| Сторінки (31/3046): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
білий вірш
І де той день?
І де те море?
І пліт крізь бурі
до совісти б –
не у пустельний кут...
О, Боже милий,
як не утопнути
в брехні, у скверні,
у драмі життів,
у сірості буднів?
Чому так тоскно?
У павутині бездоріжжя
летять дні наші:
тінь, тінь, тінь...
...І враз – Либідь біла,
а з нею інший,
пара лебедина –
чи не світле майбуття?,
що пере черкне хаос
і зблисне ГАРМОНІЯ...
10.07.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2017
Гумореска крізь сльози
Тихо сіється час
через сито віків –
Місяць кліпає
в ніч з піднебесся...
О, ці люди внизу,
логіці супротив
і любові –
вскубуться в процесі.
Ні релігій талмуд,
ні відношень статут –
не підмога
для звіро-людини.
Хай – земля шкереберть,
хай – потоп знову тут,
Рішення всіх проблем:
в зуби, в диню!
02.07.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2017
Час шепоче –лети,
крила дав я тобі,
зліт нелегкий,
та плавність польоту...
Захопилась душа
перекатом небес...
Пісня пісній
і доль повороти.
Дві ріки, бач, внизу,
вздовж так рідне село,
серцю любі місця
і жадані...
Блиск заплав навесні
в квіт вишневий вело –
Благодатний мій край,
Сонця даність.
01.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2017
Время шепчет – лети,
крылья дал я тебе,
взлёт нелёгкий,
но плавность полёта
и восторг для души,
перекаты небес...
Песня песней.
Судьбы повороты.
Две речушки внизу,
вдоль – родное село,
сердцу любы места
и желанны...
Блеск разливов весной
в цвет вишнёвый вело –
благодатный мой край,
Солнца данность...
01.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740082
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 01.07.2017
Приехал… и стали ближе –
Можно ли стать родней?
Искренность нами движет,
Хоть не хватило дней…
Молча слова витают –
Мысли… иль шёпот губ,
Милой сердечной стаей:
«Как ты, сынок, мне люб…»
Как все минуты в память
Вобраны до конца…
Нет, не любовь слепая
И не слеза с лица…
Все бы морщинки сгладить
И осветить в сто солнц,
В сердце селить лишь радость…
Жаль, что теперь всё сон…
28.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739434
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 26.06.2017
Яка цікава штука – життя! А коли вже в зрілому віці і глибоко сердешною ВІРОЮ зрозумієш, що йдеш по стопах долі, визначеної згори, в розрахунку, що на її поворотах вірно відкоригуєш свій поступальний шлях, згідно даному праву вибору Богом – то що, окрім ЗАХВАТУ – тобі полишається відчути? І це лише сторінка у твій вічний ЛІТОПИС! Автор вірша
Це щастя жити, любити, дарувати
себе і квіти, любов й святе добро.
Цей світ величний вручили Татко й Мати,
щоб егоїзм свій на цей раз ти зборов.
Кристально чисте, що совістю озветься,
як провідник тут, у павутинні тьми –
в високогір'ї це знають вже тібетці,
тож скільки горя терпіть, щоб взнали ми?
Наш свідок мудрий – ковил біжить світами,
чом не розсудиш заблуканих в путі?
До чого розбрат, що коїться між нами?
До чого сутінки, такі сумні й густі?
Тож справедливість чекають в кожній хаті,
знайти всім радість (всі болі під покров) –
це щастя жити, любити, дарувати
себе і квіти, любов й святе добро...
23.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2017
Я на тому боці
в маковій сорочці
де душа зродилась
в світі та й згодилась
заспівала згодом
в непростому годі
як лелека в поле
з радістю і болем
чи душа чи птаха
в щастя чи на плаху
небеса ж все кличуть
серце слуха тишу
і нема спокою
нам душа з тобою
в тополинім раї
думав я що маюсь
а пробіг по світу
предків край лиш світить...
15.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737896
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2017
40-летию встречи 10Г класса
СШ№76 г. Запорожья, 1977г. выпуска
Жизнь закружит, затянет в пучину,
лишь туманный рассвет в окоём.
Не ищи, моя песня, причину –
я с тобой говорю не о том.
А о том говорю я с тобою,
что крыла опускать не дано –
вечно к Солнцу, ко Свету и к бою
против дней, где от скуки черно.
Зная цену коротким мгновеньям,
с коих соткана жизнь на земле:
радость – приз и души вдохновенье,
а печаль не держи на челе.
Пусть весенний восторг держит парус,
ведь по свежему ветру нам плыть,
жизни планку на новый ставь ярус,
чтоб с любовью нам высь покорить.
Разгадать стоит благословенье –
всем нам жить в непростых временах.
Здесь во благо проверить горенье
чистых сердцем и честью, сполна.
10 июня 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737153
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.06.2017
А мы шагаем Планетой гулкой,
И многоликой и много тайной,
Как много вспомнить мы можем с Вами…
Ах, наше Сердце – ты не устало?
Ах, наше Сердце – держись, родное –
Сколько сиреней тебе осталось?
Сегодня вместе мы коротаем
Свои секунды… как быстро тают…
И мысли скачут, так редко видим
Друг друга рядом – а надо ль чаще?
В жизни бывает, чем хуже – лучше,
Длинна разлука – так встреча слаще!
Мы наглядимся в глаза друг другу,
Выпьем за встречу так долго ждану,
Без слов припомним, обнимем время
И те секунды пред нами встанут…
Сыграют струны сами собою
И вспенят память пред той «Страною» -
Моей – твоею со школы песней,
Легендой-счастьем, всё той весною…
Там будем снова мы молодыми –
Что день, что ночь нам, всё воедино.
И бесконечно, и величаво
Плывут секунды, столь дорогие.
Весёлым смехом, беспечным взглядом,
И озорными в Небо шагами –
Сквозь непогоду, сквозь небылицу –
Навстречу ветру подставив лица.
Наивный шепот словно открытье
И сказка рядом – пойди, возьми Ты…
И Вы берёте, хоть всем забралом,
Лишь юность может взять, что мечталось!
Что же, что в жизни так всё не гладко –
Как скачет время с Тобой в соседстве:
Необратимо – горько то сладко,
Всё чаще в сердце стучится детство…
Так было, будет – сегодня ль помнить,
Выпьем за встречу, мой одноклассник!
Вернёмся в прозу, бокал наполним,
Земля-старушка – вертись же классно!
Сбылось, сбылось все, о чём мечталось –
Мы снова вместе, мы снова рядом!
Так насладимся тем, что сверсталось –
Да будет счастье! Да будет радость!
10.06.2017г.
Встреча выпускников 10Г класса СШ№ 76 г. Запорожья
Автор: классный руководитель 10Г класса Вячеслав Владимирович Шикалович
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736273
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 03.06.2017
В далекие страны, в другие миры,
В душе зажигаем мы странствий костры,
И в будущих высях далеких планет,
К вселенскому счастью заветный билет.
Любовью стремимый, средь звезд на скаку,
Я мир обнимаю и граню строку,
А он в беспредельность уносится прочь
И Свет где-то рядом и все еще ночь.
Но как же манящи те к Тайне ключи,
Так не торопись же и зря не ворчи,
Коль суждено пламя и в сердце горит –
Господь не забудет, уже Он стучит!
19.05.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735576
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.05.2017
Мій Дід Вікентій, родом з Білорусії був інженер залізничник, так склалася доля, що його не запитуючи відправили будувати Турксиб - дома лишилася дружина з двома малими дітьми. Умови там були непростими і він тяжко захворів, рано помер. Гарно грав на скрипці, був умільцем на всі руки, і токарній станок вдома був. Він помер, коли я народився.
Діду Вікентію Ш.
Як грала скрипка в ранкову дзвінь,
Смичок грайливо гасав по струнах –
Сусіднім дахом все бігла тінь,
Звучали ефи, сплітались руни.
Душа у світ цей тримала злет:
Киплячий, буйний, гіркий мигдальній.
Не твій, а чийсь панував бенкет,
Та все ж як бажаний, пожаданий...
Десь хаос ночі подівся геть,
Лоскоче Сонце, а скрипка плаче –
І ельфи в серці долають смерть;
День в кольорах весь – побіда значить...
Відкрий же доле – ця воля в нас
Чия? І хто ця натхнення птиця?
Нам віють вітри з гори Парнас...,
Неждано кличуть із неба лиця...
...Звичайним був він, та не як всі –
То ж мрійник ніжній, тонкий умілець.
І мандрувала життєва ціль
В етапи й строк до згоряння крилець...
То щастя плине, екстазу хміль
Охопить сяйвом у феєрверках...
То звідкись туга й душевна біль –
Злий фатум долі... і стогне дека...
Розкаже скрипка душі твій світ,
В ній звук сурдини і флажолети...
Блакитноокий мій рідний Дід –
В земнім не стрівся..., бо канув в лету...
19.05.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735499
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.05.2017
Весінні сни, весінні сни –
там говір ластівки бринить
і ніжний лист, і цвіт суниць...
Лиш серце і душа не спить.
Шовкові і ласкаві сни,
ручай фантазії весни –
вже під тобою скакуни,
летиш над часом без вини...
Що хочеш від життя бери:
дощу у пригоршню, вітри –
встигай лише і не барись,
і Сонцем зрання радо вмийсь.
Під небесами ті двори,
там готувалися до гри,
життя – то гра, комусь користь,
нам під собою Дух гори...
Живі і віщі віють сни –
у романтичність їх, гайни...
23.05.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2017
Ніжно торкаюся струн твоїх,
час мій дорогоцінний,
відповідаєш і ліг до ніг:
"Пий мене до хотіння –
пий, бо ще є в мені сік життя."
Стогне, чи плаче скрипка?
Муз поволока зве до звитяг
таїни маків, скрику:
"Чуй же в пелюстках той шерех смичка,
вітром несе мій подих..."
Так на стежині у всіх віках
лишаться ніг схлип-коди...
Був я тут – буду мо ще не раз?
Запах століть витає...
Зве крізь часи десь поріг-нора,
Магія чуда – майя...
22.05.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734555
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 22.05.2017
Баю баюшки-баю,
ты у ночки на краю…
«Я ещё не сплю, не сплю,
сказку слушаю твою… »
Там красивый попугай
все расскажет, так и знай,
Как средь джунглей он летал,
много стран там повидал
И на мачте корабля
он приплыл за три моря,
Где с пиратами дружил
и на острове он жил,
Тёмной ночью сторожил,
чтоб никто не ворожил,
И плохих не слал гостей,
не накликал злых вестей…
Баю баюшки-баю,
будешь спать ты как в раю,
Среди принцев и принцесс
и с улыбкой на лице.
Средь диковинных зверей,
там нет окон и дверей,
Средь хрустальных звёздных лун
шлю тебе я поцелуй,
Спи, мой маленький малыш,
шепот мой почти не слышь…
Засыпай, пусть снятся сны,
чтоб цветы твоей весны
Расцветали много лет,
радость чтоб несли в рассвет.
Не нарушит твой покой
шорох даже никакой…
Баю баюшки-баю,
счастье я тебе пошлю,
Пусть найдет тебя во сне,
ты прижмись к нему тесней,
Вместе легче чтоб шагать
и несчастий чтоб не знать…
Зайчик крохотный, усни –
сказкой сон к себе мани,
Я с тобою подремлю…
Я ещё не сплю, не сплю…
Баю
баюшки-
баю…
20.03.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734145
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.05.2017
Мне не в чем пред тобой виниться
в картине неба и ветвей...
О, Родина – не Лондон, Ницца
и горд я, что с тобой и с ней.
Здесь машет жизнь крылами тихо,
нам шепчут лучшие года –
в твоих глазах искрятся лихо
все дни, где радость не чужда...
Хоть чередою перемены
перебегают Света путь –
пред Богом преклонят колени,
кто в сумраке нашёл приют.
Мне не в чем пред тобой виниться –
край тополей, полей , берёз,
я с детских лет в тебя влюбиться
смог до сердечных чистых слёз...
Земля, что душу покорила,
людей открытых всем ветрам.
Несите в даль небес ветрила,
чтоб встретил мудрости нас храм.
19.05.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734141
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.05.2017
Серёга – кончилась война!
...Да ну – шутить не надо,
такая буйствует весна,
мир – большей нет награды...
Какая жизнь ждёт впереди,
кто встретится с Победой...
Сергей – за угол погляди,
за пистолет и следом!
Все дружно палят в небеса,
патронов не жалеют...
...Перед глазами адреса –
по дому все лелеют.
Какой же Подвиг совершив,
безусые ребята –
Так жить им хочется спешить
заслужено и свято!
Так пожелаем счастья им –
здоровым, инвалидам
и слёз для тех не утаим,
кого не встретит... Лида...
09 мая 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732560
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.05.2017
Как поживаешь, шар Земной?
летишь, несёшь в миры нас –
всё Человечество с тобой,
пришли сквозь войны в рынок...
Почти что главный здесь товар –
оружье, медицина.
"Двух вынесет ли Боливар?"
Ответ завис... Кровь стынет.
Отец и Дед мечтали так
в кровавой мясорубке,
поставив роспись на рейхстаг:
"Всем войнам – точка!" Хрупкий
мир лишь остался вновь в мечтах –
страшилки друг на друга.
Теперь уж Космос на мечах,
а в Интернете ругань.
От старых войн – костей в земле...
Не учат поколенья?
А АТОМ - предадим золе,
друг друга в удобренье?
По ветру разнесёт мечты?
Хоть в память о покойных,
пока не поздно – Я и ТЫ:
"ОРУЖЬЕ в ПРАХ! НЕТ ВОЙНАМ!"
9МАЯ 2017Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732543
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.05.2017
Я в чём-то словно инопланетянин…
Не обделён я в старости восторгом…
Мир полон мой Высокими Вестями –
Лишь поделюсь – молва: «ряжусь я в тогу…»?
Так и живу, не всеми понят Сердцем –
Хоть по-другому я себя не мыслю…
Возможно, рано те святыни сеем
В незрелых душах – лучше быть немыми…
Я в чём-то словно инопланетянин…,
И этим счастлив, этим же несчастлив;
В Миры другие с детства меня тянет –
Их зов я слышу – мыслей светлых дали…
Май 2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732021
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 05.05.2017
Дід і дядько десь не звісно
полягли в полях чужих –
у ромашках вічно й прісно,
взимку пухом білий сніг...
Сьогоденні сперечання
ні до чого їм тепер –
вінничани і брестчани,
рядовий, чи офіцер...
Хтось в ці війни нескінченні
новобранців рядить знов –
ляжуть в пил селяни й вчені,
окропить ромашки кров...
Мало жертв ще на Планеті,
мало кривди, зла, смертей?
Й кошти знайдуться в бюджеті,
щоб чужих вбивать дітей.
Вчив Христос в любові жити,
взяв на себе всі гріхи...
То ж не ймлять Учення ситі,
війн роздмухують міхи.
Кожен ратує за "правду",
Не за Божу, не за ту –
совість обплюють й "петарду
кинуть" ЗМІ, ТБ в ПРОСТУ.
05.05.2017Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731999
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.05.2017
1. О Чатыр Даг мой Чатыр Даг –
с вершин любуюсь на закат
и предо мною, словно в снах:
преддверие небесных врат...
Нет, не стою – уже лечу,
змеятся полозы дорог
и тени пляшут по лучу –
рисует сказку видно, Бог.
2. На вершинах Лунный камень
серебрит голубизною,
освещает желтый пламень
предвечернею порою...
23.04.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730118
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.04.2017
Надуває щоки вітер,
гне кущі, дерева, віти –
тож птахів на них немає,
на сопілці вітер грає.
Звірі, й ті перелякались –
в лісі, в хащі поховались,
отака навкруг негода
і сувора, й дуже горда.
Мало – ще й сипнула снігом,
буде вам ще з даху крига!
В квітні знов зима лякає,
холодом усіх шугає.
В спини діточок штовхає,
що до школи поспішають –
по дорозі в сніжки грають,
в завірюсі, в білім краї...
Та недовго панувати –
честь зимі пора вже знати.
Сонце з неба, із-за хати –
цвіт весінній сповивати...
21.04.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729754
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.04.2017
Цей кожен день –
брильянт душевний,
дарує світлий
Ангел наш, –
так неповторний,
незбагненний,
ще промінець
в життя колаж.
Бузок п'янить,
чарує душу.
Весна,
іще одна весна.
Тебе я, серце,
чути мушу
й цей світ
із рання й дотемна...
Як сік березовий,
прозорий,
так залюбки
сприймаю день,
допоки
не засяють зорі –
напій любові,
мов женьшень...
Як зберегти
пташиний щебет,
цей шерех
першого листка,
всі відчуття
й душевний трепет –
весняна мить
така містка...
20.04.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729580
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2017
Оковы прочь! Раскройтесь гробы!
Нетленна смерть, бессильна злоба
Любовью попран ад.
Повержен меч, разбиты цепи,
Рассеян мрак тысячелетий,
Народ народу брат.
Ликует мир, цветёт природа,
Повсюду свет, любовь свобода,
Разверзлась твердь небес,
И ангелы предвечным клиром
Над возрождающимся миром
Поют: "Христос Воскрес".
К.Хетагуров
О, радости с небес привет,
Струится возрождённый свет,
Раскрылся правды амулет –
Ведь смерти нет!
Души восторг и торжество,
Весь мир объять
О други, схоже,
С рожденьем новым,
Светлый Боже,
Преобразил в нас естество.
И ангелы поют над нами –
Сердца в любви, раскрыты храмы,
К нам солнца ласковость с небес,
И тут, и там: "Христос Воскрес".
Воскресение Христово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729003
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 16.04.2017
Я по городу иду
и ищу свою звезду...
Словно лебеди летели
в разметелице метели.
Ох как жизнь, тебя люблю –
это небо, этот люд.
Настроенье посещали –
в утро, в лепестковой шали?
Я по городу иду
и ищу свою звезду.
С белым пуделем навстречу
дева и глаза – две свечи,
глаз с неё не отведу...
Пудель, словно на беду
под ногами пробежал,
иль от девы отвлекал...
Взгляд потупила девица,
вот такая небылица.
Не последний был объект
и не сбывшийся проект...
На скамейке молодые
Под гитару там на крыльях
улетели в мир чудной
от политики смутной...
...Уж весна, какие шали? –
всё цветёт – старик в медалях
к Вечному огню с цветком,
память горька – в горле ком...
Не видать бы те картины:
смерть друзей,... как рвутся мины...
Я по городу иду
и ищу свою звезду,
что ниспослана всем Богом,
суета ж нас клонит в ноги –
кто-то ищет вновь войну,
жизнь Планеты на кону.
Что же – войны бесконечны?
Ведь заведомо, что грешно
зло рождать, жизнь убивать.
Все скажем –
ВОЙНАМ НЕ БЫВАТЬ!
13.04.2017Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728613
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.04.2017
Ти ким дароване, віконце?
Дивлюся на природу й світ –
я на горі і миле Сонце
глядить на мене стільки літ...
Дахи так сяють в зиму білу,
сторіночки життя чиїсь,
або голівки посивілі,
тінь може тих, що звились ввись...
Весна, що не відвернеш погляд:
тюльпан, нарцис і гіацинт,
Черешня, персик, груша поряд –
Духмяний зве нас лабіринт.
Синиці скачуть по суниці,
червоні ягоди – до нас...
Колосся гнеться у пшениці,
вже яблука дарує спас.
Як плачуть вікна в жовту осінь –
мазки бурштинові пливуть...
Ще груші пізні виснуть й досі
і виноград птахи скубуть.
Вже й нічка – Місяць засвітився,
пасе красивий Оріон...
В кінці кінців і я змирився –
мене забрав з собою сон...
11.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728454
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2017
Какая проза – мир прекрасен,
мы в нём живём, живёт он в нас
и мы меняемся и расы,
тем более не первый раз.
Нас суета обнять пыталась.
Ценить учились тишину.
Душа летает и летала –
найти спокойствия страну.
Мы как цветы, деревья, звёзды –
мир есть таким, каким он есть.
Спасибо юности за вёрсты,
за время, данное нам цвесть;
кто жизнь нам подарил, надежду,
кто и своей не пожалел.
Не позабудем жертву Дедов,
а жизнь прекрасна – веселей!
Счастливым быть не просто, правда?
Обман сопровождает нас,
нас окружают маскарадом,
стыд выставляя на показ.
Вокруг безнравственность, жестокость –
поймём, что это шелуха.
Всё ж мир прекрасен – зов в далёкость,
в душе коль с Богом – жизнь тиха...
11.04.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728326
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.04.2017
Й тут супроводять мене ті далі,
далі замріяних там начал...
Верби смарагдові, мов коралі,
мають в тумані – тих днів причал...
О, весно мила, твій божий подих,
чудо величне в обнові літ –
аквамаринові таїн коди
верб, що чарує їх хризоліт.
Віють так ніжно приливи серця,
вітер дрімає в сапфірі віт,
їх колисання – маленьке скерцо
про так короткий життєвий цвіт...
09.04.2017р.
Вербна неділя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727999
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 09.04.2017
Знов любуюся цвітом вишневим,
в котре з ним, мов народжуюсь знов.
Тож в майбутнє закинув я невід –
весно мила, моя ж бо – агов!
Серце радісно світ обіймає,
з вами квітну, дерева мої.
Час повторів, час, котрий все знає –
кроки долі під спів солов'їв...
На плоди ви і я у надії –
на спокійне у мирі життя...
Білий цвіт, чи на зло він подіє,
бо весна – то є усміх дитя?
Чом же всім не узятись за руки –
усміхнутись – всім війнам кінець!
Жити в мирі – тяжка є наука?
Всю науку на війни!
Всю науку на вбивство!
Всьому світу не вперше – вінець?
Це наш вибір? До цього прийшли ми?
Ні ж бо! Гонять безумства творці
як телят, віслюків невмолимо –
ПРОТИ СТАНЕМО – МИРУ БОРЦІ!
08.04.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727816
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2017
Ой не шуміть ви осокори,
мої задумливі літа,
мої замріяні простори,
з яких колись у вись злітав...
Як рідного приймало небо –
земна десь куля унизу,
так вільно над життя сонетом
ширяв в прозору бірюзу...
Гніздечко рідне з голубами
не відпускало вдаль злетіть –
дивились знизу очі Мами,
ловив мій погляд сірий кіт...
Плела вже доля ті дороги,
що ними я пройшов тепер.
О, Батьківщиноньки пороги –
у серці час навік завмер.
07.04.2017р.
Благовіщення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727645
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.04.2017
Текст песни
(сл. Е. Евтушенко, муз. М. Таривердиева)
Со мною вот что происходит:
Ко мне мой старый друг не ходит,
А ходят в праздной суете
Разнообразные не те.
И он не с теми ходит где-то,
И тоже понимает это,
И наш раздор не объясним,
Мы оба мучаемся с ним.
Со мною вот что происходит:
Совсем не та ко мне приходит,
Мне руки на плечи кладёт
И у другой меня крадёт.
А той, скажите бога ради,
Кому на плечи руки класть?
Та, у которой я украден,
Источник teksty-pesenok.ru
В отместку тоже станет красть.
Не сразу этим же ответит,
А будет жить с собой в борьбе
И неосознанно наметит
Кого-то дальнего себе.
О, сколько нервных и недужных,
Ненужных связей, дружб ненужных!
Во мне уже осатанённость...
О, кто-нибудь, приди, нарушь
Чужих людей соединённость
И разобщённость близких душ!
Со мною вот что происходит:
Ко мне мой старый друг не ходит,
А ходят в праздной суете
Разнообразные не те.
Со мною вот что происходит...
1957 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727056
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 03.04.2017
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет;
Та й доля тяжка хлібороба
Злим – перекинулась на мед...
Забрали Діда в тридцять сьомім,
Бо кажуть був середняком;
Як до землі б він був, як сонний,
Лежав на цвинтарі б рядком.
Та не судилось – де могилка
Тепер не скажуть: ні архів,
Ні кедри – лиш гойднеться гілка
Десь у Сибіру... поготів.
Папір реабілітаційний,...
Кого зігрів він із сім’ї?
І скільки душ, для світу цінних,
Донос чи розпис чийсь згноїв?
Чи розбудуєм справедливість –
Яку ще ціну більшу дать?
О, Боже! Відколи ж цнотливість
В Серця допустять панувать?
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет:
Красивий. Погляд добрий в нього...
Лиш стиха шепче... очерет...
02.04.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727043
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2017
Моё время седое
под ветрами свежими мчишься,
одуванчиков первых
здесь в марте с собою принёс.
Скатерть белой весны
взгляд пленит в абрикосовых высях.
Всё в плену возрожденья,
хотя и холодный прогноз.
Полнит крымское небо
шар солнечный огненно-белый,
благодать окружает
божественная бирюза
и спешат с гор ручьи,
средь проснувшихся буков и елей –
здесь живых родников
дар прозрачнейший, словно слеза...
А прохладные волны морские
бьют в нос Аю-Дага –
старина мудро смотрит
на тщетность напрасных потуг,
шевелит шевелюру
сей ветер весенний, бродяга,
мудрецу ж до людской
суеты без конца, недосуг.
Моё время седое
под ветрами свежими мчишься...
Богом созданная
окружает нас здесь красота.
Отчего ж, человече,
по свету с бедою влачишься?
Ищешь счастье?
– Сума же в безбожье пуста.
31.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726561
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.03.2017
Звездолёт с маршрута сбился,
гироскоп остановился –
на ручном я управленьи
ухожу на запасной...
Где звезда моя в пространстве?
Здесь, в случившемся изгнанстве
коротки, друзья, все пренья...
Улетели ж мы весной...
Как меня ты провожала,
как смотрела, обнимала...
Всё цвело прощальным цветом,
расставанье – грусть всегда...
Такова судьба скитанья –
космос звёздным ждёт мерцаньем...
Сердцу снова ждать привета,
расстоянья не беда.
Всё ж, задание исполнив
и запасы все пополнив
на Планете икс, с зимою
попрощавшись впопыхах –
как спешил к тебе вернуться,
чтоб в объятья окунуться
и читать в глазах с тобою
встречно то, что видел в снах...
30.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726406
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.03.2017
Павлу Гребенюку
Чем больше мир я наблюдаю,
душе тем больше я дивлюсь –
всегда стремилась... и летает:
то радость превращая в грусть,
то гимном воспевая Вечность
и возносясь под небеса,
то трепетно, с земным вдруг, встреча
на лепестках любви, роса...
Стремясь ли к переменам жизни –
конечное ль чтоб удлинить?
Вдруг прошлое щемяще взбрызнет,
так с ностальгией поманит...
Но ведь в букете всё прекрасно,
есть благородство полевых...
Струна звучит так сладострастно,
касаясь чувств самых святых...
Что превращает в праздник будни?
Что свято в сердце навсегда?
Так неожиданно разбудит
сверх вспышкою, твоя звезда...
29.03.2017г.
Трио ПРОВИНЦИЯ, ДК медработников г. Одесса 2011г.
Крайний справа Павел Гребенюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726178
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2017
Была весна и мир был словно в сказке,
купалось сердце в мире лепестков –
и ты средь них, моя голубоглазка,
лишь о тебе мечтал я вновь и вновь...
Что за болезнь весенняя такая?
О моё сердце бедное, держись.
Во сне твой образ мысленно лаская –
ко мне губами нежно прикоснись...
Была весна, наивна и прекрасна,
лишь соловьи нас понимали там –
как будто бы спасали от соблазна:
не сбыться сказочным весны мечтам.
Амур не спал и мы не были против
и аромат весны уж не забыть...
Окутал нас дурман цветов и плоти –
небес любовью праздник наш был свит...
27.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725895
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.03.2017
Вы с нами – помним поимённо,
в сердцах, любимые, всегда...
Надеемся, что в мире горнем
жизнь продолженье, молода.
И там весна цветёт сиренью,
а смысл божественный высок.
Любви желаем все внедренья
мы здесь – вы там, где ангелок...
Как памятно – где жили вместе –
пути нежданно разошлись.
Теперь сердец шлём нежность, вести –
Весны земной зелёный лист...
25.03.2017г.
Поминание усопших.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725464
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 25.03.2017
За пеленою, этой суетою –
летела жизнь, как облачко мечты;
и хоть плыла такою непростою,
к ней наши помыслы всегда чисты.
Жизнь махаона, так короткой сказкой,
лишь три недели – надо всё успеть...
Какие крылья – яркая раскраска,
нектар цветочный, махаона снедь...
...А как во взрослость мы тогда спешили,
чтоб заглянуть, как будет впереди...
Прости нас жизнь – тебя ми насмешили?
Как быстро оказались посреди...
И стали дни ценить уж по другому –
они ведь стали, ой как коротки,
несли верстами к мудрости парому,
да с месяцами наперегонки...
И оказалось, что цена момента –
неповторима, очень высока,
остались там твои аплодисменты.
Что не сбылось – глядит издалека...
За пеленою, пряди сединою –
картины памяти, как сериал...
Ой ли, оценишь, да ещё весною –
как жизнь свою когда-то сочинял...
24.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725292
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2017
І все, що з нами було,
і все, що з нами буде –
Вселенська то морока
й ми, вставлені в спектакль.
Смичок гасає в струнах,
жура і радість в грудях.
День, кинутий із неба –
блистить, як той п'ятак.
Але ж весна вже квітне
і зве кудись далеко:
злетіти в небо синє
й забути про сумне.
Як легко зверху глянуть,
забуть, що є аптека –
хоч крил нема, лиш думка,
в обійми світ гойдне...
Забуть про терористів,
послухать бабу Христю
про лікування цвітом,
про цінність лопуха.
Впіймать плотву зі ставу,
залишить місце чистим.
Війни б вже зникла сцена
й година ця лиха.
Проте, що з нами було
і все, що з нами буде,
то Бога нам задачка –
йдемо ж у свій спектакль!
23.03.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725096
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 23.03.2017
Светлые образы...
Сеющий свет...
Сколько мелькнуло
седеющих лет?
Нет, не забыть
взгляд
и глаз тишину,
в нежных объятьях
твоих не уснуть.
Дни, как монисты,
лелеют весну,
к солнца лучу
из окна я прильну -
твой силуэт,
на ходу взмах руки...
Стихотворенья,
тень первой строки.
Мчащая жизнь
по страницам бежит:
миги, что котики -
вдруг, как ежи;
с ней не соскучишься,
встречи так ждёшь,
пьёшь не напьёшься
и снова нальёшь...
День пролетел -
снова лунности свет...
Сколько мелькнуло
седеющих лет?
Только игра
тех смеющихся глаз,
снова объятья...
И ржанье...
- Пегас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724744
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.03.2017
О моя вербо – зачарувала, закохала,
Твої сережки – то гімн весні і небесам...
Прийми від серця ці мої сльози, як би знала,
Звели з ума святії ночі,
ті очі і її коса...
О моя вербо, несе на крилах сон небесний,
Малює щастя під серцем хвиля золота.
Ці незабутні духмяні і зелені весни.
Що ж ти зі мною тепер робиш –
незнана серця теплота...
О моя вербо, в тумані маряться картини –
Той берег милий, немов вернувся в ці часи...
Вели обійми вздовж завороженого тину
І розпрощатися не сила,
несли родзинки нас краси...
О моя вербо, душа зболіла в місяць ясний,
Бо тіні щастя війнули із минувшини...
Чому буває, що відкривається невчасно –
Там випадковість? Неготовність?
...Змінили долю без вини...
20.03.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017
О, шар земной,
ты катишь по орбите
и я твой гость,
восторженно дивлюсь
твоим путям
и вечной смене свиты:
великим Личностям,
где фоном мелкий гнус.
Великий – скромен
и не рвётся к власти,
а гнус тщеславен
и честолюбив;
ему всё мало –
подавай полати,
при жизни памятник,
свой лик так возлюбил.
О, шар земной,
наглядна школа жизни...
Кто думает
о будущем твоём?
Кто Красоту
кидает в топку тризны,
родную Мать
продаст, как водоём?
А правы ль мы?,
"зелёный" гнусу дали.
Ты учишь нас
а мы? Ну, хороши...
Вернём ли Совесть,
праведность морали –
не разменявши
Веру на гроши...
О, шар земной –
вновь встретились с тобой...
19.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724408
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.03.2017
Пройдёт много лет
И мы вспомним сей миг –
В глазах жизни будущей свет;
Откликнется сердца
Счастливейший сдвиг,
Из тех полустанков привет...
И как же мы молоды
Были тогда –
Преграды в пути нипочём;
Маячила радость,
А если беда,
Казалось – отскочит мячом...
Теперь жизнь итожа
Мы стали мудрей,
День каждый – подарок небес.
О, где Зурбаган,
Паруса, милый Грей?
И всё же – звучи Полонез!
13.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723446
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.03.2017
О Боже мій Боже
чи чуєш чи бачиш
прямуєм до Тебе
так довго негоже
багато так значиш
велика потреба
у совісті й правді
в Твоїй тут пораді
леліємо сонця
і трохи удачі
бредем як в пустелі
молімось до Отця
надія на краще
як зайчик на стелі
прости нас мій Боже
безвихідь тривоже
13.03.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723279
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2017
Горілиць... на світа краї –
Піді мною вся земля;
Те і се в собі єднаю –
Зорі всі, це теж бо я...
Незвичайне і величне –
Недосяжне, як і Бог;
Та не менш від того звичне,
Як єство, або ж удвох...
Простягаю руки вгору,
Будь яку беру зорю –
Мерехтливу, чи прозору,
З серцем в ній тепер горю.
Світ широкий, світ коханий –
Ненаглядний, мовчазний;
Так жаданий і принадний,
І таємний і простий...
Скільки ж дум в Тобі і правди,
Та задумок і здійснень?
Й живемо Тобі заради,
Ти ж бо серця Верховень.
Духом злитися з Тобою,
Серцем в якісній Красі
Світла – ствердженням двобою
Протилежних полюсів:
Добре з зла, як щастя з болю –
Є солодке, є гірке...
Як і ненависть з Любов’ю –
Все це я... вода зі скель...
Все в мені...
з Небес й Землі...
20.02.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723246
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2017
Українські мотиви –
Звідки в серце прийшли ви?
Щоб воно запалало
І в Любові запало –
До просторів рівнинних,
Гір і скель соколиних,
До старого Славути,
Вже повік не забути;
До вишневого цвіту
І Батьків заповіту;
Хвиль смарагдових моря,
Щастя жити... і горя...
Українські мотиви –
Сподівання і зриви,
Все шукання і мрії,
Ті прадавні події –
Там, де пагорби скіфські
Й вільна Січ Запорізька –
Теє вічне боріння...
Де ти – Боже прозріння?
06.11.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723117
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2017
Тарасе, чом водночас
З тобою не жили?
І чому білим світом
Босоніж не брели?...
Отам де тин і вишня
Єднають два двори –
Вже, духом об’єднавшись,
Ми б знались до пори...
Ділили б тиші спокій,
Чи стогін вітровій –
Не так би одиноко
Котились сльози з вій...
Та Бог дає нам завше
Свої шляхи в буття –
То ж брате мій Тарасе,
Осібне й каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722518
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2017
Дорогие наши женщины! Восхищены вашей красотой, весенним задором, нежностью и лаской, а ещё великим терпением! С празд-ником, милые – не грустите, мы всегда с Вами.
Нашим царевнам
посвящается
Вы в душе всегда парите,
Светлой нежностью заря
И мечты взаимно свиты –
В доброты, любви морях.
Жизнь пуста без вас, родные,
Сумрак вяжет суетой,
Но взывает праздник ныне
К благодарности святой.
Вы ж достойны каждодневно
Быть в почёте у мужчин –
Распрекрасные царевны
Вы у нас, у молодчин.
Пусть взаимопониманье
Не покинет никогда.
Изначальное признанье,
Как заветная звезда,
Что горит в сердцах влюблённых
Нет, не меркнущим огнём.
Сединой пусть убелённых –
Всё пройдём с тобой вдвоём!
8 марта 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722297
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.03.2017
Глубоко
За всем, что есть,
За всем, что будет,
За всем, чего нет,
Есть
Его святая и непреложная улыбка.
Из восточной мудрости.
Дама... валет...
Разве может быть мир таким грустным,
Таким грустным до плача души?
Ведь разгаданы счастия руны –
Так куда же плачевно спешим?
Край потерянный, край окаянный.
Так прозрачен призыв сатаны.
Как легко, детям враз – поле брани –
Вот каким идеалам верны.
На колени пред призом Мормоны.
Совесть попрана – здравствует тьма.
Денег, власти змеины короны –
В ад порог, клеть златая, ярма.
Разве кто-нибудь слушал поэтов?
Нет пророков в землян, что ли нет?
Хоть с Небес луч в сердца, правды, светел –
Попран жадностью. Дама... валет...
Но коль скажут: "Где Бог, что же это –
На кого Он оставил нас здесь?"
– В сердце с нами, не будет секретом:
Наблюдает с улыбкою, днесь.
28.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017
Дарите улыбки…
Уж март на дворе, распевают синички
И солнце ласкает нас тёплым лучом.
Девчонки и дамы на тоненьких спичках
Стучат по асфальту с надеждой-свечой.
Волнистые тучи, подхвачены розой
Ветров-непосед – в ветвях голых шумят…
Кому-то с утра заглянула жизнь-проза,
Кому-то любовь посылает свой взгляд.
Все улицы спешно торопятся к морю,
Там чайки над волнами что-то кричат…
Котячьи разборки на древнем подворье,
А мамы в детсадик ведут своих чад…
Планета привычно галчат-одноклассниц
Несёт на руках в седьмой «а» на диктант.
Во сне кипарис одноногий на танец
Берёзку зовёт, в такт гавайских гитар…
Здесь Ялта привычно дымит шашлыками,
Ай Петри загадочный шлёт с высей взгляд
И чувств таких разных витают в нас гаммы –
Пусть радость всё ж выдворит грусти тот яд…
Ведь жизнь так прекрасна – сквозь прозы торосы,
Коль видишь в ней Божьих картин акварель…
О люди, дарите – ведь сердце так просит,
Друг другу улыбки. Весна на дворе…
03.03..2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720192
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.02.2017
Жадало серце чистої любові.
Небесних хвиль в душі так грав прибій.
В передвесінній сонячній розмові
Читало серце час побідний свій...
Й зустрілась ти, весела, ясноока,
Мов златокудре юне божество.
Не зупинити почуттів потоку –
Заполонив усе моє єство.
Я потонув в очей аквамарині,
Чекав на зустріч, наче в дивнім сні...
Де був з тобою, я моливсь хвилинам.
Яка любов дарована мені.
Хоч п'ятдесят вже літ пройшло по тому –
Ми в сивині, як той травневий сад...
Тож поклонімося часу святому,
Що нас з'єднав й привів в любові град.
23.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2017
Не выбросишь, не вычеркнешь, уж навсегда
Ковёр тех желтых листьев на плацу
И гимнастёрка впору и к лицу,
И шаг в строю чеканить – что тут за беда?
Под звёздными кострами неба на посту
Шуршание позёмки в Новый год…
И тёплых мыслей в дом родной полёт…
Я к тем годам задумчиво бреду…
Взросление души, забудешь ли когда?
Неравнодушный командира взгляд?
Мгновенья службы будто говорят
И сослуживцев лиц проходит череда…
Не позабыть, не вычеркнуть – чтит память всех…
Сирени гроздья машут дружно на плацу
И гимнастёрка к чести молодцу.
Там чуть за двадцать и ещё беспечный смех…
24.12.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719663
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.02.2017
О молодість –
яка цікава гра,
Ти так велична,
хоч і неповторна –
Казкова і реальна
ця пора...
О, пісня неба,
музика валторни.
Немов би вчора:
військо, телеграф –
Перед тобою
шлях і перспективи;
Ти ще нічого
в світі не програв
І ще любов,
що в серці, наче диво...
Що це було?
Цей шепіт тихий з неба:
"Твоє життя
і ти його хазяїн –
Служитель Світла,
спадкоємець Феба,
Ти син Землі
і охоронець фаун."
О молодість –
сторіночка життя,
Хоч і коротка,
а така велична.
О дні мої,
як журавлі летять,
А ти все поряд –
кличеш, кличеш, кличеш...
21.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719489
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.02.2017
Я немов зголоднів,
залюбився в світи,
що невимовні.
І не жаль мені днів,
що цей голод
у мене їх виманив.
Чи досяжне єство
цих розгадок
кодованих вимірів?
Що лежать у снігах –
тіні таїн
Божественних витворів.
Я над ними лечу,
підперезаний мрією
віднайти,
Ціну наших життів,
складених на вівтар.
Зиск й ціну мети.
21.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719488
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2017
Вот и день –
новый день возгорелся,
Солнце шлёт нам
улыбки с тобой.
И зовут в дальний путь
блеском рельсы,
В мирный день,
но как будто бы в бой.
Нет покоя, как
в прежние годы –
Хоть зима, но
предвидя весну,
Мы в душе
поменяем погоду –
Радость быть
да не даст нам уснуть.
О царица-Природа,
без края,
Прародительница
Красоты –
Без тебя нам не жить,
ты родная
Нам по духу
Вселенской мечты.
Небесами
и пением птичьим
Возрождаешь
Высокого вдох.
О земное,
суетности днище,
Погоди...
Боже – дай поводок...
18.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718915
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2017
Всё повторяется, мой друг –
И взлёты, и паденья;
Мой милый, всё не просто, вдруг –
Случайность, совпаденья.
Великий смысл, высокий слог –
Всё рядом, всё весомо.
Но лишь потом: «Да как я мог
Не видеть всё, что кроме…?»
Течёт река, текут века,
И жизнь, и сновиденья.
Всё до единожды, пока
Не явится прозренье,
Что вместе не случайно мы
В Божественных «оковах»,
В границах чувственной страны,
В безличной власти ж, снова.
Всё повторяется, мой друг, –
Как верный, ясный взгляд твой
В земном цветении вокруг
С космическою клятвой.
И одинокость, как утёс
Над тайною Вселенной;
Любовь небес, духовность грёз –
Подарок вдохновенья…
И дней безликих череда,
И сказочность мгновений;
Всё исчезает без следа –
Всё, кроме откровенья.
Приходит, словно звёздный взрыв,
С четвёртых измерений,
Там, где других сердец Миры
Живут в нас отраженьем…
Всё повторяется, мой друг,
Неповторимы – встречи,
Как притяженье взглядов, рук.
Судьбою каждый мечен.
Что предначертано пройти –
Свечою возгорится.
И час придёт себя найти –
Так будет, всё свершится.
Великой сказки всем нам – горсть
Достанется, бесспорно,
И постучится ночью гость,
Тропой прошедший горней.
Предупредит и всколыхнёт
Миров тех дальних отзвук,
Где интуиций чёт не чёт,
Альтернативой крову
Земному – восхожденье нам
Прописано в страданьях…
Недостающего звена
Отыщет расставанье…
Мы, словно ветры, в даль, идя
С надеждою чуть зримой,
Но как глаза в глаза глядят…
Повторы в нас, вестимо.
30.04.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2017
Но мы ведь родные, родные, родные?
Сколько прожито вместе, по ныне...
Вот так, молча, в глаза не взглянув, и уйдём?
Нет, вернёт нас обратно сей дом.
Да как же легко мы порой расстаёмся?
Даже небо расплакалось ныне...
Ведь зёрна мы есть из одного колосья.
О Боже, спаси их, затменье пусть минет.
15.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718342
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2017
О любов моя –
Глянемо в очі,
Почуттями
Обіймемо сни...
То ж, голубо моя,
Я так хочу,
Щоб журби не було
І вини.
Прокотилися
Хвилі життєві
Через те, що пройти
Нам прийшлось...
Хоч зустрілися
В дні ми лютневі,
Та побрались
В порі абрикос.
І тепло нас завжди
Проводжало
У розлуки,
І в зустрічей час.
Нам любитись
Часу було мало
Серед зим,
Як і влітку
На Спас.
О любов моя –
Глянемо в очі,
Почуттями
Обіймемо сни...
Ти, голубо моя,
Я так хочу,
Щоб журби не було
І вини.
13.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
Сіяй зоря, сіяй рідненька,
Де сонць незлічене число;
Веди мене, як очі Неньки,
Замінюєш мені крило.
Душа і небо все ж єдині,
В просторі Божім летимо.
Земних доріг сліди є винні,
Як каятись не мусимо.
Шукати спокій тут наївно,
Життя земне, як у вогні.
Десь Шлях Молочний в висях лине.
Пітьма і Світло тут в борні.
І пошук Істини в тумані
Ціною вчинків, думки, слів –
Без заповідей, як в омані,
А без Любові – злоба й крів.
Сіяй зоря, сіяй рідненька,
Освітлюй в мороці нам шлях.
11.02.2017р.
Авторський переклад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2017
Сияй звезда, сияй родная –
Где солнц несметное число,
Здесь на Земле тебя узнаю,
Ты заменяешь мне крыло.
Душа и небо ведь едины,
В пространстве Божьем и летим.
Земных дорог следы повинны,
Коль покаяние не чтим.
Искать покой наивно очень,
Не для него земная жизнь.
Мерцает в высях Путь Молочен.
Здесь Свет и тьма в борьбе причин.
И поиск Истины в тумане
Ценой поступков, мыслей, слов –
Без заповедей, как в обмане
И без Любви – жестокость, кровь...
Сияй звезда, сияй родная –
Нам путь во мраке освещай.
11.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717623
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.02.2017
Я в злоту осінь народився
З бурштинно-червлених заграв.
У незнайомий світ дивився,
Його пізніше розпізнав.
Там Жеребець ріка впадає
У Конку, що аж до Дніпра
Несе вологу з водограю,
Хоч там долина, чи гора.
Тож "Жеребець" – село так звалось,
Та стало "Кіровим" поспі́ль.
Тепер "Таврійське", назв чимало...
Тут чумаки йшли в Крим по сіль.
...Ось журавель здійняв відерце,
Де з глибини йшов холодок.
Не знав ще, де у мене серце,
Та до природи став ходок.
З високих трав на руку коник,
А по землі здоровий жук.
З далечини лунають дзвони,
Враз, павутинку тче павук...
Все так цікаво в дивнім світі –
З корови ллється молоко?
Тону в казковому я літі,
Горобчик смішно – скок та скок.
А сонях аж до сонця в'ється,
Зібрала квочка всіх курчат,
Бо вітер, дощ, грім, блискави́ця –
Сховатись в дім прийшов мій час.
Там тісто біле рветься з діжі,
Бабуся розтопляє піч,
Несе провітрюватись збіжжя –
Клопочеться і день, і ніч.
Зрання – дорослі всі на ноги –
Кому куди, а Бабця тут.
І я надвір у світ з порогу,
Який у загадках, в цвіту...
В садок, де червоніють вишні,
Горох в городі, вздовж стежин...
Вже душу спомин заколише –
Моє ж ти серце... стережись...
09.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717190
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.02.2017
Где крылья наши,
где истоки взлёта?
Они всегда ведь с нами
где б, не был.
Так кто сбивает нас
с души полёта,
Перенастраивая свет
земной судьбы?
Кто , как не ты –
мрак суеты.
Добро и зло – всегда вы
в столкновенье.
Заточен на борьбу
характер наш
И если воля с нами
рядом, тенью,
Не победит нас никакая
в мире блажь.
Мрак суеты –
наш пыл уважь.
Непрост наш мир,
ведь душ есть испытанье –
Будь наготове,
коль ты человек:
Не сотрясай же воздух
лишь гортанью,
Твори Добро и строй Любовью
Новый век.
Мир людям строй –
счастливый брег!
08.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716981
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.02.2017
Як живеш, Батьківщинонька?
...У душі заметіль.
Розділяють, немов віка,
Та у серці покіль.
Сині верби, мій синій край...
Біль синівна моя.
Не вернути вже серця рай –
Сам пішов звідтіля.
По землі ведеш, доленька,
Хто провидець її?
Ой дорога ж ця нелегка,
Серед років зміїть...
Ластів'ята летять з гнізда,
Та вертаються знов...
В річці зовсім не та вода.
Жде вже нас часослов...
07.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716809
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.02.2017
Снежинки так медленно падают
И словно ласкают тебя –
Грустить тебе, в миг этот, надо ли,
Струн сердца, души, теребя?
Всему, что прошло, было место там,
А всплески ушедших времён –
Как взгляд с беспредельности Месяца,
Тень лиц, искрометность имён...
Снежинки пушистые в радость нам –
Отвлечь от забот и тоски.
Таких покрывал лишь зима красна
Нам дарит, глядя плутовски.
Снежинки нам всё приукрасили
И жизнь, чтоб неспешно текла,
Так много в ней набезобразили,
А надо ведь стать на крыла.
30.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715293
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.01.2017
опять туда
уходят поезда
то ль в никуда
то ль в край
что не видать
в те феврали
что сердце
вновь велит
чтоб повторить
но время
лишь корит
уплыл кораблик
в тот бумажный мир
итог морали
груз с души сними
29.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715292
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.01.2017
О естество, когда ты настоящее,
И время не испортило тебя,
А искушения тобой преодолимы –
Душа услышана, с ней рвёшься в небеса.
Ты оценил миг жизни, что подарена,
Подняться на вершины бытия
Сквозь суету и мрак, и цепи заклинаний,
Понять печаль и радость на пути к любви.
Ты Человек, Вселенной предначертанный –
О, знал бы, что ты можешь сотворить!
Только не стань рабом, игрушкою чужою –
Мечты Божественной ты стань Поводырем.
28.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715086
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.01.2017
По мотивам мелодии "Осенняя грусть"
в исполнении саксофона (М.Легран)
Любви в сердцах пожар
блюз
Плывёт лодка наша
в океане "жизнь" –
Что быть может краше
дней река бежит...
Чайки плачут в небе,
облаков снег чист.
Я пою тебе,
взгляд так лучист.
Мило сердцу чувств тепло,
Что нас в мире здесь свело?
Благодарный свет свечи...
Обнимает сказка,
нежный шёпот волн.
Все природы краски
окружили чёлн...
Саксофона трели
внутри нас звучат –
Души обогрели
ласки их чар...
О великий Божий дар,
Благости Его нектар –
Есть любви в сердцах пожар.
26.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714547
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2017
Жизнь – это огниво смерти,
Ходит всегда по пятам.
В нашей, мечты круговерти,
Грусти и радости грамм...
Как ты чувствительно смотришь,
Как вожделенно поёшь...
Так из какой ты когорты?
Кем заколдована брошь?
Пыль из под танго кружится.
Страстью одарена плоть.
Как на тебя положиться,
Лет невеликая горсть?
Так оценИм ли подарок?
Сцена. Герой и строка?
Так гениальна ль, коварна
Жизнь, что дана свысока?
Но ведь привыкли, что наша,
Весь до кровиночки в ней;
Нет ведь для нас её краше,
Так погоняем коней!
23.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713989
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.01.2017
Як відчуваєш, Боже, настрій наш в цей час?
Якимось дивом вже і охоронці Ангели
Летять на поміч, бо молилися до Вас...
Роки стоять так не прості, підчас оманливі.
Клепсидра скапує... З ікони – погляд в час...
Плетуться сіті із фантастики й реальності –
Як розділити іпостасі цих навчань?
Ось це життя – воно граничне з віртуальністю.
22.01.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713843
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2017
как глубока моя река
по ней плыву издалека
бегут по ней от ветра волны
души воспоминаньем полны
смеются плачут облака
сижу с грустиночкой в руках
она к любви земной ведома
я с ней всегда как с Богом дома
не нужен мне ракетодром
машины времени синдром
всё предо мной как на ладони
секреты чувств моих бездонных
а жизнь прекрасна как река
по ней плывём издалека
друзей и близких и далёких
несу я в сердце, в этих строках
14.01.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712089
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.01.2017
Время уходит, совсем не тускнея,
Светлыми гроздьями, как виноград,
Нежною сказкою – взгляд орхидеи.
Не отпускает тот странника град.
Не отпускает печаль несказанная,
Кто тебя выдумал – тропка во ржи?
Жизнь небом выткана и богоданная,
Годы-картины и дни-витражи...
Время уходит, совсем не тускнея,
Тени рисуют лицо за лицом...
Вновь я тропинкой с историей, с нею –
Не уставая, гремит бубенцом...
Ценим ли эти полотна прожитые
И успеваем друг другу сказать
Главное?, только сердцами открытыми –
Вместе ведь мало нам здесь пребывать...
10. 01. 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711336
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.01.2017
„ Що, друже співаєш
про Вічності казку?
Відрізана скибка
для нас тая даль...
Блаженнії мрії –
небесні ті маски,
тінь римських часів
та біблейських скрижаль...
І погляд цей в ніч
Оріоновим вітром –
задує з Небес
мій вогонь на Землі?
І нащо той гомін:
Сіонськеє ретро
хрестів та пророків
сліди повелінь?
Відчутний димок,
жар у Серці тим паче.
Селени ліхтар,
ніжних тіней дари;
пізнай на Землі
Божий світ, небораче,
а Вічність облиш –
то марноти каприз...”
Та сон не бере...,
кров у Серці вирує
від Світла в мені
од небесних ікон…
Скажи, це чому?
Хто там тінню мандрує
маршрутом земним
Віфлієм – Єрихон...?
В чім зиск Його Яви
і віри в ті строки?
– Прозріння в Серцях
у людей він бажав
( в безвір’ї ж давно
і в обіймах пороків).
Він вогняний слід
їх надій провіщав...
23.03.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2017
Ах заметіль яка навкруг –
Куди метеш, метелиця?
В які часи, щодо потуг
Твоя наснага стелеться?
Куди летить твій корабель,
Продовжується шторм страшний –
Де спокою є цитадель?
Маяк у вирву лиш не змий...
Маяк – надія на землі,
Живемо нею всі ми тут.
Так хто ж є центром повелінь
І хто придумав заметіль?
Нещирість хвилі хай зметуть,
Сердечність вернуть й простоту.
02.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709814
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2017
тихо бредут дни
мало деревьев птиц
ветер траву бередит
в памяти ж много лиц
все предо мной они
в этом и том году
с прошлого именин
запросто их найду
зима ль осень спит
снег полу талый наг
жизнь нас куда-то манит
может во благость сна
нет нам покоя нет
праздники будни у ног
ищем потерянный свет
тлеет здесь совесть-чертог
02.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709776
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2017
Порой хотим мы всё и сразу,
Но так бывает лишь в кино –
Грех, слабость, прочая зараза,
Гордыня, эго нас давно
Ведут по кочкам, бездорожью,
По буеракам и пенькам...
Жизнь учит – в синяках вся рожа,
Не только – бьёт и по рукам.
А начиналось всё так сладко:
Мечты, улыбка, поцелуй...
Стакан, другой – будь ты неладно,
К чему приводит сабантуй.
Всё в меру, батенька, всё в меру –
Ведь знал, хотелось без невзгод...
Вот, в зеркале смотрю химеру,
Что притащилась в Новый Год?!
1 января 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709625
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.01.2017
Сніжинки іскряться, сніжинки іскряться,
щось кажуть мені...
Життя це земнеє й дива мені сняться –
о, радість і спокій верніть...
Кришталь із туману та інею казка –
змалюй майбуття.
Ми линемо в Вічність, якщо ваша ласка,
хай гулі над нами злетять...
Щасливим сонетом – мелодія в небо,
а зорі з долонь...
Вдарую їх людям для щастя потреби,
всім душу зігріть без погонь.
В словах приголублю, попутники милі,
в калиновий світ...
У сивих світах на сердечній цій хвилі,
в душевний політ...
31 грудня 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2016
Ось й сімнадцятий, нівроку,
У вікні із-під тишка...
Скаже що він із порогу?
Що вдарує із мішка?
Пам'ятаю, як в дитинстві
Ми чекали Новий Рік –
В між віконні, в блиску диві
Малював Мороз, як міг.
Дім в сніжинках, що кружляли,
А ялинка аж під дах.
Зросту мітки відміряли,
Як підріс наш юний птах.
І сімнадцять, й дев'ятнадцять –
Ще б побути в дітлахах,
Поганяти в лісі зайця,
А дивись вже й при сватах.
Мамо, Мамо – будь же з нами –
Очі лагідні твої...
А життя ж це берегами
Мчить в новітні вже краї...
Так роки у завірюсі
Покидають здавна нас.
Доля наша в вічнім русі
Еони літ і сотні рас...
29.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709118
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.12.2016
О Новый Год – надежды песня,
Мой снегирёк, лети, лети
И принеси всем людям вести,
Смогли, чтоб всех за всё простить...
Чтобы душа, расправив крылья,
Смогла всех ближних возлюбить;
Неслись в позёмке б вороные,
Со всеми в мире, чтобы жить.
Зимою б розы расцветали,
С небес улыбкой, Солнца свет...
Прекрасные заждались дали –
Счастливыми нам быть сто лет!
23.12.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708065
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 23.12.2016
Мовчать сніги, мовчать най білі,
Бо вже сказали все давно;
Ковил на скіфській, на могилі
Мовчить, немовби все рівно...
Віки все змінюють на лику
Землі, лиш люди все без змін –
Воюють, злобствують без ліку,
Тож скільки зброї, бомб і мін.
Скіль тих філософів на світі,
Розумних особистостей,
А побажань, і заповітів,
Книг праведних, есе, статей?
Чому ж, блукаючи знаннями,
І Біблію, гортаючи,
Ми просуваємось до ями,
З Любові й Віри, сміючись?
Мовчать сніги, мовчать най білі...
Пророки довели давно.
Ковил на скіфській, на могилі
Мовчить – не чують, все рівно...
Ще рік майнув, гнівимо Бога.
Щоб півень кукурікнув – ждем?
Коли ж знайдем пряму дорогу?
Невже повернемось в Едем?
22.12.2016р.
*Едемський сад | Дерево пізнання добра і зла |
Дерево життя | Заборонений плід | Первородний гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2016
Чистое небо, белые снеги –
Ласковый воздух вдыхаю, мой Бог...
Чистые души – вёсен побеги,
Полем безбрежным сердечных дорог...
Маемся даром под лучиком Веги,
Пуделем тайны, что не разгадать...
О, как пушистые белые снеги,
Нежная сказочная БЛАГОДАТЬ.
20.12.2016Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707630
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2016
Нещадно вирубуються і вивозяться
ліси України, безконтрольно довбають
бурштин, пересихають
і забруднюються стоками ріки.
Наша дійсність.
Зозуля рахує літа
Ось пішла поза пруг
і верба, і моя Україна...
А зозуля рахує літа,
в'ють гніздо ластівки.
Земна куля кружляє,
шука свою долю невинну –
Так і люди – все мріють про щастя,
без нього в віках.
Я пройдусь по стежині,
знайомій, так рідного Краю...
Ні, не я утоптав її спину
в гарячих пісках.
А ці маки й ромашки
годяться для Божого раю.
– Зайчик сонячний в очі,
до мене звернулась ріка:
"Що ж, метелику сивий,
посидь на моїм очереті;
Подивись, як зміліла,
опали мої береги..."
Від'їжджають казки наших мрій
на тій злотній кареті...
О, нащадків ця порость,
Край-спадщину свій, бережи.
10.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2016
А тут зимові вітри віють,
Біжать по полю кураї...
Під новий рік казкові мрії,
Медвежі, з льодових країн.
Та очерет складає пісню,
Тополі стогнуть про своє...
Летять думки, як хмари, звісно.
Світанок з обрію встає.
А серце вдаль все лине, лине
У ті незвідані краї –
Де все зіркове і безвинне,
В душі співають солов'ї...
09.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705588
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.12.2016
Я помню тебя,
твоя тень предо мной…
Такой же был я,
удалец молодой –
Но спутница смерть
не маячила мне,
Тебе ж помереть,
два шага на войне…
Но кто выбирал,
где судьбы поворот?
В каких временах
нам родиться черёд?
Как жребий – в бою,…
но хотели все жить;
А пулю твою
всё ж успели отлить…
Хоть смейся, хоть плач,
но дорога твоя
Умчалася вскачь,
Честь и Славу, творя…
Какой молодой,
симпатичный какой,
Итог же простой –
будь, посмертно Герой…
Я помню тебя,
твоя тень предо мной…
Ты мог быть как я –
хоть седой, но живой;
Мой дед или брат,
может чей-то отец…
Не ты виноват –
но к кому ты истец?
………..
Кто ж войны творит,
чтоб не пел соловей
И, шапка ль горит,
на его голове?
Всегда за спиной –
злой виновник всех бед…
В нём жажда одна –
звон кровавых монет.
Сколь помнишь себя,
человек без любви,
Собрата губя –
всё грешишь на крови;
Дорога ж ОДНА
к Божьим стопам твоя,
Лишь с Верой видна –
В БЛАГОДАТНЫ КРАЯ.
25.01.05.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705032
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.12.2016
Тогда совесть была в чести
Когда деревья были большими,
Когда совесть была в чести.
Душа и сердце стали другими?
Мы мечтали в Млечном Пути...
И нам сияло солнце с рассветом –
Сердце смеялось, пела душа.
Что ж изменилось, о годы-светы?
Каждый добро друг другу свершал...
Когда бабочками любовались,
Когда пёс нам лицо лизал,
От друзей ничего не скрывали –
Даже Бог нам глаза казал...
Лишь органика – удобреньем.
Хлеб на капустном листе с печи...
Не забыть бы такого времени –
Когда совесть была в чести.
05.12.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705026
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2016
Сказкой декабрьскою,
Белыми нимбами –
Свет отраженья
На белом коне
Мчит фантазийными
Днями экстримными –
В солнечном круге
На жизни волне...
Эх разгуляево
В птичьевом щебете,
Радость какая –
Зима на дворе!
Сядем на сани,
Залётные с горочки,
Первые снеги
В Крыму в декабре...
04.12.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704602
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2016
Білі метелики, білі метелики...
Де ще той травень –
всім небом летять:
Віти уквітчані – земле, вся встелена,
Не знайдеш сітей?,
щоб вас перейнять.
В білих заметах всі мрії заметені –
Кожна несла мене
десь на крило...
О сиві кречети в снах засекречені,
Кимсь це життя моє
в небо велось.
Світлими силами білії килими,
Стелині стежкою
в зоряний шлях...
Степом таврійським, гаями так милими,
В мандрах я вічних,
в твоїх тополях...
03.12.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704466
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2016
Це просто крапля на карті.
Синя стрічка – рідна річка.
Той старт був для злету
По сліду комети...
Це просто крапля від крові.
Пам'ять лине, що все мине...
Пробігли події
По сліду від мрії...
Це просто подих від згоди –
До бою з самим собою.
Життя ж бо – ти пісня,
То ж вдійся, то ж війся...
30.11.2016р.
Картина Реріха М.К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703906
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2016
Ой метелики, метелики ви, дні –
Десь далеко, там де обрій в полині,
Несказанні та щасливі й дорогі,
Без печалі, зла, облуди й ворогів.
Степ широкий, трави, маки й васильки –
Ви для серця невагомі й нелегкі.
Там орел над вами крила розпростер,
То життя душі просте, а чи модерн?
Річка. Шепче очерет про вії днів,
Промайнули серед клопоту і снів.
О земля моя – квітучий сарафан,
Як життя серед українських саван.
Сині коні моїх днів і сновидінь,
Подарованих з долоней Берегинь.
Ой метелики ви, літні й весняні –
Прилетіли в осінь сиву, в полині...
29.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703651
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2016
Посвята Анатолію Павловичу Р.
Ой брате, мій брате,
Як пахне земля та,
Як сіється дощик,
Як плаче душа...
Чому так буває –
Ось вранці співала,
А нині сумує
За тим, що нема?
"То ж, брате, жива я –
Душа, що ти маєш,
Що Неня і Татко
На крила звели;
Полинем до тину,
Тії скатертини,
Що Мамині руки
Хліб, сіль подали..."
О світе, мій світе,
Життєвії міти –
Крізь терен і мальви
Серденько пройшло.
Вже й небо близенько
О, милая Ненько,
Та віє з землі ще
Твоїх рук тепло...
Ой брате, мій брате,
Як пахне земля та,
Як сіється дощик,
Як плаче душа...
Чому так буває –
Ще вранці співала,
А нині сумує
За тим, що нема?
27.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703163
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.11.2016
Кажуть, що час зупинився,
Вітер затих і спочив –
Там за хмарками десь висі,
Зорі лиш видно вночі...
Гучно у грудях серденько –
По коридорах життя:
Все воно тут ось, близенько,
В пам'яті серцебиття...
Відгомоніло дитинство
Серед піщаних заплав,
Юності швидкісне диво
Хтось непомітно забрав...
Ось й горизонти відкрились –
Сесій, екзаменів дим...
Все розправлялися крила,
Мрій несказанні меди...
Мчали – про час мов забули –
Прошелестіли шляхи
Десь по шипах і цибулі,
Корені тут – там верхи...
Що ж – оглядимося, браття,
Ми, чи він нас ошукав?
– Світ той і те є ж латаття,
Образи інші, з заграв...
В мирі навчилися жити?
Ближніх, як себе любить?
Зла повсякденного свиту
Світлом Добра окропить?
Кажуть, що час зупинився?
Ні – бо він змінює нас –
Благословенням іскриться,
Мудрості точить алмаз.
25.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2016
О світ мій, Батьківщинонька –
Тримай мене, тримай...
З бузкових грон стежинонька
Веде за водограй...
Ти в солов'їній мові й на
Ковилових горбах,
У ніжних колискових снах
В замріяних зірках...
Ця ніжність лебединих крил –
Дар сонця й степу доль,
А вітер юності вітрил –
Дух срібляних тополь.
Це Ти знайти усе ж зумів
Моїм шляхам лубок,
Завжди у серці – Краю мій,
Як Мати, Батько й Бог...
23.11.2016р.
Авторський переклад на українську мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702665
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.11.2016
Святое чувство Родины –
Держи меня, держи,
В сирени тропках пройдено
Спасение от лжи...
Ты в голубином говоре
И в шёпоте реки,
Звёзд в поднебесном сговоре,
Злу в мире вопреки.
Души мне нежность подарил
Край солнца и полей,
А ветер юности ветрил –
Дух белых тополей.
Из тех мгновений соткана
Судьба моих дорог –
Всегда ты в сердце, Родина,
Как Мать, Отец и Бог...
23.11.2016г.
Фото Александра Стадника
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702353
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 23.11.2016
Встигну проспівать - магію життя –
Цеї пісні Бога в серці?
Десь із глибини зіроньки мигтять
В душу переливом терцій...
О, яке тепло чую з Твоїх рук –
Ти спасення душ людських.
В непрості часи, в гамірнім миру
Щастя зрозуміть й муки....
Пісня солов'я – ніжності стежа,
Грубий світ навкруг? Віриш –
Що настане час і Любов звершать
До музик Небес Ліри!
Встигну проспівать – магію життя –
Цеї пісні Бога в серці?
Бо нема мені, Земле, вороття –
Збільшити б Добра в деці...
17.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701125
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.11.2016
Ти не клянись, якщо не збережеш
Своєї клятви. Духу не підвладний –
Ще не пройдеш і трьох маленьких меж,
Як почуття, колись реальні, згаснуть...
Комусь надію дотлівать зоставиш,
Ця ватра нежива тягнутиме назад.
Не бачити а ні побід, чи слави.
Припоною – неправди водоспад.
17.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2016
З блакитних тіней, із туману
Встає, як в дзеркалі-воді –
Такий знайомий, без омани
Непоказний дитинства дім.
Сіренький, в кленах весь, кораблик –
Ти не заміниш злата блиск,
Казковий самий, навіть райський
Палац. Мій талісмана – лик…
Пливеш в бузковім синім морі,
Багато пристаней вбачав…
То ж пам'ять знов тримає зорі
І обрій, що тоді кохав.
Твої найщасливіші днинки
В нікуди відлетіли всі;
Ми не забудемо віднині
Ніч у сузір'яній красі.
Степами ніжними там бути
В тій тиші, що замінить рай…
Моя ти річка незабудка,
Мій тополиний милий край…
Там пісня Мами тихо ллється
І спокій радісний в душі –
Це те, що музикою зветься
В чутливім серці,… на межі…
Тут щастя наше зустрічали.
Життя, що яблуневий дим…
У світ нас звідси проводжали
І знову ждали поїзди…
Під незабутнім вишень цвітом
Роки, як пелюстки – знайди…
Переді мною взимку й літом
Ти, мій кораблик, назавжди!
26.04.1998р. Авторський переклад з російської
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2016
Тінь дитинства і
Небо ти моє,
Той рожевій шлях кровний.
Світанковий плин
хрещенням встає,
Сонечком життя – сповни…
Є казкова даль –
промінь там ряхтить,
Вічного життя пісня…
Таїна віків
у душі дзвенить –
Жертвенне горіть вмінням…
У громах озвись,
туги скинь сльозу
Із дерев моїх весен…
Вітром приторкнись,
мов би наяву,
Просідей зі скронь, бесід…
Променем своїм
обігрій мене
І заглянь в мою душу,
Чи не я твій друг?
Хай печаль мине –
Чути лиш тебе мушу…
Не життя, як без –
Неба у Христі:
– чи прощання тче вирій,
– посмішку пошле
в краплі на листі
ніжних і земних лілій.
Тінь дитинства і
Небо ти моє –
Ви душі свята Совість.
Світанковий плин
хрещенням встає,
Ти життя мого – повість.
03.10.1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700647
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2016
Нічого не дзвенить в кишенях –
Хіба сніжинок мрійний хміль?
Ще за пройдешнім квилить біль
І на губах те й досі ймення...
Й та воля – юності акорд...
Чи взнаємо с тих пір щось краще?,
Над світом домінує праща,
Жирує й біситься бомонд.
Скажи, сніжинонько моя –
Чом Світло – більшості ще тінь?
Й життя сприймається, як тлінь?
Політ? – У роздумах стоять...
Підморгує нічнеє небо,
Блистить вгорі Молочний Шлях,
Із келії глядить монах,
А людям НЕБО не в потребі?
Земля. Кременистою, дорога –
Через пеньки, та все ж до Бога...
14.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2016
Не хочу тіней –
світла хочу я,
Крізь оксамит небесний
полетіти...
Ці неймовірні
кольорові квіти,
Небачені –
та тож любов твоя.
Як краплі крові
на небеснім тлі,
Такі живі,
як зустрічі всі наші,
У кришталевій
та прозорій чаші...
Десь там я вперше
приторкнувсь колін...
Не хочу тіней –
зорями живу,
Вони мигтять
і серце так тривожать,
Несуть мене
у радість переможно,
Схиляють душу
в ніжність наяву...
12.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2016
Душевное счастье, равновесие, молчание, самообладание, а также природная чистота, –
таков подвиг души.
Бхагаватгита, беседа17, п.16
О жизнь, ты сказочная быль –
Летишь, как птица в поднебесье.
Ты счастлив тем, что есть, а если
Отдать – отдай, веков то пыль...
Не сожалей и не винись –
Всё преходяще в этом мире,
Играет муза на клавире,
Природной чистоты держись.
В полёте в равновесье быть:
Ни бури, ни преграды жизни
Нам не дадут в пути зависнуть,
Стонать, от раздраженья выть.
О многословье – горесть дна.
Молчанье – золото спасенья;
Послушай тишины веленье –
Тень правды, совести видна.
В душевном счастии пребыть –
Не к этому ль душа стремится?
Сердцам к дням Веры б только виться,
Души огонь не потушить...
12.11.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2016
На стихотворение Гости
"Іди снігами..."
Прощайте –
на полосе я взлётной,
Там всё осталось.
Нет, не вернусь...
Лишь ветер
и мысли мимолётно –
Ночь шепчет тихо:
"Забудь вину..."
О мир сей,
ты обнимаешь Вечность,
Ты так таинствен
и величав.
Всё было.
Нам изменила верность.
Свеча сгорела
былых начал...
08.11.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Дуют ветры южные –
жизнь летит по прежнему,
Держим курс по компасу
в дальний, дальний путь...
Вряд ли хоть когда ни будь
бить на мысе Дежнева,
А землица – вот она,
в ней вся наша суть...
Расцветёт весной она,
с ней земные радости –
В наши дни журавушки
взглянут, прилетев...
Зори светят ясные,
просят свет их донести,
Не грустить напрасно нам,
внуки – наш запев...
03.11.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2016