*****
Нині у війні
Ми, але чека
Мир нас. Ночі й дні
Йде війна важка
На передовій.
Точаться бої,
Щоби долі злій
Не вдалось в сім’ї
Нашій бути вік.
Ворогів усіх
Виженем навік.
І не плач, а сміх
Радісний лунать
Буде в нас завжди.
Будуть пожинать
Вороги плоди
На своїй землі.
Ми ж всі будем жить
В мирі та теплі,
Доки стукотить
Серце, а війни
Більш не буде ввік.
Буде з вишини
Сонце миру вік
Сяяти і гріть
Лагідно всіх нас.
Будемо радіть
Ми усі всякчас
В рідному краю.
Будемо в нім жить,
Наче у раю,
Неповторну мить
Кожну, як війні
Край покладемо
Дійсно, а не в сні.
Край свій не дамо!
Євген Ковальчук, 13. 09. 2022