Біль. Сльози. Відчай.
Втомилась.
Війна кромсає серця.
В тривогах я загубилася.
Не бачу, бляха, кінця...
Перерви менші за страхи,
Тож дихаю через раз.
Не вистачає відваги
Не нервувати за нас.
Не хвилюватись за тебе.
Хоч не поїхати б дахом,
Бо хіба ж можна чи треба
Весь час, окутаній жахом,
Вдивлятись в сука-новини,
Де кожен день гинуть люди,
Й молитися без зупину,
Щоб Бог беріг тебе всюди!
Пробач, коханий, за зриви...
Та я без тебе не зможу.
Тому і сліз просто зливи...
Тому і ангелів прошу
Тримати міцно за руку,
Оберігати щомиті....
Бо я без тебе не зможу...
Ти маєш вижити! Жити!!!
