Язык как сгусток света.
Язык как другое имя любви.
Как разлитое в тишине звучание огня.
Как партитура, по которой вычитывается
композиция оттепели,
тёплое женское пение, что пробуждает от сна
аудитории.
Наполненное верой время постепенно становится историей.
Наполненный страстью голос делается литературой.
Поддерживай пение, как огонь в доме,
где нам выпало остановиться на ночь.
Подсолнухи памяти поворачивают за нами
свои подростковые головы.
Год, как длится большая война.
Год, как закрыт наш город.
Но зажигаются вечерние огни, освещая мартовское небо.
Но строятся декорации и настраивается оркестр.
И свет передаётся, как мудрость.
И музыка передаётся, как наследство.
23.03.2023
(Перевод с украинского)
+ + +
Мова, як згусток світла.
Мова, як інше ім’я любові.
Як розлите в тиші звучання вогню.
Як партитура, за якою відчитується
композиція відлиги,
теплий жіночий спів, що будить зі сну
аудиторії.
Наповнений вірою час повільно стає історією.
Наповнений пристрастю голос робиться літературою.
Підтримуй спів, як вогонь у будинку,
де нам випало зупинитися на ніч.
Соняшники пам’яті повертають за нами
свої підліткові голови.
Рік, як триває велика війна.
Рік, як зачинено наше місто.
Але запалюються вечірні вогні, освітлюючи березневе небо.
Але будуються декорації й налаштовується оркестр.
І світло передається, як мудрість.
І музика передається, як спадщина.