| Сторінки (45/4474): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Як хочеться пройтися по траві,
Відчути запах зранку сінокосу.
Напевно – це таке у нас в крові,
Вдихнути ніжний запах медоносу.
Дивитись на покоси, що ще сплять,
Звітують роси до небес уранці,
Хоч руки потомилися – болять,
Піт виступив на свіжій вишиванці.
Та це не втома – це земне життя,
А піт на спині – це солодкі сльози.
А сінокоси – долі покриття,
Що бережуть зелені, пишні лози…
Як хочеться пройтися з косою по траві…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2016
Я син України,
Де поле пшеничне,
Де зорі на небі,
Де сад із хрущами,
А в них солов’ї.
Я син України,
Де воля – довічне,
Прикрасою – лебідь,
Де поле з дощами –
Багатство сім’ї.
Я син України,
Де слово без мата,
Де старість родини
Шанують в сім’ї.
Де вміють відстояти
Честь з автоматом,
Господарі - люди
На власній землі.
Я син України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657076
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.04.2016
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
- Має бути по - моєму!
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
Не люблю твого об’єму.
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
Маєш, серце, похудати…
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
Не віддам тобі зарплати.
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
Скинь собі так кіль зо двадцять,
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
Можна більш на кільканадцять.
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
І тоді тебе кохана
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
Я за талію візьму…
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
І коханнячко до ранку,
- Так! – Ні! - Так! – Ні!
Нагадає нам весну.
- Так! – Ні! – Так! – Ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
От і настав мій судний день,
Прощаюсь з вами, любі друзі.
Нових не буде вже пісень,
Босим не піду більш по лузі.
Більш не зустріну журавлів,
Не буду в вирій проводжати…
Я все життя горів - не тлів,
А час настав - пора прощатись.
Пробачте, як образив я,
Сказати хтів, щоб всі почули.
Нехай прийме мене земля,
Святим залишиться минуле.
Прошу Вас, друзі, прийде час,
Ви підніміть за мене чарку.
Я Вас згадаю там не раз,
За Вас молитимусь щоранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2016
Борщ зелений з кропиви,
Варять першим весною,
Додається черемша,
Картоплина стара…
Добавляє борщ сили,
Що втрачали зимою,
Відновити весною
Наступає пора.
Добавляй кислячинку*,
Трішки, трішки сметани
І засмажку смачненьку,
Щоб покрила верхи.
Борщ такий полюбляли
І турецькі султани,
Бо в борщі і природі
Крім смаку - кольори.
*щавель різний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2016
«Сміються взавтра, але не вчора…»
Віталій Назарук…
Ішов до школи дідусь із внуком,
Назустріч пишне ішло дівча.
Провів очима її зі смутком
І біль світилась в його очах…
Внук «вдавсь у діда», дививсь на неї,
Думки родились, як діда сон.
- Скажи но, діду - краси такої,
Я і не бачив серед ікон.
Дід посміхнувся, потер борідку,
Своєму внуку сказав таке:
- Дівчат таких я теж бачив зрідка,
Проте для мене краса – святе…
А ти, мій внучку, гризи науку,
Нелегкі будуть твої шляхи..
Здолати серце таких – це штука,
Лише для мудрих такі дівки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2016
У країні, де часто проходять кориди,
Де томатом поцілити можна в лице.
Океан, що розкинув свої краєвиди,
Де на скалах квітує низьке деревце.
Де футбол заміняє харчі і повітря,
Де у сім’ях вино п’ють замісто води,
Там, де стяг помаранча розгладжений вітром,
Де болючі у серці футбольні сліди.
Є народ побратим, що цінує Вкраїну,
Приютив українців, як в домі війна,
Вишиванки вселились в іспанські родини,
Бо біда в Україні - іспанців біда.
Час пройде, буде мир і до себе у гості,
Українці запросять гостей іздаля,
Хлібом сіллю зустрінем, як рідних, без злості,
Щоб іспанці відчули, тут рідна земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2016
Дощі, дощі, дощі полощуть день і ніч…
О, доленько моя, мене ти не каліч.
Щоби печаль з душі сховалась у вірші
І щоб до них у нас було хоч дві межі.
Вже квітень на дворі, латаття зацвіло,
Багато, що було, багато не було.
Зникає десь печаль, чи наяву, чи в сні,
Як соловей в саду плете свої пісні.
Погода дощова залазить у вірші
І так, як на дворі, в душі моїй дощі.
Десь високо вгорі, відчутно грому храп,
А на дворі дощі і чути кап, і кап…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656269
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.04.2016
Я до тебе, рідна, по стежині,
Брів серед холодних споришів.
І злітали роси по краплині,
Відбивались радістю в душі.
Приспів:
Ти зустрінь мене, люба,
Подаруй поцілунок,
Дай напитися трунку,
При вечірній зорі.
Принеси мені чари,
Той святий подарунок,
Що несе порятунок
Для моєї душі.
Ми удвох сховаємось в тумані,
Лиш «ку-ку» летітиме здаля.
І при третіх півнях підем п’яні,
Під чарівні звуки солов’я.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Понад ставом плачуть верби,
Плесо кутає туман.
Ні! Не можна долю стерти,
Коли в грудях ураган.
Знов роса і я з тобою,
Хвиля миє береги.
Незаплямлені ганьбою,
Світлі промені лягли.
Береги в туманах синіх,
Просяться чомусь увись…
І плетуться в павутині,
Думи, що ще не збулись.
Понад лугом, між вербами,
В річечці біжить вода,
Чути «кумкіт» вечорами,
Квітне доля молода.
Скоро ляжуть у покоси,
Перші трави у росі,
Ми підемо знову босі,
У тумановій красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
1
Взавтра, люба, у нас свято,
Стрінемо гостей багато,
Вип’ємо червоного вина.
Золоте у нас весілля,
Зеленіє пишно гілля,
А на серці нашому весна.
Приспів:
Ти радій, моя кохана,
Що прокинулись із-рана,
Що співає жайвір в небесах.
Золота на серці осінь,
Та життя весни ще просить,
Доля внуків наших колиса.
2
Перелази, перепони,
В нас не змінені закони,
Поміж нами й нині є любов.
Я люблю,тебе, кохана,
Ця для нас пора весняна,
Я колись у ній тебе знайшов.
Приспів
3
Лиш весна розправить крила,
Я щасливий, ти щаслива,
Ми, кохана, вип’ємо вина…
Твої очі, як озерця,
Полюбив усім я серцем,
Ти для мене, як дзвінка струна.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Душа остыла
Век перемен иль признак века:
Жизнь, словно тлен, душа - калека.
Еще не жил, а старость рядом,
Нет больше сил идти парадом.
Коль все менять, - так все и сразу,
Съедает гать, как метастазы.
Рвать с корнем зло нас жизнь учила,
Не повезло - душа остыла.
Все, как всегда, но только хуже.
Пришла беда, и Бог стал нужен.
Все молча ждут, боясь признаться:
Украсил кнут фон декораций.
Рвет душу стон друзей ушедших.
Опять поклон на трон зашедшим.
Все больше штор на окнах светлых,
Как приговор, вождей заветы.
Нам суждена одна дорога,
Ничья вина, что понемногу,
Нарушив строй, ушли в болото:
"Народ, постой!" - кричу до рвоты.
автор: Евгений Белов
СХОЛОЛА ДОЛЯ
Спроба перекладу…
Не зміниш ти в житті себе – це зміни віку,
Потрібно навіть берегти життя-каліку.
Ще не пожив, а старість вже, як дощ із градом,
Не має більше сил в житті йти на парадах.
Якщо міняти все в житті – то тільки зразу,
Бо може з’їсти тебе враз, ота зараза,
Рвати із коренем біду життя навчало,
Було добро, було і зло – всього бувало.
Немає Бога, каже люд, та дні минають,
Коли біда, то всі – не всі Його благають.
Згадують Духа і Отця, і Бога сина,
Коли нагайка, мов змія, кусала спину..
Вже не вернути на цей світ хороших друзів,
Які загинули в борні, чи при нарузі.
І закривають знову вікна древні ставні,
То не вітри, що біль несуть – мужі державні.
Ми бережемо на віки одну дорогу,
Як заболить, то ми завжди молімось Богу.
Я прагну з вами до кінця іти до Раю,
Прошу: «Народе, схаменись!» - тебе благаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655731
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2016
Ліс на весні прокидається зранку,
Співом весняних птахів,
Сіро-зелену вдягнув вишиванку,
Збувся зимових жахів.
Стежка вузесенька змійкою в’ється,
Через зелені поля,
Йдемо до лісу і серденько б’ється,
Жайвір згори промовля.
Вітер стирає недавні струмочки,
Зазеленіли хліба.
Перші з’явились вербові листочки,
Ліс загудів, як труба.
Пахне медункою ліс спозаранку,
Тихо гукають сичі,
Скоро ліс змінить свою вишиванку,
Хори почнуть співачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655420
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2016
Між хлібів стоїть тополя,
Як чиясь забута доля,
Яку палить сонце влітку,
А зимою б’ють вітри.
Тягнуться у небо віти,
Бо ще прагне жити й жити,
Хоче хмарам догодити,
Білим пухом зацвісти.
Приспів:
Ой, тополе, - дивна доле,
Хай почують небеса.
Знають тільки небо й поле,
Про твою нелегку долю.
Хай біжать вітри по полю,
Хай шумить твоя краса.
Плаче гілля білим пухом,
Знов хрущі гудуть над вухом.
Ще одну весну зустріла,
Тополина між хлібів.
Гріє сонечко тополю,
Пестить їй нелегку долю.
І шумить, шумить тополя,
Солов’я почувши спів.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655419
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2016
Приспів:
У човні Лукаш і Мавка,
Русий він – вона чорнявка,
Ловлять вітер для забавки,
Гонять хвилі в очерет.
Мавка в плетенім віночку,
В Лукаша нова сорочка,
Рвуть з ромашки по листочку,
Їхні долі тет-а-тет.
Там де Світязь величаво,
Горне сонце золотаве,
Хвилі пестяться ласкаво
До зелених берегів.
Білі лебеді у парі,
Вдаль пливуть, неначе хмари,
Світять в озері стожари,
Солов’їний чути спів.
Приспів.
Вони дивляться у очі,
Що ж їм доля напророчить,
Виглядають серед ночі,
Чар від Світязя вночі.
Їм приносять таємницю,
Хвилі чисті, наче криця,
Наяву це все - не сниться,
Світязь бачить і мовчить.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
В мені ти й нині полум’ям гориш
І так гориш, що кров іде у згустки,
Злетіли роси, вже сухий спориш,
Ти розбиваєш знов мене у друзки.
Я більш себе у ціле не зліплю,
А, як зліплю, то зразу вмить зомлію,
Якби ти знала, як тебе люблю,
Живу тобою, підійти не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Як навесні воскресне Стир,
Підсніжники ударять в дзвони,
Вода заллє старий пустир,
Почнуть коти весняні гони.
То значить вже прийшла весна,
Хліба зелені прагнуть росту,
Знов закурличе вишина
І прийде час страсного посту.
А потім зацвітуть сади,
Хрущі обліплять вишні знову,
Трава покриє всі сліди,
А жайвір видасть світанкову.
Від вітру висохнуть поля,
В гнізді лелеченім - малята,
І в барвах зацвіте земля,
Тоді в душі настане свято…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654917
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2016
Лебедину шаную любов,
В березневому смутку дібров,
Ще не в зелені сяють гаї,
Прикрашаючи лоно землі.
Ми удвох і «курли» в небесах,
Синьо - синьо співає роса,
Я до тебе вертаюся знов,
Лебедина, чарівна любов.
Ми зустріли з тобою весну,
І тепер нам удвох не до сну,
Березневі ридають гаї,
Ми єдині на цілій землі.
Нам не вперше солодка сльоза,
Не гримить ще весняна гроза.
Повертаються ластівки знов,
Квітне наша весняна любов.
Двох ми стрінули разом весну,
Солов’ї! Нам тепер не до сну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
«Та я…Та вона…Та вони…»
« А я: від весни – до весни…»
…Проходили, мила, повз тебе
Поети – старі брехуни.
Василь Простопчук
Це я і повір, тільки ти,
Зі мною завжди до весни,
Світи моя, зоре, світи,
Не вір, що усі брехуни.
Поет - променистий кришталь,
Він мріє лишити сліди.
Ти поруч – зникає печаль,
Поети ж не завжди діди.
Їх треба зігріти теплом,
Щоб ручка не мерзла в руці.
Щоб поруч була за столом,
Щоб сліз не було на щоці.
І знай, ти для мене одна –
Кохання - мій подих весни,
Моя ти пісенна струна,
Поети - не всі брехуни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Світять зорі вечорові
І співають явори.
Очі карі, чорні брови,
Моє серце обняли.
Приспів:
Ой ви очі мої карі,
Мої пелюстки-вуста,
Не знімайте з мене чари,
Хай любов в мені зроста.
Щоб від щастя билось серце,
Щоб кохання через край,
Твої очі, як озерця,
Зазивали мене в рай.
Приспів.
Щоб кохання це пронести,
Крізь життя, через літа.
Щоб нам крила з нього сплести,
Щоби птахою літав.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Моя, синьоока красуне,
Твій погляд, як чиста вода.
Хоч ворог все суне і суне,
Живи, бо ти ще молода.
Тебе не зломили кайдани,
Ти воїном завжди була,
Загинуть кати і тирани,
Згадаєш, Надійко, слова…
Ми молимось, рідна, за тебе,
Бо Ти й Україна - одне.
Ще буде у нас синє небо
І буде життя золоте.
Вертайся до рідного дому,
Ти волі наблизила час,
Надія – надія у всьому,
Ти символ для кожного з нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654367
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.03.2016
Життя, скажу вам, штука не проста,
Була весна - вже жовтий лист під ноги,
Лише твій погляд і твої вуста,
Мені дали пройти такі дороги.
Я знав завжди, що вдома є любов,
Моя кохана й поцілунок долі,
І я летів додому знов і знов,
Хоч був козак і був завжди на волі.
Я був господар дому, а не гість,
І ти на двох завжди стелила ложе.
Було кохання, десь зникала злість,
Коли мені хтось душу потривожив.
І в ці часи, коли вже сивина,
І листя жовте падає додолу,
Удвох, кохана, вип’ємо вина,
Щоб ми завжди верталися додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Плачуть зранку тумани,
В трави кидають роси,
Як я хочу до мами,
Та душа ще не просить.
Тільки зорі на небі
Мерехтять серед ночі,
Хмари білі, як лебідь,
Мені дивляться в очі.
У чарівнім сузір’ї
Стоїть мамина хатка,
На зеленім подвір’ї,
Янгелочки - дитятка.
Вона там їх зустріла
Береже, як зіницю,
Бо колись відлетіли
Світлі, чисті, як криця.
Плачуть зранку тумани,
В трави кидають роси,
Як я хочу до мами,
Та душа ще не просить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2016
А весняні тумани вкрили все сивиною,
Перші промені сонця, вербам коси плетуть.
Скаче серце у грудях,наче марить весною,
Перші квіти кохання біля вікон цвітуть.
Приспів:
Річка води розкине, засміється латаття,
Жайвір в небо підніме спів весняний до хмар.
Побіжать за водою зимові сум’яття
І закличе кохання весна на вівтар.
Відіспляться морози, зникнуть з долі печалі,
Побіжать у струмочках, як весняний туман.
І струмочки полинуть в далечінь - далі й далі…
Вдарить пролісок в дзвони, як весни талісман.
Приспів.
Заховаються в землю ще лютневі морози,
Хоч весна зеленою вже покриє поля,
У цю пору дарують ніжні гілки мімози,
Розцвітає весною у коханні земля.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Святися проліску у лісі,
Пливіть хмарини білі клином,
Хай скрип зникає у завісі
Барвінок квітне попід тином.
Кохання обійме за плечі,
Затерпнуть губи в поцілунку.
«Курли» освятиться лелече
В коханні вищого гатунку.
Хай верби розплітають коси,
Цвітуть лататтям мокрі луки,
А діаманти ляжуть в роси,
До хмар протягнуть чуйні руки.
Там в небесах на білих крилах,
Де вітер розганяє хмари,
Душа зустрінеться щаслива,
З коханням про яке я марив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653773
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.03.2016
Запало в душу слово – тато,
Воно звучить, звучить, як свято.
Бо тато – це моє життя,
У нас одне серцебиття.
Як добре, що я маю тата,
А бути з татом - мати свято.
Матусі він дарує квіти,
Шашлик навчив мене робити.
Татусь у мене молодчина,
Коли він поруч, я - мужчина.
Святе для мене слово тато,
Навчивсь у нього я багато.
Не хочу жити я без тата,
Хай буде кожен день за свято.
Бо тато – це моє життя,
У нас одне серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.03.2016
Лише тоді ти українець,
Як маєш честь і знаєш мову.
Коли твій гімн тобі гостинець,
Ти пам’ятаєш колискову.
Коли твоя столиця – Київ,
Твоя країна – Україна,
Ти зла нікому не накоїв,
Лиш перед Богом на колінах.
Коли твій одяг – вишиванка,
Любиме блюдо твоє – сало.
Як на Різдво стоїть ялинка,
Тобі достатньо, а не мало…
Коли шануєш батька й матір
І «Добрий день!» твоє вітання.
Коли порядок в твоїй хаті,
Як є любов і є кохання…
Коли обходишся без мата,
А з вуст твоїх злітає пісня,
Коли не йдеш у ліжко спати,
Хоч на дворі година пізня.
Як вмієш виковать підкову,
Коли твій гімн тобі гостинець,
Як маєш честь і знаєш мову,
Лише тоді ти українець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653484
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.03.2016
Не можна матір забувати,
Слід мову рідну пам’ятати,
Там де є мова, там є мати,
Тоді й державність святкувати.
Як мальви квітнуть попід тином,
Де квітка ця землі перлина,
Лишайся завжди вірним сином,
Твоя це, сину, Батьківщина.
Якщо забудеш рідну матір,
Забудеш мову і родину,
Не буде кинути де якір,
Тоді ти втратив Батьківщину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653482
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.03.2016
Перестала плакати вже стріха,
Ластівки затихли у кублі,
Небо синє – це єдина втіха,
А вночі ще зорі золоті.
Сонечко моє, а ти проснулась,
Треті півні напились води.
До плеча легенько пригорнулась,
В серці залишаючи сліди.
В білизну вдягнулися садочки,
Ми пішли оглянути наш сад.
Зеленіють ще малі листочки,
Сік пускає синій виноград.
Щоб довіку жити нам з весною,
Щоб зозуля кукала роки…
Щоб до віку бути вдвох з тобою,
Щоб любов горнути до щоки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Де берези Полісся пробудились від сну,
Перші проліски в лісі принесли нам весну,
Де у вітах берези – подих мрій і надій,
Як прекрасно тут жити – Лучеську мій.
Твої парки і сквери, мов ікони з лиця,
Нам Волинь освятити допоможуть серця.
Вітре щастя і долі теплим подихом вій,
Я люблю тебе рідний - Лучеську мій.
Твої клумби святкові нам приносять красу,
Своє місто кохання до небес вознесу,
Ти всміхаєшся граде, я твій син, тут я свій,
Ти для мене найближчий - Лучеську мій.
Де над Любарта замком злетів сокіл увись,
Тут у Лесинім парку долі дві обнялись.
Церкви вгору знялися у красі золотій,
Як прекрасно тут жити – Лучеську мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653170
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2016
Вже весна крокує світом,
Всі сади покрились цвітом
І ростуть кохання крила,
Проситься в політ душа.
Світяться коханням очі
І у день, і серед ночі.
Це напевно, моя мила,
До нас щастя поспіша.
Приспів:
Відшуміли вже сніги,
Зеленіють береги,
Солов’ї сади полощуть,
Все квітує навкруги.
Відшуміли вже сніги,
Зеленіють береги,
Ми кохання нап’ємося
Із тобою до снаги.
Я дивлюсь в кохані очі,
Доля нам любов пророчить,
Зорі ясні серед ночі,
Нам виписують дива.
Ти розправ, кохана крила,
Щоб зі мною полетіла,
Долі щастя закортіло
Так, щоб кругом голова.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Посидь зі мною. Сонце йде до сну
І білі хмари світяться червоно.
Ми так колись дивились на весну,
Тепер наш вечір б’є осіннім дзвоном..
Люблю тримати руку у руці,
Вдихати запах яблук, що дозріли.
Хоча сховалися за обрій промінці,
Тут ми неначе вчора воркотіли.
Щастя знайшли колись у цім саду,
Як яблуні купалися у цвіті.
Замість весни, я в осінь поведу,
Де яблука достигли соковиті.
Посидь зі мною. Сонце йде до сну,
Давай зігрію подихом долоні.
Я розповім про сад і про весну,
А сад простягне яблука червоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
На березі Стиру мій Лучеськ стоїть
В парковому цвіті й соборах.
Де небо блакитне багато століть,
Де сині озера, як море.
Приспів:
Цвіти рідний Луцьку,
В казках квітників,
На нитці хвилястого Стиру.
Хай квітнуть лататтям
Низькі береги,
Обабіч стирового виру.
Тут Любарта замок притих у красі,
Сміються у парках тополі.
Історію міста творили князі,
А люди всі прагнули волі.
Приспів.
Церковний лунає навкруг передзвін,
А сонце квітує в серпанку.
Тут верби плакучі зробили уклін,
А луки вдягли вишиванку.
Приспів.
Мій красене, Луцьку, цвіти у віках,
Молюся за тебе в соборі.
Хай щастя приносить хвиляста ріка
І мирні виблискують зорі.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652628
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.03.2016
Я на пролісках ранніх
Загадаю бажання:
Щоб відлиги весняні
Принесли нам кохання.
Березневого ранку
Хай берізка заплаче…
При веснянім серпанку,
Мліє серце козаче.
Квіти ніжні раненько
Тихо вдарять у дзвони,
Хай почує серденько,
Весняні передзвони.
І кохання розбудить
Ця краса проліскова,
Вона скаже, що любить,
Все розкаже без слова.
Ще ліси стоять голі,
Дзвонять проліски зрання
І милуються долі
Білим цвітом кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016
Якщо слова заплести у вінок,
Де кожне слово взяте із душі,
То потече поезії струмок,
Який є нашого життя рушій.
Поезія – це струни скрипаля,
Смичок маестро – це отой поет,
Що до народу словом промовля
І творить своїм словом пірует.
Поезія – це скарб, що є в житті,
Де діамантом сяє кожне слово.
Поезія – це мова почуттів,
Це музика надії і любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652446
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.03.2016
21 березня День поезії…
Наша поезія, як мова,
Струнка, красива, калинова.
Вона життєвий наш рушій,
Бо в нас, поезія з душі.
Хоча поетів в нас багато,
Але поезія – це свято.
Коли народжується цвіт,
Такому жити сотні літ…
Поезіє! А ти щоранку,
Вдягай найкращу вишиванку.
Бо ти завжди для нас – святе,
Тебе ми любимо зате…
В кожній родині нема свята,
Щоб тепле слово не сказати…
В промінні сонця і в зірках,
Живи, поезіє, в віках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652429
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.03.2016
Моя хатиночко батьківська,
Ти всі роки зовеш мене,
Хоч шлях до тебе і неблизький,
Та серце ноги вдаль жене.
Я син для тебе, моя хато,
Яким не був би я багатим,
Допоки є ще мама й тато,
Спішу про себе нагадати.
Бо знаю, що прийдуть часи,
І світла у вікні не стане,
Замовкнуть тихі голоси,
Тоді ти звати перестанеш.
Мій любий, рідний, отчий доме,
Для тебе я завжди дитина,
Що далі буде – невідомо,
Та ти приймай мене, як сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652166
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.03.2016
Щоб краще ворога впізнати,
Потрібно мову його знати.
Чомусь до мов я більше звик,
В нього ж не мова, а язик.
Німецьку мову і англійську,
Тепер вивчатимуть у війську.
Співає мовами земля…
Язик лише у москаля.
Настане час і може скоро,
Народ наш вивчить інші мови.
Пісні полинуть іздаля,
Щезне язик від москаля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2016
Москаль – це, братику, - потвора,
Що п’є із нас постійно кров.
Ще був він «братом» наче вчора,
А нині «нарубав вже дров».
Рашистом вліз у нашу хату,
Він не фашист, багато гірш,
Колись ми довірялись «брату»,
А він з нас й нині тягне гріш…
Немає віри московітам,
У кожнім слові в них брехня,
Це майже ті самі совіти,
З думками путіна й кремля.
Ще хочу чесно вам сказати,
Не всі в Росії москалі…
Москаль садить русин за грати
І він не знає про жалі.
Він жало має ядовите,
В його розмові матюки.
Найкращий в нас москаль - убитий,
Живі – це справжні хижаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651916
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2016
Слова до музики №83 Віктора Оха...
Хоч натомлені крила, стріла радо земля
І лунає із неба перший спів журавля.
Вже повертаються додому із невідомих нам країв,
Летять, летять клини у небі, «курли» лунає журавлів.
Летять журавлики додому, вітає їх своя земля,
Летять, летять клини у небі, «курли» лунає журавля.
Хоч натомлені крила, стріла радо земля
І лунає із неба перший спів журавля.
Шлях не легкий вони здолали, та цей політ для них – святе,
Бо їх додому доля кличе, весна у домі вже цвіте.
Нелегкий шлях лишивсь позаду, земля весною стріла їх,
У пролісках цвітуть поляни, в пташинім соло чути сміх.
Хоч натомлені крила, стріла радо земля
І лунає із неба перший спів журавля.
«Курли» з небес неначе пісня, лунає в синіх небесах,
А поруч з ними пропливають хмарки на білих парусах.
«Курли» з небес неначе пісня, лунає в синіх небесах,
А поруч з ними пропливають хмарки на білих парусах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2016
Верба ридала над рікою,
Спустивши віти до води.
Немов вмивалася рукою,
Чи відганяла холоди.
А річка хлюпала об берег,
Швидкі ганяли окунці
І берегла святий оберег,
Багатство сховане в ріці.
Верба дивилася на річку,
Творила тінь, скидала лист.
А сонце знов топило пічку
І вітер грав, неначе Ліст…
Вербиці відлетіли роси,
Їй вітерець заплів косу.
А віти верби в триголосі,
Дивились в річку на красу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651693
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.03.2016
Я не покину Україну,
Я тут давно корінням вріс.
Землю свою, свою родину,
Люблю й любитиму до сліз.
Тут запах рідного Полісся,
Тут рідні Мавки й Лукаші.
Тут дух землі до зір вознісся,
Тут все співає для душі.
Тут навіть рідна хуртовина,
Тут враз зникає вража тінь.
Тут пахне хлібом Батьківщина -
Земля свята для поколінь.
Хрести стоять на роздоріжжі,
Смакує Різдвяна кутя,
Хоч бродять ще ідеї вражі,
Та все в нас буде до пуття.
Я не покину Україну,
Я тут давно корінням вріс.
Мою святу, мою єдину,
Я захищу у повний зріст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2016
Криваві сльози стиглої калини,
Дими АТО у зморшках болю й ран.
Мати давно чекає свого сина,
Де дим сідає, начебто туман.
Щодень кладе на стіл хлібину свіжу,
Домашній, свій, що так любив Іван.
Біль без ножа по серці знову ріже,
В очах стоїть, стоїть густий туман.
І знову крутить синову пластинку,
Поглядує на схилений паркан.
Вдягає в квітах чистеньку хустинку,
Бринить сльоза і знов в очах туман.
Злітає листя із старого клена,
Вдягає мати витертий жупан.
Зійшли хліба і поле знов зелене,
Та серце в тузі, а в очах туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2016
Знищують пам’ятники Т.Г.Шевченка
і закривають музеї в Росії…
Почали у Росії стирати сліди,
Дорогого для нас українця.
В середині їм мало своєї біди,
Вони рвуться до нас, як злочинці.
Бо кордони їм десь, Україна - ніщо,
Прагнуть неба і тільки у хмарах.
Хоч їх поїзд давно з України пішов,
Та проте ще земля у пожарах.
А Тарас, наче кістка у горлі стромить,
«Кобзаря» не рахують за книгу,
Та пройшли вже часи і настала та мить,
Серце чує в народі відлигу.
Пам’ятає Тебе, батьку наш, весь народ,
Наче пісню в вишневім садочку.
Ми хотіли і хочемо й далі свобод
І вишивану мати сорочку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2016
Живи, Надіє!!!
Несуть вітри буйні
Надії надію,
Всі народи чуйні
Кажуть «фе» злодію.
У тюрмі два роки,
Донька України.
Вже запали щоки,
Страждає невинна.
Поламай їм грати,
Вертайся додому!
Бо тебе зламати
Не вдастя нікому.
Ти надія наша,
Для народу - віра,
Ще страждання чаша
Виллється на звіра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651203
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.03.2016
Одягнімо свою вишиванку,
У якій українська душа.
Де захований ніжний серпанок,
Вона рідна для нас - не чужа.
В ній дві нитки, неначе дві долі,
Чорна – смуток, червона – любов.
Вишиванка – це вітер у полі,
Від якої бурлить в жилах кров.
Породила вона нашу волю,
Це, як прапор для кожного з нас.
Їй Господь дарував таку долю,
Щоб для неї прийшов нині час.
Україно! В твоїй вишиванці,
Наші рідні цвітуть кольори,
Ти на волі тепер, ти не бранка,
Тож цвіти, як цвітуть прапори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651202
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.03.2016
Пишний віночок з ранньої кульбаби
Дівча плело вклиняючи думки.
І квіточки, немов безцінні скарби
Торкалась медом кожної руки.
Біленькі хмари закривали сонце,
Що так сліпило дівчину в вінку.
Немов вони служили охоронцем,
На юному дівочому віку.
А кожна квітка у віночку - згадка,
Як кожен крок ще юного життя.
Бо і сама вона була загадка,
А у вінок вплелися почуття.
Я задививсь на неї й на віночок,
Що, як корону одягло дівча,
Жовті кульбабки йшли самі в таночок,
А я дививсь, неначе їх вивчав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
Стежки небиті ведуть угору,
Де даль казкова, де спить зоря.
Вітер в обличчя, в ранкову пору,
На вухо стиха щось промовля.
Приспів:
В понад краєм шумлять тополі,
Хліба зелені спішать у ріст.
Ідуть по шляху обнявшись долі,
Де їх чекає життєвий міст.
За мостом долі жде таємниця,
На тому боці цвіте весна.
І обом долям кохання сниться,
Серця п’яніють мов від вина.
Приспів.
Весну квітучу зустріли долі,
У синім небі шумлять клини.
Маленькі хвилі по житнім полі,
Збивають роси із тишини.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2016
Загорніть мені, мамо, в полотенце кусочок хлібини,
Вернусь я додому, щоб узяти той хліб з Ваших рук.
По стежині пройдуся, яка знає мене із дитини,
Ця дорого надії і вічних життєвих розлук.
Вашу голову сиву пригорну до грудей, як святиню,
Із мозолистих рук я шматочок хлібини візьму.
Я коли б не вертався, щоб над Вами було небо синє,
Розумію завжди, чому тягне до Вас так… Чому?
І налийте в плящину водиці з відра, що у сінях,
Щіпку солі з сільниці, яка б відганяла страхи,
Я її покладу біля серця в глибоку кишеню,
Бо мене ще чекають далекі, далекі шляхи.
Ви достаньте із скрині мені з полотна вишиванку,
Ту, що Ви вишивали для мене колись по ночах…
Усміхніться мені, усміхніться мені спозаранку,
Я не хочу дивитись на сльози у Ваших очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650652
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.03.2016
Люблю я тебе - Україно!
До тебе лечу, як до мами,
Зібрала ти нас у родину,
Я це відчуваю з роками.
Де кручі Дніпрові й Карпати,
Таврійські степи і Полісся,
Зуміла ти нас об’єднати,
Щоб сила і розум вознісся.
Хоч п’ють вороги кров із тебе,
Та в тебе сини є і доні,
Що можуть очистити небо,
Окремі із них ще в полоні.
Та й тих москалям не зігнути,
Бо воля в душі в нас козацька.
Недавно ми скинули пута,
Тепер вже не зв’яжуть зненацька.
Люблю я тебе - Україно!
Щаслива будь, нене, віками!
Гуртуй і надалі родину,
Щоб воля бурлила річками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650651
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.03.2016
Стоять двори пустинні без синичок,
Трава посохша охрою взялась.
А проліски із гайових дзвіничок,
Тризвонять, що весна вже почалась.
Шумлять стерильні стовбури берези,
Скоро вони пускатимуть сльозу.
Та ще бувають дні, коли терези,
Прислати можуть снігову грозу.
А хочеться уже тепла на дворі,
Веселиків почути в небесах.
Сховати рукавиці до комори,
Весна прийшла, то вже напевно час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650439
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.03.2016
Прийшлось нам, батьку, знову воювати
За Україну, - саме в цьому суть…
Бо москалі готують для нас грати
І як колись, лише нам зло несуть.
Землі їм мало… Звикли до знущання,
Бо в українців воля над усе,
Таке з роками виникло бажання…
А від «братів» давно вже нас трясе.
Ти нас навчав любити Україну,
Щоб за столом збиралася сім’я,
Щоб волю предки дарували сину
І щоб жили завжди без москаля.
Спасибі, батьку, за твою науку,
Що мудре слово завжди нам несе.
Ти із віків протягуєш нам руку
І учиш нас, що воля над усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650437
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.03.2016
Червоніє калина
Притулилась до гаю.
Тут моя Батьківщина,
Тут живу, тут кохаю.
Виглядає та хата,
Де колиска гойдала.
Де мене рідна мама
Із доріг виглядала.
Споришева стежина
Що світилася в росах.
Це моя Батьківщина,
Тут дитям ходив босий.
Тут навчився читати,
Тут пізнав рідне слово,
Тут почув я від мами
Перший раз колискову.
І гудуть тихо бджоли,
Спочиває криниця.
Не забуду ніколи,
Мені все рідне сниться.
Полетів я у вирій,
Залишилась калина.
Та ще є до подвір’я,
Моя рідна стежина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650106
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2016
Сумує лавка змучена вітрами,
Дощі й морози вдарили по ній.
Хтось просто так залишив на ній шрами,
Для неї залишився він чужий.
Вона ніколи не складала списків
Закоханих у зоряних ночах.
І тільки зорі мерехтливим блиском,
Ховалися в закоханих очах.
А скільки сміху, сліз і поцілунків,
Романсів під гітару і розлук,
Зізнань в коханні, як п’янкого трунку,
Як добре, що не бачила їх мук.
І я закарбував тут свою долю,
Не вирізом, а спомином нічним,
Тут стільки радості, надії, болю,
Під ясеном, що став уже ручним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650105
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2016
Ви пробачте, матусю, мені,
Що я був неслухняний часами,
Я у сні чую Ваші пісні,
Голосніше все чую з роками.
Заспівайте мені,
Заспівайте мені, моя мамо!
Тихим голосом так, як колись,
Як була на дворі хуртовина,
Ви співали, як я помоливсь,
Ваша ж пісня - молитва за сина.
Заспівайте мені,
Заспівайте мені, моя мамо!
На лавчині сиділи удвох,
Ви співали дорослому сину,
Пісню слухало небо і Бог,
Бо для Вас я й дорослий – дитина.
Заспівайте мені,
Заспівайте мені, моя мамо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649806
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2016
Вже розцвіли весняні квіти,
В небі почулося «курли»,
Знову коханням очі світять,
Сльози з берізок потекли…
Пр: Захвилювалося кохання,
Жайвір заповнив небеса.
В небі сховалась зірка рання
І засвітилася роса.
Проліски вдарили у дзвони,
Лебедем хмари попливли.
Всі позникали перепони,
Пари на вірність присягли.
Пр.
Люба, весну ми стріли в парі
Ніби відлинули літа…
П’ємо її, неначе чари,
Хоч в нас вже осінь золота.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Жіночкам сайту...
А сонечко сяє весняним промінням,
Ударив у дзвони підсніжник лісний,
Весна потихеньку пускає коріння,
Де день березневий квітує ясний.
А там де є квіти й кохання квітує,
Дівчата на краще змінились в лиці.
Закохані пари повсюди воркують,
Фонтаном кохання, мов б’ють криниці.
Жінки, як нарциси, чекають на свято,
Протягують руки назустріч весні,
Їм хочеться щастя багато-багато
І щоб їм постійно лунали пісні.
Чарівні, кохані, Вам квіти в дарунок,
Хай світиться щастям сьогодні земля,
Прийміть чоловічий, палкий поцілунок,
Бо серце коханням до Вас промовля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649620
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.03.2016
Одягнув на палець перстеня коханій,
А вона зронила радісну сльозу…
Небо сколихнулось дівчині обраній,
Відвело від серця думану грозу.
Засіяло сонце, заспівали птахи,
Хвіртка не рипіла, квітнув верболіз.
Серце билось часто - думала невдаха,
Та Господь кохання все-таки приніс.
Буде тепер в парі, тепер будуть діти,
Щастя попереду теж одне на двох.
І сади весною знов обліплять квіти,
Цю життя дорогу дарував їм Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016
В волошковім полі дві зустрілись долі,
І не можуть двоє відвести очей.
І синіють очі, як волошки в полі,
Світять зорянисто зірками ночей.
Коли жайвір в небо підніметься зрання,
А роса волошкам вимиє лице.
Двом щасливим долям зацвіте кохання
І його освітить сонце промінцем.
Пізньою весною волошкове поле,
Набирає колір, як небесна синь,
В синім-синім полі об’єднались долі,
Поле ж заховає тайну до святинь…
Волошкове поле й сині-сині очі,
Об’єднались в полі краплями роси.
І сіяють зорі, і сміються ночі,
Волошкове поле світить для краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016
І налетіли, як чорні хмари,
Ні, і не турки, і не татари…
«Брати» єдині на всій землі,
Тепер рашисти і москалі.
І не на конях, а вже на танках,
Тепер їх «гради» б’ють нас щоранку.
Себе ж б’ють в груди, що не воюють,
Сліз материнських вони не чують.
Весь степ кровавий, кругом «двохсоті»,
Сини воюють ще жовтороті.
І йдуть в Росію і в Україну,
Оці «двохсоті» - йдуть без упину.
Батьки ридають, дружини плачуть,
Москаль рішає свою задачу…
Як легко, друзі позбутись брата,
Що замість дружби взяв автомата.
Цієї дружби мені не жаль,
Знов лізе в хату до нас москаль.
Земля країни в постійнім риску,
То ж биймо дружньо «братів» по писку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649284
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2016
Закінчилась зима,
Підійшла до кінця,,
Теплий вітер по полі гуляє.
Хоч пора ця сумна
Ще немає співця,
Що у небі весну вихваляє.
Зеленіють жита,
Бо позбулись снігів,
Що побігли далеко водою.
Весни доля проста,
Не лишити слідів,
Попрощатись на довго з зимою.
І не стало слідів,
Від морозу й снігів,
Знов веселиків чути у небі.
І посилиться спів,
Довгожданих птахів,
Всім весна нагадає про себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649021
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.03.2016
Закриті очі, але гострий нюх
Вже чує, що несуть у ліжко каву…
Легенький Штраус знов чарує слух,
Цей ранок заслужила ти по праву.
Заглянув промінь сонячний в вікно,
Дивився крізь гаптовану фіранку,
Такого ранку не було давно,
В твоїх руках кавусі філіжанка.
Відкрились очі, став гостріший слух,
Я все дививсь на усмішку ласкаву,
Вітер з вікна привів волосся в рух,
Де ти у ліжку смакувала каву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
А роки, наче з вирію птахи,
Налетіли і спогад обпік,
Ти залишила хлопця невдаху,
Він зберіг тебе в серці навік.
Різні долі і різні оселі,
Хоч кохання знайшли ми своє,
Та прожив я роки невеселі,
Бо твій образ і нині жиє…
Мене спогади переповняють
І я з ними лечу ніби птах,
Я кохаю тебе, ще кохаю,
Є кохання – немає невдах.
Пам’ятаю той день і прощання,
Як відліт мені душу обпік,
Збережу я до смерті кохання,
Бо мене хтось коханням нарік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016
Як сонечко сходить над нами
І промінь загляне в віконце,
Ми тягнемо руки до мами,
Бо мама зігріє, як сонце.
Матуся погладить у ліжку,
До серця пригорне малечу,
Одягне шкарпетки на ніжку,
А тато посадить на плечі.
І зразу стаємо дорослі,
Бо вищі за мить ми від тата,
Смачненьке дає мама мюслі
І в школу канапку для брата.
Життя у родинному колі -
Це свято для мене і брата,
Бо важко було б нашим долям
На світі без мами і тата.
Як сонечко сходить над нами
І промінь загляне в віконце,
Ми тягнемо руки до мами,
Бо мама зігріє, як сонце.
Матуся погладить у ліжку,
До серця пригорне малечу,
Одягне шкарпетки на ніжку,
А тато посадить на плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648806
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.03.2016
Я очей таких зроду не бачив,
Де б світилась життєва надія.
Я дивився у очі собачі
І здалось, що його розумію.
Він хотів розповісти про долю,
Хилитав хвостом вліво, то вправо,
Був голодний, проте був на волі
А на волі він знав свою справу.
Він забув про покору і ласку,
Хоч жилося не просто собаці,
Попадався не раз він у пастку,
Та не хтів жити в буді-палаці.
Я поклав йому булочку здобну,
Нахилився над нею собака,
Він побачив, що все без обману,
В очах сяяли радість і дяка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648562
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.03.2016
Розсідлані коні галопом пішли,
Копита зривають траву зеленисту,
Галоп свій вони до води почали,
Їх гриви горіли вогнем променистим.
Табун, наче хвиля ховався у ніч,
Хропли неосідлані коні на волі,
Із гілля тополі покрикував сич
І крик цей зникав десь у житньому полі.
Волошки дрімали, хитались хліба,
А коні спішили до чистої річки,
Яка ж для них радість, як воля жива,
Луги соковиті, вода із кринички…
Робота важка у коня кожен день,
Лише в табуні зустрічаються друзі.
За ніч переслухають купу пісень,
Як коні на волі й пасуться на лузі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648561
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.03.2016
Якби рідну Волинь освятити в Стиру
І щоб Світязя хвилі омили від бруду.
Кожен скинув із пліч ненависну журу,
Щоб Волині життя помінялось для люду.
Щоб Полісся надалі цвіло у льонах,
По житах бігла вруна зелена,
Щоби зло не приходило навіть у снах,
Осінь в золоті бачила клена.
Щоб повніли грибами Поліські ліси,
Волиняночки – мавки сплітали віночки.
Щоб робота була, стали мирні часи,
Щоб родились синочки і дочки.
У Волинських лісах свій співав соловей,
Під мелодії дзвонів святого собору.
Щоби жінка горнула дитя до грудей,
А молитви святі піднімалися вгору.
Якби рідну Волинь освятити в Стиру…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648289
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.03.2016
З весною, любі поетеси!!!
Коли зорі зникають березневого ранку,
А сніги потічками біжать до ріки.
Одягайте мужчини свою вишиванку,
Бо на дворі весна і святкують жінки.
Ще не чути набату первоцвіту й медунки,
Проте квітнуть кохані весною жінки.
Вони хочуть любові, прагнуть ласки, цілунків,
Напиватись любові хоч раз в рік до снаги.
Сяють сірі і карі, сині-сині, як небо,
Оченята коханих, що милують серця.
Жінка прагне уваги – більш нічого не треба,
Щоб сіяла усмішка та, що їй до лиця.
Дорогенькі красуні, кожна з Вас чиясь доля,
Зичу щастя Вам, любі, щоб співала душа.
Щоб були всі стрункими, наче в полі тополя,
Щоб завжди вистачало для потреби гроша.
Щоб робота у радість, щоб достаток у хату,
Кава в ліжко щоранку, можна чай, чи узвар.
Хай щодень для Вас, любі, перетвориться в свято,
А весна Вам щороку додаватиме чар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648288
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.03.2016
Перисті хмари сплять у небесах,
Берізкам промінь заплітає коси.
Іде весна, не спить земна краса,
Вже на траву сідають перші роси.
Ви теж позбудьтесь холоду в душі,
Направте своє личенько до сонця.
П’янка весна – це серденька рушій,
Вона коханням дивиться в віконце.
Прокиньтеся, дівчатка, бо весна,
Вдягніть новеньку гарну спідничину,
Щоб жайвора натягнута струна,
Коханням заливалась без спочину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
Зерно життя засіяли батьки,
У душу кожної зачатої дитини.
Зернина ця пускатиме ростки,
Тоді, як немовля позбавлять пуповини.
Як вітер вруну гнатиме в поля,
А хмари лебедині дощ дадуть для росту,
Піде у ріст маленьке немовля,
Хоча піднятись у житті ой, як не просто.
Потім «дитя» збиратиме врожай…
На світ до них прийдуть вже інші немовлята.
Тоді життя прикрасить небокрай,
Життя зерно зійде, як урочисте свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648040
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2016
Твої очі зелені пригадались весною,
Твої губи - пелюстки знову звали кудись…
Зачаровані миті, як вмивались росою
І, як соколи в небо, піднімались увись.
Відлітали у зазоряне небо вечірнє,
Де губилися мрії, де була тишина.
Бо тоді нам ці миті ще були непомітні,
Ми п’яніли від щастя, мов впилися вина.
Тепер маємо мить, ще нічим не стривожену,
Тільки небо весняне кличе знову в політ.
Та вже крила не ті, небо нам відгороджене,
Але там між зірками є кохання наш слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016
Як хвастаються інколи «піжони»,
Що знають купу іноземних слів.
Завчають часто вислови – шаблони,
А «крепке» слово знають поготів.
Чому «Окей»? Коли є слово – Добре,
Чому «Хело»? Коли є - Добрий день.
Слово своє, немов матуся горне
І сили додає, немов женьшень.
Вивчайте, друзі іноземні мови,
Та не заносьте сміття в рідний дім.
За необдумане, чужинське слово,
За нашу мову буде стидно всім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2016
Сипнув сніжок, та лише на хвилину
І сонечко послало промінці.
Враз виникла мені весни картина
І усмішка з’явилась на лиці.
А котики сіріють над водою,
Річка повніє – вийшла з берегів.
В повітрі пахне ранньою весною,
Вдихаючи його, я майже млів…
Летіли хмари й ті здавалось клином,
Проміння сонця гнало вдаль мороз.
Вітри гойдали мокру тополину
І бігли, бігли, мов здавали крос…
Пішли шпаки у весняну розвідку,
Сушились на вітру грязькі стежки.
Ще проліски ховали першу квітку,
Збігали дні, мов хтось листав книжки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647493
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2016
Простеньке бра висіло на стіні,
Дві лампочки були у середині,
Судилося залишитись одній
І стали зразу зовсім інші тіні.
Звикаємо до всього, що кругом,
Та варто поміняти все довкола.
Був велетень, звикай, бо поруч гном,
Коли в квадраті – перейди до кола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647492
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2016
Красива жінка, повні смутку очі,
Бо ще не долюбила до кінця.
Які страшні бувають в неї ночі
І спомини, коли йшли до вінця.
А потім все злетіло падолистом,
З Афгану звістка – безвісті пропав…
Сльози кроваві, як дрібне намисто,
Та їх ніхто й ніколи б не збирав.
Могла б ще вийти заміж, та кохає,
Чекає того, хто пішов і зник
І жде красива жінка – виглядає,
Чи вернеться коханий чоловік…
Красива жінка, повні смутку очі,
Бо ще не долюбила до кінця.
Які страшні бувають в неї ночі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647230
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2016
Часто доля згинає плечі,
Хоч роки здається молоді,
Та в житті страшні бувають речі,
Сріблом осідають в бороді.
Зморшок появляються траншеї,
Косить хтось волосся пишний лан.
Лише в серці квітнуть орхідеї,
Стелиться кохання, як туман.
І тоді в нас виростають крила,
Плечі розправляються тоді.
Час, коли любов у двох щаслива,
То не місце у житті біді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016
Господи! Я вірю, що Ти є на небесах і я звертаюся до Тебе з цією молитвою.
Образум, Господи, ворогів наших, що поливають землю кров’ю наших синів.
Захисти, Господи, мій народ від посягань на нашу землю і незалежність.
Господи! Ти сотворив Рай у нашій державі. Наділив її родючістю і працьовитими людьми,
прикрасив її голубими озерами і чистими ріками, квітучими степами і пишними лісами.
Ти наділив мій народ розумом і красою, багатствами і піснями. Вказав нам правильний шлях розвитку.
Прошу Тебе, Господи, допоможи нам позбутися диявола, захисти нас!
Дай нам силу, Господи, вистояти у боротьбі. Захисти нас від бід і злиднів, від хвороб і заздрощів.
І торкнись, Господи сердець кожного українця, щоби праведність та святість, милосердя та чуйність, відповідальність та честь, стали основним показником нашого суспільства.
Об’єднай нас, Боже, в єдину родину.
Позбав нас від ворогів наших.
Амінь!
"І торкнись, Господи сердець кожного українця, щоби праведність та святість, милосердя та чуйність, відповідальність та честь, стали основним показником нашого суспільства."
Використані слова автора ПВО...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647028
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2016
Ридає ніч піснями солов’я,
Для пари, що покрита сивиною.
Часи минули, як цвіла земля
Їм круглий рік, цвіла навіть зимою.
Мороз зимою казку малював,
А довгі ночі – ночі для кохання,
З них кожен їх, неначе чар чекав,
Чомусь тоді не спалося до рання.
А навесні збиралися в політ,
Душі були у медунковім цвіті.
О, скільки літ, скільки минуло літ,
Їх певно стільки, як волошок в житі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
Пригадалося, повернулося,
Білим лебедем пригорнулося…
І нахлинуло світлим спогадом,
Обдало життя терпким солодом.
Пр: Усміхалася темна ніченька,
Цілував твоє біле личенько,
Зорі падали – зорепадами,
Свою доленьку ми не зрадили.
Попід липою, де гули хрущі,
Ми ховалися, як ішли дощі.
І горнулися й цілувалися,
А серця обох в політ рвалися.
Пр.
Біле личенько, брови чорнії,
Очі карії, як два промені.
Очі карії – два магнітики,
Усміхалися, наче дітоньки.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016
Звідкіля ти, сонячна красуне,
Чи до твого серця стежка є?
Ти моя обвінчана парсуна,
Ти життя заквітчане моє.
Зіронько, світи в житті моєму,
Проліском у лісі зацвіти.
Квіткою святого Вифлеєму,
Забери в закохані світи.
Де ще є такі чарівні очі,
Пишні коси і берізки стан.
Погляд від якого серед ночі,
У полоні був би і султан.
Теплим вітром дихай серед ночі,
Так здається вмієш тільки ти.
Дивляться на мене зорі-очі
І зовуть в омріяні світи.
Звідкіля ти, сонячне дівчисько,
Ти признайсь, красуне - звідкіля?
Не важливо чи далеко, близько,
Шлях здолають крила журавля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016
Як не просто життя дається…
Тисне груди життєвий смуток.
Та проте коли серце б’ється,
Все міняється часто круто.
Щось тривожить в житті – буває,
Є підніжки і є падіння.
Та буває життя засяє,
Наступає пора прозріння.
Головне жити в світі чесно
І шукати свої цілунки.
Наша доля тоді воскресне,
Принесе у життя дарунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2016
Заспівай мені пісню, сину!
Зрозумій, що вона й твоя…
Маю мрію в житті єдину,
Ще послухати солов’я.
Дай водиці напитись, сину -
Моя радість, моє життя.
Я прошу тебе, як дитину,
Найдорожче моє дитя.
А на старість дай хліба, сину,
Хліба того, що мав роки…
І уваги хоча б хвилину,
Піднімай онучат ростки.
Добрим будь по житті мій, сину,
Бережи по житті любов.
Я молитимусь до загину,
Ти і я, ми єдина кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645890
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.02.2016
Неначе сонце, сходять оті дні,
Що світлим блиском сяють у мені.
Де наша липа і трава в росі
І ти ще юна при своїй косі.
Розходились при сонці по домах,
Злітав із липи полохливий птах.
Були ми двох без друзів і гостей…
Чи наша липа ще й тепер росте?
Й понині бережу я липи цвіт,
Бо саме він нагадує про слід.
Неначе сонце сходять оті дні,
Що світлим блиском сяють у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
Неначе вільні, та проте,
Донині маємо проблеми.
Усе своє, що нам святе,
В нас попадає під дилему.
Плюндрують мову і тепер,
Панує й далі мова «брата»,
Він, як колись на нас попер,
Із чорним дулом автомата.
В нас сотні тисяч ворогів,
Що ненавидять українське…
Люди одні з двох берегів,
Ми за своє – хтось за ординське…
Нема Вкраїнського кіно,
Не маємо ми що читати.
Горілка є і є вино,
Мови нема, що вчила мати.
І наче враження таке,
Що в нас немає України…
Нам рідна мова – це святе,
Тож вирвімо жало зміїне.
Хай у віках живе Тарас,
Не вмре і мова – гарна зроду.
Вознести мову настав час,
Землі Великого народу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645622
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.02.2016
Кров пролита. Майдану сльози
Разом з кров’ю в Дніпро стікають.
Горять скати. Мовчать морози.
Та ще вистріли не змовкають…
Полягло їх тоді багато,
Ще не видно кінця, ні краю…
Невідомо, чи буде свято?..
Та всі знали за що вмирають.
Дифірамби голосить сцена,
А народ простачок, та й годі…
Не майдан це, а вже арена,
Буде бій при любій погоді…
Піднімайтеся, українці,
Коли розум є, є ще сила!
Бо нас знищать всіх по одинці,
Тільки разом розправим крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645368
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.02.2016
У житті є свої корективи,
Невідомо хто ними керує?
Кожен мріє про долю щасливу,
Проте щастя не завжди будує.
Перепони, кохання і зради,
Вони щастя постійно плюндрують,
Часто серце буває, як радар,
Корективи потрібні відчує…
Хочу щастя руками обняти,
Долю всім побажати щасливу.
Щоб змогли біди всі подолати
І створити життя, наче диво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2016
Обніму я життя, поцілую коня, що на волі,
Я природи дитя і за це щиро дякую долі.
Поклонюся хрестам, що стоять на батьківських могилах
І зайду помолитися в храм, поки маю ще силу.
Поки ноги стоять на землі і тумани на лузі,
Поки колос росте на стеблі, ще живу без ілюзій.
Обніму я життя поки коні ще ходять на волі,
Я природи дитя і за це щиро дякую долі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2016
Колись обірветься дзвінка струна,
У безголосся світ піде під вечір.
Ота між нами виникне стіна,
Що дар нам принесе від холоднечі.
Не варто польку грати на струні,
А краще вальс і бажано Шопена.
Тоді козак, тоді ти на коні,
Життя твого перед тобою сцена.
Ти так заграй, щоб зберегти струну,
Щоб струнні звуки зачепили серце.
Піснею стрінеш не одну весну,
Тоді вона заграє тобі скерцо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2016
Веселиків не чути в піднебессі,
Щоднини виглядаю у вікно,
Мовчазне небо, сіре в безголоссі,
Лише хмарин клубочиться сукно.
А котики лоскочуться вербові,
Окутані у замшевий туман.
Струмочки грають пісеньку любові,
Латаття вишиває сарафан.
Проснеться світ водою у криниці,
Відриє весну веселковий клин.
Одяг на світлий змінять молодиці,
Пустить листочки висохший полин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644796
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.02.2016
Як тебе вдарив друг в піддих,
Чи просто плюнув у лице.
Ти відступись, вже мав таких,
Та ти не здатний на таке.
Будь тим завжди, ким справді є,
Не рвися до чужих вершин,
Будь мудрим і роби своє,
Лиш клином вибивають клин.
Обдумай добре, зваж усе,
Щоб бува лиха не впоров,
Хоч від образи і трясе,
Та в тебе й друга різна кров…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644795
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2016
Твої вуста малини смак,
Твої вуста життя оскома,
Ти мій дурман, як в полі мак,
Бо ти з душі знімаєш втому.
Розквітнуть вишні у саду,
Зозуля нам роки покаже,
Я доленьку знайшов свою,
Що буде в нас – життя розкаже…
Приспів:
В лататті світиться роса,
А ми удвох бредемо лугом…
Твоя розплетена коса,
Знімає біль, знімає тугу.
Латаття додає краси,
Очерети стоять зимові,
Тут сяє крапелька роси,
В них світять зорі кольорові.
Приспів. (2)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Березень знову ступив на поріг,
Понабрякали бруньки на вербиці.
Порозбігались сніги із доріг,
Люди чіпляють на цвях рукавиці.
Поле притихло, бо скоро весна,
Зазеленіли хліба березнево.
Рушить повітря пташин тишина,
Та ще сумує безлистяне древо.
Проліски вже піднялися з листви,
Пахне медункою ліс в безголоссі.
Та квіти весною не зацвіли,
Віє весна – десь поділася осінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644586
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2016
Є лавочка закоханих у Луцьку,
Де лампочка сіяє і ліхтар,
Вони єднають завжди долю людську,
Перш ніж привести на життя вівтар…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
За чим так плаче скрипка Паганіні?
За тим коханням, що мовчить в тиші…
Смичком маестро розганяє тіні,
Заховані далеко у душі…
Смичок виводить музику казкову,
А пальці дріботять, обнявши гриф,
Злітає музика і падає додолу,
Щаслива скрипка від такої гри.
Чому так плаче скрипка Паганіні?
Чи може в неї туга на душі?..
Певно тому, що слухає богиня,
Серця її прихований рушій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
В її волоссі затихає вітер,
Сльоза спадає з молодих беріз.
А медунковий, березневий витвір,
Із них збирає крапелинки сліз.
Іде весна, ще крок її не твердий,
Але вже сонце розтопило лід.
Хоч промінь березневий світить вперто,
Довкола видно ще зимовий слід.
Та вже весна у лісі й на асфальті,
Стекли сніги, лишивсь із пилу бруд.
Вже не заб’є зима весні пенальті,
Міняє одяг на весняний, люд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643968
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.02.2016
Світає над річкою, хвилі хлюпочуться,
Верба біля кладки п’є воду з ріки.
О! Як мені хочеться, як мені хочеться,
Щоб води забрали з собою гріхи.
Щоб буськи стояли в воді біля річки,
Латаття жовтіло, співав долі птах…
Зелені листочки мочили вербички
І ластівки пісню взяли на дротах.
Щоб швидше по полю гойдалася вруна,
А жайвір у небі виводив пісні.
Кохання палкого натягнуті струни,
Бриніли завжди наяву, а не в сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643967
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.02.2016
У день святого Валентина,
Кохання зичу кожній парі!
Щоб все життя, а не хвилину,
В душі світилися стожари!
Палкого, ніжного кохання,
Щоб була вірність лебедина,
Щоб всі збувалися бажання,
Щоб була завжди половина.
Якщо є він – була вона,
А в неї любляча родина.
За це ми вип’ємо вина,
У день святого Валентина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643678
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.02.2016
Часами дуже плачеться мені,
Життя дарує спуски і підйоми,
Ноги печуть ходити по стерні,
Серце болить - бо я не чую мови.
А Україна - матінка свята,
Ридає вся у крові і печалі.
Якби її в житті знайти причал,
То б ми її зустріли на причалі.
А то війна… Але нема війни…
Народ рашистів, називають «братом»,
В нас знову гинуть доньки і сини,
А «брат» і далі суне з автоматом.
І знов окропом падає сльоза,
Замість дощу ллють смерть рашистські «гради».
Нам треба сонця, а ота гроза,
Щоб берегла нас від війни і зради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643677
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.02.2016
Іде бабуня…Шкурбає* ногами…
Ціпок тоненький, як дороговказ.
Стомились ноги з часом, із роками,
Стає відпочивати раз-у-раз.
В народі кажуть, що роки – багатство,
Вона б його зміняла на роки,
За її працю, їй належить царство,
Та в старості всі майже жебраки.
Хтось має гроші, та нема здоров’я,
У когось все буває навпаки…
Комусь його життя далося кров’ю,
Та всі такі на старість «ходаки».
Іде бабуня…Шкурбає ногами…
Ціпок тоненький, як дороговказ.
Ображена і долею й богами,
Іде вперед, бо це життя наказ.
Шкурбати* – ледь переставляти ноги, сунути ногами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643421
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.02.2016
Зажди в очах стоїть мені село,
Грабовий ліс і береги в лататті.
І рік отой, коли нас замело,
Коли три дні сиділи всі у хаті.
Тоді спалили в хаті всі свічки,
А дрова берегли, щоб щось зварити,
І на печі сушили сірнички,
Щоб не замерзнути - хотілось жити.
Ревла корова, свині впали з ніг,
Погризли дошки з цілого корита,
А на дворі лежав горою сніг,
Шия в ці дні була у нас не мита.
Траншеї прокопали до хліва,
Матуся роздоїла ледь корову,
Тоді сурова видалась зима,
Бо навіть у селі закрили школу.
Але які тоді були хліба,
Колосся не вміщалось на долоні,
Пило зерно із сніжного горба,
Везли в амбар його машини й коні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2016