Мы выступали в Донецке
(увидишь, эта фраза ещё остынет,
как выключенная
раскалённая докрасна электроплитка),
выступали в клубе «Gung’Ю’баzz»,
смеялись,
полночи в сюрреалистическом
желтопустом квартале
бегали за шиншиллой.
А когда уже домой поехали,
то в одном из соседних городков
сел в автобус
Михайль Семенко –
сомнений не было,
он вёл себя так, как и должен
вести себя Семенко:
расположился на двух сиденьях сразу,
ел беляш
и грозно оглядывался на каждый наш
маленький
историко-литературный смех.
(Перевод с украинского)
ЗУСТРІЧ ІЗ МИХАЙЛЕМ СЕМЕНКОМ
Ми виступали в Донецьку
(побачиш, ця фраза ще охолоне,
мов вимкнена
червоногаряча електроплитка),
виступали в клубі «Gung’Ю’баzz»,
сміялись,
півночі в сюрреалістичному
кварталі жовтопорожньому
бігали за шиншилою.
А коли вже додому поїхали,
то в одному з сусідніх містечок
до автобуса сів
Михайль Семенко —
сумнівів не було,
він поводився так, як і має
поводитись Семенко:
розташувався на двох сидіннях одразу,
їв біляша
і грізно озирався на кожен наш
маленький
історико-літературний сміх.