все льются,
так успеть бы признаться годам?
Был ли прав, или был ты неправ?
И что больше, что меньше нас гложет?
Вдруг орехом святое расколет?
Ах какая же жизнь есть игра...
Все слова и мгновенья в тебе –
эти птицы, взлетев, не вернутся,
совестливо – простить в сенцах мнутся...
Откровеньем лишь там – в Небесах?
Лишь Добро – драгоценный коралл.
Через пни и колоды житейские –
нет, не льстиво, в манерах лакейских,
Бог, как в заповедях завещал.
Не говори никогда – никогда,
ведь все боли когда-то проснутся
от того, что обидел, вернутся,
повинись и прости навсегда...
11.09.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847848
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 11.09.2019
Я не знаю чому ця жура мене
манить в сад, там де айстровий дим?
Цю мережку осінню для муліне
вкриє осінь листом золотим...
Провокує бажання загадувань
в таємничий бурштиновий край –
незабутній, що кожного дня, бува
зве і зве, мов загублений рай...
Знову впасти в той час, де ми квітли вдвох
у духмяний весни диво цвіт –
як радів, ще невидимий нами, Бог
в пелюстках біло ви́шневих віт.
Пам'ятає душа той серцевий шал –
так доступні були Небеса...
Навіть цей вітерець в мить ту теж согрішав.
В листі жовтім пахуча коса...
Те невимовне щастя зірниць нічних –
супроводжувачі наших мрій.
Незабутній той час – зможеш, пригорни;
не вернуть, спомином хоч зігрій...
10.09.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2019
Чужі у очах ці ролі,
все знаючи – мовчимо.
В життєвім журливім колі
неначе криве трюмо...
Цей наш егоїзм, упертість –
подібно до валуна...
Так гірко, що хоч умерти...
Спинитись, нараз би, нам.
Сідаймо, свій ум гукнувши –
пробачить, спинить біду;
Не можна ж бо, рідні душі,
тож сон був... і той в бреду...
Як можна ламати звите
гніздечко з тобою вдвох –
знов щастя благословити
й вернуть поможи нам, Бог.
06.09.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2019
*
О, хліборобська Україно,
ти годувальниця Європ –
полита потом і безвинна,
нарід так добрий, та холоп.
Бач, молодята і побрались –
ще у дванадцятім году,
то й крайню хату будували
на щастя, а не на біду.
Город, садочок – вишні, груші,
ще яблуні і абрикос.
Мишко, Софія і Катюша,
Марійка, що біжить від ос.
І все це серед революцій,
голодоморів, нарком бід,
страждань від воєн і махновців –
серцям рубець, а душам гніт.
Літ двадцять п'ять з тих пір минуло,
як те весілля відбулось.
Яка ж біда нараз нагнула –
рік тридцять сьомий грянув, ось!
Оксентія, нараз забрали.
Ні за що від сім'ї, діток –
навік не згоїлася рана...
В ГУЛАГу згинув – держкоток...
Папір реабілітаційний
в п'ятдесят шостім лиш прийшов –
могила де? Життя безцінне?
В родині всій – на серці шов.
А "діти ворога народу"!?
Що злидні, що наруга скрізь.
Одна Палажка – стрижень роду:
"Тримайся, жінко, не вморись."
До дев'яносто двох трималась,
ростила й правнуків в кінці,
все витримала, не зламалась.
Такі – жінки у нас, бійці!
04.09.2019г.
*Батьки моєї Нені.
Мій Дід і Бабуся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847116
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2019
Близится финал сверх солнца –
светозарный и лучист.
Мой Пегас, стучишь в оконце
копытом. Кружится лист...
Предосеннее раздолье
из фантазий паутин –
ах сентябрь, как тонко троллишь
молодым букетом вин.
Побежать за дым околиц
в бесконечный горизонт...
Голосами сердца молим
за земного счастья фонд.
А ведь мы Вселенной дети,
так с Землёй душой срослись...
Боже правый, коль ответишь,
почему в нас Грина Лисс?
Почему не удаётся
Твой посыл осуществить?
Вечно не хватает солнца –
кедра дух себе внедрить!
1 сентября 2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846784
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.09.2019
Мариночка Цветаева –
весенний перебор...
Какое щебетанье строк,
не повторить с тех пор.
Небесно сочетание
и настроений хор.
Мариночка Цветаева –
судьбы со смертью спор...
Вячеслав Шикалович
31.08.2019г.
http://tsvetaeva.lit-info.ru/tsvetaeva/biografiya/krym-v-sudbe-cvetaevoj.htm?fbclid=IwAR21gFZRxcg0lSY1grfFl0v3wQ2RgmBktG4EuK83d_GQ2cz2m1mxle7Ntm0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846673
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 31.08.2019
* * *
Эх Россия, край зим –
бездорожная песня.
Дальний север средь гор –
Колыма, Колыма...
Здесь снега и мороз,
край суровый, не Пресня –
на бровях, на лице,
инея бахрома.
За счёт зимников просто
надежда здесь выжить.
Есть ещё ООО,
круг хозяев в Москве.
Из Донетчины люд
отыскал свои лыжи –
в полюса холодов,
от войны, в синеве...
Арктика, брошенные люди:
https://www.moya- planeta.ru/reports/view/na_zimnike_arktika_kak_zhivut_lyudi_v_ severnykh_poselkakh_broshennye_stranoj_lyudi_i_derevni_chuk otka_2_47353?utm_referrer=https%3A%2F%2Fzen.yandex.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846666
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 31.08.2019
* * *
Мой семьдесят пятый август.
Аргус – неусыпный страж мой.
Где в словах бумажных благо –
дней картины, панорамой?
Ёжиком счастливцем с яблок,
август так пахуч и сладок.
Улыбнись, неделя лета –
в даль, корвета силуэтом...
Уходящее прощанье,
всем богат на угощанье,
мой семьдесят пятый август,
лета миг – дань жизни магу...
Сень круженья – дети, внуки,
путь пусть будет светел, ярок.
Встречи наши и разлуки –
благостный любви подарок...
23-15ч.
25.08.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846174
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.08.2019
А часу пташка пурх та пурх –
то й літу вже кінець,
канікулам іде вінець.
До знань новий вже тур.
Цей першо-вересневий плин
в небес аквамарин
і Мирославів, й Катерин –
життєвих до глибин.
Дорослим шлях у мир знайти,
Усесвіт спогляда,
ще й екологію гойда –
куди землянам йти?
Горять ліси, звір і птахи,
сигнали звідусіль –
всихають ріки, дихать чим?
Потопи – SOS усім!
25.08.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846097
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2019
Посвящение
139 годовщине рождения
Непревзойдённый Гриновский аллюр
в тот романтичный край мечты и грезы
и вопреки времён промозглых, срезы –
душа рвалась не к деньгам и не в лувр...
А к тонким чувствам, вечным идеалам,
что не теряло никогда цены
и до конца чему сердца верны,
как притяженье в небе алым гало...
Непревзойдённым (мистика?) пером,
как продолженье с болью мысли сердца
из фентези сюжета, скрипнув в сенцах,
душевный разговор,... янтарный ром...
И то, чего мы все бы пожелали –
шаги кристально чистого житья,
любви безбрежной, йоты без вранья.
От надоевшей грязи в алы дали...
23 августа 2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845956
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2019
Життя ріка – хвилює в берегах...
Якщо б не раки, що все тягнуть в нори,
шкода не лізуть – потягли б і гори,
золото жильні, неважливо, що в снігах.
Усе при свідках, з поділом кусучим –
хто слабший, а чи впоперек глядить,
указ і неминучий жде вердикт:
зайняти в часі той куток пахучий.
Ех, чоловіче – збіг в спокуси ти
випробуваня хвиля захлину́ла:
штормить безсовісність, безчестя – не вернулась
любов з народження, тож з нею був на ти.
Природу губиш, в гроші обертаєш,
і, тонучі в гріхах – в безодню всіх, о змій!
Творець, Ти винайшов чудовисько без краю –
Невже ось тутоті в програмі збій?
22.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845801
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2019
Друзья!
С Праздником Преображения Господня!
Как радостен наш Путь и труден
А вы всё там, места святые,
над головой, где Небеса –
шлют тучек вечных, запятые
и голоса,... и голоса...
"Да, всё прибудет и убудет,
лишь Вечность унесётся вдаль.
Жизнь наша – призрак ли вуаль?
Миг Вечности и всплеск от буден...
Взлетела ласточкой душа
в земной сумятице рабочей –
дай Боже дню побед над ночью
в шуршанье мудром камыша.
А в бездне ёмкой наших душ
хранится зёрен необъятно...
Да, прорастут – лишь обнаружь.
Нам вечно жить – невероятно!"
Как све́тлы нынче голоса
с Безмолвья, где всё есть и будет...
Как радостен наш Путь и труден –
Божествен ветер в паруса!
19 августа 2019г.
Преображение Господне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845523
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 19.08.2019
Мелькає,
Мовби дальній наш маяк,
Одна зоря,
Твоя одна навіки...
Планида днів
І не знайти тих ліків –
Бреду тепер
Крізь заростей дрібняк...
Все без порочне,
Змінне і минуще,
Як найрідніші душі,
Що пішли;
Усе твоєму серцю
Віддали
У цій, сум'яття
Так безцінній, гущі...
Усе в мені,
Торкнутися – живе,
Сміється й горнеться,...
А вже немає?
Немов зупинку
У однім трамваї...
І спомин, як
Ця кров моя із вен.
І лиш зозуленька
Іще кує...
Лелека в дні –
Останні краплі віку;
Як в невагомості
Чогось на стику?
Горить зоря маяк,
Знаття – й я... є...
16.08.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845205
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2019
Не сам ли дух избрал её когда-то –
Судьбу свою, свой одинокий путь?
Не сам ли он, торжественно и свято,
Решил дойти и вспять не повернуть?
Не сам ли он избрал свой Идеал,
Звезду свою не сам ли он избрал?!
Наталья Спирина
Свой одинокий путь
Лишь сами мы
Свой путь, избрав однажды,
Сквозь скрип преград
И противотечений,
Не ожидая никакой награды
И обстоятельств,
Вопреки и лени.
Дух возрождённый,
Сей челнок прозрачный –
В столь дальний путь
Межзвёздный устремлён...
Но, сквозь все пристани
Он поздно или рано,
Вернётся в Дом Божественный
Свой на поклон...
16.08.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845204
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2019
він малюється сам
рідний край ув очах
по знайомих стежинах літаю
і вже інші часи
менше сміху хоча
все ж місця так знайомі гортаю
тут скінчився бензин
мотоцикла котив
і запитання в думці де збудусь
на землі хлопче тут
де сумління мети
перетвориться в щастя полуду
а ось тут з Татусем
в річці рибу ловив
чорноволик стрибав в очереті
як же вільно й спокійно
я юність вершив
все в невидимім серця конспекті...
14.08.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844994
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.08.2019