| Сторінки (31/3009): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
І все, що з нами було,
і все, що з нами буде –
Вселенська то морока
й ми, вставлені в спектакль.
Смичок гасає в струнах,
жура і радість в грудях.
День, кинутий із неба –
блистить, як той п'ятак.
Але ж весна вже квітне
і зве кудись далеко:
злетіти в небо синє
й забути про сумне.
Як легко зверху глянуть,
забуть, що є аптека –
хоч крил нема, лиш думка,
в обійми світ гойдне...
Забуть про терористів,
послухать бабу Христю
про лікування цвітом,
про цінність лопуха.
Впіймать плотву зі ставу,
залишить місце чистим.
Війни б вже зникла сцена
й година ця лиха.
Проте, що з нами було
і все, що з нами буде,
то Бога нам задачка –
йдемо ж у свій спектакль!
23.03.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725096
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 23.03.2017
Светлые образы...
Сеющий свет...
Сколько мелькнуло
седеющих лет?
Нет, не забыть
взгляд
и глаз тишину,
в нежных объятьях
твоих не уснуть.
Дни, как монисты,
лелеют весну,
к солнца лучу
из окна я прильну -
твой силуэт,
на ходу взмах руки...
Стихотворенья,
тень первой строки.
Мчащая жизнь
по страницам бежит:
миги, что котики -
вдруг, как ежи;
с ней не соскучишься,
встречи так ждёшь,
пьёшь не напьёшься
и снова нальёшь...
День пролетел -
снова лунности свет...
Сколько мелькнуло
седеющих лет?
Только игра
тех смеющихся глаз,
снова объятья...
И ржанье...
- Пегас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724744
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.03.2017
О моя вербо – зачарувала, закохала,
Твої сережки – то гімн весні і небесам...
Прийми від серця ці мої сльози, як би знала,
Звели з ума святії ночі,
ті очі і її коса...
О моя вербо, несе на крилах сон небесний,
Малює щастя під серцем хвиля золота.
Ці незабутні духмяні і зелені весни.
Що ж ти зі мною тепер робиш –
незнана серця теплота...
О моя вербо, в тумані маряться картини –
Той берег милий, немов вернувся в ці часи...
Вели обійми вздовж завороженого тину
І розпрощатися не сила,
несли родзинки нас краси...
О моя вербо, душа зболіла в місяць ясний,
Бо тіні щастя війнули із минувшини...
Чому буває, що відкривається невчасно –
Там випадковість? Неготовність?
...Змінили долю без вини...
20.03.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017
О, шар земной,
ты катишь по орбите
и я твой гость,
восторженно дивлюсь
твоим путям
и вечной смене свиты:
великим Личностям,
где фоном мелкий гнус.
Великий – скромен
и не рвётся к власти,
а гнус тщеславен
и честолюбив;
ему всё мало –
подавай полати,
при жизни памятник,
свой лик так возлюбил.
О, шар земной,
наглядна школа жизни...
Кто думает
о будущем твоём?
Кто Красоту
кидает в топку тризны,
родную Мать
продаст, как водоём?
А правы ль мы?,
"зелёный" гнусу дали.
Ты учишь нас
а мы? Ну, хороши...
Вернём ли Совесть,
праведность морали –
не разменявши
Веру на гроши...
О, шар земной –
вновь встретились с тобой...
19.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724408
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.03.2017
Пройдёт много лет
И мы вспомним сей миг –
В глазах жизни будущей свет;
Откликнется сердца
Счастливейший сдвиг,
Из тех полустанков привет...
И как же мы молоды
Были тогда –
Преграды в пути нипочём;
Маячила радость,
А если беда,
Казалось – отскочит мячом...
Теперь жизнь итожа
Мы стали мудрей,
День каждый – подарок небес.
О, где Зурбаган,
Паруса, милый Грей?
И всё же – звучи Полонез!
13.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723446
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.03.2017
О Боже мій Боже
чи чуєш чи бачиш
прямуєм до Тебе
так довго негоже
багато так значиш
велика потреба
у совісті й правді
в Твоїй тут пораді
леліємо сонця
і трохи удачі
бредем як в пустелі
молімось до Отця
надія на краще
як зайчик на стелі
прости нас мій Боже
безвихідь тривоже
13.03.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723279
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2017
Горілиць... на світа краї –
Піді мною вся земля;
Те і се в собі єднаю –
Зорі всі, це теж бо я...
Незвичайне і величне –
Недосяжне, як і Бог;
Та не менш від того звичне,
Як єство, або ж удвох...
Простягаю руки вгору,
Будь яку беру зорю –
Мерехтливу, чи прозору,
З серцем в ній тепер горю.
Світ широкий, світ коханий –
Ненаглядний, мовчазний;
Так жаданий і принадний,
І таємний і простий...
Скільки ж дум в Тобі і правди,
Та задумок і здійснень?
Й живемо Тобі заради,
Ти ж бо серця Верховень.
Духом злитися з Тобою,
Серцем в якісній Красі
Світла – ствердженням двобою
Протилежних полюсів:
Добре з зла, як щастя з болю –
Є солодке, є гірке...
Як і ненависть з Любов’ю –
Все це я... вода зі скель...
Все в мені...
з Небес й Землі...
20.02.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723246
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2017
Українські мотиви –
Звідки в серце прийшли ви?
Щоб воно запалало
І в Любові запало –
До просторів рівнинних,
Гір і скель соколиних,
До старого Славути,
Вже повік не забути;
До вишневого цвіту
І Батьків заповіту;
Хвиль смарагдових моря,
Щастя жити... і горя...
Українські мотиви –
Сподівання і зриви,
Все шукання і мрії,
Ті прадавні події –
Там, де пагорби скіфські
Й вільна Січ Запорізька –
Теє вічне боріння...
Де ти – Боже прозріння?
06.11.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723117
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2017
Тарасе, чом водночас
З тобою не жили?
І чому білим світом
Босоніж не брели?...
Отам де тин і вишня
Єднають два двори –
Вже, духом об’єднавшись,
Ми б знались до пори...
Ділили б тиші спокій,
Чи стогін вітровій –
Не так би одиноко
Котились сльози з вій...
Та Бог дає нам завше
Свої шляхи в буття –
То ж брате мій Тарасе,
Осібне й каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722518
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2017
Дорогие наши женщины! Восхищены вашей красотой, весенним задором, нежностью и лаской, а ещё великим терпением! С празд-ником, милые – не грустите, мы всегда с Вами.
Нашим царевнам
посвящается
Вы в душе всегда парите,
Светлой нежностью заря
И мечты взаимно свиты –
В доброты, любви морях.
Жизнь пуста без вас, родные,
Сумрак вяжет суетой,
Но взывает праздник ныне
К благодарности святой.
Вы ж достойны каждодневно
Быть в почёте у мужчин –
Распрекрасные царевны
Вы у нас, у молодчин.
Пусть взаимопониманье
Не покинет никогда.
Изначальное признанье,
Как заветная звезда,
Что горит в сердцах влюблённых
Нет, не меркнущим огнём.
Сединой пусть убелённых –
Всё пройдём с тобой вдвоём!
8 марта 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722297
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.03.2017
Глубоко
За всем, что есть,
За всем, что будет,
За всем, чего нет,
Есть
Его святая и непреложная улыбка.
Из восточной мудрости.
Дама... валет...
Разве может быть мир таким грустным,
Таким грустным до плача души?
Ведь разгаданы счастия руны –
Так куда же плачевно спешим?
Край потерянный, край окаянный.
Так прозрачен призыв сатаны.
Как легко, детям враз – поле брани –
Вот каким идеалам верны.
На колени пред призом Мормоны.
Совесть попрана – здравствует тьма.
Денег, власти змеины короны –
В ад порог, клеть златая, ярма.
Разве кто-нибудь слушал поэтов?
Нет пророков в землян, что ли нет?
Хоть с Небес луч в сердца, правды, светел –
Попран жадностью. Дама... валет...
Но коль скажут: "Где Бог, что же это –
На кого Он оставил нас здесь?"
– В сердце с нами, не будет секретом:
Наблюдает с улыбкою, днесь.
28.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017
Дарите улыбки…
Уж март на дворе, распевают синички
И солнце ласкает нас тёплым лучом.
Девчонки и дамы на тоненьких спичках
Стучат по асфальту с надеждой-свечой.
Волнистые тучи, подхвачены розой
Ветров-непосед – в ветвях голых шумят…
Кому-то с утра заглянула жизнь-проза,
Кому-то любовь посылает свой взгляд.
Все улицы спешно торопятся к морю,
Там чайки над волнами что-то кричат…
Котячьи разборки на древнем подворье,
А мамы в детсадик ведут своих чад…
Планета привычно галчат-одноклассниц
Несёт на руках в седьмой «а» на диктант.
Во сне кипарис одноногий на танец
Берёзку зовёт, в такт гавайских гитар…
Здесь Ялта привычно дымит шашлыками,
Ай Петри загадочный шлёт с высей взгляд
И чувств таких разных витают в нас гаммы –
Пусть радость всё ж выдворит грусти тот яд…
Ведь жизнь так прекрасна – сквозь прозы торосы,
Коль видишь в ней Божьих картин акварель…
О люди, дарите – ведь сердце так просит,
Друг другу улыбки. Весна на дворе…
03.03..2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720192
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.02.2017
Жадало серце чистої любові.
Небесних хвиль в душі так грав прибій.
В передвесінній сонячній розмові
Читало серце час побідний свій...
Й зустрілась ти, весела, ясноока,
Мов златокудре юне божество.
Не зупинити почуттів потоку –
Заполонив усе моє єство.
Я потонув в очей аквамарині,
Чекав на зустріч, наче в дивнім сні...
Де був з тобою, я моливсь хвилинам.
Яка любов дарована мені.
Хоч п'ятдесят вже літ пройшло по тому –
Ми в сивині, як той травневий сад...
Тож поклонімося часу святому,
Що нас з'єднав й привів в любові град.
23.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2017
Не выбросишь, не вычеркнешь, уж навсегда
Ковёр тех желтых листьев на плацу
И гимнастёрка впору и к лицу,
И шаг в строю чеканить – что тут за беда?
Под звёздными кострами неба на посту
Шуршание позёмки в Новый год…
И тёплых мыслей в дом родной полёт…
Я к тем годам задумчиво бреду…
Взросление души, забудешь ли когда?
Неравнодушный командира взгляд?
Мгновенья службы будто говорят
И сослуживцев лиц проходит череда…
Не позабыть, не вычеркнуть – чтит память всех…
Сирени гроздья машут дружно на плацу
И гимнастёрка к чести молодцу.
Там чуть за двадцать и ещё беспечный смех…
24.12.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719663
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.02.2017
О молодість –
яка цікава гра,
Ти так велична,
хоч і неповторна –
Казкова і реальна
ця пора...
О, пісня неба,
музика валторни.
Немов би вчора:
військо, телеграф –
Перед тобою
шлях і перспективи;
Ти ще нічого
в світі не програв
І ще любов,
що в серці, наче диво...
Що це було?
Цей шепіт тихий з неба:
"Твоє життя
і ти його хазяїн –
Служитель Світла,
спадкоємець Феба,
Ти син Землі
і охоронець фаун."
О молодість –
сторіночка життя,
Хоч і коротка,
а така велична.
О дні мої,
як журавлі летять,
А ти все поряд –
кличеш, кличеш, кличеш...
21.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719489
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.02.2017
Я немов зголоднів,
залюбився в світи,
що невимовні.
І не жаль мені днів,
що цей голод
у мене їх виманив.
Чи досяжне єство
цих розгадок
кодованих вимірів?
Що лежать у снігах –
тіні таїн
Божественних витворів.
Я над ними лечу,
підперезаний мрією
віднайти,
Ціну наших життів,
складених на вівтар.
Зиск й ціну мети.
21.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719488
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2017
Вот и день –
новый день возгорелся,
Солнце шлёт нам
улыбки с тобой.
И зовут в дальний путь
блеском рельсы,
В мирный день,
но как будто бы в бой.
Нет покоя, как
в прежние годы –
Хоть зима, но
предвидя весну,
Мы в душе
поменяем погоду –
Радость быть
да не даст нам уснуть.
О царица-Природа,
без края,
Прародительница
Красоты –
Без тебя нам не жить,
ты родная
Нам по духу
Вселенской мечты.
Небесами
и пением птичьим
Возрождаешь
Высокого вдох.
О земное,
суетности днище,
Погоди...
Боже – дай поводок...
18.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718915
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2017
Всё повторяется, мой друг –
И взлёты, и паденья;
Мой милый, всё не просто, вдруг –
Случайность, совпаденья.
Великий смысл, высокий слог –
Всё рядом, всё весомо.
Но лишь потом: «Да как я мог
Не видеть всё, что кроме…?»
Течёт река, текут века,
И жизнь, и сновиденья.
Всё до единожды, пока
Не явится прозренье,
Что вместе не случайно мы
В Божественных «оковах»,
В границах чувственной страны,
В безличной власти ж, снова.
Всё повторяется, мой друг, –
Как верный, ясный взгляд твой
В земном цветении вокруг
С космическою клятвой.
И одинокость, как утёс
Над тайною Вселенной;
Любовь небес, духовность грёз –
Подарок вдохновенья…
И дней безликих череда,
И сказочность мгновений;
Всё исчезает без следа –
Всё, кроме откровенья.
Приходит, словно звёздный взрыв,
С четвёртых измерений,
Там, где других сердец Миры
Живут в нас отраженьем…
Всё повторяется, мой друг,
Неповторимы – встречи,
Как притяженье взглядов, рук.
Судьбою каждый мечен.
Что предначертано пройти –
Свечою возгорится.
И час придёт себя найти –
Так будет, всё свершится.
Великой сказки всем нам – горсть
Достанется, бесспорно,
И постучится ночью гость,
Тропой прошедший горней.
Предупредит и всколыхнёт
Миров тех дальних отзвук,
Где интуиций чёт не чёт,
Альтернативой крову
Земному – восхожденье нам
Прописано в страданьях…
Недостающего звена
Отыщет расставанье…
Мы, словно ветры, в даль, идя
С надеждою чуть зримой,
Но как глаза в глаза глядят…
Повторы в нас, вестимо.
30.04.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2017
Но мы ведь родные, родные, родные?
Сколько прожито вместе, по ныне...
Вот так, молча, в глаза не взглянув, и уйдём?
Нет, вернёт нас обратно сей дом.
Да как же легко мы порой расстаёмся?
Даже небо расплакалось ныне...
Ведь зёрна мы есть из одного колосья.
О Боже, спаси их, затменье пусть минет.
15.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718342
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2017
О любов моя –
Глянемо в очі,
Почуттями
Обіймемо сни...
То ж, голубо моя,
Я так хочу,
Щоб журби не було
І вини.
Прокотилися
Хвилі життєві
Через те, що пройти
Нам прийшлось...
Хоч зустрілися
В дні ми лютневі,
Та побрались
В порі абрикос.
І тепло нас завжди
Проводжало
У розлуки,
І в зустрічей час.
Нам любитись
Часу було мало
Серед зим,
Як і влітку
На Спас.
О любов моя –
Глянемо в очі,
Почуттями
Обіймемо сни...
Ти, голубо моя,
Я так хочу,
Щоб журби не було
І вини.
13.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
Сіяй зоря, сіяй рідненька,
Де сонць незлічене число;
Веди мене, як очі Неньки,
Замінюєш мені крило.
Душа і небо все ж єдині,
В просторі Божім летимо.
Земних доріг сліди є винні,
Як каятись не мусимо.
Шукати спокій тут наївно,
Життя земне, як у вогні.
Десь Шлях Молочний в висях лине.
Пітьма і Світло тут в борні.
І пошук Істини в тумані
Ціною вчинків, думки, слів –
Без заповідей, як в омані,
А без Любові – злоба й крів.
Сіяй зоря, сіяй рідненька,
Освітлюй в мороці нам шлях.
11.02.2017р.
Авторський переклад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2017
Сияй звезда, сияй родная –
Где солнц несметное число,
Здесь на Земле тебя узнаю,
Ты заменяешь мне крыло.
Душа и небо ведь едины,
В пространстве Божьем и летим.
Земных дорог следы повинны,
Коль покаяние не чтим.
Искать покой наивно очень,
Не для него земная жизнь.
Мерцает в высях Путь Молочен.
Здесь Свет и тьма в борьбе причин.
И поиск Истины в тумане
Ценой поступков, мыслей, слов –
Без заповедей, как в обмане
И без Любви – жестокость, кровь...
Сияй звезда, сияй родная –
Нам путь во мраке освещай.
11.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717623
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.02.2017
Я в злоту осінь народився
З бурштинно-червлених заграв.
У незнайомий світ дивився,
Його пізніше розпізнав.
Там Жеребець ріка впадає
У Конку, що аж до Дніпра
Несе вологу з водограю,
Хоч там долина, чи гора.
Тож "Жеребець" – село так звалось,
Та стало "Кіровим" поспі́ль.
Тепер "Таврійське", назв чимало...
Тут чумаки йшли в Крим по сіль.
...Ось журавель здійняв відерце,
Де з глибини йшов холодок.
Не знав ще, де у мене серце,
Та до природи став ходок.
З високих трав на руку коник,
А по землі здоровий жук.
З далечини лунають дзвони,
Враз, павутинку тче павук...
Все так цікаво в дивнім світі –
З корови ллється молоко?
Тону в казковому я літі,
Горобчик смішно – скок та скок.
А сонях аж до сонця в'ється,
Зібрала квочка всіх курчат,
Бо вітер, дощ, грім, блискави́ця –
Сховатись в дім прийшов мій час.
Там тісто біле рветься з діжі,
Бабуся розтопляє піч,
Несе провітрюватись збіжжя –
Клопочеться і день, і ніч.
Зрання – дорослі всі на ноги –
Кому куди, а Бабця тут.
І я надвір у світ з порогу,
Який у загадках, в цвіту...
В садок, де червоніють вишні,
Горох в городі, вздовж стежин...
Вже душу спомин заколише –
Моє ж ти серце... стережись...
09.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717190
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.02.2017
Где крылья наши,
где истоки взлёта?
Они всегда ведь с нами
где б, не был.
Так кто сбивает нас
с души полёта,
Перенастраивая свет
земной судьбы?
Кто , как не ты –
мрак суеты.
Добро и зло – всегда вы
в столкновенье.
Заточен на борьбу
характер наш
И если воля с нами
рядом, тенью,
Не победит нас никакая
в мире блажь.
Мрак суеты –
наш пыл уважь.
Непрост наш мир,
ведь душ есть испытанье –
Будь наготове,
коль ты человек:
Не сотрясай же воздух
лишь гортанью,
Твори Добро и строй Любовью
Новый век.
Мир людям строй –
счастливый брег!
08.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716981
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.02.2017
Як живеш, Батьківщинонька?
...У душі заметіль.
Розділяють, немов віка,
Та у серці покіль.
Сині верби, мій синій край...
Біль синівна моя.
Не вернути вже серця рай –
Сам пішов звідтіля.
По землі ведеш, доленька,
Хто провидець її?
Ой дорога ж ця нелегка,
Серед років зміїть...
Ластів'ята летять з гнізда,
Та вертаються знов...
В річці зовсім не та вода.
Жде вже нас часослов...
07.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716809
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.02.2017
Снежинки так медленно падают
И словно ласкают тебя –
Грустить тебе, в миг этот, надо ли,
Струн сердца, души, теребя?
Всему, что прошло, было место там,
А всплески ушедших времён –
Как взгляд с беспредельности Месяца,
Тень лиц, искрометность имён...
Снежинки пушистые в радость нам –
Отвлечь от забот и тоски.
Таких покрывал лишь зима красна
Нам дарит, глядя плутовски.
Снежинки нам всё приукрасили
И жизнь, чтоб неспешно текла,
Так много в ней набезобразили,
А надо ведь стать на крыла.
30.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715293
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.01.2017
опять туда
уходят поезда
то ль в никуда
то ль в край
что не видать
в те феврали
что сердце
вновь велит
чтоб повторить
но время
лишь корит
уплыл кораблик
в тот бумажный мир
итог морали
груз с души сними
29.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715292
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.01.2017
О естество, когда ты настоящее,
И время не испортило тебя,
А искушения тобой преодолимы –
Душа услышана, с ней рвёшься в небеса.
Ты оценил миг жизни, что подарена,
Подняться на вершины бытия
Сквозь суету и мрак, и цепи заклинаний,
Понять печаль и радость на пути к любви.
Ты Человек, Вселенной предначертанный –
О, знал бы, что ты можешь сотворить!
Только не стань рабом, игрушкою чужою –
Мечты Божественной ты стань Поводырем.
28.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715086
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.01.2017
По мотивам мелодии "Осенняя грусть"
в исполнении саксофона (М.Легран)
Любви в сердцах пожар
блюз
Плывёт лодка наша
в океане "жизнь" –
Что быть может краше
дней река бежит...
Чайки плачут в небе,
облаков снег чист.
Я пою тебе,
взгляд так лучист.
Мило сердцу чувств тепло,
Что нас в мире здесь свело?
Благодарный свет свечи...
Обнимает сказка,
нежный шёпот волн.
Все природы краски
окружили чёлн...
Саксофона трели
внутри нас звучат –
Души обогрели
ласки их чар...
О великий Божий дар,
Благости Его нектар –
Есть любви в сердцах пожар.
26.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714547
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2017
Жизнь – это огниво смерти,
Ходит всегда по пятам.
В нашей, мечты круговерти,
Грусти и радости грамм...
Как ты чувствительно смотришь,
Как вожделенно поёшь...
Так из какой ты когорты?
Кем заколдована брошь?
Пыль из под танго кружится.
Страстью одарена плоть.
Как на тебя положиться,
Лет невеликая горсть?
Так оценИм ли подарок?
Сцена. Герой и строка?
Так гениальна ль, коварна
Жизнь, что дана свысока?
Но ведь привыкли, что наша,
Весь до кровиночки в ней;
Нет ведь для нас её краше,
Так погоняем коней!
23.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713989
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.01.2017
Як відчуваєш, Боже, настрій наш в цей час?
Якимось дивом вже і охоронці Ангели
Летять на поміч, бо молилися до Вас...
Роки стоять так не прості, підчас оманливі.
Клепсидра скапує... З ікони – погляд в час...
Плетуться сіті із фантастики й реальності –
Як розділити іпостасі цих навчань?
Ось це життя – воно граничне з віртуальністю.
22.01.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713843
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2017
как глубока моя река
по ней плыву издалека
бегут по ней от ветра волны
души воспоминаньем полны
смеются плачут облака
сижу с грустиночкой в руках
она к любви земной ведома
я с ней всегда как с Богом дома
не нужен мне ракетодром
машины времени синдром
всё предо мной как на ладони
секреты чувств моих бездонных
а жизнь прекрасна как река
по ней плывём издалека
друзей и близких и далёких
несу я в сердце, в этих строках
14.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712089
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.01.2017
Время уходит, совсем не тускнея,
Светлыми гроздьями, как виноград,
Нежною сказкою – взгляд орхидеи.
Не отпускает тот странника град.
Не отпускает печаль несказанная,
Кто тебя выдумал – тропка во ржи?
Жизнь небом выткана и богоданная,
Годы-картины и дни-витражи...
Время уходит, совсем не тускнея,
Тени рисуют лицо за лицом...
Вновь я тропинкой с историей, с нею –
Не уставая, гремит бубенцом...
Ценим ли эти полотна прожитые
И успеваем друг другу сказать
Главное?, только сердцами открытыми –
Вместе ведь мало нам здесь пребывать...
10. 01. 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711336
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.01.2017
„ Що, друже співаєш
про Вічності казку?
Відрізана скибка
для нас тая даль...
Блаженнії мрії –
небесні ті маски,
тінь римських часів
та біблейських скрижаль...
І погляд цей в ніч
Оріоновим вітром –
задує з Небес
мій вогонь на Землі?
І нащо той гомін:
Сіонськеє ретро
хрестів та пророків
сліди повелінь?
Відчутний димок,
жар у Серці тим паче.
Селени ліхтар,
ніжних тіней дари;
пізнай на Землі
Божий світ, небораче,
а Вічність облиш –
то марноти каприз...”
Та сон не бере...,
кров у Серці вирує
від Світла в мені
од небесних ікон…
Скажи, це чому?
Хто там тінню мандрує
маршрутом земним
Віфлієм – Єрихон...?
В чім зиск Його Яви
і віри в ті строки?
– Прозріння в Серцях
у людей він бажав
( в безвір’ї ж давно
і в обіймах пороків).
Він вогняний слід
їх надій провіщав...
23.03.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2017
Ах заметіль яка навкруг –
Куди метеш, метелиця?
В які часи, щодо потуг
Твоя наснага стелеться?
Куди летить твій корабель,
Продовжується шторм страшний –
Де спокою є цитадель?
Маяк у вирву лиш не змий...
Маяк – надія на землі,
Живемо нею всі ми тут.
Так хто ж є центром повелінь
І хто придумав заметіль?
Нещирість хвилі хай зметуть,
Сердечність вернуть й простоту.
02.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709814
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2017
тихо бредут дни
мало деревьев птиц
ветер траву бередит
в памяти ж много лиц
все предо мной они
в этом и том году
с прошлого именин
запросто их найду
зима ль осень спит
снег полу талый наг
жизнь нас куда-то манит
может во благость сна
нет нам покоя нет
праздники будни у ног
ищем потерянный свет
тлеет здесь совесть-чертог
02.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709776
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2017
Порой хотим мы всё и сразу,
Но так бывает лишь в кино –
Грех, слабость, прочая зараза,
Гордыня, эго нас давно
Ведут по кочкам, бездорожью,
По буеракам и пенькам...
Жизнь учит – в синяках вся рожа,
Не только – бьёт и по рукам.
А начиналось всё так сладко:
Мечты, улыбка, поцелуй...
Стакан, другой – будь ты неладно,
К чему приводит сабантуй.
Всё в меру, батенька, всё в меру –
Ведь знал, хотелось без невзгод...
Вот, в зеркале смотрю химеру,
Что притащилась в Новый Год?!
1 января 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709625
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.01.2017
Сніжинки іскряться, сніжинки іскряться,
щось кажуть мені...
Життя це земнеє й дива мені сняться –
о, радість і спокій верніть...
Кришталь із туману та інею казка –
змалюй майбуття.
Ми линемо в Вічність, якщо ваша ласка,
хай гулі над нами злетять...
Щасливим сонетом – мелодія в небо,
а зорі з долонь...
Вдарую їх людям для щастя потреби,
всім душу зігріть без погонь.
В словах приголублю, попутники милі,
в калиновий світ...
У сивих світах на сердечній цій хвилі,
в душевний політ...
31 грудня 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2016
Ось й сімнадцятий, нівроку,
У вікні із-під тишка...
Скаже що він із порогу?
Що вдарує із мішка?
Пам'ятаю, як в дитинстві
Ми чекали Новий Рік –
В між віконні, в блиску диві
Малював Мороз, як міг.
Дім в сніжинках, що кружляли,
А ялинка аж під дах.
Зросту мітки відміряли,
Як підріс наш юний птах.
І сімнадцять, й дев'ятнадцять –
Ще б побути в дітлахах,
Поганяти в лісі зайця,
А дивись вже й при сватах.
Мамо, Мамо – будь же з нами –
Очі лагідні твої...
А життя ж це берегами
Мчить в новітні вже краї...
Так роки у завірюсі
Покидають здавна нас.
Доля наша в вічнім русі
Еони літ і сотні рас...
29.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709118
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.12.2016
О Новый Год – надежды песня,
Мой снегирёк, лети, лети
И принеси всем людям вести,
Смогли, чтоб всех за всё простить...
Чтобы душа, расправив крылья,
Смогла всех ближних возлюбить;
Неслись в позёмке б вороные,
Со всеми в мире, чтобы жить.
Зимою б розы расцветали,
С небес улыбкой, Солнца свет...
Прекрасные заждались дали –
Счастливыми нам быть сто лет!
23.12.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708065
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 23.12.2016
Мовчать сніги, мовчать най білі,
Бо вже сказали все давно;
Ковил на скіфській, на могилі
Мовчить, немовби все рівно...
Віки все змінюють на лику
Землі, лиш люди все без змін –
Воюють, злобствують без ліку,
Тож скільки зброї, бомб і мін.
Скіль тих філософів на світі,
Розумних особистостей,
А побажань, і заповітів,
Книг праведних, есе, статей?
Чому ж, блукаючи знаннями,
І Біблію, гортаючи,
Ми просуваємось до ями,
З Любові й Віри, сміючись?
Мовчать сніги, мовчать най білі...
Пророки довели давно.
Ковил на скіфській, на могилі
Мовчить – не чують, все рівно...
Ще рік майнув, гнівимо Бога.
Щоб півень кукурікнув – ждем?
Коли ж знайдем пряму дорогу?
Невже повернемось в Едем?
22.12.2016р.
*Едемський сад | Дерево пізнання добра і зла |
Дерево життя | Заборонений плід | Первородний гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2016
Чистое небо, белые снеги –
Ласковый воздух вдыхаю, мой Бог...
Чистые души – вёсен побеги,
Полем безбрежным сердечных дорог...
Маемся даром под лучиком Веги,
Пуделем тайны, что не разгадать...
О, как пушистые белые снеги,
Нежная сказочная БЛАГОДАТЬ.
20.12.2016Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707630
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2016
Нещадно вирубуються і вивозяться
ліси України, безконтрольно довбають
бурштин, пересихають
і забруднюються стоками ріки.
Наша дійсність.
Зозуля рахує літа
Ось пішла поза пруг
і верба, і моя Україна...
А зозуля рахує літа,
в'ють гніздо ластівки.
Земна куля кружляє,
шука свою долю невинну –
Так і люди – все мріють про щастя,
без нього в віках.
Я пройдусь по стежині,
знайомій, так рідного Краю...
Ні, не я утоптав її спину
в гарячих пісках.
А ці маки й ромашки
годяться для Божого раю.
– Зайчик сонячний в очі,
до мене звернулась ріка:
"Що ж, метелику сивий,
посидь на моїм очереті;
Подивись, як зміліла,
опали мої береги..."
Від'їжджають казки наших мрій
на тій злотній кареті...
О, нащадків ця порость,
Край-спадщину свій, бережи.
10.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2016
А тут зимові вітри віють,
Біжать по полю кураї...
Під новий рік казкові мрії,
Медвежі, з льодових країн.
Та очерет складає пісню,
Тополі стогнуть про своє...
Летять думки, як хмари, звісно.
Світанок з обрію встає.
А серце вдаль все лине, лине
У ті незвідані краї –
Де все зіркове і безвинне,
В душі співають солов'ї...
09.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705588
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.12.2016
Я помню тебя,
твоя тень предо мной…
Такой же был я,
удалец молодой –
Но спутница смерть
не маячила мне,
Тебе ж помереть,
два шага на войне…
Но кто выбирал,
где судьбы поворот?
В каких временах
нам родиться черёд?
Как жребий – в бою,…
но хотели все жить;
А пулю твою
всё ж успели отлить…
Хоть смейся, хоть плач,
но дорога твоя
Умчалася вскачь,
Честь и Славу, творя…
Какой молодой,
симпатичный какой,
Итог же простой –
будь, посмертно Герой…
Я помню тебя,
твоя тень предо мной…
Ты мог быть как я –
хоть седой, но живой;
Мой дед или брат,
может чей-то отец…
Не ты виноват –
но к кому ты истец?
………..
Кто ж войны творит,
чтоб не пел соловей
И, шапка ль горит,
на его голове?
Всегда за спиной –
злой виновник всех бед…
В нём жажда одна –
звон кровавых монет.
Сколь помнишь себя,
человек без любви,
Собрата губя –
всё грешишь на крови;
Дорога ж ОДНА
к Божьим стопам твоя,
Лишь с Верой видна –
В БЛАГОДАТНЫ КРАЯ.
25.01.05.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705032
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.12.2016
Тогда совесть была в чести
Когда деревья были большими,
Когда совесть была в чести.
Душа и сердце стали другими?
Мы мечтали в Млечном Пути...
И нам сияло солнце с рассветом –
Сердце смеялось, пела душа.
Что ж изменилось, о годы-светы?
Каждый добро друг другу свершал...
Когда бабочками любовались,
Когда пёс нам лицо лизал,
От друзей ничего не скрывали –
Даже Бог нам глаза казал...
Лишь органика – удобреньем.
Хлеб на капустном листе с печи...
Не забыть бы такого времени –
Когда совесть была в чести.
05.12.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705026
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2016
Сказкой декабрьскою,
Белыми нимбами –
Свет отраженья
На белом коне
Мчит фантазийными
Днями экстримными –
В солнечном круге
На жизни волне...
Эх разгуляево
В птичьевом щебете,
Радость какая –
Зима на дворе!
Сядем на сани,
Залётные с горочки,
Первые снеги
В Крыму в декабре...
04.12.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704602
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2016
Білі метелики, білі метелики...
Де ще той травень –
всім небом летять:
Віти уквітчані – земле, вся встелена,
Не знайдеш сітей?,
щоб вас перейнять.
В білих заметах всі мрії заметені –
Кожна несла мене
десь на крило...
О сиві кречети в снах засекречені,
Кимсь це життя моє
в небо велось.
Світлими силами білії килими,
Стелині стежкою
в зоряний шлях...
Степом таврійським, гаями так милими,
В мандрах я вічних,
в твоїх тополях...
03.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704466
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2016
Це просто крапля на карті.
Синя стрічка – рідна річка.
Той старт був для злету
По сліду комети...
Це просто крапля від крові.
Пам'ять лине, що все мине...
Пробігли події
По сліду від мрії...
Це просто подих від згоди –
До бою з самим собою.
Життя ж бо – ти пісня,
То ж вдійся, то ж війся...
30.11.2016р.
Картина Реріха М.К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703906
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2016
Ой метелики, метелики ви, дні –
Десь далеко, там де обрій в полині,
Несказанні та щасливі й дорогі,
Без печалі, зла, облуди й ворогів.
Степ широкий, трави, маки й васильки –
Ви для серця невагомі й нелегкі.
Там орел над вами крила розпростер,
То життя душі просте, а чи модерн?
Річка. Шепче очерет про вії днів,
Промайнули серед клопоту і снів.
О земля моя – квітучий сарафан,
Як життя серед українських саван.
Сині коні моїх днів і сновидінь,
Подарованих з долоней Берегинь.
Ой метелики ви, літні й весняні –
Прилетіли в осінь сиву, в полині...
29.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703651
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2016
Посвята Анатолію Павловичу Р.
Ой брате, мій брате,
Як пахне земля та,
Як сіється дощик,
Як плаче душа...
Чому так буває –
Ось вранці співала,
А нині сумує
За тим, що нема?
"То ж, брате, жива я –
Душа, що ти маєш,
Що Неня і Татко
На крила звели;
Полинем до тину,
Тії скатертини,
Що Мамині руки
Хліб, сіль подали..."
О світе, мій світе,
Життєвії міти –
Крізь терен і мальви
Серденько пройшло.
Вже й небо близенько
О, милая Ненько,
Та віє з землі ще
Твоїх рук тепло...
Ой брате, мій брате,
Як пахне земля та,
Як сіється дощик,
Як плаче душа...
Чому так буває –
Ще вранці співала,
А нині сумує
За тим, що нема?
27.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703163
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.11.2016
Кажуть, що час зупинився,
Вітер затих і спочив –
Там за хмарками десь висі,
Зорі лиш видно вночі...
Гучно у грудях серденько –
По коридорах життя:
Все воно тут ось, близенько,
В пам'яті серцебиття...
Відгомоніло дитинство
Серед піщаних заплав,
Юності швидкісне диво
Хтось непомітно забрав...
Ось й горизонти відкрились –
Сесій, екзаменів дим...
Все розправлялися крила,
Мрій несказанні меди...
Мчали – про час мов забули –
Прошелестіли шляхи
Десь по шипах і цибулі,
Корені тут – там верхи...
Що ж – оглядимося, браття,
Ми, чи він нас ошукав?
– Світ той і те є ж латаття,
Образи інші, з заграв...
В мирі навчилися жити?
Ближніх, як себе любить?
Зла повсякденного свиту
Світлом Добра окропить?
Кажуть, що час зупинився?
Ні – бо він змінює нас –
Благословенням іскриться,
Мудрості точить алмаз.
25.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2016
О світ мій, Батьківщинонька –
Тримай мене, тримай...
З бузкових грон стежинонька
Веде за водограй...
Ти в солов'їній мові й на
Ковилових горбах,
У ніжних колискових снах
В замріяних зірках...
Ця ніжність лебединих крил –
Дар сонця й степу доль,
А вітер юності вітрил –
Дух срібляних тополь.
Це Ти знайти усе ж зумів
Моїм шляхам лубок,
Завжди у серці – Краю мій,
Як Мати, Батько й Бог...
23.11.2016р.
Авторський переклад на українську мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702665
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.11.2016
Святое чувство Родины –
Держи меня, держи,
В сирени тропках пройдено
Спасение от лжи...
Ты в голубином говоре
И в шёпоте реки,
Звёзд в поднебесном сговоре,
Злу в мире вопреки.
Души мне нежность подарил
Край солнца и полей,
А ветер юности ветрил –
Дух белых тополей.
Из тех мгновений соткана
Судьба моих дорог –
Всегда ты в сердце, Родина,
Как Мать, Отец и Бог...
23.11.2016г.
Фото Александра Стадника
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702353
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 23.11.2016
Встигну проспівать - магію життя –
Цеї пісні Бога в серці?
Десь із глибини зіроньки мигтять
В душу переливом терцій...
О, яке тепло чую з Твоїх рук –
Ти спасення душ людських.
В непрості часи, в гамірнім миру
Щастя зрозуміть й муки....
Пісня солов'я – ніжності стежа,
Грубий світ навкруг? Віриш –
Що настане час і Любов звершать
До музик Небес Ліри!
Встигну проспівать – магію життя –
Цеї пісні Бога в серці?
Бо нема мені, Земле, вороття –
Збільшити б Добра в деці...
17.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701125
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.11.2016
Ти не клянись, якщо не збережеш
Своєї клятви. Духу не підвладний –
Ще не пройдеш і трьох маленьких меж,
Як почуття, колись реальні, згаснуть...
Комусь надію дотлівать зоставиш,
Ця ватра нежива тягнутиме назад.
Не бачити а ні побід, чи слави.
Припоною – неправди водоспад.
17.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2016
З блакитних тіней, із туману
Встає, як в дзеркалі-воді –
Такий знайомий, без омани
Непоказний дитинства дім.
Сіренький, в кленах весь, кораблик –
Ти не заміниш злата блиск,
Казковий самий, навіть райський
Палац. Мій талісмана – лик…
Пливеш в бузковім синім морі,
Багато пристаней вбачав…
То ж пам'ять знов тримає зорі
І обрій, що тоді кохав.
Твої найщасливіші днинки
В нікуди відлетіли всі;
Ми не забудемо віднині
Ніч у сузір'яній красі.
Степами ніжними там бути
В тій тиші, що замінить рай…
Моя ти річка незабудка,
Мій тополиний милий край…
Там пісня Мами тихо ллється
І спокій радісний в душі –
Це те, що музикою зветься
В чутливім серці,… на межі…
Тут щастя наше зустрічали.
Життя, що яблуневий дим…
У світ нас звідси проводжали
І знову ждали поїзди…
Під незабутнім вишень цвітом
Роки, як пелюстки – знайди…
Переді мною взимку й літом
Ти, мій кораблик, назавжди!
26.04.1998р. Авторський переклад з російської
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2016
Тінь дитинства і
Небо ти моє,
Той рожевій шлях кровний.
Світанковий плин
хрещенням встає,
Сонечком життя – сповни…
Є казкова даль –
промінь там ряхтить,
Вічного життя пісня…
Таїна віків
у душі дзвенить –
Жертвенне горіть вмінням…
У громах озвись,
туги скинь сльозу
Із дерев моїх весен…
Вітром приторкнись,
мов би наяву,
Просідей зі скронь, бесід…
Променем своїм
обігрій мене
І заглянь в мою душу,
Чи не я твій друг?
Хай печаль мине –
Чути лиш тебе мушу…
Не життя, як без –
Неба у Христі:
– чи прощання тче вирій,
– посмішку пошле
в краплі на листі
ніжних і земних лілій.
Тінь дитинства і
Небо ти моє –
Ви душі свята Совість.
Світанковий плин
хрещенням встає,
Ти життя мого – повість.
03.10.1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700647
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2016
Нічого не дзвенить в кишенях –
Хіба сніжинок мрійний хміль?
Ще за пройдешнім квилить біль
І на губах те й досі ймення...
Й та воля – юності акорд...
Чи взнаємо с тих пір щось краще?,
Над світом домінує праща,
Жирує й біситься бомонд.
Скажи, сніжинонько моя –
Чом Світло – більшості ще тінь?
Й життя сприймається, як тлінь?
Політ? – У роздумах стоять...
Підморгує нічнеє небо,
Блистить вгорі Молочний Шлях,
Із келії глядить монах,
А людям НЕБО не в потребі?
Земля. Кременистою, дорога –
Через пеньки, та все ж до Бога...
14.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2016
Не хочу тіней –
світла хочу я,
Крізь оксамит небесний
полетіти...
Ці неймовірні
кольорові квіти,
Небачені –
та тож любов твоя.
Як краплі крові
на небеснім тлі,
Такі живі,
як зустрічі всі наші,
У кришталевій
та прозорій чаші...
Десь там я вперше
приторкнувсь колін...
Не хочу тіней –
зорями живу,
Вони мигтять
і серце так тривожать,
Несуть мене
у радість переможно,
Схиляють душу
в ніжність наяву...
12.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2016
Душевное счастье, равновесие, молчание, самообладание, а также природная чистота, –
таков подвиг души.
Бхагаватгита, беседа17, п.16
О жизнь, ты сказочная быль –
Летишь, как птица в поднебесье.
Ты счастлив тем, что есть, а если
Отдать – отдай, веков то пыль...
Не сожалей и не винись –
Всё преходяще в этом мире,
Играет муза на клавире,
Природной чистоты держись.
В полёте в равновесье быть:
Ни бури, ни преграды жизни
Нам не дадут в пути зависнуть,
Стонать, от раздраженья выть.
О многословье – горесть дна.
Молчанье – золото спасенья;
Послушай тишины веленье –
Тень правды, совести видна.
В душевном счастии пребыть –
Не к этому ль душа стремится?
Сердцам к дням Веры б только виться,
Души огонь не потушить...
12.11.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2016
На стихотворение Гости
"Іди снігами..."
Прощайте –
на полосе я взлётной,
Там всё осталось.
Нет, не вернусь...
Лишь ветер
и мысли мимолётно –
Ночь шепчет тихо:
"Забудь вину..."
О мир сей,
ты обнимаешь Вечность,
Ты так таинствен
и величав.
Всё было.
Нам изменила верность.
Свеча сгорела
былых начал...
08.11.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Дуют ветры южные –
жизнь летит по прежнему,
Держим курс по компасу
в дальний, дальний путь...
Вряд ли хоть когда ни будь
бить на мысе Дежнева,
А землица – вот она,
в ней вся наша суть...
Расцветёт весной она,
с ней земные радости –
В наши дни журавушки
взглянут, прилетев...
Зори светят ясные,
просят свет их донести,
Не грустить напрасно нам,
внуки – наш запев...
03.11.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2016
Гаркнув морозець: " Всім струнко –
Я сьогодні командир!
На воді мої малюнки,
Роздягну рослинний мир!"
То за комір, то на стежку –
Стеле килим падолист.
Наповня піснями флешку
Морозець, хоча й не Ліст.
Молодесенький, ще перший –
Просто бравий лейтенант.
Старики ціпком підпершись,
В посмішці: " Оце атлант!"
02.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698232
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2016
Каждый человек – это мир,
который с ним рождается
и с ним умирает...
Г.Гейне
Уходят люди… Их не возвратить.
Их тайные миры не возродить.
И каждый раз мне хочется опять
от этой невозвратности кричать.
Е.Евтушенко
Миры уходят туда, где ясно,
Где мягкий свет ублажает взгляд
И где теперь ты лишь соучастьем
Души поможешь, с кем быть был рад...
Кружатся звёзды, миры кружатся
В прикосновенье теплом делясь –
Благо, когда все любви деянья
Преображают других и нас.
Благословенья сияньем здесь нам
Был час дан Богом в горенье дней,
Земных сует плен в круженье вечном
Не отвлекут пусть собрать камней...
Коней гривастых уходит топот –
Уж не догнать, не остановить...
Что нынче ропот – ведь с неба шёпот,
Знать суждено – так тому и быть...
Миры уходят туда, где ясно,
Где мягкий свет ублажает взгляд
И где теперь ты лишь соучастьем
Души поможешь, с кем жить был рад...
28.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697716
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.10.2016
Життя тече у осінь, що хизується
І заглядає в серце з під тишка:
"Хай поспішає, мною налюбується –
Здаля не дуже,... краще із близька..."
Така красуня, зусібіч природна вся:
І губки, й очі, й стан такий стрункий –
Аж пише жар, нічого в ній холодного...
"Торкнись, бо вже не вийдеш з ностальгій..."
Життя тече у осінь швидкоплинності,
Яка сміється: "Що? Не встиг схопить?"
Розвіється туман в вітрах невинності...
Вже й холодок, що втрачена та мить...
Так. Все минеться. Віск стече на свічечці.
На аркуші ж замріяні слова...
Я встиг. То моя мрія на подушечці –
Любов і осінь, що завжди права...
23.10.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
Если бы люди смогли получить хотя бы мимолетный проблеск того бесконечного наслаждения, тех совершенных сил, тех светонос-ных сфер стихийного знания, того глубочайшего покоя нашего бытия, которые ожидают нас на просторах, пока еще не достигнутых нашей жи-вотной эволюцией, они бросили бы все и не успокоились бы до тех пор, пока не овладели бы этими сокровищами.
Но узок путь, с трудом поддаются двери, и всегда начеку страх, недо-верие и скептицизм - верные стражи Природы, не дающие нам покинуть ее привычные пастбища.
Шри Ауробиндо. Мысли
и афоризмы
Тихий зов.
Ах пряный запах тех времён
Неведенья, пропахших дымом,
В том звёздном небе вечным дивом,
Среди так близких мне имён...
Не приведёт туда комп́ас,
В страну мечтаний, грёз и блефа,
Где бьют фонтаны справа, слева –
Фантазий для души запас...
Ах пряный запах тех времён:
Деревья с кожей крокодила,
Где с сердца радость исходила,
А в кукурузе жил паслён...
За что мы любим и не любим?
Куда мы с вами забрели?
В другую сторону вели
Нас Богом избранные люди –
Они остались за бортом,
А мы к пустыне мчимся лихо...
Так где ж ты зов, что слышу, тихий –
Тот пряный запах... синим сном...
22.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2016
Вже й Покрова прийшли до нас,
А з ними й прохолода –
Зажуравлило в небі враз
І посіріли води...
Ще не скінчився падолист,
Здуває вітер віти...
Журливо грає гітарист
Про щастя, що над світом...
Дівчата весело біжать,
Бо вірять у весілля –
Спішать життя своє спізнать,
Знайти любові зілля.
Чекали здавна Покрова
Святої Богородиці...
– Відвернеться нехай війна,
В країну мир закотиться.
14 жовтня 2016р.
Покрова Пресвятої Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694313
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.10.2016
пісня
Коли він спить? Й вночі політ,
З ним зошит, книга – вічно,
До сивини, десятки літ
Дитячим мріям, стрічно.
Що в гаморі шкільнім знайшов?
Куди спішить так рано?
В серця дітей нести любов;
Знайомить з інтегралом.
ПРИСПІВ:
Жертовний – вчитель є вогонь,
Любов, аж до горіння –
Дитині подає долонь
І серця потепління...
Як виросли випускники,
Колегами вже стали...
Ну а тепер, мій друг, прикинь –
Життя як ми верстали?
Ми честь по честі, в блок ідей
Дитячість і дорослість –
Для виховання з них ЛЮДЕЙ
В "раю" жаги і ролей...
ПРИСПІВ.
Коли він спить? Й вночі політ
З ним зошит, книга – вічно,
До сивини, десятки літ
Дитячим мріям, стрічно.
Помолодіти не дано,
Та юність в серці рядом –
Хоч і було це так давно
Все ж травень з нами... садом...
ПРИСПІВ.
жовтень 2016г.
До дня вчителя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694161
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.10.2016
Когда он спит? И ночью свет,
Средь книг, тетрадок – вечно,
Так до седин, десятки лет
Мечтам ребячьим, встречно.
Что в школьном шуме он нашёл?
Куда спешит так рано?
К сердцам детей через глагол;
Знакомить с интегралом.
ПРИПЕВ:
Учитель: жертвенный огонь,
Любовь без сожаления –
Ребёнку подаёт ладонь
И сердца потепление...
Как выросли выпускники,
Коллегами уж стали...
Ну а теперь, мой друг, прикинь –
Как жизнь свою верстали?
Ведь честь по чести, в книгу дней
Мы детскость, взрослость в сумме,
Для воспитания ЛЮДЕЙ
В "раю" страстей и бума...
ПРИПЕВ.
Когда он спит? И ночью свет,
Средь книг, тетрадок – вечно,
Так до седин, десятки лет
Мечтам ребячьим, встречно.
Помолодеть уж не дано,
Но юность в сердце рядом –
Хоть было это так давно,
Но май ведь с нами... садом...
ПРИПЕВ.
октябрь 2016г.
Ко Дню учителя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693981
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.10.2016
Мой путь так короток и длинен
Под небом синим и звездой,
А на ладони сетка линий,
Как указатель пред игрой...
И колыхается знаменье
В потоке восходящих дней.
Так чьё ведёт благоволенье?
Как быть, чтоб путь мой стал ясней?
Звенящим эхом откровенье,
В сплетенье солнечном подъём –
Почти лечу, я в восхищенье,
Вселенная мне в окоём!
08.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693231
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.10.2016
Однажды летний поздний вечер
Откроет звёздный небосвод
И нас сразит немая встреча,
А жизнь земная вдруг вот-вот...
Так схлопнется в святую точку
И словно молния блеснёт –
Картины вспять над дней мосточком,
Чтоб вновь уйти в круговорот.
Как в раковине сны жемчужин
Остались тайною навек.
Поэзии же тайны чужды,
Другим устроен Человек;
Он в звёздный вечер созерцает
На Млечный Путь, мерцанье звёзд...
Знал бы, в нём Бог души не чает –
На встречу мысленно зовёт...
05.10.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692838
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.10.2016
Витала надія в високому небі –
Дивилась на коней в веселому дербі,
А кущ синьоокий з осугою терну,
Нанизував листя на осені гербі...
Сміялась калина і килим осінній –
Такі надзвичайні і зовсім безвинні...
Коротка прелюдія віхоли з вітром,
Зими із-за рогу з холодним привітом...
23.09.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690358
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2016
Подари мне, подари,
Жизнь моя метелица –
Ключ, чтоб смог я покорить
Всех сердец владелицу.
Чтоб понятным стать для всех
Искренностью знатною,
Уничтожить грусть, а смех
В радость многократную
Превратить и в смысл уйти
Песенной гармонии
И по кругу здесь пройтись,
Танца в гегемонии.
Подари мне, подари,
Жизнь моя метелица –
Разудалый нрав открыть,
В душах пусть расселится…
Ширь земную, чтоб обнять
И судьбу залётную,
Лишь на миг траву примять
Невесомой поступью…
Был ли, не был, кабы знать,
Я в краях теперешних?
Будут, нет ли, вспоминать?
Приумножу ль верящих?
07.03.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690211
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2016
В які часи
живемо, браття, тут –
В ось цій країні,
десь колись так славній...
Куди завів нас
цей слизький маршрут,
Мов сидимо
тут на підсудній лаві.
Яка вже осінь
сіє падолист
І котрий рік
нам обіцяють щастя...
В яких краях
літає тьмяний приз
Й чому на нас
усі оці напасті?
А журавлі
так вільно йдуть в політ
І діточок
в середину, в трикутник...
Щось щемко, я
дивлюся їм у слід,
Бо сам до рідної
землі прикутий.
Тут виріс я
і серцем прикипів
До цих полів,
до річечки і степу...
Так чому ж став
щасливий лиш в вісні?
І скільки ще
душа і серце стерплять?
21.09.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690166
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2016
Бегущее время,
что шепчешь нам ветром?
О чём шелестишь –
мудрый спутник, в пути?
Дружить только с радостью,
жить только с Верой
В просторы осенние
вместе идти...
Там гомоны птичьи,
красоты несметны,
Природа так ласкова –
в сердце покой...
В ладони ложатся
листы жёлто-медны,
Тепло отдавая
прощальной порой...
Ах осень, ах осень –
души вдохновенье,
Нежна и прекрасна
твоя красота.
О, музыка листьев –
паренье, круженье
И непостижимая
чувств высота...
20.09.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689845
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.09.2016
Осінь надворі,
Осінь в серцях –
Вієш сьогоднішнє листя...
Ця філософія,
Що від Митця,
В думі небесній імлиться...
В серце-клепсидру,
Стука по кіль,
Цілять впритул і безжально.
Звідки береться
На нього ця сіль?
Звідки не ждеш – підле жало...
Втриматись, дай Бог.
Таке золоте
В осені – мудрості царство...
Тяжко злітати
В небо, проте
Треба здолати й лукавство.
В наші роки
Й завдання не прості,
З шерехом цим падолисту;
Іспити шлеш нам
В срібній росі –
Загадки в Божім моністі...
09.09.2016р.
Потрійна дев'ятка вересня : щоби значила дата 9.09.2016?
Число 9 виявляється дуже тісно пов'язано з мораллю і духовною складовою людини і буття в цілому. Саме це число пов'язане із справедливістю і міцними життєвими засадами або світоглядом. Вважається, що воно містичним чином поєднує в собі початок і кінець, а також вчить людей прощати. Нумерологи пов'язують Дев'ятку з життєвим призначенням і виконанням боргу. Дуже важливо розуміти, що число 9 будить в людях такі якості, як честь і гідність.
Найважливіша характеристика, яка властива числу 9, – це ідеалістичність. З одного боку, це цілком непогано, оскільки маючи в голові ідеал можна досягти найкращих результатів. З іншого боку, якщо отримати бажане не можливо, є ризик і розчаруватися. Друга небезпека, яку несе в собі Дев'ятка – ця безстрашність, яка іноді балансує між розумним і безрозсудним. Сила цього числа іноді рухає людей на самі нелогічні вчинки в ім'я досягнення чого-небудь.
http://www.liveinternet.ru/showjournal.php?journalid=3834876&keywordid=1478942
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688238
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2016
Ця птаха осіння – ти б'єшся в вікно,
Предвісник чого ти сьогодні?
Чия це душа, чий це серця дзвінок?
Не клич на стежини ті,... годі.
Вже інші часи, хоч нелегкі тепер,
Та крила не час нам згортати.
Політ всі шукали, хоч той тамплієр.
Серця звуть небесні кантати...
Завузько закутій душі в суєті,
У морі земних зобов'язань,
А обрії звуть нас далеко не ті,
Та слів потаємні ті в'язі.
Божественна осінь – святих образи,
Бурштинові сни в невловиме;
Скарб душ ваших прямо у серце разиш,
П'яниш золотавим тим димом...
Скажи мені, любая птахо, скажи –
В чім осені знак нездійснимий?
27.08.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686064
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Шкільні світанки – вересневий скарб,
Як вмієш ти роз'ятрювати душу...
Не можу я від тебе відвикать,
Як поколінь нових чекати мушу.
Ці ластів'ята, щебет вічний їх –
То наша радість, наші перемоги;
І в літню тиху школу їх приїзд –
Гроза і злива та ж на знань дорогу...
То еліксир здоров'я вчителям,
Кров молода у юність зве далеку
Й таку близьку, що кожен знає сам –
З дитячих пір змах рідної лелеки...
Святий порив, хто любить дітвору –
Хотів би з ними в небеса майнути...
Їх погляд в очі, в вересня пору,
Святий і чистий – тож від Бога, суто.
Напередодні 1 вересня 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686061
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2016
Взгляд любопытства, милый детский взгляд
И Мир у ног загадочен, чудесен;
И все мечты туда вперёд летят,
Где сбыться должно, что звучит из песен.
Но жизнь крута, преград в Пути не счесть –
Готов ли, Друг мой, взять их без оглядки?
Теория о жизни точно есть –
Плоды ж её трудом лишь взять нам с грядки.
Ты страх уйми и оглянись вокруг –
Здесь есть всего сполна: добра, злой доли;
Познай же смысл вселенский, ведь не вдруг
Рождает Дух великий подвиг Воли.
Так устремись и Тайну разгадай,
И улыбнись Вселенной, Миру, людям;
Прекрасна жизнь, коль сможешь всё отдать
И если Ты всех бесконечно любишь.
Приходит к людям Мудрость на порог,
Для ближних, коль живут они сердцами
И не боятся труднейших дорог.
Себя, познав, уж для других – свечами…
Нас майя ждёт с рассвета до заката
И не поняв её суетный смысл,
Не станет песня наша, столь крылата
И не откроет Тайну наша мысль.
Мои друзья, Земляне, Планетяне –
Попутчики на жизненном Пути;
Не потеряйтесь, познавайте Знанье,
Свет Высшего, желаю вам найти!
05.02.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685706
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2016
По мотивах віршів: "Дарма.
Вакханалія смутку. Вбиваючи звіра"
Автора Гостя:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=20259
Іще роса не висохла надворі,
Іще стрілець не випустив стрілу,
Іще веселка не у всім коло́рі –
За горизонт іще колись майну...
Не спить клепсидра. І готичні драми
Розвіяв світ цей в сонячних вітрах...
Малюють фантазійні білі хмари,
Що став на дибки кінь, його віраж...
Ти був мій друг, тепер ти ворог, чи?
Ти звеш в нікуди – вже нема нічого,
Лиш голе поле, не трава – мечі
І де тут програш? Де тут перемога?
24.08.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2016
Эх былое моё, эх былое –
Ты со мною, конечно со мной...
Не состарился я, нет, душою,
Обними – дней так радостных рой...
Выступают артисты на сцене,
С ними рос и в кино бегал к ним –
В отраженье мои перемены.
Мир так яркий, но неизъясним.
Почему убегаешь то счастье,
Что за счастье тебя не считал –
Прояви же ко мне соучастье,
Дай, что пух тополей заметал...
Что смыл дождь моего безвременья –
Не умел ни ценить, ни беречь...
Со Вселенной не ждал единенья,
А ведь с ней столько памятных встреч...
Боже правый, прости – дай немного
Всем прозренья на Правды пути.
Жизни смысл – Восхожденья дорога,
Не теряться, скорее найтись...
24.08.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685518
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2016
Я земной и такой же, как Вы –
в переплёте из дней летящих;
в мае радость сотку с травы,
летней ночью средь звёзд искрящих.
А с рассвета жду Солнца рассказ,
в птичьем пении, слыша отзвук.
Дни свой занавес каждый раз
открывают, как в сказку пропуск…
Я земной и такой же, как Вы,
но Вселенной я зван магнитом…
все оттуда, а се ля ви
нам для старта « в края те » свита.
07.08.05г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685517
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 24.08.2016
Между листов с раскрытой книги
Мелькнуло старое письмо,
Бабуси Лизы скорбны миги –
Нас в гости ждёт к себе домой.
Любовь вся капает слезами
Из полуграмотной строки...
Давно Бабуся там... не с нами,
А боль за нас... как из реки...
Чтоб разумелись меж собою
И деток шибко берегли,
Чтоб не смеялись над строкою,
Где буквы к буквам не легли.
О, наша милая, родная
Бабуся. Люди, с кем я жил –
Простите до самого края,
Что может Вам не дослужил...
07.08.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682252
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 07.08.2016
Наши Высокие Руководители видят нас всех и знают нас лучше, нежели мы сами себя. Они в каждый момент развиия человечества знают, что представляет собой каждый челоек и всё человечество. Все наши достижения и все падения запечатлеваются в нашей ауре, которая есть наше духовное одеяние, наш самый точный и вечный паспорт. В этом паспорте не может быть что-нибудь искажено или скрыто. В этот паспорт человек сам вписывает все свои приметы, как положи-тельные, так и отрицательные. Поэтому аура есть единственный безошибочный показатель нашей внутренней сути, нашего духовного преуспеяния или падения.
"О страдании" Живая Этика
Цветною гаммою цветы
В глаза нам смотрят откровенно
И в людях видят те ж соцветья –
Их мысли святы и просты
И кровь своя бежит по венам.
Лечить нас – это их мечты...
О, если б видел человек,
Как и свою – их аур тайну,
Весь мир преобразил до веку б,
Мильйонов бы отдал свой чек:
"Жизнь прожигать, сказал, не стану" –
По ауре б избрал коллег...
Вселенная – людей ждёшь ты.
Так много дел духовным душам.
Проснувшись, важно не остынуть,
Ведь столько шли до Высоты
И столько довелось нам слушать
О сей дороге Красоты...
06.08.2016г.
http://www.roerich.kz/shurnal/texts/Aura.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682138
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 06.08.2016
Ах не итожь, день Вещей мудрости –
Мысль не шелохнется... Жара...
Тревожить не хочу, пойму, прости,
Мой милый друг, Медведь гора...
К тебе на спину не спеша, взберусь –
В четыре стороны гляжу...
Стою под облаком и на ветру...
– Какой дать номер этажу?
02.08.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682137
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.08.2016
"... на околицях Саммерленду..."
"Крізь них", автор Гостя
Я играю в ничто
С этим миром нелепой сказки
И страницы мелькают
В безумном немом кино
И летят в высоту
Бумерангом с колодцев грусти
Лета шопоты здесь
Слух ласкает прообраз снов
Не зови ты меня
Здесь осталось ничто средь окон
А дороги не видно
В барханах зыбучих дум
Шар воздушный летит
И неведом закон пространства
Удивительный сон
Эта жизнь – взгляда фентези
Ах игра в пустоту
Представляющая как нечто
Шумный бисер дождинок
Баюканье перспектив
Улететь в никуда
За семь лун в семидворья бездну
Ты и здесь я и там
Связь невидимых стен полна
28.07.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680541
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 28.07.2016
Волна и парусник – скитальцы океана,
Рассветы и закаты их удел.
Земное счастье незнакомо и незвано,
А штиль и шторм им предъявлял предел...
Волна то угасала, то бурлила,
Бросая в пропасть парусник легко;
Скрипела мачта и волну корила –
Такой у океана был закон.
Однажды повстречался им залив прекрасный,
Здесь среди гор был райский уголок...
И успокоилась волна, на паруснике праздник,
А розовый туман их в паре обволок...
25.07.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680058
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.07.2016
Літо
Літечко тепле, ясне і погоже,
В милих стежинах босоніж іду –
Трави голівки схиляють пригожі,
Всіяв безсмертник Господь, й лободу…
Річечка в’ється між очеретами,
Верби сережки зелені сплели.
Качечка крякає, селезень саме
В рясочці виводку зрівнює плин…
Тепла водиця і берег піщаний,
Брижі від щуки на дзеркала тлі…
Вже не забути душевного стану –
В серці любов мою, Боже, лелій…
06.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679664
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.07.2016
Світися світе радістю земною,
Твій заповіт, мій Боже, віднайдись...
В цих сутінках нехай проснеться вись
Й слова пророчі, мов лелека наді мною...
Розкрийся обріє в світи Твої широкі –
Розквітли б Душі істинно людські.
Животворяще Світло йде, покі́ль
І благодаті Божої потоки...
Чому ж це зло буяє так в окрузі?
Чому не так у світі цім земнім?
Чому за діток боляче мені?
Хто нас штовхає до війни, не миру, – друзі?
23.07.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679638
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2016
И сумрак ночи наступил…
Итоги дня верстает Небо –
Ты жил сегодня иль хандрил?
Ты с Красотой, иль только с хлебом?
Успел добром отметить день?
Омыть сей мир счастливым словом?
Поднять кого-то на ступень?
Льды растопить сердечным слогом?
Минуты топчут календарь
И наполняют Душу чем-то…
Звонит о сроках нам звонарь
И, вместо сна, звучит крещендо.
В ушах сверчком – нет тишины,
Всё щедро звоном заполняет –
Звучит сквозь шум, из-за спины:
«Минуты жизнь твою верстают!»
Нам от себя не скрыться, нет –
Ни день, ни ночь не шлют покоя…
Вся жизнь вмещается в сонет –
Так был
иль нет
средь жизни зноя?
17.02.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678564
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.07.2016
Я жду Тебя в туманной дымке,
Здесь, в предрассветном створе дня;
Молюсь Тебе о, мой Владыка –
Вся Беспредельность вмещена…
Свет лучезарное Горнило,
С утра сверкаешь надо мной –
Ты Сердца огнь, моё Светило,
Так управляй моей судьбой!
Не заслонить тебя – ни тучам,
Ни ночи, тёмной пеленой;
Твой мудрый взгляд, такой могучий,
С непревзойдённой белизной.
Ты жизни песнь и всем – событье,
Несёшь нам радость Бытия;
Твоя улыбка, как открытье,
Ты Тайна вечная моя…
02 12 2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678421
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.07.2016
Духовной жизни дверь
узка и неприметна,
И мимо всяк пройдет –
кто в спешке, кто впотьмах;
Фасадов пышных нет
и зазывал нет лестных,
И не в дипломах суть,
не в скорости ума.
Материальных благ
найдёшь ли, хоть в помине,
Но мудрых кладов там
уж россыпи лежат…
Коль не постиг Пути,
благодари гордыне.
Невежество и страх
таят от нас скрижаль.
Сойдет с глаз пелена,
рассеются туманы,
Сомнения уйдут
забрезжит вдруг рассвет;
Родишься будто вновь
негаданно нежданно,
И сердцем ощутишь –
Мир шлет тебе ответ!
30.04.2002года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2016
кінорежисера й актора
присвячується
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Відчайдушно бивсь за правду –
Україну, милий край;
То ж за Матір, не за владу
Для Душі ладнав Ти рай.
Ти черпав свою наснагу
З Тиші – знався краще нас;
Ніс Красу й духовну спрагу
У Світи і нам в той час.
Час, коли тупе свавілля
Крила гнуло до землі,
Ти ж злітав і вкотре – вільно
Нам світив у тій імлі.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ти очима із екрану
Звав серця – було причин,…
Бо твою ятрили рану.
Нас Добру й Любові вчив.
У майбутні далі кликав,
Де би вільно дихав люд,
І ніхто вже б їх не смикав,
Не топтав..., не славив блуд.
З висоти далеко бачив:
Простір, зорі і Світи –
Рідний наш, такий гарячий,
Самобутній і простий.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ждуть часи – жадані, слушні –
В піднебесній тиші снів,
Бо єднає наші Душі
Дух святий, натхнення спів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677617
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.07.2016
Город мой,
прежний мой,
прикоснись, мой родной
Двухэтажным виском.
Нашей молодости
коронован венцом...
Снись травой-муравой,
тихий нежный
друг мой –
Что в дворах проросла,
В лёгкой капле сошла
с безвременья весла...
Удаляются дни –
остаюсь
где-то в них,
Город мой предо мной
И цветущей весной,
и осенней листвой...
Отраженьем в реке,
скал днепровских
в тоске,
В белоснежных песках,
На твоих берегах
в фантастических снах...
Не вернёшься, я знаю –
тех дней
светлых страсть;
Ты во мне, как свеча,
Незабвенный причал,
грусть закатов
сейчас...
02.07.2016г.
http://www.061.ua/news/1259472
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675845
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.07.2016
Коль душа чувствительна и плачет
И зовёт в благословенный край –
В мире этом, в жизни, не иначе
Поступлю, позвав в цветущий май...
Пусть звучит в душе звон колокольный,
В тишине под лунной ночи вздох...
Вдаль несёмся мы на звёздных конях,
Миги жизни рядом, со всех ног...
Не забыть никак те, что возносят
Мимо лжи и суеты земной.
Ждут нас испытания торосы,
Но мечта зовёт за пеленой
Всех нас к Дню взаимопониманья,
Для него давно нас создал Бог.
К счастью нас зовут рассветы ранние.
Зло в злорадстве. Ждёт давно Добро.
29.06.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675087
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.06.2016
Гірською стежкою в деревах
туман янтарний – сонця сміх
несе нам день ясний і теплий,
як котик в ноги вже приліг...
Ласкаве щастя від любові
солодку посмішку несе,
о ранок наш короткозорий
тче запах трав п'янкий презент.
Медовий місяць – сон весілля,
а ми в обіймах день і ніч,
заколисало неба зілля –
крилатий настрій пліч опліч...
Стан ніжний – дотик неземного,
ми летимо у горизонт,
а недалечко, ген за рогом,
пташиних співів світлий зонт.
Над всім життям свята ця хмарка
витає й радість нам несе.
О, ці душевні наші маки,
від Бога діти – щастя сенс...
(липень-серпень1968г.)
Шляхом до ювілею
подружнього життя
16.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
Таково искусство
Великого Чародея,
Того, Кто меняет всё окрест:
Делать так, чтобы красота
Возникала из уродства,
Свет – из тьмы,
Чистая вода – из грязи,
Знание – из невежества
И доброта – из эгоизма
Золотой иероглиф жизни
(Из афоризмов Ауробиндо и Рерихов)
Путь невежества, проб и ошибок
Серость вбрасывает на пути –
Беды ждут, переход тяжко-зыбок,
Каждый раз выход надо найти.
Словно облачко дни пролетают,
Но дорога сокровищ полна.
Размышлений так быстрая стая
Пусть звучит, как Вселенной струна.
Не терять наших стартов волненье,
А в полёте спокойствия чувств –
Наша Вера расстройства сильнее,
Без неё мир бессмыслен и пуст.
Ты и я... мы летим над Землёю
И полёт наших душ невесом.
Кто-то жизнь называет игрою
Или трепетом звёздных весов.
Доброта и любовь в дефиците –
В жизни новой Творец подарил:
"Все Вершины в Пути покорите!"
Для побед нас с тобой сотворил.
15.06.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672439
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 15.06.2016
Ничто не может быть
фантастичнее жизни
Высокий путь
Рассвет искрится
Огненной рекою
И новый день
Выходит на рубеж
Пошли нам радость
В небе над Тобою
Картины жизни
Всплыли цвета беж
Покой пошли
В израненные души
И погаси
Воинственность умов
О новый день
Пусть всех научит слушать
Пространств звучанье
Гармоничность слов
Ведь всплески жизни
Аура событий
А настроеньем
Мы диктуем их
Иль царство-радость
Хоть и в буднях быта
Тоска и грусть
Нас подавляют в миг
Страшней всего
Есть массовость смятенья
Во власть паденье
Злобных тёмных сил
Как важно тень
Заметить приближенье
О Боже правый
В Свет перенеси...
13.06.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671941
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 13.06.2016
Ой летіли гуси, шелестіли крильми –
Поперед ведучий, свій маршрут він тримав.
Рідний край осінній покидали гуси...
Вранці вже був іній, то й сніжок затрусить.
"Не журіться люди, ми вернімось, лишень,
Як в тепліє всюди і весна розпише,
Землю уквітчає. Ласка зійде з неба.
Ось і зустрічайте, буде вам і лебідь.
А в трудах радійте: сонцю, нам і хма́ркам.
Підростають діти, то ж життя не марне.
Не воюйте лишень, будьте милостиві,
У любові жийте – будете щасливі...
Там, де вічне літо, в лісі людям файно –
Хижі в них під листом, дощ, чи сонце, гарно;
Усмішки на лицях, ходять напівголі,
Зброя, телевізор не ламають долі.
Може й вам забути заглядати в ящик,
Землю полюбити. Ближніх бити за що?
Закопати зброю, злих до резервацій –
Мир хай більш не рушать, не стикають націй.
Летимо над світом, боїмось за Землю.
Пташенят за літо чи виводить? Зело*
Страшимось тепер вас, зло впустили в серце –
Людське майже стерлось, доброту за дверці..."
Ось зібрались гуси: "Врятувать як Людство?"
11.06.2016р.
Зело – дуже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671566
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2016