Оксана Луцишина. Когда ты вечером набухаешь от страха…
когда ты вечером набухаешь от страха и
от чего-то ещё что даже описывать не хочется
будто в груди у тебя кто-то раскрывает, напруживает зонтик
без ткани на железных лапах
ты говоришь себе снова и снова
(и снова) – это просто жара
это просто жара пустыни или субтропика
что не проходит под вечер
но эти слова не успокаивают, и тогда ты ищешь
других – вон слышишь Иоанн Павел II
тебе говорит – не бойся
не бойся Вторит ему Господь
(глагол с заглавной буквы)
и даже твой вентилятор то же самое говорит
даже *** вентилятор знает что нельзя бояться
и только когда выбивает электричество
угасают все экраны и наступает настоящая тьма
ты оказываешься с пустыней лицом к лицу
и она говорит:
да бойся себе сколько угодно
можешь даже поплакать
я укрою тебя чтобы никто не увидел
2020
(Перевод с украинского)
---------------------------------
+ +
коли ти увечері набрякаєш страхом, і
ще чимсь чого навіть описувати не хочеться
ніби в грудях у тебе хтось напинає і напинає парасольку
без тканини на залізних лапах
ти кажеш собі знову і знову
(і знову) - це просто спека
це просто спека пустелі або субтропіка
яка не минає надвечір
але ці слова не заспокоюють, і тоді ти шукаєш
інших - он чуєш Іван Павло ІІ
каже тобі - не бійся
не бійся Вторує йому Господь
(дієслово з великоі букви)
та навіть твій вентилятор каже те саме
навіть всратий вентилятор знає що не можна боятися
і тільки коли вибиває електрику
погасають усі екрани і настає справжня темрява
ти опиняєшся із пустелею віч-на-віч
і вона каже:
та бійся собі скільки завгодно
можеш навіть порюмсати
я сховаю тебе щоб ніхто не побачив
