| Сторінки (31/3009): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
пісня
Батьківщино моя –
пуповиною зв'язані
вже навіки, в цім світі,
у змінній імлі...
Все шумлять там за скіфським
горбом сиві ясени,
а над ними махають
крильми журавлі...
Скіль віків покоління
змінялися, пращурів –
все біжить вздовж доріг
невесела ріка...
Під горою юрківською
збіглися сім ярів,
доля людська здебільш
не медова – гірка...
Батьківщино моя,
жиєш тихо у просторі –
там десь цвинтар маленький,
батьки і сестра...
Там лелеки приречені
буть чорнохвостими.
За столом, в моїй пам'яті,
всі вечора...
15.01.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771418
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2018
Поднимем бокалы
старый Новый год
Бархат снега долгожданный
тихо тает на губах,
чаще видим это в снах –
он зиме поёт осанну.
Скрыл подснежник в январе,
розы алые хрустальны,
песнею исповедальной...
Правда ли в календаре?
Падал снег, даря улыбки,
грусть ушла из сердца прочь –
не страшна без звёзд нам ночь
и ледок на речке зыбкой.
На архаику стволов
и на готику, барокко,
перекрёстки, как у Блока –
чисто, бело от снегов...
По традиции, пришедшей,
снова – старый Новый год
из причудливых погод,
спрогнозировал их леший.
Будем счастливы, друзья,
так поднимем же бокалы
в поэтической сей зале,
СЛОВО – сердцем всем любя!
14.01.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771154
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 13.01.2018
Долгожданный нежный друг –
ты принёс картину в белом,
нарисованную мелом,
наст хрустальный и упруг...
В сказку зимнюю вхожу,
лучшую беру награду
в новогоднем маскараде –
на коньках по льду скольжу...
Вновь загадана мечта,
в сердце возгорелась зримо –
будет пусть боготворима
и в момент сей неспроста...
Бой часов в двенадцать, враз
в Новый год перешагнули –
в городах в горах, в ауле,
на дорогах звёздных трасс...
Пусть всё лучшее, что в нас –
вновь в пути сопровождает,
сердце к ближним сострадает,
свет в душе, чтоб не погас.
Белый , чистый, нежный снег –
нас всегда преображаешь
и над прозой возвышаешь,
чтоб был с нами Божий брег.
12.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770985
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.01.2018
И зима не зима, и весна не весна...
Жизнь неладна и речка мелеет...
Всё витает над Родиной чья-то вина,
дни и годы всё злее и злее.
Друг на друга горбатятся мысли мои,
ясно вижу – идём не туда мы;
и не только мы, мир весь. Давай постоим...
Отдаляются Божии храмы...
Горизонты мельчают, всё лбами стучим,
искры глупости с глаз высекаем.
Находить научиться б истоки причин –
совесть вспомнив, пред Богом всё каясь...
Над холмами страны радость пусть поплывёт,
справедливость и Правда сияют;
и вернётся в сердцах жажда жизни и взлёт,
Благодать в мире Божьем настанет...
11.01.2018г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770771
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 11.01.2018
Цей тихий світ сільських пустинних вулиць –
вздовж розбрелися клени й тополя,
босякуватий вітерець гуля...
Вже червня дні у літо всі майнули,
старий бреде по вулиці сутуло...
Дитинства літо тепле, мов заснуло,
травичку щипає мале козля...
Моя Матуся пісеньку співає –
в городі все нараз, цвіте й росте
і небо всіх цілує, непросте...
В печі надворі хліба короваї
розносять дух флюїдів, цілу зграю...
В саду, при зорях, сяду і заграю –
баян несе мелодію аж в степ...
Ось зовсім недалечко річка плине,
зберу я друзів і гайнем туди –
у прохолоду чистої води,
душі на крилах, я ні в чім не винен...
І думалось, це вічно все не мине,
та "хтось", маршрут життя мого за тином,
вже змалював... Кінчалися меди...
08.01.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770229
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.01.2018
О если б
В день Рождества Христова
О, если грустное забыть,
оставив за бортом удачи,
сегодня темень пусть поплачет –
нам Рождество Христа свершить.
Он так хотел всем жизнь устроить,
улыбки видеть на лице...
Всегда он помнил об Отце,
небес задумчивую проседь...
Родился, чтобы всё пройти,
Внести Луч Света изначальный,
вручить землянам счастья тайны,
Любви истоки на Пути.
Какою жертвою наполнен –
о, бескорыстная душа
и, даже смерти не страшась,
учил – рыбак ты, жнец ли в поле...
Отдал нам всё, что мог и знал,
а знал Он всё и всем делился,
за всех в пустыне Он молился,
Он оживлял и исцелял...
О, если грустное забыть
и воссиять Христовым Светом,
все в жизни применить заветы –
в Век Золотой могли б вступить...
07.01.2018г.
Рождество Христово
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770072
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 07.01.2018
Вклонився дуб і тихо думу дума,
стоїть віки, світ зна не навмання –
цих перехожих, йдуть в суєтність шуму –
про те, що в світі люди є рідня.
Рядком цей шлях старий, зміїться в невідь –
десь під горбом забутий хутірець...
Стовп верстовий тут похилився, древній.
Дуб – старець мудрий, ну а може жрець...
У вітах-вусах усмішка неначе,
блукають люди здавна в трьох кутах:
"О, чоловіче, рідний небораче –
веселість щезла в селах й городах"
Хто буде слухати старого дуба?
Ще поколінь багато пройде тут
через жадобу, лицемірство, скупість,
зло, войовничість – все ж в ЛЮБОВ прийду́ть.
Птахи щебечуть – дуб у тінь гостинно
приймає всіх і пілігримів теж,
що між людей слова несуть билинні,
а в небесах пливе хмарок кортеж...
06.01.2018р.
Різдвяна ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769918
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.01.2018
Біжимо з тобою, брате,
по життя стежині – знати б
де та ціль, що головна,
де стріла, де тятива?
Лиш трава тут мурава?
Промчимо всі білим світом,
а чи відповідь відмітим?
У летючих вдаль хмарках
ллється мудрості ріка,
і мета, іздалека́...
Все ж є віхи ізначальні,
значущі, як і сакральні,
є для нас – орієнтир,
Світло у життєвий вир –
доленосний наш клавір...
Всього явлення, новітнім,
і оновлення створінні –
Світло дитятка Христа,
в Віру серця є врата.
День відзначимо Різдва!
Не сховатись Його Світла,
як без шани заповітів.
Світ наш повнозмінним – будь!
Істинний пройде́мо Путь –
Іспит Правдою, є суть.
2017-2018 р.р.
Різдво Христове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769756
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2018
диптих
І
Неистребим ехидны взгляд
В несовершенном этом Мире –
Течёт её злорадный яд,
Чтоб приземлять, подобно гире.
Ни дня не жить ей без хулы,
Не изменился Мир пока что –
И до Любви, как до Луны,
И лицемерья, как в Боккаччо.
Претит полёт ей, Света лик
И поднебесные картины –
Прозренья трепетнейший миг
И к Истине тропа… из тины.
Плывёт, как клочья рваных туч,
Ехидны спесь из паутины,
А Дон-Кихоты Добрый Луч
Всё тащат через тень рутины…
ІІ
Да, Дон-Кихоты мы, паяцы –
Так было раньше… так теперь.
Мир перевёрнут, все на пальцах,
Как хочешь – верь или не верь.
Хоть точно так же облаками
Земля окутана слегка,
Как и тогда, века веками,
От совершенства далека.
Но не сама, а человечки
Поступки ткут не из Любви,
Лишь деньги, деньги – вот их Мекка,
А по духовности – увы...
Впотьмах, всё ощупью, авосью.
Век двадцать первый на дворе.
В пути за Разумом с авоськой,
Всё семеним, мельчим в поре.
Змеёю вьёмся по спирали,
Никак хвоста не закусить.
Мы только крайности познали,
Да научились всех судить.
Лишь Дон-Кихоты и паяцы
На острие Добра и зла –
Златой срединой, сладив пяльцы,
всё вышивают Новь землян.
18.01.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769670
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.01.2018
Новий рік – то обнова душі,
поверхневе лишити позаду.
Всіх простити мерщій поспішіть
і просить щодо себе розраду.
Новий рік – білосніжний листок,
все спочатку, немов народився.
В віці різному – свіжий виток.
Зусібіч себе знов роздивися.
І лушпиння, що в рік назбирав –
полишити його у старому.
Якби кожен наразі це знав,
менше б люду брело до содому.
Новий рік – грань нова у життя,
їй у Божому Світлі сіяти.
Не гріхами себе побиття,
віднайти ж своє радості свято.
То ж відкриймо для себе нове:
ні словами, ні дійством – смітити.
Чуймо – нас відірватися зве
Віра Божа, від чорної свити.
1 січня 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769133
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.01.2018
С Новым годом, друзья
с Новым годом!
Пусть поселится счастье в домах,
жёлтой доброй собаки с приходом
и хвоста её сказочный взмах.
Дирижёром любови пусть будет,
явит искренность в наши сердца
и добра сказку в душах разбудит –
встретить взгляд одобренья, Творца.
С Новым годом, друзья
с Новым годом!
Пусть сбываются наши мечты
со Снегурочкой, Дедом Морозом,
в светлых помыслах будем чисты.
Пусть родятся здоровыми внуки,
мирным, небо обрадует нас,
повстречаться всем после разлуки,
а поэтам взойти на Парнас.
С Новым годом, друзья
с Новым годом!
всем друг друга простить и обнять.
Восемнадцатый встретит под сводом –
пусть удачу приносит нам в днях!
30 декабря 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768810
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 30.12.2017
новогоднее пожелание
Зима вокруг, зима в душе и вьюжат декабри –
всё замело ни зги вокруг, под крышей снегири...
И к нам сибирская зима – Ай Петри и циклон,
укрывшись в нише под скалой, пригрелся, клонит в сон...
И снится замок мне чудной и мир совсем иной...
Возможно лето, так тепло, деревья ввысь стеной.
Вода шумит невдалеке, пройдусь ка я туда,
а надо мною как алмаз горит, горит звезда...
И столько здесь людских существ парят вокруг меня...
Ни злобы, ни агрессии в красивой сени дня.
И так спокойно и легко, вдруг лишь подумав, я
парить стал и куда-то вниз легко ушла земля.
Не знаю, может не земля – здесь в фиолете всё:
Цветы, деревья, небеса... И словно ветр несёт...
Одежда тонкая, как шёлк, как крылья, веса нет –
ведь я в ней тоже нахожусь, с небес струится свет.
Всё невесомо, нежно – блеск хрустальный с высоты,
нет обязательств, как тенет – я здесь внутри мечты...
Что это? Как мне передать? Где я и где душа?
Совсем не виден время знак и звона нет в ушах...
Вот мир, спокойствия страна, лишь тела тень видна.
Нигде я будто и везде, лишь мыслей тишина,
прозрачно для неё здесь всё – вопрос лишь задавай.
Язык любой, как будто твой да, странный дивный край...
И только водопада шум отвлёк на миг меня,
прохлады лёгкий нёс туман и в радуге линял.
Не спрашивали документ, не заполнял анкет –
лишь сам себе я задавал... и сам давал ответ.
Не то здесь место, понял я, как на Земле у нас,
где ложь и алчность, клевета и зависть без прикрас,
предательство и ненависть, враждебность, ссоры, зло –
в край без любви, без перспектив, в тупик нас привело.
Уж буря стихла, Солнца луч – вернулся к жизни я,
покинув спальник, всё собрал, лишь тлеет мысль-змея:
"Неужто потеряли мы последний вариант...
Спасти Планету и себя – найдётся ли ТАЛАНТ?"
27.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768357
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.12.2017
Словно бы дни заворожены,
дарят нам нежности свет...
Осень уж в зиму заброшена,
шлёт запоздалый привет...
Помнит всё, помнит усталая,
лёгкий снежок на листве...
Котик бежит по проталинам,
солнышко с туч в синеве.
День пробежится просёлками,
в окна заглянет ко всем –
под наряжёнными ёлками
Дед и Снегурка в красе...
Праздник, что душу всем радует,
искры бенгальских огней...
Боже, те шестидесятые –
Годы ли были ясней?
Нет, не забыть тех в груди истом,
мелочи кто замечал?
Всё было с нами потом, потом,
чувственность в сердце, начал...
23.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767683
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 23.12.2017
Заглянеш йому в очі
і стільки там глибини і привілля,
стільки радості і болю –
си́няви і зоряної хуртовини,
Вічності і миттєвості...
Твоїх днів в переливах пам'яті,
бісеру зустрічей, шуму струмка і мовчання тиші,
дружнього співчуття та весняних гроз,
митарства, синіх волошок і ромашок...
Такого одкровення і таємничої недомовленості –
і все це одразу серед мелькання
спиць білячого колеса суєтності.
Привид початку і кінця,
чарівна туманність нездійсненного
і тьмяний перламутр надії...
Господи – дякую за такий шедевр
і подих віяла з твоїми фантазіями,
чи міг я мріяти про таке?
За що мені такий подарунок?
Та ще стільки нерозгаданого
і летючого кольоровою спіраллю буття
вдалину небосхилу...
22.12.2017р.
О жизнь...
Заглянешь ей в глаза
и столько там глубины и приволья,
столько радости и боли -
синевы и звёздной метели,
Вечности и сиюминутности...
Дней твоих в переливах памяти,
бисера встреч, шума ручья и молчания тишины,
дружеского сочувствия и весенних гроз,
мытарства, синих васильков и ромашек...
Такого откровения и тайной недосказанности -
и всё это в одночасье среди мелькания
спиц беличьего колеса суеты.
Призрак начала и конца,
очаровательная туманность несбывшегося
и тусклый перламутр надежды...
Господи – благодарю за такой шедевр
и дуновение веера с твоими фантазиями,
мог ли я мечтать о таком?
За что мне такой подарок?
Да ещё столько неразгаданного
и уносящегося цветной спиралью бытия
вдаль небосвода...
22.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767619
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2017
[b]Відому українську письменницю пропонують висунути на Нобелівську премію 18.12.2017 19:17 На сайті Електронних петицій Офіційного інтернет-представництва Президента України зареєстрували звернення з вимогою висунути з літератури в 2018 році. Про це повідомляє УНН. "Так, петицію зареєстрували ще 20 листопада 2017 року" - , говорить автор петиції – Городиський Леон Леонович. "Вимагаємо від Президента України, гуманітарного блоку його Адміністрації зосередити свою увагу на цьому питанні, ініціювати висунення творчості Ліни Василівни на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури за 2018 рік тими суб'єктами, які мають на це право і в терміни, які визначені положенням, про дану премію (тобто до 31 січня 2018 року)", - йдеться в повідомленні до петиції. На даний момент зібрано 730 підписів з 25 тисяч необхідних. На голосування залишилось ще 64 дні.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2017/12/18/277063-vidomu-ukrayinsku-pysmennycyu-proponuyut-vysunuty-nobelivsku-premiyu[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767327
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 21.12.2017
Новим роком, ДРУЗІ!
Математична метаморфоза
Якщо сьогодні
скласти свій
вік і рік
народження,
одержуєш 2017.
Таке трапляється
тільки раз в
тисячу років.
ПЕРЕВІРЯЙТЕ
Нехай же в кінці кінців
наступить і
соціяльна метаморфоза,
щоби всім людям
на Землі було
добре і радісно
ЖИТИ!
ПОБАЖАЙМО –
В ЯКОМУ РОЦІ
ЦЬОМУ БУТИ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767302
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.12.2017
Незабутняя зима
в шалі з блисками-зірками –
з тих зірковостей вийма
глек із свят, скрипить снігами...
І з чекань вже рік Новий
зве усіх нас до ялинки –
танцювать й співати звик,
від вгощань тече вже слинка...
А надворі ковзани,
лижі, санки... Карколомна
гірка – Віктор, я за ним,
а за мною вниз колона...
Хтось упав і вже юрма –
купа радості і сміху,
незабутняя зима
вдарувала всім нам втіху.
17.12.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766516
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2017
Позови меня ты в детство
босиком и по росе,
чтобы в пене белой вишен
и в безоблачной красе –
я купался б в малолетстве,
в том далёком нежном сне...
Как же мог так долго-долго
не наведаться к тебе?
Словно было это рядом,
лишь открой глаза, смотри –
вот и встретились мы взглядом,
детство наше повторись:
переменками, уроком,
колокольчиком звонком,
вальсом старым, позабытым
в зале том полупустом.
Наш учитель, годы вместе,
столько лет глаза в глаза –
слёзы встречи не уместны,
миг..., и катится слеза...
Труден путь ваш, мой учитель,
сам всё это испытал,
ах как хочется, чтоб каждый
руку Вам поцеловал...
Детство, юность – словно птица,
ты взмахни своим крылом,
пусть пред нами повторится
всё былое за окном:
пролетят пусть дни за днями,
как листы календаря,
вновь засветится огнями
школа детства, как заря...
Не грусти, что так не стало,
мы запомнили навек –
как жилось и как мечталось
в классе том, мой человек.
Я тебя узнал, хоть трудно,
на висках уж седина...
Помнишь, как тогда поутру,
шли с тобой навстречу дня.
Свежим ветром, ожиданьем
алых в море парусов,
чувств прекрасных, состраданья
и неведомого зов...
Только в детстве так мечтаешь
в голубых безбрежных снах...
Где-то в юности остался
поцелуй, пьянящий нас...
лето 1981года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766487
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2017
Какие тёплые бывают встречи
и сужденные в том числе –
где откровенность душ и речи
до седины уж на челе...
Их не забудешь, не забудешь.
Жизнь – до чего ж ты коротка:
те всплески радости посреди буден
и взгляд прощальный на века...
Наш жребий брошен был давно и кем-то–
в путь добрый парус, взят маршрут.
И кто сказал? " – Наполнись Светом,
не попадайся в лоно пут;
попутчиков найди по сердцу –
теплом, любовью окружи,
так береги очаг, заветный перстень,
цена дерзанья, в пору – жизнь..."
15.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766233
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2017
Ближе со злом но не с библиотеками.
Если вы будете продолжать такую политику,
то получите страну дураков. Такой страной легче управлять, но у неё нет будущего.
Министрам, Сергей Капица
Вот и добились
мы сверх победы –
книги читать
у нас более некому.
Ждут впереди нас
великие беды –
ближе со злом,
но не с библиотеками.
Тесты, ответы,
ищем тот верный –
место мозгов
заполняя шаблонами...
Господи, Боже,
куда идём мерно–
в роботов стойло
тупыми колонами.
Век мониторов
или смартфонов,
мир виртуальный
затмил мир реальнейший.
Сколько голов –
столько и пустозвонов.
Если и удалось –
здравый смысл рассмешить.
11.11.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766171
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.12.2017
* * *
Над хатою голубка в леті –
у тій далекій стороні...
Життя, мій краю, на портреті
у цвіті білім по весні.
Ти заглядаєш знову в серце
волошкою, у полі снів...
Знов підіймається із денця
священний сплеск, що у мені.
Він в'ється і нитками шиє
прозорість, що була, була...
Дивлюсь в долину із вершини –
там сивина, тут ковила...
Чому навідалась, голубко –
так притягальними крильми?
На зустріч із пітьми розлуки?
– Бо ж разом там колись були...
14.12.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2017
Я стежиною бреду посеред лісу вікового…
Осінь стиха виглядає жовтим кленом із-за рогу.
Дощик перший вересневий несміливо накрапає.
Мох зелений каже північ – звідки, де рости, він знає?
Вітер раптом у сопілочку заграв і засміявся,
Розіпнув зелені шати й пророкує – пожовтіють,
Позолотою укриє осінь граб і дуб, і ясень…
Поспішаймо ж в цю картину, в найпрекраснішу подію…
В різнобарвне кольорове розмаїття це жовтневе
Доки в прожилках малює лист дорогу в скору невідь
Й кожен день в обнові казка, білка шишки добирає,
Ми ж – гриби, шипшину, груші і другі дари, в цім раї…
Як спізнились – вітер буйний світом жовтим закружляє,
Ліс роздягне, а сьогодні падолист такий безвинний…
Те, що буде – невідомо, що було, того немає.
Це, що «зараз» ось летить – і є життя, тож і живи ним…
01.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764911
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2017
Таке містке й легеньке, як пушинка
Життя усім дароване звідтіль,
Як переливи – Всесвіту відтінки,
Веселка в миті, Бога мила тінь…
Таке близьке і надто зрозуміле…
Таке таємне в задумі Творця –
Летиш крізь дні, немов би птаха вільна,
У виборі… до миті вороття…
У леті,
тепер вічнім,
без кінця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2017
Подруга, жизнь моя, –
с небес подарена,
сквозь листопада трон,
цветущая весна...
Скажи – куда спешишь,
событий за водою?
– Вон, распластав крыла,
равнинной вольницей
в край тот таинственный,
высок сокольницкий –
за той неведомой верстою...
05.1.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764171
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.12.2017
Десь дощ сьогодні йде
і ранок смутно сірий,
і вітер не гойдне
віт в візерунках, ліру.
Лиш в синьооких снах
жоржини, літо й спека
і коні в табунах,
на колесі лелека.
Життя всі миті тут –
дні ластяться у серці
і нас туди ведуть,
де мрія і знайдеться.
04.12.2017гр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763944
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017
* * *
Багаття осені палає з переливами –
В огні бурштиновім берези і кущі…
Так контрастує ця краса дерев із нивами,
А заєць сірий ще, біжить кудись, мерщій…
Цим ранком паморозь змальовує, вражаюче,
Картини трав біляво-ніжні, росяні, –
Де мишка весело підстрибує в них, граючись.
Печаль розтанула, вже радість у мені…
18.11.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763112
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2017
Ой ріка моя ріка –
без зупинки в часі плинеш...
Зірка очі не змика,
світ міняється, як глина.
Добре, як у тих руках
і добро із неї ліпить
те, про що ми в милих снах,
бачимо у квітах липи...
Хвилька б'є у береги,
а земля, як килим стелить...
Щастя всім нам до снаги,
чому ж мрії війни мелять?
Не туди, знаття, йдемо –
не до злагоди й єднання.
Мир згубили, перемог
жертвенних куєм на грані.
А в цей час хтось на крові
статки робить і сміється...
Даймо ж раду голові –
задурили вже до греця.
Ой ріка моя ріка –
не спинить , не повернути...
Так невже вік жити в скруті
посеред життя, злегка?
25.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762197
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2017
білий вірш
Ось ми разом,... ось ми разом
і думками, і діянням в буднів танці –
квіти стеляться під ноги і птахи співають ніжно –
все ще разом, всі ще разом...
Дні у росах,... дні зачаті
в білій піні цих хмаринок над дахами...
Верби зелень свіжу й любу нам дарують вздовж городу
всім на радість,... всім на щастя...
Вечір,... неба це бездоння –
все ясніше зорепад нас кличе в невідь...
Як же ти гіпнотизуєш, батьку небо серце й душу –
всіх нас разом,... ми ще разом...
Та... зоря чиясь вже впала...
і туман жури застряг у нашім горлі...
Стало ясно, що в цім світі вічність – то одна відносність...
Цій новині – з неба сльози...
Трави в осінь, зілля в ліки...
Кожна мить життя у пам'яті-брильянті –
бережіть його, цінуйте і лелійте в швидкоплинні,
доки разом... в рідній купі...
21.11.2015р.
В пам'ять про баритон Д.Хворостовського, що пішов у небеса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761772
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.11.2017
романс
Я на тебе дивлюсь,
моя пісня й кохана,
із тих давніх часів
ясно синіх очей;
дві дуги твоїх брів,
моя любая Дано,
де підставив колись
у дорогу плече.
Тихий шерех дерев.
Стан душі неповторний.
Ще життя уперед…
Майорять стожари.
Білий сум межи днів,
а чи радість пригорне –
то на серця струні
грають в любість вітри…
Боже, хороше як –
грона сині бузкові
шлють духмяний туман.
Десь малиновий спів…
Хочу бачити сон,
де наївні ми знову
і рука у руці,
і не треба нам слів…
Лишень небо і ми,
де світанки нам в очі
і в бурштиновий біг
листопадовий дощ…
Та безмежність в очах
і казкові всі ночі
не полишать хай нас
в лебединість порош…
02.02.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
О, друзья, вы так далЁко,
Выпьем за былые дни…
Тех мечтаний о, пророки,
Бог – вини нас, не вини…
Так обнимемся, ведь знать ли –
Встреча ждёт нас впереди?
Мир недавно открывали,
Тропка грядет – звёзд, среди…
И непрошенной росинкой
Взгляд туманится слегка.
Наша молодость – вернись-ка!
…Эхом, в будущих веках…
16.06.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761327
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2017
* * *
Якби душа там не сміялась
й боліло серце за усіх,
і білі весни не буяли,
не каявся за перший гріх...
Цілунок терпкий, незабутній...
Замерзла річка й ковзани –
де святами ставали будні
і мріями щасливі сни...
То вже й забув би дні далекі,
а так – як шлейф, як тінь, міраж...
О, чорно білії лелеки,
о – де той, юності кураж?
17.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Як сплеск – це дитятко осіннє
і усмішка, зустріли нас:
ось злотне сяйво на картині,
брильянт, з-за горизонту, враз!
Радійте, хлопці і дівчата,
цей день – вчарований з небес.
Такі красоти й дні не часто
стрічають, в настрої, тебе.
Так лікував Татусь в дитинстві
незвіданий дитячий сум –
як сонце, в усмішці іскрився,
добра, веселка Учансу...
Ще квітне осінь семи цвітом,
шле на доріжку нам тепло –
бурштинний пропуск в зимне світло...
В краї щасливі нас знесло...
Життя для радості нам Богом,
з душею вручене , давно.
Устелена листом дорога –
розшите, Нені полотно...
13.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2017
Як маятника коливання – час,
нам в ньому жити,
жити і зростати.
Ніхто не зможе вирішить за нас
у тих, чи інших
долі іпостасях.
Якби ж ми знали ціну кроків вниз –
хоч маятник це робить
час за часом,
ми б дерлися й хапались за карниз,
щоб лишень ввись,
уперто і за Спасом...
10.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759691
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2017
Осінній дим...
І з журавлями осінь.
А думи десь на небеса пливуть...
Якась вина
помилування просить.
Людське життя – у чому ж його суть?
Троянди милі,
пізні – розгадайте;
і хризантеми, розкажіть про це...
Що розумів,
як чорно-біле Данте,
багатозначне у життя лице...
Для того весни
і для того осінь,
душевна радість, чи мотив жури...
Ми на землі
хто? – тінь, що в мандри боса?
А чи свіча, що жде по кіль згорить?
Ми Бога плід,
Його надій чекання –
Він дав нам все, аби прозріли ми,
пройшли крізь всі
припони і вагання
у ОСІЯННЯ із обіймів тьми.
09.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759690
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2017
Где счастливое то время?
На кузнечика досье?
Там, в траве, мечтаний пренья...
Где то время, друг месье?
Где, сверкающий в познанье,
и блистательный тот Мир?
Солнечный рассвет тот ранний,
всех начал святой кумир?
Не воробушек то стайка –
одногодки в бурьяне...
В облаках на небе знаки
наяву, а не во сне...
Как прекрасны в мире этом
устремления души –
толь зимою, или летом,
те мгновенья хороши...
Лишь потом нас удаляет
от Природы суета –
сохраним частичку рая,
Бога дар нам, неспроста.
07.11.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2017
О, Твоє світло – Боже, мій Боже,
вже не забути, в мені ж бо в'ється,
в мені палає, любов примножить.
Моє в Твоєму – живуть два серця.
Все подолаю і все пізнаю –
цей Всесвіт вічний і безкінечний.
О Світе милий – тебе кохаю.
Як був наївний, такий безпечний.
Моя Природа – о, Земле рідна
і води річки, вздовж поля маки...
Всі душі вільні, всі люди рівні –
промінням з Неба шле Сонце знаки.
"Проснімось люде, прозріймо люде" –
троянди кажуть цим ніжним цвітом,
чи стелять трави, снігами грудні,
і журавлі нам курличуть світом...
А філософія падолисту
віки чекає цього прозріння...
Розгадка в Вірі. Бог в нашім серці.
Любов є мудрість й життя коріння.
29.10.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757861
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2017
Життя – то насправді вибір
і тут вибираєш лиш ти
Летіти, а чи повзти,
У той, а чи в інший вимір.
Валентин Бут
Де твій Рим
Життя – непокірне життя,
воно з нас карбує Людину,
не гаючи жодної днини,
а миті його так мигтять...
Плануєм, радієм – кінці ж
так рідко стикуються в диво.
Он люд посміхається криво,
керманичі з лету – в спориш...
Так не репетиція ж тут?
На чисту лягають сторінку,
у сувій всі наші хвилинки –
всі Істину знають просту.
Бог вибір дає нам самим:
летіти, чи повзати низом?
Талан маєш – певна і риза.
То ж де на цей раз є твій Рим?
28.10.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757613
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2017
Здесь Родина моя,
Мой милый
Малый берег,
Отрада для души,
Исток дороги
К вере.
Здесь в детстве
Бегал я –
Деревья сохранились,
Которые всегда
С судьбой моей ветвились;
Стволы, где пнями лет
Отмечены зарубки –
Вам здесь
Стоять дано,
Считать
Судьбы минутки...
Листвою шелестя
И будто окликая
Знакомых,
Сотни лиц –
Седых всё ж узнавая…
Здесь столько
Пролегло
Путей – дорожек
Ранних,
Так быстро
Унесло
И чувств
И грусти давней.
Тех дней
Не повторить
И не вернуть,
Лишь Память –
Мгновенья воскресит
И нас соединит.
01.07.01г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2017
И сумрак ночи наступил…
Итоги дня верстает Небо –
Ты жил сегодня иль хандрил?
Ты с Красотой, иль только с хлебом?
Успел добром отметить день?
Омыть сей мир счастливым словом?
Поднять кого-то на ступень?
Льды растопить сердечным слогом?
Минуты топчут календарь
И наполняют Душу чем-то…
Звонит о сроках нам звонарь
И, вместо сна, звучит крещендо.
В ушах сверчком – нет тишины,
Всё щедро звоном заполняет –
Звучит сквозь шум, из-за спины:
«Минуты жизнь твою верстают!»
Нам от себя не скрыться, нет –
Ни день, ни ночь не шлют покоя…
Вся жизнь вмещается в сонет –
Так был
иль нет
средь жизни зноя?
17.02.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2017
Летят года сквозь осени туманы –
предугадать мы можем только синь,
в которой льётся грусть и нет обмана...
Всё улетит – проси иль не проси...
Я вижу вновь в глазах лишь откровенье
и встречных дум открытое окно.
Приму любовь друзей, так сердцу верных,
надёжных чувств тепло обнажено...
Легко мне с Вами, парус поднимая,
в пространстве плыть чрез бури, лёгкий бриз –
златая осень, степь тюльпанов в мае...
Ах, эта жизнь – очередной круиз...
20.10.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756386
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.10.2017
Ця краплинка росинки на злотім листку –
цілий світ ти ввібрала у себе,
та опору все ж вибрала дуже хистку,
як і все на Землі під цим небом.
А душа наша ніжна – їй конче болить,
всі незгоди навкруг необачні.
Може Бог нагорі недолугих простить,
щоб розквітли в їх душах тюльпани.
Світу цінності щоби знайшли на Землі,
на Планеті людей все змінилось –
і зраділи б за нас ластівки й журавлі,
і надія діток би звершилась...
18.10.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2017
* * *
Ми живемо, як пролісок під небом -
Святеє небо свідком в ручаях,
Облиті золотом дерева мимо тебе
Від осені до осені стоять...
Як душі рідні – за рожевий обрій...
Так ніжно падолист щоці: "Згадай..."
Й ви не захищені, як ми в земнім просторі,
Так схожі долі, де позірній рай...
25.10.2012г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755910
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2017
При освобождении от власти обстоятельств
над сознанием дух получает крылья,
а обстоятельства остаются внизу.
Учение Востока.
Огонёк души
А душа летает,
а душа не спит –
в настоящем рае
огоньком горит...
Как это зовётся –
жизнь или полёт?
Сущий в небе Отче
с нею речь ведёт.
Тоненька, прозрачна,
бестелесная,
но как много значит –
с миром вечная...
Ниточкой серебряной
с телом единит,
совести, любви руно
нам нести велит.
О, душа крылатая,
ты - наши крыла,
к свету провожатая
мимо тьмы и зла...
01.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2017
Хай згасне зло і попелом спадає,
до нього приторкнувшись – щем в душі.
Цей кут глухий покинути спішіть,
бо вся брехня й підлота серце крає...
Та й осінь нас гукає в казку світла,
всі кольори життя про те ж звучать –
то ліра мудрості в її очах,
природа вічна в усмішці привітній.
Знайти дано, що ми шукали з вами
у найсвітліших променях душі.
Казав же Бог давно – себе звершіть,
бо, мріючи, вже в тих краях бували...
То ж взнаємо День завтрашній, мій друже,
і ту зорю – осяє стежку нам,
відкриє двері в той новітній Храм
і все в нас найсвятіше розворушить.
08.09.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754279
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017
* * *
Осенних дум дорожка полевая–
с ветвей летят последние листы,
под шелест их луч солнышка играет
и в проводах шальной мне ветр свистит...
Эх, птица жизнь – расправив крылья, мчишься,
меняя всё опять в который раз.
Душа моя хватается за выси,
чтоб разгадать очередной вираж...
Не подыграть, чтоб тьме в уроках чёрных –
рассвет нам шлёт улыбку детских грёз,
где на цепи играет кот учёный,
танцует стайка беленьких берёз...
Ведь каждый миг так дорог и прекрасен,
хоть журавлиный клик над головой
и сказка осень в мозаичной рясе
так много нам расскажет, не впервой...
Вновь насладимся далями, туманом –
плывут картины с туч в голубизне,
пусть неизвестность таинств неба манит,
в осенних думах грёза о весне...
04.09.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753653
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.10.2017
Невже і ми колись були такими?
І все було так легко й ні по чім?
...Летять хмарки, як піднебесні рими
і оптимізм трембітою звучить.
Нові часи, то й іграшки новітні –
цю чудасію з "Лего" склав онук,
мов інженер маленький заповітний,
з других світів, Планид – nev Левенгук.
І ми ж туди – в комп'ютери очима,
а там страхи апокаліпсом вдих!
То ж за онуків нам триматись, зримо,
за них молити, над усе, святих...
30.09.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752974
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2017
Несемо рід свій по світах,
немов пилок в полях билинних
й безвинні душі даллю линуть...
О, швидкоплиннії літа...
Тож, своєрідний лишень нам
лунає відзвук ще з дитинства –
тих днів яскравих, як намисто,
з піснями вітру-віщуна...
Святі часи,... свята земля...
Короткий сплеск, як мить натхнення,
дарованого щастя жменя –
вже й спуск на воду корабля...
Пливемо, друже, крізь шторми
і з баку дивимось на землі –
частіш життя, як в каруселі,
під дудку сущої пітьми.
Несемо рід свій по світах –
пилок людський, пилок билинний
з країв тополь, смерек, калини.
О, швидкоплиннії літа...
24.09.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2017
Доброта – не покинешь Землю,
не покинешь, Любовь*, людей.
Мир Божественный не приемлет –
на Планете мы злей и злей.
Глянь – Природа сметает нечисть
и смывает грехи землян,
безобразия нас калечат,
Дух лишь Господом осиян.
Нет нагляднее всех уроков,
преподнесенных нам с Небес,
сколько мудрых прошло Пророков –
перекрёстком стал Херсонес.
Столкновения стали срамом,
а разумных решений – нет.
Есть лишь цивилизаций драмы.
ЛЮБОВЬ МЕЖ НАМИ - один ответ!
11.09.2017г.
Любовь* – альтернатива злу;
...настоящая любовь, это прежде всего
бескорыстное служение друг другу,
ежедневная забота, совместное преодоление,
возникающих по жизни проблем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750134
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.09.2017
Дворик Талассы* – так милый и ласковый –
кем ты до нас был и кем будешь после?
Осень вновь глянула – празднично, знаково
и обняла в поэтическом поле...
Осень, в который раз, засентябрённая –
школами вспенена, вступишь краями:
Крыма янтарными, с вечнозелёными
символами – кипарисов свечами...
Здесь, в окружении сердцебиениев,
взглядов родных и понятных друг другу,
просто поэтов, что к чувствам в стремлении –
тех, что глядят в монитор, близоруко...
Ах, но о чём я?, конечно об осени –
плаче оконном, про трепет душ в осень;
клик журавлей в небесах, ярких досиня,
грусть неподдельную в нас очень, очень...
1 сентября 2017г.
Таласса* – литературно-бардовская мастерская;
– из греческой мифологии - богиня моря;
– спутник Нептуна, открыт с борта космического аппарата "Вояджер-2" (США, 1989). Расстояние от Нептуна ок. 50 тыс. км, диаметр ок. 90 км.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750103
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.09.2017
Достаю из далёких страниц –
до историй рожденья землян здесь:
полыхание громких зарниц
и на небе оранжевый глянец...
Как наш мир фантастичен для них,
одноклеточных первых созданий...
Глас Вселенной как будто притих
в фиолетовом сне ожиданий...
Кто бы думал, что станем здесь жить,
натворим какофоний беспечно –
летом здесь теперь просто снежит,
а оружие бесчеловечно.
Там где мы – взрывы и беспредел,
и нет логики в наших поступках.
От Галактик контроль побледнел
и решает – продлить ли уступки?
26.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748021
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2017
Ожидание, ожидание –
встречи сужденной
душ людских...
Жизни осень крадётся ранняя,
а ведь жизнь
всего – краткий миг...
И минуты счастья , подарены,
ловим, словно
рыбёшку в сеть...
Убегают дни, словно далей сны,
за одним столом
посидеть...
Посидеть, в родные глаза взглянуть –
память вспенится
пред тобой...
Что прошло, теперь нам уж не вернуть -
замело
за былью виной...
Но дано нам всё ж, видеть радости
новых жизней,
ростки вокруг;
их улыбки ценить, успех растить,
счастье в их глазах –
Свет, всем друг.
26.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747863
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.08.2017
Я не устал тебя любить –
Моя ты радость и светило;
Вдруг сокровенье мне открылось:
Подарен миг – с тобой побыть…
Он то красив, то безобразен,
То гнётся он – то хрупок лёд;
То тайной спит, то весь во фразе,
То рвётся нить – то крепок лён.
Таков он есть… так, что же делать?
Над горизонтом свет зари…
Луна совсем уж побледнела…
Пусть свет в твоих очах горит…
Я не устал тебя любить –
Моя ты радость и светило,
Тебя мне Небо подарило.
Как миг с тобою мне продлить?
18.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747252
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2017
"...І білі крила світу розвернуться
над заспокоєною Землею"
Із Бхагаватгіти
Які ж то бурі, грозі, здвиги душ
ламають форми, що вже застаріли.
Через терпіння лю́дське , Боже – руш,
що віджило – твори нові вітрила!
Свідомість тут нелегко так змінить,
як розставатися – до чого звикли?
Проте нове нас з Небом поріднить,
серцям до Світла вже приходить виклик.
22.08.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747195
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2017
Все споминається –
і яблуня, й садок...
Ті дні парним теплом
пройшлися в моїм серці.
Звучить із далеку
десь Мамин голосок
і по долині плин
баяну ніжних терцій...
З тих пір розбіглися
всі друзі по світах –
тополі квилять
під пройдешніми вітрами...
А над хатами
відлітає білий птах
посеред маківок у храму,
в небо прямо...
20.08.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746982
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.08.2017
песня
Белый лебедь,
Чёрный лебедь –
По реке одной плывут;
Ой, не знаю,
Повстречают
Там лебёдушку свою? 2р.
Белой мглою,
Чёрной ночью
Сердце ноет, что-то ждёт;
Бьётся чаще,
Рядом счастье –
Хороводит, не найдёт… 2р.
Белым светом
Тень приветом –
Всё манит, надежду шлёт;
Ой, не знаю,
Но по краю
Тонкий подо мною лёд… 2р.
Белый лебедь,
Чёрный лебедь –
Жизнь как песнь белым черна;
Рассветает,
Вновь смеркает –
В чём судьбы моей вина?
Белый лебедь,
Чёрный лебедь –
По реке одной плывут;
Ой, не знаю,
Повстречают
Там лебёдушку свою? 2р.
07.06.2008г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746938
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2017
Какая глыбь,
какое содержание,
какие ветры веются внутри –
страстей полны
картины самотканые...
Какие в нас живут богатыри!
А из каких энергий
создал Боженька?
А цели – цели то какие нам постичь
дано высокие?
Мы ж преклонились грошеньке,
что учит нас – соври, продай, схимич!
И вот уж ты –
презренное ничтожество
в земном бесчестии и по уши в грязи
пред Богом, как
пред совестью, есть тождество.
Зато богат,
заносчив ты вблизи.
19.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746861
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.08.2017
Надежд звезда
До осени – рукой подать
и лета нет,
ещё чуток погреться всласть,
и всё, привет...
Какою осень к нам придёт?
Увидимся...
Из паутинки переплёт
сплетает сад...
Немой мотив, как гул пчелы,
раскройся мне..
Мечты из детства так светлы –
живут во сне...
Ах сказка, нашей жизни тень,
осенних дней –
сезон прекрасный разодень
в цвет янтарей...
До осени рукой подать –
второй уж Спас,
гори в душе надежд звезда
в который раз...
19.08.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746640
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2017
Тихо річка несе
кудись наші літа,
що так швидко
гортаються в сувій –
під хмарками життя
в легкий сум відліта,
хоч і є
відчайдушний Везувій...
Все намішано в нім –
пристрасть, жага, любов,
непокірність,
душевності спокій
і бажання знести
з солов'їних дібров
святість місця
в свою одинокість...
Тихо річка несе
час, що з нами опліч
в Божім поруху
й ніжності серця –
ця коротка стежина,
чи радості спіч*,
а чи щастя
дароване скерцо*...
31.07.2017р.
спіч* - коротка привітальна застільна промова;
скерцо* - невеликий музичний твір у швидкому
темпі з підкресленим ритмом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744167
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2017
Прометеем стал людям
О, Володя, Володя –
душа на распашку,
ведь летал на свободе
и парил так бесстрашно.
Не восприняв земное,
ты песней ворвался,
в ней виденье другое –
всё исправить пытался.
Небеса так прекрасны,
там Божественный свет.
Правду нёс нам с пристрастьем
из подаренных лет.
Как ты жить торопился,
все закончить дела,
а с косой в закулисье
с нетерпеньем ждала.
Чья задумка по судьбам,
чтоб талант молодым
Прометеем, став людям,
не ушёл в белый дым?...
Всё звучат твои песни
и поныне в сердцах, –
наш ты в доску, без лести.
Жил, не пряча лица.
25.07.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743598
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.07.2017
Униженный возвышен будет
благодаря Богу
Как мир прекрасен,
как хорош
улыбкой и теплом –
ах "милый мальчик,
милый крош" –
с тобою так светло!
Твой храм небесный
и земной
прекрасен и велик,
твоя душа
пьянит вином,
неизъясним твой лик...
Твой образ ясный,
непростой –
благословен твой час,
так близок нам
и всё ж святой:
ты радость, ты печаль...
Как породнились
мы с тобой –
мир дому, небесам;
так увлеклись
земной игрой
на Божиих весах.
22.07.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743049
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.07.2017
Нельзя обмануть время,
в котором пришлось жить,
испытывает племя –
чем в жизни дорожить.
Что есть – омега, альфа?
Дни чем заполнить здесь?
Просто цвести, как мальва,
ждать на святую весть?
Или творить Свет-душу
с временем в стременах,
с Верою: "Нет, не струшу!",
с мыслью – не о чинах.
Столько вокруг страданья –
боль и безверье, грех
и в темноте блужданья
в горе, с потерей вех.
Так, отыскав дорогу –
спутника поддержи.
Трудно вернуться к Богу
с тяжкой земной межи...
15.07.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742122
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.07.2017
Всемирному дню фотографии
Мой первый фотоаппарат –
благоговенье...
Лишь объектив, затвор, квадрат,
дней откровенье...
А сколько счастья созерцать
миг проявленья,
с увеличителем, подстать,
в единстве звеньев.
Восторг и радости побед
твоих творений,
досадных промахов тот след
и ночи бдений...
Здесь фото летопись семьи
в альбомах греет
и бабочки, и воробьи,
и флаг наш реет...
Теперь другие времена –
здесь царство цифры.
Когда-то были Имена
и Мастер шифры.
Смартфон, планшет и аппарат –
вам всем подвластны,
владеют им и брат, и сват,
и всё прекрасно...
12.07.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741724
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 12.07.2017
пісня
У долині
Вздовж туману
Стежинонька в’ється –
Там дівчи'на
З короми'слом,
Що танцює
Й гнеться.
Може доля,
Та дівчина,
Побіжу на поміч.
Мрію в ноги –
Доганяю:
«Бути щастю
В домі.»
А дівчина
Хлопцю каже:
«Донесу сама я –
Моя хата
Ось рядочком
Із самого
Краю.»
«А у мене
У сусіднім
Селі теж
У краї
Хата біла
Без господи –
Будьмо разом
В раї.»
Посміхнулася
Дівчина:
«Ой, який же
Бистрий…»
В ноги їм
Шовкові трави,
Сонячний
Любисток…
…Так буває…
Дід й Бабуся –
В споминах
На призьбі…
Дні знайомства,
Дні весільні,
Все життя,
Як в книзі…
Покро'ва
14.10.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017
білий вірш
І де той день?
І де те море?
І пліт крізь бурі
до совісти б –
не у пустельний кут...
О, Боже милий,
як не утопнути
в брехні, у скверні,
у драмі життів,
у сірості буднів?
Чому так тоскно?
У павутині бездоріжжя
летять дні наші:
тінь, тінь, тінь...
...І враз – Либідь біла,
а з нею інший,
пара лебедина –
чи не світле майбуття?,
що пере черкне хаос
і зблисне ГАРМОНІЯ...
10.07.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2017
Гумореска крізь сльози
Тихо сіється час
через сито віків –
Місяць кліпає
в ніч з піднебесся...
О, ці люди внизу,
логіці супротив
і любові –
вскубуться в процесі.
Ні релігій талмуд,
ні відношень статут –
не підмога
для звіро-людини.
Хай – земля шкереберть,
хай – потоп знову тут,
Рішення всіх проблем:
в зуби, в диню!
02.07.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2017
Час шепоче –лети,
крила дав я тобі,
зліт нелегкий,
та плавність польоту...
Захопилась душа
перекатом небес...
Пісня пісній
і доль повороти.
Дві ріки, бач, внизу,
вздовж так рідне село,
серцю любі місця
і жадані...
Блиск заплав навесні
в квіт вишневий вело –
Благодатний мій край,
Сонця даність.
01.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2017
Время шепчет – лети,
крылья дал я тебе,
взлёт нелёгкий,
но плавность полёта
и восторг для души,
перекаты небес...
Песня песней.
Судьбы повороты.
Две речушки внизу,
вдоль – родное село,
сердцу любы места
и желанны...
Блеск разливов весной
в цвет вишнёвый вело –
благодатный мой край,
Солнца данность...
01.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740082
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 01.07.2017
Приехал… и стали ближе –
Можно ли стать родней?
Искренность нами движет,
Хоть не хватило дней…
Молча слова витают –
Мысли… иль шёпот губ,
Милой сердечной стаей:
«Как ты, сынок, мне люб…»
Как все минуты в память
Вобраны до конца…
Нет, не любовь слепая
И не слеза с лица…
Все бы морщинки сгладить
И осветить в сто солнц,
В сердце селить лишь радость…
Жаль, что теперь всё сон…
28.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739434
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 26.06.2017
Яка цікава штука – життя! А коли вже в зрілому віці і глибоко сердешною ВІРОЮ зрозумієш, що йдеш по стопах долі, визначеної згори, в розрахунку, що на її поворотах вірно відкоригуєш свій поступальний шлях, згідно даному праву вибору Богом – то що, окрім ЗАХВАТУ – тобі полишається відчути? І це лише сторінка у твій вічний ЛІТОПИС! Автор вірша
Це щастя жити, любити, дарувати
себе і квіти, любов й святе добро.
Цей світ величний вручили Татко й Мати,
щоб егоїзм свій на цей раз ти зборов.
Кристально чисте, що совістю озветься,
як провідник тут, у павутинні тьми –
в високогір'ї це знають вже тібетці,
тож скільки горя терпіть, щоб взнали ми?
Наш свідок мудрий – ковил біжить світами,
чом не розсудиш заблуканих в путі?
До чого розбрат, що коїться між нами?
До чого сутінки, такі сумні й густі?
Тож справедливість чекають в кожній хаті,
знайти всім радість (всі болі під покров) –
це щастя жити, любити, дарувати
себе і квіти, любов й святе добро...
23.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2017
Я на тому боці
в маковій сорочці
де душа зродилась
в світі та й згодилась
заспівала згодом
в непростому годі
як лелека в поле
з радістю і болем
чи душа чи птаха
в щастя чи на плаху
небеса ж все кличуть
серце слуха тишу
і нема спокою
нам душа з тобою
в тополинім раї
думав я що маюсь
а пробіг по світу
предків край лиш світить...
15.06.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737896
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2017
40-летию встречи 10Г класса
СШ№76 г. Запорожья, 1977г. выпуска
Жизнь закружит, затянет в пучину,
лишь туманный рассвет в окоём.
Не ищи, моя песня, причину –
я с тобой говорю не о том.
А о том говорю я с тобою,
что крыла опускать не дано –
вечно к Солнцу, ко Свету и к бою
против дней, где от скуки черно.
Зная цену коротким мгновеньям,
с коих соткана жизнь на земле:
радость – приз и души вдохновенье,
а печаль не держи на челе.
Пусть весенний восторг держит парус,
ведь по свежему ветру нам плыть,
жизни планку на новый ставь ярус,
чтоб с любовью нам высь покорить.
Разгадать стоит благословенье –
всем нам жить в непростых временах.
Здесь во благо проверить горенье
чистых сердцем и честью, сполна.
10 июня 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737153
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.06.2017
А мы шагаем Планетой гулкой,
И многоликой и много тайной,
Как много вспомнить мы можем с Вами…
Ах, наше Сердце – ты не устало?
Ах, наше Сердце – держись, родное –
Сколько сиреней тебе осталось?
Сегодня вместе мы коротаем
Свои секунды… как быстро тают…
И мысли скачут, так редко видим
Друг друга рядом – а надо ль чаще?
В жизни бывает, чем хуже – лучше,
Длинна разлука – так встреча слаще!
Мы наглядимся в глаза друг другу,
Выпьем за встречу так долго ждану,
Без слов припомним, обнимем время
И те секунды пред нами встанут…
Сыграют струны сами собою
И вспенят память пред той «Страною» -
Моей – твоею со школы песней,
Легендой-счастьем, всё той весною…
Там будем снова мы молодыми –
Что день, что ночь нам, всё воедино.
И бесконечно, и величаво
Плывут секунды, столь дорогие.
Весёлым смехом, беспечным взглядом,
И озорными в Небо шагами –
Сквозь непогоду, сквозь небылицу –
Навстречу ветру подставив лица.
Наивный шепот словно открытье
И сказка рядом – пойди, возьми Ты…
И Вы берёте, хоть всем забралом,
Лишь юность может взять, что мечталось!
Что же, что в жизни так всё не гладко –
Как скачет время с Тобой в соседстве:
Необратимо – горько то сладко,
Всё чаще в сердце стучится детство…
Так было, будет – сегодня ль помнить,
Выпьем за встречу, мой одноклассник!
Вернёмся в прозу, бокал наполним,
Земля-старушка – вертись же классно!
Сбылось, сбылось все, о чём мечталось –
Мы снова вместе, мы снова рядом!
Так насладимся тем, что сверсталось –
Да будет счастье! Да будет радость!
10.06.2017г.
Встреча выпускников 10Г класса СШ№ 76 г. Запорожья
Автор: классный руководитель 10Г класса Вячеслав Владимирович Шикалович
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736273
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 03.06.2017
В далекие страны, в другие миры,
В душе зажигаем мы странствий костры,
И в будущих высях далеких планет,
К вселенскому счастью заветный билет.
Любовью стремимый, средь звезд на скаку,
Я мир обнимаю и граню строку,
А он в беспредельность уносится прочь
И Свет где-то рядом и все еще ночь.
Но как же манящи те к Тайне ключи,
Так не торопись же и зря не ворчи,
Коль суждено пламя и в сердце горит –
Господь не забудет, уже Он стучит!
19.05.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735576
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.05.2017
Мій Дід Вікентій, родом з Білорусії був інженер залізничник, так склалася доля, що його не запитуючи відправили будувати Турксиб - дома лишилася дружина з двома малими дітьми. Умови там були непростими і він тяжко захворів, рано помер. Гарно грав на скрипці, був умільцем на всі руки, і токарній станок вдома був. Він помер, коли я народився.
Діду Вікентію Ш.
Як грала скрипка в ранкову дзвінь,
Смичок грайливо гасав по струнах –
Сусіднім дахом все бігла тінь,
Звучали ефи, сплітались руни.
Душа у світ цей тримала злет:
Киплячий, буйний, гіркий мигдальній.
Не твій, а чийсь панував бенкет,
Та все ж як бажаний, пожаданий...
Десь хаос ночі подівся геть,
Лоскоче Сонце, а скрипка плаче –
І ельфи в серці долають смерть;
День в кольорах весь – побіда значить...
Відкрий же доле – ця воля в нас
Чия? І хто ця натхнення птиця?
Нам віють вітри з гори Парнас...,
Неждано кличуть із неба лиця...
...Звичайним був він, та не як всі –
То ж мрійник ніжній, тонкий умілець.
І мандрувала життєва ціль
В етапи й строк до згоряння крилець...
То щастя плине, екстазу хміль
Охопить сяйвом у феєрверках...
То звідкись туга й душевна біль –
Злий фатум долі... і стогне дека...
Розкаже скрипка душі твій світ,
В ній звук сурдини і флажолети...
Блакитноокий мій рідний Дід –
В земнім не стрівся..., бо канув в лету...
19.05.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735499
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.05.2017
Весінні сни, весінні сни –
там говір ластівки бринить
і ніжний лист, і цвіт суниць...
Лиш серце і душа не спить.
Шовкові і ласкаві сни,
ручай фантазії весни –
вже під тобою скакуни,
летиш над часом без вини...
Що хочеш від життя бери:
дощу у пригоршню, вітри –
встигай лише і не барись,
і Сонцем зрання радо вмийсь.
Під небесами ті двори,
там готувалися до гри,
життя – то гра, комусь користь,
нам під собою Дух гори...
Живі і віщі віють сни –
у романтичність їх, гайни...
23.05.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2017
Ніжно торкаюся струн твоїх,
час мій дорогоцінний,
відповідаєш і ліг до ніг:
"Пий мене до хотіння –
пий, бо ще є в мені сік життя."
Стогне, чи плаче скрипка?
Муз поволока зве до звитяг
таїни маків, скрику:
"Чуй же в пелюстках той шерех смичка,
вітром несе мій подих..."
Так на стежині у всіх віках
лишаться ніг схлип-коди...
Був я тут – буду мо ще не раз?
Запах століть витає...
Зве крізь часи десь поріг-нора,
Магія чуда – майя...
22.05.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734555
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 22.05.2017
Баю баюшки-баю,
ты у ночки на краю…
«Я ещё не сплю, не сплю,
сказку слушаю твою… »
Там красивый попугай
все расскажет, так и знай,
Как средь джунглей он летал,
много стран там повидал
И на мачте корабля
он приплыл за три моря,
Где с пиратами дружил
и на острове он жил,
Тёмной ночью сторожил,
чтоб никто не ворожил,
И плохих не слал гостей,
не накликал злых вестей…
Баю баюшки-баю,
будешь спать ты как в раю,
Среди принцев и принцесс
и с улыбкой на лице.
Средь диковинных зверей,
там нет окон и дверей,
Средь хрустальных звёздных лун
шлю тебе я поцелуй,
Спи, мой маленький малыш,
шепот мой почти не слышь…
Засыпай, пусть снятся сны,
чтоб цветы твоей весны
Расцветали много лет,
радость чтоб несли в рассвет.
Не нарушит твой покой
шорох даже никакой…
Баю баюшки-баю,
счастье я тебе пошлю,
Пусть найдет тебя во сне,
ты прижмись к нему тесней,
Вместе легче чтоб шагать
и несчастий чтоб не знать…
Зайчик крохотный, усни –
сказкой сон к себе мани,
Я с тобою подремлю…
Я ещё не сплю, не сплю…
Баю
баюшки-
баю…
20.03.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734145
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.05.2017
Мне не в чем пред тобой виниться
в картине неба и ветвей...
О, Родина – не Лондон, Ницца
и горд я, что с тобой и с ней.
Здесь машет жизнь крылами тихо,
нам шепчут лучшие года –
в твоих глазах искрятся лихо
все дни, где радость не чужда...
Хоть чередою перемены
перебегают Света путь –
пред Богом преклонят колени,
кто в сумраке нашёл приют.
Мне не в чем пред тобой виниться –
край тополей, полей , берёз,
я с детских лет в тебя влюбиться
смог до сердечных чистых слёз...
Земля, что душу покорила,
людей открытых всем ветрам.
Несите в даль небес ветрила,
чтоб встретил мудрости нас храм.
19.05.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734141
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.05.2017
Серёга – кончилась война!
...Да ну – шутить не надо,
такая буйствует весна,
мир – большей нет награды...
Какая жизнь ждёт впереди,
кто встретится с Победой...
Сергей – за угол погляди,
за пистолет и следом!
Все дружно палят в небеса,
патронов не жалеют...
...Перед глазами адреса –
по дому все лелеют.
Какой же Подвиг совершив,
безусые ребята –
Так жить им хочется спешить
заслужено и свято!
Так пожелаем счастья им –
здоровым, инвалидам
и слёз для тех не утаим,
кого не встретит... Лида...
09 мая 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732560
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.05.2017
Как поживаешь, шар Земной?
летишь, несёшь в миры нас –
всё Человечество с тобой,
пришли сквозь войны в рынок...
Почти что главный здесь товар –
оружье, медицина.
"Двух вынесет ли Боливар?"
Ответ завис... Кровь стынет.
Отец и Дед мечтали так
в кровавой мясорубке,
поставив роспись на рейхстаг:
"Всем войнам – точка!" Хрупкий
мир лишь остался вновь в мечтах –
страшилки друг на друга.
Теперь уж Космос на мечах,
а в Интернете ругань.
От старых войн – костей в земле...
Не учат поколенья?
А АТОМ - предадим золе,
друг друга в удобренье?
По ветру разнесёт мечты?
Хоть в память о покойных,
пока не поздно – Я и ТЫ:
"ОРУЖЬЕ в ПРАХ! НЕТ ВОЙНАМ!"
9МАЯ 2017Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732543
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.05.2017
Я в чём-то словно инопланетянин…
Не обделён я в старости восторгом…
Мир полон мой Высокими Вестями –
Лишь поделюсь – молва: «ряжусь я в тогу…»?
Так и живу, не всеми понят Сердцем –
Хоть по-другому я себя не мыслю…
Возможно, рано те святыни сеем
В незрелых душах – лучше быть немыми…
Я в чём-то словно инопланетянин…,
И этим счастлив, этим же несчастлив;
В Миры другие с детства меня тянет –
Их зов я слышу – мыслей светлых дали…
Май 2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732021
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 05.05.2017
Дід і дядько десь не звісно
полягли в полях чужих –
у ромашках вічно й прісно,
взимку пухом білий сніг...
Сьогоденні сперечання
ні до чого їм тепер –
вінничани і брестчани,
рядовий, чи офіцер...
Хтось в ці війни нескінченні
новобранців рядить знов –
ляжуть в пил селяни й вчені,
окропить ромашки кров...
Мало жертв ще на Планеті,
мало кривди, зла, смертей?
Й кошти знайдуться в бюджеті,
щоб чужих вбивать дітей.
Вчив Христос в любові жити,
взяв на себе всі гріхи...
То ж не ймлять Учення ситі,
війн роздмухують міхи.
Кожен ратує за "правду",
Не за Божу, не за ту –
совість обплюють й "петарду
кинуть" ЗМІ, ТБ в ПРОСТУ.
05.05.2017Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731999
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.05.2017
1. О Чатыр Даг мой Чатыр Даг –
с вершин любуюсь на закат
и предо мною, словно в снах:
преддверие небесных врат...
Нет, не стою – уже лечу,
змеятся полозы дорог
и тени пляшут по лучу –
рисует сказку видно, Бог.
2. На вершинах Лунный камень
серебрит голубизною,
освещает желтый пламень
предвечернею порою...
23.04.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730118
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.04.2017
Надуває щоки вітер,
гне кущі, дерева, віти –
тож птахів на них немає,
на сопілці вітер грає.
Звірі, й ті перелякались –
в лісі, в хащі поховались,
отака навкруг негода
і сувора, й дуже горда.
Мало – ще й сипнула снігом,
буде вам ще з даху крига!
В квітні знов зима лякає,
холодом усіх шугає.
В спини діточок штовхає,
що до школи поспішають –
по дорозі в сніжки грають,
в завірюсі, в білім краї...
Та недовго панувати –
честь зимі пора вже знати.
Сонце з неба, із-за хати –
цвіт весінній сповивати...
21.04.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729754
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.04.2017
Цей кожен день –
брильянт душевний,
дарує світлий
Ангел наш, –
так неповторний,
незбагненний,
ще промінець
в життя колаж.
Бузок п'янить,
чарує душу.
Весна,
іще одна весна.
Тебе я, серце,
чути мушу
й цей світ
із рання й дотемна...
Як сік березовий,
прозорий,
так залюбки
сприймаю день,
допоки
не засяють зорі –
напій любові,
мов женьшень...
Як зберегти
пташиний щебет,
цей шерех
першого листка,
всі відчуття
й душевний трепет –
весняна мить
така містка...
20.04.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729580
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2017
Оковы прочь! Раскройтесь гробы!
Нетленна смерть, бессильна злоба
Любовью попран ад.
Повержен меч, разбиты цепи,
Рассеян мрак тысячелетий,
Народ народу брат.
Ликует мир, цветёт природа,
Повсюду свет, любовь свобода,
Разверзлась твердь небес,
И ангелы предвечным клиром
Над возрождающимся миром
Поют: "Христос Воскрес".
К.Хетагуров
О, радости с небес привет,
Струится возрождённый свет,
Раскрылся правды амулет –
Ведь смерти нет!
Души восторг и торжество,
Весь мир объять
О други, схоже,
С рожденьем новым,
Светлый Боже,
Преобразил в нас естество.
И ангелы поют над нами –
Сердца в любви, раскрыты храмы,
К нам солнца ласковость с небес,
И тут, и там: "Христос Воскрес".
Воскресение Христово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729003
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 16.04.2017
Я по городу иду
и ищу свою звезду...
Словно лебеди летели
в разметелице метели.
Ох как жизнь, тебя люблю –
это небо, этот люд.
Настроенье посещали –
в утро, в лепестковой шали?
Я по городу иду
и ищу свою звезду.
С белым пуделем навстречу
дева и глаза – две свечи,
глаз с неё не отведу...
Пудель, словно на беду
под ногами пробежал,
иль от девы отвлекал...
Взгляд потупила девица,
вот такая небылица.
Не последний был объект
и не сбывшийся проект...
На скамейке молодые
Под гитару там на крыльях
улетели в мир чудной
от политики смутной...
...Уж весна, какие шали? –
всё цветёт – старик в медалях
к Вечному огню с цветком,
память горька – в горле ком...
Не видать бы те картины:
смерть друзей,... как рвутся мины...
Я по городу иду
и ищу свою звезду,
что ниспослана всем Богом,
суета ж нас клонит в ноги –
кто-то ищет вновь войну,
жизнь Планеты на кону.
Что же – войны бесконечны?
Ведь заведомо, что грешно
зло рождать, жизнь убивать.
Все скажем –
ВОЙНАМ НЕ БЫВАТЬ!
13.04.2017Г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728613
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.04.2017
Ти ким дароване, віконце?
Дивлюся на природу й світ –
я на горі і миле Сонце
глядить на мене стільки літ...
Дахи так сяють в зиму білу,
сторіночки життя чиїсь,
або голівки посивілі,
тінь може тих, що звились ввись...
Весна, що не відвернеш погляд:
тюльпан, нарцис і гіацинт,
Черешня, персик, груша поряд –
Духмяний зве нас лабіринт.
Синиці скачуть по суниці,
червоні ягоди – до нас...
Колосся гнеться у пшениці,
вже яблука дарує спас.
Як плачуть вікна в жовту осінь –
мазки бурштинові пливуть...
Ще груші пізні виснуть й досі
і виноград птахи скубуть.
Вже й нічка – Місяць засвітився,
пасе красивий Оріон...
В кінці кінців і я змирився –
мене забрав з собою сон...
11.02.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728454
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2017
Какая проза – мир прекрасен,
мы в нём живём, живёт он в нас
и мы меняемся и расы,
тем более не первый раз.
Нас суета обнять пыталась.
Ценить учились тишину.
Душа летает и летала –
найти спокойствия страну.
Мы как цветы, деревья, звёзды –
мир есть таким, каким он есть.
Спасибо юности за вёрсты,
за время, данное нам цвесть;
кто жизнь нам подарил, надежду,
кто и своей не пожалел.
Не позабудем жертву Дедов,
а жизнь прекрасна – веселей!
Счастливым быть не просто, правда?
Обман сопровождает нас,
нас окружают маскарадом,
стыд выставляя на показ.
Вокруг безнравственность, жестокость –
поймём, что это шелуха.
Всё ж мир прекрасен – зов в далёкость,
в душе коль с Богом – жизнь тиха...
11.04.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728326
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.04.2017
Й тут супроводять мене ті далі,
далі замріяних там начал...
Верби смарагдові, мов коралі,
мають в тумані – тих днів причал...
О, весно мила, твій божий подих,
чудо величне в обнові літ –
аквамаринові таїн коди
верб, що чарує їх хризоліт.
Віють так ніжно приливи серця,
вітер дрімає в сапфірі віт,
їх колисання – маленьке скерцо
про так короткий життєвий цвіт...
09.04.2017р.
Вербна неділя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727999
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 09.04.2017
Знов любуюся цвітом вишневим,
в котре з ним, мов народжуюсь знов.
Тож в майбутнє закинув я невід –
весно мила, моя ж бо – агов!
Серце радісно світ обіймає,
з вами квітну, дерева мої.
Час повторів, час, котрий все знає –
кроки долі під спів солов'їв...
На плоди ви і я у надії –
на спокійне у мирі життя...
Білий цвіт, чи на зло він подіє,
бо весна – то є усміх дитя?
Чом же всім не узятись за руки –
усміхнутись – всім війнам кінець!
Жити в мирі – тяжка є наука?
Всю науку на війни!
Всю науку на вбивство!
Всьому світу не вперше – вінець?
Це наш вибір? До цього прийшли ми?
Ні ж бо! Гонять безумства творці
як телят, віслюків невмолимо –
ПРОТИ СТАНЕМО – МИРУ БОРЦІ!
08.04.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727816
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2017
Ой не шуміть ви осокори,
мої задумливі літа,
мої замріяні простори,
з яких колись у вись злітав...
Як рідного приймало небо –
земна десь куля унизу,
так вільно над життя сонетом
ширяв в прозору бірюзу...
Гніздечко рідне з голубами
не відпускало вдаль злетіть –
дивились знизу очі Мами,
ловив мій погляд сірий кіт...
Плела вже доля ті дороги,
що ними я пройшов тепер.
О, Батьківщиноньки пороги –
у серці час навік завмер.
07.04.2017р.
Благовіщення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727645
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.04.2017
Текст песни
(сл. Е. Евтушенко, муз. М. Таривердиева)
Со мною вот что происходит:
Ко мне мой старый друг не ходит,
А ходят в праздной суете
Разнообразные не те.
И он не с теми ходит где-то,
И тоже понимает это,
И наш раздор не объясним,
Мы оба мучаемся с ним.
Со мною вот что происходит:
Совсем не та ко мне приходит,
Мне руки на плечи кладёт
И у другой меня крадёт.
А той, скажите бога ради,
Кому на плечи руки класть?
Та, у которой я украден,
Источник teksty-pesenok.ru
В отместку тоже станет красть.
Не сразу этим же ответит,
А будет жить с собой в борьбе
И неосознанно наметит
Кого-то дальнего себе.
О, сколько нервных и недужных,
Ненужных связей, дружб ненужных!
Во мне уже осатанённость...
О, кто-нибудь, приди, нарушь
Чужих людей соединённость
И разобщённость близких душ!
Со мною вот что происходит:
Ко мне мой старый друг не ходит,
А ходят в праздной суете
Разнообразные не те.
Со мною вот что происходит...
1957 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727056
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 03.04.2017
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет;
Та й доля тяжка хлібороба
Злим – перекинулась на мед...
Забрали Діда в тридцять сьомім,
Бо кажуть був середняком;
Як до землі б він був, як сонний,
Лежав на цвинтарі б рядком.
Та не судилось – де могилка
Тепер не скажуть: ні архів,
Ні кедри – лиш гойднеться гілка
Десь у Сибіру... поготів.
Папір реабілітаційний,...
Кого зігрів він із сім’ї?
І скільки душ, для світу цінних,
Донос чи розпис чийсь згноїв?
Чи розбудуєм справедливість –
Яку ще ціну більшу дать?
О, Боже! Відколи ж цнотливість
В Серця допустять панувать?
Не бачив Діда я живого,
Лиш давній зжовклий є портрет:
Красивий. Погляд добрий в нього...
Лиш стиха шепче... очерет...
02.04.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727043
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2017
Моё время седое
под ветрами свежими мчишься,
одуванчиков первых
здесь в марте с собою принёс.
Скатерть белой весны
взгляд пленит в абрикосовых высях.
Всё в плену возрожденья,
хотя и холодный прогноз.
Полнит крымское небо
шар солнечный огненно-белый,
благодать окружает
божественная бирюза
и спешат с гор ручьи,
средь проснувшихся буков и елей –
здесь живых родников
дар прозрачнейший, словно слеза...
А прохладные волны морские
бьют в нос Аю-Дага –
старина мудро смотрит
на тщетность напрасных потуг,
шевелит шевелюру
сей ветер весенний, бродяга,
мудрецу ж до людской
суеты без конца, недосуг.
Моё время седое
под ветрами свежими мчишься...
Богом созданная
окружает нас здесь красота.
Отчего ж, человече,
по свету с бедою влачишься?
Ищешь счастье?
– Сума же в безбожье пуста.
31.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726561
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.03.2017
Звездолёт с маршрута сбился,
гироскоп остановился –
на ручном я управленьи
ухожу на запасной...
Где звезда моя в пространстве?
Здесь, в случившемся изгнанстве
коротки, друзья, все пренья...
Улетели ж мы весной...
Как меня ты провожала,
как смотрела, обнимала...
Всё цвело прощальным цветом,
расставанье – грусть всегда...
Такова судьба скитанья –
космос звёздным ждёт мерцаньем...
Сердцу снова ждать привета,
расстоянья не беда.
Всё ж, задание исполнив
и запасы все пополнив
на Планете икс, с зимою
попрощавшись впопыхах –
как спешил к тебе вернуться,
чтоб в объятья окунуться
и читать в глазах с тобою
встречно то, что видел в снах...
30.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726406
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.03.2017
Павлу Гребенюку
Чем больше мир я наблюдаю,
душе тем больше я дивлюсь –
всегда стремилась... и летает:
то радость превращая в грусть,
то гимном воспевая Вечность
и возносясь под небеса,
то трепетно, с земным вдруг, встреча
на лепестках любви, роса...
Стремясь ли к переменам жизни –
конечное ль чтоб удлинить?
Вдруг прошлое щемяще взбрызнет,
так с ностальгией поманит...
Но ведь в букете всё прекрасно,
есть благородство полевых...
Струна звучит так сладострастно,
касаясь чувств самых святых...
Что превращает в праздник будни?
Что свято в сердце навсегда?
Так неожиданно разбудит
сверх вспышкою, твоя звезда...
29.03.2017г.
Трио ПРОВИНЦИЯ, ДК медработников г. Одесса 2011г.
Крайний справа Павел Гребенюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726178
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2017
Была весна и мир был словно в сказке,
купалось сердце в мире лепестков –
и ты средь них, моя голубоглазка,
лишь о тебе мечтал я вновь и вновь...
Что за болезнь весенняя такая?
О моё сердце бедное, держись.
Во сне твой образ мысленно лаская –
ко мне губами нежно прикоснись...
Была весна, наивна и прекрасна,
лишь соловьи нас понимали там –
как будто бы спасали от соблазна:
не сбыться сказочным весны мечтам.
Амур не спал и мы не были против
и аромат весны уж не забыть...
Окутал нас дурман цветов и плоти –
небес любовью праздник наш был свит...
27.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725895
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.03.2017
Вы с нами – помним поимённо,
в сердцах, любимые, всегда...
Надеемся, что в мире горнем
жизнь продолженье, молода.
И там весна цветёт сиренью,
а смысл божественный высок.
Любви желаем все внедренья
мы здесь – вы там, где ангелок...
Как памятно – где жили вместе –
пути нежданно разошлись.
Теперь сердец шлём нежность, вести –
Весны земной зелёный лист...
25.03.2017г.
Поминание усопших.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725464
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 25.03.2017
За пеленою, этой суетою –
летела жизнь, как облачко мечты;
и хоть плыла такою непростою,
к ней наши помыслы всегда чисты.
Жизнь махаона, так короткой сказкой,
лишь три недели – надо всё успеть...
Какие крылья – яркая раскраска,
нектар цветочный, махаона снедь...
...А как во взрослость мы тогда спешили,
чтоб заглянуть, как будет впереди...
Прости нас жизнь – тебя ми насмешили?
Как быстро оказались посреди...
И стали дни ценить уж по другому –
они ведь стали, ой как коротки,
несли верстами к мудрости парому,
да с месяцами наперегонки...
И оказалось, что цена момента –
неповторима, очень высока,
остались там твои аплодисменты.
Что не сбылось – глядит издалека...
За пеленою, пряди сединою –
картины памяти, как сериал...
Ой ли, оценишь, да ещё весною –
как жизнь свою когда-то сочинял...
24.03.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725292
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2017