| Сторінки (45/4474): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Збиралась ніч. Хропли на волі коні,
Збиваючи копитами росу.
Біля вогню, неначе на осонні,
Козак із «оселедця» плів косу.
Ще молодий - сережка в правім вусі,
Була за свідка – він один в роду…
Сидів босоніж, ноги грів в кожусі
І думав свою думу молоду.
Сьогодні із братами був у церкві,
Молився за батьків, моливсь за січ.
Молився Богу і святій Покрові,
Був із святою нині віч-на-віч.
Обід святковий і пісні козацькі,
Ведеться так на протязі віків.
В цей день ділили все своє по-братськи,
Покрова – це святиня козаків.
Не сквернословте. Не робіть такого,
Що може вас привести до гріха.
Козацьке свято – це свята Покрова,
Що захищає завжди козака.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755170
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.10.2017
Чоловіком родивсь, ним і будь до кінця,
За життя маєш дещо зробити:
Посадити садок, збудувати свій дім,
Маєш сина собі народити…
Окрім цього в житті маєш честь берегти,
Ворогів у свій дім не пускати.
Коли треба за землю на полі лягти,
Щоб від болю не сивіла мати.
Все зроби при житті, щоб родина твоя,
Особливо батьки і онуки…
Прожили у раю, щоб їх квітла земля,
Щоб не знали в родині розлуки.
І щоб завжди в роду все вершив чоловік,
Його діти ішли за ним слідом.
Додавав свою частку в родинний потік,
Завжди внуки пишалися дідом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2017
Краще померти, ніж іти просити,
Проте в житті є правило одне:
Якщо потрібно дітям твоїм жити,
То доля із сумою поведе.
Старайтеся копійку заробити,
Бо тільки праця нам дає життя.
І будете, і Ви, і діти жити,
І будуть колоситися жита.
Навчайте працювати всю родину,
Побачите, як колос вироста…
І бережіть святе ім’я – людина,
Бо нею стати - справа не проста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2017
Твоя рука в моїй руці така маленька і гаряча,
І темна цятка на щоці - Богом відмічена неначе.
Твоє волосся - стиглий льон, а очі сині, як волошки.
Мені здається наче сон, як вранці каву п’єш потрошки...
Твій голос вторить солов’я, твоя усмішка, наче ласка,
Ти з усіма завжди своя, ніколи ти не носиш маски.
Стан смерековий ледь роздавсь, та це нічого, так буває…
Лиш хто у тебе закохавсь, зовсім цього не помічає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2017
Якби ще трішки, війни хай пройдуть,
Ще б крапельку - сльозинку не солону…
Щоб все прозоро - зникла каламуть,
Ішли на прощу і несли ікони.
Щоб так по Україні на віки,
Молились у церквах під мирні дзвони.
Щоб у жінок були чоловіки
І щоб державні на замку кордони.
Напевно грішні ми, хоч з нами Бог,
Чомусь не вистачає того – трішки…
Настане час, ми повернемо борг,
До храму будемо ходити пішки.
Щоб мир настав, бо саме в ньому суть
І зародили ниви урожаєм…
Родилась пісня і пропала лють
І засіяло сонце понад краєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2017
Налетіли дощі…
Позмивали клини журавлині.
Небеса у плащі…
В глибині видно клаптики сині.
Листя жовте летить,
Вітер гонить його над землею.
І здається ще мить,
І зима заблищить під зорею.
Довгі ночі прийшли…
Скоро вдарять грудневі морози.
Полетить із гори
Білий пух, а не осені сльози.
Замете все кругом,
Всі недоліки осені скриє…
І мороз батогом
Річку льодом прозорим накриє.
Золота пелена
Стане враз навкруги біла-біла.
І землі сивина
Нагадає про сивість у діда.
Прийде вечір Святий,
Морозець пустить з даху бурульку,
А дідусь мовчазний
Черешневу смоктатиме люльку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754655
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2017
До дня району...
Тридцять третій район ,
Тут прожито роки -
Це найбільший будинок у світі…
Звідусюди сюди протягнулись шляхи,
Що красою земною сповиті.
Тут дві школи стоїть,
Магазини й садки…
Тут літак - ресторан із Китаю.
Цей район чаруватиме око віки,
Над ним дзвони церковні заграють.
Нині свято його -
Тридцять третій цвіте…
Осінь золотом сквери лоскоче…
Тридцять третій район – він для нас, як святе
І міняти його ми не хочем.
Він єдиний для нас,
Він найкращий з усіх -
Неповторна окраса Волині…
Не любити його – це для кожного гріх,
Він єдиний такий в Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754190
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.10.2017
Покрова свята і козацтво святе,
Бо нам бережуть Україну.
Напевно нам Богом і дані на те,
Щоб мали єдину родину.
Щоб горно горіло, кувались мечі,
Боялися недруги тіні.
Щоб ворог обходив, мовчали сичі,
А ми були завжди єдині.
Покрова козацтво з небес берегла,
Дала йому силу й звитяги.
Ніколи козак не чинив людям зла
І хай майорять слави стяги.
Покрова прикрила козацтво плащем,
Від болю, від смерті й безчестя,
Щоб болі народу змивались дощем,
Пропали ворожі нашестя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753829
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.10.2017
Орлом літав я у синім небі,
Бачив із неба твій кожен крок.
В душі у тебе був тільки лебідь,
Що дав життєвий потім урок.
А я парив все, стомились крила,
Почув здалека негоди грім.
Душа за тебе весь час молилась,
А я стомився і в полі сів…
Я вмів літати, проте не плавав,
Душа мовчала і я чекав.
Я бачив серцем, а доля знала,
Що щастя лебідь тобі не дав.
Ти закохалась у білу птицю,
Чому насправді, сама не знала.
Ти із коханим ішла в світлицю,
Кохання мого крила зламала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017
А все вона, одна вона виною,
Чарка надії випита до дна.
Що закружляла долю з головою,
Я захмелів тоді і без вина.
Щеміло серце, рвало щастя груди,
Притих понад рікою верболіз.
І дивувались, дивувались люди,
Чому в таке болото я заліз.
Я був сліпий, проте горіли очі,
Здавалось, що чекає далина…
Не міг часами спати серед ночі,
Здавалось, що така вона одна.
А потім пелена з очей злетіла
І я відчув плювок її в лице.
Забулось все - залишилися віра,
Крім віри, більш нічого не пече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2017
Самотня жінка курить сигарету
І п’є вино червоне, наче ліки.
І дивиться на неї із портрету
Погляд людини, що пішов навіки…
Вона красива, їй ще жити й жити,
Та ніч приходить, замерзає серце.
Чи зможе вона знову полюбити?..
Коли здається її серце мертве.
На дворі ніч, замиготіли зорі,
Колись коханий не давав їй спати.
А зараз просто ніч стоїть надворі
І чиста постіль прагне налякати.
Самотня жінка курить сигарету
І п’є вино червоне, наче ліки.
І дивиться на неї із портрету
Погляд людини, що пішов навіки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752958
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2017
Пишаюся тобою, сину мій,
Що ти несеш людське тепло у серці.
Що досягнув в житті своєму мрій…
Бо тільки сильні власні долі вершать.
Ти досягнув в житті усього сам,
Хоч міцний тил завжди був за тобою.
Хвалу шли Богу, що на небесах,
Ніколи дружби не веди з ганьбою.
Умій ділитись, підставляй плече,
Коли біда в родині, чи у друга.
Якщо чужа біда тебе пече,
То їх біда й тобі не біла смуга…
Пишаюся тобою, сину мій,
Що вчиш тепер своїх орлят літати,
Лиш виховати з них людей зумій,
Щоб все життя вони пишались татом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752943
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2017
Не треба чашки, щоб води напитись,
Я хочу пити із твоїх долонь
І дивлячись у очі – говорити
Палкі слова - гарячі, як вогонь.
Вода з твоїх долонь мені смакує,
Від неї кров у жилах виграє…
Вода така і рану залікує,
І розхвилює серденько моє.
По цих долонях я читаю долю,
У них перебираю долі мить.
Тут хочу загубити власну волю,
Їх цілувати, з ними жить і жить.
Не треба чашки, щоб води напитись,
Я хочу пити із твоїх долонь
І дивлячись у очі – говорити
Палкі слова - гарячі, як вогонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
Ми зустрілись ніби ненароком,
Ти ще краща стала за роки…
Пригадались мрії ті високі,
Що обох покликали в шляхи…
Приспів:
Явори скриплять понад водою,
Плещуть тихо весла по воді.
Знову ми пливемо двох з тобою,
Наче ми і досі молоді. |(2)
Сіли в човен ми біля обриву,
Де ховали зорі явори…
Я узяв за руку свою милу,
Разом пригадали вечори.
Приспів.
І невже не зміниться нічого,
Розійдуться знову в нас путі?
Будеш цілувати знов чужого,
Хоч в думках єдиний у житті.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
Жінка в літах йде тихою ходою,
Неначе кроком міряє літа…
Волосся відбілила білизною,
Та видно жінка серцем – золота.
Її роки тепер її багатство,
Бо за душею спомини одні.
Робота, діти, вдома – господарство
І вишиті картини на стіні.
Роки злетіли, наче клин осінній,
Та ще не чути трепетне - «курли».
Її подружки, йдуть неначе тіні,
Які давно онуками зросли.
Вона іде і не рахує кроків…
Красива жінка, серцем молода.
І плинуть вдаль її багатства роки,
Час швидкоплинний, як в ріці вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752652
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.09.2017
Шматочок хліба і води простої
Людині необхідно для життя,
Щіпочку солі і звичайно – волі,
А ще до України почуття.
Щоб знав де ворог, бачив із далека,
Ростив свій хліб і слухав солов’я.
І знав, як дах прикрасили лелеки,
В такому домі в злагоді сім’я.
Душею був і щедрий, і багатий,
Щоб брат за брата, щоб твоє плече,
Свою святиню, наче рідню матір
Обороняв, хай сором не пече.
Жити на волі, діточок ростити,
Іти до храму, як покличе дзвін.
Братись за шаблю, землю захистити,
Не допускати на землі руїн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2017
Немов лебідка хмарка білокрила,
Гонима вітром відлітала вдаль.
Закрила сонце, наче тінь зронила,
Вітер притих, здавалось змовк скрипаль.
Замовкли солов’ї, притихли бджоли,
Сади чомусь сховали аромат.
Летіла хмарка ген за видноколи,
Знов виглянуло сонце, мов дукат.
А хмарка відлітала ніби в вирій,
Її наздоганяли промінці.
Вони із неї чудеса творили
Із червонявим блиском на лиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752547
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2017
Я п’ю життя маленькими ковтками,
Щоб смак цей розтягнути на роки.
І штопаю надірване нитками,
А, як болить, то тисну до щоки.
Проте свій вік прожити прагну довго,
Млини життя дарують борошно…
А літопис протоптує дороги,
Де доля вишиває полотно…
Тут можна заблукати між стежинок
І захмеліти в висохлій траві.
Та ти в житті зробив для себе вжинок,
Де день прожитий – крапелька крові.
Щоб смак життя залишився надовго,
Смакуйте подароване життя…
І не звертайте із шляху прямого,
Бо в часі не буває вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752521
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2017
Приходиш на світ із криком,
Тебе цей лякає світ.
Спокійним стаєш із віком,
Мовчиш, як багато літ.
Живеш, бо життя батьками
Дароване, як усім,
Ти жив у утробі мами,
А нині на світі цім.
Ти носиш ім’я – людина,
Зовешся так на землі,
У тебе своя родина,
Життя на родиннім тлі.
Державу шануй родинно,
Завжди будь на висоті…
Бо втрата ім’я – людина,
Найбільша втрата в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751809
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2017
Годинник тихо тікав на стіні,
Неначе щось розповідав у хаті…
Він не будив, будили нас півні,
Що починали зранку галасати.
А він ішов, немов спішив кудись,
Тоненька стрілка обганяла товщі…
Вже новий день від часу пробудивсь,
А він ішов, немов збиравсь до прощі.
Він точно йшов, ні хвилі наперед,
Не вмів також спинятись, чи вертатись,
Тут чіткості ніхто не відбере,
Він тихо тікав, бо не вмів мовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751358
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.09.2017
Яка коса залишилась у мами,
А в юності такою не була.
Її неначе різали роками,
А в колір додавали молока.
Вона з роками стала біла-біла,
Без кави залишилось молоко.
Від долі, певно, мама посивіла,
Не все так просто у житті було.
Проте і нині мама спозаранку,
Свою косу сплітає, як колись.
На свято одягає вишиванку,
Іде до храму, вдома помоливсь.
Рахує й нині, що краса дівоча,
Захована в заплетеній косі.
І кожен ранок хоче, чи не хоче,
Хвилини додає своїй красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751333
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.09.2017
Усмішка твоя в моїй душі,
Всі загоїть за хвилину рани.
Усмішка твоя – це мій рушій,
В ній завжди ховається незнане.
Ніжний погляд , в усмішці вуста,
Цим не володіли і маркізи.
Бо про неї кажуть неспроста,
Що у ній загадка Мони Лізи.
Усмішка твоя для мене - все,
В ній купаюсь, як вона сіяє.
Усмішка твоя тепло несе
І надію в серденько вселяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751227
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.09.2017
І відлітають, відлітають діти,
Родинне залишаючи гніздо.
Батьки старенькі мають в ньому жити,
А щебету неначе й не було.
Лише ізрідка хата защебече,
Як пташенята з’являться малі.
Знову зрадіє серденько старече,
Почувши, як співають солов’ї.
Для них усе: і затишок, і ласка,
І вся увага, і тепло своє…
Життя нове - життя стає, мов казка,
Як та веселка знову виграє.
Самітність найстрашніша для стареньких,
Гніздо живе, як в ньому діти є.
Щасливий батько і радіє ненька,
Життєвих літ їм щебет додає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2017
Був я один і ти одна,
Одне було над нами небо.
Нас поєднала далина
І солов’я вечірній щебет.
За обрій сонце йшло до сну,
Моргали зорі і летіли.
Тебе шукав таку одну,
Щоб жити міг і міг хмеліти.
За ті часи коли удвох,
Не полюбили ми розлуку.
Один в нас видох, один вдох,
Твою завжди тримаю руку.
Я вже забув, що був один,
Ми разом розганяєм хмари.
Летить удаль життєвий клин,
Та, як то добре жити в парі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017
У друзки зболена душа,
Біль розірвав шматками нерви.
Підбито зразу два крила,
Всі мрії наче враз померли.
Чому буває так нараз,
У шкереберть щаслива доля?
Нам не пророчили образ
Й межу чужу посеред поля.
Та вийшло так, нагрянув біль,
Він охопив найперше душу.
На горизонті зникла ціль
І в серці спокій хтось порушив.
А все складалося не так,
Було життя, надії, мрії…
Цей біль в душі був долі знак,
Святе усе нараз розвіяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2017
Летять притомлені літа,
Лиш пахнуть спогади у хаті.
Зазеленіли знов жита,
Буде врожай новий багатий.
Снігами вкриються жита,
Запихкотять в печі дровцята.
Зима пройде, як і літа
І буде знову хліб, як свято.
Дими підуть із димарів,
Дістане хліб із печі мати.
Запахне хлібом на дворі
І знову осені чекати.
І так по колу з року в рік,
Нема коли відпочивати…
Нате й родився чоловік,
Щоб хліб ростити і збирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2017
Осінні роси нагадали літо,
Хоч листя золоте лягло в траву.
І захотілося в теплі пожити,
Не дивлячись на пору золоту.
Пройтися босоніж по травах зранку,
Почути нову пісню солов’я.
І вдосвіта відсунувши фіранку,
Вдивлятись, як проснулася земля.
Та час назад не можна повернути,
Лиш в пам’яті ще чути солов’я.
На дворі осінь, в серці літо чути,
Бо прагне літа ще душа моя.
Осінні роси нагадали літо,
Хоч листя золоте лягло в траву.
І захотілося в теплі пожити,
Не дивлячись на пору золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750912
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2017
Відспівали пісню колоски у житі,
Відцвіли волошки, мак покинув цвіт.
В синім небі хмари росами налиті,
Вітрами гонимі, залишають слід.
Десь дощем маленьким, деінде в негоду,
Кучеряві хмарки до землі кричать…
І дають землиці ждану прохолоду,
Яку так чекали, наче благодать.
Осінь золотава пролилась дощами,
Не співають пісню більше солов’ї.
Лиш «курли» звисока різноголосами,
«Прощавай» в цю пору шлють своїй землі.
Як клини відлинуть і зчорніє поле,
Килимом зеленим заряснять хліба.
І довкола стане сумно й голо-голо,
Білим покривалом вкриє все зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750782
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2017
Дозріє на мангалі дичина,
Із запахом сухого ялівцю.
Що просить крапелиночку вина,
Із присмаком смачного чебрецю.
Хоч поруч не налите ще вино
І цибулина взята для краси.
Все на природі, як німе кіно,
Його дарують нам німі ліси.
Зібрались друзі, пахне дичина.
Вино червоне випито до дна.
Смак ялівцевий з диму вирина,
Мов на воді розгойдує човна.
Дозріє на мангалі дичина,
Із запахом сухого ялівцю.
Що просить крапелиночку вина,
Із присмаком смачного чебрецю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2017
Лице людини визначають вчинки,
Де кожен крок людський – це їх печать.
Є вчинки гіркі - інші, мов родзинки,
Є мовчазні, а є, які кричать.
Геройські вчинки – це людська окраса,
За них дають медалі й ордени.
В житті є вчинки непомітні часом,
Та в них буває стільки глибини…
Окремі вчинки, мов тавро родинне,
Приклеїться буває на віки.
Коли в родині покоління винне,
Про такі вчинки плещуть язики…
Щоб не зчорнити вчинком бува роду,
На кожен крок зважайте при житті.
Бо часто вчинки роблять в нас погоду,
Не піддавайте вчинки каятті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2017
Її побачу я хмелію,
Немов добрався до вина.
Від її погляду я млію,
Вона така лише одна.
І я лечу тоді, як птаха,
Неначе кадрик із кіно…
З-за неї я піду на плаху,
Вона – це молоде вино.
Лише воно втамує спрагу,
Лише вона добавить сил.
Завжди триматиму корчагу,
Щоб та була – одна з світил.
Її побачу я хмелію,
Немов добрався до вина.
Від її погляду я млію,
Вона така лише одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017
Не любить уряд наш народ,
Від дитинчати до старого.
В пошані в нього гурт заброд,
А для своїх нема нічого.
Самі жирують з дня у день -
Палаци, віли, замки, дачі…
Для них життя – це їх едем,
А у людей життя собаче.
Колись урветься нам терпець
І запалають замки й віли,
Народ, який жив, як сліпець,
Підніме уряд цей на вила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2017
Муркоче радісно душа,
Як біля боку жінка-кішка.
І смуток в серце вируша,
Як спати йдеш один у ліжко.
Сум – це не смуток, це – біда,
Сум – це коли ятряться рани.
Сум хробаком людей з’їда
І зберігається роками.
Різниця в них завжди одна:
Сум залишає завжди рани…
А смуток – це життя струна,
Що часто грає кольорами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2017
Поміж колючок створених життям,
На світ приходить квіточка родинна,
Проходять дні… Роки летять, летять…
Карбують крок години і хвилини…
Маленька квітка виросте в дівча,
Прикрасить все на дворі і у хаті.
Тоді дівчина, наче лелеча,
В політ піде в свої шляхи крилаті.
Можливо десь, а може саме тут,
Зустріне в світі власну половину.
І нові птахи квітами зростуть,
А їх батьки сховають пуповину.
Новенькі квіти – долі для батьків,
Любимі доні, наче пишні ружі.
Із них колись відродяться жінки,
Що до життя, як квіти не байдужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2017
У краю, де вишні у цвіту,
Солов’ї не змовкають щоночі.
Перевесло я житнє сплету,
Щоб зв’язати сільське і робоче.
Приспів:
Щоб міцніло щодня перевесло,
Щоб єднали родину мости,
Україна моя ще воскресне,
Будуть внуки щасливо рости.
Щоб дорогу обрали одну,
Яка є для родини святою.
Лише воля була на кону,
Щоб за неї ішли ми до бою.
Приспів.
Я сплету перевесло своє,
Щоб народ весь від Сяну до Дону,
Об’єднати, бо час настає,
Всіх зібрати до рідного дому.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2017
Він стояв і чекав… У руках він тримав хризантеми…
Дві години минуло, а поїзда все не було.
Коли стріне її, поведе, як колись до едему,
І здалося йому, що до серця торкнулось крило.
Було повно людей… Всі чекали на поїзд здалека,
Аж нарешті почувся отой довгожданий гудок.
Наче ніжне «курли» із небес кинув долі лелека,
А чи звуки кохання подав музикальний ріжок.
Ось і поїзд прибув і зійшла на перон королева,
Його перша любов, яку він все життя так кохав.
Перша в небі зоря вечорова з’явилась серпнева,
Її ніс на руках… До безтями її цілував…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2017
Де роси на квітах полощуть джмелі,
Де пахне рум’янок і м’ята…
Від цього блаженства я враз захмелів,
Для мене життя було свято…
Окремі питають: - Де рай на землі?
Він часто у нас під ногами.
Коли поруч з нами живуть солов’ї,
Коли ми живемо з батьками.
Як сонечко сходить і пахне трава,
Зузуля кує спозаранку.
Коли Батьківщина на волі й жива,
А ти одягнув вишиванку…
Лише придивіться і знайдете рай,
Не треба нікуди ходити.
Живемо в раю - знай про це й пам’ятай,
Лиш треба любити і жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2017
Клепав тато косу на пеньку, де ми дрова рубали.
Забив вибиту бабку в дубілий грабовий пеньок.
Молоток і коса, мов на сцені, дуетом співали,
Біля тину кропива ховалась в густий холодок.
Вигравала коса і співала по сольному дзвінко,
Молоток без упину клепав навіжену косу.
Недалеко на лавці мелодію слухала жінка
І доїла в мідницю свою вередливу козу.
І косила траву, росянисту траву біля річки,
І раділа коса, що їй легко дається трава.
Потухала роса, проводжала до вечора нічку,
А татусь все косив і під косу тихенько співав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749901
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.09.2017
Споришева стежина вся світилася в росах,
Їй на зустріч із лугу біг ранковий туман.
Його гнали до стежки перші свіжі покоси,
Додавали туману трав’янистий дурман…
Пахло в лузі травою, голова ішла кругом,
І здавалося в ньому лиш туман і трава.
Виглядало це раєм, що дарований Богом,
Ця картина щомиті видавалась жива.
Перші промені несли кольори червоняві,
Схід здавалося також поміняв кольори.
Бігли в синьому небі лиш хмарки кучеряві,
А туман по стежині піднімавсь догори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749843
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.09.2017
Уже написаний давно
Сценарій фільму – «Про життя».
Тепер знімається кіно,
Хоча роки летять, летять…
Відпочиває Голівуд,
Не бачив світ таке кіно…
Цей фільм оцінить лише люд,
В якому все і вся було.
Чи буде «Оскар», а чи ні,
Це знаєш ти і знаю я.
Не треба грамот на стіні,
Бо головне для нас сім’я.
А «Оскарів» у нас, аж два,
За цей сценарій при житті.
В них наша гордість і дива -
Це наші внуки золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2017
Я вже втомився від чекання,
Перемолився всім Богам.
Як манну жду своє кохання,
І вже нікому не віддам.
А то душа постійно плаче
І туга жме до болю горло.
Згубив я цінне щось неначе,
Без тебе стало пусто й голо…
Годинник бігає по кругу,
Та час стоїть немов знущання.
Хтось наче грає тужну фугу,
Цим випробовує кохання.
В думках з тобою розмовляю
І дихання стає частіше…
Живу тобою, бо кохаю,
Ти мому серцю наймиліша.
Я вже втомився від чекання,
Перемолився всім Богам.
Як манну жду своє кохання,
І вже нікому не віддам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
Кажуть: - мудрість приходить з роками,
Як на скроні впаде сивина.
Як не стане ні тата, ні мами,
Виростає її глибина…
Через те, що немає поради,
Сам на сам залишився з життям.
Вже не буде поради від мами,
І не скаже татусь більш - «Затям!».
Вчить життя потихеньку, потроху,
Кожен день пише мудрість свою.
Вистачає терпіння і духу,
Щоби мудрість лишилась в строю.
Передати бажання є внукам
І дитині сказати: - «Затям!».
Та напевно колись я без звуку
Віднесу свою мудрість зіркам.
Кажуть: - мудрість приходить з роками,
Як на скроні впаде сивина.
Як не стане ні тата, ні мами,
Виростає її глибина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749530
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2017
Прокотились тумани, залишили на травах росинки,
Задиміли луги, мов палала роса у диму.
І бродили лелеки, опускали дзьоби щохвилини,
В густім очереті знову «кум» кликав в гості «куму»…
Приспів:
Ми дивились удаль,
Де котилися сині тумани…
І у Сонця просили,
Щоб ще не згасала зоря.
А тумани творили
На лузі казкові бархани.
Нас туман заховає,
Чи покличе до вівтаря.
Покривались рум’янцем вдалині порідівші тумани,
Прокидалось хати, випускаючи перші дими.
Ми вертались в село, дивувалися тумани-бархани,
А вітрила здавалось в зеленому морі пливли…
Приспів.
А день, як ніч пролетить і тумани покличуть нас знову,
Де у росах сіятиме дивний, зірковий роман…
Проте наше кохання вступило із вітрами у змову,
Наш туман не втече, ми підемо в наш синій туман.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
Святе в нас – родина й воля
І честь – коли в серці Бог.
А щастя - врожайне поле
І сад у цвіту – не всох.
Святе – коли казка мами
Вкладає дитя до сну,
Як лічать в житті словами,
Стрічають щорік весну.
Святе – коли хліб в коморі,
Буяють нові хліба.
Коли не гримить на дворі,
Тим більше коли війна.
Святе – коли поруч Муза,
Стоїть під сідлом Пегас.
Як в небі знаходиш «воза»,
Коли не прийшов твій час…
Святе в нас – родина й воля
І честь – коли в серці Бог.
А щастя - врожайне поле
І сад у цвіту – не всох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749257
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2017
Не стидайся – то твоя земля,
Не стидайся – то Україна.
Добре там є, де нас нема,
Стань для батька нормальним сином.
Андрій Кузьменко
Бережи і шануй своє,
Вишиванку носи на свято.
Сало їж, бо воно твоє,
Маєш труднощі всі здолати…
Приспів:
Сином будь для своїх батьків,
Свою землю шануй, як неньку.
Відучися від матюків,
Прокидайся завжди раненько.
Шануй тризуб і прапор свій,
Будь для друзів завжди гостинний.
А коли в хату сунне змій,
Захищай свою Батьківщину.
Пр.
Хай Господь береже тебе,
Будь на варті землі своєї.
Поламай ворогам хребет,
Тобі досить землі твоєї.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2017
Переберіть усю земну красу,
Постійте, роздивіться житнє поле,
Чи зранку луг одягнутий в росу,
Прислухайтеся в крик пройнятий болем.
Відчуєте на мить у серці щем,
Відриєте в житті для себе нове.
Негода знову полосне дощем
І змиє бруд, залишить все святкове.
Побачите яка у нас краса,
Вона свята народу і нетлінна.
Тут самі сині в світі небеса
І ця земля зоветься – Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749110
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.09.2017
Ти в золоті прийшла до мене осінь,
Вдягнула кольори від Ботічеллі.
Але моя душа ще літа просить,
В зеленій призеленій акварелі…
Ти будеш кожен день міняти фарби
І розкидати кольорове листя.
Горітимуть вони, неначе скарби,
Прикрасять все довколишнє обійстя.
Ти не спіши, дай зелені спочити,
Схолонути в осінній прохолоді.
Вітри ще встигнуть листя погонити,
Таке нерідко при твоїй погоді.
Прибережи нам осінь золотаву,
Хай теплі ночі нам подарять казку.
Хай сині роси ляжуть на отаву,
Не лий дощі, дай нам тепла – будь ласка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748677
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2017
У класах знову загуло…
Неначе в них вселився рій.
І стало в школі, як було,
Тут джерело всіх знань і мрій.
Малеча піде у садок,
Дітвора піде в перший клас.
Студентам вручать їх квиток,
Бо осінь вже, настав їх час.
Так з року в рік, уже віки,
Їх перший день, як і дзвінок.
Злітають птахами роки,
В них починається урок.
А школа вчить, дає знання,
Гудуть рої із дня у день.
Тут зберігають надбання,
Під рідне всім оте – дзелень…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748670
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.09.2017
Здавалося б у всіх просте життя…
Далеко – ні! І саме в цьому суть.
Важливо все довести до пуття,
А решту все прибуде, як небудь.
В житті важливо пронести тепло
Й додати трішки у вогонь дровець…
Щасливий той, кому в житті везло,
Гартує час – той значить – молодець.
Вкладіть усе в дозволене життя,
Додайте трішки від небес смаку…
Щоб Вам родили кожен рік жита,
А Ви біду тримали в кулаку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2017
Осінній клен, не ясен, саме клен,
В жовтневу пору нам дарує казку.
Став золотий, а був зелен-зелен,
Неначе хтось вдягнув на нього маску.
Він пишний влітку, осінню – краса,
Тут всю палітру Пікасо знайдете.
Де охра, позолота і роса,
Все це лежить у листянім заметі.
Спасибі, клене, за таку красу,
Що золотим крилом припудрив осінь.
Я цю красу з собою пронесу
Усе життя, як мого серця промінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748524
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2017
Плакучі верби над водою,
Стоять неначе вартові…
Ведуть розмову із рікою,
Аж до ранкової зорі.
Легенький бриз біжить по річці,
В’юни пищать в очеретах.
І запах стиглої пшениці,
Туманом бродить по полях.
Краса стоїть… Вже скоро осінь.
Вербове листя облетить.
Душа тепла не раз попросить
І прийде в сон із літа мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748397
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2017
Не можна позбирати усіх сліз,
Як і весь мед не випити до дна.
І не спинити від крові поріз,
І не упитись краплею вина.
Буває так, що в грязь шпурляє друг,
Це недруг твій і грош йому ціна.
У праці щастя… Другом буде плуг…
Розрив із другом вкриє сивина.
Та непотрібно пам'ять берегти
Про недругів, що стиха в спину б’ють.
А просто працювати і іти,
Напевно в цьому вся життєва суть.
Не можна позбирати усіх сліз,
Як і весь мед не випити до дна.
І не спинити від крові поріз,
І не упитись краплею вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2017
Краплини крові випила калина.
Сльоза народна схована в росі.
А доля наша – доля тополина,
Заплетена вербою у косі.
Лелека наш гніздиться біля хати,
Де журавель п’є воду з джерела.
В нас треті півні вміють галасати,
А кожен сад є гордістю села.
В нас споришами встелена стежина
І мальви, мов на чатах вартові.
Синіє переплетена ожина,
Ця ягода поліської землі.
А ще гриби – ці гномики маленькі,
Що вміють заховатись у траві.
У нас хати припудрені біленькі,
Тумани сині, начебто живі.
У нас Дніпро старечий – символ духу,
Вода в якому у віках свята.
Війну спинити і страшну розруху,
Цвіла б тоді Вкраїна золота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747737
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.08.2017
Квіти осінні дивляться в небо,
Ловлять тепло промінців.
Більшого щастя їм і не треба,
Осені смуток зацвів.
Приспів:
Не бери своє літо у вирій,
Я запізнився на мить.
Бо мої квіти з осені щирі,
Мають кохання зігріть.
Літом ще пахне зоряне небо,
Хоч вже осінні дощі.
Я через кладку знову до тебе,
Йду ще у літнім плащі.
Приспів.
Красні жоржини і хризантеми
Вкрили довкола поля.
Я поспішаю знову до тебе,
Зіронько, люба моя.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Які в нас роси на Поліссі,
Блищать - неначе діаманти.
По них галопом, а чи риссю,
Дзвенять копита, мов куранти.
В росі прокинулось Полісся,
Вже відспівали треті півні…
Туман уверх до хмар вознісся
І став у хмарах синій-синій.
Дозріли запашні отави,
З’явились перші хризантеми.
І під косою роси впали
Приховані очеретами.
Поліській краю, мої роси,
На вас не можу надивитись…
Ваш запах пам’ятаю досі,
Проте ще прагну вас напитись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747602
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2017
Відродилась, як фенікс і стала з колін
Незалежна моя Україна.
Наша мрія здійснилась і тих поколінь,
Що в Сибіру знайшла домовина.
Незалежна тепер Україна моя,
Одягнула свою вишиванку.
Розцвіла у красі моя диво-земля,
Що була у чужинців за бранку.
Україно моя, зичу щастя тобі,
Будь щаслива, красива й багата.
Щоб не було ніколи біди у судьбі,
Щоб народ мав життя, наче свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747601
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2017
Загойте крила раненому птаху,
Дайте можливість полетіти в небо.
Наступні рани він сприйме без страху,
Йому літати, наче жити треба.
Він там на волі, там його стихія,
Його суперник в небі тільки вітер.
Він то попутний, то назустріч віє,
А вистріл він не знає буде звідки…
Загойте крила раненому птаху,
Дозвольте їх розправити у небі.
Він полетить тепер уже без страху
І цей політ присвятить він для тебе.
Загойте крила раненому птаху…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747165
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.08.2017
Я ж бо знаю чому в мене думи такі
І чому крає серце тривога...
Наче терен не стиглий, буваю терпкий,
Я тоді прошу мудрості в Бога.
Якби важко мені у житті не було,
На шматки розривали хвороби.
Хоч морщини покривали з роками чоло,
Я роблю ще піднятися спроби.
Головне, щоб лишилась душа молода,
Виростали від задумів крила…
І чеканився крок – була тверда хода,
І творити Господь давав силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747063
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2017
Що було – відбуло, не вернути назад,
А що буде – не знає ніхто…
Сипле осінь листву, вже відцвів весни сад,
І немає весняних квіток.
Осінь гонить дощі, не горланять громи,
Сіють в полі озимі хліба.
Знов вгорі в небесах проводжають клини,
Темні хмари в душі будять страх.
Потихеньку жовтіють зелені ліси,
Перше листя летить до землі.
Затихають потрохи в лісах голоси,
Молоді на крилі журавлі.
Як прощальне «курли» сум залишить в душі,
Зеленітимуть в полі озимі...
Окрай битих стежок віддихнуть спориші,
Побіжать хмари вітром гонимі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747028
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.08.2017
(перероблене)
Україну мою у Дніпрі освятіть,
Освятіть лівий берег і правий
І її на руках до небес вознесіть,
Як квітучу і сильну державу.
Прокладіть над Дніпром широчезні мости,
Хай обнімуться люди при святі,
Щоб настав швидше час Україні цвісти,
Люди стали щасливі й багаті.
Позбираймо коріння своє звідусіль,
Що розкидано дрібно по світу…
Це ж бо наша земля і єдина в нас ціль,
Поклонімось словам Заповіту.
Якби сіла за стіл українська рідня,
Коли ліктем відчули ми брата.
То б і дружба була в нас довіку, щодня
І завжди у роду було свято.
Бо на рідній землі, ми єдиний народ,
То й державу шануймо єдину,
Щоб добилися ми довгожданих свобод,
Освятіть у Дніпрі Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746956
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.08.2017
Як хочеться пройтися босоніж,
Які бувають спогади від цього,
Льонове путо, батіжок і ніж,
Шматочки спогадів дитинства мого.
Пасуться коні вільні в табунах,
Вже квіти літа відійшли назовсім.
Лише смаки в солодких кавунах,
Снопом останнім витісняє осінь.
Щоб ще жнива рясніли на полях,
А листя не жовтіло в лісі довго.
І квітла наша матінка - земля,
Бо у життя ми заслужили того.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746917
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.08.2017
* * *
Це святиня моя - синьоока Волинь,
Тут поля пахнуть хлібом і медом.
Тут ліси в синяві, тут горить неба синь,
Це моєї землі вічне кредо.
Навіть взимку почуєте тут солов’я,
Бо вони в ній розносять колядки.
Озеркова моя, моя диво-земля,
Збережи все святе для нащадків.
* * *
Це не тільки зима. Це не тільки сніги.
Це не тільки густа хуртовина.
Це очищення наше, що всім до снаги,
Це народження Божого сина.
Тут де дим з коминів, де волинська земля,
Де стоять заметілі у стрісі…
Прославляють в колядках святе немовля,
На Волинській землі – на Поліссі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746645
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.08.2017
А це моя земля свята,
Моя матуся синьоока.
Тут птах по – іншому літа,
Краса її милує око…
Тут синь земна й небесна синь,
Щодня тчуть нову вишиванку.
Я так люблю свою Волинь
І прагну бачити щоранку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746644
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.08.2017
Дитинство й ліс – єдине ціле…
Тут з маленьку збирав гриби.
Зелене листя – облетіле,
Берізки ніжні і дуби.
Суниці зібрані у червні,
Квасок зривали на салат.
І корінці казково-дивні,
Ліс нас кормив, він був магнат.
Коли тумани опадали,
Сивіли в мокроті рови.
Ми йшли у ліс гриби збирали,
Допоки пасли корови.
Грабовий ліс зове додому,
Шипшина й глодові кущі.
Я лісу кланяюсь святому,
Що часто змінює плащі.
І дивина, зове він часто,
Моя частинка в ньому є.
Його дари – моє причастя,
Бо дух його в мені живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746238
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.08.2017
Відбулися обжинки… Минули жнива…
Коровай на столі сяє свіжий.
Скатертина біленька стола накрива,
Перший хліб називають в нас – Божий.
Відродила земля, заспівала стерня,
Борозна ляже перша по полю.
І накриє земля не підняте зерня,
Яке матиме мамину долю.
Там знайде у землиці святій сповиття,
Щоб на новому світі з’явитись…
Бо для цього повторно дано їй життя,
Щоб росою ранковою вмитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746189
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.08.2017
Пройдусь сьогодні по своїй стежині,
Не босоніж, але по споришах.
І буде небо наді мною синє,
Співатиме від радості душа.
Пройдусь тихенько, щоб не збити роси,
Пилюку не підняти догори.
Буду радіти, що лежать покоси,
Найкращої пшениці на землі.
І як колись я заспіваю тихо,
Щоб птаха не збудити у стерні.
Нехай поспить, його обійде лихо,
Від цього веселіш стає мені.
Пройдусь сьогодні по своїй стежині,
Не босоніж, але по споришах.
І буде небо наді мною синє,
Співатиме від радості душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746005
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.08.2017
Гортанний крик старезного крука,
Попереджав, що прийде скоро слякоть.
Боліла на негоду голова,
Плече щеміло і крутило лікоть.
Рілля чорніла, наче чорний крук,
Для неї він здавалось був за брата.
Сівба ішла - не покладали рук,
Крутились у сівалки коліщата.
Посіяне зерно у грунт заляже…
Посійте лиш до Чесного Хреста,
Бо хто не встигне - у народі кажуть:
« Не вартий той собачого хвоста.»
А крук кричить… Напевно на негоду,
Хай буде дощ, аби зерно в землі…
Зійде озимина в таку погоду
І зашумить колосся на стеблі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2017
Сокіл над Луцьким замком,
Знову розправив крила.
Сивий туман ізранку,
Крилам дає цим силу.
Стир протікав під муром,
Очерети шуміли…
Замок здавався туром,
Де вороги ріділи…
Турів давно немає
І ворогів замкових,
Лиш на дверях дрімає
Древня, стара підкова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745769
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.08.2017
В сімнадцять літ пішов я із села,
Пішов в життя шукати свою долю.
Часами стежка в рідний дім вела
І залишилась рідною до болю.
Роки… Роки… Незвідані путі…
А стежка ця стоїть перед очима.
Не завжди ми буваємо святі,
Стежок багато в нас поза плечима.
Але ота, що вся у споришах,
Ота єдина, що вела до хати.
В цієї стежки є моя душа,
Її до віку буду пам’ятати.
І сниться, сниться стежка та мені,
Давно її калина відцвіла.
У мене вже на скронях сивина,
Але зове стежина до села…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745735
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.08.2017
Собака вив, хоч не було зірок
І Місяць спав закутавшись у хмари.
Гнав вітерець по спині холодок,
Він навівав невидимі кошмари.
Його виття несло у душі страх,
Здавалось, що село чекає лихо.
Шматочок неба виглянув в зірках,
Собака змовк і стало – тихо-тихо…
А потім Місяць виглянув з-за хмар,
Залопотіли листя на гілляччі.
Розвіявсь, як туман, нічний кошмар,
Якого й не було вночі неначе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745671
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.08.2017
Я їздив на могилу до батьків,
Де перед ними мовчки сповідався…
Там слухав серцем, бо не чулось слів,
Проте поради все таки діждався…
По щему серця розумів усе,
Сонце пекло немов несамовите…
Я бачив хмари – вітер їх несе,
І раптом сонце хмарою закрите…
Батьки не відпускали ще мене,
У них до мене ще були питання…
А потім вітер хмари прожене,
Як прийде час недовгого прощання.
Приходьте на могили до батьків,
Приходьте зрідка і поговоріте.
Там ваше серце, стуком голосів,
В них попросило крапельку пожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745628
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.08.2017
З маленьку босоніж по росі,
Гнав корів із батіжком «стрелячим»*.
В гомінкі, прочищені ліси,
Гнав і спав, бо не умів інакше…
Корівки жували на ходу,
Добра половина ще дрімала…
Де я нині пашу віднайду,
Щоб сусідка знов не нарікала.
Бо коли закінчаться жнива,
Спориші сплетуться, наче змії…
Відболить дитяча голова,
Буде випас… Це дитяча мрія.
А тоді - і «пекар»**, і «палянт»**,
І хорами випас заспіває,
Не один відкриється талант,
Раз на рік таке добро буває.
Потім буде школа й холоди,
Мокрі від грязі старі «портянки».
Будуть вечорниці, де діди,
Будуть рвати від махри горлянки…
Грудочку б отого, що було…
Сухаря і пляшечку водиці.
Щоб пісні вернулися в село,
Щоб босоніж ще раз по травичці.
*Стрелячий, стріляючий батіг, яким пастухи лякали худобу.
** «пекар», «палянт» - дитячі ігри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2017
Кричала ніч сичевим оберегом.
Пів колобка із Місяця зійшло…
Сиві тумани линули набігом,
Мовчало перетомлене село.
Два їжаки в саду збирали груші,
Пахла недавно скошена трава.
Бродили тінню дві казкові душі,
Їх доля лиш торкалась рукава.
А Місяць слідкував за ними стиха,
І кожен поцілунок фіксував.
Беріг кохання від суми і лиха,
Ховався зрідка, але підглядав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017
Шкода, що відійшла матуся,
За неї й нині я молюся…
Та збереглася солов’їна…
Де є Костенко й Україна.
Мої три жінки і дружина,
Ними святиться Україна.
Пишатись можу я по праву,
Що маю отаку державу.
Вам, пані Ліно, довгих років,
Давайте нам життя уроки.
Вас Бог прислав до нас з небес
За мудрість писаних словес.
А я для тебе – Україно,
Переживу любу руїну…
В тобі мої ліси й поля,
Ти моя матінка – земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745214
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.08.2017
Ще скільки слів роїться в голові,
Невисказаних мною про кохання.
Лише при згадці буря у крові
І рветься в небеса моє бажання.
І знову вдвох, і знову до небес,
Нема спасіння, як кохання поруч.
На мить затихне, потім новий сплеск,
Неначе нас скував кохання обруч.
Цього не передати на словах,
Ним марити, а ще найкраще жити…
Коли в польоті ви єдиний птах,
І вам дано оте кохання пити.
Тож бережіть кохання все життя,
І віддавайтесь, коли очі в очі.
Бо у коханні родиться дитя
І сни тоді втікають серед ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Ти промовчала і пішла удаль,
Хоч у очах виднілися сльозини.
Розбила моє серце, як кришталь
І решту днів залишила сумними…
Життєвий шлях побіг у нікуди,
Хоч сяяла зоря на горизонті.
Час невблаганно притрусив сліди,
А серце вже не раз було в ремонті.
Багато слів я написав пером,
Й понині далина, моя принада.
Утік за горизонт життя перон,
Який облюбувала моя лада.
Чому тоді тебе не зупинив
І не сказав, що мав тоді сказати?..
Ти десь жила і я без тебе жив,
Любив тебе, та змушений мовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2017
А няньки-хмари пеленали зорі,
Які «Агу» кричали ввишині.
Лякали сни розлючені потвори,
Що вітром наганялися з пітьмі…
А Місяць спав, як серп в сухій коморі -
Відпочивав на довгому шнурку.
Грушки лякали, падали довкола,
Горнула доля зірку на льоту. ,
А все повітря духмяніло хлібом,
Сич у гаю гілляччя полоскав.
Ішли тумани за вітрами слідом,
Ішли спокійно, їх ніхто не гнав.
Серпневі ночі, мов столи накриті,
Ласунки розсилали по ночах…
У них зірки хмарками перемиті,
Достатком відбивалися в очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745054
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2017
Приїхав друг… Приїхав із далека.
Де окрім степу - синя далина.
Але ріднить нас двох один лелека,
Що там і тут з картини вирина.
Я дочекався, радий до знемоги,
Бо «Альма матір» на обох одна.
Лише попали різні в нас дороги,
І певно в цьому долі данина.
Але єднає нас перо з папером,
І вірші ті, що рвуться із душі.
Можливо друг мій стане колись мером,
Але хай завжди пише він вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744794
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.08.2017
Допоки я не напишу «ТАКЕ!!!»,
Не зможе я померти у цім світі.
Воно ріднити має саме «ТЕ…»,
Що колоском ріднить хліба у житі.
Піском крізь пальці шурхотить життя,
А моя дума думу побиває…
Уже старечий - був колись дитя,
Чи справді так в оцім житті буває?
Стараюсь, хоч роки уже не ті.
Шедевр створити у душі - є мрія.
Біжать слова… то глупі… то святі…
В окремих з них росте моя надія.
Сказати перл – не написати перл…
А хочеться зробити – отакенне…
Втікає Муза і Пегас завмер,
Та мрія у душі бринить щоденно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744596
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.08.2017
Ідуть жнива. Хліба спішать в комору.
У їжакових шубах всі поля…
До хати лине запах, що знадвору,
Збирає хліб свій матінка земля.
А на стерні кругом панують птахи,
Зернини не лишають на землі.
Ідуть жнива і люди, як мурахи,
Спішать у поле в кожному селі.
І новий коровай прийде до столу,
Із дякою до власної землі…
І знову все, усе піде по колу,
Для хліборобів в кожному селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744576
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.08.2017
Люблю, коли співають треті півні,
А рясні роси слухають хорали…
По небу хмари пропливають дивні,
А зорі зранку миттю десь зникають…
Як перший промінь полосне по небу,
Як берег річки дихає туманом.
А вітер ледь гойдає стару вербу
І родить день крикливим співом ранок.
Люблю цю пору, як співають півні,
Як гонять вранці корови на пашу.
І хмари кольорові – диво-дивне…
Люблю я ранки й Україну нашу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744466
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.08.2017
Хропіла ніч, здавалось, в кожній хаті,
Від сапу, аж до перлів в три октави…
В старенькій хатці і в палаці знаті
І навіть там де храпу не чекали.
Сопло дитятко, дід хропів старечий
І козарлюга, що лежав на спині.
Більшість хропіли, хто розправив плечі
Хропли на волі і хропли в тіснині.
Зривались зорі від такого храпу,
Летіли в простір, слід лишали в небі.
Неначе відправлялись по етапу,
Повірте, не виною я далебі…
Бо я не спав, я слухав храпи ночі
І любувався, як летіли зорі.
Дививсь на зорі, мов дивився в очі
І чувся храп далекий, неозорий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2017
Не рвіть, вітри, вечірню тишину,
Дайте спокійно добрести до цілі.
Лиш хмари відженіть у далину,
Щоб промені виднілись відгорілі.
Тоді, як скерцо змовкне у мені,
Садком квітучим заспіває вечір…
А на ставу, на новому човні,
Юнак кохану обніме за плечі.
Тоді і я босоніж по траві,
Піду на зустріч власному коханню.
Лиш зорі золотаві угорі,
Будуть із нами з вечора до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Уперше на березі Світязя,
Лишаючи свіжі сліди…
Між хмар – куди озеро дивиться,
Приїжджі шукали меди…
А Світязь легенькою хвилею,
Гонив в очерет мілюзьгу…
І борбались лебеді з вирію,
Що мали тут долю свою.
Шуміло життя очеретами,
По березі било набат,
Висвічував Світязь портретами,
Де хвилі творили шпагат.
Тут берег, покритий осиками,
Близенько тулився води,
А чайки шумливими криками,
Гонили вітри із гряди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744186
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.07.2017
Ми підемо житами, де синіють волошки,
По зеленому полю, між тугих колосків.
Пр: Ой волошки, волошки, квіти нашої долі,
Ви нас з хлібом зустріли в колосковому полі
Залишивши багато в нашім серці слідів…
З того часу й донині ви родинна святиня,
Синім кольором неба знов квітує земля.
Пр: Ой волошки, волошки, квіти нашої долі,
Ви нас з хлібом зустріли в колосковому полі,
Ви даруєте пісню, як смичок скрипаля…
Вам спасибі, волошки, що покликали в поле,
Що дві долі з’єднали у одне на віки.
Пр: Ой волошки, волошки, квіти нашої долі,
Ви нас з хлібом зустріли в колосковому полі
І з’єднали дві долі берегами ріки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2017
Небо плакало рясними зорями,
Хоч тумани плели синяву.
Синє небо ділилося долями
І ловило життя на льоту.
Смаком небо здавалось горіховим,
Шепотіли хмарки в вишині…
Громовиці були , наче фірмові,
Бо ховались в густій тишині.
А вже потім в ночі зазірчилося
І яке ж чисте небо було…
Місяченьком зірки освятилися,
Небо стихло, що тільки гуло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2017
Було сімнадцять, стало – сімдесять,
Роки уже зібралися у вирій…
І на чолі поставили печать,
Сховали дні, які були щасливі.
Але, чомусь, вертає пам'ять дні,
Що горнуться до серця, як лебідка.
І особливо ті, які мені,
Лоскочуть серце спогадами зрідка.
О, дні, мої! Лишилось скільки вас?
Чи з вами зможу все іще згадати?
Хоч час летить, він невблаганний - час,
А я ще хочу щастя перебрати.
Може не все, а тільки головне,
Кохання миті і пихатість діда…
Невже, роки, позбавите мене,
Щоб я ще раз ці радості відвідав?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743908
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2017
Чумацький шлях здавався колоском,
Був довжиною майже в три октави.
А кожна зірка виткана жовтком,
Нам диктувала розпочаті справи.
Єднали нас – поля і небеса,
Кожна зернина в полі - наче зірка…
Яка ж буває на землі краса,
Коли з небес ми чуєм слово: - «Гірко!».
Земля жива, тож бережіть її,
Не варто грати в «пужмарки» з зірками…
Хоч у людей є жало від змії,
Та Бог змінити може все руками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743640
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2017
Щасливою зовуть оту стежину,
Коли маленьке, немічне дитя,
З роками виростає у людину,
То це відзнака вища для життя.
Де вірність лебедина у родині,
Де прикладом являються батьки.
Де по уму, а не по одежині,
Життєві пам’ятаються рядки.
Коли в обох батьків срібляться скроні,
А їхні діти є для них крильми.
Молитви їхні Богові і долі,
Що діти стали справжніми людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743603
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2017
Волинь жнивує колосом добротним,
Хліба такі, яких ще не було…
І сипле хліб під сонечком спекотним,
Співає хлібом золотим село.
Ідуть комбайни, як бійці в атаку,
Шепочуть колоски щось у полях.
А новий хліб врожайності відзнака,
Накормить хлібороба в мозолях.
На вишитий рушник візьмуть хлібину,
І поцілують новий урожай.
Із рук у руки, як малу дитину,
Передадуть свіженький коровай.
А коли поле відпочине трохи
І зникнуть хліборобські мозолі…
Засіють хліб і ждатимуть допоки,
Нові жнива покличуть до землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743577
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2017
Ви бачили озера в синяві,
Які бувають тільки на Волині…
Густі серпанки в сивій тісняві
І сині очі в кислій журавлині.
Соборний край із безліччю хрестів,
Купальню Анни і Почайні мури.
Хліб золотий, що в полі шелестів
І рушниками прибрані фігури.
Гостинно Вас приймала Пляшова,
Ви розмовляли з козаками краю.
Погода дивувала дощова,
Яку з Вас кожен ще не раз згадає.
Лесі земля у кожного в душі,
Не раз насняться зорі вечорові…
Прийдуть у сни і Мавки й Лукаші
І густо - сині вільхові діброви.
Ви відлетіли кожен до гнізда,
Перенеслись пісенними вітрами.
Так час пробіг, як в річечці вода -
Сумує край мій, як і я за Вами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743290
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.07.2017
Так зачепила розповідь Анатолія Куценка...
Сліпий собака, талісман перону,
Обнюхував людей і брів кудись…
Гарчав у слід, бо не любив жаргону,
А зупинявся, наче він моливсь.
А люди на пероні мали справи,
Хтось зустрічав, а дехто проводжав.
На нього і уваги не звертали,
А він все слухав і на вус мотав.
Він пізнавав за запахом здалека,
Тих особливо, хто кормив його.
І мчав до них, як до гнізда лелека,
А знав таких усіх до одного.
Жива істота з мертвими очима,
Сліди шука в перонній метушні.
З життєвим тягарем поза плечима,
Сліпий собака з мудрістю в душі.
Р. S. Для нього відданість – святе,
Вона усе життя з ним буде.
Сліпий собака має те,
Чого не мають зрячі люди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743023
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2017
Стукіт стихав, пустий перон остався,
Неначе і нікого на було…
Світивсь годинник, в смуток одягався,
Лише одне життя на нім жило.
Його всі знали вже багато років,
Окремих він стрічав і проводжав,
Проте додому він не брів допоки,
Останній дзвін з перону не звучав.
Сліпий господар на пустім пероні,
Ще не старий, але чомусь сліпий.
Брав хліб із рук, лизав комусь долоні,
Цей пес для всіх, здавалось, був святий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742910
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.07.2017
Сенс життя знає той, хто пішов в інший світ,
Може він два життя порівняти…
Чи вогонь там горить, а чи холод, чи лід,
Ми, земні, лише можем гадати.
Може там - райський сад, може там – солов’ї,
А, можливо – сніги і крижини…
Таємниця життя – таємниця землі,
Таємниця допоки людини.
То живемо для чого, для кого життя?..
Певно все нам написано в долі.
В іншім світі, колись, нам прийде відкриття,
Інший сенс нам ділитиме ролі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2017
Все почалося із кохання…
Закриті очі в поцілунку…
Не заважала зірка рання,
Пізнати смак п’янкого трунку.
Роси світились кольорово,
Співали зранку треті півні.
Ми забували, що є слово,
Лиш погляди були чарівні.
Неначе п’яні йшли додому,
На сході прокидався ранок,
Ми відчували легку втому,
Нас від очей ховав серпанок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Інколи буває промайне,
Із дитинства мого якась мить
І зігріє променем мене,
Спомин сизим птахом налетить.
Як колись у тітчинім садку,
Смакували яблука мені,
Хоч сиділось довго «на горшку»,
Та які ж вони були смачні.
Як м’яча ганяли уночі,
Місяць був тоді за ліхтаря,
Десь кричали дикі пугачі,
Нас ростила матінка-земля.
Пам’ятають й нині черешні,
А таких в селі і не було…
Щоб не підкорилися мені,
Знало мою вдачу все село.
Рипалася шкіра на ногах,
Бо не звикли ноги до взуття.
І не брав тоді ніякий страх,
І здавалось казкою життя.
Інколи буває промайне,
Із дитинства мого якась мить.
І зігріє променем мене,
Спомин сизим птахом налетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741892
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.07.2017
Відбуло, те - «було» – відбуяло,
Павутина зв’язала роки…
А бувало, таке обіцяло,
Що тулив все підряд до щоки.
Як тоді, в ті роки цілувалось,
Як хотілося жити тоді…
Пережите все райським здавалось,
А тепер наче я на суді.
Повертаюся знову у юність,
Як нахлинуть шалені думки…
Та думки зупиняє реальність,
Чи то може прожиті роки.
А літа у всіх різні бувають…
Один легкий, а інший – важкий,
Та й вони в нікуди відбувають…
День прожитий на світі – святий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741773
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2017
І засвітились роси, наче перли,
Як промені торкнулися небес.
Вітри стомились, бо на мить завмерли,
Лиш долинав з ріки легенький сплес…
А роси вигравали кольорами,
Хмарки із неба бачили красу,
Лиш явори горіли прапорами,
Дивились на перлинову росу.
Давно тумани піднялись у небо,
Вітри творили в небі чудеса.
А на землі лише плакучі верби,
Над річкою зонтами нависа.
Потиху роси відлітали в хмари,
Димілася зелена далина,
Вітер набіг і хмари вмить розтали,
І зникла росяниста пелена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741655
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2017
О, Луцьку мій, мій красеню замковий,
Народжений на березі ріки.
Ти народивсь, коли туман ранковий,
Омив тебе, щоб ти прожив віки…
І ти розцвів у парках і соборах,
У квітниках і диво ліхтарях.
Де Стиру береги знялись, як гори,
Де сокіл замку став родинний птах.
А твої люди закохались в місто,
У каву, що на кожному кутку.
У вишиванки, що цвітуть намистом
І диво пісню ловлять на льоту.
Цвіти і далі квітами каштанів,
Стрічай гостинно прошених людей…
І щоб дівчатка, твої диво-панни,
Хлібом святим стрічали всіх гостей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741224
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.07.2017
Татова любов в його очах,
Не знайдете більш ніде такої,
Пахне, як роса на споришах,
Квіткою дитячої любові.
Татова любов - це в спеку тінь,
Джерело, що утамує спрагу,
Береже дитину від падінь,
Втримати поможе рівновагу.
Кажуть, що любов його скупа,
Ви не вірте, в очі подивіться…
Солодом лягає на губах,
Ця любов нічого не боїться.
Татова любов – це небеса,
Що не видно ні кінця, ні краю…
В пам’яті, як образ воскреса,
Ніжною дугою водограю.
Татова любов – це дивосвіт,
Теплота від чогось неземного.
Неповторний чистий самоцвіт,
Це дарунок від самого Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741127
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2017