| Сторінки (45/4474): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Загубив давно твої сліди,
Стерлись вже у пам’яті моїй,
Ти пішла від мене назавжди,
Залишивши лише згусток мрій.
Згадую тополю край села
І стежину нашу в споришах.
Ти тоді красунею була,
У очах світилася душа.
Відстань роз’єднала нас тоді,
Згадую протоптані сліди…
Ми були ще зовсім молоді
Замітає сніг їх назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Немає смерті. І не ждіть — не буде.
Хто хоче жить, ніколи не помре.
І будуть вічно веселитись люди,
І танцювать дівчата в кабаре.
І в сіру ніч, коли мене не стане,
Коли востаннє римою зітхну —
Я не помру, лиш серце в грудях стане,
Схолоне кров, а я навік засну.
Василь Симоненко
Та ти не вмер, ти і донині з нами,
Твій кожен вірш , як дубчаки в гаю.
Слова такі, як настанови мами,
Впиваюсь ними, як вино їх п’ю.
При сході сонця Василеві трави,
Роса покрила холодом зрання.
Живі вірші у сонячній оправі,
Живуть в душі народним обранням.
Приходимо до тебе на пораду,
По мудрість, що закладена в рядках.
Шануємо святе, немов розраду,
Бо кожне слово вкладене в думках.
Ти бачиш все з пташиного польоту,
Тепер нам не до танців, бо війна.
З твоїх віршів ми сформували роту,
Якій висока випала ціна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714711
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.01.2017
В тумані синьому городи,
Барвінок в холоді закляк,
Зайці прийшли – старі заброди,
Погризли свіжий молодняк…
Ще не прийшла зима на поле,
Ще зеленіються жита,
А він гілляччя ніжне, кволе,
Погриз і навіть не спитав…
Ну ти, зайчиську, довговухий,
Тобі я пригадаю сад,
За те, що ти мене не слухав,
Зроблю я декілька засад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714480
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2017
Лишилася сама лебідка
І та з простреленим крилом,
Хтось вбив коханого з засідки,
На плесі за старим селом.
Вона тут має відтужити…
Наскрізь мороз її пройме,
Піде у хлів до когось жити,
Якщо до себе хтось візьме.
Сховалась ряска в очереті,
У мул залізли карасі.
На плесі тінь, як на портреті,
В жалобі хвилі з нею всі.
Дітей відправила у вирій,
Злетів коханий в небеса.
До верби вже приходить іній,
І смуток в серці нависа.
Якби здорові мала крила ,
Злетіла б у небесну вись.
Зложила б крила й полетіла
Туди, де милий їй наснивсь.
Може зуміє ще злетіти,
Потроху гоїться крило,
Прийде весна , вернуться діти,
І усміхнеться їй село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714479
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.01.2017
Я вдивляюсь у власне життя,
Часу плин, як бурхлива ріка.
Якби мав капелинку знаття,
Зупинився і вже не втікав…
А повільно б ішов по шляху,
Перехрестки часами минав,
Через кладку пройшов би ріку
І додому, хоч зрідка вертав…
Смакував свіжоспечений хліб,
Помагав з димарем біля бджіл.
І намочену бочечку шкріб,
Щоб із неї попити розсіл…
Не зміню вже нічого в житті,
Мирогоща і нині в душі
В долі різні бувають путі,
Головне, щоб писались вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2017
Як дише доля - пам’ятаю,
Яка між нас обох лягла,
Ти справа був - тепер я скраю,
Хоч тебе доля стерегла…
А нині я по стежці нашій,
Що у промоїнах згори.
Іду донизу й Бог це бачить,
Про це давно ти говорив…
У нас на двох була дорога,
Проте чомусь в самім кінці,
Обох нас мучила тривога
Із дивним смутком на лиці.
Ми двоє наче відчували,
Проте мовчав і я, і ти.
По краплі ми життя втрачали,
Хоч берегли його сліди.
Наш веселковий погляд неба,
Оперезав єдину мить.
І та пора, пора червнева,
Спинила шлях, що так болить.
І ти пішов в світи далекі,
Лишив косу – не докосив,
Мені залишив шлях лелеки,
Який у Бога я просив.
Доходжу я тепер до краю,
Спориш дорогу одяга,
Ти в небесах, я з цього краю,
На двох нас райдуга-дуга…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714305
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2017
Моє перо, мій меч булатний,
Для тебе чистий лист завжди.
Який на все буває здатний,
Бо захистить і від біди.
Моє перо - щоденний поклик,
Весняний жайвір в небесах.
Ти наче весняний журавлик,
Ти корабель на парусах….
Перо не тільки моя зброя,
Перо розпалює вогні…
Що можуть славити героя,
Орлом парити ввишині.
Перо поета – його доля,
Вінок лавровий, чи сума.
Перо засіє густо поле,
Хоч врожаю, дивись, - нема…
Якщо перо у серці вашім,
Воно і доля, і вогонь.
То у такім житті строкатім,
Це теплий подих для долонь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2017
Виглядав я тебе, а тебе не було,
Хоч стежина слідами кричала…
Тепер стежка в снігу, бо її замело,
А без сліду вона замовчала.
Де ти є? Відізвись! Я сумую весь час…
У душі, як надворі - морози…
Я не вперше кричу, вже кричав я не раз,
Уже стали льодинками сльози.
Може краще зима, може краще сніги,
Ти для мене, як птиця для лева,
Тебе довго чекав, щоб віддати борги,
Хоч ти вже Снігова королева!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Слизько було, вітер і сніг,
Впав я і встати не міг,
Друг подав руку і допоміг,
Землю вернути до ніг.
Різне бувало з нами в житті,
Та у біді завжди,
Дружба була на висоті
В ній не було вражди.
Коли ми разом - він і я
У нас чотири руки…
Доля його – доля моя
І навпаки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713913
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.01.2017
За Омар Хайямом…
Один не розрізняє запахів троянди…
А хтось з продуктів не складе меню…
Хтось свічкою запалює гірлянди,
А хтось в житті не викреше вогню…
***
Візьми мене, хоч я не продаюся,
Поцілував – не значить, що твоя…
Якщо захочу, я свого доб’юся,
Хоч в мудрості прихована змія…
***
Зла не роби – вернеться бумерангом,
Як плюнули в колодязь – не напийсь…
Шануй мудрішого, хто нижче рангом,
Добро зробив – ніколи не гордись…
Не забувай ніколи про кохання,
Не зраджуй друзів – вірність їх ціни.
Порівнюй завжди перше і останнє,
Карбуй усе, що заглядає в сни…
***
Зірвали квітку – піднесіть коханій,
Недописали вірша - допишіть…
Найбільше щастя, як в коханні п’яний,
В житті такому є принади мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713912
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.01.2017
Знов покоси лоскочуть груди,
Очерет розмовляє з кимсь…
Тихе крякання в лозах чути,
І тумани враз полились,
Які прагнуть покос лизнути…
І запахло ріднею, домом…
Перші роси лягли в траву,
Це наснилось мені самому
Казку бачити вітрову,
Що вернула мене додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2017
А вдалині уже темніє,
Хто ближче – той іде до сну,
І холод звідти тихо віє,
Із гірким смаком полину.
Тут рух лише односторонній,
Гірчить в душі чомусь полин,
За шляхом цим ота безодня,
Що зупиняє часу плин.
А я іду, зі мною віра,
Земля без Сонця йде у ніч.
Мовчать гаї – не чути звіра,
Лише лякає часом сич.
Та ще до краю шмат дороги,
Ще інші дутимуть вітри.
Не раз болітимуть ще ноги,
Прийдеться сісти, чи лягти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713681
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2017
Чекала, що ти – не ти…
Не ти,
Не ти,
Не ти …
Лишилися назавжди…
Сліди,
Сліди,
Сліди…
А серце чомусь весь час,
Болить,
Болить,
Болить…
І знову сльоза збіжить,
За мить,
За мить,
За мить…
Надії уже нема…
Сама,
Сама,
Сама…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017
Ти заполонила мою душу,
Полум’яним поглядом очей,
Я люблю і клятви не порушу,
Пригорну, кохана, до грудей.
Приспів:
Люба, незрівняна моя зоре,
Квітко, зачарована в росі.
Я переверну для тебе гори,
В хорі солов’їних голосів.
Ти не бійсь нічого, ти зі мною,
Нам зозуля доленьку кує.
Ти за мною, наче за стіною,
Найдорожче серденько моє.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017
Розлетілося серце в друзки,
Залишаючи біль на згадку,
Замість хати лишилась пустка,
А, як гарно було спочатку…
Ми пішли не по тій дорозі,
І на першому перехрестку,
Ти наліво пішла на розі,
Я направо, попавши в пастку.
Не хотіли назад вертати,
Хоч душа увесь час кричала:
-Повертайтесь назад до хати!
Я мовчав, але й ти мовчала…
Обливали знайомі брудом,
Наче вина в усьому ти.
Я не вірив цим пересудам
І хотів тебе віднайти.
Ще ятряться на серці рани,
Перехрестя оте в очах.
І вінчання часами храми,
По ночах у вухах дзвенять.
Сріблом вкрилися видноколи,
Крає серце розлуки мить.
Хоч роки не вернуть ніколи,
Проте перше завжди болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
В душі змінились вірші і думки,
Чогось нового прагну…
Вино в бокалі, тютюну дими,
Та що писати?.. Чи чогось досягну?
Втомився я і певно в тому гріх,
Що втома вибиває з колії.
Була ти поруч, завжди линув сміх,
А зараз біль у кулі, що в стволі.
Можливо ще бокал, а може, два,
І я тоді зроблю останній крок,
Як риму не народить голова,
То куля увійде у мій висок.
Немає новизни у голові,
Один стандартно створений шаблон.
Червоні очі, серце у крові
І знов стою до Музи на поклон.
Мені не жити далі без пера,
Із-під якого, плодяться рядки,
Поезія немов картярська гра,
Завжди шукає легкої руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2017
Я не знав що живу, я не знав, як належало жити,
Я не вірив ніколи, що різні бувають літа.
Я дивився щороку, яке колосилося жито,
Коли з чорного в зелень вдягалася нова весна.
Наступала весна і народ працьовитий у полі,
Буряки у рядках і засіяні Богом льони.
Де співали серця, і душевні гоїлися болі,
Набиралися сили босоніж доньки і сини.
Кріпить крила зима до далекого лету на південь,
Після осені знову вона повернеться назад.
Новий рік заспівав , дивним голосом сонного півня,
Із початком його розпочався рясний снігопад.
Боже, рік нам пошли, щоб без воєн, додай нам спокою.
Щоб Хрещенська вода, Україні умила лице.
Щоб готові завжди ми були за святиню до бою,
Але град, щоб не падав ніколи на землю свинцем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2017
В чистім небі Волині,
Чути звуки сопілки,
Білі хвилі озерні
Миють знов береги.
Сонце ясне сіяє,
Квітне густо ожина,
Знову перші покоси
У міжросся лягли.
Пр: Здрастуй, батьку волинський,
Світязю, сивочолий.
Мій ожиновий краю,
Де хліба золоті.
За красу, тобі земле,
Я цю пісню співаю,
Що запала навіки,
Так у серце мені.
На окраїні лісу
Стоїть біла хатина,
Тут росли лебедята,
Що злетіли в політ.
Тут родилось дві доні,
Дочекалися сина.
І злетіли всі діти
У життєвий політ.
Пр.
Знову квітне калина,
Чути щебет у гаї.
І співає Полісся,
Нашим Мавкам пісні.
Краю, любий, волинський,
Всі до тебе вертають,
Коли смуток на серці,
Коли очі сумні.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713165
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2017
Лежить троянда на долоні,
Вона така, немов сніги.
Коли в такої у полоні,
Тобі не страшні холоди.
Жовтіє інша на долоні,
Троянда, наче золота.
Та коли срібло вкриє скроні,
Згадає прожиті літа.
А ось червона на долоні,
Вогнем палатиме в душі,
Ти красень теж на її фоні,
З такою пишуться вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Радію із того, що я українець,
Що в жилах моїх тече кров козаків.
Як син України - її охоронець,
Від прадіда-діда багато віків.
В моєї країни найперше – це воля,
Народ працьовитий – це гордість її.
Червона калина і пісня - це доля,
А гімн наш державний – це хліб для землі.
Шануйте державу, любіть Україну,
Святі вишиванки і мову свою.
Народ об’єднаймо в єдину родину,
Щоб жити у себе, неначе в раю.
Зміцніє наш голос і буде достаток,
І буде в нас військо, і свій космодром.
Збудуємо щастя без «старшого» брата,
Бояри до нас ще прийдуть на поклон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712864
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2017
Скоро пройдуть свята і нахлине весна,
Не весна - підготовка до неї.
І розбудить від сну голуба вишина,
І розтануть сніги над землею.
Кожна грудочка вип’є горнятко води,
І причеше озимі проміння.
Зачорніють поля, лиш мороз поводир,
Відпускатиме холод з коріння.
А тепло розпочнеться на нашій землі,
Як «курли» ми почуємо з неба.
І вернуться додому святі журавлі,
І бруньками засвітиться верба.
Жайвір в небо злетить, мов стріла до небес,
Заспівають ліси первоцвітом.
І оновиться край, наче з мертвих воскрес,
За весною летітиме літо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712684
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.01.2017
Окропіть нам, Отці, нашу землю святою водою,
Та не тільки хати, окропіть і ліси, і поля.
Щоб ніколи ми більше не були в ярмі під Москвою,
Щоби вільною жити змогла українська земля.
І щоб Наші Отці йшли в народ, не попи-лиходії,
Бо це наша земля де є чиста вода з джерела.
І святили в нас Русь, не було ще тоді Московії,
І кропили водою, водою з святого Дніпра.
Окропіть землю так, щоб над нами було мирне небо,
І очистіть від скверни віддалений клаптик землі.
Щоб не стало плачів, долинав лише жайвора щебет,
І співали в окрузі для нас чарівні солов’ї.
Окропіть нам, Отці, нашу землю святою водою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712683
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2017
Лелійте троянду, яка своїм цвітом,
Говорить про вірність, єдине, святе.
Її ви знайдете зимою і літом,
Ця квітка постійно для долі цвіте.
Це біла троянда, як дівка невинна,
Що з білою квіткою йде до вінця.
У неї і доля в цей час лебедина,
Бо той, що у парі їй клявсь, обіцяв…
Шануйте все ніжне, все чисте, все біле,
Воно найдорожче буває в житті.
І добре, як легінь цю квітку зустріне,
І буде кохання всі дні золоті.
Троянда така не зів’яне ніколи,
Із лебедем в парі пролине життя,
Коли ви щасливі не страшне вам горе,
Для вас головне, зберегти почуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Засипало снігом. Взялися морози.
Порушує тишу тріщання в саду.
Сніги заховали сліди на дорозі,
Та Сонце спинило сніжинок орду.
І стало казково у білому світі,
Лиш стовбури чорні виднілись вдалі.
Куріпки сліди прокладали у житі,
Морозили душу тріскучі жалі.
Нове простирадло світилося в іскрах,
Проміння зимове творило дива.
А зиму церкви прославляли у хорах,
Вертепи й колядки дарила зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712424
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2017
Поглянь на сніги. Все летять і летять.
За мить і не видно стежини.
Як зорі у небі вони мерехтять,
У темному небі ожини.
Хурделить зима. Папараці усю
Зняли на лету хуртовину,
А сніг все летить і сумні небеса,
Малюють зимову картину.
Було в зорях Різдво - Василь у снігу,
Тріщали в морозі Хрестини.
Зайці забували сліди на бігу,
Такі в нас були хуртовини.
Ліси… А ліси, як поліський скрипаль,
Гілляччям виводили соло.
Лиш птаха мені було трішечки жаль,
Що їсти просила на вухо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712234
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2017
Кожен слід на снігу залишає тепло,
Наче холод сніжинка на віях,
Так буває в житті: чи було – не було,
Та в душі ще жевріє надія…
Малювати найкраще, як сніг-полотно,
Як негода шукає пастелі.
Коли гріє підбілене, чисте руно,
А весна додає акварелі.
Для картини потрібно сніги й олівець,
Непотрібні колірні пастелі,
Зими середина, ще її не кінець,
Ще не чути хрещенської трелі.
Скоро промінь залишить тепло у снігах,
Заспівають струмочки весною.
І сніги не відчують тепла у ногах,
Все тепло побіжить за водою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712232
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2017
Сорока на зимовій груші,
Била на гілочці «баклуші»…
Усі новини, що у окрузі
Носила, щоби знали друзі.
Коли боялась, то мовчала,
А потім скрекотом кричала.
Втікала з гілки від біди,
Лишала на снігу сліди.
Сиди й мовчи, стара приблудо,
Тебе ганяють звідусюди.
Принось новини лише добрі,
А ні… Лети удаль за обрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711994
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2017
Замело стежки до хати,
Та прийшли ми засівати.
Біла-біла в нас земля,
На святого Василя.
Сію…Вію…
У Новому році, щоб добро родило,
Щоб наша країна стала знов єдина.
Сяяла в усмішці вся родина Ваша,
Залишив нас ворог, та триклята раша.
Щоб хліба вродили, відбірним зернятком,
Щоб росло на радість мамине дитятко.
Щоб велися гроші, в хаті був достаток
І було в родині радості багато.
Щоб зернина кожна Вам дала здоров’я,
Щоб здобули волю, але щоб не кров’ю.
Сіємо на щастя, на здоров’я,
На Новий рік, щоб він був кращий,
Як минулий рік!!!
Миру нам всім!!!
З Василем!!!
Сію…Вію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2017
Молоко на губах моїх,
Пригадалась мені матуся,
Запах цей в моє серце ліг,
Я за нього тепер молюся.
В хаті наче щодня жнива,
Хлібом теплим духм’янить хата,
В ній душа наче ожила,
Хоч немає вже мами й тата.
Пахне медом квітучий сад,
Де кохалися ми до згуби,
Не вернути роки назад,
Як твої розпашілі губи…
І не висохне молоко,
Доки пам'ять живе у серці.
Буде сяяти всім на зло,
Наче промені у веселці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711849
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.01.2017
Дніпро в нас на всіх єдиний,
Столиця також одна -
Квітучий в каштанах Київ,
Пісенна його струна.
Одні у нас вишиванки,
Лелеки також одні,
Єдині живі серпанки,
Молитви свої – земні.
Приспів:
Ти одна в нас така - єдина,
Тут співають свої солов’ї,
У хлібах золотих, Україно,
Ти найкраща на всій землі.
Пишаємось ми по праву,
Єдина ти в нас така,
Не раз здобувала славу,
Для гетьмана й козака.
Бо кров у нас - українська,
А небо, неначе льон,
Донецька ти, чи поліська,
Прийми від синів поклон.
Приспів:
Ти одна в нас така - єдина,
Тут співають свої солов’ї,
У хлібах золотих, Україно,
Ти найкраща на всій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711848
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2017
Дай, Боже, щасливої долі,
І мудрості всьому народу.
Прожити життя без печалі,
І так, щоб від роду до роду.
Не треба нічого чужого,
За всі розрахуємось займи.
А віра в єдиного Бога,
Не пустить народ мій у найми.
Боже, дай світлої радості,
Прожити без воєн в достатку.
Додай нам мудрості й гордості,
І сили усім на остаток.
Дай сили від роду до роду,
А розум від батька до сина.
Ми діти одного народу,
Хай наша цвіте Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2017
Сльоза спинилась. Замовкла скрипка.
Тумани зникли з її лиця.
Струна найтонша, як волосинка,
Враз зупинила смичок митця.
А синє небо було за свідка,
Що зупинило сльозу в лиці…
За мить при скрипці, розквітла квітка,
І опустився смичок в руці.
І засвітились коханням очі,
Скрипка вознесла у небеса.
Сіяли зорі посеред ночі,
Смичок не плакав, а воскресав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Це моїх прадідів земля,
Тут їх ростуть дуби крислаті,
Тут воду п’ють із «журавля»,
Калина в кожного при хаті.
В нас ходять босим по дворі,
Колись так прадіди ходили,
Ловили рибу при зорі,
Яку у полотні вудили*…
Ростили хліб, збирали хміль,
А льон синів неначе море,
Були у хаті хліб і сіль,
А значить нас минало горе.
«Спасибі!» - пращурам кажу,
За землю, де живу я нині.
І я, як прадіди, служу,
Землі моїй, моїй Волині!
*Тут - в’ялити, коптити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711396
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.01.2017
Сім струн звучить в моїй гітарі,
У кожної струни – душа.
Вона подруга, з нею в парі,
Я помирав і воскресав.
Сім срібнодзвінких струн у неї,
У них є радість і жалі.
Вона завжди п’янить весною,
Коли вертають журавлі.
Легеньким пролісковим звуком,
Кохання будить між зірок.
Струни її цілують руки,
Вивчають весняний урок.
Гітара плаче, то сміється,
То дріботить, мов барабан,
Часами біллю відізветься,
Часом підніме ураган.
Радію я такій подрузі,
В якої теж моя душа.
Немов з косою йду по лузі,
В життя я з нею вирушав.
Сім струн звучить в моїй гітарі,
У кожної струни – душа.
Вона подруга, з нею в парі,
Я помирав і воскресав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711395
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.01.2017
Для мене ти життя дарунок,
Моя і радість, і печаль.
Ти мій єдиний порятунок,
Надійний в гавані причал.
Були дощі і громовиці,
Ходила ходуном земля,
Та до гнізда верталась птиця,
Немов до матінки маля.
І я вертаюся до тебе
Через роки, через літа…
Тут поруч ти, тут інше небо,
Пройшла тут юність золота.
А ти гориш щораз ясніше,
Ти не позбулась почуттів.
Таких жінок немає більше,
Що можуть все простить в житті.
Для мене ти життя дарунок,
Моя і радість, і печаль.
Ти мій єдиний порятунок,
Надійний в гавані причал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711207
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.01.2017
Пастель наносить біле покривало.
Хурделить за вікном, зима мете…
Цілунки спраглі , їх все мало й мало,
А я їх хочу більше – ще і ще…
Нам тепло двом, хоч на дворі морози,
Серця кохають, втоми в них нема,
Летять сніжинки – ці зимові сльози,
Невипадково, на дворі ж зима…
Я відчуває смак і запах тіла,
Що свіжістю окутує мене.
Летить до тебе знов сніжинка біла,
А тіло дихає, мов вогненне.
Видніється завіяна дорога,
Лишаються сліди твої в мені,
Лише подушка тепла і розлога,
Наводить серцю думи неземні.
Пастель наносить біле покривало.
Хурделить за вікном, зима мете…
Цілунки спраглі , їх все мало й мало,
А я їх хочу більше – ще і ще…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
Народився Син у Бога, прийшло Різдво в хату,
І до Вашої родини завітало свято.
Святкуйте родинно,
Святкуйте багато,
Бо Син Божий народився
І приніс нам свято.
ОКЛИК
Христос народився! Славімо його!
Ідіть, люди, колядуйте, Христа прославляйте,
Божу матір, Отця Бога теж возвеличайте.
Святкуйте родинно,
Святкуйте багато,
Бо Син Божий народився
І приніс Вам свято.
ОКЛИК
Христос народився! Славімо його!
Хай сіяє зірка ясна, на Різдво Христове,
Колядуємо сьогодні ми для Вас, панове.
Святкуйте родинно,
Святкуйте багато,
Бо Син Божий народився
І приніс всім свято.
ОКЛИК
Христос народився! Славімо його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711016
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.01.2017
Не розлучався я з Волинню,
В ній народився, в ній і ріс.
Вона для мене мов Богиня,
Що позбавляла мук і сліз.
Мене кормила і навчала,
Сплела стежину споришем,
Вона мов Лукаша кохала,
Мої ховала болі й щем.
Я назавжди пропах Волинню,
Льоновий присмак у мені,
Який поля вкриває синню,
Немов озера вдалині.
Мої ліси, моє Полісся,
Де найпишніші болота.
Над нею журавель вознісся,
Святись Волинь - ти золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711015
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.01.2017
Дивлюсь на зорі й бачу темне небо,
Чумацький шлях, що мерехтить вночі.
І чую щебет, солов’їний щебет,
Який до серця підібрав ключі.
І налітають спогади, мов зливи,
Дурманить черемшина на межі.
І дує за плечима вітер сивий,
Творить туманом літні вітражі.
Хмари у Місяць запрягають тіні,
Роса вкриває молоду траву.
І виникає у душі сумління,
Чи захлюпоче хвиля на ставу…
Чи довго буде ніч за нагороду,
Чи спогади на двох, де я і ти…
Чи знов відчуємо кохання насолоду,
Так хочеться, щоб разом назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.01.2017
Носи в хустинці землю, сину,
Вона зігріє вдалині.
Щоб пам’ятав про Україну,
Не забував на чужині.
Де народився, де хрестили,
Де пуповина у землі,
Де твоїх пращурів могили,
Де близькі серцю журавлі.
Коли один, відкрий хустину
І помолися до землі.
Згадай криницю біля тину,
Згадай батьківські мозолі.
І шлях отой, що від порогу
Взяла стежина в споришах...
Торкнись землі, подякуй Богу,
Що в цій землі твоя душа.
І бережи завжди хустину,
Якби далеко ти не був.
Бо той землі не вартий, сину,
Який на мить її забув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710814
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2017
Щоб завжди Різдво Христове радість несло Вам, панове!
І у це зимове свято, йшли завжди вертепи в хату.
До порогу і оселі віншування йшли веселі.
Все було в Вас на столі, щоб родилися малі.
Хай прядеться льон і вовна, завжди буде кишка повна.
Щоб Різдво було з морозом, їхали саньми – не возом.
Щоб світилися ялинки, в полі падали сніжинки
І було так з року в рік, був щасливий чоловік…
А цей рік щоб був зразковим! З святом Вас - Різдвом Христовим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2017
Мене спинила снігова краса,
Неначе вперше я дививсь на диво,
Волинь моя, мої ліси й поля,
Тріщав мороз, але було красиво.
Дуби стояли чорні, мовчазні,
Куріпки розганяли сніг по полю.
І наче, щось відкрилося мені,
Неначе поміняли мою долю.
Моя Волинь, засніжені поля,
Вона для мене у житті єдина.
Близька мені, як вся моя земля,
Що називають – ненька Україна.
Тут можу я припасти до землі,
Тут можу працювати і творити.
На цій землі стрічати журавлі
І навіть з Богом можу говорити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2017
Неждано впали холоди,
Сніги Різдво зустріли в полі.
І замело усі сліди,
Лише стоять дерева голі.
А хуртовина у танку,
Танцює польку на два боки.
Берізка в сніжному вінку,
Ховає тінь у сніг глибокий.
Зима прийшла. Лапатий сніг
Засипав всі сліди довкола.
Що на Різдво, мов оберіг,
Дарує хуртовина квола.
Мороз тріщить і рве лице,
Розреготались заметілі.
Запахло в хаті ялівцем,
Бо приземлився ангел білий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710479
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.01.2017
Прийде знову Різдво, захурделять сніги,
Не знайти колії на дорозі.
Поєднали льоди у річок береги,
Затріщали сади при морозі.
Довгождане Різдво, наче свіжий пиріг,
Дочекалися ми з колядою.
І для нас в подарунок сніжинками ліг,
Дід Мороз сніговою ходою.
А Ісус – це дарунок для нас від Отця,
Цей дарунок святий і понині.
Хай святкує Різдво, Україна моя,
Зустрічає вертепи в родині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2017
Родився син і перші пелюшки,
Горнула до грудей щоб їх нагріти,
А пальчики, неначе реп’яшки,
Для поцілунків заміняли віти.
І кожен жест, і невідомий крик,
Легенький рух у серці відбивався,
Летіли дні і крик із часом зник,
Лиш погляд мамин в пелюшках зостався…
І перший крок лишився на життя,
Як кликала до себе і просила...
У леті підхопила журавля,
В якого виростали перші крила.
А потім школа. Довгих десять літ…
Вони для неньки злинули раптово.
Зміцніли крила і новий політ…
Вирій забрав дитинство й колискову.
Ще трохи часу і приніс диплом,
Матуся сумувала і раділа.
Змінився син з дитини став «волом»,
Та мама й тут, немов маля, - гляділа.
Женився, запишалася тоді,
Що на кінець невістки дочекалась…
Окремо стали жити молоді,
Дивилася на них і посміхалась.
Змінили внуки зразу все за мить,
Бо збільшилась онуками родина,
Любила внуків і хотіла жить,
Та виглядала завжди в хаті сина.
Її кровинка, первісток її,
Лишився у душі навік маленьким,
Роки летять, неначе журавлі,
Життєві сторінки листає ненька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710301
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.01.2017
Скоро Різдво. Найдовші тепер ночі.
Вони завжди казкові і пророчі,
Наснилися в одну з ночей мені,
Біля дороги мальви чарівні.
Вони зібрались дружньо у рядочок,
Вдягнули купу вишитих сорочок.
Одні великі, інші ще малі,
Чомусь вони зростали в пилові…
Я зупинивсь і попросив дощу,
Бо цього у житті не допущу.
І дощ пройшов, бо я просив у Бога,
Пилюка зникла, в свіжості дорога.
І квіти помінялися в лиці,
Світилися, неначе промінці.
І посміхнулись квіточки мені,
Такі красиві, ніжні, чарівні.
Вклонялися великі і малі,
Красуні Української землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710300
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2017
Чомусь неспівані пісні
У сни приходять серед ночі,
І родять казку у мені,
Яку так чітко бачать очі.
Мелодія така п’янка,
Бере в полон відразу серце,
Неначе дівчина струнка,
Як юності тонке стебельце.
Минулим пахне верболіз,
Медунки світяться весною,
А композитор, мов ескіз,
Творив пісенний твір зі мною.
Порвав маестро сон мені,
Мелодія збудила знову.
Чи мені сняться ці пісні,
Чи хтось співає колискову?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2017
Вже відспівала хуртовина,
Покрився білим пухом ліс.
Морозом писана картину
Раптовий затишок приніс.
Все замело, заворожило,
Доріг не видно, ні слідів,
Йордан чекає на кропило,
У ополонці між льодів.
Тріщить криниця під вербою,
Наводить шурхіт очерет,
І вітру звук немов з гобою,
Згадав про новий менует.
Немов король робив поклони,
Хилився ледве верболіз.
А лід тріщав, мов бив у дзвони,
Білів далеко темний ліс.
Зайці поснули у долині,
Мовчала білочка в дуплі,
Ще червоніли на калині,
Морозні ягідки малі.
Потрохи засвітились зорі,
Рогатий Місяць хмари пас.
Сміялася зима на дворі,
Мороз своїм кожухом тряс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710166
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.01.2017
Ой, не варто, не варто,
Йти у слід за снігами.
Поки осінь ще гріє
Нас теплом у душі.
Коли горнеш голівку
Свою сиву до мами,
Коли квітнуть щороку
На дворі спориші.
Ой, не варто, не варто,
Все міняти з часами.
Берегти треба в серці,
Що живе у душі.
І не варто ніколи
Забувати про маму,
Бо в житті нашій пам'ять –
Наш постійний рушій.
Ой, не варто, не варто,
Забувати про долю.
Пам’ятати потрібно,
Що життя – лише мить.
В серці мати молитву,
Воювати за волю,
Бути сином Вітчизни
І тоді будеш жить!
Пр: Поклоніться матусі,
Пам’ятайте до віку,
Все що в вашому серці,
Наче вогник горить.
Щоб зозулине ку-ку
Було вічне, без ліку.
Щоб хотілося завжди
І любити, і жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2017
Роздмухав сатана такий вогонь,
Що виривався просто із каміна.
Тепло ловив я жменями долонь,
А в хаті тихо кицька муркотіла.
Вогонь потиху тріскав, то мовчав,
То іскри виганяв в старечий комин.
А інколи бісився і кричав,
Наводив страх, а може лише спомин…
Зима місила тісто на дворі,
Із білої муки, ґатунку «екстра»,
Лише чорніли зверху димарі,
А сатана диригував оркестром.
Спинилась хуртовина на дворі,
Стухав вогонь, нечистий в сон збирався,
Злітались до порогу снігурі,
Лиш сонна киця ніжно посміхалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2017
Річка дзвенить льодяником солодким,
Село в снігу, вкрив іній явори.
Зориться ніч і плаче день короткий,
Лише дими мандрують догори.
Летять вони в високі сірі хмари,
Що кидають сніжинки до землі.
Самі ж біжать, немов чиїсь отари,
Із Місяцем пастушим на чолі.
Мороз бере до танцю хуртовину
І па таке виписує в дворі,
Мов розправляє скручену́ пружину
І гонить сніг на стомленій землі.
Біліє хата й вишня біля неї,
Вона в снігу, неначе у цвіту.
А хуртовина лине над землею,
Таку я, зиму-матінку, люблю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709732
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017
Борщ домліває, стукає годинник,
На підвіконня сіли снігурі.
Плете на шибці білу павутину
Невидиме, морозне попурі,
У біле пофарбовані ялини,
Старезна груша дихає теплом,
Лежить у іскрах снігова перина,
А вітер стих в молитві перед сном.
Малі сніжинки, як колючі бджоли,
Кусають за обвітрене лице…
Блискучий сніг забіг за видноколи,
Де поєднав дими із ялівцем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709730
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017
Ранок ясним промінням
Намалював свій лик.
Божим благословенням
Новий почався рік.
Гарно, яскраво, чисто,
Ніч перейшла у день,
Хвою одяг в намисто
Іній, та без пісень.
Скрипом ледь – ледь відчутним,
Димом із коминів,
Подих зимовий чути,
Але він без снігів.
Може Різдво поволі,
Змінить лице зими…
А Морозенко в полі
Вибілить килими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709589
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2017
Ми стали старші ще на рік
І сивина покрила скроні,
Не завжди ми ведемо лік
Рокам, що скачуть, наче коні.
Почав ходу незнаний рік,
Почав без снігу, по болоті,
Іде війна, подівся сміх,
Чекають знову нас «двохсоті».
Земля ридає, ллється кров,
Немає снігу, сиплять «гради»,
Молюся Богу знов і знов,
Щоб припинили бойню гади.
Не милий людям Новий рік,
Коли сини сидять в окопах.
Тоді щасливий чоловік,
Як мирне небо – є робота.
Коли родина за столом,
Коли Різдво приходить в хату.
Як пахне миром і теплом,
І є кому сказати: - «Тату!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Іде війна, а в нас горять ялинки,
Шампанське п’ють, смакують олів’є.
А там, на сході майже без упину,
Рашистська нечесть по окопах б’є.
У сірій полосі розбиті хати,
Ні вікон, ні дверей, а ні вогню,
Як мають бідні люди виживати,
Я в цьому обі сторони виню.
Лише не звинувачую солдата,
Що став біблійським воїном – борцем,
Що не біжить, лишивши автомата,
Спиняє свого ворога свинцем.
Донецькі люди, вам мої вітання,
Не в того ви стріляєте тепер.
Щоб зупинити горе і страждання,
Щоб ворог вас з лиця землі не стер…
Подумайте! У нас одна країна
І іншої не буде у віках…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709415
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2016
Всіх друзів по клубу вітаю з Новим роком!
Як наступає Новий рік,
Число міняє дата,
Лягає старість на поріг,
Хіба для неї свято.
Лиш молоді ідуть в літа,
Не відають, що далі…
Бо в них є юність золота,
Лише старі в печалі.
Проте життя – це тільки мить
І завжди з Новим роком,
Все більше хочеться нам жить,
Бо старість вже під боком.
Але ялинка промінцем,
Несе тепло до хати,
Зникають зморшки і лице
Душі шукає свята.
І, щоб на світі не було,
Нам жити в Новім році,
Щоб миру й щастя прибуло
І радість в кожнім кроці.
Щоб нас будили кожен день,
Півні піснями зрання,
Було кохання день-у-день
Палке, міцне кохання!
То ж щастя зичу любі Вам,
Кохання і достатку,
Збудуйте в Новім році храм -
Старий лишіть на згадку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709414
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2016
Карі очі, чорні брови і тугії перси,
У полон мене забрали, не дали воскрести…
Ви не плачте, карі очі, вуста не білійте,
Засвітіться промінцями і душу зігрійте.
Будьте карими довіку, брови не линяйте,
Як знайдете половинку, її покохайте…
Щоб світили ясні зорі, співали діброви,
Щоб любили карі очі і чорнії брови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016
Струмка не зупинити на бігу,
Як журавля, що лине в Україну.
Так і роки, що на своїм віку,
Зробили з нас одну, міцну родину.
Ти пригадай, як бігали у ніч,
Як мерехтіли в чорнім небі зорі,
Лякав мене в гаю очкастий сич,
А Місяць тіні кидав, як узори.
Від поцілунку ліс мовчав вночі,
Поля співали жайвором весною.
І замовкали злякані сичі,
Кохання накривало з головою.
О, як би повернути ті літа,
Зігрітись поруч, щоб душа співала,
О! Де ти, юність, юність золота,
Чому мене навік причарувала?
Вже сивина твоїх торкнулась скронь,
І я давно вже в осені – не юна.
Проте у серці ще живе любов,
Вона мене ні краплі не минула.
Нехай тебе вшановують літа,
Срібне волосся добавляє сили,
Хай повернеться юність золота,
Все буде так, як ми колись просили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709234
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.12.2016
Як випав сніг і брався морозець,
Ми з гір летіли, наче метеори,
Не йшли в обхід, а завжди навпростець,
Це ті часи, коли ходив до школи.
Роки минали… Зиму я любив…
Коли сніги скрипіли під ногами.
Любив Різдво, у чистім полі жив
І милувавсь в вікні перепелами.
Колись любив я зиму… То колись…
Допоки кров’ю не умилась Ненька,
Як кучугури піднімались ввись,
Ми брали саночки свої старенькі.
А нині пригадалося АТО,
Той холод у окопах між бійцями,
Доверху комір підніму в пальто,
Я зиму перестав любить з роками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.12.2016
Присвячую Олегу Шупляку, художнику від Бога...
Олег Шупляк намалював картину,
Де крук лежить на зоряній землі.
А з пагорбу в лице, але не в спину,
Летять у гості наші журавлі.
Стоять могили по усій державі,
Ридає серце - не мовчать жалі.
Калина одягнулася в коралі,
Мороз наводить білим скрижалі.
Люблю твоє творіння, любий друже,
Твій журавель дарує нам життя.
Рілля ж бо сотворити диво може,
На ній у ріст піднімуться жита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709055
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2016
В цей світ прийшли ми, як приходять гості,
Лиш виконавши місію свою…
Лишаєм прах, душа летить у простір,
Щоб там знайти назначену зорю.
Ви придивіться, де ж тут справедливість,
Різно життя складається в людей…
Хтось народився і попав в немилість,
А інший проживе, як корифей.
Невже ж то ми творці своєї долі,
Але чому годинне немовля,
Кричма кричить і корчиться від болю,
Чия провина: - Матінко, Земля?
Чи місія закладена у тому,
Щоб берегти родину над усе…
Чи варто поклонятися святому,
Що Божа інформація несе?
Одні живуть по років дев’яносто,
А інші помирають немовлям…
Жити в гостях приємно, та не просто,
Нас певно випробовує Земля…
Та коли нас свята Земля зустріла
І місія призначена в житті.
Пари у небі, коли маєш крила,
Живи на повну, поки молодий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708881
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2016
Достиглий колосок – нектар землі,
Це гордість української держави.
Він в душах українця на стеблі
І ним народ пишається по праву.
Налитий колос – золоті поля,
Хліб на столі із нового врожаю.
А коли хлібом дихає земля,
Народ хвалу землі такій співає…
Шануймо колос, в пшеницях поля
І прапор синьо – жовтий, що над нами,
Нехай хлібами славиться земля,
А Україна доньками й синами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2016
Я тобі все, все я тобі повертаю,
Запорошила зима, всі сліди замітає,
Будуть тріщати морози й старі осокори,
Лише чомусь, лише чомусь, серденько коле.
Приспів:
Все це ніщо - в житті всяко буває,
Згубиш своє, хтось же його відшукає.
Вчора здається обом посміхалася доля,
А вже сьогодні знову хворію тобою .
Знову в серці зірка моя запалала,
Певно мене тепер так, як колись виглядала.
Наче нове в грудях нині забилося серце,
Чую стару мелодію нашого скерцо.
Приспів.
Минуле не зможу ніколи забути,
В грудях залишився згусток кохання отрути.
Я б його пив, цим би коханням знову впивався,
Певно у тебе вдруге в житті закохався.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Перепілка у полі
Між хлібів і отав.
Усміхається долі,
Яку ранок зіткав.
У шнурочку малята,
В росянистій траві,
Літо їм справжнє свято,
Бо ще дітки малі.
Підростають під осінь,
Уже ростом з батьків,
І збирають в покосах,
Урожай з колосків.
А зимою у полі,
Зустрічаєм сліди,
Перепілки на волі,
Роблять диво ходи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708710
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.12.2016
Місяць знову пригнав роки юності в душу вітрами,
Повернулося літо,таке, як було, молоде.
Пригадалося небо, де хмарка, як доленька тане…
І кохання в садку, яке здавна настирливо жде.
Приспів:
Синя даль,
Синя даль,
Синя даль,
Я тут стрів своє перше кохання…
А вечірні зірки тут розсипали нашу любов.
І ховалась щораз чомусь зранечку зіронька рання,
Ми її проводжали далеко удвох знову і знов.
Ми ще юні були, наші долі зливались в єдине.
Твої губи, як вишні, дали мені ніжний нектар.
Було все до снаги і згадалася доля щаслива
І палало в душі, а вогонь піднімався до хмар .
Приспів.
Синя даль,
Синя даль,
Синя даль,
Я тут стрів своє перше кохання…
А вечірні зірки тут розсипали нашу любов.
І ховалась щораз чомусь зранечку зіронька рання,
Ми її проводжали далеко удвох знову і знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
Певно так у житті мрії в серці завжди…
І обличчя кохане стоїть перед нами.
Ми малюємо щастя - воно, як меди,
Хоч буває частенько темніє з часами…
Щастя тільки тоді, коли є щось взамін,
Воно ціле на двох - ти чиясь половина,
Коли ділять обоє і мед, і полин,
Щастя спільне тоді, коли думка єдина.
Добивайтеся щастя, шукайте його,
Кулаки кусайте, коли щастя не ваше…
Бережи душу чисту кохання свого,
Коли щастя твоє - неодмінно побачиш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708643
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2016
І дощ, і сніг – і все воно минеться. От тільки щастя хочеться душі.
Ліна Костенко.
Ідуть дощі, а то сніги , як вата,
Час дозріває - все це навпаки…
Мороз річки заковує у лати,
Приходять в хату Різдвяні казки.
Ялинки побіліли в хуртовинах,
Мороз тріщить, аж зашпори беруть.
І бродять сни з Морозом попід тином,
Колядки людям на Різдво несуть.
От нам би миру і шматочок щастя,
Переживемо решту ми якось.
Молитва й «дідух», сповідь і причастя,
Аби це все у сім’ях в нас зійшлось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708356
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2016
ПАМ’ЯТІ МИКОЛИ ВЕРЕЩАКИ…
Ти був у нас на сайті особливим,
Завжди мав друзів, батьком був комусь…
В тобі була якась незрима сила,
За тебе і понині я молюсь.
Чому з життя ідуть найкращі друзі,
Чому й понині рана у душі?
Слова писав правдиві, без ілюзій,
Як ти, не коментують вже вірші.
Відкрий свій сайт на небесах, собрате,
Зберемося колись ми всі разом.
Ти змушений ще трохи зачекати,
Ми ж будемо молитись перед сном.
Пішов у вічність, та живеш донині,
Живеш на сайті в віршах і піснях.
Жалкую я, що на твоїй могилі,
Не вибито крилатого коня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708354
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2016
Якщо немає Музи, то й Пегас,
Не прочитає жодного рядочка,
Рука не пише і вогонь погас,
Сховалась в скриню вишита сорочка.
Поет стомився – певно, друзі, так…
Ворог п’є кров його і він безсилий,
Чекає небо, жде товариш-птах,
Народиться рядок і він щасливий.
Та йде війна, кровава йде війна,
Бракує слів - ридає Україна.
Муза поділась - не її вина,
Бо схід увесь розвалений – в руїнах.
Упир жирує – в чорному вдова,
Сини стоять на варті України.
Немає Музи, лише є слова,
І є клини – надії журавлині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708183
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.12.2016
О, Господи, не повертай назад,
Спаси і захисти мене від нього.
Врятуй мене, щоб нині зорепад,
Забрав моє кохання з серця мого.
Якщо Ти в змозі - проклади мости,
Чим ширший міст, тим легше буде долі
І спогади візьми, і в мить зітри,
Позбав мене від туги і від болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Зима моргнула сивою бровою,
А іній притрусив деревам вії…
На дворі морозець із бородою,
Іскринки у повітрі сіє й сіє…
Синички й снігурі біля порогу,
Малюють по снігу якісь картини.
З дверей чекають подарунка свого,
Бо сніг його сховає за хвилину.
А вітер дме, як музикант, у комин,
Повітря в іскрах, та проте без снігу.
Іскристий ранок навіває спомин,
Мов хтось листає пережиту книгу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708005
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2016
Не розумію я таких поетів,
В яких є слово, та нема душі.
Вони малюють очі на портреті,
Та очі ті, як мертві, мов чужі.
Чи проліски змальовані весною,
Здавалось би, ця квітка для душі…
Її ж бо запах зв’язаний з зимою,
Поет не передав це у вірші.
Поете, любий, намалюй схід сонця,
Щоб перший промінь розтопив льоди…
І простягни цей промінь на долонці,
Щоб у душі він залишив сліди.
Вірш напиши, щоб серце заболіло,
Чи сміх доводив читача до сліз…
Щоб твоє слово завжди душу гріло,
А ти, поете, в кожну душу вліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708004
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2016
Забувся дотик до твоїх грудей,
Життя навпіл – дві зразу половини.
Серце в крові, хоч я не Прометей,
І клятий біль пече із середини.
Солоний дощ, що перемив роки,
Ще довго серце лоскотати буде.
Чуже їм’я кричатимуть круки,
Твоє ж їм’я ніколи не забуду.
А вже на скроні сипле перший сніг,
Болить чомусь і плаче середина.
Я все, що мав в душі своїй зберіг,
Бо ти мені подарувала сина.
Та обірвалась враз життя струна,
Немає ні надії, а ні віри.
І тільки пам’ятатиме трава,
Що наші зорі в небі догоріли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2016
Це мій перший вірш, що перекладений іноземною. А який переклад?..
Halyna Pecher with Lina Dmytrychyn and 45 others.
Yesterday at 7:33am •
ЩИРО ВІТАЮ ВСІХ МОЇХ ДРУЗІВ З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ЕМІГРАНТА!...
ЗДОРОВ'Я ВСІМ НАМ І РАДОСТІ ВІД НАШОЇ ПРАЦІ!..
ЖИТТЯ ЕМІГРАНТІВ
Хмари покрили небо не наше,
Сльози стікають, наче дощі,
Блискавка в небі полум’ям плаче,
Місто чуже одягає плащі.
Хто нас розрадить в краї чужому,
Витре сльозину холодну з лиця,
Тягне магнітом доля додому,
Бо цим дощам не буває кінця.
Парки з мостами, сиві тумани
І тротуари змиті дощем,
Місто шумливе, клумби тюльпанів,
А на душі тільки болі і щем.
Що буде з нами? – Питаємо часто…
Хто подасть руку, коли в нас біда,
Скільки дощі будуть лити ще часу,
Коли вернемося ми до гнізда?
Тут не почують наші молитви,
Бо тут не наші в місті Боги,
Мама далеко, сльози не витре,
Як же далеко свої береги…
Ми подорожні в місті чужому,
Доля не завжди буває легка,
Мамо, рідненька, хочу додому,
Вісточку шлю тобі із далека…
Віталій Назарук.
Sincere congratulations to all my friends #emihranta!...
Health to all of us and the joy of our labor!..
Mounted the sky clouds not ours,
Mingling tears like rain,
Lightning in the sky flames, crying
City shit clarinet raincoat.
Who us rozradytʹ in edges, could just
Erase with slʹozynu city,
Stolen Magnet Destiny Home,
Because this isn't doshcham end.
Parks with bridges, grey tumany
And pavements is washed by rain,
City Shumlyve, klumby tulips,
And on my chest just boli and shchem.
What is with us? Is asking often...
Who's a helping hand, when we in trouble
How much rain are those still time
When vernemosya we to nests?
Here not hear our prayers,
Because you not here in our city, of the gods
Mom away, tears do not erase,
How far your beach...
We are travelers in town, could just
Destiny is not always easy, sometimes
Mom, ridnenʹka, want to go home,
Vistochku Shlyu you from far...
Author: Vitaliy Nazaruk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707833
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2016
Очі чорні, як ночі,
Сині очі, як небо,
Голубі, мов волошки
І зелені – трава…
Очі завжди казкові,
У очах чую щебет,
А вдивляюся трошки,
То любов вироста.
Очі завжди глибокі,
А бувають – бездонні,
Та любі очі завжди,
При коханні – горять.
Їх змінити не можуть
Ні часи, а ні роки,
Вони, наче дві зірки
На лиці миготять.
Придивіться у очі,
Ви побачите душу.
Навіть темної ночі,
Вам засвітиться день.
Любі очі дівочі,
Шанувати я мушу.
У них долі жіночі –
Чоловіча мішень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016
Кохай, бо час тебе не жде.
Він забирає твої дні і ночі.
Кохай, допоки тіло спрагле й молоде,
бо в старості кохають тільки очі.
Ліна Костенко.
Не забувай кохання, що в тобі,
У тілі молодому, в твоїй плоті.
Живи коханням, поки молодий,
Воно не відкладається на потім.
Нехай німіють стомлені вуста
І кожен подих твоє тіло гріє,
В коханні часто крила вироста,
А тіло, то сміється, то німіє...
Кохай, бо невблаганно лине час,
Коли він спопеляє, а не тліє…
Згадаєш у житті його не раз,
Останок же залишиться у мріях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016
Іній гілля покрив уночі,
Стали білі ранкові дерева.
Хуртовина гострила мечі,
Прокидалась сніжна королева.
Заєць в полі залишив сліди,
А куріпки ховались під снігом.
Насуваються знов холоди,
А сніги будуть зрідка набігом.
Захурделить красуня зима,
Затріщать кучеряві морози,
Пишна біла прикриє чалма,
Щоб не було врожаям загрози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707503
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2016
Як вітер хустку скине із плеча,
І залетить за комір сніг холодний.
Душа почує страшний крик сича,
Бо так у світі не кричить птах жодний.
І полетить той крик у небеса,
І разом з вітром заклубочуть хмари.
І затанцює біла полоса,
Вітер прогонить снігові отари.
Хурделиця. Хурделиця кипить,
Вологий сніг спішить у очі й вуха.
І раптом тиш, здається що сніг спить…
А чи почнеться нова завірюха?
Вальсує сніг, вклоняється тиші,
Здається вальси виконані Грігом,
Цей білий танець, буде до душі,
Аби зустріти Новий рік зі снігом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707502
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2016
Люди, відкрийте добре свої очі,
Нам Богом даний незвичайний рай,
А ворог відібрати його хоче,
Вставай, народе, боронись - не дай!
Запам’ятай, що ворог цей підступний,
Брехати може навіть у лице.
Когось убив, а хто буде наступний?..
Загарбає, вгощаючи свинцем.
Невже без волі хочеш далі жити,
Згоріти, як сірник в чужій руці.
Ти свою землю маєш боронити,
Бо в тебе є і сила й мудреці.
І будьте пильні, вороги між нами,
У нас їх мова, мати і книжки,
Почистимо свій край, щоб бур’янами,
Не заростали у раю стежки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707336
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2016
Не заробляйте, люди на війні…
Загиблих кров не візьмете в могилу,
Вони прийдуть до вас в страшному сні
І перевернуть вашу домовину.
Станьте братами, коли є плече,
Підставте друзям у важку хвилину,
Бо кожного у грудях з нас пече,
Як обкрадаєте з АТО дитину.
Не заробляйте, люди на війні…
Ваш рід навіки проклянуть в народі.
За тридцять срібних, справа ж не в ціні,
Не заробляйте, зупиніться,- годі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707335
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2016
Приходить ранок. Затухає ніч.
Вмикають світло вікна і віконця.
На гілку високо заліз під ранок сич,
А Місяць вранці замінило Сонце.
Прокинулись у мулі карасі,
Синички зажовтіли біля хати.
І запишався ранок у красі,
Почав щасливий Сонце зустрічати.
Дорослі повставали, бо пора,
Перше проміння освітило хату.
Спить в своїм ліжку тільки дітвора,
Бо їм не в школу, в них сьогодні свято.
А на дворі легенький морозець,
Дерева чорні снігом притрусило.
І закружляв сніжинки вітерець,
Легенько так, неначе він безсилий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707163
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2016
Здається, хтось мені обрізав крила,
Хоч болі вже давно пролинув час.
Тебе не стало, десь поділась сила,
Я зрозумів – кохати можна раз…
Чомусь мені усе «по барабану»,
Немає сонця, лише ллють дощі,
Коли втрачаєш бажану, кохану,
Тоді щось обривається в душі.
В життя ніколи весни не заглянуть,
Мороз щоденний до кісток пройме.
Роки, що залишилися – зів’януть
І страшний холод серце обійме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2016
Тужливо грав мелодію скрипаль,
Ридала скрипка різним стоголоссям,
І лізла в серце звідкілясь печаль,
Мов неслухняне до очей волосся.
Сльозу пускали скрипка і скрипаль,
Смичок шукав між струнами зупинку.
Закрила очі скрипалю вуаль,
Сльоза упала на чиюсь сторінку.
Враз зупинились сльози на лиці,
Смичок знайшов свої знайомі струни,
Веселкою він вигравав в руці…
Полинув звук, немов по житу вруна.
Стояло перед ним струнке дівча
І слухала мелодію чарівну,
Скрипаль все бачив, бачив і мовчав,
Він лиш дивився на свою царівну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016
Мій Луцьк сніги забрали у полон,
Його торкнулась пензлем хуртовина.
Мороз давно скарабкався на трон
В снігу тепер червона горобина.
Зимовий красень, місто хуртовин,
Місто кав’ярень , храмів, вишиванок.
Ти, Луцьку, серед міст такий один,
Де навіть взимку світиться серпанок.
Мелодія сердець в усіх лучан,
Звучить чарівно в Луцьку по бульварах,
Молитви в храмах від простих прочан,
Летять щоранку за зимові хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707024
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2016
І сум,
і жаль,
і висновки повчальні.
І слово непосильне для пера.
Душа пройшла всі стадії печалі.
Тепер уже сміятися пора.
Ліна Костенко.
Сум і сумА у цілого народу,
Беруть за горло кожен день жалі.
Ми не зробили висновків повчальних,
Пером нам не спинити москалів.
Десь ділись радощі,
Лавиною печалі,
Двохсоті і трьохсоті кожен день.
Якщо не зробимо ми висновків повчальних,
Не стане в нас ні мови, ні пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706803
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2016
Замість снігу – дощі,
Тугу з серця змивають зимою.
Чорні-чорні кущі,
Чують холод що дме за спиною.
Як забути тебе?
Було біло і враз стало чорно,
Відчуваю уже,
Що життя перемелюють жорна.
Скоро вечір прийде,
Та перина саму не зігріє…
Поки сонце зійде,
До тих пір в серці тлітиме мрія.
Я сумую сама,
Певно в цьому одна лише винна
І в сердечній струні
Зазвучала жіноча провина.
Як же важко мені,
Я про тебе не в силі забути,
А далекі вогні,
Тільки видно, а тріску не чути.
Та навіщо слова,
Що було, краще з пам’яті стерти…
Ти кохання забрав,
А без нього я можу померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2016
Ти не зганьби землі моєї -
Бо тут дідів моїх коріння.
А ми ж то крові однієї,
В мені і дідове насіння.
З землі я чую діда голос:
- Шануй своє - учись чужому.
Готуй поля, щоб щедрий колос,
Тебе завжди вертав додому.
Йду до хреста, стираю сльози,
Могилу видно вдалині…
І тисне пальцями образа,
Як бачу кров в озимині.
Наша земля – свята ікона,
Грибами пахнуть тут льони…
Я буду жити в ній до скону,
Щоб внуки виросли людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706621
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2016
Заховалися у стрісі снігурі,
Хуртовина почалася на дворі.
Замітала стежки і дороги,
Викликала у душі тривогу.
Снігурі сховались – їх не видно,
Холодно, морозно і огидно.
Лиш тепло, що вилітає з хати,
Снігурам дозволить зачекати.
Знову скоро стихне хуртовина,
Снігурі, немов мала дитина,
Так радіють, що прийшла зима,
Та радіють певно, що дарма.
Бо почнеться хуртовина знову,
Вітер заспіває колискову.
Сіре небо буде без зорі,
Полетять під стріху снігурі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706620
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.12.2016
Зірка засвітилася ранкова,
Місяць, як розігнута підкова…
Пухкали потроху димарі,
Ранок починався на дворі.
Ще чорніли вікна попід ранок,
Просинався виспаний світанок.
Морозець сміявся після ночі,
Ніч ховала свої зорі-очі.
Тільки Місяць в хмари не ховався,
Він сіяв, дивився, мов зазнався,
По ночах світив, як воскресав,
Бо удень ховався, чи згасав...
Зіроньки зібралися в сузір’я,
Сніг іскривсь на білому подвір’ї.
І звільнялись вікна від фіранок,
Вже світало. Йшов у гості ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706433
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2016
Саме сьогодні уночі,
Збиралась молодь на Андрія.
Мовчали зорі і сичі,
Свої дарунки вечір сіяв.
Варились пісні галушки,
Моловся мак і мед давався,
Вареники і пампушки,
В які завжди сюрприз ховався.
Його чекають з року в рік,
Про заміж думають дівчата,
Тут роздавався оберіг
І саме на Андрія свято.
Як пух летів пухнастий сніг,
Мов хлібороб по полю сіяв.
І ніс тепло нам оберіг
В день Первозванного Андрія .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2016
В барвінку і калині,
З очима голубими.
Живе на Україні
Веселонька моя.
А я шукаю щастя,
А я шукаю долю.
Приймаючи причастя,
Де вруняться поля.
Я знаю, що зустріну
Красуню на Поліссі.
Оту одну – єдину,
Що щастям обійме.
Як нива колоситься,
Коли душа співає,
Тебе шукаю, доле,
А де ж ти, люба, де?..
Лише в поліськім краї,
Там де волошки сині.
Тебе я розшукаю
Єдину на Волині.(2 рази)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
Зупинився невблаганний час
І роки вернулися до нас.
В лисих появилися чуби,
Розпрямились зморщені лоби.
Всі старці залишили ціпки,
Бабусі зняли свої хустки.
Зими відійшли, лише весна,
З літ казкова юність вирина.
Десь поділись бабці і діди,
Відновились пройдені сліди.
Хочеш не вмирати – не вмирай…
Стала не земля, а справжній рай.
Квітне все, співають солов’ї,
Молоді тепер роки мої.
І кохання стало знов п’янке,
Треба ж, щоб приснилося таке…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016
Промінь заглянув зранку в віконце,
Мов діамантом грається сонце,
Світяться роси, зникли тумани,
Гоять покосам скошені рани.
Часто нам ранки вечором сняться
І у покосах трави ятряться.
Луг вкривається килимом новим,
Ночі приходять світлом ранковим.
Я вже прокинувсь, йду у тумани,
Там де росинки б’ють в барабани.
Зорі погасли, Місяць сховався,
Мені здається, я закохався.
Я закохався, друзі, повірте,
Моє кохання – наче повітря,
Виросли крила, серце співає,
Доля єдина - більш не шукаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016
Хоч у душі відчутно біль,
Здається вибухну від болю,
І стан такий… Неначе хміль
Лихе зробив із головою.
Я знаю, це болить душа,
Хоч тіло ніби не страждає,
А де ж тоді життя межа?
А де вона – ніхто не знає.
Болить душа, ще й як болить,
Немає ліків - я страждаю,
Хоч я повторюю щомить:
-Я сильний… Витерплю все - знаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706089
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2016
Уже нема - давно нема,
Десь ділись радості й печалі…
Лишилась тільки пустота,
На якір стала на причалі.
І знову сам, один, як перст,
Нема в житті чому радіти.
Хотів здолати Еверест,
А нині вже не хочу жити.
Можливо тільки в самоті,
Я стріну щастя своє знову,
Не можна жити сироті
І не молитися святому.
О, Боже, радості додай,
Печалі забери від мене…
Щоб при житті волинський край,
Дав моїй долі сокровенне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705865
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2016
Я люблю дарувати первоцвіт і медунки,
Милуватися ними, як цвітуть навесні.
Запах лісу весною, твої очі чаклунки,
Розтривожили нині знову серце мені…
Приспів:
Первоцвіт і медунки,
Ми зривали у лісі.
Повертались із співом у цей час солов’ї.
І були поцілунки
У дзвінкім стоголоссі,
Потомилися губи вже твої і мої.
Запах лісу весною і п’янкого волосся,
Наче казка у серці навесні ожива.
Ніби нове кохання у душі пронеслося,
Наче вперше сьогодні я кажу ці слова.
Приспів:
Первоцвіт і медунки,
Ці, кохана для тебе…
Ми зустрінемо разом не одну ще весну.
Твої очі чаклунки,
Ліс весняний і небо
Пробудили кохання, що дрімало, від сну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016
Зігріє і напоїть – вознесе,
Неначе фото в пам’яті горить,
Її часами я б зміняв на все,
Щоб повернути ту чарівну мить.
Бо вона завжди світиться в очах,
Із нею навіть горе не біда.
Яка вона казкова при свічах,
А інколи з-за рогу вигляда…
Найкраща, коли щира, від душі,
Від радості, від пісні солов’я.
Вона буває гальма, і рушій
Коли із вуст летить твоє ім’я.
Без неї певно не було б життя,
Її даруйте – хай дарують вам.
Прискорює вона серцебиття,
То усмішка життя будує храм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705680
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2016
Не можу втриматись, щоб не поділитись своїми враженнями щодо рецензії книги «Синьоока Волинь» зроблену Віктором Охріменком. Я безмежно йому вдячний, що він так тактовно, з великою витримкою і мудрістю зробив аналіз моєї праці. Повірте – це не оправдання, - це моє бачення всього мого, моєї дороги, як поета. Є повтори – є… Є схожості – є… А, як без них, коли одне і теж прагнеш описати з різних сторін, до клітинки, до молекули. Мої спориші певно у 20-30 віршах, моя липа, мій сад, моя хата, моя хвіртка – це те, що в душі до скону. В одному забув про скрип хвіртки, в іншому згадав, що хата побілена, ще в іншому, що старою стала липа, наче я став молодший… Так, що не судіть Діда, який віршами живе, а пише душею… Дякую всім, хто мене розуміє і допомагає!
ЖИТТЄВИЙ ЗВІТ
Люблю я спориші, садок вишневий,
Шаную хату білу в холодку,
І сливу, яка слала мигдалевий,
Дурманний запах осінню в садку.
Чому пишу про спориші – не знаю,
Болить за ними до цих пір душа,
Люблю я сад, а ту одну – кохаю,
Вони герої нового вірша…
Не ображайтесь, я прошу Вас, друзі,
Поетове життя не в споришах,
Я не творю в своїм житті ілюзій,
Хочу, щоб чиста сяяла душа.
Можливо, що у віршах повторяюсь,
Завжди у віршах бачу свій політ.
Часто клянуся, мучусь, та не каюсь,
Мій кожен вірш - це є життєвий звіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
Перша зірка зійде
І до третіх півнів,
Рахуватиму зорі,
Що летять угорі.
Буду гріти вуста
І просить цвіркунів,
Щоб мовчали
У теплій траві.
Стихне хай вітерець,
Замовчить соловей,
Світять квіти кульбабки,
Як розсипані зорі…
Я тебе, мов святе,
Пригорну до грудей
І розкидаю коси,
Наче хвилі по морі.
Тишина на дворі,
Двоє нас – ти і я.
Зірка вранішня
В небі мигнула.
Світить зірка для нас
І моя, і твоя,
Ніч до завтра
На небі заснула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2016
Не Дід Мороз, а Миколай,
Обходить наш Волинський край.
Дарує діточкам гостинці,
Сашку, Іванку і Маринці,
Він під подушку їх кладе,
Бо там маля скоріш знайде.
А часом ложе на столі,
Коли вже дітки не малі.
Він у куточок ставить різку,
А непослухам цілу низку.
Коли малі надокучають,
Їм тато з мамою вручають.
Та це буває дуже рідко
І їм ця різка страшна й бридка.
Тепло і затишок в хатинці,
Бо всі чекають на гостинці.
Надія ллється через край,
Бо скоро прийде Миколай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2016