Гул машини змішався з піснями,
Ми мчемося немов по шосе.
На рожевих хмаринках над нами
Місяць ніч на долонях несе.
Що попереду? Спокій, природа.
Що позаду? Гул та метушня.
Це гармонія, це насолода,
Це любимі хвилини життя.
Так було. Так було, та забрали
Це у мене, в моєї сім‘ї.
Окропили все кров‘ю, сльозами.
Навіть дім не належить мені.
Так було, та я вірю — ще буде.
Ми є сильні, ось-ось прийде час,
Ще очистимо все від застуди..
Вірю в правду, а правда у нас.