Весна і літо, осінь і зима,
І знов весна, як безперервне коло,
Десь перший подих, десь іде війна,
Смерть та буття немов єдиний голос
Десь невідомі бачать вже світи,
Десь снідають лише засохлим хлібом,
І плавляться по-різному свічки,
І залишають все несхожим слідом
Життя летить і час не зупинити,
Зникають долі, речі, імена,
І повесні розквітнуть нові квіти,
І пролунає голос журавля
Так невідома нам його мета,
Гармонія - це все що має бути,
В прах обернуться очі і вуста,
Із праху повернуться лише Люди
