Пора прощатись любове моя,
Пора закривати ці двері.
Хотіла я бути назавжди твоя.
Признайся нарешті вже мені,
Що це був лиш дим,
Міраж в думках,
Що знов приховав всі уламки.
Вмираю у муках,
І я вже не та, бо згасло
Моє душі світло, його вже нема.
Цю димку мені вже донесло,
Що я не твоя, лиш мука одна
Залишилась в мене на серці,
І йде вже чергова весна.
Надія в мені досі мерчить.
Та ми вже не ті, і доля не та.
Забули ми наче все гарне,
Забули як досі любили.
Роки ці пішли вже на марне,
Де вже нас самих погубили.
Пора прощатись любове моя,
Ідемо у довгу дорогу.
Далеко я буду, піду за моря,
Як тільки знайду добру змогу.
Але все ж назавжди твоя,
Любове моя…