( в дарунок українській майстрині вишивання стрічками та інших видів мистецтва, художниці Ірині Покропивній.
З циклу " МИТЦІ ДЛЯ "СОЛО" Й "СОЛО" ДЛЯ МИТЦІВ")
В її обіймах тепло людям й кольорам
У сповиточках сонця дібраних в міжморрі.
Стонжкують руки вільні промені добра
На полотна безмежжі, в бе́зкраю просторі.
І вушко голки їх веде в живе й святе
Та дослуха́є квітів пахощі буйнисті
Тим візерунком, що малюнково цвіте
Стібків ходою у основ краї барвисті.
Стрічками атласних надій мрійливий шовк
Спада, складаючись тона́ми, бурунами...
Дива́ творила, повелителька стьожо́к
І відпускала їх на волю табунами...
Марія Дребіт
27.08.2023 Португалія
́
