В прифронтовом городе
или наверно уже фронтовом
ладно
все уже знают это город
Купянск
с обгоревшими торговыми вывесками
и разбитыми бутиками в центре
с памятником непокорённому Сурку
из гипса и какой-то сетки
теперь и у Сурка есть раны
но мы говорим
что пока стоит сурок
стоит и город
маленький зубастый непокорённый зверь.
Здесь
можно сказать
воздушная тревога по умолчанию
а тишину включают лишь на короткое время
но и она условная
ствол и танк достают по краям.
В городе
где стоит на страже непокорённый Сурок
и свисают остатки больших букв
с вывесок аптек и салонов мобильной связи
солнце исчезло
будто его проглотили
как глотают слово
когда играют в молчанку
как кит глотает головоногого моллюска
было солнце и вот нет
уже неделю.
Когда мы уезжали
дали пятак сурку
эй чувак
через несколько дней вернёмся
покинули пределы города
словно сбросили с себя длинный серый тренч
вынырнули из воды
или из-под одеяла
нас накрыло волной света
мы дрейфовали на луче
будто на доске для серфинга.
(говорят я часто использую метафоры о еде
а ещё вспоминаю про море и сёрфинг
действительно
почему я вспоминаю
про море и сёрфинг
а иногда про чаек
что крадут твою картошку фри
щедро смазанную густым майонезом
ну вот опять)
мы закидывались светом
как опиоидами
выбегали на мокрое скошенное поле
ложились на холодную землю
будто на тёплый морской песок.
и растворялись
так рафинированный сахар растворяется
в гранёном стакане
с металлической подставкой
в руках у студентки
что возвращается домой
в плацкарте "Ковель-Киев".
Солнышко
не хочет
на войну
позову представителей военкомата.
10.11.2023
(Перевод с украинского)
Оригинал:
***
В прифронтовому місті
чи певне уже фронтовому
добре
усі вже знають це місто
Купʼянськ
з обгорілими торговими вивісками
та розбитими бутиками у центрі міста
з памʼятником нескореному Бабаку
з гіпсу і якоїсь сітки
бо і в Бабака тепер є рани
але ми говоримо
що допоки стоїть бабак
стоїть і місто
маленький зубастий нескорений звір.
Тут
можна сказати
повітряна тривога по-замовчуванню
а тишу вмикають лиш на короткий час
але й вона умовна
бо тут і стволка і танчік на краях дістає.
В місті
тримає варту нескорений Бабак
звисають залишки великих літер
з вивісок аптек та салонів мобільного звʼязку
зникло сонце
от так наче його проковтнули
так як ковтають слово
коли грають у мовчанку
так як кит ковтає головоногого молюска
от є тобі й немає
вже який тиждень.
Коли ми поїхали
дали пʼятак бабаку
ей чюваче
за кілька днів повернемось
покинули межі міста
наче скинули з себе довгий сірий тренч
випірнули з води
чи з -під ковдри
нас накрило хвилею світла
ми дрейфували на промінні
наче на дошці для серфінгу
( кажуть я часто використовую метафори про їжу
а також згадую про море та серфінг
дійсно
чому я згадую
про море та серфінг
а інколи й про чайок
які викрадають твою картоплю-фрі
щедро змащену густим майонезом
ну от знову )
ми закидуваличь світлом
наче опіоїдами
вибігали на мокре скошене поле
лягали на холодну землю
наче на теплий морський пісок
і розчинялись
як рафінований цукор розчиняється
в гранованій склянці
з металевою підставкою
в руках у студентки
що повертається додому
в плацкарті «Ковель-Київ».
Сонечко
не хоче
на війну
покличу представників військкомату.
