Я хочу зчеснути кудись далеко,
щоб зрозуміти чи комусь потрібна я.
І стати птахом захотілось ненароком,
щоб вже ніколи не чувати людські ті почуття.
А так не хочу, дідько, відчувати ту самотність я.
Я марю тим, щоб залишитись з кимось,
бо завжди для мене посміхатись- то журба.
І єдиний спосіб не втратити людину.
Коли мені не притаманне буде почуття тривоги.
Тривоги, що важлива зараз, тут.
А завтра ти стоїш вже на порозі
і ждеш квиток зворотній, хоча платформа вже не тут.
