Чи знаєш ти про що шепочуть
у небі зорі в ясні ночі?
Про те, що в тебе, мов у полі
розквітлий льон – блакитні очі.
А місяць все шепоче гаю,
що ніжно я тебе кохаю,
моя дівчинонько-лебідко,
моя найкраща в світі квітко.
Мої слова, що серцю милі,
гойдають в річці тихі хвилі.
І, засоромившись, червона
калинонька схилила ґрона.
А місяць все шепоче гаю,
що ніжно я тебе кохаю,
моя дівчинонько-лебідко,
моя найкраща в світі квітко.
Вербички люблять гомоніти
про те, які дарую квіти,
що ти весела та привітна,
мов зіронька яскрава, світла.
А місяць все шепоче гаю,
що ніжно я тебе кохаю,
моя дівчинонько-лебідко,
моя найкраща в світі квітко.
Ніжність і любов у кожнім рядочку. Дуже гарно, Надіє! 
