| Сторінки (45/4474): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Квітнуть хризантеми, мов дівчата,
В золотисту пору - восени.
І чекають хлопці свого свята,
Час, коли над хатою клини.
Піст пройде, у дім прийде дружина,
Хоч «медовий місяць» вкраде час.
Буде в них кохання і дитина,
Полум’я в серцях горить якраз.
Їхні губи стомить поцілунок,
Щастя не лякатимуть сичі,
А кохання вищого гатунку,
Викарбують губи уночі…
Коли квітнуть ніжні хризантеми,
Для кохання це найкращий час,
Пише осінь золотом поеми,
Вітер із дощем гаптують вальс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2016
Як тихо ступають коні,
Як вітру бракує гриві,
Коли вони у загоні.
На волі ж вони щасливі…
Летять, наче метеори,
Розсідлані і на волі,
Тоді на траві узори,
Прикрашають їхні долі.
Коли без сідла й вуздечки,
Коли шия тятивою,
Як ніздрями запах гречки,
Вдихається із росою.
То коні тоді щасливі,
Тоді їм товариш вітер.
Буланий кінь, а чи сивий,
Кінь прагне на волі жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695316
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.10.2016
Мечі погострені,
Коні осідлані.
Луки натягнуті,
Стріли націлені.
Сережки в вусі
У козаків.
У бій готові ми,
За землю вільную.
Удачі, Боже, дай,
Нам бути сильними.
Скажу матусі,
Що йдемо в бій.
Ми з перемогою
Додому вернемось.
Не встигне випасти
Ще перший сніг.
І відсвяткуємо…
І заспіваємо,
Як стяги ворога,
Впадуть до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2016
Іду я берегом в тумані синьому,
Де хвилі лестяться мені до ніг.
А води Світязя, рахують промені,
Як тільки перший з них на воду ліг.
Запрошу тебе, мила у човен,
Ми на острів у нім попливем…
Буде гріти нас сонячний промінь,
Моє серце палає вогнем.
Кохання наше промінням світиться,
А ми, як лебеді, на хвилях Світязя.
Пливемо в човнику, неначе лебеді,
Проміння ранішнє нас зігріва,
А хвилі Світязя, неначе спогади,
Зі сходом сонця, творять дива.
Ми пливемо в човні, моя мила,
Острів стріне нас двох у тиші.
Лебедині розправимо крила,
Тут знайдемо ми рай для душі.
Кохання наше промінням світиться,
А ми, як лебеді, на хвилях Світязя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2016
Краплина вина червоного,
На стіл випадково впала
Від діаманта коштовного,
Сіяти враз перестала.
Вином була ти, краплиночко,
Коли ж ним не стала бути…
Злетіла, неначе листячко,
Проте тебе не забути.
Краплиночка діамантова,
Без смаку тепер пролита,
Червона на білій скатерці,
Водицею була змита.
Вино ти тоді, краплиночко,
Коли мерехтять коралі,
Тоді ти неначе квіточка,
Всміхаєшся у бокалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694856
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2016
Ми стрілися колись, в юначі роки,
Один був погляд і не треба слів…
Я покохав, кохатиму допоки,
У вирій потойбічний не злетів.
Ти була юна і така вже мила,
Очима ти сказала: - Я твоя…
А ця краса, ця неймовірна сила,
Немов весна, як пісня солов’я.
Весною часто жайвір ненароком,
Ловив піснями наші дві душі.
Злітає час і рік біжить за роком,
Та погляд і надалі мій рушій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Простий я виходець з народу,
Пишу про все, що на душі.
Не завжди змінюю погоду,
Все ж кожен вірш життя рушій.
Хатина, стежка і кохання,
Роса, могили і батьки,
Зоря вечірня – зірка рання,
До крові збиті кулаки.
Це все у віршах і ще трохи…
В яких є радість, щастя, біль.
Крики «курли» ці рідні птахи,
І вже суха на ранах сіль.
Багату мову калинову,
Що із народу я беру,
У вірш новий, немов підкову,
Гарячим словам я приб’ю.
Люблю вірші писати, друзі,
Бо кожен вірш нове несе,
Люблю життя, калину в лузі,
Та Україну над усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2016
Цілую. Обнімаю і горну,
До свого серця
Мою ніжну долю.
Між цвітом вишень,
У нічнім саду,
Палке кохання наше
З головою.
Я п’ю росу
З чарівних губ твоїх
Із мокрих вій
Рясного зорепаду.
Затримаю я погляд
дорогий,
Щоб хоч ще мить
Побути із тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016
Іду по стежинці, ступаю,
Мурличу романси під ніс.
Неначе тебе зустрічаю,
Неначе збираємось в ліс.
Тоді, пам’ятаєш, ми двоє ,
Де сосна крислата росла,
Зустрілись очима з тобою,
Горнув я тебе до плеча.
При зорях співали про долю,
Здавалось замовк соловей,
Як добре було під сосною
І бризнули сльози з очей…
Іду по стежинці, ступаю,
Мурличу романси під ніс.
Неначе тебе зустрічаю,
Неначе збираємось в ліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2016
Я був в раю, так, чисто випадково,
Вдалося повернутися назад.
На дверях бачив у Петра підкову
І пишний сад, який там, люди, сад!
Там грають арфи, триголосять птахи,
Дитячий хор виспівує псалми,
Там всі живі, там не буває прахів,
Там вічне сонце і немає тьми.
Там рівні всі, між них любов панує,
Ніколи не змовкають солов’ї,
Там кожен з них лише любов дарує,
Там солов’ї єдині із землі.
Та все ж таки схотілося додому,
Бо пригадались біди і війна.
Там не прожити грішнику самому,
І знаєте: - У нас самих вина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2016
Іде сліпець по тротуару,
У нього свій в житті секрет,
Палка в руці, чорна оправа,
Відомий всім такий портрет.
Він тихо йде, неначе з бою,
Виходить з ночі навмання.
Бог наділив його судьбою,
Дав сильний голос і знання.
А інколи ідуть удвоє,
Красива жінка, поруч він,
І цокіт не дає спокою,
Бо каблучки неначе дзвін.
Він пам’ятає все довкола,
Впізнає завжди будь-кого,
Замість очей два чорні кола,
А в колах завжди чорне скло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2016
Що писати - не знаю,
Десь парю поміж хмар.
Як в дитинстві літаю,
Не дивлюсь в календар.
Відлетіло юнацтво,
Та ще тягне в політ,
Відгуло і козацтво…
Скільки ж то мені літ?
Ціла купа пігулок,
Кожен день на столі,
Я зверну у провулок,
Де літа не мої…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694247
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2016
Майже за В. Висоцьким.
Прокинувся, як з похмелюги,
Прокинувся: новий синець,
Прокинувся: в ліжку подруга,
І радий, що ще не капець.
Подумаєш: вчора напився,
Подумаєш: грошей катма,
Подумаєш: з другом побився,
Та в хаті ж є нова жона.
Проте: на дворі ще не вечір,
Проте: в садку ще солов’ї,
Проте: є сорочка на плечах
І друзі, що завжди свої.
Є нові: із скрипом штиблети,
Є нові: чиїсь цигарки,
Є нові: наразі куплети,
Не зведені поки курки.
Сьогодні нап’юсь: бо в запої,
Сьогодні нап’юсь: бо болить,
Сьогодні нап’юсь: віддам шану любові
Хай трішечки ще помовчить.
А потім: візьмусь до роботи,
А потім: я буду герой…
А потім: замучать турботи
І знову піду у «запой»*…
«Запой»*- діал.. з російського – запій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2016
І знову вірш зібрав в рядок,
Він інший тягне за собою,
Рядок, рядок… Той – «приг», той – «скок»,
Забрав в полон із головою.
Сиділа Муза під вікном
І закликала в хату рими,
Чи наяву, чи це був сон,
Та я був віршем одержимий.
Неначе вихор в голові,
Збирав докупи гарні рими,
Було так солодко мені,
Вони були мені святими.
І я писав, дививсь в вікно,
А Муза тихо муркотіла
І час злітав, немов в кіно,
Вона лиш рими шепотіла.
Притис я Музу до грудей,
Вона тихенько муркотіла:
-«Ти не помреш, ти – Прометей»
Від слів таких душа зомліла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2016
Через роки, що огортав туман,
Прийшов я в сад, що акурат цвіте,
Враз соловей… Я знову забажав,
Вернути хоч на ніч ОТЕ святе…
Згоряли ми під співи солов’я,
А він тоді неначебто ридав,
Цвіла садками матінка земля,
А я кохав, я так тебе кохав.
Я знову прагну в наш ОТОЙ вогонь,
Згоріти б раз, навічно, без жалю.
Губами впитись в пахощі долонь,
Бо я люблю, як я тебе люблю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2016
Я родився в часи на землі,
По розрусі, в часи зубожіння.
Як осколки великі й малі,
В борозенку лягали з насінням.
Руки тата орали поля,
В дьогті чоботи мняли борозни,
І раділа багата земля,
Що закінчились вбивства і сльози.
А осколки ще будуть кровить,
Земля вільна зародить врожаєм.
Пригадає солдат кожну мить,
Бо війну кожен з них пам’ятає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2016
Що таке вірші? -
Небо синє,
Чумацький шлях,
Який в рядок.
І жовтий падолист,
осінній,
Сумний, лякливий
Холодок.
Що таке вірші? -
Блискавиці…
І коні зранку
При росі.
Це гарне личко
Молодиці,
Бо всі красуні,
Справді - всі.
Що таке вірші? –
Вільна рима,
Це журавля
Легкий політ.
Це колискова,
Негасима,
Що сходиться, як
Клином світ.
Що таке вірші? -
Сум і болі,
Які збираються в душі.
І радість та,
Яка на волі.
І щиро писані вірші!
Що таке вірші? -
Наша мова,
Це цвіт калини
у серцях.
Це Україна
Пречудова,
Це чорно-білий,
Рідний птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2016
Ви відлетіла білою лебідкою,
Душа болить, але не в тому суть.
Для мене Ви лишились тою зіркою,
Що ночами незміренно снують.
Є крила ще міцні, та вже притомлені,
Та я б здається землю облетів…
Є рани, що ще мучать, бо озлоблені,
Та я б до Вас і нині полетів.
Зову, зову, та щастя не моє,
Напевно ти б його і не почула,
Але радію, що в душі жиє,
Ота надія, що і не здрімнула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
Які ж то губи Мавчині солодкі,
А скільки чар в сопілці Лукаша…
Магніти перси, що як дині прудкі,
А очі в небо прагнуть вирушать…
А Світязь знову гонить білу хвилю,
Де шурхотять піщані береги.
І лебеді у очерет до штилю,
Ховаються, бо це їм до снаги.
А хвилі все частіше набігають,
Лукаш чудові награє пісні,
Сміються верби і калина в гаї,
Завидують цій парочці лісній.
Вугрі замовкли між очеретами,
Вже сонечко збирається до сну
І Мавчин стан обняв Лукаш руками,
Свій лапсердак поклав попід сосну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2016
Сумно мені, я один у дорозі,
Наче в багнюку чобіт уліз.
І рветься у серце клята тривога,
А в далині скинув листячко ліс.
І шурхотить, із дощами потроху,
Падає вниз, у пожовклу траву,
Жовтий гарбуз знову вивихнув ногу,
Вітер гілкову нагнув тятиву.
Всі вже снігів потихеньку чекають,
У перелісках німіє роса.
І грають світанки, золотом грають,
В зиму відходить осіння краса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693556
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2016
До 50-річчя закінчення Бучацької школи…
Стрічає Бучач п’ятдесятиріччя,
Своїх достойних доньок і синів,
Де школа пам'ять кожного величить,
Жовтневим листям зірваних із снів.
Тут серед них вплелась моя дружина,
Вона вже полісянка у душі,
Давно бабуся і матуся сину,
І Муза для написаних віршів…
За вашу зустріч підніму бокала,
Я сам ще вип’ю трішечки вина,
У час такий, щоб солов’ї співали
І щоб вас гріла неба далина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693300
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.10.2016
Шановне панство! Я, Віталій Назарук разом з Віктором Охріменком пропонуємо вітальну пісню до дня народження для поздоровлення друзів, та родини. Де дійсно, співають наші люди, а не кацапське "К сажелєнью дєнь раждєнья…", або американську "Хібі безди тую...".
Пропонуємо мелодію і два варіанти аранжування написані Віктором Охріменком. Цей віршований текст можна співати і для жінки, і для чоловіка, одному чи колективом.
Хай зозуля кує Вам щасливі літа,
Щоб у радість була ця пора золота.
Зичим (зичу), пане(ні)(Вам) ……….. ми (я)Вам щедрої долі,
Щоб в здоров’ї жилося і жилося на волі.
З днем народження рідна(ний),любий(а),
Я (ми) вітаю(ємо) нині,
Будьте завжди в достатку
І служіть Україні!!!
Для прикладу…
Хай зозуля кує Вам щасливі літа,
Щоб у радість була ця пора золота.
Зичим ,пане Миколо, ми Вам щедрої долі,
Щоб в здоров’ї жилося і жилося на волі.
З днем народження рідний,
Ми вітаємо нині,
Будьте завжди в достатку
І служіть Україні!!!
Приклади вітання Віктора Оха:
(варіант 1)
Хай зозуля кує Вам щасливі літа,
Щоб у радість була ця пора золота.
Зичим, пане Іване, Вам щедрої долі,
Щоб в здоров’ї жилось і жилося на волі.
З днем народження рідний,
Ми вітаємо нині,
Будьте завжди в достатку
І служіть Україні!!!
(варіант 2) Цей варіант у виконанні.
Хай зозуля кує Вам щасливі літа,
Щоб у радість була ця пора золота.
Зичу пані, Оксано Вам, щедрої долі,
Щоб в здоров’ї жилось і жилося на волі.
З днем народження рідна,
Я вітаю нині,
Будьте завжди в достатку
І служіть Україні!!!
ЧЕКАЙТЕ МУЗИКУ НА САЙТІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2016
Любі мої, я дуже сумую за вами.
Ви моє життя і моя Муза.
Цілую вас, моя поетична родино.
Ваш «босяк» - Віталій.
ДЛЯ ВАС
Люблю я всіх, сумую і страждаю,
Через роки я пригадаю вас.
Живу я з вами, від межі до краю,
Мене у старість не загонить час.
Ірпінський крок в моєму серці ляже,
Я на Волині питиму вино.
Мені Печора все, про всіх розкаже,
Я перегляну київське кіно.
І обійме моя душа собратів,
На відстані багатої душі.
І будуть знову солов’ї співати,
Немов нові написані вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693141
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.10.2016
/Чуєш, брате мiй, як перельотне, зальотне, огнiжджене на нашiй землi чорне птаство картавить над нашою долею? То ми сякi, то ми такі, а то ми зовсiм нiкудишнi. Не здатнi свою державу мати. Не можемо самi собою керувати.
Завжди щось комусь виннi, завжди у "вiчному боргу" перед "визволителями". Перед кимось маємо просити прощення. Перед кимось за щось маємо каятися.
А хто буде каятися перед нами!? За те, що вся Україна упродовж столiть для українцiв була Бабиним яром? За те, що винищили удвiчi більше нашого народу, нiж маємо зараз? За те, що висмоктали з нашого люду і кров, і пiт. Здерли iз нього сiм шкур, понiвечили душу, витоптали його святинi. Хто?! Де ви, правдолюбці?..
Та й покажiть менi народ без грiхів чи без достоїнств. Святими стають лише тодi, коли вже не можуть грiшити. Наш народ "грiшив", в основному, перед "визволителями". Втомлювався постiйно дякувати. За те нас нарекли "лiнивими", "тугодумами".
Розповідають казочки. Що навiть землю нашу святу народ дiстав від Бога завдяки своєму лiнивству. Бо прийшов останнiм. А Всевишнiй до того все пороздавав проворнiшим. Отже, шкода йому стало українця i виділив для нього зi своїх запасiв. Тому й земля наша - райська. А ми на нiй - щось таке. Нi пришити, нi прилатати. Тому й усiм нас "шкода". І всi бажають нам "допомогти". У нашiй хаті порядкувати...
Отакий імідж латають нам усякi паршивцi. Отаку ментальнiсть. ! ми вже й самi починаємо себе ганджувати та самобичувати. Сидить паршивець на нашiй шиї, живе за нашу кровавицю і варнякає, що ми поволi рухаємося. Вони, звiсно, рухливiшi. У них - мораль сперматозоїда. Швидше встигнуги. І запліднити собою. Тому й до Бога швидше встигли. Землi вiдхопили. Тепер уже створюють мiфи, що ми на своїй землi випадковi. Аби потiм довести, що не випадковi тут вони. Ми - поганi, значить, все, що вони чинять у нашiй хаті, - хороше. I все виправдане.
Наша ментальнiсть. Люде мiй славний! Як тебе затуркали! Як тебе забили! Як тебе задебілили!..
А що, якби ми хоч на коротюсiнький часовий вiдтинок стали такими, якимй усяка шушваль нас вимальовує? "Лiнивi"? Добре - ми лiнивi. Тож ви, "працьовитi", злiзьте з нашої "лiнивої" слини. I чалапкайте. Своїми клишоногими. Далеко-далеко. Звідки прийшли. Хто - за Червоне море, хто - за Уральськi гори. А хто - в ажтуди. "Мой aдрес и не дом, и не улица". У вiчний мiраж. Або ж, коли живете на нашiй землi - працюйте на нас. А ми будемо їхати на вас... Помiняємося ролями... Не подобається? Правда?
Хамовi нiколи не подобається, коли в людинi людська гіднiсть прокидається. Хам любить хребет зiгнутий. По ньому легше вилiзти на голову. А випрямлений хребет вiн уже називає "националистическим", "антисемитским", "антирусским" i ще казна-яким "анти"... Лише не антихамським... I вже спрацьовує хамська логіка. Не ти герой, мiй побратиме, що піднявся з рабських колiн. А вiн, хам. Який знову хоче тебе на колiна гюставити.
I ти, мiй добрий i пктинний народе, просякнутий надувiчливiстю i надделiкатнiстю, починаєш доводити хамовi. Де, мовляв, логіка? Серед "найкровожаднішого народу-антисеміта" у найзлачніших куточках його землі упродовж століть проживало й проживає стільки євреїв? І хамська логіка відповість. Що це не завдяки гостинності і доброті українців. А завдяки "самопожертвi євреїв"... Де ж, мовляв, логіка? На землi народу, який "зоологически ненавидит русских", живе стiльки росiян? І той триклятий "хохол-руссконенавистник" уже й сам став "русскоязычником". Аби його краще розуміли. І хамська логіка, по-хамськи, зауважить: "Эго не благодаря гостеприимству и доброте украинцев. Это благодаря вечной самопожертве русских делать других счастливее..."
Де, мовляв, логіка? У новоутворенiй своїй державi ми в першу чергу вiдкрили школи еврейські, польськi, чеськi, угорськi, румунськi. Не закрили жодної з насаджених нам росiйських. І не вiдкрили жодної української, там, де конче їх треба вiкрити. Для своїх "незрячих гречкосiїв"? .. А хамська логіка репетує про "насильственную украинизацию" i "ущемление национальных прав русских..." Де, мовляв, логіка? У столицi незалежної України не побачиш в продажу нi української книжки, нi українського часопису? I хамська логiка "ухмыльнется": "Нет спроса..." Де, мовляв, логіка? У самостійнiй Українськiй державi упослідженi тi, хто страждав за цю державу по Соловках i Сибiрах. Хто гнив по криївках i тюрмах. А ті, бандюги, що за одне слово про самостiйнiсть стріляли нам у потилицю, хто садив нас у неволю i мордував нас по катiвнях, - ходять у кроях, отримують престижнi пенсії. Та ще й на нас покрикують, що ми "бандити"?
І хамська логіка просичить "о кровожадности бендеровцев и оуновцев"...
Отакi ми, брате мiй українцю, "жорстокi". Отакi "невдячнi". Отака наша "человеконенавистническая" ментальнiсть. Отакі ми лiнивцi й тугодуми.../
Євген Дудар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693140
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 08.10.2016
Слова: М. Танич
Стихи -Такие заморочки!
Я ставить точки
Не спешу,
И иногда четыре строчки
Четыре месяца пишу.
А иногда
Словлю удачу -
И на стишок,
На весь, как есть,
Не больше времени затрачу,
Чем вы - на то,
Чтобы прочесть.
МІЙ ПЕРЕКЛАД ВІРША М. ТАНИЧА
Вірші – це, брате, справжнє диво,
В них крапку ставить не спішу,
Вірші пишу, пишу сміливо -
Буває довго їх пишу.
А інколи зловлю удачу,
Як соловей, тоді душа,
Я значно менше часу трачу,
Чим ви читаєте віршА…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2016
Ось заграла скрипка,
Вдарили цимбали,
Закричали «Гірко»
І затанцювали…
Під баян,
Чи під музики,
Чобітки,
Чи черевики,
Якщо вдача є така,
То танцюють гопака.
Випили чарчину,
Через трохи другу,
Лишили гостину
І пішли по кругу.
Під баян,
Чи під музики,
Чобітки,
Чи черевики,
Якщо вдача є така,
То танцюють гопака.
Дівчата моделі
Очима полюють,
Гості вже веселі,
Гопака танцюють.
Під баян,
Чи під музики,
Чобітки,
Чи черевики,
Якщо вдача є така,
То танцюють гопака.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2016
Грає у бокалі молоде вино,
Солодом лоскоче губи діду,
Смак тепер такий, як був давно,
Коли поцілунком пообідав.
Пригадало смак отой вино
І залоскотали знову губи,
Як же вперше це було давно,
Пригадати знову серцю любо.
Грає у бокалі молоде вино,
Солодом лоскоче губи діду
І життя біжить, немов кіно,
Та обіду не лишилося сліду.
Виграють коралі у вині,
Що на шиї ти тоді носила
І здається це було у сні,
Та забути все-таки не сила.
Що ж ти робиш, молоде вино?
Пам'ять знову з давнини вертаєш…
Це ж було уже давним-давно,
Ти ж моє життя назад гортаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2016
Зорі спадають, створюють казку,
Ти – моя мука, ти – моя ласка.
Сни набігають, ніжні, пророчі,
Світяться зорі, мов твої очі.
Приспів:
Моя царівно, зіронько ясна,
В житті моєму з’явилась вчасно.
Тебе люблю я, як зорі небо,
Кожну хвилину, лечу до тебе.
Очі, як небо, біле волосся,
Щоб в нашій долі щастя збулося.
Ти залишайся завжди собою,
Як мені добре, доле з тобою.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2016
Треба ж було зразу закохатись,
А тепер збиратись у світи.
Як мені не хочеться прощатись,
Як мені не хочеться іти…
Синьоока Мавко із Полісся,
Чарівнице, доленько моя,
Щоб кохання вогник наш зберігся,
Залишу тобі я солов’я.
Приспів:
Сад не встигне відцвісти травневий,
Через відстань соколом здіймусь,
Ти під вечір в сад виходь вишневий,
Я до тебе скоро повернусь.
Розглядав я вечором заграви,
Кожну мить в розлуці рахував,
Ми підемо у високі трави,
Я тобі всього ще не сказав.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2016
Вертаються військовії вдовиці,
Не жити їм без болю і без ран,
Серце болить, в сльозі завжди зіниці,
Немов роса,
Чи вранішній туман.
Поля знялися багатезним хлібом,
Червоні маки наче крові слід.
Ховають маки воїв слід
За слідом,
Дрібніє рід,
Ой, як дрібніє рід…
Калина одягла червоні грона,
Багатство віддає пшеничний лан,
А мати сина вигляда до скону...
В очах сльоза,
А може це туман?..
В снопі зустрінеш часом мак червоний,
Мов крапля крові вилита у хліб,
І знов лунає у полях відгомін -
Військовий слід,
Страшний кривавий слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692514
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2016
Старезні замкові мури,
Потоки руді на ній,
І небо якесь похмуре,
Де хмари біжать, як стрій.
Добротні стоять ворота,
Відкрити було їх – зась,
Впирались взводи і роти,
Та брама їм не здалась.
Збиралась орда на мури,
Стікала смола і кров,
Пліч-о-пліч козак і джура,
Ніхто таких не зборов.
І вистояв не скорився,
Багато-багато літ,
Хоч потом і кров’ю вмився,
Лишив історичний слід.
Із Любарта замку вічно,
Злітатиме сокіл ввись,
І всі сторінки трагічні,
Болітимуть, як колись.
На древніх замкових мурах,
На кожній цеглині кров,
Пролив тут козак і джура,
Та ворог їх не зборов.
І хай пам’ятає ворог -
Непрошені чужаки,
Сухий бережемо порох,
Бо є в нас ще козаки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692342
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2016
Схрестились дві дороги, немов зустрілись долі,
На роздоріжжі люди поставили хреста…
Одна в ярмо дорога, інша вела на волю,
Всі хто ішов до волі у силі тут зростав.
Перед хрестом молились, просили в Бога сили,
За волю поборотись дорога вдаль вела,
Щоб їх не брала зброя, щоб виростали крила,
Щоб воля, як молитва, в серцях завжди жила.
В бою схрестяться шаблі, неначе дві дороги,
Тоді на допомогу прийшов на грудях хрест.
Тому на роздоріжжі завжди моліться Богу
І нанесіть на себе хресту подібний жест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692341
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.10.2016
Таке воно… Таке воно життя…
Часами з біллю, інколи без болю,
Бо біль і радість різні почуття,
Лише ні з чим нам не зрівняти волю.
Єдине щастя, що в людини є,
Це вільний подих чистого повітря,
Ним дихає, а значить і живе,
І береже приховані повір’я….
Якщо комусь на стежці чорний кіт,
Не вам перетинати треба стежку,
Бо чорний кіт, лишає чорний слід,
А інший в споришах плете мережку.
Святі слова у вірші покладіть,
Подайте першим руку у вітанні.
Ота душа, що інколи болить,
Ваше кохання привітає зрання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692123
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2016
Нас красень Світязь запросив у гості,
Між дюн піщаних в сплетення ожин,
Піщаний берег до водиці просить
У теплі хвилі світязьких глибин.
Приспів:
А Стітязь плеще хвилею об берег,
Сховалось сонце між липневих хмар,
І чути знову в очереті шерех,
Червоно вечір у воді заграв.
А ми бредемо взявшися за руки,
До танцю просить музика п’янка,
Щоб з Світязем в нас не було розлуки,
Ми кинемо у нього мідяка.
Приспів.
Ми на турбазі, знову танцплощадка,
Із лісу лине пісня солов’я…
Моя ти нерозгадана загадка,
Поліська мавко, доленько моя.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2016
Заспівайте, матусю мені,
Як, було, коли спати ложили,
Це найкращі для мене пісні,
Від них тепло і нині у жилах.
Заспівайте, матусю мені,
Я прошу, Вас, мені заспівайте.
Часто снитесь, матусю, мені,
Що приходите з піснею в хату,
Линуть знову найкращі пісні,
Як же важко їх, мамцю чекати.
Заспівайте, матусю мені,
Я прошу, Вас, мені заспівайте.
Заспівайте, матусю мені,
Мені хочеться швидше заснути.
Я щасливий буваю у сні,
Хоч літа вже назад не вернути.
Заспівайте, матусю мені,
Я прошу, Вас, мені заспівайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691959
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.10.2016
Я іду по стежині до своєї хатини,
Де у вишнях щовечір живуть солов’ї,
Де під посіччю* завжди заплететься ожина,
Де так пишно калина зацвіте на весні.
Завжди біг я додому, де біліла хатина,
Біля тину, де липа медово цвіла,
Де до церкви матуся одягала хустину,
Де весною на берег розливалась ріка.
Де б не був я на світі, та вертаюсь додому,
Бо єдина дорога додому веде…
Поклонитись я можу в своїй хаті святому,
Бо душа моя вічно у цім домі живе.
Посіч*- кущова загорожа від дороги(місцева назва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2016
Почекай мене, дочекайсь мене,
Навіть коли дощ, чи вітри.
Бо мене вогонь, поспіхом жене,
Ти кохання лиш не зітри…
Приспів:
Збережімо любов, кохана,
Бо без неї нема життя.
Як на серці пора весняна,
То гострішають почуття.
Хоч не близький шлях, але крила є,
Ти лебідкою линь сюди,
Крім твого крила, тут є ще й моє,
Нашу кригу ти розтопи…
Приспів.
Коли вітер нам знову дощ пошле,
Зберегти любов поможи.
Бережи любов, бо без неї зле,
Більше ніж життя, бережи.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2016
Невже…
Невже усе поставлено на карту?...
І вітер перемін в лице щосили...
У долі б запитати, чи не варто,
Чому так не буває, як просили?
А коли сонце світить - ніч буває?
І одиноко в натовпі шумному...
Скінчилось небо - вчора ще безкрає.
І хтось вкрав стежку, що веде додому.
Крадеться в душу сіра безпорадність,
Шмага в лице холодний, злючий вітер.
Переплелися разом сум і радість,
І мрії, що не встигли спопеліти.
Невже усе поставлено на карту?...
А вірити у краще?...Може варто?...
На вірш Nino27 «Невже…»
НЕ ВСЕ ЗРАЗУ…
Не став ніколи зразу все на карту,
Хай навіть вітер перемін в лице,
І не питай у долі, а чи варто,
Спинити біди вистрілом з свинцем.
Хай буде день, коли на небі сонце,
Радій бо дню при сонці золотому,
Хай воно світить в вимите віконце,
Стежку тобі освічує додому.
Гони від себе сіру безпорядність,
Борися з вітром - це ж бо тільки вітер,
На серці завжди хай панує радість,
А вітер злючий твої біди витре.
Дано життя, повір, що жити варто,
А мріям не потрібно попеліти,
Не став ніколи зразу все на карту,
А варто вірити у краще й жити,
Жити, жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2016
Все починається з кохання,
Хоч перша гасне зірка рання
І сходить сонце на світанні,
Все починається з кохання…
Все починається з кохання,
Сніданок вранці і робота
І звична ранішня турбота,
Все починається з кохання…
Все починається з кохання,
Несказані слова ранкові,
Коли не сказані любові,
Все починається з кохання…
Все починається з кохання,
Мрії на двох,палкі цілунки,
Коли впиваєтеся трунком,
Все починається з кохання…
То ж починай з кохання день!
Чи перша зірка, чи остання
І знай, весна - пора кохання,
То ж починай з кохання день!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2016
Перша наша кімната,
А ні люстр, ні лавчини,
Ні паркету із дуба,
Ні картин, ні гроша.
Було два чемодани,
Одне крісло і штора,
І надія, що скоро
Заспіває душа…
Та пройдуть наші роки,
Розживемось потрохи,
Буде затишок в хаті,
Буде все для життя.
Доля питиме сили,
Доля питиме соки,
Проте буде в нас свято,
Буде щастя й дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2016
Яблука сіренькі обліпили,
Коника від гриви до хвоста,
Лише очі вогником горіли,
Коли вітер гриву розвівав.
Кінь летів по лузі сизим птахом,
Не торкавсь копитами землі,
Хмари угорі здавались дахом,
Храп глушили диво - солов’ї.
Яблука не падали додолу,
В тиху рись, чи у галоп швидкий,
Грива розстеляла ніжну полу,
Сам же був,як парубок стрункий.
Він летів на зустріч кобилиці,
Бо почув іржання, мов сурму,
Бо вона красива, білолиця
І вона подобалась йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691381
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.09.2016
Повертаються до тебе журавлі,
Повертаються до тебе журавлі,
Повертаються до тебе журавлі,
Рідні птахи української землі.
Відсилаю тобі вісточку удаль,
Відсилаю тобі вісточку удаль,
Відсилаю тобі вісточку удаль,
Радість шлю, лишається печаль.
З Батьківщини, як почуєш ти «курли»,
З Батьківщини, як почуєш ти «курли»,
З Батьківщини, як почуєш ти «курли»,
Це «курли» до серця пригорни.
А, як будеш проводжати їх назад,
А, як будеш проводжати їх назад,
А, як будеш проводжати їх назад,
Хай «курли» мені пролине в зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016
Хоч небеса не мають дна,
А хмари – це лише краплини,
Громи - натягнута струна,
Клини – це крики журавлині.
Я так люблю небесну синь,
Навіть коли сміються грози,
Як в небі світить голубінь,
Коли сніги, коли морози.
Щоб було небо без грози,
Щоб посміхалися хмарини,
Краплі дощу, а не сльози,
Світились, як ультрамарини…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691186
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2016
Синіло небо, як ультрамарин,
Біліли хмари і пливли у далі,
Вертався із АТО єдиний син,
Він повертався цілий та в печалі.
По ворогу відкрив в той час вогонь,
Чому ж тоді сховав в могилу брата?
Хоч він стріляв, та був тоді наказ:
Стріляти можеш тільки з автомата.
Так наче розумієш… Та не все…
По нас палЯть систематично «гради»,
У наші сім’ї ворог смерть несе,
Вони ж сміються і стріляють, гади.
Згадаєте колись мої слова:
Підніметься з руїн моя країна,
В підметки не годиться нам Москва,
Скоро з Росії лишиться руїна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691184
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2016
Знову квітне густа матіола,
Що посіяла мама в саду,
На ній срібна роса захолола,
Я до тебе по росах іду….
Приспів:
Цілий рік у душі матіола,
Її сіяла мама для нас,
І духмянить повітря довкола,
Відбивають серця наші вальс.
Ми бредемо по росах духмяних,
А в гаях соловей не мовчить,
Матіола нам серденько ранить,
Як роса на квітках не бренить.
Приспів.
Маєм бути ми завжди у парі,
Роси нас поєднали нате,
Солов’ї хай співають і далі,
Матіола у росах цвіте.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
Часто війни породжують війни, зло породжує зло, чому ж люди не навчаться жити в любові?
Зло не можна вирубати, його треба викорчовувати.
Завжди робіть крок на зустріч любові.
Зрозумівши ціну любові, у вашому серці розквітне троянда.
Якщо людини любить свою країну, пишається своєю землею і її досягненнями, береже свою родину,
така людина ніколи не зробить зла.
Черствий хліб можна розпарити, але черству душу - ніколи…
Не завжди свято у вишитій сорочці…
Мудрі люди завжди люблять життя.
Дорослі подають приклад дітям, проте часто у дітей вчаться.
Життя присвячене іншим, може тривати вічно…
Якщо ти не знаєш смаку поту, ти не знаєш смаку життя…
Не можна перейти річку, щоб не намочити ноги, треба прокласти кладку…
Не падай в бруд лицем, бо можеш перестати не тільки говорити, але й бачити.
Віталій Назарук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2016
Як струни гітари, так роки життя,
Проте їх не шість і не сім – значно більше…
Басовії струни – роки каяття,
А тонкії струни – вони наче вірші.
Ось грає гітара, звучить полонез
І пишуться вірші п’янкі, як кохання,
Роки пролітають під осінь беріз,
Тут враз полонез переходить в страждання.
І знову вірші, кожен вірш – це струна,
Натягнута трішки, а часом сильніше,
Найкраще натягує струни весна,
Вона про кохання все пише і пише…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2016
Якби очі мої переглянули долю,
Якби руки мої перенесли гріхи,
Якби зброя, що є, здобула для нас волю,
Ми вклонялися б водам Святої* ріки.
Якби ноги могли перейти шлях побитий,
Якби серце змогло з грудей вигнати біль.
Якби кожен із нас був Вкраїною ситий,
Ми можливо б тоді віднайшли власну ціль.
Якби наша земля козаків народила,
Якби ворог забрав за собою сліди,
Тоді ненька моя – дорога Україна,
Більш не знала б ніколи на світі біди.
Свята ріка* - Дніпро
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690816
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2016
О, люде! Зовись людина
Із честю, на цій землі.
Щоб кожна твоя хвилина,
Минала життя в імлі.
Будь завжди плечем для друга,
А ворога бий в лице,
Щоб знав, що люба наруга,
Завершиться в грудь свинцем.
Лишайся завжди людина,
Не падай у бруд лицем,
Єдина ти тут, єдина
І будь для усіх взірцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690619
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2016
Прокинувшись спозарана,
Моліться до всіх святих.
Моліться у стінах храму
За мертвих і за живих.
Схиліться, бийте поклони,
Щоб щирість свята була...
Моліться біля ікони,
Від серця хай йдуть слова.
Моліться за Україну,
За мир на святій землі,
За хліб, за свою родину,
Без воєн і без крові.
Прокинувшись спозарана,
Моліться до всіх святих.
Моліться у стінах храму
За мертвих і за живих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2016
Матусенько, єдина, неповторна,
Цілую твоє зморщене чоло.
Роки твої перемололи жорна,
Таке було… Та щастя не було…
Була спочатку, начебто щаслива,
Та враз війна упала на поріг.
Забрала в голод діточок могила,
Із фронту не вернувся чоловік.
Сама, як перст, орала і косила,
Приймала тих, хто голоду зазнав,
А у неділю в храм завжди ходила,
Бо кожен мертвий там тебе чекав.
Була б сама, проте зустріла долю,
І затяглися ранені рубці,
Побігла вруна по пшеничнім полі,
Немов сльоза на стомленім лиці.
Твоє волосся, наче срібні струни,
Збиралися в заплетену косу,
Травневий вітер гнав зелену вруну,
А спомин витискав німу сльозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690448
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.09.2016
Тіло – воно, як глина,
Бо переходить в прах,
Лише душа єдина
Селиться в небесах.
Крил у душі немає,
Є для польоту мить,
Вічна душа - літає,
Вічно душа болить.
Як попрощались з тілом,
Знайте, що є душа,
Тіло не відлетіло,
Дух лише вируша…
То ж бережіте душі,
Ви без душі ніхто.
Розум душа ворушить,
З небом вона місток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690447
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2016
Дівча просить при зорях соловейка в садочку:
- Ти співай цілу нічку, мені серце не край…
Бо сьогодні пущу я свій вінок по струмочку,
Ти співай, соловейку, про кохання співай.
Нехай слухають зорі цілу ніч твою пісню,
Я сплету з ніжних квітів самий кращий вінок,
Я прошу тебе, нічко, я прошу тебе слізно,
Щоб коханому в руки приніс долю струмок.
Хай коня осідлає і примчить наче вихор,
Я на списі побачу мої долі вінок,
Помолюся я Богу, хай минає нас лихо,
Щоб з коханим у парі ми пішли у танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2016
Ридає ніч високо в небі.
Сльозою падають зірки,
Не треба, зіронько, не треба,
Ти маєш ще шляхи пройти…
По всіх галактиках потрохи,
Ти залишити життєвий слід,
Хай пролетять довжезні роки,
Тоді тобі тримати звіт.
Ти свій препіднесеш початок,
Опишеш шлях життєвий свій,
Коли побачимо твій статок,
Тоді моргнеш Землі святій.
А поки-що гори яскраво,
Не падай з неба в далечінь,
Тобі дано на небі право,
Світити сотням поколінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690285
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.09.2016
Уже ця суша задовбала,
Нам хоч би крапельку дощу,
Уся Волинь його чекала,
Щоб час спекотний трохи вщух.
Напевно грім останній нині,
Здаля, як радість прогримів,
В церквах молились на Волині,
Щоб Бог хоч крапельку вділив.
А то вже стільки без дощу ми,
Повисихали криниці.
Його так довго в нас чекали,
Бо не зійшли ще пшениці.
І дощ пішов з останнім громом,
«Курли» відлинуло вгорі,
І спокій став, як після брому,
І захід сонячний згорів.
А дощ іде, неначе манна,
Зазеленіли враз хліба,
Все ожило і ніч туманна…
В ній вмилась осінь золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690130
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2016
Барвінок в’ється біля хати,
Відкриті двері і вікно,
Виходить мати виглядати,
Чи син вертається з АТО?
Старенька хвіртка вже без скрипу,
Вчора її змастив сусід,
А на межі сумує липа,
Тут починався сина слід.
Барвінок знов зацвів весною,
Давно співають солов’ї,
Лише нема в душі спокою,
Так мучать часто сни її...
Барвінок в’ється біля хати,
Відкриті двері і вікно,
Виходить мати виглядати,
Чи син вертається з АТО?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690128
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.09.2016
Плачуть дороги у споришах,
Грають озера сині.
З різних сторін тягнеться шлях,
В нас до святої Волині.
Пр: Край, де квітує земля,
Де у багні болота,
Квітнуть льонові поля,
Тут, де земля золота.
Мавки живуть у глуші,
Бродять в лісах Лукаші.
Квітне ожинова синь,
Тут моя рідна Волинь.
У оксамиті сяють ліси,
Вільха в болоті плаче.
Я ще не бачив такої краси,
Тут святий край неначе…
Пр: Край, де квітує земля,
Де у багні болота,
Квітнуть льонові поля,
Тут, де земля золота.
Мавки живуть у глуші,
Бродять в лісах Лукаші.
Квітне ожинова синь,
Тут моя рідна Волинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689952
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.09.2016
Ми п’ємо молоде вино
З минулорічного врожаю,
Тобі розказує воно,
Що я тебе одну кохаю.
Стоять бокали на столі,
Горить свіча, на стінах тіні,
Ми двоє на усій землі,
При вечоровім мерехтінні.
Коралі бігають в вині,
Немов намистини святкові,
Вони нагадують мені,
Хвилини нашої любові.
Ми п’ємо молоде вино
З минулорічного врожаю,
Тобі розказує воно,
Що я тебе одну кохаю.
І дай нам, Боже, через рік,
Знов випити вина нового,
Щоб ми літам забули лік,
Вина напившись молодого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
Падолист,
падолист,
падолист,
Вітер кидає срібло на скроні.
І малює художник-артист
Клени Луцька охристисто-червоні.
Ліхтарі,
Ліхтарі,
Ліхтарі,
Світять тепло вогні вечорові,
І пускають дими димарі,
В древнім Луцьку – столиці любові.
Лесин парк,
Лесин парк,
Лесин парк,
Одягнув золоту вишиванку,
Вже притихли птахи, лише «карк»,
Можна чути у парку із ранку.
Падолист,
падолист,
падолист,
Вітер кидає срібло на скроні.
І малює художник-артист
Клени Луцька охристисто-червоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2016
Із темної хмарки
Дощ пішов дрібненький,
Мене не пускає
До подружки ненька.
Пр:
Не сумуй, Марічко,
Ти в дощу в полоні,
Його із порогу
Лови у долоні.
Скоро знов на дворі
Сонечко засяє,
Дощик перестане,
Пташка заспіває.
І тоді, Марусю,
Підеш до подружки,
Не намочиш ніжки,
Не намочиш ручки.
Пр:
А тепер, Марусю,
Ти в дощу в полоні,
Його із порогу
Лови у долоні.
Скоро знов на дворі
Сонечко засяє,
Дощик перестане,
Пташка заспіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2016
Люлі-люлі, донечко,
Вже сховалось сонечко,
Подивись в віконечко,
Пора спати, донечко.
Люлі, люлі, люлінькі, люлю…
***
Пора до спочинку,
Спи спокійно, синку,
Пішли спати гулі,
Спи, синочку, люлі…
Люлі, люлі, мій синочку,
Слухай мою співаночку,
Люленькі, люлю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2016
По доріжці, що веде до школи,
Ми крокуєм перший раз в житті,
Міша, Саша, Костя і Микола
У нових костюмах і взутті.
Приспів:
Школо, здрастуй,
Здрастуй наш, букварику,
Ми прийшли мудрішати й рости,
Нас тепер усі зовуть школярики,
Ми тепер з науками на ТИ…
Приспів.
Ми йдемо до школи, мов на свято,
Здобувати маємо знання,
Труднощів чекає нас багато,
Але попереду пізнання.
Приспів.
Скоро пролунає перший дзвоник,
Потім заведуть нас в рідний клас
І букварик, наче гарний коник,
У країну знань доставить нас.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2016
Як хочу я поговорити з вітром,
Із тим, що не у спину, а в лице.
З ним побрататись, полетіти світом,
Щоб з лету повернутись мудрецем.
Тим помогти у кого мало сили,
Чи просто понівечене крило,
Здобути волю, як когось гнітили,
Очистити від бруду джерело.
А з вітром двоє ми велика сила,
Немає в нас у світі перешкод…
Якщо є вітер, то несуть вітрила,
У дивний світ, де вільним є народ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689457
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2016
Крізь все життя, через літа,
Де була юність золота,
Вертаюся із квітами до неї.
Буяють осені жита,
Для мене осінь золота,
Цю осінь називаю я своєю.
Приспів:
Коли на двох одне життя,
Коли роки кружляють в вальсі,
Цвітуть жита, цвітуть жита,
А час втікає мов крізь пальці.
Перевернути б нам життя,
Через роки пройти у парі,
Вернула б юність золота,
Життя музики знов заграли.
Давно вже я, як став дідусь,
Років своїх я не боюсь,
А ти бабуся, наче із картини.
На тебе знову я дивлюсь,
За тебе Богу помолюсь,
За те, що ми у долі половини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016
Падають каштани з барабанним дробом,
Знов кленове листя вогником взялось.
І далека юність, робить нову спробу,
Щоб кохання наше знову почалось.
Приспів:
За плечима ходить золотиста туга,
Просить повернутись в юність, як колись
І шпурляє листя дощова подруга,
Просить весну в гості –
Веснонько, вернись!
Мерехтять тумани сиві, як волосся,
Роси споришеві зорями взялись,
І зове кохання те, що відбулося,
Знову кличе в юність, як було колись.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2016
Ось фото старече… А ми молоді…
Зове нас минуле до себе
І туга на серці, а в хмарній воді,
Лежить понад нами все небо.
Це юності фото, єдине на всіх,
На клаптику сивого глянцу,
Усмішка юнача, чи може це сміх
І рухи чиїсь в реверансі…
Пригадавсь сьомий «Б» , як в колгоспі були,
Буряки, що з потугою рвуться.
Поріділи ряди, залишились сліди
І це фото, де мертві сміються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689221
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.09.2016
Не цілував давно я рук таких,
Мені вони нагадують матусі.
Вони для поцілунку вуст палких,
Неначе рідні, я до них горнуся.
Коли тепло іде з жіночих рук,
Тернові очі дивляться з любов’ю,
Частішає чомусь життєвий пульс,
А серце ніжність вишиває кров’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689019
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.09.2016
Різні довжиною в нас путі,
Хоч від мами всі беруть початок.
Грішні ми, лиш рідко є святі,
Кожен має власний відпечаток.
Як важливо по шляху іти,
Голову піднявши гордовито.
Як зумієш, путь свій освіти…
Придивись, яке життя прожито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689017
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2016
Летять кудись безкрилі птахи,
Щоніч вони приходять в сни,
Напевно птахи ці невдахи,
Чи може ранені сини.
Прокинувшись збираю сльози,
Бо син безкрилий - сирота…
На серці смуток і морози,
Хоч доля синова свята.
Приспів:
Ти не забудь слова, мій сину,
І крила бережи свої,
За тебе молимось, дитино
І шлють молитви солов’ї.
А ти лети орлом у небі,
І крила май завжди міцні…
Вертайся, сину мій, додому,
Забудь тривоги і біду,
Бо важко батькові старому,
Вже стигнуть яблука в саду.
Я ще візьму внучат за руки,
У поле виведу обох…
І згинуть враз сердечні муки,
На світі ж є всесильний Бог…
Приспів.
На крилах повертайсь додому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688777
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.09.2016
У хор зібрались в травні цвіркуни,
Сади розквітли яблуневим цвітом,
Вернулися додому два сини,
Йшли навпружки крізь колосисте жито.
Верталися обоє із АТО,
До хати, де чекала стара мати,
Живими їм лишитись помогло,
Надія та, що є кому чекати.
А на порозі хліб на рушнику
І сіль біленька в кілішку малому,
Матуся на старому хіднику -
Бо два сини вернулися додому.
На світі щастя більшого нема,
Їх до грудей тиснула стара неня,
Ні слова, мов була вона німа,
Лиш сльози градом падали у жмені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688741
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.09.2016
Сім десятків хилять нижче плечі,
Сиплеться «старече порохно»,
Радість у житті - вірші й малеча,
Що хоч зрідка стукають в вікно.
Очі заховалися глибоко,
Мов з коліна блиск на голові,
Більший щем в душі із кожним роком,
Проте вірші пишуться живі.
Як би я хотів посеред лісу,
Говорити з совами вночі,
Я і ліс, щоб місяць хтось повісив,
Лиш би не лякали пугачі.
Захватити зошит з олівцями
І писати щедро цілу ніч,
Обійтись батьківськими словами,
Ще писати прагне «старий хрич»…
Але я терплю і плачу стиха,
І пишу римовані слова.
Я знесу страждання всі і лиха,
Щоб земля батьківська прийняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2016
Дежавю
У вересневий день
я в семилітнім віці
прийшов до школи
полем навпростець.
Іван Григорович
погладив по голівці:
"Ти сам прийшов,Михасю?
Молодець!"
І раптом фініш...
світло...вхід в портал...
Рву стрічку чорну
ребрами худими...
Байдуже сонце
палить нещадимо,
велично здійснює
свій вічний ритуал.
Погладить сиву голову Отець:
"Ти сам прийшов,Михасю?
Молодець!"
*Іван Григорович-вчитель,завуч школи.
ТАК МИ УСІ
Із вересня у вересень роками,
До рідного вертаємось думками.
«Ти сам, козаче?» і болить душа…
Бо ж всі роки в намисто щось низав.
Так ми усі, а роки, наче птахи,
Одні щасливі, інші ж бо невдахи.
На місце все поставить наш Отець:
«Ти сам прийшов до мене? Молодець!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688595
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2016
У хор зібрались в травні цвіркуни,
Сади розквітли яблуневим цвітом,
Верталися додому два сини,
Йшли навпружки крізь колосисте жито.
Верталися обоє із АТО,
До хати, де чекала стара мати,
Живими їм лишитись помогло,
Надія та, що є кому чекати.
А на порозі хліб на рушнику
І сіль біленька в кілішку малому,
Матуся на старому хіднику -
Бо два сини вернулися додому.
На світі щастя більшого нема,
Їх до грудей тиснула стара неня,
Ні слова, мов була вона німа,
Лиш сльози градом падали у жмені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688376
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.09.2016
Вже вечір осінній ліг на поріг,
Сині біжать тумани,
Роси холодні, холодні, як сніг,
Сяють в тумані тм’яно…
Роса, наче в казці, на споришах…
Постаті дві в тумані
У синіх плащах, у синіх плащах,
Що від любові п’яні.
Одна в них любов і їм не до сну,
їх бережуть тумани,
Мовить зоря: їх тоді відпущу,
Коли туман розтане.
Тоді зашумлять вітри у листві,
В танець підуть тумани,
Тільки двом постатям у синяві,
Напишуться романи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016
Летять кудись безкрилі птахи,
Щоніч вони приходять в сни,
Напевно птахи ці невдахи,
Чи може ранені сини.
Прокинувшись збираю сльози,
Бо син безкрилий - сирота…
На серці смуток і морози,
Хоч доля синова свята.
Приспів:
Ти не забудь слова, мій сину,
І крила бережи свої,
За тебе молимось, дитино
І шлють молитви солов’ї.
А ти лети орлом у небі,
І крила май завжди міцні…
Вертайся, сину мій, додому,
Забудь тривоги і біду,
Бо важко батькові старому,
Вже стигнуть яблука в саду.
Я ще візьму внучат за руки,
У поле виведу обох…
І згинуть враз сердечні муки,
На світі ж є всесильний Бог…
Приспів.
На крилах повертайсь додому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688197
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.09.2016
Вечірні сни нагадують про літо,
Осінній парі сниться ще весна,
Чарівна жінка, що теплом зігріта,
Вдивляється у осінь із вікна.
Ще вересень не раз пригорне літо,
Поміж дерев повисне сивина.
Зійде зеленим малахітом жито,
За "бабине" ще вип’ємо до дна.
Вітри, вітри, сполохані, холодні,
Хоч в серці серпень, але вже кінець.
Перемололось літечко на жорнах,
Є вересень - осінній молодець.
Загусли хмари захід заховавши,
Пожовкле листя ще рахує дні,
А хмарне небо осінь розпочавши,
Ховає смуток в молодім вині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688196
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2016
Як непросто прожити життя,
Літа роки змінити на осінь,
Хоч назад вже нема вороття,
Але серце тепла в долі просить.
Вже покрила давно сивина,
Розігнались роки, наче коні,
І біліє сумна далина,
І ховається смуток в безсонні.
Поцілунку шукають вуста,
Хоч тривога клекоче у грудях,
Людська доля така не проста,
Хоч ще думи закохані блудять.
Вже покрила давно сивина,
Розігнались роки, наче коні,
І біліє сумна далина,
І ховається смуток в безсонні.
Вже пробігли найкращі літа,
І тумани упали на скроні,
Наша осінь, як мрія свята,
Бо цвіте, як троянди червоні…
Вже покрила давно сивина,
Розігнались роки, наче коні,
І біліє сумна далина,
І ховається смуток в безсонні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2016
Убралось в кольори село,
Неначе сяє позолота…
Таке багатство забрело,
Хтось осені відкрив ворота.
Тумани котяться в полях,
Потім біжать в осінні хмари,
Чорніти почала земля,
В полях вогні, немов стожари.
Летить за плугом вороння
І сіються хліба озимі,
Садок неначе полиняв,
Часи до вирію пташині.
Красуня осінь на дворі,
Кленове листя, як прикраса,
Шкільний дарунок дітворі,
Осінь фарбує все на часі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688028
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2016
Люде мій, забув ти свою вдачу,
Та твоєї тут нема вини,
Я ж бо волі козаків не бачу,
Хоч і нині на війні сини.
А за що спитатися воюють,
Чи здолали хоч єдиний мур,
Духу ще козацького не чують,
Хоч з них здерли по десятці шкур.
Як колись кривавий степ за волю,
І могили – тисячі могил...
Козаки, візьміть у руки долю,
Чи вам нині ще бракує сил?..
Підніміть народ за Україну,
Щоб родилось в нас життя нове,
Тільки Ви загоїте руїну,
Хто в борні і хто тепер живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687937
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2016
Мовчала ніч,
Вже третєпівнив ранок,
Ще зорі мерехтіли угорі.
Сич галасав,
Ховаючись за ганок
І блякли вечорові ліхтарі.
Збирався день
Украсти трохи ночі,
Сіріло небо ще усе в зірках.
Легенький вітер
Гарний день пророчив,
Бо чистив крила вечоровий птах.
Світало вже,
Схід піднімався вгору,
Ранкові звуки линули в тиші.
Чекаю день,
Мої невтомні руки,
Взялися знову за нові вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687904
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.09.2016
Замовкла мить,
Лише шепоче світ,
То з тугою якоюсь, то з піснями.
Життя біжить,
Уже багато літ,
Проходимо дорогу дні за днями.
А, що зробив ти на своїм віку?
Чи поштовх дав для нового прогресу?
Чи переплив життя свого ріку,
Чи змарнував швирнувши під колеса?
Ти залиши життя відбитий слід,
Щоб внуки пам’ятали свого діда,
Щоб множився довіку діда рід
А кожен з роду не лишавсь без сліду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2016
Ми тебе зовемо Україною,
В твоїх гаях не мовкнуть солов’ї,
Кожна доля вишита калиною,
Милують очі чарівні гаї.
Невипадково чорні і червоні,
Хрести лежать завжди на рушниках,
І сльози вдів, немов ропа, солоні,
Свічки скорботи часто на столах.
Ти давно уже не Малоросія,
Лиш Україна у тобі живе,
Славишся туманами і росами,
Бо тут життя карбується нове…
Ой, не легка в тебе, мамо, доленька,
Ти і понині на святій війні,
По землі розлито досить кровеньки,
Твоїх, матусю, відданих синів.
Ми тебе зовемо Україною,
В твоїх гаях не мовкнуть солов’ї,
Вишита хлібами і калиною,
Найкраща ненька на усій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687800
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.09.2016
Квітнуть на городі хризантеми,
Нашого кохання дивний час,
Наче знов зовуть тебе до мене,
Коли день за обрієм погас…
Приспів:
Хризантеми різнокольорові,
Нашого кохання дивоцвіт,
Квіти безкінечної любові,
Що живуть із нами стільки літ.
Розцвітають знову хризантеми,
Навівають крапельки жалю,
Квіти наші вічні, без дилеми,
Я ці квіти, як тебе люблю…
Пригадай кохання, моя люба,
Що було, враз в серці ожива,
Коли знову злетимо у небо,
Повторю ще раз оті слова.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Болить і нині ще моя душа,
Усе минуло, як короткий сон,
Я відчував, тому і поспішав,
Здавалось що живемо в унісон.
Тепер розлука, певно назавжди,
Морозні вікна, наче міражі,
І ти пішла… Я знаю назавжди,
Були близькі ми, стали враз чужі.
Вино кохання ми пили удвох,
Назад тепер немає вороття,
Певно це доля, чи хотів так Бог,
Чи нам таке прописане життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Страшно стало в кімнаті,
Їй чомусь не до сну,
Вже не гріє перина,
Удовицю саму…
Сорок днів проминуло,
Як привезли з АТО,
Чоловіка не стало,
Так немов не було.
Біля липи могила,
Хрест, на ньому рушник,
Де взялась в неї сила,
Не ридати навзрид.
Горло щось пережало,
Лиш котилась сльоза,
Якась сила тримала,
Так, немов небеса.
Кожен день до могили,
Йде вдовиця сама,
Боже, дай її силу.
Не лишитись ума.
В її снах він воює,
Видно крові сліди,
А прокинеться… Знову
Все стає на диби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687359
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.09.2016
Я вже сивий, немов тумани,
Ти калина, що у цвіту.
У нас різні з тобою плани,
Їх впіймали ми нальоту…
Я так прагну ще крихту щастя,
В тебе грона одні в думках.
От не знаю, чи нам удасться,
Перетнути життєвий шлях.
Я дивлюся у темні очі,
Ти ж бо поглядом між зірок…
Ми удвох і зіркові ночі,
В них життя нам дає урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687358
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2016
Співала земля під плугом,
Чорніла вузька попруга,
Мрячів прохолодний дощ;
Господар ішов по полю,
Зерно засівав, як долю,
Неначе вертавсь із прощ;
Молився перед посівом,
А поле коли засіяв,
Заплакали небеса;
Почув Бог молитву з неба,
Дав дощ, бо його так треба,
Врожай на землі спасав.
Збіг тиждень - зелене поле,
Недавно пустинне, голе,
Чекало пори снігів…
Бо змерзнуть поля без снігу,
Вітри не зупинять бігу,
А хліб не побачить снів.
На білім коні Михайло
Приїхав і засніжило,
Красуня прийшла зима…
Біленька лягла перина,
Певно у ній причина,
Бо вкриті хліба сповна.
А в часі, як прийде літо,
Зародить багате жито
Трудилися ж не дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2016
Поклонюсь низенько мамі й тату,
За життя дароване на світ,
За життєву стежечку почату,
По якій іду вже стільки літ.
Теплі руки згадую матусі
І татуся руки в мозолях.
Їх життя завжди в постійнім русі,
І хліба достиглі на полях.
Від батьків я взяв собі багато,
Сина і онуків научу.
Щоб змогли сміятись, не страждати,
Я їх долі Господу вручу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687202
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.09.2016
ШМАТОЧОК ХЛІБА
Шматочок хліба через всі віки,
Нам зберігав життя, чи існування,
Та перш, як з’їсти маємо спекти
І колосок доглянути із-рання.
Душа радіє - в хаті хліб святий,
На черені нам випекла матуся,
Бо він для мене, наче золотий,
Шматочком хліба я завжди ділюся.
І де б не жив я, в місті, чи в глуші,
Із хлібом були завжди перемоги,
Шматочок хліба близький до душі.
Без хліба не пройти святі дороги.
* * *
Я не вмію прощати нікому,
Певно я на цім світі один,
Але я розумію свідомо,
Що я дід, що я батько і син.
Три людини злилися в єдине,
І мені це злиття до лиця,
Я в роках, але я ще людина,
Не безлика подоба мерця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2016
Лебедині крила пронесли літа,
Вдалині лишилась юність золота,
За весною – літо, осені листва,
Вже порошить скроні інеєм зима.
Наче ще недавно рвала вишні цвіт,
Як по сходах стрімких бігла від воріт…
І вогнем палали стомлені вуста,
У думках скресає юність золота.
В споришах стежина, де дитинства слід,
Що вела до хати весь багатий рід,
Де на службу дзвони кликали зрання,
Де у парі стали вдвох до вівтаря…
І тепер в неділю, коли сили є,
Йдеш у нашу церкву, де усе твоє…
Де молитва лине, де співає хор,
Тут твій шлях до Бога, тут душі собор.
Берегине наша, щоб твої літа,
Зігрівала осінь - осінь золота.
Бережи здоров’я, щоб багато літ,
Сніг не запорошив твій життєвий слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686938
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.09.2016
Стільки років життя в гармошку,
Зморшки наче життя траншеї,
Їх розгладити хоч би трошки,
Бо зібрались немов трофеї.
Під очима мішки великі,
А на лобі рови глибокі,
Із-за них погляд наче дикий,
Піт нагадує з клена соки…
Дехто каже: «Роки в гармошку…»,
Хоч не завжди у цьому справа,
Хтось не мав у дитинстві ложки,
А когось не щадила слава.
Але ці на лиці відбитки,
Відображення часто долі,
Пережитого вони свідки,
Що приносять краплини болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2016
Де обабіч дороги полини сивочолі,
Де колеса від воза залишили сліди…
Біля пагорбу збоку де ростуть дві тополі,
Сів кобзар відпочити від важкої ходи.
З ним маленький хлопчина, поводир, бо без роду,
Розкладає поїсти, все що люди дали…
А у пляшці зеленій він подав діду воду,
Що недавно їм люди із криниці влили.
Пополуднали разом, все поклали в торбину,
Закурив кобзар люльку і приліг на траві.
Від ходьби нехай ноги хоча б трохи спочинуть
І тоді підуть далі, бо вже ситі й живі…
Враз старенький піднявся, взяв бандуру у руки,
Двічі щось помурликав, тоді голос подав,
І побігли по стежці чарівні диво-звуки,
Про життя і про долю кобзар довго співав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2016
Міняє цифри календар,
Не в силах я спинити біг…
Не можу я позбутись чар,
Що у очах, що голубі…
Приспів:
Тут ми удвох, немов у снах,
Де ти, як завжди чарівна,
Звідси в життя наш ляже шлях,
Бо йде весна, бо йде весна.
Немов хмарки летять роки,
Втікає день, приходить ніч.
Життя карбуються шляхи,
Проте повір не в тому річ.
Приспів.
Наше життя дано на двох,
Єдина доля двох сердець,
Нас поєднав напевно Бог,
Кохання нашого співець.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Образити легко дитину,
Встромивши у душу ножа.
Чи ти після цього людина,
Чи варта хоча би гроша?
Дитятко, малеча безкрила,
Збирає по краплі життя.
Без сліз, ця людина безсила,
Щодень, то нове відкриття.
Зігрійте малечу всім серцем,
Навчайте, як бути в житті,
Взірцем будьте завжди малечі
І будьте із ними святі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686533
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.08.2016
Пожовтіле листя, обриває вітер,
Небо стало синє, як сливки в саду.
Сивиною вкритий, мов хтось сипав бісер,
Я до тебе осінь, потихеньку йду.
Прагну роздивитись кольори садкові,
Як лице міняє вересневий ліс.
І красу вдягають клени кольорові,
Як у сірім пусі очерет повис.
Квітнуть хризантеми, інші хочуть спати,
Пелюстки і листя горнуться до сну.
Довгі дні і ночі змушені чекати,
Як струмки весняні принесуть весну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686432
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.08.2016
А венгерки сині-сині,
Синій стиглий виноград,
Грона пишні у калини,
Що одна на цілий сад..
Осінь вже і небо синє,
Хмарки білі, наче сніг,
Клин сумує журавлиний,
В вишині лишає слід.
Я горнуся до калини,
Поруч стиглий виноград,
На межі росте ожина,
В синяві осінній сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686429
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.08.2016
Моя побілена, хатино,
Зовеш мене із далини,
Тернова мамина хустина,
Мені приходить часто в сни.
Біля межі стареча липа,
Тут… «мертві бджоли не гудуть…»,
Вона під осінь соком хлипа,
Тут ми в життя обрали путь…
Де нас завжди чекала мати,
Робило перший крок, дитя,
Садок вишневий біля хати,
Дороговказом був життя.
Була надія, була втома,
Та я зростав неначе дуб,
Стежина кликала додому,
Хоч з часом став рідіти чуб.
Моя побілена, хатино,
В тобі заховане тепло,
Ти знов зустрінь свою дитину,
Щоб він не раз згадав село.
Тобі вклоняюсь до порогу,
Поцілувати двері зміг…
Щоб помолився в хаті Богу,
Переступив через поріг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2016
Взяв Лукаш сопілку в руки,
Полились чарівні звуки,
Мавка закохалась в Лукаша…
У танок пустились зорі,
Хмари наче хвилі в морі,
Бігли огинаючи ковша.
Звук сопілочки лунає,
Бо Лукаш її кохає,
На узліссі Мавка жде його…
А Лукаш летить і грає,
Його Мавка чари має,
Бо обрала Лукаша свого…
А сопілка знову грає,
Веселить, то серце крає,
В небі Місяць виглянув з-за хмар.
Пригорнулась Мавка ніжно,
Грай коханий, просить слізно,
Хай ця пісня буде мені в дар.
І сопілка знову грає,
Серце Мавці звеселяє,
Певно така доля в них обох.
Яка гарна із них пара,
Він – сопілка, вона - чари,
Їх з’єднав навіки певно Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016
У окремих людей часами,
Серце прагне шукати даль,
Зникне просто, втече від мати,
Бо сплелися жура й печаль.
Хоч у кожного різні долі,
Серце часто бува пече,
Не потрібно життю медалі,
Хай по руслу ріка тече.
На життя йому дано право,
І в туманах прожити вік,
Як є доля – життя цікаве,
Квітне доля і чоловік…
Виростають у нього крила,
Додається чимало сил,
Бо життя вже не раз побило,
Хоч в окремих немає крил.
По землі ще карбують кроки,
У яких ще бринить струна
І проводить життя уроки,
Хоч вже втоптана сивина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686060
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
На Світязі долю впіймав у долоні,
Самотню, таку, як і я.
Тепер в її очі дивлюсь і малюю,
Ця доля – кровинка моя.
А Світязь хлюпоче, а Світязь хлюпоче,
Шумить в берегах очерет,
Знов зорі у небі для нас серед ночі,
Малюють коханій портрет.
Приспів:
Мій, любий Світязе, за долю, дякую!
Майбутнє хвилею вдаль не гони…
Хай буде доленька у нас козацькою,
Щоб хвилювала нас, як звук струни…
Єдина навіки ця доля зі мною,
Хай Світязя хвилі шумлять…
Назвав свою долю тоді я – святою,
А зорі у небі летять.
Як туга на серці, коли ми в розлуці,
Вмиваємось часом слізьми,
Ми прагнемо волі, не жити нам в клітці,
Без пари не можемо ми…
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016