Рука у руку стільки років..
Іще з малих, дитячих літ,
Коли робили перші кроки,
Ступивши на шкільний поріг.
Навчалися у однім класі –
Одні уроки і книжки,
Проте з тих пір вони і досі
Одні проторують стежки.
Разом закінчили і школу,
Й жили близенько у селі,
І уявити вже ніколи
Себе окремо не могли.
Їх перше розцвіло кохання,
Й у ті весняні вечори
В них були зустрічі й чекання,
Під місяць ясний ізгори.
І скоро справили весілля –
Раділи сестри і батьки,
Й мабуть, по Божому велінню
Пішла Танюша в невістки.
А там зустріла мама Ганя,
За доньку радо прийняла,
Й завжди до вечора аж зрання
Підтримка молодим була.
А коли злагода в родині,
То вся робота залюбки
Дається легко господині
Та кожна справа до снаги.
Аркадій й Таня – гарна пара,
Добрі господарі в селі..
Їм троє діток в подарунок
Приніс лелека на крилі.
Найстаршу донечку – Зарину,
А потім Дмитрика – синка,
Слідом найменшеньку Наташу
Знов колихала їх рука.
Як квіти діти підростали
І у турботі, і в добрі,
Незчулися – дорослі стали,
Вже й в них є діточки малі.
В сім'ї у Діми і Людмили
Денис – синок і є донька,
Яку назвали: Аріана –
Це ніби в небі зіронька.
У Колі та доньки Заріни,
Є також двоє діточок:
Світлана й меншенька Ліана -
Це як букетик квіточок.
Всі часто йдуть до баби й діда:
І в гості йдуть, і просто так,
Адже смаколики завсіди
Дає бабуся, ще й п’ятак.
І скоро діти всі зберуться
У баби й діда за столом,
Їх голоси в один зіллються,
І спів здійметься над селом.
Бо разом будуть святкувати
В осінній, гарний, світлий день.
Бо до них в хату завітати
Зміг шістдесятий Ювілей.
А це пів віку, добре знаєм,
Що уже пенсія прийшла.
Тож радо й щиро всі вітаєм
Бажає радості й добра.
Бажаю успіхів, достатку,
Щоби збувались мрії всі,
Щодня щоб множилися статки,
І був щоб лад завжди в сім’ї.
І міцного обом здоров’я,
Адже це зараз – головне.
І доля щедро хай в подвір’я
Ще Многа Літ для всіх несе.
