Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Сандармох (сонет) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес, 06.11.2023 - 22:04
Дякую Вам за нагадування про те, яку ціну сплатило українство за вільне слово й непокірний дух. А нагадувати треба. Ми вільна Україна В однім із виступів Володимир Путін назвав Україну окраїною "большого государства". Це йому наша відповідь. Ми не окраїна – ми вільна Україна, Хоча і з ранами – слідами боротьби, І наш народ ніколи не загине! Не знищили і зашморги Коби*. Він частував нас голодом, свавіллям І навіть звів репресій ешафот, Та дух народу залишився вільним, Його за зброю вибрав патріот. Нас гартували долі повороти: Це Сандармох, Сибір і Колима, Тому вже нас нікому не збороти, Хоч ворог України не дріма. Одна у нас мета: земля і воля – Вона солодша меду й калача, І хоча ми іще занадто кволі, Не випустимо з рук уже меча. Ми не окраїна – ми вільна Україна, І волі не здамо без боротьби, Воскреснемо поміж золи з руїни І не дамо нас більше роздробить! 22.01.2022. Ганна Верес (Демиденко). Прозектор відповів на коментар Ганна Верес, 06.11.2023 - 23:13
Як би там не було, путіну до одного місця, що ми йому відповідатимемо словами. Старий маразматик живе у бульбашці з власної ж абсурдної пропаганди, тому єдиний спосіб йому щось донести - це випустити чергу свинцю в його нікчемний пліш. Наша справа - доносити про споконвічні злочини росії співгромадянам. Вдячний за вірш, візит і відгук
Zorg, 03.11.2023 - 19:34
Рассвет пролился кровью и горчит.Мне видится, как в чёрное одеты, На эшафотах курят палачи И ждут у плахи истинных поэтов.
Так ведь, не каждому же дано падать яблоком к чужим ногам (с)
С кем-то другим я бы поспорил, но только не с Ним! Прозектор відповів на коментар Світлана Себастіані, 03.11.2023 - 18:53
Шановна пані Світлано, радий, коли даний сонет Вам щиро припав до душі й Вам справді важлива трагедія Сандармоху, та не можу не пригадати, як Ви публічно заявили, що більше мене не читатимете, позаяк "не вірите в мої рядки", кинувши в ЧС. Я не смію нікому забороняти читати й/чи коментувати мої роботи, проте вважаю за потрібне нагадати Вам сказане. Щоб було чесно. Якщо Ви прочитали даний твір лише через те, що я змінив нік і Ви того не помітили - розумію.
Світлана Себастіані відповів на коментар Прозектор, 03.11.2023 - 19:22
Шановний пан Прозектор, у ЧС в мене були три людини: п.Курдіновський, п.Сіренко і п.Ярославко, якого я назвала Відеролем. Якщо Ви вирішили змінити нік (на Прозектора, не на Відероля), то я цього не знала. Все, прощавайте остаточно.
Прозектор відповів на коментар Світлана Себастіані, 03.11.2023 - 19:24
Хух, тепер я точно можу спати спокійно
Горова Л., 03.11.2023 - 12:11
Подяка Вам, юний друже, за вірш, за підняту тему.Пустило достойне коріння нову поросль вільного народу, та не дає спокою нащадкам бузувірів з двома класами освіти.
росія завжди безкомпромісно намагалася знищити українську самоідентичність, інтелектуальним рушієм якого були саме літератори. В 1930-их роках головними письменницькими будинками стали "Слово" у Харкові та "Роліт" у Києві. В період 1937-38-их років з 68-ти митців "Слова" було репресовано 45, з 60-ти мешканців "Роліту" - 36. Десятки заарештованих жили у власних домівках. З них усіх більшість розстріляли в Сандармосі, Биківні чи інших таборах соцрежиму. Решту живих письменників ламали морально. Дана втрата й досі віддає відлунням у нашій культурі, про що зазначав ще Симоненко.
Не варто дякувати мені, нам, хто усвідомлений, - варто доносити це тим, хто не знає чи, що страшніше, забув. Спасибі за увагу Р.S. Словом, той негідник, що закінчив два класи, за виконання даної масакри отримав навіть не зарплату, а "цінний подарунок" - радіолу з платівками. |
|
|