Сумні вірші. Пройшло кохання.
Лишився смуток й сподівання
Всього нового, щастя, долі
Щасливої навік любові.
Всі сльози висохли з очей
І подих відновився.
Той біль тупий, терпкий, гіркий
Десь сам собою дівся.
Щаслива і весела я
Поки його не бачу.
Весна іде, життя цвіте
І я давно не плачу.
Співаю і літаю я
Пташиночкою ранньою.
Чому ж мені здається,
Що я себе обманюю?
