Віталій Назарук

Сторінки (45/4474):  « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

АВЕ

Достигає    осінь,  знов  ідуть  дощі,
Кленове  листя  золотаве…
Хитаються  в  смутку  намоклі  кущі,
Готові  всім  сказати  –  аве*…

Приспів:
Для  літа  –  аве,  тепер  для  осені,
Але  із  часом  -  аве  зимі…
Лише  ми  весни  до  себе  просимо,
Весняне  аве  від  журавлів.

Коротка  днина  знов  веде  до  ночі,
Дощі  співають,  мовчить  стерня,
Зорі  сіяють,  ці  небесні  очі
І  просить  сходу  нове  зерня.

Приспів.

В  сумних  деревах  відтінки  осені,
Вечір  ховає  посеред  хмар,
Ледь  зеленіють  поля  поорані,
І  золотиться  дерев  ліхтар.

                                                                                                                                                                                                                     А́ве*  (лат.  Ave  або  Aue)  —  латинська  фраза,  яку  вживали  як  привітання.  У  перекладі  з  латини  означає  «будь  здоровий»  або  «прощавай».  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685933
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2016


СИВІ РОКИ

Сиві  скроні  давно  назбирали  років,
Я  колись  не  ходив,  а  у  далі  летів.
І  співалось  тоді,  і  любилось  тоді,
І  хотілося  жить,  бо  ж  були  молоді…

Приспів:
Та    і  нині  душа,  як  колись  молода,
Хоч  побігла  десь  юнь,  не  лишилось  сліда,
Лише  скрипка  тепер  просить  ноги  в  танок,
Ой,  роки  ви  роки,  мій  життєвий  урок.
Та  ще  п’ється  вино,  ще  життєва  струна,
Заставляє  любов  всю  допити  до  дна…
             
Ось  ці  квіти  тобі,  ти  єдина  моя,
Ми  ще  вип’єм  удвох  молодого  вина.
Хоч  давно  сивина,  я  ще  сокіл  в  літах,
Будуть  довгі  роки,  як  любов  у  серцях.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016


ОКСАНА

Я  не  сказав,  а  проспівав  ім’я  –  Оксана,
Злітали  зорі  в  вишині  з  небес  до  рана.
Місяць  з-за  хмари  виглядав,
А  я  ім’я  твоє  співав  –  Оксана,  Оксана,  Оксана…            

Ім’я  твоє  зове  мене  -  Оксана,
Для  мене  ти  лише  одна,  моя  кохана.
Всю  ніч  співатимуть  вітри  мені  до  рана,
Оте  єдине  на  весь  світ  ім’я  -  Оксана.

Приспів:
Оксаночко,  життя  моє,
Моя  кохана,
Ти  в  небі  зіронька  ясна,
Моя  жадана.
Я  зірку  ясну  із  небес  тобі  дістану,
Щоб  знали  всі,  що  я  люблю
Свою  Оксану.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016


БАГІРА

Спить  Багіра  біля  грубки,
Заховала  гострі  зубки.
Тихо  щось  собі  муркоче,
Розповісти  сон  нам  хоче.
Може  в  сні,  де  тепла  тиша,
Сниться  їй  ситненька  миша.
Хвіст  Багіри,  мов  шнурочок,
А  сама  м’який  клубочок.
Потяглася  після  сну,
Бік  потерла  об  стіну,
Жду  щоб  сон  розповіла,
Та  Багіра  ніби  зла…
Не    цікава  справа  жодна,
Бо  прокинулась  голодна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2016


ПІДКАЗКА РОСІЇ

Покажіть,  москалі  всьому  світу,
Нащо  здатна  сьогодні  Росія
І  примножте  культуру,  не  силу,
Матюків  більш  по  світу  не  сійте…

Дайте  людям  дихнути  на  волі,
Щоб  життя  докорінно  змінилось,
Щоб  були  у  людей  знані  долі,
Щоби    множилось  все  і    ділилось.

Перестаньте  людей  грабувати,
Мафіозі  по  світу  із  вами,
Перестаньте  в  світах  воювати,
Не  робіть  ви  дурної  реклами.

Як  похвалитесь  чимось,  крім  зброї,
До  тайги  буде  поїзд  ходити,
Скаже  світ,  що  в  Росії  герої,
Що  вона  може  жити  і  жити…





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685542
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2016


ПОМОЛІМОСЬ ЗА УКРАЇНУ

Вранці  церковнії  дзвони,
Просять  молитись  у  храм.
Щоб  все  своє  до  ікони,
Вилити  зміг  сам  на  сам.

Свято  сьогодні  в  державі,
Хоч  неспокійна  душа.
Бо  у  нас  дні  всі  кроваві,
Лиш  спокій  один  втіша.

Станьмо  разом  на  коліна,
Господи,  дай  нам  Ти  сил!
Нехай  заживе  руїна
І  лету  додай  до  крил.

Моляться,  Боже  до  Тебе,
Доньки  Твої  і  сини…
«Боже  великий,  єдиний,
Нам  Україну  храни…»

















 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685434
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016


НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА

Незалежна  моя  країна,
Чверть  століття  живе  на  волі,
Більш  не  бути  їй  на  колінах,
Відвоюємо  її  долю.

Щоб  цвіла  Україна  ненька,
Щоб  сіяло  нам  сонце  ясне,
Піднімаймось  завжди  раненько,
Щоб  родили  хліба  нам  рясно.

Незалежність  –  це  сила  духу,
Незалежність  –  це  наша  воля.
Подолаємо    ми  розруху
І  зародить  врожаєм  поле.

А  сини,  що  лягли  по  степу,
Все  зробили  для  України,
Ми  збираємось  йти  в  Європу,
Хоч  земля  ще  лежить  в  руїнах.

З  москалем  нам  не  по  дорозі,
Пам’ятаймо  про  обережність,
Мир  зустрінемо  на  порозі,
Відсвяткуємо  незалежність.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2016


КРИНИЦЯ

                       Пісня  на  музику  Віктора  Охріменка  №86
Повернувся  додому  знову,
Поклонився  всьому  святому.
І  зове  знов  його  криниця,
Щоб  прийшов  він  води  напиться…
Біля  вишні  стоїть  в  куточку,
Взяв  відро,  щоб  води  набрати,
Її  питиме  по  ковточку…
Тут  його  проводжала  мати.

Ой,  криниченько,  моя  доле,
Як  болить,  що  аж  серце  коле.
Дай  водиці  своїй  дитині,
Що  далеко  на  самотині.
Дай  водиці  своїй  дитині,
Що  далеко  на  самотині.

Крізь  роки,  крізь  життєве  поле,
Він    вертає  до  тебе,  доле.
До  хатини  і  до  криниці,
Щоб  побачити  і  напитись.
Що  ж  бо  далі  ще  невідомо,
Йому  часто  дорога  сниться,
І  зове  його  знов  додому,
Біля  вишні,  свята  криниця.

Ой,  криниченько,  моя  доле,
Як  болить,  що  аж  серце  коле.
Дай  водиці  своїй  дитині,
Що  далеко  на  самотині.
Дай  водиці  своїй  дитині,
Що  далеко  на  самотині.

Ти,  криниченько  люба,
Дай  водиці  йому….



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2016


ДІВЧА З ВОЛИНІ

Де  зернисті  роси,  де  ожини  сині,
Стрінув,  наче  Мавку,  я  дівча  з  Волині.

Зупинилось  серце,  від  краси  такої,
Говорило  серце:  «Що  ж  ти,  брат,  накоїв?                                                                                                                                                                                                                  

Сна  я  не  побачу,  спокою  не  буде,
Тільки  тобі  буду  бити  часто  в  груди.

Бачу  виростають  в  тебе  знову  крила,
Буде  твоя  доля  по  житті  щаслива.

Як  летиш  до  неї  –  солов’ї  співають,
Певно  її  серце  теж  тебе  кохає.»

Де  ожини  сині,  де  зернисті  роси,
Я  дівча  цілую,  її  білі  коси

І  душа  радіє,  серце  часто  б’ється,
Може  моя  доля  щастям  озоветься

І  тоді  у  парі  ми  розправим  крила,  
Я  такий  щасливий!  Будь  і  ти  щаслива!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


МОЯ ЛЮБОВ

Як  зранку  роси  полетять  у  хмари,
Проміння  витче  килим  з  буйних  трав,
Я  пригадаю  зорі,  наче  чари
І  ці  слова:  "Як  я  тебе  кохав!"

Як  білі  хмарки  зіллються  в  єдине,
І  їх  проміння  пожене  удаль.
Тоді  і  пісню  нашу  лебедину,
Заграє  вітер  -  віртуоз-скрипаль.

Квітують  вишні,  вельони  вдягнули,
А  цвіт  отой  неначе  з  перкалю,
Багато  з  них  цю  радість  вже  відчули
І  ті  слова:  «Як  і  тебе  люблю!»

Як  відцвітуть  і  побіліють  трави,
Слова  сховають,  нам  не  стане  слів,
Лише  червоні  вишні  кучеряві,
Нам  нагадають,  як  тебе  любив…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


РОЗМОВА

Чи  день  новий  пришле  проміння  нове,
Що  може,  наче  ангел,  щось  створити,
Підняти  роси  і  зігріти  поле,
Ранок  зустрінь  і  ти  захочеш  жити…

Відповідь  Дня:

Не  варто  бути  хмаркою  щоднини,
Даю  проміння  Вам  зігріли  долю.
Запам’ятай,  найкраще  для  родини,
Збирати  врожаї  на  мирнім  полі.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2016


ПОЕТОВІ ЖНИВА

Скоро  літо  заляже  в  снопи,
Врожаї  перетнуться  і  долі.
Опустіють  від  хліба  степи
І  поля  стануть  чорні  і  голі.

Тоді  поле  заляже  до  сну,
А  рілля  загорланить  врожаєм,
Вруна  ніжна  зустріне  весну,
Новий  хліб  вознесеться  над  краєм.

А  допоки  зберемо    врожай,
Закладемо  в  засіки  зернини,
Ти  у  праці  всього  забажай,
Додавай  до  врожаю  перлини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684922
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2016


МАМИНА СИВИНА

Зморшки  вкрили  матусі  чоло,
Карі  очі  наповнились  смутком.
І    пригадує  все,  що  було,
Від  часів,  як  була  ще  дитятком.

Приспів:
В  далину,
В  далину,
В  далину,
Пролітають  роки  за  роками…
Сивину,
Сивину,  
Сивину,
Як  дарунок  лишають  для  мами.

Рік  за  роком  листає  життя,
А  окремі    літа  сняться  й  нині,
Що  прискорюють  серцебиття,
Наче  цвіт  на  розкішній    калині.

Приспів.

І  вкриває  усмішка  лице,
Карі  очі  наповнені  блиском
І  повторює  знову  все  це,
Їй  здається,  що  так  воно  близько…

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684507
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.08.2016


ДОЛЯ СКРИПАЛЯ

Яка  буває  доля  скрипаля…
Один  постійно  їздить  по  гастролях,
А  інший  в  праці  зранку  на  полях,
То  сіє,  то  збирає,  а  то  оре…

Але  один  і  інший  –  віртуоз,
І  не  відомо  хто  з  них  краще  грає…
Чи  той,    якому  сиплять  купу  роз,
Чи  той,  якому  поле  помагає.

Та  скрипка  дана  Богом  їм  обом,
Бо  в  них  талант,  їх  знає  вся  округа.
В  одного  сцена,  виданий  альбом,
А    інший  окрім  скрипки  має  плуга.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684154
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.08.2016


ЗОРЕПАД

               На  мелодію  Віктора  Оха  №85
Розцвітають    вишні    в    молодім    саду,
Я    до    тебе,    доле,    ввечорі    прийду…
В    вельоні    біліє    наш    вишневий    сад,
А    в    нічному    небі    сипле    зорепад.

Приспів:
     Вишневий    сад    нам    долі    об’єднає,
     Дві    долі    наші    в    доленьку    одну.
     Хрущі    гудуть,    а    серденько    співає
     І    обсіває    цвітом    долю    молоду.

Загадаєм    долю,    як    паде    зоря,
Може    приведе    нас    двох    до    вівтаря,
Вельон    тобі    буде,    мила,    до    лиця,
Коли    станем    двоє,    люба,    до    вінця.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016


СПАС

Серпнева  ніч,  вже  скоро  ранок,
Півні  утретє  по  селі.
Туман  прикрив  пустинний  ганок,
Де  спали  стомлені  джмелі.

Горіх  беріг    вологе  листя,
Калина  гронами  трясла,
Де  груша  в  золотім  намисті,
Міцним  корінням  в  сад  вросла.

Дари  готові  вже  до  Спаса,
Сливки  убрались  в  синяву,
Бджола,  оса,  до  грушки  ласа,
А  я  до  кошика  зірву.

Дари  осінні  в  гарний  кошик,
Збере  дружина  і  тоді…
Візьму  малесенький  букетик
І  буде    свято  для  плодів.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684068
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2016


ЛЬОНОВЕ ПОЛЕ

         При  допомозі  Ганни  Верес  (Демиденко)...
Льон  зацвів  у  чистім  полі,
Наче  небо,  наче  долі.
І  покликала  дорога  в  далину
Захід  сонця  вже  палає,
А  матуся  проводжає,
Свого  сина,  як  надію  на  війну.

Приспів:
Килим  в  полі  льон  малює,
Її  син  в  АТО  воює,
Мати  молиться  за  нього,  
Щоб  живий  вернувсь  назад.
На  колінах  просить  Бога,
Щоб  в  льонах  була  дорога,
Щоб  його  вона  зустріла  
Й  молодий  вишневий  сад.


Поле  льонове  співає,
Біжить  ненька  зустрічає,
Бо  впізнала  голос  сина  іздаля.
Чисте  небо,  зникли  хмари,
Його  голос  диво-чари,
До  матусиного  серця  промовля.

Приспів:
Здрастуй,  рідна  моя  мамо.
Мріяв  я  про  зустріч  з  Вами
І  про  синє  поле  льону,
Де  невипита  краса.
Мабуть  Бог  почув  молитви,
Вийшов  я  живий  із  битви,
Не  потрапив  до  полону  -
Врятували  небеса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684037
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.08.2016


КОЛИ МИ ДВОЄ

Край  мій  волошковий
І  тумани  сині.
Птахи  із  далека,
Що  несуть  «курли».
Тут  моє  кохання  -
Тут  Волинь  велика,
Через  її  землю  вдаль  
Путі  лягли.

Пахнуть  вуста  медом,
І  німіють  губи…
А  в  очах  глибоких,
Мерехтять  зірки.
Із  тобою  в  парі,
Я  позбувся  згуби,
Наші  разом  кроки  –
Береги  ріки.

Щемку  пісню  разом,
Заспіваєм  двоє…
Бо  квітнева  доля
В  нас  одна  на  двох.
Вірність  і  кохання  –
Це  є  наша  зброя,
Бо  ми  так  хотіли,
Так  хотів  і  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016


ПІСНЯ ПРО ЗАМОК ЛЮБАРТА

Брущатка  старечого  Луцька,
Де  ясен  про  Лесю  шумить,
Вас  замок  зустріне  по-людськи,
Де  сокіл  у  небі  парить.

Ми  з  вами  йдемо  від  костелу,
Послухати  дзвони  в  тиші,
Їх  пісню  просту  і  веселу,
Ця  пісня  усім  до  душі.

Приспів:
Тут  замок  Любарта  стоїть,
Він  друзів  вміє  зустрічати.
Уже  на  протязі  століть,
Може  радіти  й  чарувати.

За  Луцьк  старий,  де  серце  в  нього,
Що  береже  святе  в  собі,
Він  вартий  тут  всього  святого,
Спасибі,  доленько,  тобі.

У  нас  найбільше  красних  панок,
Вони  із  легкої  руки,
Запросять  Вас  у  Луцький  замок,
Бо  люди  в  Луцьку  добряки.






 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683793
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.08.2016


НАПУТНІ СЛОВА ДЛЯ СИНА

Волинь  –  це,  сину,  та  земля,
Що  у  крові  -  вона  єдина,
Тут  навіть  пісня  журавля,
Найкраща  пісня  України.

Тут  Берестечко,  Пляшова,
По  всій  землі  в  нас  кров  невинна,
В  нас  навіть  Мавка  лісова,
Окраса  нашої  країни.

Скажу  тобі,  тримайсь  землі…
Її  ти  маєш  боронити!
Тут  все  твоє,  тут  всі  твої,
Тобі  тут,  сину,  жити  й  жити.

Онукам  залиши  сліди,
Ставай  лиш  в  храмі  на  коліна,
Щоби  у  серці  назавжди,
Жили  Волинь  і  Україна.

Рости  хліба,  в’яжи  снопи
І  землю  бережи  єдину.
Лиш  кров’ю  ворога  кропи,
Волинський  край  і  Україну.

Запам’ятай,  що  над  усе,
Цінує  волю  в  нас  родина.
А  ворог  нам  ярмо  несе,
Щоб  раб  родився,  не  людина.

Волинь  твоя,  твоя  земля,
Щорічна  туга  журавлина,
Прилине  ще  «курли»  здаля,
І  ще  розквітне  Україна.








 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683664
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.08.2016


НАЗАД НА ПОЛІССЯ

У  Поліському  краю,  між  грибів  і  ожини,
Очерет  у  болотах  сипле  пух  до  мохів,
У  чорничнику  низькім  протоптали  стежину,
А  у  синьому  небі  клини  видно  птахів…

Приспів:
Дубчаки  в  зелених  кронах,
Заховались  в  берегах,
Ніжні  хвилі  з  передзвоном,
Б’ють  крильми,  неначе  птах...

Знов  ранкове  Полісся,очі  сині  відкрило,
Біжать  бризи  легенькі  по  піску  іздаля.
Я  іду  по  тій  стежці,  де  кохана  ходила,
І  сміється  чарівно  моя  рідна  земля.

Поховайтеся  зорі,  нехай  сонечко  зійде,
Хай  квітує  Полісся,  край  мій  рідний,  як  сад.
Хай  кохання  на  зустріч  на  ту  стежечку  вийде,
Щоб  я  зміг  повернутись  на  Полісся  назад.

Приспів.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2016


ДО ЗУСТРІЧІ

Давно  я  бачив  в  чарці  дно,
З  якої  пив  я,  друзі,  з  Вами.
Час  пролетів,  немов  кіно,
Коли  ділились  ми  думками.

Автобус    зник    удалину,
Пісочне  заховалось  в  смутку.
Поезію  і  не  одну,
Я  бережу,  як  незабудку.

Часом  щемить  чомусь  душа,
Що  маючи  думки  єдині,
Залежимо  ми  від  гроша,
Хоч  живемо  в  одній  родині.

Не  все  Вам,  друзі  показав,
Складаю  плани  на  майбутнє,
Буде  Волинь,  нові  слова,
Я  покажу  ще  нове  й  путнє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2016


СТАТИ СОВІСТЮ

З  рисі  часто  ідуть  в  галоп,
То  куняють,  а  то  заснули.
Обминаючи  поворот,
Вони,    нове  про  щось,  почули.

Душа  прагне  завжди  удаль,
Хоч  не  кожному  даль  дається,
Як  сплететься  жура  й  печаль,
Болем  в  серці  враз  відізветься.

І  життя  наче  й  не  було,
Зась  летіти,  ослабли  крила.
Все  прожите  враз  ожило
І  береться  в  людини  сила.

Не  бажайте  нікому  зла,
Пеленайте  малу  дитину.
Щоби  сила  у  вас  росла,
Захистити  могли  родину.

Щоб  не  спати,  а  йти  в  галоп,
Щоб  зріднитися  із  землею,
А  коли  пролунає:  «Стоп!»,
Стати  совістю  і  душею…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683365
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2016


ОСІНЬ ЧАЛАПАЄ КРОКОМ

Тихо…  Сумно…  До  осені  витканий  крок…
Вже  червона  мовчить  горобина,
Одягається  клен  у  жовтявий  листок,
На  крилі  вся  сім’я  журавлина.

Хоч  на  липі  виблискує  кожен  листок,
Їх  вже  скоро  дощі  позмивають.
І  затрубить  «Прощай!»  лебединий  гудок,
Хмари  знов  без  громів  заридають.

Час  від  часу  спадає  легенький  туман,
По  отаві  чалапає    кроком,
Очерет  одягає  свій  сивий  жупан,
Гарбузи  наповняються  соком.

Бриз  ранковий    дрібненько    побіг  по  воді,
Заплелися  вербиці  у  коси.
Осінь  вже…  Нам  здається,  що  ми  молоді,
Та  вона  нам  тумани  приносить.

«Ренети»  і  "Бери"  летять  вниз  у  садах,
В  полі  знову  стерня  почорніла.
А  осінь  ридає,  вся  в  холодних  сльозах,
Бо  всіх  знову  дощами  зустріла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683224
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.08.2016


ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС І МІСЦЕ

Дощу    міг  зловить    краплинку,
А  взимку  малу  сніжинку,
Веселиків  крик  весною,
І  осінь  навік  з  собою.

Щоб  небо  завжди  синіло,  
Щоб  лише  громи  гриміли,
Були  врожаї  багаті,
А  люди  жили  при  святі.

Родилися  дітки  рясно,
Щоб  всі  повертались  вчасно.
Хліба  золотились  в  полі,
А  коні  жили  на  волі.

Щоб  старші  були  в  пошані,
Кохані  були  бажані.
Цап  завжди  був  з  бородою,
Людина  була  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683192
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2016


ТАТОВА ЛЮБОВ

Батьківська  любов  чомусь  скупа,
Настанови  батька    чіткі,  ясні.
Тато  мріє,  щоб  і  я  ступав,
Так,  як  він,  а  решту  все    пояснить…

Тато  завжди  руку  подає,
Коли  бачить  сутужно  дитині,
Так  він  вчить,    виховує  своє,
Приклад  подає  завжди  хлопчині.

Та  загляньте  в  глибину  очей,
Там  любов  палає,  наче  ватра,
Скільки  тато  не  доспав  ночей,
Ця  скупа  любов  багато  варта.

Коли  ж  доня  в  тата  на  руках,
Я  дивлюсь  на  нього,  як  на  маму.
Він  парить…Тоді  татусь  наш  -    птах
І  тоді  подібний  до  бальзаму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683057
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.08.2016


ВЕЧОРНИЦІ ОДИНОКИХ

Попід  тином  лавчина,  поруч  стигла  калина,
А  на  лавці  у  смутку  сидить  жінка  стара.
Вже  до  заходу  сонце,  лиш  біленька  хустина,
Звеселяє  їй  душу,  яка  ще  молода.

Скоро  прийдуть  сусідки,теж  самі,  одинокі
І  розмова  полине  про  святе  –  молоде…
І  не  раз  у  розмові  витиратимуть  сльози,
І  тоді  хтось  тихенько  про  любов  заведе.

Знов  роки  молодії,  прилетять  під  калину
І  замовкне  жіноцтво,  в  думах  різне,  своє…
Тут  усіх  їх  єднає  –  близьке  їхнє  -  родина,
І  веселка  надії  в  душах  їх  виграє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2016


ЧАРИ ЩАСТЯ

Багато  щастя  не  буває,
Окремо  –  я,  окремо  –  ти,
Я  знов  тебе  одну  чекаю,
Молюсь  до  неба  знов  прийти…

А  ти,    лисичка  серед  снігу,
Чомусь,  знов  путаєш  сліди…
Я  дочитати  хочу  книгу,
Вертайсь  додому  назавжди.

Якщо  тобі  бракує  щастя,
Я  поділюсь,  чи  все  віддам.
Життя  сприймати,  як  причастя,
Тоді  і  щастя  буде  –  храм.

Летять  роки,  як  в  небі  хмари,
Щастя  не  випито  до  дна.
Певно  тому,  що  твої  чари,
Мене,  постійно  обмина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016


СИНІЙ ГЛАДІОЛУС

Гладіолус,  наче  небо  синій,
З  квітами  від  самої  землі.
А  по  квітах  хтось  розсипав  іній,
Наче  він  розквітнув  у  зимі…

Поруч  нього  красені  червоні,
Жовті,  білі  тягнуться  увись.
Він  єдиний  синій  на  осонні,
Зупинись  на  мить  і  придивись…

Я  краси  такої  ще  не  бачив,
Гладіолус  -  наче  небеса…
Поміж  інших  лише  він  маячить,
Йому  Богом  послана  краса…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682775
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2016


СТАРІ РОКИ

Старі  роки,  немов  віки,  
Накинулись  на  плечі.
О!  Де  ж  ви  ділися  роки,
Юнацтва  і  малечі?..

Малим  я  цицьочку  смоктав,
Ганяв  котів  босоніж,
Я  часто  землю  цілував,
Як  пташка  на  осонні…

І  хоч  тепер  роки  не  ті,
Цілую  руки  долі.
Бо  ті  роки  були  святі,
Як  вітер  в  чистім  полі.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2016


ДИМ З КОМИНА

А  дим  летів  додолу    вшкереберть,
Неначе  з  димаря  його  хтось  скинув,
Здавалося,  розбитись  міг  на  смерть,
Та    клубочивсь  і  знов  у  небо  линув.

Як  дим  паде,  то  близько  до  дощу,
Колись  таке  почув  я  від  бабусі,
Я  дим  отой  смачненьким  пригощу,
Щоб  дощ  приніс,  а  то  живем  в  задусі.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682221
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2016


ОКРОПИ КОХАННЯ

Мерехтіли  зорі  ясні  серед  ночі,
Ти  торкнувсь  легенько  до  мого  плеча,
І  побачив  сльози,  що  закрили  очі,
Та  жила  в  надії  ще  моя  душа…

Окропи  кохання  чистою  водою,
З  нашого  живого  джерела.
Щоб  завжди  у  парі  бути  нам  з  тобою,
Щоб  любов,  як  квіточка  цвіла.

Твої  ніжні  руки  до  грудей  горнули,
Я  весь  час  мовчала  -  в  трепеті  душа,
Ми  удвох  далеко  в  небеса  пірнули,
Наче  наша  пара  в  казку  вируша…

Окропи  кохання  чистою  водою,
З  нашого  живого  джерела.
Щоб  завжди  у  парі  бути  нам  з  тобою,
Щоб  любов,  як  квіточка́  цвіла.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016


МОЇЙ МИРОГОЩІ

Іду  додому,  як  на  прощу,
Зове  мене,  моє  село.
Люблю  її,  свою  Мирогощу,
Тут    все  святе,  що  в  ній  було.

Тут  перший  плач  і  перші  кроки,
Колиска  плетена  з  лози.
Тут  перші  вивчені  уроки
І  закоптілі  образи.

Мене  так  довго  всі  чекали,
Найбільш  радів  тоді  татусь.
Тут  молоком  кормила  мама,
Була  в  них  думка  –  тут  лишусь…

Проте  життєві  корективи
Змінили  все,  пройшли  літа.
В  кулак  збираю  власні  сили,
Провідати  село    пора.
 
Іду  додому,  як  на  прощу,
Зове  мене,  моє  село.
Люблю  її,  свою  Мирогощу,
Тут    все  святе,  що  в  ній  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681901
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.08.2016


МОЄ СЕЛО

Часто  думи  додому  вертають  стежками,
Де  у  вербах  сховалось  старе  джерело.
Де  мовчазні  могили  стоять  тата  й  мами,
Там  чекає  мене,  моє  рідне  село

Приспів:
Село  під  горбочком,  де  темна  грабина,
Серпнева  зоря  тут  з’явилась  на  світ.
Тут  мама  любила  співати  для  сина,
Життя  тут  мого  ще  цвіте  дивоцвіт…

Тут  внучат  по  ріллі  я  виводив  у  поле,
Їм  поклав  у  хустиночку  грудку  землі.
Щоб  цвіла  росянисто  в  них  прадіда  доля,
Щоб  співали  в  гаю  лиш  свої  солов’ї.

Приспів.

Поклонюся  могилам,  хреста  поцілую,
Сповідатися  буду    батькам  кожен  рік.
Я  вертатиму  завжди,  в  погоду  любую,
Бо  ізвідси  почавсь  мій  життєвий  потік.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681762
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.08.2016


БАГАТИЙ ВРОЖАЙ

Збирався  ранок,  десь  зникали  зорі.
Легенький  вітер  поганяв  туман,
Летіли  хмарки,  наче  хвилі  в  морі,
Стежки  у  росах  берегли  роман…

Хоч    солов’ї  притихли  спозаранку,
Натомість  їх  дует  взяли  півні.
Міняли  роси  нову  вишиванку
І  вже  ранкові  чулися  пісні.

А  в  далині  знов  небо  гуркотіло,
Цей  біль  до  серця  йшов  через  жнива.
Минало  літо,  хоч  земля  горіла,
Та  хліб  вродив  –  він  всьому  голова.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2016


НАША НІЧ

Та  наша  ніч  стоїть  в  очах,
Хвилює  серце  і  донині,
Вино  червоне  і  свіча,
А  ще  волошки  сині-сині.

Худенький  Місяць  заглядав
Злодійкувато  з-за  фіранки…
Я  цілував  тебе  й  кохав,
Не  спали  ми  тоді  до  ранку.

Летіли  трелі  солов’я,
Крізь  всі  щілини  до  нас  в  хату,
Я  був  твоїм,  а  ти  моя,
А  це  для  двох  найбільше  свято.

Із  першим  променем  був  сон,
Як  треті  півні  заспівали.
Серця  в  нас  бились  в  унісон,
Ми  ніч  свою  запам’ятали…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016


ДНІ, МОВ СТРУНИ

І  знову  дні.  Немов  сердечні  струни
Натягнуті,  здається  до  кінця.
Там  де  летить  по  полі  ніжна  вруна,
Яка  хлібам  так  личить  до  лиця.

Легенько  словом  гладжу  я  за  вітром,
Ледь-ледь  пробиті    житні  колоски.
Лише  волошки  сіяні  крізь  сито,
Воркують,    наче  справжні  голубки.

Ростуть  жита  і  пахнуть  кроки  хлібом,
Життя  іде  до  заходу  нажаль.
Дожити  б    віку  під  безхмарним  небом,
Бо  при  житті  в  нас  кожен  день  –  печаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2016


ВОЛИНСЬКИЙ РАЙ

Не  відпускай,  Волинь,  мене  від  себе,
Якщо  є  рай,  він  схований  в  тобі,
Тут  найчистіше  й  найсиніше  небо,
Чорничний  край  славетної  землі.

В  тобі  живуть  і  Лукаші,  і  Мавки,
В  гаях  твоїх  співають  солов’ї.
Тут  все  лікує,  навіть  чорні  п’явки,
І  ті  не  страшні,  бо  вони  свої…

Ліси  зелені,  голубі  озера,
Козацький  дух  шумить  серед  боліт.
Тут  звичаї  свої,  свої  манери,
І  це  живе  в  тобі  багато  літ.

Не  відпускай,  Волинь,  мене  від  себе,
Якщо  є  рай,  він  схований  в  тобі,
Тут  найчистіше  й  найсиніше  небо,
Чорничний  край  славетної  землі.





 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681156
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.08.2016


ЧИ СПРАВДІ

Останню  пелюстку  цілують  вуста,
Що  їй  напророчила  долю.
І  милий,  як  казка,  в  очах  вироста,
Він  скаче,  мов  вітер  по  полю.

Причиною  всього  ромашковий  цвіт,
То  радість  несе,  а  то  губить…
Іще  з  маленьку,  а  уже  стільки  літ,
Їй    каже,  чи  «любить  –  не  любить»…

Біленьку    ромашку  цілують  вуста,
А  серденько  долю  голубить,
Скажи  мені,  квітко,  бо  ти  не  проста,
Чи  справді  коханий  мій  любить?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2016


ОНУКОВІ РОСТКИ

Туманами  покрились  видноколи,
Душа  співає,  як  летить  зоря.
О,  Господи,  невже  оте  «ніколи»,
У  цих  роках  для  мене  догоря.

Чи  варто  небо  фарбувати  наче,
Червоний  колір  кровію  пала.
Коли  матуся  і  дитина  плаче,
Для  миру  лише  Господу  хвала.

Якщо  Ви  люди  –  сохраніть  державу,
Нехай  Господь    Вам  збереже  роки,
Ви  українці  і  тому  по  праву,
Хай  проростають  внукові  ростки.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680904
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2016


СКЛАДНЕ ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ

Життя  стомило  пройдені  роки.
Лише  сліди  лишило  за  собою.
Хоч  ще  кохана  горне  до  щоки,
Та  тихо  суне  та,  що  із  косою.

Чомусь  ще  серце  прагне  у  політ,
Хоч  знає,    що  попасти  може  в  штопор,
Та  ще  цвіте  життєвий  ніжний  світ
І  крутить  по  житті  шалений  вихор.

Ще  кілька  кроків  у  життєву  даль,
Чуть  спокою  у  далі  неозорі.
Щоб  ще  дзвенів  наповнений  кришталь.
І  посміхались  в  чистім  небі  зорі.

Та  хай  роки  карбують  новий  крок,
А  ясне  сонце  ще  теплом  погріє,
Життя  людське,  немов  складний  урок,
Часом  горить,  а  часом  лише  тліє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2016


НЕ ХОЧЕТЬСЯ ДО ЗИМИ

Перемололось  -  сиплеться    мука,
Погляди  інші,  та  роки  не  ті...
Лиш  думка  душить,  бо  вона  свята
І  бовваніє  мовчки  в  животі.

Все  попереду,  скоро  ляже  сніг...
Проте  ще  осінь  злата  на  крилі.
Стараюсь  не  спинити  літа  біг,
Бо  до  зими  не  хочеться  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2016


ЛЕТ

У  композитора,  художника,  поета,
Завжди  знайдуться  «нитки»  для  портрету…
Комусь  –  це  гладь,  комусь  буває  –  хрест,
Для  когось  палочка,  що  робить  чіткий  жест.
Не  ганьте  Ви  людей,  які  від  Бога,
У  них  давно  означена  дорога,
Художник  ти,  чи  композитор,  чи  поет,
Тобі  лиш  Богом  визначено  лет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2016


ПАПЕРІВКА

Лиш  дозріли  ніжні  Паперівки*,
Ненажери  оси  тут,  як  тут…
Від  бджоли  до  Божої  корівки,
В’ється  до  цих  ласощів  маршрут.

А  вони,  немов  налиті  соком,
Кличуть  око,  запирають  дух.
Доторкніться  лише  ненароком,
Пеленою  враз  стає  фартух.

З  яблуком  таким  ідуть  до  храму
І  духмянить  Яблуневий  Спас,
Наче  хтось  відкрив  до  Раю  браму,
Так    дурманить  яблуневий  час.

Паперівка,  яблуко  від  Бога,
Тепле,  біле,  ніжне,  як  дитя.
Час  настав  і  втриматись  незмога,
Певно  в  цьому  і  секрет    життя.

                                                         Паперівка*  -  сорт  яблук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2016


ДУМКИ І СЕРЦЕ

Забуду  я  образи  і  слова,
Забуду  вчинки  моїх  близьких  друзів,
Прокинувся  і  свіжа  голова,
І  соловейка  трелі  по  окрузі…

І  знов  тепло  по  жилах,  як  туман,
Побігло  з  кров’ю  сивими  клубками,
І  пригадався  стиглий  житній  лан,
Як  була  юнь,  а  не  були  дідами.

Тепер  не  те,  уже  слова  не  ті,
Думки  інакше  в  пам’яті  скрекочуть.
Та  помисли  приховані  -  святі,
Що  серце,  як  у  юності,  -  лоскочуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680341
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2016


ЗА ЖИВУ МОВУ

Обрало  мене  небо  у  поети,
А  Муза  дала  рими  і  слова.
Щоб  малювались  буквені  портрети,
Народу  мова  щоб  була  жива.

І  я  тоді  став  наче  одержимий,
Своїм  корінням  я  уріс  в  вірші.
А  з  часом  зрозумів,  що  я  щасливий,
Бо  мої  вірші  линуть  від  душі.

Так  з  року  в  рік,  така  у  мене  доля,
Писати  вірші,  берегти  слова.
Що  прагнуть  у  політ,  що  прагнуть  волі,
Лише,  щоб  мова  в  нас  була  жива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2016


КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ

Глід  червоніє,  стигне  очерет,
Шпурляє  Стир  свої  маленькі  хвилі,
Берест  зелений,  в  березі  берест,
Ховає  слід  на  Пляшовій  могилі.

Кругом  болото,  торф  і  очерет,
Тут  із  землі  завжди  молитву  чути,
Тут  Україна,  тут  її  портрет,
Тут  болю  нам  ніколи  не  вернути.

Це  Україна  –  це  моя  земля,
Мій  рідний  край,  моя  земля  єдина.
Тут  диво  –  ліс,  тут  льонові  поля,
Тут  батькова  й  моя  лежать  стежини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2016


БОЛИТЬ ДУША

Поділась  радість,  знов  панує  смуток,
Розірвана  на  клаптики  душа,
Замість  чарівних  квітів  незабудок,
Мені  у  спину  всунули  ножа.

Своє  я  серце  всім  поклав  на  плаху,
Пив,  як  усі,  по  крапельці  вино,
Та  певно  по  житті  таки  невдаха,
В  кінці  усе  неначе  у  кіно.

Я  помилився,  а  не  мав  я  права,
Та  більш  за  все  боявся  я  ножа,
Я  все  зробив,  щоб  відбулась  забава,
Та  із  ножем    болить  моя  душа.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2016


СВІТИЛАСЬ ДРУЖБА

І  пустота…  Душа  лишилась  свята,
Роз’їхалися  друзі,  хто  куди…
Їх  було  трішки,  не  було  багато,
Та  в  пам’яті  вкарбовані  сліди.

Хвиля  Дніпра  пробігла  через  Київ,
Яремче  стрілось  і  Кіровоград.
Івано-Франківськ  перли  свої  сіяв,
Їх  Луцьк  стрічав  і  був  їм  дуже  рад.

І  пустота…    Мовчить  поета  слово,
В  ліси  забрали  пісню  солов’ї,
Де  лине  Попелюшки  колискова  -
Найкраща  колискова  на  землі.

Любарта  замок  їх  стрічав  піснями,
Старечі  мури  збережуть  тепло,
Що  їх  лишили  діточки  для  мами,
Було  цікаво,  та  тепер  –  було…

Волинські  мандри  ще  засяють  словом,
Колодяжне  згадається  не  раз.
Звучала  мова,  наша  рідна  мова,
Святилась    дружба,  як  дороговказ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679240
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.07.2016


ДРУГУ

                         Моєму  другу,  Петру  Пашковському…

Вітаю,  Петре,  брате  по  перу,
Нехай  Господь  добавить  тобі  сили.
Додасть  здоров’я,  забере  журу,
Щоб  хмари  довго  сонце  не  закрили.

Молюсь  за  Тебе,  бережи  себе,
Пиши  і  далі  про  любов  шалену.
Нехай  до  скону  та  любов  живе,
Ти  бережи  її,  як  сокровенну.

Пишайся  тим,  що  пишуться  рядки,
Їх  сохрани,  вони  для  тебе  діти…
Знайди  ключа,  відкрий  любі  замки
До  Музи,  щоб  не  тліти,  а  горіти!

Як  брата  обнімаю,  бо  люблю,
На  відстані,  бо  шлях  таки  не  близький,
Налий  вина  у  чарку  з  кришталю,
Завжди  будь  «dovgiy»  не  схиляйся  низько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679053
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.07.2016


ЇХ ТЕПЛА НІЧ

Їх  тепла  ніч  іскрилася  багаттям,
Далеко  десь  співали    солов’ї,
Вона  іскринку  скинула  із  плаття
І  локони  поправила  свої.

Вогонь  пихтів,  немов  старечий  трактор,
Роса  холодна  бігла  по  траві.
А  зорі,  наче  іскри  із  багаття,
Кудись  летіли,  мов  були  живі.

Вона  упала  милому  на  груди,
Шукали  вуст  палаючі  вуста…
Летіли  іскри-зорі  звідусюди,
А  поцілунок,  як  вулкан  зростав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016


ДЯКУЮ ВАМ

Не  буду  віршів  я  наздоганяти,
Робив  перерву,  треба  так  було.
Втому  на  радість  прагну  поміняти,
Сьогодні,    наче  місто  на  село.

Всіх  усмішки  закарбував  довіку,
Ваш    теплий  погляд    світить  промінцем.
І  теплих  слів,  яких  було  без  ліку,
Що  випрямили  зморщене  лице.

Вклоняюсь  Вам,  мої  хороші  друзі,
Я  Вас  побачу  ще  в  житті  не  раз.
Зберемося  на  іншій  ми  окрузі,
Хай  буде  Вам  Волинь  дороговказ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678727
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.07.2016


БУДЬМО ЗАВЖДИ ЛЮДЬМИ

Дрібніє  люд,  всі  рвуться  до  корита,  
Непрошені  горланять  про  права
Плює  на  все    їх  нагла  морда    сита,
При  цьому  не  зважає  на  слова.

В  таких  немає  совісті  ні  честі,
Їм  і  господар  дому  мов  кріпак,
Вони  права  у  власнім  домі  вершать,
Пригляньтеся  –  є  пиха  та  дурак…

Завдати  болю  за  порядне  слово,
За  тонкий  такт,  що  робиться,  бо  слід.
Та  наглість  пре  із  нього  знову  й  знову,
Дрібніє    люд  і  меркне  білий  світ…

То  ж  схаменіться,  ви  в  гостять,  ви  люди,
Де  теж  існують  писані  права,
В  гостиннім  домі  нехай  радість  буде,
Хай  серце  у  господаря  співа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2016


ДОРОГА ДОДОМУ

Через  серце  проходить  та  дорога  додому,
Крізь  ліси  темнолисті,  золоті  пшениці,
Я  іду  по  дорозі,  як  до  храму  святого
І  ховаю  тривогу  на  своєму  лиці.

Чи  стоїть  наша  хата,  де  батьківські  могили,
А  чи  хвіртка  зустріне  старим  скрипом  мене,  
Чи  зайти  до  хатини  мені  вистачить  сили,
А  чи  новий  господар,  наче  пса,  прожене?

То  ж  частіше  додому  по  тій  битій  дорозі,
Повертайтеся,  діти,  поки  є  там  тепло,
Щоб  живими  зустріли  вас  батьки  на  порозі,
Як  є  хата  батьківська  і  не  зникло  село.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2016


ЛЕЛЕКИ МОЇ

Мої  лелеки  білочолі
Із  чорним  смутком  на  крилі,
Я  бачу  вас  і  в  лузі  й  полі,
Ви  там  завжди,  де  журавлі.

Ви  нам  дітей  несете  в  хату,
Коли  вертаєтесь  в  гніздо,
Для  нас  завжди  ці  дні,  як  свято,
Хоч  в  нас  виблискує  чоло.

Лелеки  –  птахи  наші  любі,
Вже    скоро  нас  чекає  сніг,
Ви  бережіть  довічно  судьби,
Зігрійте  рідний  нам  поріг.

А  там  де  хата  у  дитятках,
Звивайте  ще  одне  гніздо,
Щоб  ця  сім’я  була  багата,
Частіш  дивіться  у  вікно.

Лелеченько  -    моя  пташино,
Надалі  щастя  нам  неси.
Принось  щорік  комусь  дитину
Додай  в  житті  комусь  краси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677163
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.07.2016


МОЄМУ ЛУЦЬКУ

Пр:  Де  промінь  п’є  у  парку  роси,
Де  Стир  тече  у  синю  даль.
Там  де  кохання  Мавка  просить,
Там  де  цвіркун  -  артист  –  скрипаль…

Моє  чарівне  чисте  місто,
Де  клумби  вишиті  в  душі,
Де  горобина,  як  намисто,
Тут    де  любов  завжди  рушій.

Пр.  Де  промінь  п’є  у  парку  роси,
Де  Стир  тече  у  синю  даль.
Там  де  кохання  Мавка  просить,
Там  де  цвіркун  -  артист  –  скрипаль…

Мій  рідний  Лучеськ,  що  над  Стиром,
Де  дзвони  линуть  до  небес,
Народ  помазаний  тут  миром,
Живе  у  щасті  –  він  воскрес.

Пр.  Де  промінь  п’є  у  парку  роси,
Де  Стир  тече  у  синю  даль.
Там  де  кохання  Мавка  просить,
Там  де  цвіркун  -  артист  –  скрипаль…

Святий  Микола  -  чудотворець,
Нам  рідне  місто  береже.
Тут  кожен  син,  як  запорожець,
Луцьк,  як  святиню  стереже.

Пр.  Де  промінь  п’є  у  парку  роси,
Де  Стир  тече  у  синю  даль.
Там  де  кохання  Мавка  просить,
Там  де  цвіркун  -  артист  –  скрипаль…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676792
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2016


ГОРНУЛИ РОКИ

Роки  горнули  сторінки  життя,
Неначе    мати  до  грудей  дитину,
І    спало  ніжно    молоде  дитя,
Запхавши  руки  в  батькову  чуприну.

Тумани  за  вікном  збігали  вниз,
Ридали  роси  дрібною  сльозою.
Туман  горів,  немов  гарючий  хмиз,
Що  накривав  кохання  з  головою.

Між  черешень  мовчав  зелений  лист,
Ридали  білі  кладки    й  перелази,
А  соловей    творив  чарівний  міст,
Що  змінював  приємне    із    образи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676269
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2016


СВЯТИЙ КУТОЧОК

Стрічає  Вас  моя  свята  Волинь,
Церковні  дзвони  і  замкові  вежі,
Ліси  зелені  і  озерна  синь,
Де  славлять  ум  людський  –  не  по  одежі…

Де  слово  гордо  вилітає  з  вуст,
Де  понад  Стиром  сіються  тумани,
Де  під  ногами  чути  грибний  хруст,
Де  кожен  вечір  чути  пісню  мами.

Вклоніться  їй,  вона  одна  у  нас,
Зустріньте  друга  на  порозі  дому.
Летіть  до  нас,  коли  є  вільний  час,
Куточку  поклоніться  тут  святому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676048
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.07.2016


ЖИТНЄ ПОЛЕ

Житнє  поле  в  маки  вбирається,
Роси  поять  тверде  зерня.
Солов’ї    в  гаях  заливаються,
Напуває    річка  коня.

Павутинкою  небо  засноване,
Перший  промінь  будить  жита.
Ясним  сонцем  поля  заціловані,
Сміється  від  щастя  душа.

Житнє  поле  в  маки  вбирається,
Роси  поять  тверде  зерня.
Солов’ї    в  гаях  заливаються,
Напуває    річка  коня.

Ми  бредемо  обоє,  закохані,
Перший  промінь  палить  вуста,
У  білій  хмарці,  ледь-ледь  сполоханій,
Крила  радості  вироста…

Житнє  поле  в  маки  вбирається,
Роси  поять  тверде  зерня.
Солов’ї    в  гаях  заливаються,
Напуває    річка  коня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016


НІХТО

Ви  для  мене  –  ніхто,
Ви  такі,  як  і  всі...
А  про  те  ,  що  було,
Зморшки  є  на  лиці…

Наплювати  мені  
На  вогонь,  що  колись,
В  моїм  серці  горів,
Бо  на  Вас  я  моливсь.

Наче  роси  з  трави,
Ви  для  мене  –  ніхто,
Я  забувся  хто  Ви
І  не  знаю  –  я  хто.

Відголосок  німий,
Серце  в  камені  вже.
Але  погляд,  як  Вій,
Ще  коняку  пряже…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2016


КРУГОМ ГРІХИ

Чому  так  часто  плачеться  мені?
Чому  у  леті    я  не  бачу  щастя?
Немає  радості,  лиш  дні  сумні,
Чи  йти  до  сповіді,  чи  до  причастя?..

Гріхи  кругом,  тут    мій  життєвий  путь,
Вони  хватають  за  старечі  плечі.
Несуть  біду,  біду  до  душ  несуть,
Приносять  в  наше  серце  холоднечу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2016


ЧЕРВНЕВІ ВИШНІ

У  червні  вишні  засвітились  красно,
Кровавий  колір  був  їм  до  лиця.
А  вишеньки  вродили  рясно-рясно,
Немов  слова  багаті  для  митця.

Червона  вишня  пишна  і  багата,
Свої  коралі  гріла  поміж  віт.
Поет  дивився  на  природи  свято
І  вірші,  наповняли  дивосвіт…

Він  ягідку  оспівував  словами,
Їх  брав  до  рук,  з  ними  летів  в  політ.
Горнувсь  до  вишні,  як  дитя  до  мами,
Так  все  життя,  уже  багато  літ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2016


МИ ВМІЄМО ДРУЖИТИ

Квітуча  росинко,  волинська  моя  -
Перлинко,  з  дубового  лісу.
Красуне  Полісся  -  Поліське  дитя,
Ти  в  ліс  відкриваєш  завісу.

Щебечуть  під    хатою  знов  ластівки,
Лягають  у  росах  покоси.
І  сяють  в  перлинах  додому  стежки,
Де  верби  розлогі  у  косах.

Приїдьте,  прошу,    на  квітучу  Волинь,
Волинь  стріне  Вас  із  любов’ю…
Тут  Стир  протікає  й  красуня  Горинь,
Могили  окроплені  кров’ю.

Тут  красені    замки  і  Мавки  в  лісах,
Грибів  у  лісах  не  злічити.
Тут  вільний  народ,  що  летить  наче  птах,
Бо  з  волею  вміє  дружити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674195
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.06.2016


ІКОНА ВОЛІ

Не  АТО  –  Вітчизняна  війна,
Така  чутка  бреде  у  народі.
Хоч  гібридна  війна,  проте  страшна    вона,
Що  йде  в  нас  і  на  півдні,  і  сході…

22-е  число  –  це  початок  війни,
Нам  до  воєн  святих  не  звикати.
Із  фашистами  бились  діди  і  батьки,
Проти  «раші»  синам  воювати.

Бо  «рашисти»  у  душах  раби  -
Українці  за  волю  до  скону.
То  ж  позбудемось,  друзі,  рашистів  орди,
Вознесімо  ми  волі  ікону!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2016


НОВЕ КОХАННЯ

Давно  у  вирій  відлетіли  роки,
Та    спомини  у  серці  ожили,
Вернулись  мрії  теплі  і  високі,
А  наче  вже  бувало  відцвіли…

Вже  пізня  осінь  –  холоди  порою,
Обнімуть  серце  та  настане  час,
Ніжності  спалах  збуджений  весною,
Заставить  стрепенутись  нас  не  раз.

Сиве  волосся  –  це  дротинки  срібла,
А  повнота  моя  –  блаженний  дар.
Вернулась  молодість  бажана  й  рідна,
Ми  знову  йдемо  на  життя  вівтар.

Твій  поцілунок  з  присмаком  любові,
Із  цим  цілунком    йшли  ми  до  вінця.
Вони  адреналін  дають  до  крові
І  б’ються  в  унісон  наші  серця.

І  знову  навесні  при  цвіті  вишні,
До  нас  вернулось  все,  що  в  нас  було.
Пройшли  часи,  коли  ми  стали  грішні,
По  -  новому  кохання  зацвіло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016


ВІД ТРІЙЦІ ДО КУПАЛА

У  надвечір’ї  знову  солов’ї…
Їх  теплий  спів    у  небеса  вознісся.
Блукали  Мавки  –  діви  лісові,
Окраса  чародійного  Полісся.

Цвіт  папороті  знову  Лукаші,
Шукали  одинокі  і  щасливі,
 Світились  в  небі  ясно  два  ковші
І  пугачі  лякали  галасливі…

Мавки  не  сплять  ніколи  в  ніч  таку,
А  парубки  шукають  найдорожче.
І  квітне  папороть  казкова  в  глушнику,
Що  долю  Лукашеві  напророчить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016


ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Неділя  зелена  в  батьківській  оселі,
Де  дихає  кожна  зілинка  теплом.
Були  ми  щасливі,  були  ми  веселі,
Як  клечання  тихо  скребло  у  вікно.
 
Церковнії    дзвони  просили  на  службу,
Лепеха  п’янила  раненько  людей.
І  гнали  прикрашену  з  ліса  худобу,
Допоки  іще  не  змовкав  соловей.
 
Раділи  старенькі  у  кожній  родині,
Звучали  тихенько  козацькі  пісні.
Просили  до  столу  завжди  господиня,
Татусь  наливав  із  легкої  руки.
 
А  клечання  завжди,  як  диво  мовчало,
Горіла  лампадка  в  святому  кутку.
Зеленеє  свято,  ми  довго  чекали,
Бо  Трійця  буває  раз  в  рік  на  віку…
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673209
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.06.2016


МИ ВСЕ ВІДДАМО

На  Волині  моїй  -  українській  землі,
У    котрої  волошкові  очі,
Де    ожина  цвіте,  не  мовчать  солов’ї,
Щастя  долі  тут  зорі  пророчать.

Тут  збирають  хліба  і  багаті  льони,
Квітне  прапор  завжди  жовто-синій,
Тут  красуні  дівчата  і  міцні  сини,
Тут  Волинь  в  кожнім  серці  –  святиня.

Ой,    не  легкі  часи…  Скільки  свіжих  могил,
А  синів  ще  хоронить  країна.
Нам  би  розуму  трішки  і  зібраних  сил,
Щоб  з  колін  піднялась    Україна.

Чуєш,  рідна  Волинь?  Твої  доньки  й  сини,
Коли  треба,  то  підуть  до  бою.
Ти,  як  мамця  до  серця  частіше  горни,
Бо  ми  в  серці  завжди  із  тобою.

Ми  останню  краплину  життя  віддамо,
І  прикриєм,  як  треба  родину,
Поклонімось  братам,  їх  не  мало  лягло,
Збережім  молоду  Україну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672606
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.06.2016


ТОБІ СИНЬООКА

Ніхто  Волинь  ще  не  любив,  як  я,
Така  напевно  доля  її  сина,
Тут  край  мій  рідний,  тут  моя  земля,
Вона  квітуча  і  вона  єдина.

Озера  плещуть  тихо  в  береги,
Ліси  співають  соло  про  тумани,
Льони,  як  небо,  в  полі  зацвіли,
Неначе  гоять  в  маках  свіжі  рани.

Ніхто  Волинь  ще  не  любив,  як  я,
Цвіти,  сестра  голубоока  й  далі,
Для  нас  ти  мати  –  рідна  і  одна,
Що  одягла  калинові  коралі.

Тобі  без  смутку  жити  у  віках,
На  те  ти  маєш,  перед  Богом  право.
Волинь  моя,  моя  свята  земля,
Голубоока  квітко,    золотава!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672402
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.06.2016


І ВИ ПОЛЮБИТЕ ВОЛИНЬ

За  що  Волинь  свою  люблю?
За  Її  хліб,  гриби,  ожину.
Я  лише  Господа  молю,
Щоб  всю  зберіг  нам  Україну.

Болото  плаче  і  ліси,
Ридає  кожен  українець,
Невже  московії  сліди
Нам  принесуть  новий  гостинець?

Лежать  «двохсоті»  у  гробах,
Хрести  стоять  на  кладовищі…
Розбити  хочуть  "в  пух  і  прах",
Оті    чини  при  владі  вищі…

Бо  їм  все  мало,  хоч  їх  рід,
Колись  вручну  кормив  худобу,
Тепер  у  них  в  Європу  слід,
Їх  душі  в  чорта,  а  не  в  Бога!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672256
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.06.2016


КАШТАНИ ПРОСПЕКТУ ВІДРОДЖЕННЯ

Каштани,  каштани,  каштани…
Свічки  позмивало  дощем.
Радіють  каштанам  лучани,
Що  їх  прикривають  плащем.

«Відродження»  в  тіні  каштанів,
Гудів,  як  сіяли  свічки,
Лише  біля  парку,  в  тумані,
Звивається  русло  ріки.

А  далі,  де  храм  Миколая,
Дзвіниця  стоїть  золота.
Тут  дзвони  при  святі  співають,
Тут  радість  святе  огорта.

Пройдіться  «Відродженням»  в  Луцьку,
Вдихніте  каштанів  росу,
Відчуєте  вдачу  козацьку,
І  паркову  в  росах  красу.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672063
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.06.2016


ЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ ЛУЦЬКОМ

Іде  до  сну,  моє  стареньке  місто,
Мовчать  тополі  в  парковій  тиші.
А  музика  кав’ярень  золотистих,
Ще  запахи  підносять  до  душі.

Йдемо  по  Луцьку,  по  бруківці  сірій,
Малюють  клумби  казку    вздовж  доріг,
І  лине  думка,  ніби  лине  в  вирій,
Та  хай  би  Бог  від  вирію  зберіг…

Мовчать  у  центрі  клени  низькорослі,
Каштани  по  проспектах  –  вартові,
А  вулиці,  що  липами  порослі,
Скидають  з  листя  крапельки  малі.

Ялинки  біля  Лесі  посріблились,
В  калини  грона  сонце  припекло,
Лучани  своїм  містом  загордились,
Хіба  таке  ще  місто  десь  було?..

Де  біля  дзвонів  грають  органісти,
Де  хвиля  б’є,  а  береги  в  росі…
Де  горобина  одягла  намисто,
Де  верби  у  заплетеній  косі.

Самі  пройдіться  містом  вечеровим,
Мій  Луцьк  уже  збирається  до  сну…
Обкутає  Вас  світлом  бурштиновим
І  подарує  казку  не  одну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671728
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.06.2016


МОЇМ ДРУЗЯМ

Вишиває  Волинь  наші  роки  і  долі,
Хвиля  Світязя  миє  траву.
Тут    хмаринки  пливуть    сивочолі,
Це  мій  краї,    я  у  ньому    живу.
Хлібосольна  Волинь,  Вас  зустріне  своїми  дарами,
Тут  почуєте,  Ви,  як  пищать  в  очереті  вугрі,
Вас  зустріне  Волинь  своїм  хлібом,  грибами    й  піснями,
А  вночі  зорепадом,  що  падає  часто  вгорі.
У  тумані  болото  частенько  тут  грає  на  скрипці
І  сміються  нагріті  на  сонці  ясному  вужі,
По  ночах  голосять,  голосять  цвіркуни  на  сопілці,
І  буває,  співають  волинські,  нічні  міражі…
 Вас  зустрінуть  меди  різнотравного  в  квітах  Полісся,
Замок  Любарта    сокола  пустить  під  вечір  з  бійниць.
Заховає  Вас  ясен,  що  на  замковій  площі  вознісся
І  поклониться  берег,  де  Стир  нахиляється  ниць.
Ви  пройдіться  по  Луцьку…    Вдихніть  запах  клумб  вечерових...
Ваше    серденько  щире,  залишить    у  Луцьку  сліди.
Тут  на  щастя  купіть  простеньку    іржаву  підкову,
Щоби  Ви  ще  не  раз  повертались,  вертались  сюди.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671526
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.06.2016


ЦЕ - ВОЛИНЬ

Сліди  в  жабуринні  по  диких  поліських  дорогах,
Льонові  поля,  що  добавили  блиску  воді.
Старі  постоли,  що  носять  діди,  як  хоругви,
На  цвяхах  висять…  Згодяться  іще  при  біді…
Багно,  лепеха  і  ожина  сплелися  у  краї
І  зрідка  червоно  пишається  глід  на  кущах,
І  гнізда  лелечі,    півроку  птахів  виглядають.
Чи  клекотом  знову  задзвонить  в  поверненні  птах.
Я  дякую  Богу  за  вишиту  казку  Полісся,
За  дюни  піщані,  що  тиснуться  так  до  води.
І  Мавки  хороми  -    зелені  казкові  узлісся,
І  хвильки  маленькі,  що  лебеді  гонять  з  води.
Спасибі,  Всевишній,  що  є  такий  рай  в  Україні,
Де  небо  й  озера,  казкові  ліси  і  поля,
Сіяють  у  душах  палкою  любов’ю  і  синню
І  все  це  Волинь,  моя  рідна,  чарівна  земля!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671328
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.06.2016


І ПОВЕДЕ СИНЯ РОСА

                                 Музика,  виконання  і  запис  Микола  Шевченко                      
                                 Навіяно  віршем  Ігоря  Стожара...
Губи  німі,  губи  німі,
Ранок  в  росі.
Зникли  давно,зникли  давно,
Сльози  в  лиці.
Верби  мовчать,  верби  мовчать,
Вітру    слова…
Серце  кричить,  серце  кричить  -
Пісня  жива.

Промінь  сія,  промінь  сія,
А  соловей.
Гонить  сльозу,  гонить    сльозу
З  чорних  очей.
Двоє  бредуть,  двоє  бредуть,
Сонце  зійшло.
Як  же  мені,  як  же  тобі  –
Двом  повезло.

Втоми  нема,  втоми  нема,
Лише  любов.
Мовкнуть  слова,  мовкнуть  слова,
Знову  і  знов.
Губи  п’янкі,  губи  п’янкі,
Зорі  втекли.
Ми  вже  не  ті,  ми  вже  не  ті,
Роси  лягли.

Промінь  гайнув,  промінь  гайнув,
Гине  туман.
Ранок  вдягнув,  ранок  вдягнув,
Новий  жупан.
Сонцем    палають  двоє  сердець,  
Двоє  сердець.
І  поведе  синя  роса,
Двох  під  вінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


ПОРЯДОК

Зібрати  прагнемо  постійно  у  житті
Багатий  урожай  із  власних    мудрих    грядок,
Проте  лише  тоді  збираєм  врожаї,
Як  серце  золоте  і  в  голові  порядок…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671137
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2016


КОХАННЯ У РОСАХ

Кожна  дівчина  мріє,  щоб  почути:  «Кохаю!»
Щоб  кувала  зозуля  при  ранковій  росі.,
Хай  всю  ніч  безупину,  соловейко  співає
І  блищать  зранку  роси  в  твоїй  темній  косі.

Поцілунки  під  ранок  найсмачніші  при  росах,
Коли  двоє  босоніж  ми  бридем  по  росі,
Нас  кохання  щомиті  в  небо  знову  підносить,
Душі  наші  у  вальсі,  як  ромашки  в  красі.

Полумяне  кохання  і  роса  ще  не  збита,
Перші  промені  сонця  знов  танцюють  в  росі.,
До  цих  пір,  моя  доле,  ще  вино  не  пролито,
Лиш  проллє  його  сонце  у  ранковій  красі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


МАМО, МАМО

Мамо,  мамо  –  пташко  сивочола,
Горлице  з  домашнього  гнізда,
Як  ти  наші  долі  прополола,
Що  не  видно  й  нині  бур'яна…

Ти  горнула  ласкою  своєю,
Бо  у  тебе  серце  золоте
І  вселила  в  серденько  надію,
Хай  в  житті  добром  в  нас  проросте.

Мамо,  мамо  –  пташко  сивочола,
Горлице  з  домашнього  гнізда,
Як  ти  наші  долі  прополола,
Що  не  видно  й  нині  бур'яна…

З  татом  Ви  зміцнили  наші  крила,
Наш  політ  –  це  гордість  для  батьків…
Люба,  мамцю,  нам  політ  зуміла,
Зберегти  на  протязі  років…

Мамо,  мамо  –  пташко  сивочола,
Горлице  з  домашнього  гнізда,
Як  ти  наші  долі  прополола,
Що  не  видно  й  нині  бур'яна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670962
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.06.2016


СПІВСТАВЛЕННЯ

Церата  на  квадратному  столі,
Така  звичайна  –  ну,  проста  церата…
Але  на  ній  летючі  журавлі,  
Летять  додому  і  тоді  –  це  свято.

Келих  прозорий,  коли  він  пустий,
Коли  ж  вино  у  ньому  –  насолода…
Здається  вітер  інколи  простий,
Проте,  як  теплий,  наче  нагорода.

Так  і  життя  -  усяко  на  віку,
Морози  за  спиною  гріють  руки.
У  брід  не  подолати  вам  ріку,
Як  в  небі  налетіли  чорні  круки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670827
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2016


ОСІНЬ НА ЗИМУ

Ти  знову  осінь  твориш  вишиванку,
Клен  вишила  багряно  –  золотим.
Холодним  сріблом  потрусила  зранку,
Неначе  Іордан  їх  освятив…  

Осіннє  листя  тче  класичний  килим,
Садки  темніють,  вже  зійшли  хліба,
Змінилось  небо,  стало  темно  -  синім,
В  ранковім  сріблі  в  клена  голова.

Лишились  грона  сині,  без  листочка,
Засвітиться  рубінове  вино.
Сховає  смак  його  дубова  бочка,
Зимові  кадри  видасть  нам  кіно.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670799
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.06.2016


ЛЮБЛЮ ОНУКІВ

Я  все  зроблю  для  того,  щоб  колись,
Мої  внучата  стали  гордість    роду,
Щоб  кожен  з  низ  своїх  вершин  добивсь
І  землю  захищали    в  час  негоди.

Хоч  сивина,  та  крила  ще  міцні,
Навчити  лету  я  ще  маю  внуків.
Та  боязнь  є,  що  схована  в  війні,
З  проханням    миру  простягаю  руки.

Було  у  мене  різне  на  віку,
Але  коли  родилися  онуки,
Прошу  я  Бога  стишити  ріку,
Щоб    з  ними  довго    не  було  розлуки.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670601
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.06.2016


ТЮЛЬПАН

Перший  промінь  послав  небокрай
І  пташиний  почавсь  дивограй…
Миє  трави  легенький  туман,
Грає  в  промені  красень  тюльпан.

Приспів:
Вітер  гонить  сріблясту    росу,
Заплітає  вербичкам  косу.
Пломеніє  між  квітів  тюльпан,
Одягнувши  червоний  жупан.

Зник  під  ранок  густий  зорепад,
Новий  день  лине  в  поле  і  сад.
І  цвіте  поміж  квітів,  мов  пан,
Красень  клумби,  чарівний  тюльпан.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2016


БУВАЄ РІЗНО У ЖИТТІ

Буває,  сину,  що  душа,
Летить    від  нас  у  синє  небо…
І  доля  гине  без  гроша,
Та  нам  ще  жити  -  жити  треба.

Ти,  сину,  душу  бережи,
Рахуй  літа,  як  крок  життєвий,
Коли  додійдеш  до  межі,
Відчуєш,  чи  ти  був  щасливий…

Нехай  життя  притишить  хід,
Вечірні  зорі  йдуть  у  сплячку
І  заспіває  дивом  світ,
Погинуть    горе  і  болячки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670350
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.06.2016


ДИТИНСТВО МОЄ

Приходили  інколи  люди  до  хати,
Чи  їсти  хотіли,  чи  хтіли  поспати…
Бо  наша  хатина  була  край  села…
І  щира  в  душі  моя  мамця  була.

Із  комина  дим  пироговий  звивався,
У  Степки  напевно  народ  позбирався,
Несли  із  села  все  до  нас,  хто  що  міг,
Тут  страва  була,  був,  хоч  житній,  пиріг.

Голодні  роки,  повоєнні…  Тривога…
Ми  бігли  до  церкви,  молилися  Богу.
Хоч  нині  часи  наступили  не  ті…
Та  важко  прожити  й  тепер  в  самоті.

«Бомжів»,  не  було  у  житті  в  нас  ніколи,
Малими  спокійно  ходили  до  школи.
А  люди  із  вулиць…  Були  всякі  люди…
Моє  це  дитинство  –  його  не  забуду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2016


МЕЧІ БЛИСКАВИЦІ

Розпанахане  небо  мечем,
Їх  у  небі  зовуть  –  блискавиця,
Далі  дощ,  далі  грім,  далі  щем,
Сяє    блискавка,  наче  жар-птиця.

Сірі  хмари  пливуть  в  небесах,
Б’ють  громи,  дощі  поять  землицю.,
Знову  свіжість,  яка  ж  то  краса,
Як  озон  додають  блискавиця.

В  небесах  замовкають  громи
І  не  видно  мечів  блискавиці,
Часом  град,  як  відтінок  зими,
Вибиває  не  стиглу  пшеницю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670156
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.06.2016


ХМАРИНИ - ОЧІ

Летить  дві  хмарки  у  небесах,
Немов  червневі  крила.
Яка  ж  це  краса,  яка  краса!
Там  доля  їх  щаслива.
І  споглядають  з  вишини,
Хмариночки  –  очиці,
На  синім  небі  в  їх  клинах,
Горять  ясні  зіниці.

Приспів:
Білі  хмаринки  –  очі  небесні,
Інколи  смуток,  інколи  сміх.
Певно  у  далі  долю  понесли,
Радість  змінили  долі  на  гріх.

Часом  сміються,  часом  ридають,
Хмари,  мов  крила,  червень  несуть.
Громи  ізрідка  пісню  співають,
Десь  в  синє  небо  ляже  їх  путь.

Приспів.

Вітер  розгонить  хмарки  –  красуні,
Не  стане  в  небі  більше  очей.
Та  незабаром  хмарочки  юні
Будуть  чекати  з  неба  вістей.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670155
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.06.2016


ГОНИТЬ МЕНЕ ВІТЕР ДО ХАТИ

Повертаюся  я,  повертаюсь  до  рідної  хати,
Де  життя,  мов  черешні,    давно  у  весні  відцвіло,
Не  зустріне  мене  на  порозі  ні  батько,  ні  мати,
І,  можливо  уже  не  згадає  родинне  село.

Я  по  стежці  пройдусь,  спориші  ще  цвітуть  біля  тину,
Стара  липа  мовчить,  а  мій  ясен  стоїть  у  думках.
Я  шаную  село,  як  шаную  батьківську  могилу,
Звідси  кроком  колись  починав  необдуманий  шлях.

Де  б  на  світі  не  був,  повертаюсь  до  рідної  хати,
Тут  матуся  і  тато  за  руку  водили  мене.
Хоч  роки,  як  клини,  научились  удаль  відлітати,
До  порогу  тепер  мене  вітер  постійно    жене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669961
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.06.2016


ПРИХІД ЛІТА

Червоно  сонце  зустрічало  літо,
Легенький  бриз  пробігся  по  воді,
Ранкова  вруна  струшувала  жито,
Грався    туман  в  зеленій    бороді.

Вовтузилась  черешня  поміж  листя,
Ступало  літо  квітами  в  траву.
Дарунки  літа  від  весни  зреклися
І  штилем  розляглися  по  ставу.

Літо  надворі,  хоч  і  в  прохолоді,
Ще  зрідка  небо  шле  до  нас  дощі,
Та  влітку  раді  ми  любій  погоді,
Бо  серце  гріють  зеленню  кущі.

Суниця  літо  зустрічає  рясно,
Плетуть  тенета  в  лісі  павуки,
Весна  квіткові  залишила  пасма,
Літневий  колір  одягли  зірки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669960
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.06.2016


ЧЕСТЬ І СОВІСТЬ

Шануй  життя,  його  найкращі    миті…
Воно  у  нас  єдине  на  землі,
Хай  сяють  чесно  твої  дні  прожиті,
Щоб    честь  і  совість  стали    вчителі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2016


СПОМИН ПРО ТАТА

Розлога  липа  плаче  знову  в  серпні,
Бджоли  її  покинули  давно,
Болить  душа  і  болі  ці  нестерпні...
Чи  тінь  твоя  подивиться  в  вікно?..

Бо  твій  відхід  застав  мене  зненацька,
Щось  обірвалось  у  душі  нараз,
Ти  був  міцним  і  хватку  мав  козацьку,
Тобою  я  пишався  і  не  раз.

Міцна  рука  косила  безустанно,
Я  за  тобою  ледве  поспівав,
Ті  дні  серпневі  згадую  туманно,
Лиш  пам’ятаю,  хор  тоді  співав.

Коли  часи  настали  попрощатись,
Печаль  моя  лилася  через  край,
На  могилках  був  змушений  триматись,
А    сам  на  сам  ревів,    немов  бугай.

Я  став,  татусю,  круглим  сиротою,
Тебе  мені  бракує  у  житті.
Тепер  і  я  покритий  сивиною,
Пам'ять  про  тебе  в  серці  і  хресті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669756
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.06.2016


ТАКА ВОЛИНЬ

Поліський  краю  мій,  озерна  голубінь,
В  густих  ожинах  і  льонах  квітучих,
В  лісах  безкрайніх  солов’ї  співучі,
Де  вишиванки  сховані  у  синь.

Тут  Мавчина  краса  ховається  в  лісах,
А  Лукаші  рясні  хліба  збирають!!!




















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2016


ТОДІ УПЕРШЕ

Я  кожен  крок  робив  тобі  на  зустріч,
Збивав  росу  вечірню  до  верби.
Місяць  у  небі  сяяв,  наче  поміч,
І  в  плесі  відбивав  свої  сліди.

А  ти  стояла,  дивлячись  на  зорі,
І  слухала,  як  плаче  очерет,
Пливли  хмарини,  наче  хвилі  в  морі,
Ховали  наш  не  виданий  секрет.

Верба  мовчала,  опустила  віти,
Ставок  у  штилі  цілу  ніч  мовчав.
Хотілося  кохати  і  горіти
Тоді  уперше  я  поцілував…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016


ОБЕЛІСКИ ДЛЯ ВСІХ

Націлений  угору  обеліск,
Його  вмивають  зрідка  низькі  хмари,
Лише  вгорі  висвічується  блиск,
Неначе  в  небі  світяться  стожари.

Цвіте  жасмин  і  тихо  плеще  Стир,
Липи  дурманять  незабутнім  цвітом,
Тут    квітне  в  берегах  життя  пустир,
Де  в  комарах  приходить  тепле  літо.

Бо  саме  тут  зриваються  шпилі,
Тут  не  горить  тепер  вогонь  героям,
Тодішні  вої  й  ці,  що  на  війні,
Байдужим  людям  не  дадуть  спокою.

Вклоніться,  люди,  мертвим  і  живим,
Щоб  обеліски  не  чесали  хмари,
Донбас  спасімо  і  спасімо  Крим,
Щоб  мир  прийшов  і  згинули  кошмари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669439
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.05.2016


ВОЛИНЬ ЧЕКАЄ

Не  може  дочекатися  Волинь  
Синів  і  доньок    славної    країни.
Їх  навіть  просить  волинецька  синь,
Щоб  освятити  і  назвать  своїми.

Чекаю  я,  чекає  і  Волинь,
А  Світязь  виглядає  і  співає,
Хвиля  біжить  і  ця  льонова  синь,
Чекає  Вас  -  повірте  всіх  чекає.

Привітно  стріне  красень  наш  –  вокзал,
Любий  таксист  покаже  рідне  місто.
Хай  наша  зустріч  стане  -  ідеал,
Де  дружба  сяє  чиста  й  промениста.

Кажу    Вам  чесно  -  Мавки  є  кругом,
І  синьоокі  Лукаші  під  небом.
Ми  вільні  –  нас  не  били  батогом,
Хоча  життя  нам  не  здавалось  медом.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669391
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.05.2016


ЗОРЯНЕ НЕБО В СТЕПУ

Ридало  небо  зорями  вночі,
Лиш  Оріон  беріг  ледь  видні  зорі,
Ховалися  від  ляку  пугачі
І  бігла  хвиля  полем,  як  по  морю…

Молочний  шлях  вдивлявся  в  чумаків,
Що  сіль  везли  із  Криму  для  продажі,
Туман  густий  складався  із  клубів,
Творив  іще  небачені  пейзажі.

Коли  мочали  зорі,  то  тоді,
Довгі  хвости  лишали  метеори
І  в  ковилі,  неначе  в  бороді,
Творили  роси  перлами  узори.

Воли  брели  і  смикали  траву,
А  зорі,  то  летіли,  то  мовчали,
Моргав  туман,  він  піднімав  брову,
Хмари  шукали  поміж  зір  причали…

Яка  краса  вночі  посеред  степу…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669188
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.05.2016


МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ

Заблищали  ранкові  роси,
Перший  промінь  досяг  вікна,
Ти  сплітала  чорняві    коси,
Де  виднілася  сивина.

Піднімалось  на  сході  сонце,
Ти  стояла  біля  плити,
І  дивився  бузок  в  віконце,
Росянисті  ховав  сліди.

Я  прокинувсь  і  задивився,
В  тебе  зморшки  вже  на  лиці,
А  по  кухні  сніданок  вився,
Манна  каша  на  молоці.

Я  на  хвилю  залюбувався,
Ти  щось  думала  у  душі,
Із  любов’ю  тобі  всміхався,
Ти  ж  готовила  в  метушні.

Я  тебе  і  понині  бачу,
Твою  посмішку  і  косу,
Материнську  любов  гарячу,
Що  з  собою  в  душі  несу.

Засріблились  і  в  мене  скроні,
І  душа,  як  твоя  –  горить.
Силует  твій,  що  на  пероні,
Віддаляється  і  мовчить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669157
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.05.2016


ЛИПА І ЦВІРКУН

Шлях  задихнувся  в  цвіті  липи,
В’ється  врізнобіч  битий  шлях,
Неначе  добру  чарку  випив,
Біжить  за  вітром  по  полях.

Пекуче  сонце  гріє  липи,
Бджола  закуталась  в  меди,
Крона  дерев,  як  смолоскипи,
Шлях  направляють  до  води.

Дурманить  запах  лип  над  ставом,
Легенька  зяб  біжить  удаль,
Цвіркун  прихований  туманом,
Соло  веде,  немов  скрипаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668958
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.05.2016


У МЕНЕ ТАТОВЕ КРИЛО

З  крилом  батьківським  я  лечу  і  далі,
Лунає  вічний  поклик  з  далини…
Достигла  осінь  одягла  коралі,
І  повсихали  пізні  полини.
У  снах  дитинство  одяглося  в  спокій,
Де  край  дороги  явір  є  високий,
Пора  осіння  заглядає    в  літо,
Де  бродить  вруна,  де  зелене  жито…

Приспів:
Зміцнив  давно  я  два  крила,
Злетів  у  світ  шукати  долі,
І  лине  пісня,  і  слова,
Ростуть  колоссям  в  хлібнім  полі.

Сирота  уже  давно  і  вже  дідусь,
Та  крила  тримають  ще  в  польоті,
Пишаюсь  життям,  а  внуками  горджусь,
Бо  скроні  вже  давно  в  позолоті.
Я  ще  полечу  кудись  удалину,
Бо  ще  у  мене  надійні  два  крила,
Дорогу  здолаю  в  житті  не  одну,
Лише  б  в  мене  доля  довіку  була.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668957
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.05.2016


ЦВІТУТЬ ЛИПИ

Вже  скоро  задурманить  липа,
Повсюди  липи  в  нас  ростуть,
Вони  високі    в  небо  глипа,
Бджоли  від  лип  свій  мед  несуть.

Розквітне  –  буде  наречена,
На  ній  співають  солов’ї,
А  поруч  річка  широченна,
Єднає    береги  сім’ї.

Медова  липа  і  ми  двоє,
Вже  відгули  давно  хрущі,
На  липі  птах  звучить  гобоєм,
Його  лякають  лиш  дощі.

Над  нами  липа  пахне  медом,
Ми  п’яні  кожен  рік  ось  тут,
Тут  нам  сіяє  в  зорях  небо,
Хай  липи  ці  завжди  ростуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668826
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.05.2016


ЦВІТУТЬ ГРУШІ

Як  рясно  зацвіли  грушки,
Їх  час  настав  іти  до  шлюбу,
Кружляє  цвіт,  немов  пташки,
Зі  стиглих  трав  рихтує  шубу.

Поміж  біленьких  пелюстків,
Пробилася  трава  зелена,
А  вітер,  наче  захмелів,
Зриває  вельон  наречених…

І  сипле,  сипле  дивоцвіт,
Немов  у  вальсі  наречені,
І  в  мить,  ось  цю,  добріє  світ,
Трави  колишуться  зелені.

Хоч  скоро  відцвітуть  грушки,
І  цвіт  зрідниться  із  травою.
Плоди  впадуть  на  фартушки,
Як  вітер  поведе  бровою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668615
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.05.2016